Особливості структури уроків образотворчого мистецтва

Загальні умови проведення сучасного уроку образотворчого мистецтва та різновиди уроків в початкових класах. Основні завдання, етапи та структура уроків образотворчого мистецтва. Головна форма навчально-виховної роботи з дітьми в загальноосвітній школі.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2011
Размер файла 72,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вчитель повинен провести вступну бесіду, використати уривки літературних творів, показати приклади з творів видатних художників.

Зображення сюжетів навколишньої дійсності треба будувати таким чином, щоб вони були пов'язані з малюванням з натури. На заняттях тематичного малювання вчитель повідомляє закони побудови людини в стані спокою і в русі пропорції частин тіла людини.

Для зображення здорового сприйняття учнів додаються завдання по замальовках окремих предметів і об'єктів з натури - все це допоміжний матеріал для композиції.

Тематичне малювання має велике значення і для вчителя воно дає можливість ближче познайомитись з духовним світом учнів, дізнатись про особливості характеру кожного учня.

Під час тематичного малювання учні удосконалюють малювання за спостереженням, з пам'яті, з уяви також пояснює дітям послідовність виконання ескізу за етапами уроку.

1) розміщення (за компонування)

2) використання допоміжних ліній

3) загальний ескіз малюнка

4) розробка деталей малюнка

5) тональне пророблення малюнка [23, с. 154]

Ці методичні рекомендації допомагають учням зрозуміти процес і послідовність роботи, їх можна виконувати крейдою на дошці, а також на окремих листках паперу олівцем або фломастером. Малюнки на теми та всі його різновидності закладають основи творчого зображення навколишнього світу і основи реалістичного малюнка.

Ілюстративне малювання є частиною тематичного малювання - це виконання малюнків до літературних творів, тобто малюнків що пояснюють певний текст. У початкових класах літературними творами є оповідання. казки, байки, вірші, півсні, загадки. Твір для ілюстрування повинне бути добре знайомим усім дітям. Ознайомлення з ним можна провести в позаурочний час, або на уроці читання. З короткими творами корисно ознайомлювати на уроці бо вони не займають багато часу.

На уроці діти пригадують прочитаний твір чи переглянутий фільм. Найчастіше це роблять за допомогою питань, діти відповідають на них, пригадують послідовність подій, найцікавіші моменти твору.

Добре замість питань показати кілька ілюстрацій в тій послідовності в якій відбуваються події.

Вони відтворюють в пам'яті дітей зміст твору, допомагають знайти найбільш характерні моменти ілюстрування. Велике значення мають репродукції з ілюстрацій чи казкових картинок, але треба вчителю пам'ятати, що залишати їх під час малювання перед очима дітей не можна, бо ілюстрування зведеться до звичайного змальовування, не дасть дітям обдумати і створити свою власну композицію. Репродукції і ілюстрації, які є в книжках треба аналізувати, розкривати їх цінність в доступній для дітей формі.

Для того, щоб продемонструвати як виглядають звірі, можна використовувати зоологічні таблиці чучила звірів, птахів. В ході демонстрації наочності вчитель з учнями обговорюють будову, форму, пропорції тіла тварин і птахів.

Вчителю необхідно робити малюнок тварин на дошці, щоб діти краще зрозуміли будову тіла, послідовність малюнка.

При ілюструванні казок чи байок вчителю необхідно звертати увагу на те, що тварини наділені людськими якостями, вони розмовляють, ходять один до одного в гості, їдять, тобто виконують всі дії, які виконують люди і переживають ті самі почуття, які переживають люди. Тобто, серед казкових героїв є хороші (позитивні) і погані (негативні) герої. Вчитель в ході аналізу твору обговорює з дітьми як зображуються позитивні герої (яскравими кольорами, усміхненими, ніжними) і як змальовуються негативні (темними кольорами, великі зуби, кісті).

Вчитель може пропонувати якийсь епізод з твору, а може дозволити дітям самим вибрати цікаві епізоди для ілюстрування. Головним завданням вчителя на уроці ілюстративного малювання є те, щоб учні могли самостійно вирішити композицію, щоб в них вироблялися творча уява, фантазія, оригінальне вирішення теми.

Декоративне малювання - це створення орнаменту, візерунків чи груп елементів, які декорують предмети побуту підкреслюють їх форму, цей вид роботи виробляє в учнів просторове та об'ємне сприйняття навколишнього світу. Ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом в школі проходить з першого класу. В першому класі діти ознайомлюються з керамікою та художнім розписом. У другому класі знання поповнюються, більш детальніше зупиняються на петриківському розписі. Розробляються елементи для створення узорів, візерунків. Далі здобуті знання і навички використовуються в композиціях, а також продовжують вивчати з інших видів декоративно-прикладного мистецтва - кераміка (оздоб посуду), ліплення з пластиліну свищиків. Ознайомлюються з писанкарством. Вирізають елементи та наліплюють їх на основу. Петриківський розпис - малювання казкової птиці.

В третьому класі учні ознайомлюються з вишивкою та ткацтвом, створюють геометричні орнаменти для оздоблення рушників і килимів, ознайомлюються з поняттями орнаменту і ритму, вивчають техніку вироблення гончарних виробів. Створюють витинанки. Виготовляють з пластиліну українську іграшку. Ознайомлюються з художнім розписом, вчаться зображати казкових тварин, петриківський розпис завдання ускладнюється.

Мета і завдання уроків декоративного малювання:

1. Дати учням можливість пізнати рослинний світ і розуміти його.

2. Формувати в учнів естетичне ставлення до предметів навколишньої дійсності.

Для здійснення цієї мети на уроках декоративного малювання ряд завдань:

1. Навчити учнів аналізувати, спрощувати і стилізувати предмет, а саме розуміти його побудову, бачити різницю в пропорціях. Стилізація - це спрощення.

2. Вміти скласти з стилізованих компонентів свою власну композицію.

3. Навчити учнів розрізняти елементи, які використовуються в гончарстві чи килимарстві [27, с. 36].

Висновок

Особливості уроку образотворчого мистецтва в школі: урок повинний торкатися емоції учнів; у процесі образотворчої діяльності необхідно будити творчі здібності кожної дитини, сприяти їх розвитку; на уроках образотворчого мистецтва учні, крім власної творчості, повинні прилучатися до досягнень світової художньої культури.

Головною формою організації навчання при викладанні образотворчого мистецтва у дітей шестирічного віку є урок (як правило комбінований). Кожен урок має бути логічно завершеним, водночас він є частиною системи уроків, зв'язаних між собою загальною метою і завданням даного конкретного предмету.

Уроки малювання мають чітку градацію у початковій школі (відносно основного виду образотворчої діяльності): урок малювання з натури, уроки малювання на тему або тематичне малювання; уроки ліплення; уроки декоративно-прикладного мистецтва; уроки-бесіди, і кожен з них несе своє образотворче та емоційне навантаження.

Кожному з них властивий певний тип уроку. Але найпоширенішим у викладанні цієї дисципліни є тип змішаного уроку, структуру якого становлять, як правило, одні і ті ж елементи (крім бесід про образотворче мистецтво).

Серед загально-дидактичних етапів уроку визначаються такі:

1. Організаційний етап, на якому відбувається підготовка учнів до роботи, організація робочого місця. Цей етап може бути як на початку, так і в середині уроку, при зміні видів навчально-пізнавальної діяльності.

2. Етап перевірки домашнього завдання. При викладанні образотворчого мистецтва графічне домашнє завдання відсутнє. Замість практичної роботи може бути задано спостереження за явищами природи та предметним середовищем.

3. Етап всебічної перевірки ступеня засвоєння навчального матеріалу. Засобом репродуктивної бесіди, або іншими, на цьому етапі визначається засвоєння навчального матеріалу теми, яка вивчається чи повторюється, виявляються слабкі сторони, і для подальшого просування вносяться роз'яснення, стимулюється застосування раціональних прийомів.

4. Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння навчального матеріалу. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, актуалізація раніше засвоєних знань та умінь, активізація навчально-пізнавальної діяльності.

5. Етап засвоєння нового навчального матеріалу, формування або закріплення, удосконалення, узагальнення, систематизація нових знань і умінь інтелектуального та практичного характеру. Планування навчального матеріалу за темами дає можливість на перших уроках вивчення теми розкрити всі її складові, і надати уявлення про цілісний фрагмент змісту освіти, що вивчається; послідовно здійснити розкриття головних понять, алгоритмів дій, відпрацювання умінь та навичок, провести узагальнення та систематизацію навчального матеріалу.

6. Етап перевірки розуміння і корекції засвоєння учнями нового матеріалу, на якому перевіряється розуміння учнями сутності елементів змісту освіти, що вивчаються, взаємозв'язок між ними, надається індивідуальна допомога.

7. Підведення підсумків уроку. Узагальнюються елементи знань та умінь, що вивчалися, і представляються цілісно.

8. Інформація про домашнє завдання (якщо є).

Кожен елемент структурного поділу характерний для усіх уроків, але час, відведений на будь-який із них, змінюється в залежності від мети та завдань уроку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Агальянова Н. Образотворче мистецтво: стан і проблеми вивчення// Рідна школа. - 2001. - №1. - С. 53-55.

2. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 2004. - 254 с.

3. Антонович Є.А. Художні техніки в школі. - К.: ІЗМН, 2001. - 312 с.

4. Акушинский А.В. Художественное творчество и воспитание. Опыт исследования на материале пространственных искусств. - М.: Наука, 2005. - 240 с.

5. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 2001. - 178 с.

6. Вікторенко І. Особливості образотворчої діяльності молодших школярів// Рідна школа. - 2003. - №4. - С. 61-63.

7. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів. - Харків, 2005. - 110 с.

8. Гандзій П.А. Уроки малювання: Посіб. для вчителя. - К.: Знання, 2005. - 224 с.

9. Герман М.М. Основные принципи классификации видов искусств. - М.: Наука, 2002. - 224 с.

10. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання// Рідна школа. - 2001. - № 9. - С. 60-63.

11. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-4 классах. - К.: Педагогика, 2004. - 186 с.

12. Глушанская В.П. Рисование с методикой преподавания. - М.: Наука, 2001. - 127 с.

13. Давайло А.А. Сприймання та розуміння видів і жанрів образотворчого мистецтва учнями 1-4 класів. - Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - 243 с.

14. Дворак І.О. Педагогічні умови сприймання різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 2002. - 249 с.

15. Задорожний В.І. Уроки образотворчого мистецтва. - К.: Знання, 2002. - 151 с.

16. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва// Початкова школа. - 2002. - №2. - С. 37-38.

17. Кашуба Л.І. Образотворче мистецтво в початковій школі. - Тернопіль: Мальва-ОСО, 2001. - 311 с.

18. Кириченко М.А. Основи образотворчої грамоти. - К.: Вища школа, 2002. - 258 с.

19. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. - К.: Освіта, 1999. - 128 с.

20. Коновець С.В. Образотворче мистецтво в початковій школі. - К.: Знання, 2000 - 79 с.

21. Коновець С.В. Образотворче мистецтво як засіб активації дитячої тиворчості// Мистецтво та освіта. - 2001. - № 3. - С. 15-18.

22. Конопко О. Перші кроки до мистецтва// Початкова школа. - 2000. - №3. - С.25-28.

23. Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва і методика художнього виховання дітей. - К.: Кондор, 2006. - 200 с.

24. Краснов М.В. Беседы по искусству в начальной школе. - М.: Искусство, 2005. - 259 с.

25. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных класах. - М.: Наука, 2004. - 320 с.

26. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М.: Искусство, 2003. - 96 с.

27. Литвиненко С.А. Малювання як засіб розвитку творчості молодших школярів. - Запоріжжя, 2005. - 183 с.

28. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва// Початкова школа. - 2002. - №9. - С. 50-55.

29. Мандзій П.О. Вплив образотворчого мистецтва на інтелектуальний розвиток учнів. - К.: Наук. світ, 2001. - 245 с.

30. Матковська О.О. Основи образотворчого мистецтва з методики викладання у початкових класах. - Рівне, 1999. - 158 с.

31. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. - М.: Наука, 2001. - 318 с.

32. Мушак І. Варіативність організаційних форм навчання молодших школярів// Початкова школа. - 2001. - № 2. - С. 13-15.

33. Муштаев В.П. Уроки искусства. - М.: Педагогика, 2000. - 140 с.

34. Парнах М. Уроки изобразительного искусства// Искусство в школе. - 2001. - №3. - С. 57-60.

35. Пасічний А.М. Образотворче мистецтво: Словник-довідник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 259 с.

36. Пилипенко Д.Г. Малювання з методикою викладання. - К.: НДПІ, 2001. - 35 с.

37. Полуянов Ю. Общее и индивидуальное на заняттях изобразительным искусством// Искусство в школе. - 2002. - №1. - С. 8-14.

38. Романченко Р.В. Особливості виконання творів образотворчого мистецтва молодшими школярами// Образотворче мистецтво. - 2002. - №2. - С. 40-41.

урок образотворче мистецтво

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.