Організація методичної роботи навчального закладу

В умовах буржуазного суспільства сім'я починає втрачати свій патріархальний характер і набувати рис рівноправності, егалітарної сім'ї. В такій сім'ї чоловік і дружина працювали, обоє утримували своїх дітей. Шлюб їхній будувався на рівноправних відносинах. Завдяки рухові жінок за своє визволення уже з кінця XIX ст. вони стали володіти основними економічними й політичними правами. В наш час лише в чотирьох країнах жінки позбавлені права брати участь у виборах до парламенту (Ліхтенштейн, Сан-Марино, Південно-Африканська Республіка, Андорра). В трьох країнах права жінок обмежені (Іспанія, Болівія, Гватемала).

Діючі в нашій країні Основи законодавства про шлюб і сім'ю спеціально підкреслюють умови вступу в шлюб, визначаючи його дійсним або недійсним. Головною передумовою є згода майбутнього подружжя на укладення шлюбу, його реєстрацію. Інакше один із подружжя може через суд оголосити шлюб недійсним. Необхідність включення цієї умови до числа тих, що визначають дійсність шлюбу, викликана (хоч і нечастими) випадками викрадення (згідно з традицією) наречених. Проте згода не є ще достатньою підставою для визнання шлюбу дійсним.

Другою умовою вступу в шлюб є шлюбне повноліття майбутнього подружжя. Згідно з Основами законодавства шлюбний вік установлено єдиним для юнаків і дівчат -- 18 років. Законодавчі органи деяких республік, наприклад України, знижують шлюбний вік жінки до 17 років. У разі, коли молоді люди вступають в інтимні зносини й чекають на дитину, місцеві органи влади мають право реєструвати шлюб між особами, котрі не досягли шлюбного віку (на Україні -- з 16 років).

Дотримання принципу моногамії є третьою умовою вступу в шлюб, більш того, відступ від цього принципу вважається в нас злочином і переслідується, як це загальновідомо, відповідними статтями кримінального кодексу.

Четвертою умовою є відсутність будь-якого рідства між майбутнім подружжям.

Нарешті, п'ятою умовою є психічне здоров'я осіб, котрі вступають у шлюб. Закон не допускає укладення шлюбу між особами, одна з яких визнана в судовому порядку недієздатною з причини душевної хвороби. Поява дефектів психіки після вступу в шлюб дає право одному з подружжя шлюб розірвати.

2. Три рівні взаємин

В сучасній психології виділяють три рівні взаємин: соціальний, емоційний, статевий

Соціальний рівень. На цьому рівні партнери діють в рамках соціальних ролей: продавець - покупець, вчитель - учень, психолог - клієнт. Зразки виконання цих ролей зафіксовані в різних правових документах. Основою побудови соціальних стосунків є конвенція, контракт, взаємна домовленість. Соціальні ролі за своєю природою є безособистісними, вони виконуються незалежно від особистісних рис та інтересів людини. Емоційний рівень. Має зовсім іншу природу - принципово не конвенційну. Договір про міцність і незмінність емоцій неможливий. Заявляти "Я завжди буду тебе любити" є нереально і згубно для партнерів.

Прагнення встановити домовленості на емоції заради збереження союзу призводить до напруження і загальної невротизації стосунків. Змішуванням соціального та емоційного рівнів стосунків є концепція "соціальної любові", коли любов дається за "щось".

Тут любов розглядають як дорогоцінність, якою можна нагородити, за яку треба боротись або заслужити, або загубити. Справжня любов є безумовною за своєю природою і є прийняттям людини як унікальної істоти незалежно від будь-яких її якостей і проявів (Франкл).

Дружні стосунки, для прикладу, знаходяться на емоційному рівні, ділові - на соціальному і часто емоційному, стосунки між коханцями - на емоційному і сексуальному.

Статевий рівень. Цей рівень можна розглядати як самостійний, який не змішується з іншими. Тут на відміну від соціального "треба" і "повинен" домінує "хочу".

3. Поради, як створити міцну сім'ю

Як створити міцну сім'ю? Цим питанням задається кожна людина, яка хоче бути щасливою. Для багатьох людей прописна істина з казки: «… і жили вони довго і щасливо». Однак у той же час, думки людей зупиняються на тому місці, коли програє музика, щаслива пара скаже: «Ми згодні», а що далі? Люди не думають про те, що трапиться після медового місяця.

За статистикою близько 43% шлюбів закінчується розлученням. Очевидно, що одними тільки пристрасними бажаннями, високими почуттями і красивими мріями неможливо створити процвітаючу родину.

Щасливий шлюб не виникає з волі випадку. Так само він не виникне, якщо «ви полюбили один одного з першого погляду» або «так сильно підходите один одному». Шлюб - це співробітництво. І як будь-яку співпрацю, воно вимагає дотримання умов «договору» і кропіткої роботи, спрямованої на збереження та покращення взаємовідносин у сім'ї та побудову сім'ї.

