Методика проведення уроків виробничого навчання різних типів і видів (за професійною спрямованістю)

чітко роз'яснити учням критерії оцінювання;

при контролі й оцінюванні слабкого учня не слід проявляти негативну реакцію на неправильні відповіді чи дії;

виставляючи негативну оцінку, варто надавати учню надію на наступний успіх, віру у свої сили;

не допускати байдужного відношення до оцінки, яка виставляється.

Види контролю знань, умінь і навичок учнів

Професійно-технічні навчальні заклади, органи управління освітою, засновники ПТНЗ організовують та здійснюють поточний, тематичний, проміжний і вихідний контроль навчальних досягнень учнів, слухачів, рівень їхньої кваліфікаційної атестації

Поточний контроль передбачає поурочне опитування учнів, слухачів, проведення контрольних і перевірних робіт, тематичне тестування та інші форми контролю, що не суперечать етичним та медико-педагогічним нормам. Перевірні роботи є формою поточного контролю вмінь та навичок учнів, слухачів.

Тематичний контроль застосовується для оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів по завершенню вивчення теми робочої навчальної програми.

Педагогічні працівники, органи управління освітою, засновники ПТНЗ самостійно обирають форму поточного, тематичного контролю рівнів навчальних досягнень учнів, слухачів.

Проміжний контроль передбачає семестрові заліки, семестрову атестацію (іспити), річні підсумкові заліки, річну атестацію (річні підсумкові іспити), проміжну кваліфікаційну атестацію (кваліфікаційний іспит), індивідуальні завдання учням, слухачам.

Вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну атестацію, яка включає: кваліфікаційну пробну роботу, яка відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ПТНЗ відповідного кваліфікаційного рівня; державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.

Форми і періодичність проміжного та вихідного контролю визначаються робочими навчальними планами. Додержання зазначених у робочому навчальному плані конкретних форм проміжного і вихідного контролю та їх періодичність є обов'язковими.

Керівники ПТНЗ, органи управління освітою, засновники ПТНЗ обирають форми контролю за якістю здійснення педагогічними працівниками навчально-виробничого процесу відповідно до їх функціональних обов'язків, робочих навчальних планів та робочих навчальних програм. Контроль навчальної роботи педагогічних працівників у ПТНЗ здійснюють керівник, його заступники, старший майстер і методист, які вивчають стан і якість виконання робочих навчальних планів і робочих навчальних програм, науково-методичний рівень і ефективність комплексно-методичного забезпечення викладання навчальних предметів та проведення професійно-практичної підготовки, організацію індивідуальної роботи з учнями, слухачами, впровадження передового педагогічного та виробничого досвіду тощо.

Забезпечення контролю за навчально-виробничим процесом ПТНЗ здійснюється за графіком, що складається під керівництвом заступника керівника з навчально-виробничої роботи на семестри та затверджується керівником ПТНЗ. Графіком визначаються терміни проведення контролюючих, перевірних робіт з метою виявлення рівнів навчальних досягнень учнів, слухачів з окремих тем робочої навчальної програми. З урахуванням підсумків навчальних досягнень учнів у навчальних групах визначається якість проведення навчальної роботи педагогічним працівником. Підсумки вивчення роботи педагогічних працівників розглядаються на засіданні педагогічної ради та враховуються при їх атестації.

Завдання для планових контрольних, перевірочних робіт, що організовують керівники ПТНЗ, розробляються педагогічними працівниками, розглядаються і схвалюються методичними комісіями та затверджуються заступниками керівників ПТНЗ відповідного напряму роботи.

В основу виділених вище нормативних видів контролю покладена специфіка дидактичних завдань на різних етапах навчання. Крім перелічених вище видів у педагогічній практиці часто застосовується попередній (вхідний) контроль, що проводиться для виявлення вхідного рівня навченості учнів і є необхідною передумовою для планування, управління навчальним процесом і визначення припустимої складності навчального матеріалу. Порівняння вхідного і кінцевого рівнів дозволяє об'єктивно визначити обсяг сформованих знань, умінь і рівень їх засвоєння. Попередній контроль може бути застосований на початку навчального року, перед вивченням розділу, теми, модуля з метою виявлення базових знань, досвіду учнів.

Коригуючий контроль застосовують для створення мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів, актуалізації їх знань і досвіду.

Констатуючий контроль дозволяє оцінити результат завершеного навчального процесу.

Професійно-теоретична підготовка передбачає оволодіння знаннями з двох напрямків: загально-технічного та спеціального. Об'єктами оцінювання навчальних досягнень учнів з професійно-теоретичної підготовки є загально-технічні, технологічні, спеціальні знання, що здобуті у процесі вивчення відповідних навчальних дисциплін та уміння і навички застосувати ці знання при виконанні як типових, так і нестандартних завдань в межах навчальних програм.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є: контролююча, навчальна, діагностико-коригуюча, стимулюючо-позитивна, виховна.

При визначенні навчальних досягнень учнів з професійно-теоретичної підготовки аналізу підлягають:

рівень самостійності учня при здійсненні пізнавальної діяльності, відповідях та виконанні практичних завдань: з допомогою, з частковою допомогою, з консультативною допомогою викладача, самостійно;

рівень відтворення навчального матеріалу: рівень розпізнавання, рівень запам'ятовування; без розуміння або з розумінням; в неповному обсязі (елементи, фрагменти, основні положення, основний навчальний матеріал), в повному обсязі, правильно або з помилками та неточностями тощо;

характеристики якості знань: глибокі, узагальнені, системні, міцні, осмисленні, гнучкі, дієві;

характеристики відповіді учня: правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість;

рівень застосування знань, умінь і навичок для використання практичних або контрольних завдань: усвідомлено або несвідомо; в неповному або в повному обсязі; за типовим або за самостійно розробленим алгоритмом (послідовність дії); правильно або з помилками та неточностями;

рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки тощо;

рівень застосування довідкової, технічної, конструкторсько-технологічної документації у навчальній діяльності;

характер помилок та здатність їх виправляти;

самостійність оцінних суджень.

Ці орієнтири покладено в основу виокремлення чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів з професійно-теоретичної підготовки: початкового, середнього, достатнього, високого.

Професійно практична підготовка полягає в оволодінні учнями уміннями і навичками застосувати здобуті професійні теоретичні знання (загально-технічні, технічні, спеціальні) у продуктивній діяльності за обраною професією.

Призначення методів контролю - забезпечення своєчасного і всебічного зворотного зв'язку між учнями і педагогом, на підставі якого встановлюється ступінь засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Мета контролю визначає вибір методів. У професійно-технічних навчальних закладах застосовуються такі методи контролю знань, умінь і навичок учнів:

усне (комбіноване) опитування;

письмова перевірка;

практична перевірка;

програмований стандартизований контроль;

тестовий контроль.

Усне опитування сприяє встановленню безпосереднього контакту між педагогом і учнями. Усне опитування вимагає від педагога попередньої підготовки: вибору змісту запитань і завдань, способів активізації пізнавальної діяльності учнів. При підготовці до усного опитування педагог може діяти за такою схемою:

виділити вузлові питання теми (модульного елемента), важливі для глибокого розуміння навчального матеріалу;

визначити рівень засвоєння знань учнем з цих запитань або середній рівень для групи учнів;

сформулювати питання і завдання, адекватні запланованому рівню засвоєння.

При усному опитуванні можна оцінити знання, варіюючи рівні засвоєння знань: можливо шляхом навідних запитань надати допомогу слабкому учню і підвищити складність завдання сильному. Основою підготовки до усного опитування є формування питання, завдання. Уміння ставити запитання визначає деякою мірою професіоналізм педагога.

Розрізняють фронтальне, індивідуальне та комбіноване усне опитування. Фронтальне опитування проводиться у вигляді бесіди і дозволяє втягнути в активну розумову діяльність усю групу. Для цього запитання повинні допускати стислу форму відповіді, бути ув'язані в логічній послідовності, що дозволить розкрити зміст теми, розділу. Індивідуальне опитування припускає повну самостійну відповідь учня, тому відіграє важливу роль у розвитку його мови і мислення. Запитання індивідуального опитування повинні бути конкретними, ємкими, мати прикладний характер. Їх зміст повинен стимулювати розвиток логічного, практичного, аналітичного мислення учнів. Класифікація запитань, які застосовуються при усному опитуванні, приведена в табл.

Класифікація запитань

Характеристика різних груп запитань

Письмова перевірка передбачає виявлення знань і вмінь учнів за допомогою самостійних робіт. За змістом і формою самостійні роботи можуть бути різноманітними:

диктанти (математичні, графічні, технологічні, хімічні);

письмові відповіді на запитання, завдання;

розв'язування задач і прикладів;

складання тез;

виконання схем, креслень;

підготовка рефератів тощо.

За тривалістю письмові роботи можуть бути короткочасні (10-15хв.) та тривалі (1-2 академічні години). При плануванні письмових робіт варто передбачати завдання різного рівня засвоєння: відтворення фактичного матеріалу, вирішення проблем, творче використання знань і вмінь у різних виробничих ситуаціях.

Практична перевірка дозволяє виявити вміння застосовувати знання на практиці, наскільки учні опанували вміннями, необхідними для виконання професійної діяльності. Практичні завдання при вивченні загально-технічних і спеціальних навчальних предметів включають: проведення різних вимірів, складання, розбирання, налагодження машин і механізмів, діагностику несправностей, настроювання приладів, розробку технічної документації, виявлення властивостей матеріалів, аналіз виробничих ситуацій тощо. Цей метод використовується на лабораторних роботах, практичних заняттях, при виконанні проектів, при проходженні виробничої практики.

Програмований (стандартизований) контроль полягає в тому, що учням пред'являються однакові за кількістю і складністю контрольні завдання, запитання. Стандартизувати можна такі характеристики засвоєння навчальної інформації, як повноту, правильність, точність. При використанні цього методу контролю неможливо визначення продуктивності, критичності, аналітичності мислення. Питання для програмованого контролю повинні бути такими, котрі передбачають коротку, точну відповідь.

Список використаної літератури

Аванесов В.С. Основы теории педагогических заданий. - М.: Школьные технологии. - 2007. - № 1. - С. 147-163.

Азбука уроку: планування, методика, технологія проведення аналізу. - Харків: Вид. група «Основа», 2006. - 144 с

Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: Монографія / За ред.. С.У. Гончеренка. - Київ: Вища шк.., 1998. _ 229с.

Островерхова Н. Нетипові форми організації навчання та їх аналіз. // Відкритий урок, 2007. - № 5. - С. 73-82.

Підготовка майстра виробничого навчання до занять: Метод. реком. / Укладач С.О. Заславська. - Донецьк: ДІПО ІПП, 2007. - 64 с.

Радкевич В. Інноваційні процеси в сучасній професійній школі // Професійно-технічна освіта. - 2005. - № 7. - С. 9-11

Ромадіна Л. Сучасні вимоги до уроку // Відкритий урок. - 2007. - № 6. - С. 66-79.

8. Сілаєва І.Є. Сучасний урок у професійній школі: проектування, організація, аналіз// Методичний посібник - Донецьк: ДІПО ІПП - 2008

9. Соломатін А. Організація уроку в умовах модернізації освіти.// Відкритий урок. - 2006. - № 10. - С. 3-16.

Размещено на Allbest.ru