Роль нетрадиційних уроків географії в розвитку умінь та навичок учнів

Метод діяльності - це спосіб її здійснення, який веде до досягнення поставленої мети. Обираючи правильний метод, ми впевнено і найкоротшим шляхом отримуємо бажаний результат. Людством накопичена велика кількість методів діяльності. Але безперервне ускладнення завдань та поява нових можливостей вимагає постійного оновлення методів їх вирішення. Сказане має пряме відношення і до навчання. [11]

Методи навчання завжди є засобом реалізації певних цілей навчання. Але результат діяльності вчителів і учнів не завжди такий, яким він уявляється у суб'єктивній формі мети. У цій взаємодії мети, засобу і результату найважливішим є аналіз пізнавальної діяльності учнів, а також керівництво нею з боку вчителя. При цьому важливо розрізняти зовнішню і внутрішню сторони методів навчання - ці різні способи їх прояву у навчальній діяльності вчителя і учнів, які можна безпосередньо спостерігати (словесна форма пред'явлення навчальної інформації та усна форма відтворення знань учнями або здорова форма з використаннями наочності, практичні роботи як форма обміну інформацією; педагогічний такт, постановка голосу, манери вчителя, а також міра і способи допомоги учням, кількість завдання тощо).

Так як деякі методи пов'язані між собою, то виникає потреба в їх класифікації. У сучасних умовах накопичено достатній дослідницький матеріал, і тому з'явились реальні можливості для узагальнення та систематизації уявлень про методи навчання. У ході дослідження встановлено, що усвідомлення вчителем цілісного підходу до класифікації методів навчання має особливе значення у здійсненні практичних завдань оптимізації їх вибору.

B дидактиці різні підходи до класифікації методів навчання. Найбільш поширеними є класифікація методів за джерелом знань (Д.О.Ларкіпанідзе, Е.Я.Голант, Н.М.Верзилін та ін.) [32,с.140-167]; за характером пізнавальної діяльності (І.Я.Лернер); за рівнем проблемності засвоєння знань і рівнем ефективності учіння (М.І.Махмутов); на основі цілісного підходу до процесу навчання (Ю.К.Бабанський). А.М.Алексюк пропонує здійснювати класифікацію методів навчання за найістотнішою, корінною ознакою, зауважуючи, проблему системи методів навчання слід розв'язувати не шляхом створення якоїсь єдиної класифікації , що була б оптимальною для всієї системи навчання, слід розв'язувати не шляхом створення якоїсь єдиної класифікації, що була б оптимальною для всієї системи навчання, а шляхом створення і науково-теоретичного обґрунтування цілого ряду класифікацій, які б у сумі своїй оптимально відображали завдання і зміст цілісного навчального процесу у сучасній школі. Тому він схильний до класифікації методів передусім за джерелами знань і рівнем самостійної розумової діяльності у процесі учіння[1,с.91].

Учитель має розуміти сутність різних підходів до класифікації методів, але найперше - мати у своєму арсеналі велику кількість цих методів, аби вдало і ефективно використовувати їх у навчально-виховному процесі в залежності від дидактичної мети і функціональної спрямованості.

Методи навчання як своєрідний набір інтелектуального інструментарію пізнавальної діяльності учителі і учнів не є алгиротмізованими одиницями. Оскільки педагогічна є наукою і мистецтвом одночасно, тому і підхід до вибору методів навчання має ґрунтуватися на творчості педагога з одного боку і відповідати вимогам принципу системності з другого боку. По-перше, в методах навчання важливо бачити основні ознаки: виступають до певної міри способом руху пізнавальної діяльності учнів; визначають логічний шлях оволодіння знаннями, уміннями і навичками; відіграють роль інструменту обміну інформацією між учасниками навчального процесу; виступають регулятором пізнавальної діяльності учнів; сприяють стимуляції учіння; є способом аналізу та оцінки навчальної діяльності. По-друге, необхідно забезпечувати системність у підході до вибору тих чи інших методів, глибоко розуміючи внутрішні зв'язки і взаємозалежність між ними на рівні функціональних ознак.

На думку В.Л.Омеляненка[33,с.168], критеріями вибору методів навчання є:

магістральні завдання виховання особистості;

мета і завдання навчання взагалі і конкретного етапу зокрема;

закономірність і принципи навчання;

зміст навчального матеріалу;

навчальні можливості школярів;

наявність засобів навчання;

психологічно-педагогічні можливості педагога.

Отже, ми вважаємо, що методи навчання не можна сприймати як рецепт для розв'язання навчальних завдань.

Бо, як наголошував К.Д.Ушинський, важливий не сам метод сам по собі, а ідея, що закладена в ньому. Тому лише творча мудрість вчителя, яка опирається на наукові засади, може забезпечити оптимальний підхід до використання методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.

Для визначення критеріїв оптимального вибору методів навчання важливе те місце, яке займає сама процедура їх вибору у структурі навчального процесу.

2.2 Оптимальний вибір методів навчання для розвитку умінь і

навичок учнів

При порівняльному аналізі методів навчання по їх ефективності необхідно дотримуватись ряду попередніх умов, без урахування яких сама процедура порівняння виявиться непевною. По-перше, порівнювати треба лише методи, що входять до тієї ж самої групи. Наприклад, порівнювати між собою треба репродуктивні та пошукові методи що входять до однієї групи, а не словесні по пошукові методи; по-друге, порівнювати треба не ефективність методів взагалі, а їх можливий ефект у вирішенні конкретного завдання навчального плану. При вирішенні одних завдань один метод виявляється більш ефективним, ніж інший, при вирішенні інших завдань вони поміняються місцями. Далі, треба мати на увазі, що порівняльна оцінка ефективності не заперечує ролі того чи іншого методу у вирішенні певного завдання, а лише підкреслює, що при виборі методів корисно віддати перевагу тому з них, котрий повинен виявитися більш результативним. Запропонована схема порівняння методів спирається на припущення що вчитель, що використовує її, достатньо

При порівнянні можливостей репродуктивних та проблемно-пошукових методів у вирішенні завдання формування теоретичних знань (з урахуванням середнього рівня складності матеріалу) можна у більшості випадків віддати перевагу проблемно-пошуковому методу навчання.

При порівнянні індуктивних та дедуктивних методів навчання (індуктивно чи дедуктивно організованих бесід, розповідей, ілюстрацій та ін.) ми виходимо з того, що різний по характеру теоретичний навчальний матеріал може бути успішно вивчений як індуктивним, так і дедуктивними методами. При порівняльній оцінці методів навчальної роботи, що здійснюється під безпосереднім керівництвом вчителя, та методів самостійної роботи учнів при вирішенні завдань формування у них теоретичних знань ми частіше віддаємо перевагу першій групі методів тому, що учень більш за все потребує спрямованого впливу вчителя саме при вивченні теоретичних проблем, хоча в інших ситуаціях самостійна робота буде вже домінувати. [17]

При порівняльній оцінці ефективності таких методів стимулювання навчальної активності школярів, як пізнавальної ігри та навчальні дискусії, ми віддали перевагу другим, враховуючи специфіку вирішення завдання формування теоретичних знань. При порівнянні можливостей різних видів контролю у вирішенні розглядаємого нами завдання більш високо треба цінувати усний контроль. Отже, ми привели аргументи, якими керувались при порівняльній оцінці ефективності різних методів при формуванні в учнів теоретичних знань.

Формуванню практичних умінь та навичок особливо безпосередньо сприяють, звичайно, практиці людини, тому що уміння не може бути сформоване без самої практичної дії людини, без вправи закріплення певних операцій і наступного перетворення їх у навичку. При формуванні практичних умінь високу роль відіграють репродуктивні дії особистості. Тут дещо зменшуються можливості проблемно-пошукових методів, віддається перевага індуктивним методам, а також методам самостійної роботи. Серед методів стимулювання тут також виходять на перший план ігрові моменти. Контроль за навиками та умінням практичного характеру, звичайно, повинен здійснюватися переважно не словами чи показом, а самими практичними діями: контрольними роботами, виконанням завдань та оцінкою їх якості.

Для розвитку самостійного мислення особливо ефективно можна використовувати практичні методи, пов`язані з виконанням логічних вправ, написанням творів, віршів та ін. Для цієї ж мети дуже корисними виявляються проблемно-пошукові методи вивчення навчального матеріалу. У рівній мірі успішно можна використовувати для цього індуктивні та дедуктивні методи навчання. Найкращими виявляються у цьому випадку методи самостійної роботи у їх численних видах. Стимулюють самостійність у навчанні як пізнавальної ігри, так і навчальні дискусії, хоча роль останніх є дещо вищою. У рівній мірі корисними у цьому плані можуть виявитися різні методи контролю у залежності від характеру навчального матеріалу.

Розвитку пам`яті на уроках особливо успішно будуть сприяти наочні методи, поєднані, звичайно із словесними та практичними. Віддаючи перевагу наочним методам, ми маємо на увазі, що при використанні наочності збільшується стійкість, довготривалість запам`ятовування та інші його показники. Незамінними виявляються у цій ситуації репродуктивні методи навчання, пізнавальні ігри. У рівній мірі успішно можуть бути використані усі логічні методи. Більш стійкому та осмисленому запам`ятовуванню сприяють методи самостійної роботи, попередньо організованої вчителем. Стимулюють запам`ятовування різноманітні пізнавальні та рольові ігри. Контролюється ступінь запам`ятовування різними словесними та письмовими видами контролю в залежності від специфіки змісту матеріалу.

Пізнавальні інтереси формуються, як це видно достатньо успішно. Однак із досвіду викладання відомо, що інтерес до навчання значно зростає, якщо в ньому ширше використовуються наочні методи, проблемно-пошукові міркування, методи самостійної роботи учнів з попередньою підготовкою під керівництвом учня. Величезну роль відіграють методи пізнавальних ігор, що включаються у розумній мірі у навчальній процес, а також навчальні дискусії. Сюди можна додати ще цілий приклад інших методів стимулювання інтересу, як, наприклад, метод опори на життєвий досвід учнів.

Викладання звичайно вимагає використання не одного, а ряду методів, їх комплексу. Уявлення ж про оптимальний комплекс методів завжди є конкретним. Те, що для одних умов є вдалим, ефективним, для іншої теми може виявитися цілком неприйнятним.

При різноманітності методів забезпечується активне сприйняття навчального матеріалу учнями з різноманітним видом пам`яті та характером розумової діяльності. Різноманітність методів внаслідок ефекту новизни та зміни діяльності активізує пізнавальну діяльність учнів, викликає та зберігає у них пізнавальний інтерес, попереджує його зниження при одноманітності діяльності. Поєднання методів дозволяє найкращім шляхом врахувати специфіку навчального матеріалу, а учням найкращим чином розкрити свої навчально-пізнавальні можливості та здібності, обирати

2.3 Аналіз результатів дослідно - експериментальної роботи

Суть дослідно - експериментальної роботи полягала у ефективному поєднанні різноманітних форм і методів навчання під час нетрадиційних уроків та включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:

ь відбору навчальної інформації;

ь застосування проблемного навчання;

ь роботи із словниками, довідниками, енциклопедіями;

ь підвищення інтересу дітей до теоретичних знань;

ь встановлення причинно-наслідкових зв'язків проведення нестандартних занять: “уроків-ярмарок”, “уроків-подорожей”, “екологічного та політичного прогнозів”, “круглих столів” та ін.

ь використання новітніх технологій навчання.

Психологи твердять, що пізнавальний процес має характер пошуку. Під його впливом у людини повсякчас виникають запитання, відповіді на які вона шукає. При цьому самостійна діяльність відбувається з захопленням, емоційним піднесенням, радістю. Спеціальні досліди доводять позитивний вплив пізнавального інтересу на такі психічні процеси, як мислення і пам'ять. Під впливом пізнавального інтересу вони набувають особливої активності, цілеспрямованості.

Виходячи з цих положень було сплановано проведення дослідницько - експериментальної роботи. У ході підготовки та проведення дослідницько - експериментальної роботи чітко було сформульовано об'єкт та предмет дослідження та з'ясовані мета за завдання проведення дослідження.

Об'єктом нашого дослідження був навчальний процес на уроці географії, та розробки нестандартних уроків вчителів - методистів.

Предметом дослідження став: рівень засвоєння учнів навчального матеріалу у ході проведення нестандартних уроків.

Гіпотеза: ми припускаємо нетрадиційні уроки сприяють розвитку умінь та навичок учнів, сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів.

Таким чином, пізнавальний інтерес стає одним з найважливіших стимулів навчання школярів. Зацікавлення матеріалом, який вивчається, допомагає успішно оволодівати ним з мінімальними витратами часу і енергії.

Зацікавлення на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені запитання і знають практичну користь одержаних знань.

Ще Ушинський писав, що порівняння є основою пізнання і навчання. Тому необхідно щоб цифровий матеріал учні запам'ятовували не самий по собі, а у порівняннях.

Так, при вивченні теми “Площа України” можна використовувати кросворд. Робота з цим кросвордом вимагає від учнів пошуку в довіднику площ і назв кількох зарубіжних країн, і це збагачує їхні знання конкретним матеріалом.

У тваринному світі України найбільшою різноманітністю відзначаються птахи. Тому, щоб учні краще були ознайомлені з пташиним царством можна використати чайворд “Прахи України”.

Вивчаючи тему “Охорона природи України”, було організовано “круглий стіл”, в якому взяли участь “екологи”, “біологи”, “лікарі”, “кліматологи”, “журналісти”, “керівники підприємств”. У такій роботі учні не просто знаходили матеріал, готували реферати, а ставили проблему, дискутували, відстоювали свою точку зору. Наприклад, М.Надурак “...я гадаю, що у Криму варто зменшити кількість екологічно небезпечних промислових підприємств, розвивати курортне господарство і будувати валютні готелі”.

Учні мають змогу висловити свої думки, відстоювати свою позицію і на уроках таких типів, як “прес-конференція”, “ярмарок”, “подорож”, “економічний прогноз”.

Наприклад, на уроці “політичний аналіз” ми обговорювали питання, що стосувалися Криму, Чорноморського флоту. Андрій підготував матеріал, що розкривав історичні аспекти проблеми: що являв собою даний регіон у минулому, як увійшов до складу України, як розвивався, як виникли кримські проблеми.

На уроці “економічний прогноз” ми намагалися розв'язати задачу: що потрібно зробити, щоб Україна вийшла з кризи і розрахувалася з боргами, враховуючи дефіцит державного бюджету. Учні шукають шляхи виходу з ситуації, у якій опинилася наша країна. В них розвивається економічне мислення, вони намагаються скласти економічний прогноз.

“Урок-ярмарок” ми провели при вивченні теми “Хімічна промисловість” . Діти рекламували продукцію ЗАГРО шукали покупця.

“Урок-подорож” провели при вивченні теми ” Внутрішні води Піденної Америки”. (Додаток Г) Учні були у складі різних пошукових загонів які спільно розв'язували ті чи інші проблеми:

“Як і чому змінюється природне середовище ПТК Степу? Чи можна і чи потрібно зменшити ці зміни? Чи сприятливі умови для життя і діяльності людей у Південному районі? Як можна їх помітити? - це не повний перелік проблемних питань які вирішували учні на уроках. Під час відвідування уроків у наставника на нетрадиційному уроці уроки “Якби я був...” Ліда К. сказала : “Якби я була головою спілки селян ”Вільна Україна”, то: виплатила щомісячно заробітну плату; збільшила поголів'я великої рогатої худоби, збільшила площу саду, розвозила у готових ставках рибу, за всі послуги люди платили б. Продукцію реалізувала б у магазині біля ферми. На все це взяла би кредит у банку”. Випуск газет на задану тему узагальнює проведену роботу. Учні працюють групами. Кожну групу очолює редактор, який пише оглядову статтю і керує роботою групи. Коректор перевіряє дописи на предмет орфографічних, граматичних, стилістичних помилок, відповідає за правильність думок. Художники відповідають за оформлення газети. Сильніші учнів, крім основного завдання, встигають виконати і додаткові: скласти кросворди, ребусі. Ця робота оцінюється додатково.

Експериментальна апробація ролі нетрадиційних уроків у розвитку вмінь та навичок проводилася в умовах навчального процесу на уроках географії.

Враховуючи мету та завдання експерименту, були розроблені методика контрольно-експериментальної роботи, визначені критерії оцінок та засоби аналізу кількісних даних, які дозволяють вивести якісні характеристики досліджуваних умінь.

Дослідження результатів здійснювалося методом констатуючих зрізів. Всього у формуючому експерименті брали участь 35 учнів 8А та 8Б класів Високопільської гімназії Високопільського району Херсонської області.

На початку та в кінці формуючого експерименту було проведено опитування учнів виявлення рівня навчальних досягнень учнів також були розроблені конспекти нетрадиційних уроків (Урок дослідження «Природно - територіальні комплекси України» (Додаток Д), Гра - експедиція «Степова природна зона» (Додаток Г)), також поводилися нестандартні уроки в інших класах для відпрацювання методики викладання нестандартних уроків та апробації технологій.

№	Тема уроку	Тип уроку	Мета виходячи з завдань експерименту
1.	Природно - територіальні комплекси України	Урок - дослідження	Проаналізувати рівень сформованості вміння робоити висновки та узагальнення у ході уроку повести тестовий зріз після вивчення матеріалу
2.	Степова природна зона» (Додаток	Гра - експедиція	Проаналізувати рівень засвоєння навчального матеріалу у ході заняття. Провести тестовий зріз
3.	«А у нас на Україні»	Ігровий теле - проект	Проаналізувати рівень оволодіння учнями навичками аналізувати карти атласу, вміння презентувати матеріали досліджень

Досліджуючи зміни показників сформованості умінь та навичок у ході проведення уроків ми використовували різноманітні методи: спостереження за навчальною діяльністю учнів, анкетування, аналіз творчих завдань, якісний аналіз одержаних результатів, дані системи оцінювання учнів у ході вивчення курсу, статистичний метод опрацювання матеріалів експерименту.

Перший констатуючий зріз у контрольній та експериментальній групах був зроблений на початку формуючого експерименту. Його метою було виявлення рівня навчальних досягнень учнів. Його результати подано у таблиці 1.1. та Рис .1.

Таблиця 1.1.

Рівень навчальних досягнень учнів 8 а та 8б класів Високопільської гімназії за результатами І семестру

Клас	Всього учнів у класі	Рівні учбових досягнень
		Початковий	Середній	Достатній	Високий
		Ос.	%	Ос.	%	Ос.	%	Ос.	%
8а	17	-	-	5	28	7	44	5	28
8б	18	-	-	4	22	8	44	6	34

Рівень навчальних досягнень учнів 8а та 8б класів перед початком експерименту

Рис. 1. Рівень навчальних досягнень учнів експериментальних класів з Фізичної географії України за результатами І семестру

Головним напрямком дослідно-експериментальної роботи було виявлення рівня сформованості вмінь та навичок учнів 8а класу визначених експериментом. З метою проведення досліджень на основних етапах формуючого експерименту, а також на початку та в кінці дослідження було зроблено контрольні зрізи в кінці уроків відповідно до визначених виявлення рівня навчальних досягнень.

Аналізуючи результати дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на розвиток умінь аналізувати карти атласу та працювати зі статистичними матеріалами та додатковою інформацією

8а клас показав нижчий рівень знань тому і був вибраний як експериментальний, 8 б як контрольний клас.

Після проведених нестандартних уроків рівень успішності в обох класах зріс, що говорить про ефективність проведення таких уроків. Проведене анкетування свідчило про розвиток в учнів вміння працювати з картографічними матеріалами та додатковою літературою.

Таблиця 2

Рівень засвоєння учнями 8а та 8б програмового матеріалу у ході аналізу тестових перевірочних робіт

Бали	Урок - дослідження	Урок вивчення нового матеріалу	Гра - експедиція	Урок вивчення нового матеріалу	Ігровий теле - проект
	К - ть	Сума балів	К - ть	Сума балів	К - ть	Сума балів	К - ть	Сума балів	К - ть	Сума балів		Сума балів
	8а	8б	8а	8б	8а	8б
1		-			-	-			-	-
2		-			-	-			-	-
3	-	-			-	-			-	-
4	-	-			-	-			-	-
5	-	-			-	-			-	-
6	1	6	2	12	1	6	3	18	1	6	1	6
7	3	21	3	21	3	21	3	21	3	21	3	21
8	4	32	6	48	3	24	5	40	3	24	4	32
9	2	18	3	27	1	9	2	18	1	9	1	9
10	3	30	2	20	2	20	4	40	4	40	3	30
11	4	44	2	22	5	55	1	11	4	44	5	55
12	-	-	-	-	2	24	-	-	1	12	1	12
Сума балів	17	151	18	150	17	159	18	148	17	156	18	165
Середній бал	8,8		8,3		9,3		8,2		9,1		9,1

Порівняльний аналіз діагностування показників рівня навчальних досягнень учнів у ході традиційних (у контрольному). Та нетрадиційних уроків (у експериментальному класах) дає підстави стверджувати, що використання нетрадиційних уроків у практиці викладання географії сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів та формуванню умінь та навичок. Зріс також рівень успішності.

Рівень успішності учнів 8а та 8б класів

Рис.2. Рівень навчальних досягнень учнів 8а та 8б класів за результатами контрольних зрізів

Останній синтетичний зріз формуючого експерименту показав, що діяльність учнів 8а класу перейшла від репродуктивної діяльності до творчої, зокрема пошуку нової цікавої інформації тощо. Учні вільно працюють з додатковою інформацією та аналізують статистичні матеріали.

Заслуговує на увагу і той факт, що зменшився показник кількості учнів з середнім рівнем навчальних досягнень.

У ході проведеного дослідження різних нестандартних уроків встановлено, що корисними та доцільними в організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах проблемного навчання є використання таких методичних принципів:

ь прийоми зацікавленості учнів привабливістю вивчення даної теми

ь знаходження цікавого кута зору на тему, під яким матеріал стає дивовижним

ь використання відомостей з інших предметів

o “естафета”

o “опанування”

ь випереджаючі завдання

o “руханки”

o географічні новини

ь вправи з логічного мислення

Застосування методів проблемного навчання в їх взаємозв'язку з новими нетрадиційними методами навчання сприяє активізація навчально виховного-процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, викриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів. Застосування проблемного навчання на уроках географії дозволяє залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, о творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться. Створення творчої атмосфери на уроці сприяє активному залученню учнів до процесу навчання.

Оскільки методи, прийоми і стратегії, поєднані в проблемному навчанні, направлені на особистісно орієнтовану модель освіти, то можна їх використовувати у різних формах: Сенкан - цей вид роботи застосовують для закріплення чи виділення найсуттєвіших явища чи об'єкта.

Тема “Клімат Австралії” (7 кл)

Австралія.

Найменший, найсухіший.

Знаходиться, омивається, зацікавлює

Австралія - найсухіший материк

Чудо

ЗХВ

знаю хочу знати вивчив

Незакінчені речення.

Тема “Води України” (8 кл)

Зразки:

До вод належать…

Найбільші річки та їх притоки…

Озера бувають таких типів…

Витрату води визначають…

Підземні води потрібно вивчати…

Застосовування вище названих методів роботи (проблеми викладання частково пошукового, навчально - дослідницького) в їх взаємозв'язку дає змогу активізувати навчально-виховний процес з географії в цілому, урізноманітнювати структуру уроку, відкриває нові резерви широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності.

Наведені вище матеріали свідчать про те, що такі форми роботи сприяють підвищенню інтересу учнів до географії.

Висновки

Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих зунів (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних.

Дидактика виходить з таких аспектів ефективності уроку: керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання; напружена, доскнало організована й результативна пізнавальна діяльність учнів; ретельна діагностика причин, що впливають на якість занять, прогнозування здійснення і результатів навчально-виховного процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів; творчий підхід до розв'язання нестандартних завдань відповідно до наявних умов та можливостей; обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів; диференційований підхід до окремих груп учнів; ефективне використання кожної робочої хвилини на уроці; атмосфера змагання, стимулювання, дружнього спілкування, прогнозування навчальної діяльності, вибір на цій основі досконалої технології досягнень запрограмованих результатів. Підсумовуючи сказане можна зробити висновки.

1. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

2. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об'єкти, які вивчаються на уроці.

3. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Список використаної літератури

1. Асахова В.М. Нові методи навчання// Освіта України.-1998.-29 квітня.-С.7-8

2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения.- М.:Педагогика,1977

3. Бабанский Ю.К. Рациональная организация учебной деятельности.-

М.:Знание,1981

4. Вачков И.В. Психология тренинговой работы. - М.: Эксмо, 2007. - 415с.

5. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. - К., 2007.

6. Дроздовская И.С. Развитие творческих способностей в процессе групповой работы // Преподавание истории и обществоведения в школе. - 2001. - №6.

7. Закон України "Про освіту"//Освіта.-1996.-25 квітня.-С.4

8. Збірник методичних знахідок учасників конкурсу "Учитель року"/А.В.Кудакова, Г.І.Мальченко.-К.,1997

9. Збірник методичних знахідок учасників конкурсу "Учитель року"/А.В.Кудакова, Г.І.Мальченко.-К.,1997

10. Зотов Ю.Б. Організація сучасного уроку. - М., 2001.

11. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально - методичний посібник. - К.: Стафед -2, 2000.-320с.

12. Коротаєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів. - К. 1991.

13. Красовицкий М.Ю. От педагогической науки к практике. - К., 1990.

14. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. - М., 2006.

15. Нестандартний урок географії \ Упоряд. В.М. Андрєєва. - Х.: Вид. група «Основа», 2005. - 144 с. - (Б - кА журн. «Географія»; Серія «Урок від А до Я» Вип. 9 (21))

16. Нестандартний урок географії \ Упоряд. В.М. Андрєєва. - Х.: Вид. група «Основа», 2006. - 144 с. - (Б-ка журн. «Географія», Вип.9 (33))

17. Образование. Инновация. Будущее. (Методологические и социокультурные проблемы). - Ростов-на-Дону: РО ИПК и ПРО, 2001 год.-176 стр.

18. Онищук В.О. Структура і методика уроку в школі. - К., 1995.

19. Панченко Г.Д., Уварова Г.Є. Формування у школярів наукових понять // Радянська школа. - 1983.-№ 12.-С.17-22.

20. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения .- М.: Педагогика. 1970.

21. Урок географії. Від класики - до сучасних технологій \ за ред. Корнєєва В.П. - Х.: вид. група «Основа», 2006. - 176 с.

22. Урок географії, якого чекають. Збірка нестандартних уроків /уклад. В.М. Андрєєва. - вид. група «основа», 2008 - 140 (серія «бібліотека журналу «Географія»»4 Вип.5 (53)).

23. Форми навчання в школі: книга для вчителя. За редакцією Ю.І. Мальованого. - К, Освіта - 1992 - 160с.

24. www.auc.rql.net.ua

25. www.dtkt.com.ua

26. www.informatio.org.ua

27. www.newacropolis.org.ua

28. www. geo-teacher.at.ua

Додаток А

Додаток Б

П А М Я Т К А

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ

1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.

2. Урок - відносно самостійна ланка у системі навчання.

3.Урок будується як цілісна система взаємодії учителя і учнів.

4. Урок будується на основі:

- програмних вимог;

- урахування можливостей учнів;

- урахування можливостей учителя, його творчого потенціалу.

5. Кожен урок має таке дидактичне призначення:

- засвоєння нових знань;

- формування умінь і навичок та ін.

6. На уроці комплексно розв'язуються завдання освіти, виховання і розвитку.

7. Урок має раціональну структуру.

8. Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науковість. зв'язок із життям, системність, наступність тощо).

9. Застосовуються різноманітні форми проведення уроку.

10. Використовуються нестандартні форми проведення уроку.

11. Здійснюються диференціація й індивідуалізація навчання.

12. Забезпечуються між предметні зв'язки.

13. Учитель розвиває навчальну, пізнавальну діяльність учнів і керує нею, здійснюючи стимулювання, організацію, контроль, оцінювання діяльності, озброює учнів прийомами самостійної роботи, формує навички самоконтролю.

14. Для проведення уроку створені необхідні умови.

15. Урок проводиться за планом - творчим робочим документом учителя.

16. Проводячи урок за планом, учитель готовий переструктурувати його.

17. Висока результативність уроку.

18. Учитель самоаналізує проведення і результати уроку.

Додаток В

Тема уроку: Природно-територіальні комплекси України. Ландшафти та їх класифікація

Мета уроку: ознайомити учнів з теоретичними засадами вчення про природні комплекси, ландшафти, цілісність географічної оболонки, ознайомити учнів з чинниками, що впливають на формування ПТК, виявити закономірності поширення ландшафтів по території України за ландшафтною картою; формувати науковий погляд на навколишнє середовище.

Обладнання: фізична та ландшафтна карти України, атласи, малюнки, фотографії краєвидів.

Хід уроку.

1. Організація класу.

2. Актуалізація опорних знань та умінь.

Активний банк (перевірка вивченого матеріалу).

Учні дають визначення.

Географічна оболонка

Біосфера

Природні комплекси

Природні компоненти

Природна зона.

3. Мотивація навчальної діяльності.

У художній літературі ми дуже часто зустрічаємо описи природи. Прослухайте рядки з твору М. Коцюбинського ”Хо”...Ліс ще дрімає в передранішній тиші...Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво...Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає...а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов від радощів...Так письменник описував ліс. На сьогоднішньому уроці ми з вами спробуємо описати, дати характеристику природним комплексам з точки зору географічної науки.

4. Вивчення нового матеріалу.

У кожному природному комплексі взаємодіють між собою компоненти природи. Яким чином відбувається ця взаємодія?

Наводимо приклади взаємодії компонентів природи.

Приклад : Внутрішні води - рельєф.

Річки течуть по заглибинах у рельєфі, розмивають гірські породи та мінерали змінюючи цим самим форми рельєфу.

Приклад : Клімат - рельєф.

Гори затримують повітряні маси та уповільнюють їх рух, залишивши значну кількість вологи на схилах гір проникаючи далі у глиб материка повітряні маси стають більш континентальними.

В умовах надмірного зволоження формуються болота, недостатня зволоженість робить клімат більш посушливим. Виникають суховії, які виносять верхній шар ґрунту.

(Учні наводять приклади взаємодії інших компонентів природи).

- Клімат - рослинний світ.

- Людина - рельєф.

- Клімат - внутрішні води.

- Рельєф - рослинний світ.

Висновок: всі компоненти природи знаходяться у постійній взаємодії і нерозумна зміна одного компонента призведе до зміни інших

Розглянемо це твердження на прикладі будівництва Каховського водосховища

В результаті будівництва електростанції греблею було перекрито долину річки Дніпро у нижній течії, було вилучено з господарського використання зручні землі, змінився рівень води у річці, сухо степова рослинність затопленої території змінилась на вологолюбну. Клімат затопленої території став більш вологим. Отже, зміна одного компоненту природи (рівня води у річці) призвело до зміни інших компонентів.

Схема взаємодії компонентів природи.

Учитель: компоненти природи у своїй взаємодії зв'язують між собою фізико - географічні, ландшафтотвірні явища (теплообмін, волого обмін, обмін речовинами - мінеральними та органічними).

Природні комплекси:

- суходільні;

- водні.

Учні наводять приклади суходільних та водних природних комплексів.

Ландшафт - порівняно однакові ділянки географічної оболонки. Ландшафти неоднорідні - місцевість, урочища.

Порівняння природних та змінені людиною ландшафти

Ознака для порівняння	Антропогенний ландшафт.	Природний ландшафт.
1. Склад.	Природні та змінені людиною компоненти природи	Природні взаємодіючі компоненти
2. Компоненти ландшафту.	с/г угіддя, меліоративні системи. Населенні пункти, лісонасадження, кар'єри, дороги, ставки і тд.	Гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинний і тваринний світ.
3. Назви ландшафту.	Сільськогосподарські, лісогосподарські, промислові, рекреаційні, природоохоронні, селетибні (населенні пункти)	Арктичні, тайгові, мішано - лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, екваторіальні, гірські, рівнинні.

Ландшафти визначаються різноманітністю , яку зумовлюють певні чинники.

Ландшафтоутворюючі чинники.

Формують найважливіші властивості ландшафтів.

- Зовнішні (космічні, геодинамічні)

- внутрішні (енергія земних надр).

- зональні (клімат, рослинність).

- азональні ( геологічна будова, рельєф).

Ландшафтознавство - галузь фізичної географії, предметом вивчення якої є вивчення природних комплексів.

Компоненти ландшафтів мають певну послідовність у розташуванні:

1) вертикальна структура:

- повітря;

- рослинний та тваринний світ;

- поверхневі води;

- ґрунти;

- гірські породи з підземними водами,

2) територіальна структура:

- місцевість;

- урочище.

Класифікація ландшафтів.

Певну увагу ландшафтам приділяють не тільки географи, а й письменники та поети. Географи під час класифікації ландшафтів враховують:

- генезис (походження);

- історію розвитку;

- функціональні взаємозв'язки між природними компонентами;

- Ступінь змінності під впливом господарської діяльності людини.

Аналіз ландшафтної карти України.

Схема

Гірські ( Карпатські, Кримські).

1. Класи ПТК

рівнинні (східноєвропейські).

Мішано лісові та хвойно-широколисті

2. Типи Лісостепові

Степові

3. Підтип.

4.Вид.

Практичне завдання: встановити які типи ландшафтів зустрічаються у Кримських горах та Карпатах.

Запис на дошці.

Карпатські : Кримські:

- альпійські; - лучні та степові;

- субальпійські; - широко - листянолісові;

- смерекових лісів; - лісостепові.

- широко - листянолісові;

- лісостепові.

Ялинка асоціацій.

За встановленим зразком дати характеристику природному комплексу за малюнком .

Природна зона - ландшафт - компоненти природи. Приклад: степова природна зона - типчаково-ковиловий степ - посушливий клімат, чорноземи південні, сухо степова рослинність, тварини - ховрахи, жайворонки, зайці і тд.

5. Закріплення вивченого матеріалу, творче завдання.

Опис ландшафтів за планом.( Група учнів літераторів та науковців - географів).

1. Назва ПТК.

2. Вид ландшафту (антропогенний чи природний).

3. Компоненти природи, що взаємодіють.

4. Вплив людини на ландшафт.

Приклади опису ландшафтів за планом (з дитячих робіт).

Опис лісового ландшафту.

Задумливий стояв могутній ліс столітній

І ніби в очі небу дивився він блакитні

- Природний це ландшафт ,- географи сказали,

Які під час походу до лісу завітали, -

Буяє тут рослинність, тваринний світ багатий,

Як жаль , що доведеться дороги прокладати. К. Черната.

Ген, за селом, простягся темно-синій ліс. Білокорі берізки на поляні, мов стрункі дівчата розмовляють між собою. Міцні дуби, як лицарі, захищають гіллям тендітних красунь. Скрізь чути мелодійний щебет пташок. Але, що це? Схилила свої віти красунечка берізка, а з її тіла, мов краплі крові, по білій корі стікають краплинки соку. О.Голуб

Опис антропогенного ландшафту (карєр).

За селом чути гуркіт машин - там карєр. Добре попрацювали люди, змінили місцевість , що не впізнати. Скрізь видно нагромадження каміння, але деінде пробивається скрізь рани на тілі землі травичка, ховрахи порили нірки, ніби говорять, що вони тут господарі, а не люди. К. Харламова

6. Домашнє завдання: С.93-103 за підручником П.Масляка ”Географія України”.

Додаток Г

СТЕПОВА ПРИРОДНА ЗОНА УКРАЇНИ

Мета. Дати характеристику ф.г.п., природних умов і ресурсів степової зони, виховувати любов до рідного краю, розвивати пам'ять, логічне мислення, вміння працювати з картою.

Обладнання. Фізична карта України, карта природних зон України, атласи, маршрутні листи із завданнями.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Клас ділиться на п'ять експедиційних загонів, кожен загін обирає капітана.

II. Правила проведення гри-експедиції.

Кожен з капітанів отримує маршрутний лист для свого загону, по якому і працює загін, відбираючи потрібну їм інформацію з карт, опираючись на раніше отримані знання. Під час роботи отримана інформація заноситься в таблицю. Першу колонку таблиці заповнюють учні під час розповіді вчителя, інші -- під час розповіді членів експедиційних загонів.

Таблиця 1

Ф.г.п.	Клімат	Внутріш- ні води	Рельєф Грунт	Рослинний і тварин- ний світ	Екологічні проблеми використання природної зони

Маршрутний лист № 1 загону «Юних кліматологів».

1. Тип клімату природної зони.

2. Температура (середня літня і зимова, максимальна, мінімальна).

3. Опади (в середньому, найбільше, найменше, де і чому).

4. Циркуляція повітряних мас.

5. Вітри (звідки дмуть і що несуть зимою і влітку). Маршрутний лист № 2 загону «Юних гідрологів».

1. Які річки протікають по території даної природної зони? Показати на карті.

2. Який тип живлення, режим, характер течії даних річок?

3. Чи є на території даної природної зони болота, озера, водосховища, канали, лимани? Поясніть причини їх утворення.

4. Яке значення мають внутрішні води для даної природної зони і населення?

Маршрутний лист № 3 загону «Юних геологів і ґрунтознавців».

1. Тип рельєфу даної природної зони.

2. Які рівнини, височини, гори, кряжі знаходяться в межах даної природної зони? Показати на карті.

3. Які корисні копалини є в межах даної зони, чому саме ці, а не інші?

4. Які типи ґрунту характерні для даної природної зони? Чому?

5. Які методи меліорації характерні для даної природної зони? Чому?

Маршрутний лист № 4 загону «Юних біологів».

1. Яка рослинність характерна для даної природної зони, наведіть приклади. Чому саме ця рослинність?

2. Тваринний світ природної зони, його пристосованість до умов життя в межах даної зони.

3. Які природоохоронні території знаходяться в межах природної зони? Знайдіть їх на карті.

Маршрутний лист № 5 загону «Юних екологів і прогнозистів».

1. Які екологічні проблеми характерні для даної природної зони? Чому?

2. Яке значення і використання має дана природна зона на вашу думку (які сільськогосподарські культури в ній можна вирощувати, які галузі промисловості доцільно розвивати (на основі лісових, мінеральних ресурсів і т.д.), лікувально-оздоровче значення і т.д.).

Підсумок.

Домашнє завдання. Степова природна зона.

Додаток Д

Ігровий теле - проект «А у нас на Україні…» 8 клас

Тип уроку: Урок систематизації та узагальнення знань.

Мета: встановлення рівня оволодіння учнями основних теоретичних знань розділу «природні умови Українських Карпат та Кримських гір», повторення і систематизація знань, більш глибоке осмислення навчального матеріалу, приведення його до певної системи, розвивати вміння робот в групах парах, оцінювати один одного, висловлювати свою точку зору, виховувати почуття команди, толерантне ставлення один до одного.

Хід уроку.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

На фоні музики слова вчителя

Поки в небі є свято веселок і крил,

Поки є на землі і роса і колосся,

Я живу!

Поки є річка Случ і могутній Дніпро

Поки віру плекаю, щоб добре жилося

Я живу!

Поки в думках моїх день, що вигас давно,

Поки є кому вранці промовити «Здрастуй!»

Ми живемо!

Я вітаю вас з початком нового дня. Я бажаю вам миру і гармонії. Найсильніший і найвеличніший з усіх законів природи -- закон гармонії. Усе, що створене природою: річка, ліс, квітка, сніжинка, звір, -- усе має красу гармонії.

Я бажаю вам, щоб на цьому уроці ви відчули красу гармонії думок, дій, почуттів, самовираження. Спробуйте.

2. Мотивація навчальної діяльності.

По суті, це дуже просто. Ви заздалегідь отримали випереджаюче завдання і не просто групи учнів, а туристичні агентства, і все що вам не вистачає - це ліцензії для того щоб надавати послуги. Для того щоб її отримати я пропоную взяти участь у ігровому теле - проекті «А у нас на Україні…..». Під час якого ми з вами перевіримо як ви знаєте гірські області України. оператор вже почав працювати, фотокореспондент зайняв місце у студії.

Отже починаємо.

3. Відтворення і корегування опорних знань у формі теле - передачі.

Увага! Увага! Увага! Наша передача для тих хто надає перевагу активному відпочинку. Представляємо майбутніх монстрів туристичного бізнесу які змагатимуться сьогодні за право отримати ліцензію на свій бізнес. Я виступатиму брокером? Хто такі брокери

Відповідь учнів: це посередник між споживачами і у нашому випадку нами туристичними агенціями. Оцінюватиме вас не компетентне журі , ви оціните кожен себе сам і один одного за рейтинговими картками роботи груп, до яких додається система оцінювання і відповідні рекомендації.

Пропоную вам представити ваші агентства

Гонг.

Група №1Туристичне агентство «Мрія»

Слоган: Якщо мрієш про Карпати прїзджай до нас з зарплатою

Девіз: Карпати це - супер, Карпати - це клас. Найкращі путівки в Карпати у нас

І так кожна група

Дякую ! Оцініть головні менеджери фірм внесок кожного з ваших працівників у спільну справу. Максимум оцінювання 2 бали. А команди оцінюють команди суперниці також за 2 бальною шкалою.

Вчитель: Поки відбувалося представлення мені піднесли дивовижного листа від одного з наших постійних телеглядачів. Чому дивного? На ось такому рекламному проспекті лише два слова «горе - мандрівники». (переглядає рекламний проспект). Все зрозуміло. У цьому проспекті багато неточностей які нам з вами необхідно виявити. Кожен учень працює самостійно, записуючи помилку і фіксуючи їх таким чином: Говерла - Чорногора а не Вододільний, обов'язково нумеруючи знайдені помилки. Гонг.

Тур 2

Кримські гори та Капати - це старі (1. не старі а молоді) та високі гори (2. низькі та середньо високі гори) . Це справжня туристична Мекка України. Іноді здається, що саме для вас, туристів, гори і були створені. Говерла та Аюдаг (3. не Аюдаг, а Роман - Кош) - найбільші гірські вершини . Найвисокопірніше озеро України Сине вир (4. не Сине вир, Бребенескул) - вразить вас своєю красою, а водоспад Джур - Джур, вода якого падає з 300 метрів (не 300, а ) вразить вас своєю неповторністю. Краса «вулкану, щ о не вдався» переконає вас в тому, що і в природи бувають проколи. Велика Карпатська яйла (6. Не Карпатська, а кримська) - справжня скульптурна композиція. Печера Кизил - Коба, водоспад Учан - Су - у Криму, озеро Сине вир та масив Чорногора у Карпатах - кличуть вас. Не вагайтесь.

Учні об'єднують всі відповіді , обирають найповнішу і доповнюють її тими яких у них не має.

Потім по черзі капітани зачитують знайдені помилки, якщо є така у суперників то вони її викреслюють.

Оцінювання індивідуальне. Система оцінювання цього завдання у вас на столах.

Правильні відповіді	Бал
8	4
6	3
4	2
2	1

Вчитель: Наші телеглядачі турбує якість наданих вами послуг. Телефонні звінки фіксуються і ми пропонуємо вам на них відповісти у нашому бліц спілкуванні. Інші агентства також можуть доповнювати відповіді своїх колег. І на це головні менеджери фірм звернуть увагу.

Пакети з запитаннями 1 пакет

1. Мені говорили, що можна об'їхати Україну по кордону, а можна об'їхати Карпати і отримаєш той самий результат. У чому тут секрет.

(Кордон гірських районів Карпат проходить по території 7 країн якщо не враховувати Україну і охоплює територію України, Румунії, Польщі, Угорщини, Чехії, Австрії, Словаччини. Україна межує з сімома країнами).

2. Правда що колись на території Карпат вирувала вулканічна діяльність. Чи не безпечно зараз у горах.

(Залишками колишньої вулканічної діяльності є вулканічних хребет у Карпатах. Гори знаходяться у районі сейсмічної активності центр яких знаходиться у Румунії Масив Вранча.)

2 пакет

1. Чи правда, що у Карпатах є території умови зволоження яких наближені до екваторіальних - випадає більше як 2000 мм опалів на рік?

(Це дійсно так, у високогірних районах Українських Карпат випадає 2238 мм опадів на рік у с. Руська Мокра - це найвологіше місце України).

2. У чому особливості Географічного положення Кримських гір?

3 пакет

1. Чи клімат Кримських гір скрізь однаковий?

(Ні. ПБК - субтропічний тип клімату).

2. Які природоохоронні об'єкти Українських Карпат ви радили б включити у екскурсійну подорож?

4 пакет

1. Моя донька відвідала цим літом Кримські гори і все розповідала про якісь химери. Що це за химери і як вони з'явилися у Криму.

2. Мені розповідали про несприятливі фізико - географічні процеси, що характерні для Українських Карпат. Які це процеси?

Оцінюємо це завдання по трибальній шкалі, враховуючи при цьому повноту відповіді.

Вчитель: Важливим у туристичному бізнесі є не тільки знайти споживача власних послуг, а й вміння адекватно оцінювати смаки вибагливих туристів. Для одного замовника достатньо провести по маршруту і просто у загальних рисах розповісти про об'єкти природи, а для іншого вагомою буде інформація з точними датами та фактичною інформацією. Я пропоную вам зараз вірші, прозові твори у яких описані природні ландшафти Кримських гір та Українських Карпат. Ваше завдання переозвучити ці твори використавши достовірні факти про природні об'єкти гірських ландшафтів. Групи по черзі розповідають доповнюючи відповідь попереднього агентства.

Завдання - вірш для груп

1. Що мала природа найкраще й величне

То все тут з'єднала: далекії гори,

Химерні та ніжні тумани вечірні,

Блакитнії скелі, блакитнеє море,

Довічно зелені гаї понад ними

Безхмарнеє небо, ясне та прозоре.

Із цілого світу природа зібрала

Квітки та рослини, щоб тут закрасити,

Й ці сосни прозорі, мов ранок осінній,

Квітчасті й барвисті трояндові віти,

Магнолії пишні, стрункі кипариси,

Гнучким виноградом усе це повите.

Н. Кибальчич

4. Узагальнення та систематизація понять.

Вчитель: Ми багато розповідали про красу Кримських гір та Українських Карпат. І на підсумок нашого теле - проекту я пропоную вам продемонструвати власні відео - проекти з рекламою об'єктів природи Я думаю зразу глядачам у студії стане зрозуміло які маршрути подорожей розробляються вашими менеджерами.

Приклад тексту до відео

Долини та гори, хребтів перекати

Джерел кришталева сльоза…

Карпати, Карпати, зелені Карпати

Гуцульського краю довічна краса

Немає величнішого витвору природи ніж гори. Українські Карпати вражають нас чарівністю своїх синіх вершин, красою полонин, дзвінкими потоками, стрункими смерічками. Сьогодні ми мандруємо стежками пізнання мальовничої природи Карпатських гір.

5. Домашнє завдання.

Підводимо підсумки роботи груп