Опитані провідні психологи, що спеціалізуються на вирішенні сімейних проблем, та пари, «співпраця» яких стала результатом по-справжньому надійних і благополучних сімей, запропонували 10 рекомендацій щодо створення міцної і дружної сім'ї.

1. Сім'я понад усе. Хороші сім'янини ставлять інтереси своїх близьких вище своїх власних. Наприклад, вони здатні відмовитися від вечірки, щоб провести більше часу з дитиною. Немає таких людей, такої фірми, такої золотої рибки, яка запропонувала б вам щось важливіше. Умови цієї «угоди» священні, а плоди безцінні. Одне з найбільш сильних почуттів - почуття того, що одна з цілей життя досягнута, що проведена велика робота і твій шлюб по-справжньому щасливий, і життя - нескінченно прекрасна. Дарувати себе. Людина часто не припускає, яку радість своїм близьким він може доставити самим фактом своєї присутності. Повернення додому на десять хвилин раніше звичайного може стати справжнім святом для дитини.

2. Разом, а не порізно. У хороших сім'ях подружжя вживають слово "ми", а не "я". Провівши аналогію з футболом можна сказати, що хороша сім'я сповідує "командний", а не "індивідуальний" тип гри. Необхідно також навіть до одруження разом будувати міцний фундамент для сім'ї.

3. Ми - демократія. Усі рішення в хорошій сім'ї приймаються спільно, в тому числі і за участю дітей. Всі думки повинні враховуватися. За батьками залишається останнє слово лише тому, що вони несуть велику відповідальність.

4. Ввічливе звернення. У хороших сім'ях люди не скупляться на компліменти один одному, а критичні зауваження робляться в можливо більш м'якій формі. Сумно, але факт - ми буваємо більш ввічливими з незнайомими людьми, ніж зі своїми коханими. Якщо ваша дружина, або ваш чоловік намагається заговорити з вами, про те щоб ви хотіли на вечерю, або які у вас плани на вечір, та й не важливо про що. Не перебивайте. Послухайте з такою ж ввічливістю і тактовністю, з якою ви б вислухали вашого начальника. Терпіння і порядність - невід'ємні складові щасливого шлюбу. Для підтримки щасливих стосунків і в подальшому шлюбу є кілька простих правил: кажіть: «я вас люблю» щодня, будьте ввічливими один з одним і ніколи не забувайте говорити «дякую». Найчастіше поздоровляйте один одного не важливо з чим. Просто ради випадку. Просто тому, що ви поруч, що ви дбаєте, що ви щасливі. Чи не чіпляйтеся до дрібниць, і не будьте нудними.

5. Жертовність. Члени хорошої сім'ї йдуть на жертви, щоб допомогти своїм близьким.

6. Увага один до одного. Члени міцних сімей-хороші слухачі. Вони підкреслюють, що розмова їм важлива і цікава. Вони вдаються до "золотого правила" - слухати не вухами, а серцем, чути, а не просто прослуховувати. Пари радять запровадити щотижневі обговорення важливих питань. Побільше щирого спілкування. Відкритість у взаєминах дуже важлива. Особливо в період, коли справи йдуть погано. Є так багато речей, які опосередковано впливають на шлюб: робота, хобі, друзі, церква, освіта, сім'я. Якщо раптом ви не зможете провести час разом, або у вас виникли тертя через гроші, дуже важливо прямо говорити, що послужило причиною вашим розбіжностей.

7. Час. У хороших сім'ях люди приділяють один одному максимум часу. Вони пам'ятають, що хороша робота ніколи не зможе замінити гарної родини. Спільне проведення часу, який був би присвячений тільки вам двом, - так само дуже важливий компонент щасливого шлюбу.

Показ прикладу того, що може статись коли не приділяти один одному часу - «Банк кохання»

8. Зв'язок поколінь. Чим ліпші відносини між різними поколіннями сім'ї, тим міцніше ці сім'ї. У сімейних стосунках немає нічого кращого старих або створених традицій. Не важливо, що за традиції це будуть. Нехай це буде кава вранці або особливий дотик, що означає: «я тебе люблю», спільні чаювання або походи в кіно, грають колосальну роль в житті людини. Якщо в сім'ї немає маленьких радощів, це погана сім'я.

9. Зробити світ краще. Чим більше і частіше члени сім'ї допомагають іншим людям - тим міцніше такі сім'ї.

10. Релігія. У релігійних родинах частіше панують мир і спокій. Віра допомагає пережити найважчі випробування і втрати.

4. 7 правил Дейла Карнегі для того, щоб зробити ваше сімейне життя щасливим (з ілюстративним матеріалом та прикладами з книги):

Правило 1. Ні в якому разі не чіпляйтесь!

Правило 2. He намагайтеся переробляти свого партнера.

Правило 3. He критикуйте.

Правило 4. Будьте щиро вдячні.

Правило 5. Проявляйте трішки уваги.

Правило 6. Будьте ввічливі.

Правило 7. Прочитайте гарну книгу o сексуальній стороні шлюбу.

ІІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Будь - які стосунки - це постійна праця. При чому праця як з однієї сторони так і з іншої. Якщо ви хочете створити дійсно міцні стосунки з коханою людиною, то вивчайте один одного та себе в першу чергу.

Терпіння, пошана і взаєморозуміння Вашим відносинам і майбутнім сім'ям. Тоді любов не покидатиме Ваш будинок.

АНОТАЦІЇ ДО ПІДРУЧНИКІВ З ПРОБЛЕМ ДИДАКТИКИ

Автор книги Фокин Ю. Г. підручник російського автора, виданий у 2009 році, має 560 сторінок. У книзі містяться зведення по різні сторони діяльності викладача сучасного вузу. Особлива увага приділяється виховній роботі, сприяючій становленню особи студента як суб'єкта культури, і творчості викладача. Розглядаються важливі для викладача питання авторського права. Адресована студентам непедагогічних вузів, що розглядають викладання у вузі як своє майбутнє, і студентам педагогічних вузів особливо з нетрадиційним підходом до навчання. Книга можу бути корисна для магістрантів, аспірантів і початківців освоєння викладання у вузі фахівців з вищою освітою, що не мають педагогічної підготовки, може використовуватися також як довідник для самостійного вивчення окремих аспектів діяльності викладача.

Автор книги Голуб Б. І. книга російського автора. Надрукована у 1999 році, має 96 сторінок.. Дидактика - частина педагогіки, яка розробляє проблеми вчення і освіти. Дидактичні принципи визначають вміст освіти, необхідне при виборі методів і форм вчення. Дидактичні принципи тісно переплітаються і деколи неможливо чітко визначити, який з них лежить в основі вчення; знати ці принципи і враховувати їх необхідно педагогам. Навчальний посібник написаний відповідно до програми курсу і адресований студентам педвузів.

Автор підручника Волкова Н. П. третє видання 2009 року має 616 сторінок. У третьому, доповненому і переробленому, виданні посібника розкрито загальні засади педагогіки, теорії виховання, освіти і навчання, специфіку і закономірності розвитку особистості учня, особливості освітньої системи в Україні. Значну увагу приділено питанням, які стосуються діяльності, фахового розвитку, компетентності, психологічної, комунікативної підготовки, особистісної культури вчителя. Висвітлено різноманітні аспекти школознавства, а також становлення світової та вітчизняної педагогічної науки і практики від найдавніших часів до сьогодення.

Адресований студентам вищих навчальних закладів. Прислужиться педагогам-практикам.

Автор Бех І. Д., Психологічні джерела виховної майстерності. Виданий підручник у 2009 році, має 248 сторінок. Для студентів вищих навчальних закладів.

Повноцінна самореалізація підростаючої особистості можлива за умови виховання у неї почуття гідності як провідної цінності, що допомагає їй несуперечливо долучитися до культури духовності. Тому у педагогічній практиці непересічну роль для педагога відіграють знання глибинних емоційних процесів, на основі яких формується морально-духовна структура особистості, системи особистісних закономірностей, використання яких дає змогу якісно змінити сучасний виховний процес. Зразком такого підходу до побудови процесу виховання слугує інноваційна технологія педагогічного умовляння, зорієнтована на оптимальну реалізацію розвивального потенціалу вихованця. На таких аспектах виховного процесу акцентує автор навчального посібника.

Адресований студентам вищих навчальних закладів, вчителям, класним керівникам, методистам виховної роботи, усім, хто займається виховними процесами.

Бібліографія

1. Голуб Б. А.: Основи загальної дидактики : навч посіб ./ Б. А. Голуб. -М.: видавничий центр «ВЛАДОС», 1999. -96с.

2. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. / Н. П. Волкова. -- 3-тє вид., стереотип. -- К. : Академвидав, 2009. -- 616 с.

3. Бех І. Д. Психологічні джерела виховної майстерності : навч. посіб / І. Д. Бех. - К. Академвидав, 2009. - 248 с.

4. Макиенко В. М. Педагогічний процес в училищі. Проф -тех.освіта. - К.: Вища школа, 1990 р.

5. Фокин Ю. Г. Викладання та виховання у вищій школі: Методологія, цілі і зміст, творчість. Посібник для студентів ВУЗ. - М.: Видавничий центр «Академія», 2002. -224 с.

6. Фіцула М. М. Педагогіка. : навч. посіб. / М. М. Фіцула. - 3 - тє вид, стереотип. - К. :. Академвидав, 2009. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru