Твори для саксофона у супроводі духового оркестру як фактор розвитку дніпровської саксофонної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра історії та теорії музики

Твори для саксофона у супроводі духового оркестру як фактор розвитку дніпровської саксофонної школи

Лебедь Володимир Олександрович, аспірант

Метою статті є узагальнення результатів діяльності представників дніпровської академічної саксофонної школи, від часу її зародження й до сьогодення, саме в аспекті застосування та впливу на неї репертуару для саксофона з духовим оркестром. Методи представленої наукової розвідки спираються на теоретичні та практичні засади музичного джерелознавства, на принципи історизму та системного порівняльного підходу, що виступають базовим підґрунтям теорії пізнання. Наукова новизна статті полягає у виявленні, характеристиці та оприлюдненні результатів діяльності дніпровської школи академічного саксофона, у призмі застосування творів для саксофона з духовим оркестром, в якості педагогічного репертуару. Також означено роль використання означеного репертуарного пласта в аспекті впливу на формування культури духового оркестрового виконавства Дніпропетровщини. Застосовування історичної ретроспективи, як одного з показників регіонального культурно-інформаційного поля, а також висвітлення педагогічної діяльності І.О. Грузина та його послідовників, - стануть у нагоді для заповнення певних прогалин не тільки в регіональному, а й у національному музикознавстві у сфері виконавства на академічних духових інструментах. Висновки. Проведена розвідка дає підстави стверджувати, що дніпровська саксофонна школа є потужним та важливим осередком в українському музичному просторі. Результати педагогічної діяльності викладачів Дніпропетровського музичного коледжу, а згодом академії музики ім. М. Глінки, мають великий педагогічний успіх. Проведена розвідка окреслює яскраві паралелі між впровадженням у педагогічний репертуар творів для саксофона з духовим оркестром та високими творчими досягненнями тих студентів, навчальна траєкторія яких була в межах означеного репертуару. Встановлено, що художньо довершені зразки творів для саксофона у супроводі духового оркестру насичені багатьма різноманітними засобами художньої виразності.

Ключові слова: саксофонна школа, духовий оркестр, педагогічний репертуар, саксофон, культура, Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки.

Lebed Volodymyr, postgraduate of the department History and Theory music in М. Glinka Dnipropetrovsk Academy of Music

Works for saxophone accompanied by a brass band as a factor in the development of the Dnipro saxophone school

The purpose of this article is to publicize the results of the activities of the saxophone school in Dnipro from the time of its inception to the present, precisely in terms of the application and influence on it of the repertoire for saxophone and wind orchestra. The presented scientific research methods are based on the theoretical and practical foundations of musical source studies, on the principles of historicism and the systematic comparative approach, which are the basic foundations of the theory of knowledge. The scientific novelty of the article consists in identifying, characterizing and publicizing the results of the Dnipro school of academic saxophone in the prism of the use of works for saxophone and a wind orchestra as a pedagogical repertoire. And also the role of the application of the specified repertoire layer in terms of influence on the formation of the culture of wind orchestral performance of the Dnipropetrovsk Region is defined. The use of historical retrospective as one of the indicators of the regional cultural and informational field, as well as the coverage of the pedagogical activities of I.O. Gruzin and his followers, will be useful for filling certain gaps not only in regional, but also in national musicology in the field of performance on wind instruments. Conclusions. The conducted research gives reasons to claim that the Dnipro saxophone school is a powerful and important center in the Ukrainian musical space. The results of the pedagogical activities of the teachers of the Dnipropetrovsk Music College and later the Academy of Music named after M. Glinky are very successful. The conducted investigation outlines bright parallels between the introduction into the pedagogical repertoire of works for saxophone accompanied by a wind orchestra and the high creative achievements of those students whose educational trajectory was within the limits of the specified repertoire. It is shown that artistically perfected samples of works for saxophone accompanied by a wind orchestra are saturated with many different means of expression.

The key words: saxophone school, wind orchestra, pedagogical repertoire, saxophone, culture, Dnipropetrovsk Academy of Music named after M. Glinka.

Вступ

Постановка проблеми. Музична атмосфера великого промислового міста Дніпро є різноманітною та насиченою. У місті функціонують Академічний театр опери та балету, Академічний симфонічний оркестр Дніпропетровської обласної філармонії ім. Л.Б. Когана, оркестр Національного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, камерний оркестр Дніпровського будинку органної та камерної музики, Біг-бенд Дніпропетровської обласної філармонії ім. Л.Б. Когана та камерний оркестр «Пори року». Всі перераховані оркестри провадять з успіхом свою мистецьку діяльність. Але ж існує проблема відсутності професійного академічного духового оркестру, в якому б могли провадити свою подальшу творчу місію молоді музиканти, зокрема саксофоністи, студенти та випускники Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.

За часи свого існування дніпровська саксофонна школа досягла значних творчих результатів та є потужною відправною точкою у професійній кар'єрі багатьох молодих саксофоністів. Проблема криється у тому, що ті навички академічного виконавства на саксофоні, котрі студенти здобувають впродовж навчання, на жаль, в м. Дніпро нікуди імплементувати та застосовувати після випуску із закладу вищої освіти, окрім, як, можливо, раз на рік зіграти епізодичне соло у складі симфонічного оркестру філармонії, та й то, якщо на те буде бажання диригента.

Відтак, констатуємо проблему розвитку академічного духового оркестрового виконавства у Дніпрі, в місті, влада якого останніми роками іменувала його «Культурною столицею». Зокрема, в цьому процесі важливою виступає роль дніпровської саксофонної школи та її здобутків.

Актуальність дослідження визначається тим, що саксофонна школа Дніпра, як один із потужних осередків академічного виконавського мистецтва, впливає на музичне культурне життя міста та має не лише регіональне, а й загальнонаціональне значення. Пропонується дослідити розвиток дніпровської саксофонної школи у призмі застосування в педагогічній практиці академічних творів для саксофона у супроводі духового оркестру, як найбільш довершених зразків духового музично-виконавського мистецтва, й таких, котрі у подальшому стануть базою для формування різноманітного репертуару духового оркестру в м. Дніпро.

Огляд використаних джерел і літератури. Дослідженням тенденцій розвитку духового виконавського мистецтва присвячені праці В. Апатського [1; 2], М. Мимрика [9; 10], М. Крупея [6; 7], В. Громченка [3; 4], Л. Максименко [8] та ін. Видатний вітчизняний вчений В. Апатський у праці «Історія духового музично-виконавського мистецтва» розкриває загальні тенденції та передумови розвитку і становлення як західноєвропейского так і вітчизняного духового музично-виконавського мистецтва. Але у його роботі відсутні відомості про дніпровську саксофонну школу та її представників. М. Мимрик - відомий викладач та концертуючий саксофоніст, у своїх працях ретельно досліджує творчість відомого корифея української академічної музики В. Рунчака. Його дослідження цікаві з позиції подальшого розвитку саксофонного мистецтва, зокрема у напрямку репертуару для саксофона та духового оркестру, у призмі співпраці із вітчизняними композиторами. Корифей саксофонної педагогіки М. Крупей досліджував аспекти формування технічної майстерності саксофоніста. Дослідниця зі Львову Л. Максименко у своїй дисертації занурилась у з'ясування регіональних особливостей формування саксофонної школи в Україні, але на нашу думку, не досить ретельно відобразила роль саксофонного осередку Дніпра. В. Громченко у своїх статтях підсумовує результати декількох міжнародних фестивалів «Музика без меж», котрі мали вплив на становлення та розвиток саксофонного мистецтва дніпровського регіону. На жаль, висвітлення процесів розвитку дніпровської академічної саксофонної школи, в окресленні найбільш вагомих факторів її еволюціонування, ми не знаходимо.

Метою статті є узагальнення результатів діяльності представників дніпровської академічної саксофонної школи, від часу її зародження й до сьогодення, саме в аспекті застосування та впливу на неї репертуару для саксофона з духовим оркестром.

Об'єктом дослідження є дніпровська академічна саксофонна школа, а предметом - особливості процесу становлення й розвитку дніпровської саксофонної школи у призмі застосування репертуару для саксофона з духовим оркестром.

саксофон духовий оркестр

Основний матеріал

Історія професійного навчання гри на саксофоні у Дніпрі вже налічує більше 30 років. Основоположником дніпровської академічної саксофонної школи є відомий педагог, саксофоніст і диригент Ігор Олегович Грузин. Отримавши першу освіту як гобоїст у Львівській спеціалізованій музичній школі ім. С. Крушельницької та у Київській консерваторії ім. П.І. Чайковського (клас професора Є.Р. Носирєва), Ігор Олегович увібрав найкращі стандарти й традиції гри на духових інструментах, які з успіхом втілив у власній педагогічній практиці.

