Медіатизація музичної комунікації: форми і наслідки

Загальна характеристика типових форм медіатизованих музичних продуктів. Особливості застосування адаптованих технік інтерпретації музики як популярного продукту. Знайомство з головними формами взаємодії людей. Розгляд наслідків медіатизації музики.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.04.2020
Размер файла 18,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Медіатизація музичної комунікації: форми і наслідки

У статті розглядається явище медіатизації музики, обумовлене техніко-технологічними зрушеннями у сфері культури, процесами глобалізації, індустріалізації та комерціалізації мистецтва. Вказано на наслідки медіатизації та схарактеризовано типові форми медіатизованих музичних продуктів. Музика як одна з найдавніших форм міжлюдської взаємодії еволюціонує разом із комунікацією, набуває новітніх технологічних ознак, підкоряється процесу медіатизації. Музичний дискурс усе більше технологізується, набуває ознак шоу-бізнесу, інтегрується в сферу розваг. Культурне середовище і музика як її потужний складник поступово втрачають свої естетичні, виховні, аксіологічні функції, натомість здобуваючи рекреативне й прагматичне спрямування.

Медіатизація музики щільно пов'язана з її індустріалізацією та комерціалізацією. Це виявляється в масифікації музичного матеріалу, застосуванні адаптованих технік інтерпретації музики як популярного продукту, скороченні елітарного музичного сегменту, залучення музичних форм у секторі просування, входження музичного матеріалу до політичної сфери в якості ефективного інструментарію впливу. Медіатизація музики спричиняє власне медійні, соціальні та стилістичні ефекти. До медіаефектів відносяться ідеологізація музики, її популяризація у ЗМК і масовізація. Соціальні ефекти стосуються трансляції у медіа музикальних надбань. Стилістичні ефекти пов'язані з глобалізаційними впливами на сферу культури, що спричиняють трансформацію кодів, образів, цінностей національного мистецтва й зокрема музичного дискурсу. Ефективність музичного дискурсу пов'язана з його здатністю чинити позасвідомий вплив на широкий загал, об'єднувати людей певним настроєм та символічно-образною системою.

Постановка проблеми. Музика як одна з найдавніших форм міжлюдської взаємодії еволюціонує разом із комунікацією, набуває новітніх технологічних ознак, підкоряється процесу медіатизації, який дедалі більше охоплює різноманітні сфери людської життєдіяльності. Медіа опосередковують різні форми взаємодії людей, утворюють канали й додаткові коди для традиційно безканальної комунікації. Це стосується і музичного дискурсу, який первісно передбачав безпосередні контакти з аудиторією у єдиному часопросторі. Медіатизація музики, тобто підкорення її медіалогіці має наслідки, що призводять до істотних трансформацій комунікаційних параметрів музичного дискурсу. Йдеться, перш за все, про доповнення аудіального коду іншими комунікаційними кодами, активне залучення засобів «дистанційного» прослуховування творів. Показовим наслідком медіатизації музики є застосування її у промоційних цілях, що обумовлюється сугестивним потенціалом музичного матеріалу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Термін «медіатизація» до наукового обігу запровадив Дж.Томпсон. Медіатизацію в контексті розвитку комунікаційних технологій вивчали Н. Кирилова, В. Коломієць, С. Рєзнікова, О. Степанова. Проблематику медіатизації культури та її складників розробляли Є. Силко, Є. Козлова, Н. Клушина.

Дотичні до теми медіатизації музики питання музичної комунікації, індустріалізації та комерціалізації музичного дискурсу досліджували А. Кібрик, В. Міронов, Н. Цвєтова.

Мета статті - схарактеризувати явище медіатизації музики в її основних проявах та наслідках.

Об'єктом статті є медіатизована музична комунікація.

Методи дослідження. При здійсненні дослідження ми послуговувалися загальнонауковими методами аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення, а також застосовували метод типологізації для виявлення і структурування ефектів медіатизації в сфері музики.

Результати й обговорення

Під медіатизацією прийнято розуміти процес домінування мас-медіа в різних сферах життєдіяльності суспільства, при якому решта комунікаційних форм підпорядковується медіалогіці. На думку І. Михайлина, за таких умов саме медіа визначають, як «репрезентувати осіб» і чим визначається медійна черга денна (цит. за [2]). Щодо індустрії музики, то тут медіатизація стосується, перш за все, іміджевих аспектів музичних виконавців, технологічних складників музичного продукту та промоактивності музичних брендів. Безпосередній вплив на сферу музики чинить також медіатизований чинник аудиторії, адже саме ЗМК, які активно формують громадську думку, значною мірою визначають музичні смаки і вподобання слухачів, акцентують на одних музичних брендах й ігнорують інші, формують музичні тренди, зокрема послуговуючись і немузичним матеріалом.

Сьогодні індустрія музики входить у соціокультурну сферу суспільства, узалежнюється її контекстом, з одного боку, а з іншого відчуває позаконтекстні впливи глобального соціального середовища. Музичний дискурс усе більше технологізується, набуває ознак шоу-бізнесу, інтегрується у сферу розваг.

Його ефективність традиційно пов'язують із здатністю музичного матеріалу чинити підсвідомий вплив на аудиторію. Така особливість музики утворює плідне підґрунтя для просування її за допомогою широкого спектру комунікаційних технологій, заснованих на позасвідомій сугестії. Музична комунікація не просто застосовується під час подій та заходів, доповнюючи родієву семіотику своїм власним кодом, своєю унікальною мовою, вона об'єднує людей, утворюючи єдиний настрій, що є характерним як для індивідуального, так і для масового рівня свідомості. Е. Фром трактує музику як «єдину, універсальну мову, винайдену людством, єдину для всіх культур, в усій історії» [4].

Отже, первісно музика як особлива форма комунікації інтегрувала в себе всі чинники, що є значущими для здійснення впливів, поєднання людей у спільнотах попри їх унікальні диференційні особливості. Це вторинне утилітарне призначення музичної комунікації на всіх етапах становлення людства експлуатувалось у численних технологічних цілях - для навіювання певних міфологем, ідеологем, поведінкових настанов, очікувань тощо. Можна стверджувати, що музичний дискурс час від часу виконував специфічну роль у суспільстві, аж ніяк не пов'язану зі сферою культури. Наразі спостерігаємо, як культурне середовище і музика як її потужний складник поступово втрачають свої естетичні, виховні, аксіологічні функції, натомість здобуваючи рекреативне й прагматичне спрямування.

У цьому зв'язку варто вказати на термін, запропонований Т. Адорно на позначення трансформації культури, - «культіндустрія». Транслюючи цей термін на музичну сферу, можемо говорити про «музіндустрію» - тобто синтетичне утворення «музика+індустрія», де при домінуванні музичного коду усе ж таки впливовими виявляються й інші - технічні, технологічні, промоційні - підходи до організації музичного простору суспільства. Уже цитований нами Т. Адорно, розмірковуючи про процес індустріалізації музики, зазначав: «Нова, авангардна музика була антитезою поширенню культурної індустрії за межі відведеної для неї сфери. Мабуть, перехід до комерційного виробництва музики як товару масового споживання потребував більш тривалого часу, ніж аналогічний процес у літературі та образотворчому мистецтві» [1].

Індустріалізація культури багато в чому перетинається із медіатизацією. Йдеться про такі спільні ознаки, як масифікація музичного матеріалу, застосування адаптованих технік інтерпретації музики як популярного продукту, скорочення елітарного музичного сегменту, зростаюча комерціалізація музики, залучення музичних форм у секторі просування.

Н. Клушина, типологізуючи наслідки медіатизації культури вказує на такі ефекти: власне медійні, соціальні та стилістичні. До мас-медійних ефектів дослідниця пропонує віднести ідеологізацію культури, її популяризацію у ЗМК і масовізацію [3]. Якщо говорити про подібні ефекти у контексті музичного дискурсу, варто зазначити такі їх прояви: адаптація музичного матеріалу для потреб політичних суб'єктів та інституцій, поширення музики через мас-медійні канали, входження музичних подій до медійної черги денної, тиражування музичних творів. Медіатизація музики із позитивним просвітницьким ефектом має також зворотний, тіньовий бік. Зниження статусу елітарної музики у сучасному медіапросторі призводить до того, що «людина медійна» слухає, приміром, Рахманінова, займаючись буденними справами або пересуваючись у громадському транспорті. Відбувається тривіалізація музики як джерела високих духовних образів та кодів.

Соціальні ефекти медіатизації музики стосуються можливостей її комунікаційної трансляції у часі та просторі, збереження музичних творів для прийдешніх поколінь. Безумовно, подібна ефективність може бути оцінена позитивно.

Стилістичні ефекти узалежнюють музичний дискурс глобалізаційними впливами, що змінюють його образні й гармонійні коди. Найчастіше у цьому зв'язку говорять про вестернізацію музики.

Ще одна важлива тенденція, що визначає сьогоднішній розвиток індустрії музики як комунікаційного явища, є інтеграція музичних продуктів у промо-активну інфраструктуру шоу-бізнесу. Зокрема, у цьому зв'язку можна вказати на такі форми інтеграції музики в інші комерційні проекти:

- нічні клуби;

- ^нцерти;

- сервісні виконавські заходи закритого типу (наприклад, проведення тематичних днів народження, івентів приватного життя представників економічної чи політичної еліти).

- випуск CD (ця галузь на теренах нашої країни зараз є прибутковою, що зумовлюється купівельною спроможністю аудиторії слухачів і рівнем технічної обладнаності їх дозвілля).

Музика активно застосовується у такій промо-сфері, як тестемоніум, що передбачає поєднання іміджу «зірки», ключового комунікатора у певній сфері з іміджем суб'єкта/об'єкта, який підлягає просуванню. Тестемоніум активно застосовується у масовій рекламі. Обмеженням тут є рівень музичного виконавця. Для застосування його у промо-цілях необхідно, щоб він сам був відомим брендом.

Останнім часом спостерігається активне залучення музичного матеріалу до політичної сфери. Йдеться про музичний супровід політичних кампаній, створення музичних політичних слоганів, обслуговування виборів та інших заходів тощо. Сучасний реципієнт вихований здебільшого телевізійною екранною культурою. Це накладає свій відбиток і на вимоги до музичного мистецтва, яке має бути полікодовим, інтегрувати у себе, окрім, природного аудіального коду, усі ті образні засоби, які забезпечать видовищність музичного твору. Розвиток інформаційних технологій значною мірою вплинув на характер музичної комунікації. З явився значний прошарок слухацької аудиторії, яка надає перевагу дистанційних формам сприйняття музики. Сформована потреба не лише змінила природу спілкування музиканта зі своєю публікою, а й затребувала нових комунікаційних каналів та засобів. Музикознавці в цьому зв'язку вказують на регрес музичної комунікації, втрату нею живої енергетики, спільної для виконавця і слухача подієвості, поєднуючого їх хронотопу «тут і зараз» і, зрештою, втрату продуктивного зворотного зв'язку, заради якого зазвичай і працюють митці. Водночас музичний дискурс набув цілу низку інших позамедійних компонентів, які виявилися значущими і привабливими для слухацької аудиторії - спілкування з улюбленими виконавцями/групами у соцмережах, отримання сувенірної продукції, поширюваної фанклубами, участь у різноманітних голосуваннях, автограф-сесії тощо. Музичний дискурс набув іншого розширеного формату, в якому все виразніше простежується принцип стимулювання збуту, який доповнює традиційну рецепцію музичних творів.

З точки зору технологічних трансформацій естетики музики тут варто вказати на появу медіатизованих форм музичних творів, наприклад, відеокліпу, що доповнює аудіоряд візуальним супроводом, який керує сприйняттям і пропонує певні моделі інтерпретації.

Висновки

медіатизація музика продукт

Музичний дискурс як компонент культурної сфери суспільства відчуває на собі вплив медіатизації, трансформується відповідно до логіки медійного контенту, набуває нових форм, послуговується кодами, які традиційно застосовувалися в інших мистецьких дискурсах. Медіатизація музики безпосередньо пов'язана з її індустріалізацією, тобто набуттям технологічних ознак та прагматичної спрямованості, та комерціалізацією, що передбачає застосування музичного матеріалу в промо-цілях.

Література

1.Adorno, T. (2001), "Philosophy of New Music" available at:http://www.gumer.info/ bogoslov_Buks/Philos/adorfnm/index.php (accessed 28 April 2018).

2.Balaklitsky, M. (2011), "Mediatisation of Protestantism in Ukraine 1991-2010", available at: http://www.asd.in.ua/uploads/Balaklytskyi_Mediatization_monograph.pdf (accessed 28 April 2018).

3.Klushina, N.I. (2014), "Mediatization of modern culture", available at: http://www.russkayarech.ru/ files/issues/2014/1/Klushina%2066-73.pdf (accessed 28 April 2018)

4.Fromm, E. (1992), "The Soul of Man", available at: http://imwerden.de/pdf/

fromm_dusha_cheloveka_1992.pdf (accessed 28 April 2018).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Розвиток європейської музики кінця XVIII — початку XIX століття під впливом Великої французької революції. Виникнення нових музичних закладів. Процес комерціоналізації музики. Активне становлення нових національних музичних культур, відомі композитори.

    презентация [3,2 M], добавлен 16.03.2014

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009

  • Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.

    реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014

  • Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.

    статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.

    статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Ритмічні, ручні знаки та методи їх застосування за системою Золтана Кодая на уроках музики у загальноосвітніх школах. Застосування системи формування та розвитку ладового відчуття у дітей молодшого шкільного віку. Аналіз експериментально-дослідної роботи.

    курсовая работа [7,0 M], добавлен 22.06.2014

  • Гармонічний зв'язок звуків між собою. Лад як основа організації музичного мислення. Теорія ладового ритму. Закономірності музичної акустики та сприйняття музики. Особливості ладової системи та її організації. Категорії модального та тонального принципів.

    реферат [361,4 K], добавлен 02.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.