Модест Менцинськии-один з найвидатніших тенорів світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модест Менцинськии - один з найвидатніших тенорів світу

Богдан Щурик

У статті здійснено огляд життєвого і творчого шляху видатного українського співака кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст. Модеста Менцинського.

В статье сделан обзор жизненного и творческого пути выдающегося украинского певца концаXIX в. - начало ХХ в. Модеста Менцинского.

Ключевые слова: опера, концерт, вокальное мастерство, театр, образ.

Bohdan Shchuryk, Docent of Folk Musical Instruments and Vocal Departament

The article considers the life and career of Modest Mentsynsky, a famous Ukrainian singer of the late 19th- early 20th century.

Keywords: opera, concert, vocal skills, theater, image.

Метою статті є ознайомлення з творчістю видатного українського співака світового значення. Актуальність теми полягає у зростанні інтересу до постаті М. Менцинського - співака і педагога.

Аналіз досліджень. Постать Модеста Менцинського висвітлюється достатньо мало. Ще не до кінця оцінено внесок співака в історію світового вокального мистецтва. модест менцинський вокальний співак

Виклад основного матеріалу. Голос великого українського співака Модеста Менцинського, його дужий, розкішної краси героїчний тенор звучав над просторами Європи на зламі двох останніх століть. І, незважаючи на те, що світ уже слухав і був зачарований мистецтвом співу наших прославлених Соломії Крушельницької, Олександри Мишуги, італійців Енріко Карузо, Маттіа Батістіні, Тітті Руффо, нова оперна зірка з співучої України яскраво засяяла на європейському оперному небосхилі і впевнено зайняла чільне місце в сузір'ї великих імен.

Українська земля щедро нагородила Модеста Менцинського не тільки чудовим голосом, але й великим акторським талантом, та вселила в його душу безмежну любов до народної пісні. В його голосі, як в дзеркалі, відбилася співучість та музикальність нашого народу.

Модест Менцинський народився 29 квітня 1875 року в с. Новосілки Перемишльського повіту в сім'ї священика, людини освідченої, культурної, великого патріота України, для якої “Кобзар” Шевченка був настільною книгою. Саме від батьків маленький Модест пізнав чарівність народної пісні. Навчаючись в Дрогобицькій та Самбірській гімназіях він записував народні пісні і посилав їх Ф. Колессі, відомому фольклористу. Згодом Модест стає студентом теології Львівської духовної семінарії, де співає у студентському хорі. Пробував свій талант М. Менцинський і в семінарському театрі, де він дуже успішно виконав партію Петра в опері М. Лисенка “Наталка Полтавка”. Його друг Леонтій Куницький захоплювався його голосом, який був “як дзвін срібний, а звучання голосу нагадувало звучання альта в руках артиста- віртуоза”. Вже на першому курсі семінарії на молодого хлопця звернули увагу професори Львівської консерваторії і невдовзі Модест став студентом цього навчального закладу класу професора В. Висоцького, у якого навчалися С. Крушельницька, О. Мишуга, А. Дідур та інші. Ректор семінарії Л. Туркевич дозволив семінаристу М. Менцинському відвідувати уроки в консерваторії, а також слухати ту чи іншу оперу, чи концерт.

Голос Менцинського швидко міцнів, вирівнювався, розширявся його діапазон і саме ці великі досягнення поставили перед Модестом питання: ким бути - священиком чи співаком? Після тривалих вагань, як кажуть, любов до співу перемогла. В 1899 р. Менцинський їде до Німеччини, щоб продовжити навчання і стати професійним співаком.

Батьки не схвалили рішення сина, але згодом все ж таки благословили на складну і тернисту дорогу. Професор Ю. Штокгаузен привітно зустрів хлопця, допомагав матеріально, і за короткий час М. Менцинський став одним з найкращих студентів консерваторії.

Щоб зміцнити матеріальне становище талановитого учня, невгамовний професор влаштував Модесту платні концерти, завдяки яким співак швидко став популярним. Під час канікул Модест Менцинський їздив додому, до Галичини, де дав низку концертів у Львові, Станіславі, Стрию, Самборі, Перемишлі та інших містах. Газета “Діло” писала: “п. Менцинський - це будуча оперна слава. Пан Модест певно кращий інтерпретатор Лисенка”.

Повернувшись до Франкфурта ще з більшим завзяттям працює над вдосконаленням вокальної майстерності та акторської гри, бере участь у постановках оперної студії, виступає в концертах. Успіхи молодого співака з перших виступів привернули увагу дирекції Франкфуртської опери, а критики відзначали шляхетне звучання голосу. Так розпочалося для Модеста Менцинського впевнене сходження на оперний Олімп.

Особливо яскраво проявився його акторський талант та й унікальний голос, що дало можливість виконувати партії у найскладніших операх Вагнера в Байреті, Львові та інших містах. Феноменальний успіх співака швидко став відомим керівникам багатьох оперних театрів Європи. В кінці жовтня 1903 року Менцинський одержав телеграму від дирекції Королівської опери Швеції з проханням виступити в партії Лоенгріна. Долі було завгодно розпорядитися так, що він прийняв цю пропозицію. Вистава пройшла блискуче. Як писала одна з газет, спів Менцинського “з першого до останнього моменту срібними переливами заворожував присутніх”. Оцінивши талант Менцинського, дирекція Королівської опери запропонувала співаку вигідний контракт. І він згодився, бо його захопила краса Стокгольма, а також доброзичливе ставлення в театрі. Тут він зустрів і свою кохану - дружину.

На сцені Стокгольмської опери Менцинський підготував і проспівав цілий ряд партій, зокрема, Зігфріда, Трістана та інших. Співав їх по-німецьки, а згодом по-шведськи. З перших виступів завоював любов і прихильність місцевої публіки, музичних критиків, які хвалили його за пречудовий голос, досконале володіння ним, глибоко продуману акторську гру.

Довідавшись про тріумфи в Стокгольмі молодого героїчного тенора М. Менцинського, знаменитий лондонський “Конвент Гарден” запрошує його на гастролі.

Директор Львівської опери Т. Павликовський пильно стежив за творчою кар'єрою співака і запропонував виступити у Львові у “Лоенгріні”, “Перстні Нібелунгів” Р. Вагнера, “Аїді” Д. Верді, “Паяци” Р Леонковало. Про тріумфи М Менцинського на львівській сцені говорила вся Галичина і Польща.

Наближався березень 1909 року, а з ним і 95- річчя від дня народження Тараса Шевченка - подія, яку не міг оминути співак. Він виконав кілька пісень з “Музики до Кобзаря” М. Лисенка. Цього ж 1909 р. М. Менцинський виступає в Кельнській опері. На сцені цього є театру і на багатьох оперних сценах Німеччини Модест Менцинський співає партії Зігмунда, Зігфрида, Тангейзера, Лоенгріна, Трістана, Отелло, Радамеса, Манріко, Каніо, Нерона, Самсона, Ліонеля та інших. І кожен створений ним образ свідчить про великий артистичний талант, своєрідність мистецького почерку М. Менцинського.

За контрактом з Кельнською оперою Менцинському надавалося право на виступи в різних містах Європи: Гамбурзі, Берліні, Дрездені, Мюнхені, Відні, Львові, Перемишлі, Станіславі та інших.

Як бачимо, Модест Менцинський з року в рік, від вистави до вистави, мов той ювелір, огранював, шліфував свій голос, акторську майстерність, набирався досвіду.

В Німеччині, зрештою у всій Європі, Модеста Менцинського називають ще й до сьогодні “неперевершеним вагнеристом”, а як “вериста” порівнюють з прославленим Енріко Карузо.

М. Менцинський був великим ерудитом. І не лише в своїй галузі. Він цікавився і суміжними мистецтвами, читав історію, філософію, літературу, естетику. Він вільно говорив і читав чотирма мовами.

Завойовуючи нові лаври на європейській сцені М. Менцинський ніколи не забував про рідну Україну, про свій народ, сином якого він був. Він приїздив до Галичини з нагоди національних свят чи ювілеїв: Тараса Шевченка, Миколи Лисенка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича.

В 1926 році Менцинський завершує артистичну кар'єру і задумує створити в Стокгольмі школу співу В листі до Ф.Колесси він пише про свої плани і повідомляє, що Лоенгріна він проспівав 108, а Тангейзера - 165 разів, дав сотні концертів і виконав сотні пісень українських, німецьких, шведських, польських, англійських, італійських та інших.

Де не жив і де не виступав би Модест Менцинський душею і серцем завжди був з Україною і своїм народом.

Творчий портрет Модеста Менцинського був би неповним, коли б не сказати про його успіхи на педагогічній ниві. Маючи прекрасну вокальну школу, величезний творчий досвід і педагогічний талант, він щедро ділився цим своїм здобутком з вихованцями. М. Менцинський був фактично творцем шведської вокальної школи.

Влітку 1933 року він відчув, що його з особливою силою тягне поїхати на Батьківщину, побачитися з рідними, близькими, відвідати Хідновичі, подихати цілющим повітрям Карпат. Після повернення до Стокгольма він вирішив подарувати свою музичну бібліотеку і ноти - бібліотеці НТШ у Львові.

29 квітня 1934 року Модесту Менцинському виповнювалося 59 років. Ранком цього дня вся Швеція і цілий світ слухали по радіо голос нашого великого співака.

А через рік, у грудні 1935 року життя Модеста Менцинського обірвалося...

Перестало битися серце, яке цілком було віддане українській музичній культурі, рідному народу. Він вписав світлу сторінку в наш музичний літопис і наш народ гордиться своїм великим сином, Модестом Менцинським.

“Він мав щастя бути некоронованим королем тонів, володарем людських сердець і душ, мав щастя і честь бути найкращим показником і виразником високих духовних цінностей свого поневоленого народу перед широким світом. Він працював не для особистої слави, а як державний жрець усі свої сили віддавав на службу найчистішого мистецтва, а свою особисту славу приносив у жертву для добра і в користь доброго імені народу”.

Література

1. В. Барвінський, “Назустріч ”, № 1, Львів, 1936 рік

2. Висновки. Ім'я Модеста Менцинського - одного з найбільших співаків світу - стоїть поряд з іменами таких діячів оперного мистецтва як Батістіні, Мишуга, Карузо, Тітта Руффо, Шаляпін, Крушельницька. Своїм голосом і грою він захоплював слухачів у численних класичних операх і перш за все в музичних драмах Р. Вагнера. був також неперевершеним виконавцем творів М. Лисенка та українських народних пісень, які пропагував серед народів Європи.

3. Барвінський В. Модест Менцинський. “Назустріч ”, 1 січня 1936 р.

4. Головащенко М. Модест Менцинський. Спогади. Матеріали. Листування. -- Київ: Рада, 1995.

5. Деркач І. Модест Менцинський. -- Львів: Каменяр, 1969.

Размещено на Allbest.ru