Стереотипне вираження національної самобутності в англійській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ

Стереотипне вираження національної самобутності в англійській та українській мовах

Яременко-Гасюк Олена Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

завідуюча кафедрою іноземних мов

природничий факультет

Мішуль Ольга Євгеніївна

студент 4 курсу природничого факультету

Анотація

менталізація носій англійський український

У статті розглядаються процеси менталізації етнокультурних концептів, що формуються у свідомості носіїв англійської та української мов. Простежено зв'язок між поняттями етносу, нації, національного характеру та національної свідомості. Проаналізовано етнокультурні стереотипи англійців і українців крізь призму вербалізації стереотипних уявлень про себе. Зокрема, розкривається ментальна природа такого соціокультурного феномену, як стереотип, пов'язаний із етнічним чинником людської свідомості. Ядром етнокультурного стереотипу є національний характер, що визначається як сукупність рис його представників, що має стійку структуру. Концепт Батьківщина відноситься до абстрактних лінгвокультурних понять. Стереотипний образ Батьківщини у свідомості англійців і українців розкрито на основі їхніх уявлень про рідну землю, номінацій та ключових компонентів. Універсальність механізмів стереотипизації, прояв культурної ідентифікації через активізацію національної свідомості та менталитету дозволяє сформулювати алгоритм, що пояснює різницю у сприйнятті концепту Батьківщина в англійців та українців. Після реконструкції деяких етнокультурних стереотипних уявлень англійців та українців про Батьківщину, зафіксованих у образній семантиці фразеологізмів, був зроблений висновок про те, що фразеологічний фонд англійської та української мов найбільше відображає особливості світосприйняття.

носіїв цих мов, які визначаються їхніми національними особливостями. Стереотипний образ батьківщини у свідомості носіїв англійської формувався на основі їхніх уявлень про рідну землю. Проаналізувавши етнокультурні смисли та джерела формування англійських та українських національних характерів дозволяє констатувати, що їхньою мотиваційною основою є соціальні, культурні, історичні, релігійні, міфологічні чинники, що вплинули на менталізацію та стереотипізацію уявлень англійців та українців про себе.

Ключові слова: етнокультурний стереотип; етнічна свідомість; національний характер; ментальний конструкт; фразеологізм.

Yaremenko-Gasiuk Olena Oleksandrivna PhD, Assistant Professor, the Head of Foreign Languages Department, Faculty of Natural Sciences, Drahomanov Ukrainian State University, Kyiv

Mishul Olha Yevheniyivna 4^th year student of the Faculty of Natural Sciences, Drahomanov Ukrainian State University, Kyiv

Stereotypical expression of national identity in English and Ukrainian languages

Abstract

The article examines the processes of ethnocultural concepts mentalization formed in the consciousness of the English and Ukrainian speakers. The connection between the concepts of ethnicity, nation, national character and national consciousness has been traced. The ethnocultural stereotypes of the English and Ukrainians have been analyzed through the prism of verbalization of stereotypical ideas about themselves. In particular, the mental nature of such a social and cultural phenomenon as a stereotype related to the ethnic factor of human consciousness has been revealed. The core of the ethnocultural stereotype is the national character, which is defined as a set of features inherent to its representatives that has a stable structure. The concept of Motherland belongs to abstract linguistic and cultural concepts. The stereotypical image of the Motherland in the consciousness of the English and Ukrainians has been revealed on the basis of their ideas about the native land, nominations and key components. The universality of the stereotyping mechanisms, the manifestation of cultural identification through the activation of national consciousness and mentality allows us to formulate an algorithm that explains the difference in the perception of the concept of the Motherland by Englishmen and Ukrainians. After analyzing certain ethnocultural stereotypical ideas of the English and Ukrainians about the Motherland, which are recorded in phraseological units figurative semantics, it was concluded that the phraseological bulk of the English and Ukrainian languages to the greatest extent reflects the peculiarities of the native speakers world perception, determined by their national characters. The stereotypical image of the Homeland in the minds of English speakers was formed on the basis of their ideas about their native land. The analysis of ethnocultural meanings and formation sources of English and Ukrainian national characters makes it possible to state that their motivational basis is social, cultural, historical, religious, mythological factors that influenced the mentalization and stereotyping of the English and Ukrainian ideas about themselves.

Keywords: ethnocultural stereotype; ethnic consciousness; national character; mental construct; phraseology

Постановка проблеми

Надзвичайно важливу роль у формуванні етнічної свідомості відіграє орієнтація за національною ознакою. За словами Ф.С. Бацевича, видатного українського лінгвіста та філософа мови, національний стереотип - це “недиференційоване судження, яке позначає в цілому етнічну або національну групу, передбачає наявність певної риси у всіх її представників, містить у собі - приховано або явно - певну оцінку” [3, с. 339]. Шутова М.О. додає, що національний стереотип - це узагальнено-типове уявлення одного народу про інший народ або про самого себе [13]. До цих якісно-оцінних уявлень належать особливості характеру людей, що належать до іншої культури, іншого етносу, іншої національності. Національні стереотипи відображають розбіжності у культурному досвіді тих чи інших народів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна лінгво- й етнокультурологія продовжують вивчення культурної семантики мовних знаків, яка зумовлена впливом на мовну систему звичаїв, обрядів, вірувань, побуту тощо, - всього того, що формує загальну культуру, менталітет та картину світу кожного етносу. Вся народна культура з її видами і формами: акціональними (обрядами, ритуалами, поведінкою), ментальними (віруваннями, уявленнями, забабонами) і вербальними (передовсім, на рівні лексики та фразеології) формує у кожній культурі власні стереотипи, які стали предметом досліджень багатьох вітчизняних (Марчук У.Б., Бєсєдіної Т.П.) та зарубіжних (К. Фокс, Є. Бартміньський) вчених . Історію вивчення таких стереотипів було розпочато з відомої роботи американського журналіста й соціолога Уолтера Ліппмана “Public Opinion” (1922 р.) і під якими він розумів “особливу форму сприйняття навколишнього світу, що впливає на сферу почуттів ще на рівні підсвідомості”. Останнім часом у фокусі уваги вчених перебувають ті стереотипи, які найбільш оптимально відображають зв'язки з культурою, свідомістю, мисленням і мовою, тобто етнокультурні стереотипи (О.В. Белова, Р.В. Бухаєва, О.С. Пак та ін.).

Насамперед, їх спробували аналізувати крізь призму вербалізації стереотипних уявлень різних етносів про свою/чужу країну, свій/чужий “національний характер” і народний менталітет, а головне, - про ціннісні життєві установки: поляків (Є. Бартміньський), турків (С.В. Лур'є), вірмен (О.Є. Коптякова), фінів (М. Пайсерт), італійців, англійців, німців, норвежців, фінів, американців, ісландців (Г.В. Павловська), англійців, американців (М.О. Шутова), українців (Т.А. Космеда) тощо.

Мета статті - аналіз стереотипних уявлень англійців та українців про їхні національні характери, відображені у концепті «Батьківщина».

Виклад основного матеріалу

Поняття “етнокультурний стереотип”, з одного боку, є ментальним утворенням, сформованим у свідомості носіїв англійської і української мов, а з іншого, - репрезентує універсальність у механізмах стереотипізації уявлень про національні характери англійського й українського етносів як нащадків індоєвропейців - представників традиційної народної культури (за М.О. Шутовою), які відображені у формульному характері образних мовних знаків, що їх вербалізують.

Для того, щоб глибше зрозуміти, як відбувається відображення національно-культурної самобутності етносів у мовних знаках, спробуємо проаналізувати сутність поняття менталітету в його широкому і вузькому розумінні.

Покликаючись на О. Долженко, відзначаємо, що поняття менталітет є запозиченням із зарубіжної соціології [1]. Власне термін менталітет сягає пізньолатинського слова mens, mentis - “свідомість, мислення, розум”, про що йдеться в кожному латинському словнику, і активно вживається в багатьох європейських мовах. Зокрема, у німецькій - die Mentalitat - “образ думки, склад розуму”; в англійській - mentality - 1) “образ думок, сукупність розумових навичок, світосприйняття, рівень свідомості, характерний для певної суспільної групи culture; 2) інтелект, розум”; у французькій - mentalite - “напрям думок, склад розуму тощо”. Ці словникові дефініції свідчать про етимологічний зв'язок внутрішньої форми лексем лат. mens, mentis, нім. die Mentalitat, англ. mentality, фр. mentalite з людською свідомістю, мисленням, розумовою діяльністю і т.ін.

В україністиці дослідження національного менталітету розпочалося ще у XIX столітті у працях М. Костомарова, І. Нечуя-Левицького; про особливості українського характеру писав Т. Шевченко. Продовжили ці дослідження вчені різних поколінь: О. Кульчицький, Д. Чижевський, В. Русанівський та ін., які намагалися виявити ті основні риси, які характеризують український менталітет і знайти способи і засоби для його аналізу [4, с. 4].

Ще одним суміжним терміном, без якого неможливо розуміння менталітету, це поняття національної свідомості.

Зв'язок національної культури і національної свідомості простежується при аналізі різних подій, процесів і явищ, пов'язаних із національним характером буття певного народу. Національна свідомість відбиває спосіб буття національної спільноти і значною мірою визначає його.

Аналізуючи дефініції етносу та нації, А. Радей [11, с. 67] доходить висновку про те, що етнос (від грец. ethnos - плем'я, народ) - це культурно-духовна спільність людей, споріднених походженням, мовою, культурними надбаннями, територією проживання, а за певних умов і державними утвореннями. При цьому науковець застерігає від порівняння та ототожнення термінів “етнос” та поняття “народ і “нація”. Народ відрізняється від нації не кількісними показниками, а рівнем свідомості, зумовленої проблемами облаштування державного устрою та об'єднання [11].

Налагодження зв'язків у суспільстві, реалізація творчих можливостей кожного індивіда неможлива без потреби у відчутті глибинних корінь. Кожна людина прагне усвідомити себе членом людського роду, що виник з прадавніх часів, тобто є потреби людини в культурній ідентифікації.

Уперше механізм культурної ідентифікації було розкрито у психологічній концепції 3. Фрейда, під якою він розумів самовідчуття людини всередині конкретної культури. Ідеї “приналежності” і акт ідентифікації з іншими культурами є універсальним ланцюгом, що поєднує людські колективи. Національна, або як тепер прийнято говорити, етнічна свідомість передбачає ідентифікацію індивіда з історичним минулим певної групи, акцентуючи ідею “коріння” [12].

У сучасній етнопсихології продовжують розробляти теорії про спадковість рис національного характеру, національної самосвідомості та менталітету. Це, насамперед, теорія “біологічної спадковості” К. Юнга про архетипи колективного несвідомого [14, с. 111] і “теорія біополів” Л. Гумильова (у представників одного етносу коливання біополів налаштовані однаково, в унісон. Це зближує членів однотипного етносу один до одного) [2].

Розглянемо на прикладах англійської та української мов стереотипні думки українців та англійців про Батьківщину, рідний дім, землю, край, тобто зробимо аналіз такої риси характеру, як патріотизм англійців і українців.

Концепт Батьківщина відноситься до абстрактних лінгвокультурних понять [8].

У Великому тлумачному словнику української мови знаходимо: Батьківщина: 1. Країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами; вітчизна // Місце народження кого-небудь. 2. перен. Місце зародження, походження або виникнення чого-небудь [5, с. 39].

Загалом українське слово семантично відповідає словам в багатьох інших мовах: рос. отечество, пол. ojczyzna, лат. patria, а також англ. fatherland й нім. Vaterland. Поняття батьківщина та його мовне позначення поширене в багатьох індоєвропейських мовах.

Дослідники, аналізуючи поняття БАТЬКІВЩИНА, дійшли до висновку, що в багатьох культурах цей символ демонструє спільні смисли з концептом ДІМ, зокрема і в англійській мові (пор.: homeland) [9, с. 11].

Україна з її родючими землями завжди спокушала загарбників. Не дивно, що такі фразеологізми як захищати Батьківщину; Батьківщина у небезпеці стали постійно відтворюваними в українській мові. Цим і іншим фразеоформулам відповідає єдине нейтральне англійське слово country, яке є компонентом таких фразеоформул, як For God and my country - За Бога, Батьківщину. A man without a country - Людина без роду / без племені.

Попри існування в англійській мові лексем motherland та fatherland, вони майже ніколи не використовуються англійцями для позначення своєї власної Батьківщини. Цікаво також те, що в англійців уявлення про батьківщину пов'язане ще і з матір'ю. В українців також такі уявлення є, коли йде мова про матір-землю (рідну землю - батьківщину).

Для українця є типовим дуже емоційне ставлення до своєї Батьківщини, Матері-Землі. Про це свідчить фразеологія української мови: Нема в світі другої України, другого Дніпра; Рідний край - земний рай; Людина без Вітчизни, як соловей без пісні; Рідна земля, як колиска золота. В англійській мові ж не зафіксовано жодного фразеологічного вислову зі словом motherland.

Батьківщина - це рідна країна, в якій народилася і проживає людина. Для нашого народу це Україна. У сучасних умовах

Батьківщина пов'язується з поняттям “держава”. В такому разі вона включає в себе соціальний та державний устрій, систему політичних відносин, культуру, духовні цінності, особливості мови, побуту, звичаїв [8, с. 16].

Батьківщина - “земля батьків”, етнічна територія, тобто територія, освоєна кількома поколіннями певного етносу, середовище проживання. Етимологія слів Motherland та Батьківщина підтверджує їхнє єдине джерело походження. Складений іменник Motherland в англійській мові походить від протогерманського кореня *moth&r- “мати” [15, р. 1007], що має основу *mater і протогерманського *land “земля, територія проживання”. Батьківщина є похідним від батько, зі значенням отець, що, у свою чергу, споріднене з гр. атта і лат. atta, має і.-є. корінь *atta “старша сестра, мати” [6, т. 4, с. 233].

Стереотипний образ батьківщини у свідомості англійців формувався на основі їхніх уявлень про рідну землю, що стали основою творення в англійській мові таких номінацій, як motherland, fatherland, homeland, ключовим компонентом яких є лексема land - земля. Це вказує на зв'язок з архетипом рідної землі (native land), так само як і в українській мові (рідна земля). Перші компоненти англійських найменувань “mother”, “father”, “home” передають ставлення до батьківщини як до матері, батька та власне дому і мають яскраво виражену родову приналежність. Зокрема, архетип матері експлікований у лексемі motherland.

Водночас в українській мові є лише компонент батько, від якого утворено лексему Батьківщина і який демонструє чоловіка як родове (архетипне) начало.

Ставлення українців до своєї країни, землі, Батьківщини - близько-інтимне. В українській мові стереотипізовано чимало символічних, метафоричних фразеоформул: Мати-земля, рідна ненька Батьківщина, матінко-земля, рідний край, Вкраїна-мати.

Для англійців навпаки - стосунки з рідною країною більш дистантні, віддалені, що підтверджує сформовані стереотипи про їх національні характери, домінантою яких є стриманість. Тим часом українці є емоційними людьми, подекуди лірично-сентиментальними.

Навіть окремі словосполучення доводять стриманість англійців у проявах своїх почуттів. Вони називають свою країну підкреслено- нейтрально This country. Для українців ж вислів Ця країна має зневажливо-негативний контекст (пор.: Моя країна). Так можна сказати тільки у тому випадку, коли співрозмовник не вважає себе громадянином країни у значенні “в цій країні жити неможливо”.

Натомість, український патріот кличе свою Батьківщину рідним краєм, рідною країною, використовуючи мотиватор рідний, що походить від старослов'янського “род” і має д.-індоєвропейській корінь vradhant - “висхідний” [6, т. 5, с. 90].

Батьківщина - це завжди “своє” (”моє”) особистісне місце, архетипно протиставлене “чужому”, чужині. Це рідний край, рідна сторона, рідні люди, рідні могили, гаї, повітря. Батьківщина асоціюється з рідною землею як годувальниця, а таким чином - з матір'ю-прародителькою (про що свідчить реконструкція лексеми батьківщина, див. вище). Звідси, образ батьківщини-матері, висхідній до архетипу праматері (див. архетипи К. Юнга) як початку і джерела всього живого і як кінця життєвого шляху - повернення в лоно матері сирої землі. [13].

Українська лексико-семантична система містить в собі такі ряди лексем-синонімів: рідна країна, вітчизна, отчизна, колиска; антоніми: чужина, чужениця, чужий край [10, с. 48]. Так, БАТЬКІВЩИНА - дорога, друга, улюблена, міцна, могутня, найкраща, наша, прекрасна, рідна, чудова, щаслива. Такі показники підкреслюють позитивну оцінну характеристику, яку містить цей концепт. Через те на Батьківщині можна бути, жити, виростати, залишатися, зростати, знаходитися, перебувати. Можна відчувати любов до Батьківщини, обов'язок перед Батьківщиною, тугу за Батьківщиною [10]. Саме ці спостереження показують механізм стереотипізації уявлень українців про Батьківщину, які демонструють їхні асоціації.

Для представника українського народу Батьківщина - це не тільки земля, на якій він проживає, це, насамперед, Україна, Дніпро, хата, верба, калина, які набули статусу символів, а ширше концептів. Таким чином, у розумінні Тараса Шевченка, у поезії якого слова-концепти утворюють лексико-семантичне поле з надзвичайно широким спектром поетичних значень, Україна - це не лише місце, територія чи країна. “Це стан душі, стан буття, екзистенціальна категорія у теперішньому часі, а в майбутньому - форма ідеального існування” [7, с. 79].

Висновки

Національний характер - це уявлення народу про самого себе, важливий елемент народної самосвідомості, його суспільного етнічного “Я”, вивчення якого має здійснюватися не шляхом виявлення специфічних особливостей психіки певного народу і протиставлення їх іншому народу, а шляхом реконструкції ступеня вияву загальнолюдських цінностей у різних національних культурах і традиціях, у даному разі англійської і української. Такі цінності формувалися не одне тисячоліття, а тому мають глибокі коріння.

У нашій статті ми розглянули важливі для стереотипних уявлень поняття «національний характер», «менталітет», «культурна ідентифікація», «патріотизм» - все те, що на наш погляд, проявляється в контексті концепту Батьківщина, формує його, утворює лексико-семантичне поле вираження внутрішніх та зовнішніх характеристик етносу. Універсальність механізмів стереотипизації, прояв культурної ідентифікації через активізацію національної свідомості та менталитету дозволяє сформулювати алгоритм, що пояснює різницю у сприйнятті концепту Батьківщина в англійців та українців. Стереотипний образ батьківщини у свідомості англійців був сформований на основі їхніх уявлень про рідну землю, які стали основою творення в англійській мові таких номінацій, як motherland, fatherland, homeland, компонентом яких є лексема land - земля. Це демонструє зв'язок з архетипом рідної землі (native land), так само як і в українській мові (рідна земля). Перші компоненти англійських найменувань “mother”, “father”, “home” передають ставлення до батьківщини як до матері, батька та власне дому і мають яскраво виражену родову приналежність. Для українців ж навпаки ставлення до своєї країни, землі, Батьківщини - близькоінтимне. Для англійців стосунки з рідною країною більш абстраговані. Тим часом українці - це емоційні люди, часом лірично-сентиментальні.

Література

1. Долженко, O. (2012). Аспекти ментальності в сучасному науковому дискурсі. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, 2(22), 287-292. Available at: https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/60.

2. Gumilyov L. (1994). Ethnogenesis. The Earth's Biosphere.

3. Бацевич, Ф.С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Видавничий дім “Академія”.

4. Бесєдіна, Т.П. (2000). Специфіка української ментальності : мовний аспект. Наука. Релігія. Суспільство, 2, 4--9.

5. ВТССУМ -- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.). (2005). Київ: Ірпінь: ВТФ "Перун".

6. ЕСУМ -- Етимологічний словник української мови: в 7 т. (1982-2012).

7. Кочан, І.М. (2008). Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посібник. Київ: Знання.

8. Манюх, Н.Б. (2012). Асоціативний потенціал концепту Батьківщина у процесі вивчення української мови як іноземної. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія “Філологічна”. Острог. Вип. 23. С. 84--86.

9. Марчук, У.Б. (2009). Асоціативний потенціал лінгвокультурних концептів у різносистемних мовах: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. Київ.

10. Полюга, Л.М. (2006). Повний словник антонімів української мови. Київ: Довіра.

11. Радей, А.С. (2015). Етнос і нація. Аналіз дефініцій. DOI: 10.35423/2078-8142.2015.1-2.07.

12. Фройд, З. (1998). Вступ до психоаналізу. Київ: Основи.

13. Шутова, М.О. (2016). Етнокультурні фразеостереотипні профілі портретної приватності англійців. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Філологічна. Вип. 60. С. 79-83.

14. Юнг, К.Г. (2018). Архетипи і колективне несвідоме. Львів: Астролябія.

15. Яковлева, А.М. (2007). Сучасний тлумачний словник української мови. Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС.

References

1. Dolzhenko, O. (2012). Aspekty mentalnosti v suchasnomu naukovomu dyskursi [Aspects of mentality in modern scientific discourse]. Epistemolohichni doslidzhennia v filosofii, sotsialnykh i politychnykh naukakh - Epistemological studies in philosophy, social and political sciences, 2(22), 287-292 [in Ukrainian]. Available at: https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/60.

2. Gumilyov L. (1994). Ethnogenesis. The Earth's Biosphere.

3. Batsevych, F.S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [The basics of communicative linguistics]. Kyiv: “Akademiia” [in Ukrainian].

4. Besiedina, T.P. (2000). Spetsyfika ukrainskoi mentalnosti: movnyi aspect [The specificity of the Ukrainian mentality: linguistic aspect]. Nauka. Relihiia. Suspilstvo -- Science. Religion. Society, 2, 4--9 [in Ukrainian].

5. VTSSUM -- Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Large explanatory dictionary of the Ukrainian language], (2005). Kyiv: Irpin: VTF "Perun" [in Ukrainian].

6. ESUM -- Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: v 7 t [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language: in 7 vol.], (1982-2012) [in Ukrainian].

7. Kochan, I.M. (2008). Linhvistychnyi analiz tekstu: navch. posibnyk [Linguistic analysis of the text: study guide]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

8. Maniukh, N.B. (2012). Asotsiatyvnyi potentsial kontseptu Batkivshchyna u protsesi vyvchennia ukrainskoi movy yak inozemnoi [The associative potential of the concept of Motherland in the process of learning the Ukrainian language as a foreign]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu Ostrozka akademiia. Seriia “Filolohichna” -- Scientific notes of the National University Ostroh Academy. "Philological" series, 23. 84--86 [in Ukrainian].

9. Marchuk, U.B. (2009). Asotsiatyvnyi potentsial linhvokulturnykh kontseptiv u riznosystemnykh movakh [Associative potential of linguistic and cultural concepts in multi-systemic languages]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

10. Poliuha, L.M. (2006). Povnyi slovnyk antonimiv ukrainskoi movy [A complete dictionary of antonyms of the Ukrainian language]. Kyiv : Dovira [in Ukrainian].

11. Radei, A.S. (2015). Etnos i natsiia. Analiz definitsii [Ethnicity and nation. Analysis of definitions]. DOI:10.35423/2078-8142.2015.1-2.07 [in Ukrainian].

12. Froid, Z. (1998). Vstup do psykhoanalizu [Iintroduction to psychoanalysis]. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].

13. Shutova, M.O. (2016). Etnokulturni frazeostereotypni profili portretnoi pryvatnosti anhliitsiv [Ethnocultural phrase-stereotype profiles of portrait privacy of English people]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia: Filolohichna -- Scientific notes of the National University Ostroh Academy. "Philological" series, 60, 79-83 [in Ukrainian].

14. Yunh, K.H. (2018). Arkhetypy i kolektyvne nesvidome [Archetypes and the collective unconscious]. Lviv: Astroliabiia [in Ukrainian].

15. Yakovleva, A.M. (2007). Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Contemporary explanatory dictionary of the Ukrainian language]. Kharkiv: TORSINH PluS [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru