Технологія постижу

Вступ

Постиж проходить певний розвиток від Стародавнього Єгипту аж до сьогодення. Він збагачувався новими технологіями, поступово вдосконалювалися вироби з волосся, а в сучасному світі досягає тріумфу. Це зумовлюється тим, що перукарські ідеї досягли своєї вершини і для створення нових складних у побудові зачісок використовують постиж.

На конкурсних заходах можна побачити не стільки модні зачіски, як величні та масштабні зачіски з постижу. Вони можуть виступати як доповненням до зачіски так і зачіскою взагалі. За допомогою постижних прикрас можна приховати недоліки в зачісці та прикрасити її.

Мета курсової роботи є розробка та виготовлення постижного виробу у вигляді доповнення для створення жіночого образу на довгому волоссі в авангардному стилі.

Основні задачі курсової роботи є вивчення розвитку постижа та технології виготовлення постижних виробів та прикрас для розробки та створення постижного доповнення; основи композиції для створення цілісного та гармонійного образу; використання тенденцій моди.

1. Творча частина

1.1 Історія розвитку постижу та його значення в сучасній моді

Кожна епоха вносила свої директиви у розвиток перукарського мистецтва. Творчі знахідки, знання передавалися із покоління в покоління аж до сьогодення. Зачіска має неповторні риси індивідуальності, стиль, призначення. За допомогою зачіски можна приховати або виділити особливості будови обличчя, певні ознаки статі, віку, національні риси. Для створення зачісок використовують постижні вироби.

Постиж почав існувати з появою першої цивілізації, а саме Стародавнього Єгипту. В той час були популярними перуки, зроблені із волосся рабів. Чим довше волосся людини, тим вище його статус у суспільстві. Жінки одягали подвійні перуки. При цьому своє волосся стригли, на оголену голову надягали одну перуку, а зверху коротшу. Ці перуки мали різне оформлення, форму, що нагадує трапецію, коло, овал. Також в жіночі перуки закріплялися ароматичні конус - вежі. Чоловічі перуки нагадували зачіски, які виконувалися на своєму волоссі. Перуки простих людей виготовлялися із вовни, ниток, мотузок, трави, але були коротші за перуку знаті. Фарбували перуки в різні кольори: синій, оранжевий, чорний та ін. Зачіски дітей фараона прикрашалися обідком зі штучною кіскою на скроні.

У Стародавньому Римі перуки виконувалися із натурального волосся. Перуки наділялися живим виглядом за допомогою фарб і жирних кремів.

Доба Бароко характеризується тим, що разом із перуками використовувалися штучні накладні локони, буклі, валики. Перуки посипалися пудрою. В цей час, а саме в 1615 р., Ерве геній постижного мистецтва винайшов спосіб кріплення волосся до тюлю. Спочатку перуки носили чоловіки, які мали проблеми з своєчасною втратою волосся, але пізніше їх популярність зросла. Завивали перуки за допомогою пари. Різноманітні варіанти укладок буклів або локонів, пришитих до тюлевої основи. Форми перук не були одноманітними, їх налічувалося 50 видів. Виготовлення із жіночого волосся, рідше козячої шерсті або кінського волосу. Мода на перуку стала настільки популярною, що багато країн Європи замовляли їх у Франції. На межі XVII - XVIII ст. особливо приділялась увага проділам на перуках, їх робили посередині.

Доба Рококо характеризується тим, що перуки були без проділів, із невеликим об'ємом над чолом, горизонтальними буклями на скронях і „хвостом” на потилиці.

На відміну від стилю Ампір, в якому перуки майже не використовувалися, Бідермейєр позначився використанням складних у виконанні постижних виробів.

В період стилю Модерн велику популярність мали шиньйони та окремі постижі у вигляді локонів, пучків, буклів.

Доба постмодерну характеризується появою штучних вій. На початку 60-х років спостерігається відсутність перук, а наприкінці 60-х років знову відновлюється дуже стрімко.

В сучасній моді жодний конкурс перукарського мистецтва не відбувається без постижних виробів. За допомогою цих виробів майстри створюють найрізноманітніші за кольором, формою, розміром, призначенням, стилем зачіски. Безпосередньо постиж використовується для розробки волосся на манекени в музеї, наприклад Мадам Тюссо.

В повсякденному житті чоловіки використовують перуки для того, щоб приховати недоліки, які пов'язані із своєчасним облисінням. Для жінок перуки та шиньйони слугують засобом для зміни образу, або через надмірну втрату волосся. В наш час великої популярності набула перукарська послуга - нарощування волосся на капсули, за допомогою тресу, на спеціальний спрей. Також існує багато видів нарощування вій. Дана послуга робиться для того, щоб вії були довшими, густішими, а погляд виразнішим.

1.2 Характеристика об'єкту проектування постижних виробів

Постижні вироби виготовляють із натурального волосся та синтетичного волокна. Волосся на 80-95 % складається з молекул твердого білка - кератину. До складу якого входять: вода, ліпоїди, пігменти, мікроелементи. Волосся покриває майже все тіло людини.

Якість і здоров'я волосся, його густота залежить від багатьох факторів: екології, наслідування, догляду за волоссям, загального здоров'я організму. Волосина складається з двох частин: стержня, який знаходиться над шкірою, і кореня , що закінчується цибулиною і находиться у глибині шкіри. Цибулина волосини складається клітин базального шару, який розмножуючись утворює волосину. З низу до волосини прикріплений сосочок волосини, який складається з кровоносних судин і нервових волокон. Загибель сосочка приводить до руйнування самої волосини.

Видима частина волосини - стержень, що складається з трьох шарів: внутрішнього (серцевини), середнього (коркового), зовнішнього (кутикули).

Товщина волосся залежить від віку та індивідуальних особливостей людини. У новонародженого товщина волосини від 20 до 40 мкм, у дорослої людини від 70 до 100 мкм, у літніх людей волосся нову потоншується - 50-70 мкм. Волосся блондинів тонше, ніж у брюнетів, а найтовстіше волосся у рудих. Волосяний покрив голови брюнетів в середньому складає 100 000, а у блондинів 150 000 волосин і більше; тонке волосся найчастіше світлих тонів, темне ж значно товстіше. За властивістю волосся розрізняють такі типи - нормальне, жирне, сухе.

Три етнічні групи мають слідуючи ознаки:

· монголоїдна - товсте, чорне, жорстке та найчастіше пряме волосся;

· негроїдна - темне, жорстке товсте, кучеряве волосся;

· европеоїдна - середньої товщини, пряме або хвилясте, м'яке або жорстке.

Пряме або злегка хвилясте волосся мають кругле січення, хвилясте - овальне.

Фізичні властивості волосся - міцність, адсорбція, гігроскопічність, довговічність, еластичність, пористість.

Адсорбція це здатність волосся поглинати та утримувати запахи.

Гігроскопічність це здатність волосся поглинати рідину.

Міцність це здатність волосся протистояти механічному та хімічному впливу.

Еластичність це здатність волосся розтягуватись і повертатись в первинний стан.

Пористість, утримування вологи всередині волосини.

Хімічні властивості волосся - це стійкість на хімічні препарати та протистояння ним.

Використане штучне волокно - канікалон, довжиною приблизно 37 см,

темно - бордового кольору, жорстке та середнє за товщиною. Канікалон - хімічне волокно, призначено для виготовлення перук, шиньйонів та інших постижних виробів. Канікалон дуже гарно піддається термічній обробці, має натуральний блиск, хімічній обробці та фарбуванню не піддається.

1.3 Обґрунтувати вибір моделі зачіски

На мал. 2а показана зачіска, яка має романтичний стиль, призначення - святкова. Для того, щоб створити дану зачіску:

1) виконується кольорування волосся ( темно-вишневий, рожевий, фіолетовий, чорний кольори);

2) укладка феном додає пасмам певної свободи;

3) виділяються певні пасма та закріплюється постижний виріб .

Зображення на малюнку 2б нагадує „трансформовану Мальвіну”. Зачіска видовищна, їй притаманний авангардний стиль. Створення зачіски полягає в тому, що акцент буде спрямований на колір волосся і доповнений постижних виробом, тому необхідно:

1) фарбування волосся в синьо - блакитний та блакитний кольори, чілка має блік у центрі;

2) волосяний покрив голови розділяємо на частини, перша - потиличну та маківку; друга - лобно - тім'яна та скроні (горизонтальним проділом через маківку); третя - лобна (чілка);

3) попередньо наноситься стайлінг на першу ділянку, сушиться, укладається волосся в хвіст і встановлюється на каркас;

4) попередньо наноситься стайлінг на другу ділянку, волосся укладається в хвіст і встановлюється каркас, задається напрям пасмам за допомогою моделюючих засобів;

5) чілка вкладається за допомогою фену та моделюючих засобів;

6) закріплюється постиж.

Для створення зачіски ображеної на мал. 2в необхідно, щоб модель мала довге та густе волосся. Має авангардний стиль і а призначенням виступає, як видовищна.

Технологія виконання:

1) виконується відповідне фарбування (червоний, оранжевий, жовтий кольори);

2) в лобно - тім'яній зоні встановлюється валик;

3) все волосся, окрім чілки підкручується, начісується і викладається на валик;

4) фіксується лаком;

5) чілка вкладається методом брашинг у напрямку від обличчя, фіксується лаком;

6) закріплюється постижний виріб.

Зачіска зображена на мал. 2г виконана в авангардному стилі на довгому волоссі, за призначенням видовищна. Вражає своєю конструкцією.

Спочатку встановлюється каркас в лобно-тім'яній зоні, на нього вкладається накручене волосся, фіксується лаком. Частина накрученого волосся викладається на обличчя. Для завершення зачіски встановлюється постиж (плетіння на голову, квітка на шию).

1.4 Композиційний розбір зачіски

Художнє оформлення зачіски в моделюванні прийнято називати процес створення а певними законами краси, як окремих деталей, так і зачіски в цілому з метою викликати у глядача певні асоціаційні відчуття.

Зачіска, як певне узагальнене художнє ціле, яке може викликати у глядача при сприйнятті певні емоції, представляє разом зовнішністю моделі художній образ.

Художнє оформлення зачіски безпосередньо пов'язане з композицією, тобто побудовою, розташуванням, співвідношенням її складових частин. Композиція - це структура побудови зачіски. Композицією називають результат цієї дії - сама зачіска. Від того наскільки вдало вирішена композиція залежить краса та виразність форми зачіски. При створенні моделі необхідно враховувати закономірності побудови зачіски, яку утворюють такі компоненти, як форма і силует, лінії і колір. Засобами або прийомами за допомогою яких вони формуються є ритм, пропорції, баланс, контраст, нюанс. Обов'язковими для композиції є єдність стилю та образність форми.

Дана зачіска є ультра модною, авангардною з елементами романтики.

Ультра модна тому, що в сезоні осінь\зима 2009-2010 дуже популярні об'ємні, пишні зачіски. Авангардна зачіска -це зачіска майбутнього, що відтворює перспективу моди.

Зачіска масштабна а розміром і побудовою, яка не має собі подібних. Основним елементом романтики в даній зачісці є збитий локон, який виглядає дуже ефектно.

Створення зачіски відбувається а певними законами композиції. Існує чотири закони композиції.

I Перший закон - підпорядкування компонентів композиції та композиційних засобів, призначенню зачіски. Цей закон містить чотири правила композиції.

Функціональність зачіски.

Дана модель зачіски належить до конкурсної, видовищної та подіумної. За типом ацентральна горизонтально від правої скроні та концентрована вертикально вгору від маківки.

Притаманний авангардний стиль з поєднанням романтичного. Авангардний стиль - це стиль пошуку та креатину. Прямує попереду всіх стилів і може поєднувати риси кожного них.

Романтичне поєднання полягає в тому, що для даної моделі притаманні копиці кучерів.

Відповідність вихідного матеріалу, призначенню та формі зачіски.

Вихідним матеріалом є волосся моделі завдовжки приблизно 48см, світлого кольору, піддавалось дії окисника та термічній обробці.

Єдність вихідного матеріалу та декору. В даній зачісці декоративним виробом є шляпа - це основа всієї зачіски. Шляпа складається з полів, які представлені у вигляді корзинки, головна частина - конус, який прикрашений постижними квітами.

II Другий закон наявність композиційного центру.

У зачісці присутній композиційний центр, який здебільшого трактується, як місце зосередження важливих зв'язків між елементами. Він може розташовуватися у будь-якій частині голови і не бігається з геометричним центром або віссю симетрії.

Композиційний центр у зачісці у рішенні моделі зачіски часто розподіляється на два види:

- головний, до якого відноситься все те, що створює об'ємну форму;

- декоративно - конструктивний.

Для зачіски притаманне поєднання головного та декоративно-конструктивного (акцентом в зачісці є декоративна частина) і головного (об'ємна за формою та розміром) композиційного центрів.

III Третій закон-співвідношення всіх частин та елементів композиції між собою з обличчям та фігурою людини.

Модель на зріст приблизно 1,66 см, середньої конституції тіла. Обличчя овальної форми, тому їй підходять абсолютно всі зачіски, але так, як модель має близько посаджені очі це додає певної складності у створенні зачісок. Для того, щоб корегувати даний недолік слід прибирати волосся від обличчя. Представлена зачіска має світлий колір волосся, тим самим збільшує ілюзійно об'єм, на відміну від чорного, який зменшує. Використання довгого волосся спричиняється тим, що на короткому волоссі дану зачіску не виконати.

Акцент-це коли увага приділяється окремому декоративному виробу. В даній моделі це шляпа у якої поля виготовленні з волосся. Нюанс-це відношення однорідних елементів схожих між собою. Схожість виражена сильніше, ніж різниця та зв'язок утворюється на явно вираженій схожості. Нюансом даної зачіски є накручене та збите волосся. Лінії в вертикальні напрямлені вниз та вертикальні напрямлені вгору, що візуально збільшує зачіску. Ритм-рівномірний тип змін, що повторюється, в даній моделі представлений швидкий рух. Також за масштабністю об'ємна, непропорційна та незбалансована.

IV Четвертий закон - це цілісність композиції. Композиція може бути цілісною, якщо при її створенні дотримувались всі закони і правила.

Дана зачіска цілісна, бо при її створенні дотримувались всі чотири закони.

1.5 Вибір декоративних оздоблень

Зачіску можна прикрасити а допомогою декоративних та постижних доповнень. Прикрасами можуть бути: вироби волосся, стрічки, обідки, діадеми, квіти, ювелірні прикраси.

Застосування різних видів прикрас в кожному конкретному випадку необхідно композиційно відповідати вихідним даним і відповідати призначенню зачіски.

Також декоративні прикраси фіксують деталі зачісок на певних ділянках зачіски, додають додаткову святковість та велику образну виразність.

Коли прикраса своїм змістом допомагає виразити призначення і художній задум, вона стає активним та виразним елементом в композиції, і навпаки, якщо прикраса руйнує цілісність композиції, якщо воно своїм містом не відповідає загальному призначенню зачіски і вихідним даним.

Декоративні прикраси виготовлені з натурального або синтетичного волосся дуже різноманітні: локони, діадеми, імітація листків, квітів, пір'я, банти, буклі, віяли, коринки. Ефект прикрас можна підвищити посипаючи їх блискітками та покриваючи їх лаком.

Дуже часте використання декоративних прикрас, особливо в святкових зачісках, виражається не стільки бажанням ще більше прикрасити, а приховати недоліки зачіски. Ховаючи недоліки створюються „композиційні мостики”.

На мал. 2а ображена авангардна зачіска тому, що виражається завдяки кольору волосся. доповненням зачіски є віяло, що надає їй певної екзотичності.

На мал. 2б зображена зачіска в стилі авангард, за допомогою постижних квітів вона виглядає витончено, ніжно, романтично, жіночно.

Зображення на мал. 2в має авангардно-фольклорний стиль, бо накладна коса виражає історичність та чистоту моделі.

Зачіска, що зображена на мал. 2г має історичну основу „а-ля Фонтанж”, але за допомогою широкого спектру кольорів, накладних локонів, трансформується та утворює ультра модну та креатину зачіску.

Всі вище перераховані зачіски мають видовищне призначення.

2. Технологічна частина

2.1 Характеристика матеріалів та сировини для виготовлення постижного виробу

Сировина для виготовлення постижних виробів складається з натурального волосся, синтетичного та рослинного волокна.

Штучне волокно, було отримане в минулому столітті з бавовни, представляє з себе бавовняну целюлозу з довгими блискучими нитками.

В 1938 р. створили нейлон - полімер, синтезований з речовин, які мають волокно утворюючі властивості. В наш час, випускають спеціально розроблене волокно: канікалон, лафін, кералон, елюр та ін. Вони відрізняються за формою поперечного перерізу, а за кольором та блиском подібні до натурального.

Канікалон спеціальне хімічне волокно призначене для виготовлення перук, шиньйонів та інших постижних виробів. Волокно канікалон випускається 42 кольорів, при змішуванні можна отримати велику кількість відтінків. Дуже добре піддається термічній завивці. Теплова обробка волосся триває 45 хв. при температурі 95-100°.

Лафін - волокно, яке властивості до великої термостійкості з великим вмістом акрилу. Лафін добре фарбується у будь-який колір. В наш час, випускається 25 стандартних кольорів. Колір перуки виготовленої з лафіна не мінюється під дією світла, тепла та води. В поперечному перерізі має таку саму форму, як у натурального волосся. Лафін еластичний і міцний, тому волосся не ламається при рочісуванні і його кінчики не плутаються. При завивці даного волокна потрібна температура 105-110°, що свідчить про велику термостійкість.

Основу накладок, шиньйонів і перук-монтюр роблять міцних синтетичних матеріалів, які не піддаються деформації після миття або фарбування. Основний матеріал для спеціальних сіток нейлон. В виробах використовують тюль, тасьму, газ-сито, нитки. Для фарбування волосся використовують різноманітні фарбники.

Желатином або латексною емульсією обробляють монтюр для жорсткості. Тюль використовують для виготовлення монтюра перуки до якого кріпиться волосся. Тасьма виконує роль окантовування монтюра. При побудові монтюра тюль кріпиться до тасьми, що зберігає форму і надає жорсткості монтюру.

Газ-сито нашивається на частину монтюра перуки та місце проділу. Нитки застосовують для виготовлення монтюра. Антистатичні препарати призначені для обробки штучного волосся, щоб захистити його від накопичення статичної енергетики при розчісуванні.

Для виготовлення постижного виробу - квітки, використовують канікалон, бо він найбільш доступний, також різноманіття кольорів дає змогу створити задуманий витвір. Вибрана сировина має велике значення для конструкції через натуральний блиск.

2.2 Характеристика устаткувань та пристосувань для виготовлення постижних виробів

Для створення постижних виробів необхідно мати не лише матеріал або сировину, а ще й інструменти а допомогою яких виконуються операції щодо виготовлення перук, шиньйонів, постижних прикрас, штучних вій.

Веретено призначене для виготовлення коси. Його вага сягає 1,8 кг. Форма для перук, шиньйонів, накладок може бути виготовлена пластмасу, дерева, пінопласту. Для демонстрування перук використовують дерев'яні форми, які виготовлені з сухого та м'якого дерева.

Тресбанк основне пристосування для плетіння тресу. Трес можуть плести на тресбанку в один або два оберти. Після утворення тресу його починають формувати в шиньйон, накладку, перуку.

Карда призначена для розчісування волосся перед тресуванням або тамбуруванням волосся. Для операції слід використовувати ще одну карду. Використовують для заплутаного волосся, а також для змішування кольорів з метою отримання специфічного відтінку волосся.

Дрібними інструментами є гачки різні за розміром, шпильки, ножиці, сантиметрова стрічка, щітка, наперсток, мисочка.

Для створення постижного виробу, який представлений на мал. 1 були використані такі інструменти, як ножиці, мисочка, форма для утворення листків квітки, пензлик, гребінець, картон, скоби.

2.3 Технологія виготовлення постижного виробу

Для створення постижу зображеного на мал. 1 необхідно:

1) пасмо волосся розчісується;

2) пасмо волосся зв'язується між собою ниткою;

3) головка обробляється клеєм та розчісується;

4) утримуючи пасмо волосся на формі змащується його желатином;

5) дається час для застигання желатину 40-50 хв.;

6) зняте з форми пасмо очищається від желатину і задається йому форма;

7) зв'язуються декілька утворених пасом між собою, додається до них шпилька, всі частини квітки міцно фіксуються за допомогою нитки;

8) головку квітки закріпляють за допомогою клею і дається час для застигання;

9) фарбують квітку в необхідний колір;

10) кінцевий результат.

2.4 Технологія поєднання постижного виробу

Необхідно виконати ряд операцій щоб зробити зачіску зображену на мал. 3, а саме:

1) виконується огляд голови моделі;

2) миття волосся за допомогою шампуню для освітленого та ослабленого волосся; використовуємо кондиціонер для волосся;

3) сушка волосся феном, метод „бомбаж” - створюється об'єм біля коренів;

4) виконується ділення на зони: перша від правої лобної виїмки вертикальним проділом до потиличного кута, друга - все волосся, яке залишилося укладаємо в хвіст на маківці;

5) виконується накрутка волосся першої зони, злегка начісується та фіксується лаком сильної фіксації;

6) виконується накрутка волосся другої зони на щипці спіральної форми, злегка начісується, фіксується лаком та зосереджується вгору;

7) виконуємо макіяж;

8) надягаємо постиж;

9) укладаємо волосся відповідно до задуманої форми.

3. Догляд за постижними виробами

Для миття виробів і натурального та штучного волосся використовують воду, яка має невеликий вміст солей, тобто вона має бути м'якою. Якщо монтюр виготовлений із бавовняно-паперового тюлю чистять денатуратом або спиртом. Для цього перуку розгортають навиворіт, надягають на форму і закріплюють на ній. Потім протирають забруднені місця монтюра губкою, яка мочена в спирті або денатураті. Необхідно чистити так, щоб спирт чи денатурат не потрапив на волосся, бо це призведе до їх тусклості та втрати еластичності.

Вироби з натурального волосся чистити денатуратом або спиртом не рекомендується.

Після чистки монтюра починають мити волосся. Перуку знімають з форми, розгортають на лицьову сторону, знову надягають на форму і закріплюють. Потім перуку ретельно розчісують щіткою, починаючи з кінців пасом.

До 2-3 л теплої води додають 15-20 мл нейтрального шампуню і збивають до утворення піни. Мити перуку найкраще спеціальною щіткою. Для цього мильну піну наносять на волосся і рухаються щіткою у напрямку від монтюра до кінчиків волосся.

При митті волосся не можна віджимати і терти волосся, бо воно може сплутатись. Видаляти піну слід ополіскуючи виріб проточною водою від монтюра до кінчиків волосся.

Після миття виробу з натурального волосся обробляють живильними жирами, а з штучного антистатиком.

Для обробки натурального волосся використовують бальзами, спеціальні емульсії або препарати на жировій основі. Після нанесення невеликої кількості бальзаму на волосся їх необхідно обережно прочісувати щіткою, щоб він краще огортав волосся і проник в їх глибинні шари. Вироби з штучного волосся в мокрому виді не розчісуються.

Стрижка волосся з натурального волосся починають з ділення волосся на пасма. Волосся попередньо змочується водою, перуку надягають на форму, закріплюється. Стрижка виконується бритвою. Бритву слід ввести від лінії монтюра до кінчиків пасом. Після філірування кінчики залишаються нерівними по довжині, зачіска набуває природного вигляду.

Вироби штучного волосся стрижуть аналогічними прийомами, але волосся не змочують водою.

Для укладки перук і натурального волосся застосовують бігуді, затискачі, фен і щипці для завивання. Укладку виконують на формі. Щоб зачіска зберігалася довше, при укладці волосся використовують спеціальний склад. Найпоширеніший спосіб укладки волосся з використанням бігуді.

1. Волосся накручують перпендикулярно до їх оберту. Ширина накручуваного пасма дорівнює робочій довжині бігуді.

