Відображення концертної діяльності Єврейського музичного товариства у Львові (1919-1924) у публікаціях газети "Chwila"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відображення концертної діяльності Єврейського музичного товариства у Львові (1919-1924) у публікаціях газети "Chwila"

О.Л. Дражниця

Анотації

У статті досліджено історію заснування та діяльності Єврейського музичного товариства у Львові. Подано хронологію та програми концертів, прізвища виконавців, залучено в науковий обіг рецензії з єврейської польськомовної газети "Chwila".

Ключові слова: Єврейське музичне товариство, "Chwila", Альфред Пльон, хронологія концертів, симфонічний концерт, камерний концерт, хорова секція, соліст, диригент, Натан Гермелін, Артур Гермелін.

Е.Л. ДРАЖНИЦЯ

ОТОБРАЖЕНИЕ КОНЦЕРТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЕВРЕЙСКОГО МУЗЫКАЛЬНОГО ОБЩЕСТВА ВО ЛЬВОВЕ (1919-1924) В ПУБЛИКАЦИЯХ ГАЗЕТЫ "CHWILA"

В статье исследуется история создания и деятельности Еврейского музыкального общества во Львове. Выявлены хронология и программы концертов, представлены фамилии исполнителей, введены в научный оборот музыкальные рецензии из еврейской польскоязычной газеты "Chwila".

Ключевые слова: Еврейское музыкальное общество, "Chwila", Альфред Пльон, симфонический концерт, камерный концерт, хоровая секция, солист, дирижер, Натан Гермелин, Артур Гермелин.

O. L. DRAZHNYTSYA

A REFLECTION THE CONCERT ACTIVITY OF THE JEWISH MUSICAL SOCIETY IN LVW (1919-1924) IN PUBLICATIONS OF NEWSPAPER "CHWILA"

In November 1919 in Lviv appears the Jewish Musical Society (the JMS) which concert activity describes this article. The study is based on the materials of polish Jewish newspaper Chwila (Moment) published in 1919-1939.

The JMS was formed on the basis of pre-existing communities: Jewish choir Kinor, Academic Musical Society Mendelsohn and female choir that existed on the base of society Zirej Jechuda. The first chairman of the society was Dr. Salomon Buchstab and the position of artistic director took A. Plohn, the music reviewer of Chwila. But since 1920 until the society was closed A. Plohn was the head of the society and the famous lviv lawyer N. Hermelin was the artistic director.

The JMS started a concert activity, as a result resuscitating the artistic life of postwar Lviv and especially caring for education of the aesthetic taste of the listener. The article highlights the goals and objectives of the society, includes the list of the JMS founders, members, conductors and performers (artistes), as well for the first time it is represented the complete chronology of the JMS concerts.

The society had the choir section (the directors and the conductors were Dr. E. Sokaler,

I. Fayvishis in 1920-1922, Volodymyr Kozak in 1922-1944), the orchestral section (first it was chamber and then symphonic with the conductor Dr N. Hermelin) and mandolin section (with the conductor M. Auerbach).

The concerts of the JMS took place in rented for this purpose halls in the People's House, in the Philharmonic or the Polish Musical Society, occasionally in the Musical Society named after M. Lysenko or in the hall of Jewish Artisans Society Jad Charusim.

Throughout its existence the JMS organized 34 concerts, including 18 symphonic, 5 chamber, 11 concerts were organized by choral section efforts and one collective concert of all sections. The concert programs contained the Lviv premiere performance of J. Brahms Symphony No. 1 (Dec the 18th, 1921) and Symphony No. 3 (Dec 21st, 1924), J. Straufi Waltz op. 333 (Jen 8th, 1922) and J. Brahms sextet op. 18 B-Dur (Feb 28th, 1921). In general the JMS under the direction of N. Hermelin were sounded 14 symphonies, more than 20 small symphony compositions and 4 concerts for soloist with the orchestra.

The JMS organized several monographs symphony concerts (dedicated to the works of L. van Beethoven, R. Wagner, J. Shtraus) and chamber concerts (dedicated to the works of W. A. Mozart and L. van Beethoven).

One of the objectives of the JMS was to promote their own culture, folk music, folklore, composers, and performers. Therefore, leadership of the Society have implemented into the program of concerts the works of prominent European and Polish composers and in addition the works by composers of Jewish origin (F. Mendelssohn, K. Goldmark, M. Bruch, G. Mahler).

The JMS operated under the difficult conditions, met with indifference of the human society and financial difficulties. The leadership of the JMS was forced to stop the activity of the choir and mandolin sections, and in the end of 1924 the Society ceased to exist. Then the JMS merged with the other societies that guided the similar artistic activities and first was the section of Jewish Music and Drama Society, and since 1926 it was the section of Jewish Artistic and Literary Society. The last of them continued and developed the JMS traditions arranging musical and educational evenings, symphony and chamber concerts, ensembles and soloist concerts until 1939.

Despite the short existence of the JMS, his concert activity contributed to the growth of consciousness among the Jews, promoting Jewish folk art and the further rise of the musical culture of the Lviv city as a whole.

Key words: Jewish Musical Society, "Chwila", Alfred Plen, chronology of concerts, symphonic concert, chamber concert, choral section, soloist, bandleader, Nathan Germelin, Arthur Germelin.

Після закінчення Першої світової війни у Львові починає відроджуватися культурне, і зокрема музичне життя. В єврейському музичному середовищі, яке у Львові було доволі численним, визріла думка організації музичного товариства національного спрямування на зразок Польського музичного товариства чи Музичного товариства ім. М. Лисенка. І в листопаді 1919 р. появляється у місті Єврейське музичне товариство, яке залишило помітний слід у музичному минулому Львова.

Незважаючи на доволі активну діяльність Товариства, воно ще не було об'єктом дослідження музикознавців. Побіжні згадки про Єврейське музичне товариство знаходимо у монографії Л. і Т. Мазеп [2], більш ґрунтовною є стаття C. Якубчик-Слєнчкі [3], яка містить загальну інформацію про концерти, організовані цим Товариством, перелік залучених до них виконавців та прізвища авторів виконуваних творів. Такий стан дослідження є далеко недостатнім, тому актуальність статті мотивується намаганням доповнити картину концертної діяльності товариства за матеріалами періодики.

Метою статті є висвітлення панорамної картини концертної діяльності Єврейського музичного товариства (далі ЄМТ) за матеріалами польськомовної львівської ґазети "Хвиля" ("Chwila"). Публікації газети "Хвиля""Chwila" - щоденна газета львівських євреїв, що виходила в 1919-1939 рр. є особливо цікавими, тому що найбільш повно висвітлюють діяльність ЄМТ та містять рецензії авторства голови ЄТМ -Альфреда Пльона.

В листопаді 1919 р. на основі раніше існуючих товариств: єврейського хору "Кінор" ("Kinor"), Академічного музичного товариства "Мендельсон" ("Mendelsohn") та жіночого хору, який існував при товаристві "Zirej Jechuda", утворюється Єврейське музичне товариство.

Першим головою Товариства був др. Соломон Бухштаб (Salomon Buchstab), а серед засновників А.Пльон називає др. Оскара і Мауриція Ауербахів (dr. Oskar i Maurycy Auerbachowie), др. Кароля Боґнера, др. Бернарда Меєра, др. Натана Гермеліна, др. Леона Менша (dr. Leon Mensch), Альфреда Пльона, др. Міхала Сокалєра, Юзефа Шпігеля (Jozef Spiegel), Рудольфа Вахтеля, інженера Освальда Ванделя, Вільгельма Вайнера та ін. [11] Посаду артистичного керівника обійняв музичний олядач "Хвілі" музикознавець і музичний критик А. Пльон (Alferd Plohn). Але з наступного року і до кінця існування товариства А. Пльон був його головою, а артистичним керівником - відомий львівський адвокат Н. Гермелін.

Членами Виділу ЄМТ в 1920-1923 рр. були: В. Фрід, К. Боґнер, О. Ауербах, Р. Вахтель, Н. Фіш, Ю. Боґнер, М. Ґоттесман, Ю. Авін, І. Файвішіс, Х. Шаудер, Б. Меєр, Н. Малєр, Р. Мюлбауер, М. Арнольд, Ю. Люстіґ, Є. Вольфрам, Ю. Вайнберґер, Л. Менш, Й. Розенвейґ, Л. Вольф. До складу Виділу входили також представники кожної секції та диригенти.

Метою Товариства, як зазначено в §2 Статуту ЄМТ, було "плекання та поширювання музики і музичної культури, особливо музики єврейської, а також пізнання загальної музичної літератури" [10]. Керівництво ЄМТ мало намір зреалізувати це завдання "шляхом плекання хорового співу, музики симфонічної і камерної, а також музики мандолінової""Krzewienie zamilowania do muzyki wsrod ludnosci zydowskiej przez piel^gnowanie spiewu choralnego, muzyki symfonicznej i kameralnej, jakotez muzyki lzejszej mandolinowej." [19]. Таким чином утворилися хорова (керівник та диригент - др. Е. Сокалєр, в 1920-1922рр. - І. Файвішіс, 1922-1244 рр. - Володимир Козак), оркестрова (спершу камерна, а незабаром симфонічна; диригент - музично відповідно підготовлений доктор юриспруденції Натан Гермелін) та мандолі- нова секції (диригент - М. Ауербах). музичний концерт газета

Одним із способів реалізації поставлених перед Товариством завдань була організація музичних вечорів, у першій частині яких музикознавці виголошували б реферат на певну тему, а друга частина вечора була б музичною ілюстрацією цього реферату. Такий спосіб організації концертів був особливо цінним для просвіти та розвитку музичного смаку слухачів та становив науковий інтерес для музикознавців. Так, напередодні майже кожного концерту ЄТМ "Хвиля" публікувала досить велику статтю авторства А. Пльона, який фахово і в доступній формі аналізував твори, що мали звучати в найближчому концерті.

Керівництво нового товариства відразу розпочало активну діяльність. Вже 9 грудня 1919 р. "Хвиля" опублікувала розклад репетицій для існуючих секцій Єврейського музичного товариства [21]. Симфонічний оркестр збирався в четвер та суботу о 16:30, чоловічий хор в середу та п'ятницю о 16:00, хор жіночий у вівторок о 16:00 (вул. Вірменська, 18), а репетиції оркестру мандоліністів відбувалися в понеділок та п'ятницю о 19:00 в приміщенні "Makabei" (вул. св. Анни, 5). 15 грудня 1919 р. Товариство перебралося до власного приміщення на вул. Янівській, 26 у партері, де відбувалися репетиції усіх секцій [22]. Незабаром у газеті появляється відозва до євреїв записуватися у члени Товариства та підтримувати його фінансово [19].

Оскільки у приміщенні ЄМТ не було концертного залу, то керівництво було змушене орендувати для концертів зал Народного дому, філармонії або Польського музичного товариства, зрідка Музичного товариства ім. М. Лисенка або зал Товариства єврейських ремісників "Яд Харузім" ("Jad Charusim").

9.ІІ.1920 р. в залі Народного дому відбувся інавгураційний вечір ЄМТ. Від імені голови Товариства С. Бухштаба, який через хворобу не був на урочистостях, привітав присутніх др.

Менш, який говорив про значне зацікавлення музикою серед євреїв, а зокрема про роль артистів єврейського походження в історії музики. Оскільки інавгураційний вечір був присвячений творчості В.А. Моцарта, наступний промовець - артистичний керівник Товариства Пльон - виголосив реферат, присвячений життю і творчості віденського композитора. В музичний частині вечора прозвучали скрипкова соната C-dur у виконанні др. Е. Сокалєра та М. Фішер-Ковальської, арія Сюзанни з опери "Весілля Фіґаро" та пісня "Фіалка" у виконанні Ф. Мунц, фортепіанна фантазія d-moll та соната B-dur (рецензент не уточнює, яка саме - О. Д.) в інтерпретації М. Фішер-Ковальської, струнний квартет (др. Е. Сокалєр (скрипка), М. Шпербер (скрипка), др. Ґоттесман (альт) та В. Вайнер (віолончель)) виконав квартет d-moll. На закінчення концерту прозвучала "Вечірня пісня" у виконанні чоловічого хору під керівництвом др. Е. Сокалєра. Автор рецензії в газеті "Хвиля" відгукнувся дуже прихильно як про інавгураційний вечір, так і про сам факт заснування ЄМТ та висловив побажання, щоб Товариство, "окрім європейської музики, почало плекати єврейську музику, таким чином підтверджуючи своє право до існування та спричиняючись до піднесення культу прекрасного в єврейському середовищі" [16].

30 травня відбувся перший симфонічний концерт ЄМТ в орендованому з цією метою залі філармонії, яка тоді знаходилась у Скарбківському театрі (зараз - Театр ім. М. Заньковецької). В концерті прозвучали: М.Карловича Серенада для струнного оркестру ор. 2, Баха-Бузоні Концерт для фортепіано з оркестром d-moll (соліст - Артур Гермелін) та А. Моцарта Симфонія g-moll [4]. Симфонічний оркестр складався з понад 50 музикантів, виключно активних членів ЄМТ, диригував - др. Натан Гермелін. У день концерту в газеті "Хвіля" появилася стаття авторства А. Пльона, у якій він, маючи на меті приготування слухачів до сприйняття концерту, накреслив шляхи розвитку симфонічної музики та проаналізував твори, які мали прозвучати у вечірньому концерті [15].

Всю вагомість такої події, як симфонічний концерт у Львові, зрозуміємо краще, якщо згадаємо, що у 1903 р. перестав існувати симфонічний оркестр Львівської філармонії і з того часу лише зрідка відбувалися концерти гастролюючих у Львові симфонічних оркестрів, симфонічні концерти Галицького (з 1919 р. - Польського музичного товариства) та окремі концерти Музичного товариства ім. М. Лисенка із залученням симфонічної музики.

Хоча перший симфонічний концерт ЄМТ не знайшов відображення у польськомовній львівській періодиці, все ж ініціатива керівництва ЄМТ (влаштовування симфонічних концертів) була сприйнята позитивно не лише у єврейському середовищі, а й в українському. Так, на І-й симфонічний концерт ЄМТ відгукнувся позитивною рецензією В. Барвінський, закінчуючи її такими словами: "Ми Українці щирим серцем витаємо змагання жид. муз. Товариства в тім напрямі і бажаємо молодій оркестрі як найкращих успіхів" [1].

Всього протягом свого існування ЄМТ організувало 18 симфонічних концертів, деякі з яких були повторені Повна хронологія концертів з програмами винесена у додатки.. При укладанні програм концертів організатори прагнули уникати повторювання творів, і таким чином оркестранти (в головній масі - аматори) були змушені в короткому терміні опанувати доволі широкий репертуар. І хоча програми концертів складалися переважно з творів, які вже неодноразово звучали у Львові, все ж, якщо вірити А. Пльону, на симфонічних концертах ЄМТ місцеві слухачі почули вперше Й. Брамса Симфонії №1 (18.ХІІ.1921 р.) [13] та №3 (21.ХІІ.1924 р.) [5], а також Вальс ор.333 Й. Штрауса (8.І.1922 р.) [8].

Одним із завдань ЄМТ було пропагування власної культури, народної музики, фольклору, композиторів, виконавців. Але оскільки серед симфонічної музики було важко знайти твори, які б опиралися на єврейський фольклор, керівництво Товариства вирішило впроваджувати у програми концертів твори композиторів єврейського походження (Ф. Мендельсона, К. Ґольдмарка, М. Бруха, Ґ. Малєра).

Серед симфонічних концертів ЄМТ знаходимо кілька монографічних, присвячених творчості одного композитора. Так, 19.ХІІ.1920 р. відбувся концерт з творів Л. ван Бетховена [18], з нагоди 150-річчя композитора, 14.І.1923 р. - концерт з творів Р. Ваґнера [7] та два концерти з творів Й. Штрауса (8.І.1922 р. [6] і 12.IV.1924 р.[17]).

Оркестр ЄМТ початково налічував 50 осіб, а вже у другому концерті він збільшився до 73 чоловік. Незмінним дириґентом оркестру ЄМТ протягом 6 років був др. Натан Гермелін. Три рази у симфонічних концертах ЄМТ виступали солісти: А. Гермелін (30.V.1920 р.), концертмейстер оркестру С. Шатц (9.ІІІ. 1921р.) та вокалістка Броніслава Карпова (9.ІІІ.1924 р.).

Крім симфонічних концертів, ЄМТ влаштовувало камерні та хорові концерти, а також концерти солістів (переважно синагоґальних канторів).

Окрім інавгураційного концерту ЄМТ, який можемо віднести до камерного жанру, Товариство організувало ще 4 камерні вечори, два з яких були присвячені творчості Л. ван Бетховена (15.ІІІ.1920 р. і 26.IV.1920 р.). Вступне слово у першому концерті мав Вільгельм Вайнер, а у другому - А. Пльон. Фортепіанні сонати Л. ван Бетховена виконала Іда Мосанувна (Mossanowna), скрипкову - Марек Бауер з А. Гермеліном, уривки з квартетів ор.18. прозвучали у виконанні квартету Товариства у складі др. Е. Сокалєр, М. Спербер, Розенберґ та Вайнер. 28.ІІ.1921 р. у залі Музичного товариства ім. М. Лисенка відбувся наступний камерний вечір ЄМТ. У програмі вечора були Квартет ор. 27 g-moll Е. Ґріґа та вперше виконаний у Львові Секстет Й. Брамса ор.18 B-dur. Виконавцями були члени ЄМТ п.п. Шатц молодший, Шатц старший, Леопольд Штрікс та Шимон Ґлясберґ, а до секстету долучилися Мехрер (альт) і Б. Марк (віолончель) [14].

А. Пльон так підсумував своє враження від концерту: "Треба сподіватися, що після цієї першої спроби, котра дала такий чудесний результат, артисти працюватимуть далі і нарешті зможемо похвалитися досконалим камерним ансамблем""Spodziewac si$ nalezy, ze po tej pierwszje probie, ktora tak swietne dala wyniki artysci nie zaprzestan^ w dalszej pracy i ze nareszcie b^dziemy mogli poszczycic si$ zespolem kameralnym prawdziwie pierwszorzednym". [14]. Незважаючи на захоплення рецензента тим концертом і спроби ЄМТ популяризувати камерний жанр, камерних концертів відбулося дуже мало.

Останній камерний вечір ЄМТ, про який знаходимо згадки в пресі, відбувся 13.ІІІ.1923 р. у залі ПМТ. У програму вечора ввійшли Тріо ор. 8 H-dur Й. Брамса та Тріо ор. 50 a-moll П. Чайковського, які прозвучали у виконанні п.п. Л. Штрікса (скрипка), Ш. Ґлясберґа (віолончель) та Броніслава Білевича (фортепіано). "Ті твори, що вимагають від виконавців надзвичайної технічної вправи і великої музикальності, знайшли у перелічених артистах досконалих інтерпретаторів""Kompozycje te wymagaj^ce od wykonawcow nadzwyczajnej sprawnosci technicznej i duzej muzykalnosci znalazly w wymienionych artystach doskonalych odtworcow". [12], - читаємо в рецензії.

Дещо частішими були концерти, організовані старанням хорової секції ЄМТ, оскільки вони часто були приурочені до релігійних свят, а також найкраще реалізували постулати ЄМТ про плекання народної музики. Місцями проведення хорових концертів були синагоґи, зал товариства "Яд Харузім", приміщення ЄМТ і один раз зал філармонії. Участь у них брали мішаний хор ЄМТ, чоловічий квартет та солісти. Хор Товариства налічував 120 чоловік і був на той час наймолодшим з-посеред інших хорових колективів Львова. В програмі концертів були переважно пісні єврейських, польських та європейських композиторів, також єврейські народні пісні та іноді - у виконанні солістів - оперні арії.

Нерідко у цих концертах виступали також інструменталісти. Наприклад, у концерті 13.ІІ.1921 р., присвяченому творчості Ф. Мендельсона, Л. Штрікс та А. Гермелін виконали скрипковий концерт цього композитора, на концерті 21.ІІІ.1921 р. віолончеліст Ш. Ґлязберґ виконав М. Бруха "Коль Нідреі", а 23.ХІ.1922 р. у виконанні того ж артиста прозвучав концерт для віолончелі з оркестром Ґольтермана. На обох концертах акомпанував солісту Б. Білевич. Серед солістів-вокалістів знаходимо прізвища Германа Горнера, Юзефа Фінклєра, Сабіни Ґріфлювни, Якуба Лермана, Ігнація Манна, Борухінувни, канторів Д. Катцмана, Береле Львовіча, скрипалів - Б. Ґімпля та Л. Штрікса. Концертмейстерами, а часом і солістами, виступали піаністи А. Гермелін, К. Ґімпель, Корнгут-Зухерова, Б. Білевіч, Ліза Самуель, К. Шляйхерувна.

Незважаючи на запал та самовідданість окремих осіб, Товариство діяло у малосприятливих умовах. У звітах про роботу Товариства та у рецензіях на концерти постійно говориться про фінансові труднощі ЄМТ, про брак зацікавлення з боку суспільства, про малу кількість його членів. [20; 9] У 1922 р. рішенням суду Товариство змушене було залишити власне приміщення. Спершу ЄМТ знайшло прихисток у приміщенні Товариства "Яд Харузім" (вул. Бернштайна 11) і намагалося продовжувати свою діяльність. Та все ж фінансові труднощі давалися взнаки. Товариство було змушене тимчасово зупинити роботу хорової та мандолінової секцій. На шпальтах "Хвилі" все рідше появлялася інформація про концерти ЄМТ, аж у кінці 1924 р. Товариство припинило своє існування.

Останній симфонічний концерт ЄМТ відбувся 21.ХІІ.1924 р. у майже пустому залі ПМТ, а критик з цього приводу писав так: "Належить винити байдужість суспільства, котре в найбільш скрутному моменті (ЄМТ понад півтора року не має власного приміщення і жодних фінансів) відвернулося від так високо культурного товариства, залишаючи його напризволяще і наражаючи на величезні борги" "Win§ szukac nalezy chyba w zoboj^tnieniu spoleczenstwa, ktore w najci^zszej chwili (Z.T.M. pozbawione jest jak wiadomo od przeszlo poltora lat wl^snego lokalu i nie rozporz^dza zadnymi funduszami) opuscilo to tak wysoce kulturalne stowarzyszenie, rzucaj^c je na pastw§ losu i olbrzymiego - deficytu". [5].

Після цього ЄМТ злилося з іншими Товариствами, що провадили подібну артистичну діяльність, і було спершу секцією Єврейського музично-драматичного товариства, а з 1926 р. - секцією Єврейського артистично-літературного товариства. Останнє з них продовжило і розвинуло традиції ЄМТ, влаштовуючи до 1939 р. музично-просвітницькі вечори, концерти симфонічного і камерного оркестрів, ансамблів та солістів.

У 1919 р. ЄМТ розгорнуло активну концертну діяльність, реанімуючи таким чином артистичне життя повоєнного Львова та особливо дбаючи про виховання естетичних смаків слухачів. Симфонічний оркестр Товариства, складений з музикантів-аматорів, вдосконалювався з кожним концертом, виконуючи на належному рівні твори світової класики. Тематичні музичні вечори сприяли реалізації просвітницької мети ЄМТ, оскільки у них музикознавці знайомили слухачів (а за посередництвом преси і читачів) з історією музики та творчістю композиторів. Хорова секція особливо спричинилася до зростання самосвідомості серед євреїв та до пропагування народної єврейської творчості.

