Візуалізація дихання вокаліста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Візуалізація дихання вокаліста

Козлін Валерій Йосипович

Відомо, що найважливішу роль в організації звукоутворення голосу співака грає дихання. Існують різні типи дихання і різне до них відношення педагогів. Одні вважають найважливішим верхнє грудне дихання (клавікулярне, ключичне), при якому дихальні екскурсії відбуваються головним чином за рахунок верхньої частини грудної клітини. Інші віддають перевагу диханню нижньому грудному диханню, коли вдих відбувається за рахунок розширення і підняття нижньої частини грудної клітини.

Треті вважають за найбільш правильне нижньо-реберно діафрагматичне (костоабдомінальне) дихання, при якому грудна клітина і діафрагма активно включені в роботу. Четверті вважають правильним зачеревне (абдомінальне дихання), при якому грудна клітина залишається нерухомою, а живіт дещо випинається вперед.

Ці теорії представляють відомі, авторитетні співаки і педагоги. При цьому, одна загальна для всіх умова повинна виконуватися -постановку дихання слід виконувати поступово і в одному напрямі. Наприклад, не потрібно сьогодні співати на черевному диханні, а завтра на іншому. Координація дихання із звуком напрацьовується на якомусь одному обраному типі дихання.

Є співаки, у яких набір дихання відбувається непомітно, їх груди ніби не проводять жодних видимих рухів. У інших співаків грудна клітка відчутно включена в роботу, помітно, як підіймається її верхня частина.

Кількість повітря, що набирається в легені у співаків, теж різна. В одних виявляється велика активність дихання, прагнення наповнити повітрям всю дихальну систему. Інші уміють обходитися скромною кількістю повітря для дихання.

При вивченні питання постановки дихання загальним для всіх систем і шкіл є те, що переважна більшість методистів контролює дихання за різними зовнішніми ознаками вокаліста. З вищезазначеного можна зробити висновок, що в деяких випадках зовнішні ознаки такі незначні, що аналізувати область і правильність процесу дихання практично неможливо. Наприклад, деякі педагоги контролюють дихання накладенням своїх рук на область дихання співака, що не зовсім зручно і практично.

Разом з тим, існує можливість достатньо точно контролювати дихання за допомогою технічних засобів. Природно, йдеться про контроль в процесі навчання вокальній техніці на основі «Візуалізатора дихання вокаліста». Візуалізатор містить три однотипні пристрої, які кріпляться на тілі вокаліста у відповідній зоні дихання (рис. 1).

Рис. 1

Рис. 2

візуалізація дихання вокаліст

Кожний пристрій складається з твердої підкладки, на якій кріпиться круглий потенціометр опору. На ручці потенціометра намотаний одним кінцем гладкий капроновий шнур, який через пристрій натягу, обхвачує тіло вокаліста у необхідній зоні дихання і закріплений з іншого боку підкладки. З цієї ж сторони прикріплений початок спіральної пружини, кінець якої закріплений на ручці потенціометра.

Кожен потенціометр підключений до джерела постійного струму (достатньо батареї) (рис. 2). Виходи потенціометрів підключені до багатопроменевого осцилографа в порядку їх розташування на тілі вокаліста. Шнур кожного пристрою затягується на видиху повітря на конкретній ділянці тіла. При цьому спіральна пружина обертає ручку потенціометра в початкове (нульове) положення.

На екрані осцилографа це відповідає пунктирній лінії. Під час вдиху повзунки потенціометрів відповідно переміщаються вгору, при видиху - вниз, і на екрані осцилографа відображаються криві дихання. Можна розмітити екран осцилографа і також бачити кількісні характеристики кривих.

Отже, в процесі навчання вокальній техніці можна достатньо точно контролювати дихання за допомогою технічного засобу «Візуалізатора дихання вокаліста».

Список використаних джерел

1. Гонтаренко Н. Б. Сольное пение: секреты вокального мастерства. Ростов-на- Дону: Феникс, 2006. 155 с.

2. Дмитриев Л. Б. Основы вокальной методики. Москва: Музыка, 1997. 368 с.

Размещено на Allbest.ru