Творча діяльність хорових колективів Жидачівщини (історичний екскурс)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Творча діяльність хорових колективів Жидачівщини (історичний екскурс)

Степан Салій, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики музичного виховання і диригування Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

У статті висвітлено творчу діяльність хорових колективів Жидачівщини та їх керівників. Зроблено історичний екскурс діючих на сьогоднішній день аматорських хорів і їх концертних програм.

В статье исследована творческая деятельность хоровых коллективов Жидачевского района и их руководителей. Проведен исторический экскурс действующих аматорских хоров и их концертных программ.

The article highlights the creative work of Zhydachiv choirs and their leaders. The author makes the historical overview of the existing amateur choirs and concert programs.

Постановка проблеми. Хоровий спів буває одноголосий (спів в унісон) і багатоголосий, з музичним супроводом або без нього - акапела. “Це найбільш масовий вид музичного мистецтва. Хоровий спів як професійне хорове мистецтво відоме з часів Стародавньої Греції. Воно здавна було невід'ємною частиною відправлення релігійних культів” [4].

Хорове мистецтво Львівщини має давні і глибокі традиції. Ось як про це писав відомий дослідник хорів України Михайло Бурбан у своєму посібнику-довіднику “Хорове виконавство Львівщини” (1999 р.): “Хорове мистецтво Галичини, Львівщини відрізняється тим, що в районах і селах існували й існують самобутні колективи з давніми, навіть столітніми традиціями (хор села Піддністряни, села Гірне), добрими хоровими засадами звучання (хори Ходорівщини, Дрогобиччини, Стрийщини), сценічною культурою поведінки, смаком у виборі костюмів, пошуку оригінального репертуару” [1].

Мета статті. Розглянути хорові колективи Жидачівщини (Ходорівщини), які існували у свій час і продовжують функціонувати, зберігаючи глибинні традиції галицької хорової культури. Адже не знаючи минулого нашого народу, його традицій, не можемо будувати і майбутнього.

Виклад основного матеріалу дослідження. Найстаріший хоровий колектив Ходорівщини - “Дністряни” села Піддністряни Дрогобицької обл. (з 1959 р. Львівська обл.). Створений колектив у 1891 р. дяком місцевої церкви Григорієм Гірським, випускником перших в Україні курсів музики та співу в селі Денисові на Тернопільщині, яким керував Осип Вітошинський. Перший концерт хору відбувся у 1892 році. А вже весною 1893 р. відбулися перші концертні поїздки по селах Бібрщини і Жидачівщини. У 1895 р. хор був запрошений на першу Крайову сільськогосподарську виставку, про що свідчать архівні українські та польські газети. Перед війною Г. Гірський емігрував до Америки, де пропагував українську народну пісню. Помер у 1940 р.

Після від'їзду Гірського до Америки хором керував вчитель місцевої школи Юліан Лежогубський. У часи першої світової війни хор припинив свою діяльність.

З 1923 р. хором керував директор школи, скрипаль Іван Кекош. Після його звільнення хор очолив також скрипаль, учень Ю. Лежогубського Степан Прокоп'як, який у 1928 р. поступив до Львівського вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у клас Миколи Колесси. Степан Іванович Прокоп'як керував хором в с. Піддністряни до 1953 р. Паралельно працював з хоровими колективами в селах Жирова, Дуліби, Нові Стрілища, Сугрів, Новосільці, Вербиця та м. Ходорів.

У 1953 - 1964р р. хором керував директор школи, теж скрипаль, Михайло Калинець. Він мав дуже добрі вокальні дані (ліричний тенор) і добре володів скрипкою. Під його керівництвом хор продовжив традиції Григорія Гірського та Степана Прокоп'яка. Колектив поповнився новим хоровим репертуаром, бере участь у районних і обласних конкурсах-фестивалях, де займає призові місця, виступає на львівському телебаченні.

Після смерті М. Калинця хором керує випускник Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси, баяніст Роман Воловець.

У 1971 р. на обласному конкурсі, присвяченому сторічному ювілею Філарета Колесси, хор посів почесне третє місце.

Після смерті Р. Воловця хором керує диригент- аматор Іван Максимців, який відновив репертуар і вивчив нову концертну програму.

У 1991 р. хоровий колектив “Дністряни” на обласному рівні відсвяткував свій 100-літній ювілей. В репертуарі були твори українських композиторів-класиків, обробки народних пісень, патріотичні, козацькі, стрілецькі та духовні твори.

В останні роки хор став церковним при місцевій церкві, яким керує вчитель Жидачівської музичної школи, випускник Дрогобицького музичного училища ім. В. Барвінського Ігор Пшик.

В репертуарі колективу колядки, щедрівки, окремі духовні твори та літургія М. Вербицького.

Народний хор “Дністер” селища міського типу Журавно Дрогобицької області (з 1939 р. Львівська обл.), Жидачівського району, заснований у 1926 році, у 1945 відновив свою творчу діяльність під орудою Хром'яка І.М.

Концертні виступи відбулися в селах Жидачівського та сусідніх районів. У 1949 р. хоровий колектив здобув перше місце на обласному огляді художньої самодіяльності і отримав назву “Дністер”. А вже у 1 967 р. завоював почесне звання “Народний колектив”. Того ж року “Дністер” нагороджується Почесною грамотою Призидії Верховної Ради УРСР, а в 1977 р. - дипломом лауреата першого Всеукраїнського фестивалю самодіяльної художньої творчості.

Колектив виступав у таких містах: Львів, Дрогобич, Жидачів, Ходорів, Борислав, Трускавець, Моршин, Галич. З 1983 р. хором керує В.М. Петришин - випускник Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси.

Хор народного дому с. Іванівці був заснований у 20-х роках ХХ ст. священиком Павлом Чехурдою. Керували колективом дочка о. П. Чехурди - Софія Чехурда та її чоловік Петро Клинкович.

У ці роки колектив виступає з концертною програмою в містах Львові, Жидачеві, Розвадові, а також в селах Надітичі та Піддністряни, де проводились фестини.

Після 1939 р., коли зазналарепресій сім'я о. Чехурди, хором керує місцевий дяк Михайло Клепач. Під його керівництвом хор існував до 1947 р. У 50-х роках хором керує Михайло Федиш, виходець з с. Піддністряни, житель Жидачева. Під його керівництвом збагатився концертний репертуар, виріс виконавський рівень колективу. Але з невідомих причин згодом колектив припинив свою діяльність.

Починаючи з середини 1970-х років на основі колективу був організований загальноколгоспний хор, яким керували Михайло Іванник, Михайло Малюс, Степан Бричко - викладачі дитячої Жидачівської школи. Починаючи х 1983 р., хором керує Галина Чемерис.

Нова сторінка в історії хорового колективу виступає в часи проголошення незалежності України (1991 р.), коли було сформовано хор духовної пісні (керівник Мирон Грицик). В репертуарі колективу Літургія, колядки, щедрівки, а також твори музичної Шевченкіани, обробки українських народних пісень.

Хор виступає на всіх державних і церковних святах в межах району і області.

Хор народного дому с. Буянів Жидачівського р-ну був заснований у 1923 р. місцевим жителем Василем Чмеликом, який свого часу закінчив дяківсько-регентську школу у м. Львові і був добрим скрипалем. Він трагічно загинув у 1944 р.

Після В. Чмелика деякий час хором керує житель Старого села Петро Погодник.

В 1965 - 1980 р р. на базі мішаного хору, утворився тільки хор - ланка, якою керували баяністи, вони ж і акомпонували йому.

Починаючи з 1980 р. хор відновлює свою роботу Ним керує Марія Камінська, вчитель музики і співу Буянівської 8-річної школи. А вже з 1985 р. колектив очолює Г анна Савчин - вчитель англійської мови сусіднього села Чертіж.

В репертуарі колективу обробки народних пісень, авторські твори, пісні січових стрільців, колядки.

У 1924 р. був створений хор народного дому Старого Села, яким керував житель с. Журавно і Цукорник. Фінансовій підтримці, в той час, багато сприяв голова “Просвіти” Федір Колос.

В 1937 р. до керівництва хором запрошується Маркіян Герасимович, син священика, але, як патріота України, його було вбито.

У 1939 р. керівником хору стає житель Старого Села П. Попадин. На початку війни він пішов на фронт, а, повернувшись, знову керує хором і одночасно працює завідуючим клубом. Помер П. Попадин у 1986 р.

На початку 1987 р. до керівництва хоровим колективом приходить вчитель музики і співів місцевої школи В. Порціна. Хор налічує 40 чоловік, це в основному молодь. В репертуарі колективу обробки українських народних пісень, твори музичної Шевченкіани, стрілецькі, козацькі та повстанські пісні.

Хор народного дому с. Володимирці був створений у серпні 1925 р. Першим його керівником був М. Панкевич, житель м. Львова. Наступним керівником (1940 р.) став М. Колос. У 1958 р. до керівництва колективом приступив В. Костів, після нього хором керує художній керівник народного дому М. Гишпіль.

Хор з невідомих причин розпався, а частина його учасників стали членами церковного хору с. Володимирці.

Хор народного дому с. Зарічне був заснований в 1926 р. священиком Євгеном Гарасимовичем. Його спадкоємцями були диригенти: Степан Кулик, Климкович, Михайло Дудич, Іван Хром'як та Іван Стадник. З 1965 р. хором керує Василь Ямчин - директор народного дому .

В репертуарі колективу твори музичної Шевченкіани, твори обробки народних пісень, календарно-обрядові, стрілецькі та пісні УПА.

Хоровий колектив народного дому с. Бортники заснований в 1930 р. місцевим жителем, любителем хорового співу Романом Сенівим, який не мав спеціальної музичної освіти, тож йому допомагав в організації і підборі репертуару священик Красицький. З 1937 р. хором керує Євген Баковський.

У 1970 р. до керівництва колективом був запрошений вчитель Бортниківської середньої школи, випускник Дрогобицького музичного інституту Іван Ворона. Під його керівництвом хор здобув великої слави. Колектив виступав на сценах Києва, Львова, Жидачева та в селах району.

З 1990 р. хором керує Андрій Луків, випускник Львівського музично-педагогічного училища. Художній репертуар докорінно змінюється. У ньому з'являються твори, які до цього часу (до 1991 р.) були заборонені тодішнім тоталітарним режимом. А саме: патріотичні твори, стрілецькі, пісні визвольних змагань, гімн України, музичні твори на слова Т Шевченка та ін.

Хор народного дому с. Дев'ятники заснований у 1930 р. Михайлом Борачком, який керував ним до початку війни. Після її закінчення колектив очолив священик Степан Королюк. З 1972 р. художнім керівником і диригентом стає завідувач клубом Ярослав Штурмак. З 1978 р. художнім керівником стає Надія Матвіїв, випускниця музично-педагогічного факультету Миколаївського музичного інституту.

У репертуарі колективу твори музичної Шевченкіани, твори українських композиторів- класиків, літургійні, патріотичні, стрілецькі пісні та колядки і щедрівки.

Хор бере активну участь в районних конкурсах-оглядах, святах.

Хор с. Баківці сформувався в 30-х роках з числа жителів Баківці і прилеглих сіл Репихів, Трибоківці, Жабокряки (тепер Квітневе).

Ініціатором створення був місцевий дяк Михайло Мацюк, який у 1932 р. очолив колектив.

Крім мішаного хору, тут діяв і однорідний чоловічий. В той час колектив мав велику популярність в районі. Михайло Мацюк керував хором до 1948 р., після чого він був запрошений керувати хором Успенської церкви міста Львова, з яким працював до 1989 р.

У 1959 р. відбувається укрупнення районів і областей України. Ходорівський районний центр ліквідовується і всі села тепер уже колишнього Ходорівського району приєднуються до сусіднього Жидачівського, а Дрогобицька область переходить до Львівської. Тепер місто Дрогобич стає районним центром Львівської області.

У 50-х роках організовується новий хоровий колектив, яким керує Леонід Коваль, уродженець Івано-Франківської області. Тоді колектив налічував 40 учасників.

В 1983 р. хор відновлює свою роботу. Його керівником стає Михайло Насальський. В репертуарі колективу твори на слова Т. Шевченка, стрілецькі та козацькі пісні, а також Літургія.

Хоровий колектив с. Сугрів був заснований у 1933 р. відомим на Львівщині великим хоровим диригентом, а в майбутньому викладачем Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, Степаном Івановичем Прокоп'яком, яким він керував до 1941 р.

Після нього керівником хору стає житель села Микола Василишин, який пішов на фронт і загинув. Хор очолив Петро Корсан, який працював з колективом до 1 950 р. Після двохрічної перерви колектив очолила вчитель за освітою Катерина Коваль. Після неї, у 1957 р. прийшов новий керівник Михайло Мандрик, а в 1968 р. - Ольга Терлак. З 1991 р. хоровим колективом керує Степан Кресан.

В репертуарі хору твори музичної Шевченкіани, обробки українських народних пісень, а також авторські твори українських композиторів: “Човен хитається” - Є. Козака, “Летить галка, через балку” - Л. Ревуцького, “Ой, у полі червона калина” - С. Чернецького та ін.

Хор - учасник і призер конкурсу присвяченому 100-річчю від дня народження Ф. Колесси (диплом III ступеня), обласних, районних оглядів- фестивалів, нагороджений дипломами та грамотами районного та обласного відділів культури.

Хор народного дому селища Нові Стрілища Жидачівського району заснований у 1 950 р. Леонідом Рачібо, випускником культурно- освітнього технікуму. В 1 95 6 р. хор очолив Михайло Ошуст, в 1962 р. його змінив Йосиф Бомицький, вчитель фізики Новострічанської середньої школи.

В 1 964 р. до керівництва колективом приходить Михайло Насальський, який проводить реорганізацію хору з мішаного на однорідній чоловічий. У такому вигляді колектив функціонує і сьогодні.

Хор успішно виступає в селах району і області. Він учасник обласних і районних оглядів художньої самодіяльності, нагороджений грамотами та цінними подарунками.

В репертуарі колективу твори музичної Шевченкіани, обробки Дмитра Котка “Ставок заснув”, “Засвистали козаченьки”, “Сусідка”, патріотичні, козацькі, стрілецькі, та обробки українських народних пісень самого керівника М. Насальського.

Народна самодіяльна хорова капела “Мрія” Ходорівського будинку культури “Просвіта” заснована Іваном Вороною у 1951 р.

У репертуарі колективу такі твори: Дмитро Бортнянський - “Херувимська”, “Достойно є”, Михайло Вербицький - “Слава єдинородний”, “Отче наш”, Артемій Ведель - “Нехай сповняться уста наші”, “Покаяння”, Кирило Стеценко - “Благослови, душе моя, Господа”, Йоган Штраус - “Згадай, як весною”, Євген Козак - “Вівчарик“, Анатолій Кос-Анатольський - “Гей, браття , опришки”, хор з опери - “Запорожець за Дунаєм” Гулака -Артемовського; М. Леонтович - “Час-пора до куреня”, Микола Лисенко - “Верховино, світку ти наш” і багато інших.

Капела тричі виїздила на гастролі в Польщу. Вона учасник багатьох обласних, республіканських фестивалів, оглядів-конкурсів хорової музики. Гастролювала по Україні в містах: Київ, Харків, Херсон, Кривий Ріг, Львів, Каховка та ін.

У 1964 р. за багатий художній репертуар, за зразкове звучання і пропаганду народної та класичної музики колектив отримав звання “Народна хорова капела”.

Нагороджений грамотами, медалями: золотою, срібною і бронзовою; дипломами обласних, республіканських оглядів-конкурсів.

Хор народного дому с. Чертіж був створений у грудні 1954 р. ентузіастами і любителями хорової музики Євгенією Табакою - завідувачем сільським клубом, та Меланією Колос - завідучою бібліотеки. Першим кеівником хову стала Лідія Писарчук, вчитель Чертізької школи. З 1957 - 1960 рр. хоровим колективом керував Федір Крижанівських, директор місцевої школи. В кінці 1960 р. до керівництва хору було запрошено Мирослава Коваля, який мав середню спеціальну музичну освіту.

В 1963 р. відбувається зміна керівника. Ним стає Микола Максимців, житель смт. Журавно. А в 1970 р. його замінює Василь Гудзовський, випускник 10-ти місячних курсів художньої самодіяльності при Жидачівській музичній школі. При новому керівнику збільшується кількість хористів, вдосконалюється виконавська майстерність, збагачується репертуар.

Колектив є учасником багатьох обласних і районних оглядів-фестивалів. Виступав на сценах Львова, Жидачева, Ходорова, Журавно, Володимирців, Мильничів, Дубровки, Тарнавки, Лисівки, Зарічного, Станькового, Верхнього (Івано-Франківської області).

Хоровий колектив с. Заріччя Жидачівського району заснований в 1958 р. Галиною Чемерис. У хорі брали участь жителі Заріччя і Дем'янки Лісної. За часів об'єднання колгоспів “Золотий колос” та “Світанок” утворився великий хоровий колектив, яким керували М. Малюс, а згодом В. Кухар (викладачі Жидачівської музичної школи).

У 1982 р. хоровий колектив розпався на 2 вокальні ансамблі. В 1990 р., коли відновила свою функцію місцева церква, при ній відновив свою роботу і хо р. Керівником став Михайло Іваник - випускник Дрогобицького музичного училища.

У 1992. Хоровий колектив виконав Літургію у Почаївській лаврі, а у 1993 р. - у церкві св. Юрія в м. Львові. Того ж року хор записався на обласному телебаченні.

У репертуарі колективу більше 160 творів: обробки народних пісень, козацьких, стрілецьких та літургійні твори.

Хор с. Вільхівці Жидачівського району був створений у 1965 р. Михайлом Іванником і нараховував 25 співаків. Пізніше до хору приєднались жителі с. Іванівці, Туради, Волиця- Гніздичівська, які входили до колгоспу “Світанок”. Хоровий колектив збільшився до 40 чоловік.

З 1982 р. колективом керувала Галина Чемерис, випускниця Львівського культурно- освітнього технікуму, яка жила в м. Жидачеві і працювала в районному Народному домі.

Хоровий колектив під її вмілим керівництвом виступав на сценах району, Львова, Києва (ВДНХ), записав хорові твори на обласному телебаченні в Шевченківському Гаї, брав участь у районному святі хорової пісні “Пісні возз'єднаного краю”, на обласному святі фольклорно-етнографічних колективів хорового жанру “Пісня скликає друзів” (1986 р.). Хор - учасник телепередачі в програмі “Народні таланти” (грудень 1986 р.). У 1887 р. аматори брали участь в обласному турі II всесоюзного фестивалю народної творчості в м. Стрию.

З 1990 р. колективом керує Ярема Климович, випускник Дрогобицького музичного училища, викладач Жидачівської музичної школи.

У репертуарі хору твори музичної Шевченкіани, обробки Григорія Давидовського, Миколи Леонтовича, Юліана Корчинського, стрілецькі пісні та ін. Найулюбленіші у слухачів такі твори: “Ой, у полі нивка”, “На бережку у ставка”, “Зажурились галичанки”, “Ой, зацвіла черемха”, “Ой журавко” та ряд інших.

Хор народного дому с. Подорожнє був заснований у 1966 р. випускником Дрогобицького музичного училища Матвієм Олеськівим. Через 10 років у 1976 р. колектив очолила Меланія Сокирко, випускниця Самбірського культурно- освітнього училища, художній керівник будинку культури. А з 1991 р. хором керує Ігор Демчук, художній керівник народного дому того ж села (Подорожнє).

В концертних програмах колективу біля 100 хорових творів. Серед них такі: “А мати ходить на Курган” (А. Пашкевич), “Мамина вишня”, “Хата моя, біла хата”, “Ой, устану ранесенько”, твори на слова Т. Шевченка, обробки народних пісень місцевих авторів, козацькі, стрілецькі твори українського відродження 20 століття та ін.

Хор села Грусятичі Жидачівського району був організований з ініціативи директора однойменного радгоспу Леоніда Куляби. Його засновником і керівником у 1966 р. став Левко Дорош, музикант за освітою. Хор проіснував недовго. Але у 1972 р. був відновлений. Його керівником став Михайло Насальський, який сповідував народну манеру співу. На деякий час хор припинив свою діяльність. А у 1987 р. знову відновився, але вже у новому складі. Його керівником стає Оксана Крамар, випускниця Львівського культ-освітнього училища. До відновлення долучився і попередній керівник М. Насальський.

У репертуарі колективу було понад 40 хорових творів. Серед них такі: “Ой на горі вітер дув”, “Гандзя”, “Як ішов я з Дебрецина”, “Ой, чиє то сіно”, стрілецькі, повстанські пісні, твори місцевих аматорських авторів.

Хор виступав на сценах м. Жидачів, м. Рогатин, смт. Нові Стрілища, Новий розділ, на ювілейних концертах, святах та освяченні школи в с. Грусятичі.

Хор села Монастирець Жидачівського району, Львівської області розпочав свою роботу в 1966 р. Його організатором і першим керівником був Петро Попадин, який працював до 1982 р.

У 1984 р. хор очолив Іван Стехнович, випускник Самбірського культурно-освітнього училища. Колектив налічував 35 співаків- аматорів. В репертуарі хору: “Молитва за Україну” (М. Лисенка), “А мати вишила рушник”, “Летіла зозуля”, “Чорний колір”, “Чому бджоли не йдуть в поле?”, обробки українських народних пісень, літературні твори. Репертуар налічує більше 40 творів.

Хор народного дому с. Тейсарів розпочав свою творчу діяльність у 1971 р. під керівництвом Стефанії Буцяк, випускниці Самбірського культурно-освітнього училища. У 1 984 р. її замінила Г. Чемерис.

Починаючи з 1992 р. і до сьогоднішнього дня, керівником став вчитель музики і співів місцевої школи М. Жовтий.

Хоровий репертуар колективу докорінно змінився. В ньому з'явилася велика кількість духовно-релігійних творів, які були до 1991 р. заборонені сов'єтсько-комуністичним режимом, а також стрілецькі та повстанські пісні УПА.

Хор виступає на святах, присвячених дню Матері, дню Св. Миколая, дню Незалежності, Шевченківським дням. Хоровий колектив учасник днів музики у Львові в Шевченківському Гаї.

Хоровий колектив с. Кніселів заснований випускницею Львівського культурно-освітнього училища у 1983 р., тоді завідуючою клубом с. Орішківці. У 1989 р. Ольга Романівна стає художнім керівником Кніселівського будинку культури, яким керує і по сьогоднішній день.

У репертуарі колективу твори різного напрямку. Тут і обробки українських народних творів, і патріотичні, і літургійні. Серед них такі: М. Фрадків “Пісня про Дніпро”, А. Пашкевич “Хліб усьому голова”, обробка М. Леонтовича “Ой, з-за гори кам'яної”, “Гей ви стрільці січовії” та ін..

Виступав колектив в селах Орішківці, Бертишів, Станевичі, Жирова, Зарічне та в м. Жидачів.

Чоловічий хор с. Кам'яне був створений в рік проголошення Незалежності (1991 р.) колишнім секретарем сільської ради, добрим скрипалем, учнем Степана Прокоп'яка Салієм Іллем Антоновичем 1919 року народження.

У репертуарі колективу патріотичні, релігійні, козацькі, стрілецькі твори, колядки, щедрівки, Служба Божа та обробки народних пісень. Всі твори виконувалися акапельно (без супроводу).

Хор виступав в селах Піддністряни, Кам'яне, Жирова, Заліски, Вовчатичі, Іванівці, Рудківці, Станківці, а також в містах Ходорів та Жидачів.

Після смерті керівника чоловічий хор приєднався до мішаного церковного хору с. Кам'яне.

Хор духовної пісні с. Покрівці заснований в червні 1993 р. як церковний хор Михайлом Малюсом, колишнім викладачем Жидачівської музичної школи.

В колективі брали участь люди різних професій і різного віку, пенсіонери.

Хоровий колектив виконує Службу Божу (збірну), більше народних обробок, колядки та щедрівки. Хористи часто виступають на запрошення в церквах Жидачівського району.

У 1995 р. хоровий колектив взяв участь у святкуванні перемоги Січових Стрільців на горі Маківка.

Висновки

Хорове мистецтво Жидачівського району, що входить у склад Львівської області, цікаве і різнобарвне. Тут доцільно згадати слова великого дослідника хорових колективів України Михайла Бурбана, який у своїй праці “Українські хори та диригенти” (2007 р.) писав “...мистецтво світських і церковних хорових колективів інколи неможливо ідентифікувати” [2,3].

Хорове виконавство другої половини ХХст. у результаті зміни соціального устрою суспільства та відродження України набуло тих ознак, яких до давніх часів не могло мати. Серед інших видів мистецтва хоровий спів зберігає високу духовність і національні традиції.

В діяльності хорових колективів та їх керівників спостерігаємо багато нового і цікавого. В підході керівників до художнього репертуару спостерігаємо чітку ідейну, державно-просвітницьку політику.

Останнім часом регіони, обласні відомства культури, освіти і виховання перебирають функції центру, що є ознакою демократичного суспільства, політичної системи. “Слабкі в художньому плані колективи, для яких вирішується на місцевому рівні, не витримують конкуренції” [3, 639].

Керівники хорових колективів (диригенти, хормейстери, регенти) покликані вберегти українську хорову культуру від впливу низькопробного мистецтва, деградованих у суспільному, духовному, освітньому значенні системи теле- та радіопередач, що руйнують психіку і здоров'я українського народу, і, в першу чергу, молоді. Живе виконання хорових творів,

аматорський концертний хоровий галицький

Література

1. Бурбан М.І. Хорове виконавство Львівщини: Посібник-довідник. - Дрогобич: Вимір, 1999. - С. 12.

2. Бурбан М.І. Українські хори та диригенти. - Дрогобич: Посвіт, 2007. - 672 с.

3. Бурбан М.І. Українські хори та диригенти. - Дрогобич: Посвіт, 2007. - 672 с. - С. 639.

4. Укр. Рад. Енц., том 12, видання 2, ст. 171, Київ 1985. (УРЕ)

Размещено на Allbest.ur