2. Пасмо волосся при накручуванні має бути відтягнуте перпендикулярно обробляючій ділянці монтюра перуки. Товщина накручуваного пасма дорівнює діаметру бігуді.

3. Після зняття бігуді монтюр перуки не повинен продивлятися, основа кожного накрученого пасма перед накручуванням необхідно злегка начесати.

Для того, щоб обновити завивку з синтетичного волосся, слід накрутити на звичайні бігуді або електробігуді.

Фарбування волосся слід розпочинати з закріплення його на монтюр. Потім волосся розчісують, розподіляють на зони, фарбують в необхідний колір, прочісують, змивають фарбу.

Реставрація. Заміна ділянок тасьми - підготовлений відрізок нової тасьми, який підходить за кольором, якістю та шириною. Пришивають на швейній машинці, після чого його тамбурують.

Заміна ділянок тресу - ушкоджену ділянку тресу відділяють і відрізають. З волосся подібного з а кольором, довжині та структурі роблять новий відрізок тресу, який рівний видаленій ділянці і пришивають його на місце пошкодженого.

Трес виготовляють ручним або машинним способом. Ззовні волосся підрівнюємо по довжині волосся на перуці.

Тамбурування волосся на порідівши ділянках тасьми. Волосся, яке залишилося видаляють з поріділої ділянки тасьми і приступають до тамбурування. Волосся підбирається за кольором, довжиною, фактурою і зберігається напрям тамбурування. Волосся на затамбурованій ділянці підстригають по моделі зачіски виробу.

Догляд за постижевим виробом, що зображений на мал. 1, слід захищати від потрапляння сонячних променів, зберігати в середовищі з помірною вологістю повітря. Щоб виріб не покривався пилом необхідно тримати його в паперовій коробочці.

Висновок

В повсякденному житті постиж слугує, як доповнення та підкреслює оригінальність образу, або приховує певні недоліки людини, які пов'язані із своєчасною втратою волосся.

Конкурсний або подіумний виступ, навіть весілля зумовлює використання постижних виробів як прикрасу або доповнення. Для зірок естради використовують накладки, шиньйони, перуки або виконують операцію щодо нарощування волосся, яка безпосередньо пов'язана з постижем.

Представлена зачіска показує, що постижні вироби можуть бути основою зачіски. Також вони можуть доповнювати, прикрашати, приховувати недоліки зачіски у вигляді так званих „композиційних мостиків”.

В ході курсової роботи була досягнута мета: був виготовлений постижний виріб у вигляді доповнення для створення зачіски на довгому в авангардному стилі. Зачіска виконана з урахуванням сучасної моди, вона має жіночно-авангардний стиль, який виражається у складності розміщення локонів, а постижне доповнення представлене у вигляді капелюха з квіткою, які виготовлені в авангардному стилі. Також образ доповнений завдяки елегантній сукні. Розглядаючи образ загалом можна стверджувати, що акцентом в даній роботі є зачіска з постижним доповненням, а нюансом - одяг моделі.

Для досягнення мети було виконано такі задачі: вивчена історія розвитку постижа та його зв'язок із сучасністю, основи композиції завдяки яким образ є гармонійним, обрано сировину, яка підходить за своїми властивостями, також була розроблена технологія виготовлення постижного виробу у вигляді капелюха з квіткою.

Література

1. „Основи перукарського мистецтва”, автор: Горбатюк Н.А., 2005 р.

2. „Основи перукарської справи”, автор: Оболенська І.І., 2005 р.

3. „Моделювання та художнє оформлення зачіски”, автор: Корнеєв В.Д., 2005 р.

4. „Перукарське мистецтво”, автор: Торлецька Т.А., 2005 р.

5. „Перукарська справа”, автор: Панченко О.А., 2008р.

6. „Святкові зачіски”, автор: Панченко О.А., 2006 р.

7. “Все про перукарське мистецтво”, автори: Каверіна С., Мар'їна Н. 2008 р.

8. „Перукарська майстерність”, автор: Гузиря А., 2007 р.

9. „Долорес” осінь 2009 р.