Вітамін D та паратгормон у дітей та підлітків з ожирінням на тлі дисфункції гіпоталамусу науково-дослідна група

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»

Вітамін D та паратгормон у дітей та підлітків з ожирінням на тлі дисфункції гіпоталамусу науково-дослідна група

Маліновська Тетяна Миколаївна канд.мед.наук, провідной науковий співробітник відділу дитячої ендокринної патології Большова Олена Василівна д-р.мед.наук, проф., завідувачка відділу дитячої ендокринної патології Кваченюк Дмитро Андрійович доктор філософії відділу дитячої ендокринної патології Спринчук Наталія Андріївна д-р.мед.наук, завідувачка відділення дитячої ендокринної патології Лукашук Ірина Вікторівна канд.мед.наук, науковий співробітник відділу дитячої ендокринної патології

Україна

Ожиріння є багатофакторним захворюванням, в генезі якого відіграють роль як спадкові, так і численні зовнішні фактори. Дефіцит вітаміну D (віт D) широко поширений в популяції хворих на ожиріння, в тому числі у дітей [1,2]. ожиріння вітамін жировий метаболічний

В останні роки у великих епідеміологічних дослідженнях встановлено, що рівень паратгормону (ПТГ) є найбільш точним і простим критерієм оцінки нормальної або недостатньої забезпеченості віт D[3, 4]. Показана позитивна кореляція між рівнем ПТГ і ІМТ при ожирінні [5]. Наявність обернено пропорційного взаємозв'язку між рівнями 25(ОН^ та ПТГ дозволяє вважати вторинний гіпопаратиреоз прямим наслідком дефіциту віт D при ожирінні. Можливо, такі фактори, як вік і тривалість ожиріння є досить важливими і можуть частково пояснити різну частоту вторинного гіпопаратиреозу у людей з ожирінням.

Метою нашого дослідження стало вивчення рівня паратгормону у дітей і підлітків з ожирінням на тлі дисфункції гіпоталамусу.

Для аналізу можливих зв'язків між рівнями віт D та ПТГ обстежено 87 дітей та підлітків з ожирінням (із них 40 хлопчиків та 47 дівчаток) віком від 10 до 16 років, які пройшли обстеження та лікування у відділі дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України». Середній вік хлопчиків на момент госпіталізації 16,18±0,45 років, середній вік дівчаток 1 6,49±0,31 років.

Надлишкова маса тіла встановлена у 39 пацієнтів (44,8 %), ожиріння I ступеня - у 23дітей (26,4 %), II ступеня - у 1 бдітей (18,4 %), III ступеня - у 9 дітей (10,4 %).

Був оцінений статус віт D у пацієнтів з різною масою тіла. Медіана 25 (ОН) D в групі дітей з ожирінням склала 43,49 нмоль/л [32,4-53,9]. Дефіцит віт D мав місце у 49дитини (56,3%), недостатність - у 28 дітей (32,2%), а нормальна забезпеченість у 10 осіб (11,5%) з ожирінням.

В той ж час, аналіз 25(OH)D в групі дітей і підлітків з нормальною масою тіла показав наявність дефіциту віт D у 2 осіб (18,2%), недостатність - у 7 осіб (63,6%) і нормальну забезпеченість у 2 осіб (18,2 %). Медіана 25(OH)D в контрольній групі склала 70,8 нмоль/л [42,2-99,9]. Не встановлено статистично значних відмінностей в статусі віт D в підгрупах серед дітей з нормальною масою тіла і ожирінням. Порівняльний аналіз вмісту 25(OH)D в залежності від тяжкості ожиріння показав зниження його рівня у дітей та підлітків в залежності від ступеня ожиріння: надлишкова маса - 69,3±5,14 нмоль/л, 1ступень - 52,6 ±4,17 нмоль/л, 2 ступень - 36,2 ±3,75 нмоль/л, III ступень - 23,1 ±3,12 нмоль/л (р<0,05).

Абсолютні значення рівня ПТГ у всіх пацієнтів знаходились в межах референтного діапазону, але у 3 (3,45%) хворих рівень ПТГ був значно підвищеним - 93,7±5,14пг/мл.

Таким чином, зниження забезпеченості віт D у більшості хворих на ожиріння не супроводжувалося підвищенням рівня ПТГ, але, в свою чергу, підвищення ПТГ, можливо, надає стимулюючий вплив на процеси ліпогенезу в жировій тканині.

Висновки

Гіповітаміноз D встановлено у 88,5% дітей і підлітків з ожирінням на тлі дисфункції гіпоталамусу: у 56,3 % визначено дефіцит вітаміну D та у 32,2% - недостатність вітаміну D. Порівняльний аналіз змісту 25 (OH) D в залежності від тяжкості ожиріння показав зниження його рівня у дітей та підлітків в залежності від зростання ступеня ожиріння. Підвищення ІМТ асоційований зі зниженням рівня вітаміну D у 38,0% дітей і підлітків з ожирінням. У 18,8% пацієнтів низький рівень вітаміну D супроводжувався підвищенням рівня паратгормону.

Отримані дані свідчать про необхідність продовження досліджень, спрямованих на встановлення негативних взаємних впливів надлишкової жирової тканини і дефіциту вітаміну D на метаболічні процеси.

Список використаних джерел

1. Pereira-Santos M., Costa P.R., Assis A.M. et al. Obesity and vitamin D deficiency: a systematic review and meta-analysis (2015) Obes. Rev. Vol. 16, N 4. P. 341-349.

2. Fu Z., Xu C., Shu Y. et al. Serum 25-hydroxyvitamin D is associated with obesity and metabolic parameters in US children (2019) Public Health Nutr. Vol. 23. P. 1-9.

3. Florez H, Martinez R, Chacra W, Strickman-Stein N, Levis S. (2007) Outdoor exercise reduces the risk of hypovitaminosis D in the obese. J Steroid Biochem Mol Biol, Mar, 103(3-5): 679-681

4. Payal SP, Buras ED, Balasubramanyam А. (2013) The Role of the Immune System in Obesity and Insulin Resistance. Journal of Obesity, 64: 1-9.

5. Kamycheva E., Sundsfjord J., Jorde R. (2004) Serum parathyroid hormone level is associated with body mass index. The 5th Tromso study // Eur J Endocrinol. № 151. - Р. 167-172.

Размещено на Allbest.ru