Виховання готовності учнів допоміжної школи до праці в системі професійно-трудового навчання

Навчання, виховання і корекція вад розвитку учнів допоміжної школи - взаємозалежні і взаємозмінні сторони професійно-трудового навчання. Вони не розв'язуються ізольовано одна від одної. Розвиваючи під контролем учителя вміння і навички з того чи іншого технологічного процесу, ми цим самим сприяємо розвитку пізнавальної діяльності, формуємо інтерес, мотиви праці, впевненість у власних можливостях, виховуємо особистісні емоційно-вольові якості.

Результати констатуючого експерименту показали, що робота з виховання в учнів готовності до праці потребує істотного вдосконалення як щодо формування професійних компонентів (загальнотрудові уміння і навички), так і щодо виховання особистісних компонентів готовності, а також зумовили пошук педагогічних засобів інтеграції позакласної (позашкільної) суспільно корисної продуктивної праці у професійно-трудове навчання, об'єднання цих процесів у єдину педагогічну систему. Професійно-трудове навчання як навчальний предмет створює сприятливі умови для формування загальнотрудових умінь і навичок у конкретних практичних формах (заняттях у майстерні). У процесі занять учні набувають індивідуальний досвід праці. Залучення їх до позакласної гурткової, суспільно корисної продуктивної діяльності сприяє закріпленню і розширенню технологічних знань, практичних умінь і навичок, перенесенню їх у колективні форми праці, збагаченню соціального і трудового досвіду. А це, в свою чергу, стимулює розвиток активності, самостійності, дисциплінованості, мотивованості праці, формує відповідальне ставлення до трудового процесу, створює простір для розвитку індивідуальних здібностей, що й виступає в ролі формуючого і коригуючого засобу.

Ефективним засобом формування в учнів допоміжної школи готовності до праці є наближення останньої до реальних умов практичної діяльності, перетворення її з ситуації навчальної у виробничо-прикладну. Важлива передумова для цього - включення в систему професійно-трудового навчання ділових, ігрових, проблемних, виробничих ситуацій, за допомогою яких моделюється реальна трудова діяльність дорослих. Трудова діяльність у такому разі виконує важливу дидактичну функцію: учні беруть участь у прийнятті управлінських рішень, їх виконанні; встановлюють ділові взаємостосунки і взаємозв'язки з партнерами; створюється і підтримується оптимальна психологічна атмосфера; виникають і розв'язуються ситуації групової субординації; виробляється особистісне ставлення до функцій “керівник - підлеглий”. Учні невимушено вступають у взаємну залежність і відповідальність на рівні предметно-виконавської, комунікативно-управлінської, соціально-поведінкової ситуацій

Результати експериментального навчання показали, що доцільно організований процес професійно-трудового навчання, позакласна гурткова, суспільно корисна продуктивна праця забезпечують не тільки якісне засвоєння програмних знань, а й формування особистісних компонентів трудової діяльності. За додержання певних педагогічних умов і здійснення корекційного впливу на психічний розвиток учнів відбуваються помітні зрушення в пізнавальній, емоційно-вольовій сфері. Впевненість, орієнтованість, самостійність у праці досягають дедалі вищого рівня розвитку, а трудова діяльність учнів набуває усвідомленого, цілеспрямованого характеру.

Як показали результати експериментального навчання, активність, самостійність, орієнтованість, дисциплінованість учнів стають стабільними в тих випадках, коли оволодіння технологічними знаннями, операційними прийомами, уміннями і навичками відбувається усвідомлено, на доступному дітям рівні, за додержання послідовності і наступності у цій роботі. Враховуючи особливості психічного розвитку учнів, треба додержувати поетапного переходу від елементарних трудових дій до складніших, від уповільненого темпу праці до більш прискореного виконання завдань, від орієнтації в завданні, виконанні контролю за однією ознакою до здійснення цих функцій при виконанні складнішої технологічної операції. На кожному етапі професійно-трудового навчання учень повинен оволодіти тим мінімумом знань, практичних умінь і навичок, який необхідний для переходу до наступного етапу професійної підготовки. Прискорювати формування темпу й ритму трудового процесу, передчасно переходити до виконання операцій і прийомів праці за допомогою механічної обробки матеріалів, що має місце в окремих допоміжних школах, нераціонально, а то й шкідливо для майбутньої трудової діяльності учня.

Розкриті в нашому дослідженні організаційно-дидактичні та методичні аспекти проблеми виховання в учнів допоміжної школи готовності до праці не вичерпують усіх можливостей педагогічної творчості вчителя і набутого кращими допоміжними школами передового досвіду. Вони можуть творчо використовуватись у процесі розв'язання інших сторін роботи педагогічного колективу школи, спрямованих на розробку нових компонентів програм цілеспрямованого формування життєвої компетентності учнів, умов і механізмів їх впровадження в діючу систему трудового навчання, програмно-методичного забезпечення і технічного оснащення процесу навчання професій, спеціалізованого стандарту життєвої компетентності, шкали розвитку та інструментарію для оцінки рівня досягнень у вихованні в учнів готовності до життя в суспільстві.

Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях автора

1. Рейда К.В. Методика дослідження дидактичних основ підготовки учнів допоміжних шкіл до самостійної праці // Дефектологія. - К., 2002. - № 2. - С.32-36.

2. Рейда К.В. Єременко І.Г. Про корекційну функцію професійно-трудового навчання у допоміжній школі // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб. - Вип. 4 / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенко, - К., 2002. - С.42-45.

3. Рейда К.В. Готовність учнів допоміжної школи до самостійної праці // Дефектологія. - К., 2003. - № 2. - С.39-43.

4. Рейда К.В. Виховання готовності учнів допоміжної школи до самостійної праці засобами виробничого навчання // Дефектологія. - К. - 2003 - № 1. - С.45-49.

5. Рейда К.В., Бондар В.І. Вивчення досвіду роботи допоміжної школи з виховання готовності до самостійної праці // Дефектологія. - К. - 2002. - № 3. - С.5-9.

6. Рейда К.В., Скопінова Т.І. Основні принципи діяльності школи у вивченні дітей з обмеженими розумовими можливостями // Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи: Наук.-метод. зб. - Дніпропетровськ, 1999. - С.44-45.

Размещено на Allbest.ru