Сучасний стан електронної системи охорони здоров’я як базового комунікативного компоненту публічного управління та адміністрування умовах трансформації системи охорони здоров’я України

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНИЙ СТАН ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК БАЗОВОГО КОМУНІКАТИВНОГО КОМПОНЕНТУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

технологія інформаційний охорона здоров'я

Самофалов Дмитро Олександрович кандидат медичних наук, докторант кафедри гуманітарних та соціально-політичних наук Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, заступник директора Південного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров'я України

Анотація

В статті вивчено сучасний стан впровадження Інформаційно-комунікаційних технологій для створення та розвитку сервісів розбудові та трансформації системи охорони здоров'я в Україні. Розглянуто питання цифровізації всієї системи та зміна напрямку рішень в публічному адмініструванні та публічному управлінні відповідно до можливостей збору та обміну інформацією. Розглянуто впровадження та розуміння терміну Електронна система охорони здоров'я у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Викладено основні етапи становлення Електронної системи охорони здоров'я в Україні. Розглянуто функціонування та вектор розвитку електронної системи охорони здоров'я, вивчена гібридна модель її розробки (центральну базу даних розробляє і адмініструє Національна служба здоров'я України, а сервісний інтерфейс для користувачів розробляють приватні структури). Визначено, що така модель є найоптимальнішою в умовах обмежених ресурсів та сприяє створенню сервісів вищої якості за рахунок конкуренції між приватними виробниками. Розглянуто та наведено приклади інтеграції Електронної системи охорони здоров'я з іншими реєстрами державних органів влади, та вплив такої інтеграції на публічне управління та адміністрування як на рівні країни так і на рівні місцевого самоврядування.

Проаналізовано інші державні сервіси, які не мають інтеграції з центральною базою даних Електронної системи охорони здоров'я, визначені їх позитивні та негативні сторони та можливості подальшого розвитку. Вивчені регіональні програми які створюють та використовують різні інформативно-комунікативні технології, визначені їх можливості та подальші шляхи розвитку.

Вивчено сучасний стан публічного адміністрування та публічного управління телемедичних мереж Одеської, Запоріжської, Полтавської, Дніпропетровської та Харківської областей. Визначені їх сильні та слабкі сторони. Визначено та проаналізовано вклад телемедичних мереж в подолання спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в Україні.

Ключові слова: Інформаційно-комунікаційні технології в охороні здоров'я, Електронна система охорони здоров'я, e-Health, Телемедицина, Медичні інформаційні системи, Цифрові системи охорони здоров'я, Національна служба здоров'я України.

Samofalov Dmytro Oleksandrovych PhD, Doctoral Candidate of the Humanitarian and Socio-Political Studies Department of the Odessa Regional Institute for Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Deputy Director of the Southern Trans-regional Department of the National Health Service of Ukraine

THE CURRENT STATE OF THE ELECTRONIC HEALTHCARE SYSTEM AS A BASIC COMMUNICATIVE COMPONENT OF PUBLIC ADMINISTRATION AND ADMINISTRATION CONDITIONS OF TRANSFORMATION OF THE HEALTHCARE SYSTEM OF UKRAINE

Abstract

The article examines the current state of the implementation of Information and Communication Technologies for the creation and development of services for the development and transformation of the healthcare system in Ukraine. The issues of digitalization of the entire system and changing the direction of decisions in public administration and public administration in accordance with the possibilities of collecting and exchanging information are considered. The introduction and understanding of the term Electronic Healthcare system in domestic and foreign scientific literature are considered. The issues of digitalization of the entire system and changing the direction of decisions in public administration and public administration in accordance with the possibilities of collecting and exchanging information are considered. The introduction and understanding of the term Electronic Healthcare system in domestic and foreign scientific literature are considered. It has been determined that such a model is optimal in conditions of limited resources and contributes to the creation of high-quality services due to competition between private producers. The examples of the integration of the Electronic Healthcare System with other registers of state authorities are considered and presented, and the impact of such integration on public administration and administration both at the country level and at the local government level.

Analyzed other government services that do not have integration with the central database of the Electronic Healthcare System, certain of their positive and negative sides and opportunities for further development.

Studied regional programs that create and use various information and communication technologies, their specific capabilities and further development paths.

The current state of public administration and public administration of telemedicine networks in Odessa, Zaporizhzhia, Poltava, Dnipropetrovsk and Kharkiv regions has been studied. Their strengths and weaknesses have been identified. The contribution of telemedicine networks in overcoming the outbreak has been identified and analyzed acute respiratory disease COVID-19 caused by the SARS-CoV-2 coronavirus in Ukraine.

Keywords: Communication technologies in healthcare, electronic healthcare system, e-Health, Tele-Health , mHealth, Electronic health record, Digital Healthcare Systems, National Health Service of Ukraine.

