Розвиток шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20-30-ті роки ХХ століття)

3. Унаслідок аналізу змісту навчально-методичної літератури з краєзнавства ("Початкова географія" С. Русової [1918], "Рідний край. Початкова географія" П. Постоєва [1918], "Початкова географія" С. Рудницького [1919], "Основи географії" В.Гериновича [1920], "Початкова географія і елементи краєзнавства" П. Постоєва і Ф. Федюченка [1925], "Робочая книжка по географии" В. Кістяківского [1928, 1929] та ін.) зроблено висновок про те, що досліджені видання відповідають таким провідним теоретичним засадам, як: доступність (особистісна зорієнтованість навчального матеріалу, наочність і конкретність викладу, відповідність віковим особливостям школярів, емоційність, достатнє довідкове забезпечення); науковість (наступність, відповідність навчальній програмі, доцільне структурування навчального матеріалу, обґрунтоване співвідношення теоретичного та фактичного матеріалу, наявність завдань розвивального спрямування, зв'язок змісту з життям); чіткість структури (хронологічна послідовність у викладі змісту навчального матеріалу); наявність навчально-методичного апарату (методична доцільність застосування наукових понять, вибір способу викладення, наявність мотивації учіння, використання засобів засвоєння теоретичного і практичного матеріалу, методична достатність і доцільність ілюстративного матеріалу, апарату орієнтування). Відповідність засад передбачає: інформаційну (засвоєння певного кола знань про навколишню дійсність, про способи пізнавальної і практичної діяльності, про загальнолюдські цінності з урахуванням вікових особливостей молодших школярів); розвивальну (розвиток психічних процесів, творчих здібностей, формування загальнонавчальних умінь і навичок); виховну (орієнтування на виховання загальнолюдських і національних цінностей); мотиваційну (формування у молодших школярів інтелектуальних почуттів, розвиток позитивних мотивів, пізнавальних потреб та інтересу до навчання) функції.

4. У процесі дослідження форм і методів організації краєзнавчої роботи в школі було встановлено, що у навчально-виховному процесі використовувалися різноманітні форми (вечори, олімпіади, вікторини, конференції, клуби, шкільні краєзнавчі куточки, кімнати і музеї, гуртки, товариства, екскурсії, експедиції тощо) та методи (дослідницький, метод спостережень, метод проектів та ін.). З'ясовано, що застосовувані форми і методи сприяли результативному проведенню практичних занять та швидкому запам'ятовуванню навчального матеріалу. Навчальний процес було побудовано не на пасивному сприйнятті, а на активному збиранні та опрацюванні знайденого матеріалу, що розвивало творчу ініціативу учнів, самодіяльність та активність, робило їх дослідниками своєї місцевості. Під час проведення краєзнавчої роботи в учнів формувалися почуття любові до рідного краю, повага до історії та традицій свого народу, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

5. Історико-педагогічний аналіз шкільного краєзнавства дав змогу виявити і обґрунтувати етапи його розвитку в загальноосвітніх навчальних закладах України у 1920-1933 рр.:

І етап (1920-1924) - становлення шкільного краєзнавства ? характеризувався зростанням краєзнавчого руху, що полягало у створенні державних краєзнавчих установ, організації краєзнавчих з'їздів, проведенні настановчих всеукраїнських нарад з питань освіти, створенні інститутів народної освіти та педтехнікумів, керівного органу з перепідготовки працівників освіти та розробці загальних положень його діяльності, переході від старої системи освіти до нової, визнанні краєзнавства як основи навчально-виховного процесу, у поглибленні потреб щодо забезпечення трудових шкіл навчально-методичною літературою з краєзнавства, у розробці вимог до створення підручників та посібників з краєзнавства, запровадженні нових форм і методів організації навчання.

ІІ етап (1925-1929) - активізація шкільного краєзнавства ? знаменувався проведенням конференцій з краєзнавчих проблем, створенням українського координаційного краєзнавчого центру та його підрозділів на місцях, розробкою відповідних нормативних документів, виданням та розповсюдженням тематичних видань, запровадженням краєзнавчого напряму у підготовці педагогічних кадрів в інститутах народної освіти та педагогічних технікумах, створенням органу управління перепідготовкою вчителів та розробкою основних її положень, запровадженням комплексних навчальних програм, забезпеченням трудових шкіл навчально-методичною літературою, використанням у навчально-виховному процесі різноманітних форм і методів організації краєзнавчої роботи.

ІІІ етап (1930-1933) - згортання шкільного краєзнавства ? характеризувався спадом краєзнавчого руху, припиненням діяльності керівних краєзнавчих органів та їхніх відділів, виявленням недоліків у роботі загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, що спонукало до розробки нових навчальних програм, видання навчально-методичної літератури позбавленої вказаних недоліків, застосування активних форм і методів навчання; прийняттям відповідних постанов та визначенням єдиних вимог до організації навчально-виховного процесу, які скеровувалися на створення нових навчальних програм з чітким переліком навчальних предметів, стандартизованої навчально-методичної літератури, застосування певних форм і методів навчання.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати такі рекомендації:

? включити висновки та виявлені тенденції з теми дослідження у навчально-виховний процес загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладів; при написанні праць з історії педагогіки, підручників і навчальних посібників; при розробці спецкурсів з педагогіки та історії педагогіки; при написанні курсових і магістерських робіт з краєзнавчої тематики;

? впровадити в навчальний процес інститутів післядипломної педагогічної освіти спецкурс "Педагогічне краєзнавство".

Проведене дослідження не претендує на повноту та вичерпність розгляду досліджуваної проблеми. Потребують вивчення такі історико-педагогічні проблеми, як: підготовка педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи у школі; розвиток шкільного краєзнавства на західноукраїнських землях; вивчення рідного краю у школах національних меншин та інші.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Педагогічне краєзнавство: підручник / за заг. ред. Н.С. Побірченко. - Умань: ПП Жовтий, 2008. - 132 с. (гриф МОН України, лист від 16.07.2008 р. № 14/18-Г-1833)

2. Школи Черкащини у вимірі часу [ упор.: О.В. Фещенко, Н.С. Побірченко, Л.В. Войтова]. - Умань: СПД Жовтий, 2009. - 206 с.

3. Войтова Л.В. Шкільне краєзнавство - провідний напрям краєзнавчої роботи / Людмила Войтова // Психолого-педагогічні проблеми сільської початкової школи: зб. наук. праць / редкол. : Побірченко Н.С. (гол. ред.) [та ін.]. - К. : Міленіум, 2006. - Вип. 16. - С. 81-86.

4. Войтова Л.В. Олександр Музиченко. Краєзнавство в комплексних програмах та його метода / Л. Войтова // Історико-педагогічний альманах. - 2007. - №1. - С. 69-76.

5. Войтова Л.В. Вчитель і краєзнавча робота в школі (20-30-ті роки ХХ ст.) / Л. Войтова // Психолого-педагогічні проблеми сільської початкової школи: зб. наук. праць / редкол. : Побірченко Н.С. (гол. ред.) [та ін.]. - К. : Міленіум, 2007. - Вип. 20. - С. 177-181.

6. Войтова Л. Роль М.І. Яворського в розвитку шкільного краєзнавства (20-30-ті роки ХХ століття) / Л. Войтова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2007. - Вип. 35. - С. 101-104.

7. Войтова Л.В. До історії розвитку шкільних музеїв / Л. Войтова // Історико-педагогічний альманах. - 2007. - № 2. С. 92-96.

8. Войтова Л.В. Бібліографія праць з проблеми розвитку шкільного краєзнавства (20-30-ті роки ХХ століття) / Л. Войтова // Історико-педагогічний альманах. - 2008. - № 1. - С. 84-89.

9. Войтова Л.В. Роль К.Д. Ушинського в розвитку шкільного краєзнавства / Л. Войтова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - 2008. - Вип. 56. - С. 205-207.

10. Войтова Л.В. Шкільні екскурсії - одна з форм організації краєзнавчої роботи (20-30-ті роки ХХ ст.) / Л. Войтова // Старожитня та сучасна Київщина в світлі новітніх краєзнавчих досліджень: матер. обл. наук. конф. - Біла Церква: БКМ, 2008. - С. 134-138.

11. Войтова Л.В. Краєзнавство та музейна справа у Корсунському педтехнікумі (20-30-ті роки ХХ століття) / Л. Войтова // Розвиток музейної справи на Черкащині. До 90-річчя заснування обласного краєзнавчого музею. - Черкаси: 2008. - С. 135-140.

12. Войтова Л.В. Шкільне краєзнавство у педагогічній думці України (20-30-ті роки ХХ століття) / Л. Войтова // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - Ін-т проблем виховання. - К., 2008. - Вип. 12. - С. 420-427.

13. Войтова Л.В. Шкільне краєзнавство у виховній системі В.О. Сухомлинського / Л. Войтова // Наукові записки. - Вип. 78 (1). - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 225- 229.

14. Войтова Л.В. Л. Миловидов. Краєзнавство в нових програмах трудшкіл І-го концентру / Л. Войтова // Історико-педагогічний альманах. - 2008. - № 2. - С. 71-77.

15. Войтова Л.В. Шкільний краєзнавчий музей - одна з форм організації краєзнавчої роботи (20-30-ті роки ХХ ст.) / Л. Войтова // Матеріали І Міжн. наук.-практ. конф. студ. та молодих науковців "Наука, освіта, суспільство очима молодих". - Рівне, 2008. - С. 173-174.

16. Войтова Л.В. Шкільне краєзнавство - від самобутності до соборності / Л. Войтова // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. "Україна: від самобутності - до соборності". - К., 2008. - С. 130-132.

17. Войтова Л.В. Роль С.Т. Шацького в запровадженні краєзнавства у навчально-виховний процес школи / Л. Войтова // Матеріали ІV Міжн. наук.-практ. конф. "Видатні постаті науки, культури і освіти України". - К., 2008. - С. 201-202.

18. Войтова Л.В. Сахнівський краєзнавчий музей як засіб формування патріотичних почуттів / Л. Войтова // Матеріли Шостих Всеукр. Захаренківських педагогічних читань "Організаційно-методичне забезпечення неперервної освіти в умовах реформаційних процесів". - Черкаси, 2009. - С. 15-16.

19. Войтова Л.В. Роль наукової та дослідницької діяльності О.А. Янати у розвитку шкільного краєзнавства / Л. Войтова // Каразінські читання (історичні науки) : тези доповідей 62-ї Міжн. наук. конф. молодих вчених. - Харків: Вид-во ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. - С. 53-54.

20. Історіографія проблеми шкільного краєзнавства у навчально-виховному процесі (20-30-ті роки ХХ століття) / Л. Войтова // Матеріли Міжн. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених "Виховання, освіта, психологія, право: історичний аспект". - Євпаторія, 2009. - С. 39-42.

21. Войтова Л.В. Методи організації краєзнавчої роботи (20-30-ті роки ХХ століття) / Л. Войтова // Психолого-педагогічні проблеми сільської початкової школи: зб. наук. праць / редкол. : Побірченко Н.С. (гол. ред.) [та ін.]. - Умань: ПП Жовтий, 2009. - Вип. 30. - С. 56-61.

22. Войтова Л.В. Зміст шкільного краєзнавства у комплексних навчальних програмах (20-30-ті роки ХХ століття) / Л. Войтова // Історико-педагогічний альманах. - 2009. - № 2. - С. 41-46.

23. Войтова Л.В. Проблеми створення навчально-методичної літератури з краєзнавства у 20-30-ті роки ХХ століття / Л. Войтова // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матер. V Всеукр. наук. конф. - Ч. І : педагогіка, психологія, мовознавство. - Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - С. 30-34.

Размещено на Allbest.ru