Всього ЄМТ організувало 34 концерти, з них 18 симфонічних, 5 камерних, 11 концертів, організованих старанням хорової секції ЄМТ, та один збірний концерт усіх секцій. Незважаючи на коротке існування ЄМТ, його активна концертна діяльність об'єктивно сприяла дальшому піднесенню музичної культури Львова загалом, і зокрема єврейського середовища, а започатковані ним традиції знайшли свій розвиток у Єврейському артистично-літературному товаристві.

Література

1. Барвінський В. З концертової салі / В. Барвінський // Громадська думка. - 1920. - №129. - 4.IV.

2. Мазепа Л. Шлях до Музичної Академії у Львові. - Т. 1 (від доби міських музикантів до Консерваторії [XV ст. - до 1939 р.] / Л. Мазепа, Т. Мазепа. - Львів: В-во "СПОЛОМ", 2003. - 288 с.

3. Jakubczyk-Sl^czka S. Zydowskie srodowisko muzyczne mi^dzywojennego Lwowa / S. Jakubczyk-Sl^czka // Машинопис. - 14 c.

4. Koncert symfoniczny ZTM // Chwila. - 1920. - №485. - 22.V.

5. Koncert symfoniczny ZTM // Chwila. - 1924. - №2076. - 25.XII. - Підписано: B. M.

6. Koncert Straussowski ZTM // Chwila. - 1921. - №1059. - 3.I.

7. Koncert Wagnerowski ZTM // Chwila. - 1923. - №1394. - 25.I.

8. Neuchauser Fr. Z muzyki // Gazeta Lwowska. - 1922. - №8. - 11.I.

9. Placowk^ kulturaln^ // Chwila. - 1923. - №1476. - 19.IV. - Підписано: Jarg.

10. Plohn A. Wyjasnienie w sprawie "zagrozonej polskiej kultury muzycznej" / А. Plohn, О. Auerbach // Chwila. - 1921. - №711. - 9.I.

11. Plohn A. Muzyka we Lwowie a zydzi / А. Plohn // http://demusica.pl/ cmsimple/images/file/plohn_muzykalia_13Judaica_4.pdf - стан на 3.Х.2013р. 17:52

12. Plohn A. I koncert kameralny Z.T.M. / А. Plohn // Chwila. - 1923. - №1448. - 20.III.

13. Plohn A. II koncert symfoniczny Zyd. Tow.Muzycznego / А. Plohn // Chwila. - 1921. - №1050. - 23.XII.

14. Plohn A. I wieczor muzyki komnatowej Zyd.Tow.Muzycznego / А. Plohn // Chwila. - 1921. - №764. - 3.III.

15. Plohn. A. Z dziedziny muzyki symfonicznej / А. Plohn // Chwila - 1920. - №492. - 30.V.

16. Trejwart H. Wieczor inauguracyjny ZTM we Lwowie / Н. Trejwart // Chwila. - 1920. - №388. - 12.II.

17. Wieczor Straussowski ZTM // Chwila. - 1924. - №1824. - 12.IV.

18. Zast^pca Koncert Beethovenowski ZTM // Chwila. - 1921. - №695. - 22.XII.

19. Zydowskie Tow. Muz. // Chwila. - 1920. - №354. - 9.I.

20. Zydowskie Towarzystwo Muzyczne // Chwila. - 1921. - №1046. - 19.XII.

21. ZTM zawiadamia... // Chwila. - 1919. - №325. - 9.XII.

22. ZTM z dniem. // Chwila. - 1919. - №332. - 16.XII.

Додаток

Хронологія концертів ЄМТ

* - твори, що звучали у Львові вперше.

Размещено на Allbest.ru