Постановка проблеми

Основним баченням результатів трансформації системи охорони здоров'я є забезпечення громадянам України рівного доступу до якісних медичних послуг. Для втілення цієї мети необхідна ефективна і доступна система охорони здоров'я, що відповідає потребам населення і у той самий час підвищення продуктивності зайнятості персоналу, який працює у галузі охорони здоров'я. А від так для досягнення такої цілі необхідна оптимізація всієї системи. Слід зазначити, що базою реформи охорони здоров'я стало зміна системи фінансування та впровадження нових фінансових механізмів на рівні первинної, спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Однак для впровадження стабільної системи фінансування необхідно розуміти статистичні показники для розрахунку фінансування закладів. Паперова документація не забезпечувала жодним чином потреби та викликів які постали перед реформуванням системи охорони здоров'я. Крім того для забезпечення як оперативної так і фінансової життєздатності системи необхідно постійно отримувати зворотній зв'язок для впровадження миттєвих змін в системі охорони здоров'я, і тут важливим чинком виступає інформація про здоров'я. Стара система статистичної звітності по перше не могла забезпечити сам по собі зворотний зв'язок, крім того, отримання даних з цієї системи потребувало значного часу, що жодним чином не могло забезпечити динамічної та гнучкої відповіді на будь які екстрені виклики. Отже сьогодні реформа Сьогодні реформа здійснюється за такими пріоритетними напрямами: медична реформа, громадське здоров'я, спеціалізована медицина, доступні та якісні лікарські засоби. Всі ці напрямки потребують чіткого розуміння статистичних даних, а отже цифровізації всієї системи. Однак зазвичай цифрова трансформація сфери охорони здоров'я потребує багато років, значних фінансових видатків та залученість багатьох стейкхолдерів як в країні так і закордонних. Таким чином зараз одночасно в Україні розвиваються дві складові медичної реформи зміна фінансування та цифровізація системи охорони здоров'я.

Мета статті визначити сучасний стан впровадження інформаційно комунікативних технологій для створення та розвитку сервісів розбудові та трансформації системи охорони здоров'я в Україні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сьогодні достатньо уваги привернуто до запровадження європейських норм і стандартів реалізації державної інформаційної політики як складової інтеграції України в Європейский союз, а від так все більше авторів розглядає наукові питання електронного урядування [1, 2]. Так Клімушин П. С. Досить детально розглядає питання використання інноваційних технологій в публічних службах та запропоновані механізми розвитку електронних комунікацій; оглянуті різні структурні моделі організації систем електронного документообігу за компонентами сховища документів та їхніх карток, компонентами, що здійснюють ділові процеси системи; механізми управління правами електронних документів [3]. Однак в жодній з цих робіт не виокремлюється питання ЕСОЗ, так як данні, що надходять та використовуються в цій системі достатньо чутливі.

Визначаючі необхідність створення єдиного медичного простору, та використання для цих цілей інформаційно -комунікаційних механізмів Радіш Я,Ф. не вивчає сучасний стан розвитку ЕСОЗ [4].

Можна визначити значний інтерес до окремих компонентів ЕСОЗ в останні роки. Так ряд дослідників вивчає стан розвитку медично -інформаційних систем (МІС) [5,6,7], електроних медичних записів [8], засобів телемедицини [9].

Виклад основного матеріалу

Слід зазначити, що в Українській науково-дослідницькій літературі існує деяка неузгодженість термінів, так зазвичай під терміном Електронна система охорони здоров'я (ЕСОЗ) (e-Health) в світовій літературі розуміють використання нових інформаційних та комунікаційних технологій, особливо Інтернету, для поліпшення здоров'я окремих громадян (пацієнтів) та оптимізації всієї системи охорони здоров'я та громадського здоров'я [10,11], згодом в термінологію були включені також використання мобільних технологій для надання допомоги, (також в науковій літературі викорстовується термін mHealth) [12]. В українській науковій літературі цей термін не розглядається, а офіційне тлумачення поняття е-Health дає Національна служба здоров'я та офіційний сайті Державного підприємства «Електронне здоров'я», який виступає головним розробником технічного ядра ЕСОЗ (е-Health) в Україні. Відповідно до цього визначення ЕСОЗ (е-Health) це конкретна інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію, ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та медичні інформаційні системи, між якими забезпечується автоматичний обмін інформацією, даними та документами. При чому слід зазначити, що робота та розробка центральної бази даних ЕСОЗ втілюється державою, а відповідальність за розробку МІС лежить на приватних компаніях [13]. В МІС втілені сервіси для пацієнтів, лікарів, керівництва закладу, а також для аптечних закладів. Таким чином ЕСОЗ та МІС виступає прикладом успішної співпраці держави та приватного сектору. OPSI визнали такий підхід “Private-Public Cooperation” в ЕСОЗ одним з найперспективніших у світі [14]. МІС забезпечують необхідний закладам охорони здоров'я обсяг електронних комунікативних сервісів: едекларації, е-рецепти, е-направлення, електронні черги, онлайн-записи та консультації та ін. Таким чином можна сказати, що ЕСОЗ це центральна база даних та медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс. Відповідно до запланованої архітектури саме центральний компонент повинен об'єднати усі цифрові сервіси охорони здоров'я України.

Публічне управління ЕСОЗ забезпечується через низку нормативно правових актів, і в першу чергу через ст. 11 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та постановою Кабінету Міністрів України № 411 від 25 квітня 2018 р. «Деякі питання електронної системи охорони здоров'я» [15,16]. Відповідно до цих нормативно -правових актів можна відокремити три основних стейкхолдерів ЕСОЗ: МОЗ України, Національна служба здоров'я України (НСЗУ) та ДП «Електронне здоров'я»

МОЗ України виступає володільцем відомостей Реєстру медичних спеціалістів, Реєстру суб'єктів господарювання у сфері охорони здоров'я та Реєстру медичних. В той же час НСЗУ є розпорядником Реєстру медичних спеціалістів, Реєстру суб'єктів господарювання у сфері охорони здоров'я та Реєстру медичних висновків є НСЗУ, а від так визначає мету та порядок обробки даних у відповідному реєстрі центральної бази даних. Крім того, як визначено в порядку в ЕСОЗ включено сукупність інформаційних підсистем щодо укладення та виконання договорів, аналізу даних, формування аналітичних та фінансових звітів, обміну інформацією між користувачами, метою функціонування яких є забезпечення виконання покладених на НСЗУ функцій щодо реалізації державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. ДП «Електронне здоров'я» відповідає за адміністрування системи, і наразі за подальшу розробку та впровадження системи eHealth.

Відповідно до Звіту національної служби здоров'я України за 2019 рік [17] розробка функціоналу ЕСОЗ відповідає потребам транформації системи охорони здоров'я в Україні. При розробці функціоналу використано системний підхід, відповідно до моделі надання послуг розробляють бізнес -процес, які узгоджуються з ключаовими стейкхолдерами, на основі бізнес процесів паралельно розробляється ІТ-функціонал та відповідні нормативно правові акти. Маючи найбільший обсяг медичних даних та відповідну експертність НСЗУ веде комунікації з зацікавленими стейколдерами (інші органи виконавчої влади, місцеве самоврядування) надаючи пропозиції та консультації щодо формування, структури, функціонування та підвищення ефективності мережі закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності, структури та функціонування госпітальних округів для досягнення універсального покриття медичними послугами, щоб кожен громадянин України міг отримати необхідну, якісну та доступну медичну допомогу без ризику значних фінансових витрат.

Дані отримані через ЕСОЗ відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також згідно з постановою КМУ №753, Національна служба здоров'я України «оприлюднює відомості, що можуть сприяти підвищенню якості медичного обслуговування за програмою медичних гарантій, розпорядником або володільцем яких вона є, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних та щодо інформації з обмеженим доступом» [ 18] ці данні публікуються на Єдиному державному веб -порталі, а також у вигляді дашборди та аналітичних панелей на сайті НСЗУ (nszu.gov.ua). Всього на сайті НСЗУ розміщено 21 дашборд. Серед даних, що публікуються є такі, що показують, скільки бюджетних коштів виплачено медичним закладам та аптекам будь-якого регіону та за які послуги, дані щодо лікарень, кількість підписаних декларацій зі спеціалістами, інформацію щодо COVID-19 тощо. Ці данні відіграють значущу роль як при формуванні прийняття рішень іншими органами виконавчої влади, в більшості на місцевому рівні (Обласні адміністрації, Департаменти охорони здоров'я (ДОЗ), тощо) та органами місцевого самоврядування. Відповідно до аналітичного звіту «Вплив відкритих даних Національної служби здоров'я України та Міністерства охорони здоров'я України» підготовленого агенцією «Info Sapiens» та організацією IQVIA у межах USAID/UK aid проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» НСЗУ використовує декілька різних підходів, ухвалюючи рішення стосовно того, які дані відкрити та опублікувати на держпорталі відкритих даних. Головний підхід, це відповіді на комуніативні запити від користувачів своїх продуктів або даних пацієнтів, місцевої влади, інших органів виконавчої влади. Крім того враховується аналіз проведений в НСЗУ щодо окремих показників. Наприклад динаміка розвитку реформи медичної системи та виклики і можливості цих змін. Крім того НСЗУ веде комунікацію з ЗОЗ, надаючи їм аналітичні показниками клінічної практики кожного.

Згодом, коли даних у системі буде достатньо для аналізу, пацієнти зможуть спиратися на ці показники, обираючи медичний заклад, який надає кращі та якісніші певні медичні послуги, що призведе до обґрунтованих рішень, та змінить підходи щодо надання медичних сервісів. Відповідно до звіту НСЗУ є одним із найбільш відповідальних розпорядників даних, розкриваючи набори проактивно, у форматах, що відповідають усім вимогам законодавства щодо відкритих даних. Що також було відмічено на Open Data Forum, де НСЗУ було визнано переможцем в номінації Open Data Government Awards за найвищі стандарти публікації відкритих даних центральними органами виконавчої влади [19].

Дуже важлива як внутрішня інтеграція (сервіси пов'язані з медициною) так і зовнішня інтеграція (Державним реєстром актів цивільного стану громадян (ДРАЦС), реєстри Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України тощо). У рамках національної системи електронної взаємодії «Трембіта» налагоджено автоматичний обмін даними між НСЗУ та Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, що дозволяє забезпечити відпуск лікарських засобів за урядовою програмою «Доступні ліки» тільки в тих аптеках, які мають ліцензію. А також відслідковувати наявність ліцензії у ЗОЗ з якими укладено договір на медичні послуги за Програмою медичних гарнатій, які потребують використання наркотичних засобів.

Технічно взаємодія відбувається між ДРАЦС та ЕСОЗ, що дає змогу автоматизувати перевірку даних про померлих осіб. Ця взаємодія дозволяє оперативна керувати сплатами на первинку виключаючи як декларації померлих пацієнтів, так і виключаючи групу декларацій у разі смерті лікаря. Крім того цей обмін інформації дає можливість проводити претензійну роботу за попередні періоди у разі невчасного надання інформації від Центрів Первинної медико санітарної допомоги щодо кількості населення з яким укладено декларації.

Важливою інтеграцією виступає взаємодія ЕСОЗ з іншими комунікативними публічними сервісами. Так в жовтні почав працювати сервіс єМалятко, який дає можливість через подачу заяви онлайн зареєструвати народження дитини та отримати до 9-ти державних послуг від різних органів влади, потрібних при народженні дитини [20]. Цей сервіс також інтегровано в ЕСОЗ, адже для замовлення цієї послуги необхідно ввести номер медичного висновку про народження, який формується через ЕСОЗ пісял народження дитини, та надсилається матері дитини в СМС. При необхідності батьки можуть отримати роздрукований варіант медичного висновку.

Також для широкої комунікації інші не державні організації використовують данні, які акумулюються в ЕСОЗ. Так Агенцією журналістики даних «Texty.org.ua» у співпраці з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) та Міністерством цифрової трансформації за підтримки проєкту USAID/UK aid створено інструмент який дає можливість знайти всі аптеки, які працюють за програмою «Доступні ліки» та знаходяться у радіусі 7 км від кожного медичного закладу, де працюють сімейні лікарі, педіатри та терапевти [21]. Цей сайт безперечно важливий для пацієнта, однак в той самий час дає можливість власникам ЗОЗ, місцевій владі та бізнесу краще розуміти територію, та збільшувати кількість аптечних закладів для покращення якості медичних сервісів. Таким чином ці комунікаційні інструменти виступають значним чинником публічного управління та адміністрування на відповідній території. Крім того розроблено MedBot Марта зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. Для створення MedBot були використанні державні реєстри відкритих даних НСЗУ. Головне завдання MedBot зниження навантаження на лікаря, що реалізується завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з ЕСОЗ. Бот дає можливість записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. Крім того в MedBot використовуються європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ, якими уже користуються в 35 країнах. Направленість MedBot на ліквідацію медичної неграмотності в першу чергу реалізовано через функціонал для інформування пацієнтів про їхні права та розділу, який надає інформацію про профілактику захворювань [22].

Існує певний перелік комунікаційних медичних сервісів які не інтегровані з системою ЕСОЗ, деякі з них планується най ближчим часом інтегрувати. До таких відноситься «Централь 103» та «УкрВак».Так ІАС «Централь103» це інформаційно-комунікаційна система яка дає можливість контролювати якість надання екстреної медичної допомоги (ЕМД), відслідковувати завантаженість медичних працівників ЕМД, пересування бригад, втілювати принцип екстеріторіальності, а від так пришвидшити прибуття перших реагувальників та бригад ЕМД на місце події. За допомогою системи проводиться моніторінг в онлайн режимі роботи ЦЕМДіМК та отримує повну інформацію про звернення та результати їх обробки, крім того з годом, після інтеграції в ЕСОЗ за рахунок системи буде забезпеченна взаємодія з іншими екстреними службами. Однією з умов укладення договору між Центром екстреної медичної допомоги і медицини катастроф (ЦЕМДіМК) та НСЗУ є обов'язкове підключення Єдиної оперативної диспетчерської до ІАС “Централь103”. Таким чином навіть ще не інтегрована в ЕСОЗ ІАС “Централь 103” виступає компонентом екосистеми eHealth та забезпечує діджиталізацію всієї сфери ЕМД.

Іншим комунікативно-інформативним сервісом, який згодом буде інтегровано в ЕСОЗ уніфікована форма звітності про виконання профілактичних щеплень "УкрВак", яку було запровадженно через програмне забезпечення ще в 2008 році [23]. Нажаль на сьогодні програмне забезпечення застаріле та не інтегроване в ЕСОЗ.

З початку спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в Україні для прийняття рішень щодо адміністрування роботи ЗОЗ та координації наявності вільних ліжко -місць у ЗОЗ, які надають стаціонарну допомогу хворим на коронавірусну хворобу було впроваджено ще один комунікативний інструмент «MedData», який включає в себе Чат-бот HospitalCoord в який лікарні, що госпіталізують пацієнтів з COVID-19 вносять інформацію щодо вільних ліжок, та Портал coordination.in.ua на якому Диспетчерські ЦЕМДіМК відстежують динаміку таких ліжок, а від так приймають рішення щодо маршрутів госпіталізації пацієнтів. Цей комунікативний інструмент розроблено на базі загальнодоступних менеджерів Telegram, Viber та WhatsApp, і жодним чином не інтегрований в ЕСОЗ.

Серед комунікативних інстурментів спрямованних на користувача системи охорони здоров'я пацієнта існує цілий ряд сервісів розроблених громадськими організаціями (ГО). До таких сервісів відноситься Є ЛІКИ -- сайт, на якому кожен пацієнт може перевірити наявність лікарських засобів у своїй лікарні. Цей проект створено командою БФ «Пацієнти України» за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» та у партнерстві з Програмою розвитку ООН для пацієнтів України. Адже держава кожного року виділяє кошти на закупівлю ліків. Нажаль пацієнт не завжди отримує інформацію щодо можливості отримання ліків вже оплачених державою, сервіс дозволяє пацієнту перевірити наявність необхідних йому ліків у лікарні, придбаних за бюджетні кошти. Робота сервісу унормована Наказом МОЗ України від 2 червня 2016 року № 509, відповідно до якого керівники структурних підрозділів з питань охорони здоров'я ОДА та КМДА, закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління МОЗ України, мають забезпечувати щотижневе оновлення на своїх офіційних веб-сайтах інформації: про потреби, стан забезпечення, наявні залишки ліків і медичних виробів, що закуповуються за бюджетні кошти; перелік закладів охорони здоров'я відповідного регіону, що є кінцевим отримувачем таких ліків і медвиробів; накази про розподіл лікарських засобів та медичних виробів серед закладів охорони здоров'я підпорядкованої адміністративно -територіальної одиниці [24].

Передбачена, але не реалізована можливість інтеграції та обміну даними системами ЕСОЗ, “ProZorro” та ін.

Окрім того існує цілій ряд регіональних програм, які розвивають ІКТ для обміну інформацією між ЗОЗ, пацієнтами та органами місцевого самоврядування та місцевими виконавчими органами. Так в Херсонській області діє регіональна цільова програма «Електронна охорона здоров'я» на 2017 2020 роки [26]. В межах програми створено дата-центр на базі Херсонського обласного інформаційно-аналітичний центр медичної статистики до якого в режимі онлайн подають інформацію усі ЦПМСД, лікарські амбулаторії, фельшерсько-акушерські пункти. Створена в межах програми система обміну медичною інформацією між ЗОЗ, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади вирішує низку завдань, а саме: безперервність, доступність, доказовість, своєчасність та якість надання медичної допомоги населенню; виявлення інфекційних та неінфекційних захворювань на ранніх стадіях; обмін статистичними даними з метою отримання достовірної інформації на первинному рівні надання медичної допомоги; проведення профілактичних оглядів та диспансеризації населення; розширити кількість орієнтованих на потреби громадян електронних сервісів та послуг, які надають дистанційно. Важливо зазначити, що завдяки створенню регіональної програми та оперативного контролю з боку Департаменту Здоров'я Херсонської області дає можливість гнучка реагувати на загрозу спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2 в Херсонській області [26]. В. Крот відзначає, що в 2007 р. було створено Державний клінічний науково практичний центр телемедицини МОЗ України єдиний спеціалізований заклад охорони здоров'я, створений для надання висококваліфікованої комплексної консультативної медичної допомоги населенню з застосуванням сучасних інформаційних та телемедичних технологій, організації заходів з розробки, апробації, впровадження їх та розвитку телемедицини в Україні, а в в 2009 році, створена телемедична мережа об'єднала МОЗ України, Державний клінічний науково-практичний центр телемедицини в Києві, Донецьку й Закарпатську обласні лікарні, Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМНУ, Інститут педіатрії акушерства та гінекології НАМНУ, Національний інститут хірургії та трансплантологи ім. А. А. Шалімова НАМНУ, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМНУ, Національну дитячу спеціалізовану лікарню «ОХМАТДИТ», Львівську комунальну міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, Львівську комунальну міську дитячу клінічну лікарню, Львівську обласну клінічну лікарню, Обласний державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр (перелік установ постійно оновлюється). Однак цей проект не отримав значної підтримки та розвитку на державному рівні [27].

Сьогодні розвиток телемедицини в Україні здебільшого включено до регіональних програм. В більшості областей телемедичні технології використовуються ЦЕМДіМК, однак використання телемедицини в цьому випадку обмежено передаючою електрокардіограми від бригади екстреної медичної допомоги до консультанта в Єдиній оперативній диспетчерській [28 ]. В більшого розвитку телемедицина отримала в Обласних лікарнях. Так в 2019 року відбулось відкриття телемедичного центру в Обласній клінічній лікарні та телемедичної мережі Одеської області [29]. Подібний центр було відкрито в Запоріжській області [30], Дніпропетровській, Харківській [31] та Полтавській [32].

Центри телемедицини координують процес надання телемедичних консультацій між лікарями ЦПМСД та спеціалізованого рівня. Під час консультацій пересилаються данні променевих досліджень в захищеному вигляді «Цифрових зображеннь та комунікацій в медицині» ^ІСОМ). Телемедичні центри в Одеській та Запорізькій областях об'єднані між собою єдиною системою, що дозволяє пацієнту отримувати перехресну консультацію від необхідних спеціалістів. Крім того, за даними Одеського обласного центру телемедицини, впровадження мережі дозволило скоротити відстань до отримання консультації для пацієнта з 240 км, до менш ніж 20 км, так як телемедичні кабінети обладнання в усіх Центральних районних лікарнях (ЦРЛ) області. Важливу роль набула телемедична мережа під час спалаху коронавірусної хвороби. Використання телемедичної мережі дозволило проводити сортування пацієнтів та прийняття рішення щодо їх госпіталізації до лікарень визначених для пацієнтів з СОУГО-19 або до інших лікарень. Наблизило надання допомоги та консультацій пацієнтам з СОУГО-19 на самоізоляції та лікуванні пацієнта в домашніх умовах. Проводити навчання медичного персоналу щодо протиепідемічних заходів та роботі з пацієнтом з СОУГО -19, значно зменшивши навантаження на педагогічний склад задіяний в цьому процесі. Важливо те що за допомогою телемедичної мережі було можливо за короткий час вивчити велику кількість медичного персоналу, без необхідності організовувати відрядження для експертів Обласного департаменту охорони здоров'я. Що зменшило ризик захворювання, а також відігравало позитивну економічну роль, адже навчання через телемедичні мережі потребує значно меншого ресурсу, ніж організація навчання усієї медичної мережі Одеської області.

Завдяки телемедичній мережі проводиться координація між лікарнями та забезпечення консультацій спеціалістів вузького профілю нетранспортабельним пацієнтам.

Слід зазначити, що телемедичні мережі в областях створюються в рамках обласних програм та жодним чином не інтегровані в ЕСОЗ.

Висновки

В Україні, як і в усьому світі бурхливими темпами іде розвиток та впровадження інформаційно-комунікаційниї технологій в сферу охорони здоров'я. В реформуванні та трансформації охорони здоров'я ЕСОЗ стала невід'ємною складовою, адже кожному наступному етапу змін в системі охорони здоров'я передує розробка необхідних електронних інструментів, які дають змогу спрощувати роботу всіх учасників процесу трансформації системи охорони здоров'я.

Система ЕСОЗ, яка впроваджується в Україні є певною мірою гібридною системою, так за Центральну базу даних та інтеграцію інших державних реєстрів та послуг (ДРАЦС, Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, єМалятко тощо) забезпечує НСЗУ, а розробку МІС як сервісного інтерфейсу для користувачів займається бізнес. Така модель є найоптимальнішою в в умовах обмежених ресурсів та сприяє створенню сервісів вищої якості за рахунок конкуренції між приватними виробниками.

Данні які получено за допомогою ІКТ, НСЗУ розповсюджує у відкритому доступі за допомогою аналітичних панелей, що дає змогу органам місцевого самоврядування використовувати ці данні в публічному адмініструванні та управлінні.

Слід зазначити, що сьогодні в Україні існує значна кількість Комунікаційних сервісів, що використовують ІТ технології, які жодним чином не інтегровані в ЕСОЗ: «Централь 103», «MedData», «УкрВак», регіональні телемедичні мережі, що створює певний хаос та ускладнює роботу лікарів та затримки в отриманні інформації органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та пацієнтами. Отже питання щодо створення єдинного інформаціного простору та інтеграції усіх комунікативних сервісів до ЕСОЗ є нагальним.

Перспективи подальших розвідок: Необхідно провести аналіз зарубіжного досвіду сучасного стану розробки та публічного управління комунікаційним інтерфейсом користувачів (Медичні інформаційні системи, телемедичні системи). Визначити ефективність наявних стратегій та моделей використання МІС та телемедичних систем в світі в останні роки. На підставі проведного аналізу визначити ефективність наявної моделі використання інтерфейсу користувачів ЕСОЗ в Україні.

Література

Соломко. Ю. Електронне урядування: поняття, сутність, принципи та напрями розвитку. //Ефективність державного управління, №2 2018, а 135-143.

Шевченко, Д. А. Оценка эффективности коммуникационного процесса. //Современные технологии управления, №2, 2013, с. 26.

Клімушин П. С. Електронне урядування в інформаційному суспільстві / П. С. Клімушин, А. О. Серенок. Храків: Вид-во ХарРІ НАДУ --Магістр, 2010. 312 с.

Радиш, Я. Ф., Поживілова, О. В. Єдиний медичний простір-нова парадигма системи охорони здоров" я України // Теорія та практика державної служби: сучасні пріоритети регіональної кадрової політики: матеріали наук.-практ. конференції, м. Дніпропетровськ, 5-6.

Дячук, С. Ф. Медичні інформаційні системи. / Дячук, С. Ф., Фесина, А. Ю., Ямщіков, Д. Б .// Збірник тез доповідей VI Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів „Актуальні задачі сучасних технологій “ №2. 2017. С. 62-63.

Аналіз стану розвитку медичних інформаційних систем в Україні. / Немченко, А. С., Назаркина, В. Н., Назаркіна, В. М. та ін.]. // Збірник матеріалів XIV науково-практичної конференції "Управління якістю в фармації". 2020. С. 107.

Мацик, О. В. Модернізація інформаційно-комунікативного забезпечення діяльності медичних установ. / Мацик, О. В.. // Інноваційна економіка,. 2020. С. 97-102.

Гаген, В. А. Стандарти для систем цифрових медичних записів. //Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці»(ІТОНТ-2020): Черкаси, 21-23 травня 2020 р.-Черкаси, 129

Жуковська, А. Ю. Інноваційні технології інклюзивної медицини. / Жуковська, А. Ю.. // Інноваційна економіка. 2020. С. 19-30.

Eng, J. eHealth Research and Evaluation: Challenges and Opportunities. / Eng, J.. // J. Health Commun.. 2002. №7. С. 267-272.

Towards a Unified Understanding of eHealth and Related Terms-Proposal of a Consolidated Terminological Basis. / Otto, L., Schlieter, H., Harst, L. та ін.]. // HEALTHINF. 2018. №1. С. 533-539.

Nacinovich, M. Defining mHealth. / 12. Nacinovich, M.. // J. Commun. Healthc.. 2011. №4. С. 1-3.

Електронна система охорони здоров'я 2018. https://nszu.gov.ua/e-data/esoz.

Українську модель впровадження eHealth визнали однією із найперспективніших у світі . 2020. https://ehealth.gov.ua/2018/10/31/ukrayinsku-model-vprovadzhennya-ehealth-vyznalyodniyeyu-iz-najperspektyvnishyh-u-sviti/.

Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII

Деякі питання електронної системи охорони здоров'я Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411

Звіт національної служби здоров'я України // ТОВ "Делойт Консалтінг". 2019. https://nszu.gov.ua/storage/files/zvit-2019_1586443884.pdf71608462712.

Про доступ до публічної інформації. Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI.

Національну службу здоров'я визнано лідером у впровадженні відкритих даних в Україні // Урядовий портал. 2020. https://www.kmu.gov.ua/news/nacionalnu-sluzhbu-zdorovyaviznano-liderom-u-vprovadzhenni-vidkritih-danih-v-ukrayini.

Порядок формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я. Наказ Міністерства Охорони здоров'я від 18 вересня 2020 року № 2136

З'явився сервіс пошуку аптек, які працюють за програмою «Доступні ліки» 2019. https://nachasi.com/2019/11/18/pharmacy-online-service.

«Як розвивається mHealth в Україні?» 2020. https://ehealth.gov.ua/2020/11/06/yakrozvyvayetsya-mhealth-v-ukrayini/.

Про затвердження обліково-звітних форм планування і виконання профілактичних щеплень "УкрВак 08" Наказ МОЗ від 25 липня 2008 року N 413

Про здійснення заходів з контролю використання лікарських засобів та медичних виробів, закуплених за бюджетні кошти. Наказ МОЗ України від 2 червня 2016 року № 509

Регіональна цільова програма «Електронна охорона здоров'я» на 2017 2020 роки . 2017. https://www.doz-kherson.com.ua/regionalna-tsilova-programa-elektronna-okhorona-zdorovya.html.

Рівень захворюваності на COVID-19 в Херсонській області один з найнижчих по Україні // Медіа центр "ІРС Херсон". 2020. https://kherson.ipc.org.ua/uk/2020/07/rivenzahvoryuvanosti-na-covid-19-v-hersonskij-oblasti-odyn-z-najnyzhchyh-po-ukrayini.

Крот, В. Дослідження проблем розвитку телемедицини в Україні. Матеріали VII науково-технічної конференції „Інформаційні моделі, системи та технології “, 2019, c. 55-56.

Zaporozhyan, L. P. Необхідність розвитку української телемедицини за сучасних умов. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, №2, 2020, с. 65-71.

