Ефективність холіну альфосцерату (препарат "Церегліа") в комплексній терапії осіб із тривожно-депресивними розладами органічного ґенезу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України»,

Ефективність холіну альфосцерату (препарат «Церегліа») в комплексній терапії осіб із тривожно-депресивними розладами органічного генезу

Маркозова Любов Михайлівна

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу клінічної та соціальної наркології

Україна

Анотація

У роботі визначена проблема лікування когнітивних розладів у осіб літнього віку в умовах стресу; проведено аналіз динаміки когнітивних розладів у осіб жіночої' статі літнього віку з тривожно-депресивними розладами органічного генезу під впливом лікування із застосуванням в комплексній терапії холіна альфосцерату (препарат «Церегліа») (II група) та пірацетаму (I група); виявлена ефективність та безпека препарату «Церегліа» при лікуванні хворих досліджуваної групи.

Ключові слова: когнітивні розлади, тривожно-депресивні розлади, комплексна терапія, холіна альфосцерат, препарат «Церегліа», пірацетам, ефективність

Матеріали та методи дослідження

Найпоширеніші асоційовані з процесом старіння когнітивні розлади пов'язані з порушенням пам'яті. Ризик виникнення легкого когнітивного розладу у віці старше 65 років становить 10-20 %, цей стан є проміжним станом між нормою і деменцією, в 5-20 % випадків він трансформується в деменцію [1]. Легкі когнітивні розлади можуть бути наслідком як системних порушень, так й наступних супутніх захворювань: ендокринні хвороби, обструктивні захворювання легень, колагенози, васкуліти, погане харчування, вітамінна недостатність, хронічна ниркова/печінкова недостатність, внаслідок вживання медикаментів, проявом інших психічних порушень, а саме емоційних. Часто спостерігається об'єднання психопатологічних феноменів тривоги та депресії за рахунок схожих дисфункцій нейрофізіологічних систем [2], що призводить до поглибшення когнітивних порушень, корекція яких потребує призначення препаратів з ефектом поліпшення пластичності мозкової тканини з наявністю нейротрофічних та нейропротекторних властивостей. Холіну альфосцерат є препаратом з нейропротекторним ефектом, котрий при деменції та хворобі Альцгеймера сприяє відновленню активності та продуктивного мислення [3]. Враховуючи вище наведені данні з'явився інтерес щодо вивчення динаміки когнітивних розладів під впливом препарату «Церегліа» у осіб літнього віку в умовах стресу. когнітивний стрес депресивний розлад

Мета дослідження: вивчити ефективність холіну альфосцерата (препарату "Церегліа") при корекції когнітивних розладів у осіб жіночої статі з тривожно - депресивними розладами органічного генезу.

Проводилось обстеження осіб жіночої статі (n=28) із тривожно-депресивними розладами органічного генезу (шифр діагнозу за МКХ-10: F 33.1 (n=2), F 06.3 (n=6), F 06.4 (n=9), F 06.6 (n=5), F 41.2 (n=3), F 43.0 (n=1)).

Обстежені були розподілені на дві групи в залежності від терапії: хворі I групи (n=18) середнім віком (67,0±2,5) років в комплексній терапії отримували холіна альфосцерат (препарат "Церегліа") за схемою 400 мг двічі на добу (зранку та вдень) на протязі лікування з рекомендацією прийому препарата в амбулаторних умовах 30-60 діб в поєднанні з препаратом мемантину 5 мг одноразово/добу. Доза та тривалість прийому препарату «Церегліа» визначалась в залежності від клінічних проявів тривожно-депресивної симптоматики. Препарат призначався з моменту максимального купірування тривожно-депресивної симптоматики (з 7-10 доби лікування).

Хворі II групи (n=10) середнім віком (69,56±1,51) років в комплексній терапії приймали препарат мемантин (первинна доза 5 мг) в поєднанні з пірацетамом по 5 мл внутрішньом'язово №10.

Для оцінки когнітивних порушень використовували коротку шкалу оцінки психічного статусу Mini Mental State Examination (MMSE) до та після лікування.

Результати дослідження

Встановлено, що за середнім віком достовірних розбіжностей між групами обстежених не було. Крім скарг на відчуття тривоги/депресії, страху, порушення сну, зниження/відсутність апетиту, втрату ваги, хворих турбували забудькуватість, зниження пам'яті, в тому числі на поточні події, зниження концентрації уваги, зниження запам'ятовування. Треба відмітити, що інтелект обстежених був відповідним до ступеню освіти та життєвого досвіду хворих. Вищу освіту мали 33,4 % хворих I групи та 20,0 % хворих II групи, середню спеціальну відповідно 50,0 % та 80,0 % хворих, середню - 16,6 % хворих I групи.

Початок захворювання у хворих I групи в 44,4 % випадків відбувався в період 1977-2014 років, у 27,8 % випадків протягом 2014 - 2021років, у хворих II групи в 2004 році у 10,0 % хворих, в 2011 році у 10,0 %, в період 2017-2021 років у 30,0 % хворих. Серед причин, що спровокували хворобу, хворі обох груп вказували на смерть близької людини, розлучення, звільнення з роботи, одинокість, тощо. З 24.02.2022 року 27,8 % хворих I групи та 50,0 % хворих I групи початок хвороби пов'язують з вибухами снарядів, сигналами попередження про повітряну тривогу, смертю рідних, смертю людей навкруги, безпосереднім свідком/учасником катастрофічних подій, тощо.

До лікування когнітивні порушення були виражені майже однаково у хворих обох груп. Так, у 100,0 % хворих обох груп були порушення різного ступеню вираженості стосовно орієнтації в часі, орієнтації в просторі, уважності та рахунку. Порушення згадування визначалось у 72,0 - 80,0 % хворих, неможливість копіювати малюнок - у 61,0 - 80,0 %; помилки при виконанні трьох-етапного завдання - до 40,0 %; порушення мовлення та читання з наступним виконанням прочитаного - до 30,0 %; порушення функції запам'ятовування - до 20,0 % хворих. Середній бал порушення когнітивних функцій за шкалою MMSE у хворих I групи складав (13,67±0,44) балів, у хворих II групи - (14,71±0,34) балів.

Після лікування відновлення когнітивних функцій у 56 % хворих II групи відбувалося до показників норми, у решти - до помірних когнітивних порушень; у 40 % осіб I групи - до показників, що відповідають деменції легкого ступеня, у решти - покращення в межах показників, що відповідають деменції помірного ступеня. Середній бал у хворих II групи склав (28,0±0,49) балів, проти (19,78±0,28) балів I групи (p>0,05).

Висновок

Результати проведеного дослідження виявили ефективність та безпеку препарату «Церегліа» в комплексній терапії хворих жіночої статі літнього віку з тривожно-депресивними розладами органічного генезу.

Список використаних джерел

1. Мишаківська, О. М. (2018). Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції. НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія. (1), 28-29.

2. Марута, Н. О., Явдак, І. О. ? Череднякова, О. С. (2021). Лікування когнітивних розладів при депресії, зумовленій цереброваскулярною патологією: можливості впливу на ацетилхолінову нейротрансмісію. Український медичний часопис. (4), 65-71.

3. Хаустова, О. О. (2022). Тривожно-депресивні розлади в умовах дистресу війни в Україні. Медична газета «Здоров'я України». (4), 22-24.

Размещено на Allbest.ru