Окрім І.О. Грузина, мистецтво гри на саксофоні у музичному коледжі та академії музики ім. М. Глінки у Дніпрі в різний час викладали такі педагоги як О.І. Гурін, С.О. Сичов, В.О. Рожков. З перелічених викладачів лише С. Сичов є саксофоністом за першим фахом. Він є випускником коледжу класу І.О. Грузина, він продовжив навчання у Франкфурті на Майні (Німеччина). О.І. Гурін за першим фахом фаготист, спочатку закінчив музичне училище у Дніпрі (клас викладача А. Абдулрагімова), а згодом Московську консерваторію ім. П.І. Чайковського. В.О. Рожков за першим фахом кларнетист. Він закінчив музичне училище у м. Кам'янському та Національну музичну академію України у м. Києві. Кожен з вище названих викладачів додав щось своє та здійснив вагомий внесок у розвиток академічного саксофонного виконавства м. Дніпра. Але ж левову частку зусиль, у розвиток та становлення Дніпровського осередку академічного саксофонного виконавства, здійснив саме Ігор Олегович Грузин.

У часи, коли в Дніпрі існувало лише музичне училище, багато випускників І.О. Грузина вступали до найкращих навчальних закладів України й зарубіжжя та з успіхом влаштовували свою музично - виконавську та педагогічну кар'єру. Дніпровську школу гри на саксофоні відрізняють такі аспекти як приділення уваги, в першу чергу, художньо-образній стороні музичного твору та підкорення технічної сторони виконання, насамперед, вимогам художніх завдань. З іншого боку, ця школа відрізняється ретельним ставленням до вивчення інструктивно-технічного матеріалу, де увага студента звертається до стабільного метро-ритмічного виконання, оскільки, нагадаємо, що духові інструменти є, насамперед, ансамблево-оркестровими; тембровій рівності звучання інструмента тощо.

Вагому частку педагогічної діяльності І.О. Грузина займає квартет саксофоністів, як форма втілення та вивчення найрізноманітніших художньо-виконавських задач. На думку дослідниці Л. Максименко, І.О. Грузин: «систематично організовує майстер-класи видатних українських та зарубіжних виконавців на духових інструментах для студентів, цікавиться прогресивними світовими методиками саксофонного мистецтва, розвиває саксофонний квартетний жанр та виховує достойних представників нової генерації саксофоністів» [8, 178].

З поміж іншого, на нашу думку, важливим чинником у вдалості викладацьких результатів І.О. Грузина є вірний підбір педагогічного репертуару, частину якого завжди займали та останнім часом все більше займають, композиції написані для саксофона у супроводі оркестру, в тому числі саме академічного духового оркестру. Виконання твору із оркестром це неабиякий складний аспект виконавства, адже злагоджений та вдалий виступ вимагає найвищого рівня вивченості твору та готовності підлаштовуватись і блискавично реагувати на гру оркестрового колективу.

Зокрема до педагогічного репертуару І.О. Грузина входять Концерт-каприччіо Г. Калінковича та Концерт М. Готліба. Ці твори є вже давно використовуваними у навчальному процесі. На сьогоднішній день педагогічний репертуар І.О. Грузина поповнився такими композиція для саксофона у супроводі духового оркестру як П. Крестон - Концерт для альт-саксофона з оркестром, К. Грюндман - Концертино для альт-саксофона з оркестром, Фантазія К. Сміта, Дж. Уільямс - Ескападе (музика до фільму «Упіймай мене, якщо зможеш») в авторській редакції для альт-саксофона з оркестром, О. Калмель - Концерт «Манхеттен скайлайн» для альт-саксофона з оркестром, А. Рід - Балада для альт-саксофона з оркестром, Дж. Гудефін - Скерцо-фуріозо для дуету сопрано і тенор саксофонів.

Виконання творів для саксофона у супроводі духового оркестру вимагає наявність професійного духового оркестру, а також потребує, насамперед, бажання керівника оркестру виконувати такого роду твори. Останніми роками у Дніпрі склалися сприятливі умови для впровадження та виконання творів для саксофона у супроводі духового оркестру. Причиною цьому є багаторічна традиція участі духового оркестру Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки у Міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Музика без меж» та запрошення на фестиваль найкращих представників музично- виконавського мистецтва сьогодення, зокрема й саксофоністів світового рівня. Серед них Флоран Монфорт (Франція), Ася Фатєєва (Німеччина), Олександр Суяр (Франція).

Кожен із перелічених виконавців виконував із духовим оркестром академії музики ім. М. Глінки найкращі та найскладніші твори означеного жанру. В.В. Громченко зауважує про виконання Концерту П. Крестона саксофоністом Ф. Монфортом: «Значне превалювання дрібної віртуозної техніки у партії соліста суттєво активізувало емоційне насичення твору, водночас утверджуючи сталу ансамблевість музикантів оркестрового колективу» [4, 1].

Наголосимо, що деякі з композицій, були позначені прем'єрним виконанням в Україні, як то виконання концерту П. Крестона, концерту О. Калмеля «Манхеттен скайлайн», «Скерцо-фуріозо» Дж. Гудефіна, Коцертино К. Грюндмана. Означена плеяда виконавців є, перважно, представниками французької виконавської школи. Лише Ася Фатєєва, котра походить родом з України, на початку своєї музичної кар'єри, зазнала впливу школи видатної саксофоністки й викладача М. Шапошнікової. Підкреслимо, що французька саксофонна школа, яка є першоджерелом у галузі саксофонного мистецтва, постає першокласною та взірцевою, а отже, й можливість завдяки фестивалю доторкнутися, долучитися до вершин виконавського мистецтва, є неабияким подарунком для студентів і викладачів академії музики ім. М. Глінки, що, безумовно, якісно вплинуло на виконавську майстерність дніпровських саксофоністів.

Для прикладу зосередимось на трьох випускниках Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, а саме - Євгена Афанасенка, Сергія Банченка та Валерії Кібець (клас викладача І.О. Грузина). Всі вони є лауреатами численних Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, мають високі творчі досягнення. Є. Афанасенко по закінченні музичного училища ім. М. Глінки закінчив Київську національну музичну академію ім. П.І. Чайковського та ще під час навчання декілька років працював солістом оркестру «Радіо бенд» у місті Києві. Сергій Банченко багато років працював солістом у Біг-бенді Дніпропетровської обласної філармонії й наразі веде активну сольну дільність. Валерія Кібець має у своєму творчому доробку виступ на Міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Музика без меж». Валерія у супроводі духового оркестру академії під керівництвом І.О. Грузина вперше в Україні виконувала композицію «Скерцо-фуріозо» для дуету сопрано та тенор саксофонів, написану французьким композитором Дж. Гудефіном. В. Кібець виконувала партію сопрано-саксофона, а пару їй склав її чоловік В. Гаврильченко, також випускник І.О. Грузина.

Одним із факторів, котрі мали вагомий вплив на формування художнього та виконавського мислення означеної когорти саксофоністів, постала наявність в їх репертуарі композицій для саксофона у супроводі духового оркестру. Наприклад, всі названі виконавці мали у своєму репертуарі Концерт-каприччіо на тему Паганіні Г. Калінковича. Цей твір насичений епізодами, котрі вимагають бездоганного володіння мілкою віртуозною технікою, дуже гнучким та еластичним амбушюром, а також віртуозним поєднанням роботи дихання та резонаторів. Лише в такому випадку можливо переконливо передати палітру образів, закладену автором.

Окрім цього Валерія Кібець за час навчання виконувала Фантазію К.Т. Сміта, а також має в репертуарі Концерт «Манхеттен Скайлайн» О. Калмеля, котрий вона мала змогу готувати в якості ілюстратора перед виступом французького саксофоніста-віртуоза О. Суяра. Останній твір значно розширив палітру виразових засобів молодої саксофоністки, адже виконання твору передбачає підготовлену алеаторику, у вигляді імпровізації за допомогою сучасних звукових ефектів, за вибором саксофоніста. Всі виконавці, котрі виконують таку складну та довершену програму, оволодівають віртуозною пальцевою технікою, гнучким і витривалим амбушюром. У випадку із Фантазією К. Сміта саксофоністка Валерія Кібець значно розширила та зміцнила діапазон альтісімо, адже даний твір вимагає віртуозного володіння цим діапазоном.

Під час навчання у Дніпропетровській академії музики ім. М. Глінки у репертуарі автора цієї статті також були присутні композиції з означеної репертуарної палітри, а саме - Концерт- каприччіо на тему Паганіні Г. Калінковича й Концерт П. Крестона. Ці два концерти можна поставити на найвищий щабель у царині репертуару академічного саксофоніста. До слова, Концерт-каприччіо Г. Калінковича був твором обов'язкової програми на шостому Міжнародному конкурсі саксофоністів ім. А. Сакса у м. Дінан (Бельгія). Дані твори значно розширили художнє мислення і технічну майстерність, а також затвердили актуальні підходи й методики вивчення такого роду репертуару. В свою чергу, автор даної розвідки у власній педагогічній роботі в Дніпропетровській академії музики ім. М. Глінки пропонував студентам свого класу композиції означеної репертуарної палітри. Зокрема, студентка Анастасія Кукуніна мала у своєму репертуарі такі твори для саксофона у супроводі духового оркестру як «Присвята Саксу» та Фантазія К. Сміта, які з поміж іншого спонукали її до ще більшого розвитку виконавської майстерності, саме розвитку гнучкості амбушюру й техніки виконання альтісімо. Фантазія К. Сміта педагогічно спрямована на оволодіння подвійної атаки.

Щодо проблеми відсутності професійного академічного духового оркестру в Дніпрі, то питання про його заснування вже давно постає у музичних та владних коридорах міста. Створення чи то на базі обласної філармонії, чи то, як окрему організацію, але всі ці роки це питання залишається на стадії розмов. Доброю традицією є наявність у великому місті духових оркестрів, котрі завдяки своїй більшій мобільності здатні опановувати більш різноманітні концертні локації. О. Кривуля у науковій статті щодо оркестрової культури в нашому місті зауважує наступне: «...літні садово-паркові оркестри були частиною побуту мешканців» [5, 59]. Тобто, у суспільстві є запит і попит на живу оркестрову духову музику.

Наразі на базі духового оркестру Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, завдяки роботі, в першу чергу керівників оркестрів Р.С. Литвиненко та І.О. Грузина, а також молодих викладачів А.А. Сагайдачної та Д.Г. Анастасяна, напрацьовано й підібрано дуже об'ємний і різноманітний репертуар. І в цьому аспекті, важливим є не тільки просто наявність репертуару для колективу, а існування саме оригінальних українських творів.

На теренах України успішно працюють багато композиторів. Зокрема важливою є постать В. Рунчака, у доробку якого вже присутня значна кількість творів для саксофона. Цей композитор вже давно співпрацює із представниками київської саксофонної школи - М. Мимриком та Ю. Василевичем, і добре знає специфіку інструмента. Михайло Мимрик зауважує, що «твори В. Рунчака збагачуються глибоким інтертекстуальним змістом, завдяки застосуванню нетрадиційних та модифікованих виконавських засобів і прийомів гри на саксофоні. Програмність кожного твору відображається в авторських текстових вставках та коментарях, які виступають чинниками утворення уявного інтерпретаційного образу» [9, 94].

Серед композиторів дніпропетровського регіону, активну творчу діяльність ведуть О. Кривуля, В. Мартинюк, О. Нежигай, Д. Демченко, Л. Бігєєва та ін. Поки що, в останні роки, у творчості композиторів нашого краю, на жаль, відсутні твори для саксофона, за виключенням Фантазії для альт-саксофона і фортепіано Валентини Фалькової.

Висновки

Дніпровська саксофонна школа є потужним та важливим осередком в українському музичному просторі. Результати педагогічної діяльності викладачів Дніпропетровського музичного коледжу, а згодом академії музики ім. М. Глінки мають великий професійний успіх. Проведена розвідка окреслює яскраві паралелі між впровадженням у педагогічний репертуар творів для саксофона з духовим оркестром та високими творчими досягненнями тих студентів, навчальна траєкторія яких була у межах означеного репертуару. Встановлено, що художньо довершені зразки творів для саксофона у супроводі духового оркестру насичені багатьма різноманітними засобами художньої виразності. Вбачається доцільним і надалі провадити репертуарну політику таким чином, щоб у ній була присутня значна частина творів вказаного репертуарного доробку, адже наявність готового репертуару для духового оркестру стане вагомим чинником більш успішної діяльності майбутніх духових оркестрів, організація яких є запитуваною у суспільстві.

Перспективи дослідження. Подальша дослідницька робота буде пов'язана із практичним впровадженням творів для саксофона у супроводі духового оркестру в культурно-мистецький контент нашого міста. Особливо важливим вбачаємо нагальність науково-творчої активності стосовно активізації створення власного, вітчизняного репертуару для саксофона з духовим оркестром.

Список використаних джерел і літератури

1. Апатский В.Н. История духового музыкально -исполнительского исскуства: учебное пособие. Киев: Задруга, 2010. 320 с.

2. Апатский В.Н. История духового музыкально -исполнительского исскуства. Книга ІІ. Киев: «Задруга», 2012. 408 с.

3. Громченко В.В. Європейський музичний форум у Дніпрі. Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. 2019. №1 (43). С. 2.

4. Громченко В.В. Музичний карнавал. Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. 2016. №1 (37). С. 1.

5. Кривуля О.О. Військові оркестри та капельмейстери катеринославщини на початку ХХ століття (їх місце в культурному просторі та професійній музичній освіті). Музикознавча думка Дніпропетровщини. Дніпро: ГРАНІ, 2022. Вип. 22 (1). С. 56-70.

6. Крупей М.В. Саксофон у контексті розвитку музичного виконавства. Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2003, 26 (9), С. 269-284.

7. Крупей М.В. Основні теоретично-технологічні аспекти формування

виконавської майстерності саксофоніста. Науковий вісник НМАУ

ім. П.І. Чайковського, 2004, 40 (10), С. 36-47.

8. Максименко Л. Регіональні виміри академічного саксофонного мистецтва України: дис.... канд. мистецтв. Львів, 2020, 292 с.

9. Мимрик М.Р. Саксофон у камерно-інструментальній творчості В. Рунчака: темброво-виражальні та технічно-виконавські аспекти. Часопис НМАУ ім. П.І. Чайковського. 2022. № 2 (55). С. 84-97.

10. Мимрик М. Контент музично-виражальних можливостей саксофона в сучасній українській камерно-інструментальній музиці. Мистецтвознавство України. 2017. Вип. 17. С. 159-179.

References

1. Apatsky, V.N. (2010). History of wind music and performance art: textbook. Kyiv: Zadruga, 320 [in Ukrainian].

2. Apatsky, V.N. (2012). History of spiritual music and performance art. Book II. Kyiv: Zadruga, 408 [in Ukrainian].

3. Gromchenko, V.V. (2019). European Music Forum in Dnipro. Music Herald Dnipropetrovsk Academy of Music named after M. Glinky, 1 (43), 2 [in Ukrainian].

4. Gromchenko, V.V. (2016). Musical carnival. Music Herald Dnipropetrovsk Academy of Music named after M. Glinky, 1 (37), 1 [in Ukrainian].

5. Kryvulya, O.O. (2022). Military bands and bandmasters of Katerynoslav region at the beginning of the 20th century (their place in the cultural space and professional musical education). Musicological opinion of Dnipropetrovsk region. Dnipro: HRANI, 22 (1), 56-70 [in Ukrainian].

6. Krupei, M.V., (2003). Saxophone in the context of the development of musical performance. Bulletin NMAUafter P.I. Tchaikovsky, 26 (9), 269-284 [in Ukrainian].

7. Krupei, M.V. (2004). The main theoretical and technological aspects of the formation of the saxophonist's performance skills. Scientific Bulletin of the NMAU named after P. I. Tchaikovsky, 40 (10), 36-47 [in Ukrainian].

8. Maksymenko, L. (2020). Regional dimensions of the academic saxophone art of Ukraine. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv, 292 [in Ukrainian].

9. Mymryk, M.R. (2022). Saxophone in the chamber-instrumental work of V. Runchak: timbre-expressive and technical-performance aspects. Journal of the NMAU named after P. I. Tchaikovsky, 2 (55), 84-97 [in Ukrainian].

10. Mymryk, M. (2017). The content of the musical and expressive possibilities of the saxophone in modern Ukrainian chamber-instrumental music. Art Studies of Ukraine, 17, 159-179 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru