Методика організації діяльності з дошкільниками в куточку природи

НЕ ЛОВИ МЕТЕЛИКІВ

Від дотику пальців людини з крилець метеликів осипається пилок, ушкоджуються тендітні крильця, й комахи гинуть.

НЕ ГАЛАСУЙ

Ліс, поле, лука - це домівки звірів, пташок, комах. Вони там живуть - хто працює, хто відпочиває. І заважати їм голосною музикою, криком не можна, бо це їх лякає.

Вихователь. Ось ми й познайомились із заборонними знаками. Коли ви гулятимете в лісі чи парку, пригадайте їх, щоб ненароком не завдати шкоди ні тваринці, ні рослинці. Не чіпайте птахів, комах, риб, не зашкодьте їм, і природа віддячить вам. Пам'ятайте: вони господарі, а ви гості. Письменник Михайло Пришвін сказав: рибі потрібна вода, пташці - повітря, звірові - ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. Отже, оберігати й берегти природу означає оберігати й любити свою Батьківщину.

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяють,

Така людина сонечком горить.

- Будьте і ви, як маленькі сонечка. Творіть добро, оберігайте природу, садіть дерева, кущі, квіти. Любіть нашу землю-матінку, і вона відповість вам любов'ю та щедрістю, і пануватимуть у світі мир та злагода.

Вихователь зачитує дітям останнього листа з чарівної торбинки: "Любі хлопчики й дівчатка, вас люблять всі звірятка, і жучки, і павучки. А ми, веселі білченятка, посилаємо вам солодощі і своє фото. Ми віримо, що ви теж: любите звіряток і комашок, допомагаєте взимку птахам, підгодовуєте їх. Тож: відкривайте пакунок із гостинцями. Смачного вам! Весна, білченята та їхні друзі".

Діти частуються ласощами.

Висновок

Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, шикати та переробляти інформацію про об'єкти природи. Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик.

Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними об'єктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого об'єкта, а не на оцінювання його дорослими. Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи.

Ключовим для розуміння особистісного ставлення є почуття суб'єктивного ставлення до об'єктів і явищ довкілля, яке пов'язане із задоволенням тих чи інших потреб особистості, а отже, є для неї суб'єктивно значущими. У випадку, коли в певному об'єкті чи явищі не закарбована потреба, «об'єктивне» не збігається з «суб'єктивним», то особистість ніяк не ставиться до них. Особистісні переживання для людини важливіші, а ніж те, що існує об'єктивно, не зачіпає її почуття.

Змістовною характеристикою суб'єктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з об'єктами природи. Модальність суб'єктивного ставлення визначається двома факторами : як сприймає людина об'єкт природи та мотивами діяльності.

Об'єкт чи явище природи ( собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як об'єкт чи суб'єкт.

Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб - у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним релізером ( стимулом), який задіює пізнавальний інтерес.

Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.

Список використаної літератури:

1. Базовий компонент дошкільної освіти України // Дошкільне виховання - № 1. - 1999. - с. 59

2. Без природи життя неможливе // Дитячий садок. - Липень, число 25-26. - 2004. - с. 9

3. Біла І. Вчимо дивитися, бачити й творити //Дошкільне виховання. -№ 4 - 2004. - с. 14 -18

4. Білан О.І. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. - Львів, 1996. - с. 71

5. Веретеннікова О.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою - К.: Вища школа. - 1979. -с. 365

6. Дитина. Програма навчання і виховання у дитячому садку. К.: Освіта, 1993. - с. 266

7. Досвід екологічного виховання в ДНЗ // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 1-2. - 2005. с.12

8. Дорога в дивосвіт // Дитячий садок. - № 37. с.24

9. Дивний світ природи // Бібліотека вихователя дитячого садка № 13 - 14. 2006. с.80

10. Дядечко Т. Мандруємо екологічною стежиною // Дошкільне виховання - № 5. - 2002- с. 28

11. Земля - наш дім. Збірник / Укл. А.І. Алексеев, Ю.М. Головіна: під загальною редакцією А.С. Онегова. М., 1983

12. Лисенко Н. Використання спостережень в роботі з екологічного вихованняя дошкільників // Дитячий садок. 2004. -№ 25-26. - с.10 - 44

13. Марковская М.М. Уголок природы в детском саду // Книга для воспитателя детского сада, - М.: Просвещение, 1989, с.12, 16-20

14. Романовська Д. Світ навколо нас - і я його частинка. Еколого - психологічний тренінг // Психолог № 9. - №9.- 2006. с. 5-7

15. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - К.: 1993.