Відкриття телемедичного центру в Обласній клінічній лікарні // Одеський обласний центр телемедицини. 2019. https://telemed.od.ua/stati/otkrytie-telemedicinskogo-centra-v-oblasnojklinicheskoj -bolnice.

На базі запорізької обласної клінічної лікарні створено телемедичний центр // Запоріжська обласна державна адміністрація. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю. 2020. https://www.zoda.gov.ua/news/52780/na-bazi-zaporizkojioblasnoji-klinichnoji-likarni-stvoreno-telemedichniy-tsentr.html.

Як зароджувалась та розвивалась телемедицина в Україні // Medinet. 2019. https://medinet.com.ua/telemedytsyna-v-ukrayini.

Oksak G. A. Телемедицина як форма якісного надання медичних послуг. //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, 2019, 2: 115-119.

References

Solomko, Yu. (2018). Elektronne uriaduvannia: poniattia, sutnist, pryntsypy ta napriamy rozvytku [E-government: concept, essence, principles and directions of development]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia Efficiency of public administration, 2, 135-143 [in Ukrainian].

Shevchenko, D.A. (2013). Otsenka effektivnosti kommunikatsionnogo protsessa [Assessment of the effectiveness of the communication process]. Sovremennye tekhnologii upravlenyia Modern Management Technology, 2(26). Retrieved from https://sovman.ru/article/2606/ [in Russian].

Klimushyn, P.S., Serenok, A.O. (2010). Elektronne uriaduvannia v informatsiinomu suspilstvi [Electronic governance in the information society]. Khrakiv: Vyd-vo KharRI NADU -- Mahistr [in Ukrainian].

Radysh, Ya.F., Pozhyvilova, O.V. (2010). Yedynyi medychnyi prostir-nova paradyhma systemy okhorony zdorovya Ukrainy [Unified medical space new paradigm of the health care system of Ukraine]. Teoriia tapraktyka derzhavnoi sluzhby: suchasnipriorytety rehionalnoi kadrovoipolityky Theory and practice of public service: modern priorities of regional personnel policy: Proceedings of scientific practice conference. (pp. 97-99). Dnepropetrovsk [in Ukrainian].

Diachuk, S.F., Fesyna, A.Yu., Yamshchikov, D.B. (2017). Medychni informatsiini systemy [Medical information systems]. Aktualni zadachi suchasnykh tekhnolohii Actual problems of modern technologies: Proceedings of 6th International scientific and technical conference of young scientists and students (Vols. 2). (pp. 62-63). Ternopil: TNTU [in Ukrainian].

Nemchenko, A.S., Nazarkyna, V.N., Nazarkina, V.M., et al. (2020). Analiz stanu rozvytku medychnykh informatsiinykh system v Ukraini [Analysis of the state of development of medical information systems in Ukraine]. Upravlinnia yakistiu v farmatsii Quality Management in Pharmacy: Proceedings of the 14th scientific-practical conference. (p. 107). Kharkiv: NFaU [in Ukrainian].

Matsyk, O.V. (2020). Modernizatsiia informatsiino-komunikatyvnoho zabezpechennia diialnosti medychnykh ustanov [Modernization of Information and Communication Support of Medical Institutions]. Innovatsiina ekonomika Innovative Economy, 5-6, 97-102 [in Ukrainian].

Hahen, V.A. (2020). Standarty dlia system tsyfrovykh medychnykh zapysiv [Standards for digital medical records systems]. Proceedings from ITONT-2020: Informatsiini tekhnolohii v osviti, nautsi i tekhnitsi Information Technologies in Education, Science and Technology: Proceedings of the 5th International Scientific and Practical Conference. Cherkasy [in Ukrainian].

Zhukovska, A. Yu. (2020). Innovatsiini tekhnolohii inkliuzyvnoi medytsyny [Innovative technologies of inclusive medicine]. Innovatsiina ekonomika Innovative Economy,, 3-4, 19-30 [in Ukrainian].

Eng, J. (2002). eHealth Research and Evaluation: Challenges and Opportunities. J. Health Commun, 7, 267-272 [in English].

Otto, L., Schlieter, H., Harst, L., Wollschlaeger, B. (2018). Towards a Unified Understanding of eHealth and Related Terms-Proposal of a Consolidated Terminological Basis. HEALTHINF, 1, 533-539 [in English].

Nacinovich, M. (2011). Defining mHealth. J. Commun. Health, 4, 1-3 [in English].

Elektronna systema okhorony zdorovia [Electronic health care system]. (n.d.). nszu.gov.ua. Retrieved from https://nszu.gov.ua/e-data/esoz [in Ukrainian].

Ukrainsku model vprovadzhennia eHealth vyznaly odniieiu iz naiperspektyvnishykh u sviti [The Ukrainian model of eHealth implementation was recognized as one of the most promising in the world]. (2020). ehealth.gov.ua. Retrieved from https://ehealth.gov.ua/2018/10/31/ukrayinsku-modelvprovadzhennya-ehealth-vyznaly-odniyeyu-iz-naj perspektyvnishyh-u-sviti/ [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy “Pro derzhavni finansovi harantii medychnoho obsluhovuvannia naselennia” : vid 19 zhovtnia 2017 roku, № 2168-VIII [Law of Ukraine “On state financial guarantees of medical care of the population” from October 19, 2017 № 2168-VIII]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text [in Ukrainian].

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Deiaki pytannia elektronnoi systemy okhorony zdorovia” : vid 25 kvitnia 2018 roku, № 411 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Some issues of the electronic health care system” from April 25, 2018 № 411]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

Zvit natsionalnoi sluzhby zdorovia Ukrainy [Report of the National Health Service of Ukraine]. (2019). TOV "Deloit Konsaltinh". https://nszu.gov.ua/storage/files/zvit2019_1586443884.pdf?1608462712 [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy “Pro dostup do publichnoi informatsii” : vid 13.01.2011 № 2939-VI [Law of Ukraine “On access to public information” from 13.01.2011 № 2939-VI]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text [in Ukrainian].

Natsionalnu sluzhbu zdorovia vyznano liderom u vprovadzhenni vidkrytykh danykh v Ukraini [The National Health Service is recognized as a leader in the implementation of open data in Ukraine]. (2020). www.kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/nacionalnusluzhbu-zdorovya-viznano-liderom-u-vprovadzhenni-vidkritih-danih-v-ukrayini [in Ukrainian].

Nakaz Ministerstva Okhorony zdorovia “Poriadok formuvannia ta vydachi medychnykh vysnovkiv pro narodzhennia v Reiestri medychnykh vysnovkiv elektronnoi systemy okhorony zdorovia” : vid 18 veresnia 2020 roku № 2136 [Order of the Ministry of Health “The order of formation and issuance of medical certificates of birth in the Register of medical certificates of the electronic health care system” from September 18, 2020 № 2136]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-20#Text [in Ukrainian].

Ziavyvsia servis poshuku aptek, yaki pratsiuiut za prohramoiu «Dostupni liky» [A search service for pharmacies operating under the "Affordable Medicines" program 2019 has appeared]. (2019). nachasi.com. Retrieved from https://nachasi.com/2019/11/18/pharmacy-online-service [in Ukrainian].

«Yak rozvyvaietsia mHealth v Ukraini?» [How is mHealth developing in Ukraine?]. (2020). ehealth.gov.ua. Retrieved from https://ehealth.gov.ua/2020/11/06/yak-rozvyvayetsya-mhealth-vukrayini [in Ukrainian].

Nakaz Ministerstvo Okhorony Zdorovia Ukrainy “Pro zatverdzhennia oblikovo-zvitnykh form planuvannia i vykonannia profilaktychnykh shcheplen "UkrVak 08" : vid 25 lypnia 2008 roku № 413 [Order of the Ministry of Health “On approval of accounting and reporting forms of planning and implementation of preventive vaccinations "UkrVak 08" from July 25, 2008 № 413]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0413282-08#Text [in Ukrainian].

Nakaz MOZ Ukrainy “Pro zdiisnennia zakhodiv z kontroliu vykorystannia likarskykh zasobiv ta medychnykh vyrobiv, zakuplenykh za biudzhetni koshty” : vid 2 chervnia 2016 roku № 509 [Order of the Ministry of Health of Ukraine “On the implementation of measures to control the use of medicines and medical devices purchased for budget funds” from June 2, 2016 № 509]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://eliky.in.ua/web/media/orders/moz_order_%E2%84% 96509_ (02-06-2016).pdf [in Ukrainian].

Rehionalna tsilova prohrama «Elektronna okhorona zdorovia» na 2017-2020 roky [Regional target program "Electronic health care" for 2017-2020]. (2017). www.doz-kherson.com.ua. Retrieved from https://www.doz-kherson.com.ua/regionalna-tsilova-programa-elektronna-okhorona-zdorovya.html [in Ukrainian].

Riven zakhvoriuvanosti na COVID-19 v Khersonskii oblasti odyn z nainyzhchykh po Ukraini [The incidence of COVID-19 in the Kherson region is one of the lowest in Ukraine]. (2020). Media tsentr "IRS Kherson". Retrieved from https://kherson.ipc.org.ua/uk/2020/07/riven-zahvoryuvanosti-nacovid-19-v-hersonskij-oblasti-odyn-z-najnyzhchyh-po-ukrayini [in Ukrainian].

Krot, V. (2019). Doslidzhennia problem rozvytku telemedytsyny v Ukraini [Research of problems of development of telemedicine in Ukraine]. Informatsiini modeli, systemy ta tekhnolohii Information models, systems and technologies: Proceedings of the scientific and technical conference. (pp. 55-56). Ternopil: TNTU [in Ukrainian].

Zaporozhyan, L.P. (2020). Neobkhidnist rozvytku ukrainskoi telemedytsyny za suchasnykh umov [The need for the development of Ukrainian telemedicine in modern conditions]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy Bulletin of social hygiene and health care organization of Ukraine, 2, 65-71 [in Ukrainian].

Vidkryttia telemedychnoho tsentru v Oblasnii klinichnii likarni [Opening of a telemedicine center in the Regional Clinical Hospital]. (2019). telemed.od.ua. Retrieved from https://telemed.od.ua/stati/otkrytie-telemedicinskogo-centra-v-oblasnoj-klinicheskoj-bolnice [in Ukrainian].

Na bazi zaporizkoi oblasnoi klinichnoi likarni stvoreno telemedychnyi tsentr [On the basis of the Zaporozhye regional clinical hospital the telemedicine center is created]. (2020). www.zoda.gov.ua. Retrieved from https://www.zoda.gov.ua/news/52780/na-bazi-zaporizkoji-oblasnoji-klinichnojilikarni-stvoreno-telemedichniy-tsentr.html [in Ukrainian].

Yak zarodzhuvalas ta rozvyvalas telemedytsyna v Ukraini [How telemedicine was created and developed in Ukraine]. (2019). medinet.com.ua. Retrieved from https://medinet.com.ua/telemedytsyna-v-ukrayini [in Ukrainian].

Oksak, G.A. (2019). Telemedytsyna yak forma yakisnoho nadannia medychnykh posluh [Telemedicine as a form of quality medical services]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy Bulletin of social hygiene and health care organization of Ukraine, 2, 115-119 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru