Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки

І.Р. Ніцович, О.М. Юзько, О.А. Андрієць, А.В. Семеняк

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

(м. Чернівці, Україна)

Резюме

антибіотикотерапія жіночий статевий орган

Вступ. Основна роль у лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів належить антибіотикотерапії, яка стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Впровадження в практику методів спрямованого транспорту антибіотиків дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів.

Мета. Підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування спрямованого транспорту антибіотиків у аутологічній клітинній суспензії крові.

Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок - контрольної групи.

Методи дослідження - УЗД, бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імунофермент- ний, статистичний.

Результати дослідження. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа - 50 хворих, яким, крім традиційного лікування, проводився спрямований транспорт антибіотиків; друга підгрупа (порівняння) - 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою. Методика спрямованого транспорту антибіотиків полягає у внутрішньовенному застосуванні приготовленої однорідної гомогенної маси суспензії клітин крові з антибіотиком. В результаті проведеного лікування у 84 % ± 4,2 хворих першої підгрупи відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 68 % ± 5,4 (р<0,05).

У жінок першої підгрупи рецидиви впродовж року були у двох випадках (4 %), у другій підгрупі - у 12 (24 %).

Висновки. Спрямований транспорт антибіотиків в комплексному лікуванні є високоефективним способом антибіотикотерапії, що призводить до швидкого покращення стану та відсутності рецидивів.

Ключові слова:запальні захворювання придатків матки; екстракорпоральна антибактеріальна фармакотерапія; спрямований транспорт антибіотиків.

Резюме

ОСОБЕННОСТИ АНТИБИОТИКОТЕРАПИИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПРИДАТКОВ МАТКИ

И.Р. Ницович, А.М. Юзько, О.А. Андриец, А.В. Семеняк

Высшее государственное учебное учреждение Украины «Буковинский государственный медицинский университет»

(г. Черновцы, Украина)

Введение. Основная роль в лечении воспалительных заболеваний женских половых органов принадлежит антибиотикотерапии, которая становится эффективной при условии создания высоких, длительных концентраций лекарственного вещества в очаге микробного воспаления. Внедрение в практику методов направленного транспорта антибиотиков позволяет создать в зоне воспаления высокие концентрации введенных препаратов.

Цель. Повышение эффективности лечения воспалительных заболеваний придатков матки путем применения направленного транспорта антибиотиков в аутологичной клеточной суспензии крови.

Материалы и методы. Проведено клинико-лабораторное обследование 100 женщин с острым воспалительным процессом придатков матки, которые составляли основную группу, и 20 здоровых женщин - контрольная группа. Методы исследования - УЗИ, бактериоскопический, бактериологический, иммунофлуоресцентный, иммуноферментный, статистический.

Результаты исследования. Основную группу разделено на две подгруппы: первая - 50 больных, которым проводился направленный транспорт антибиотиков; вторая (сравнения) - 50 больных, которым проводилось противовоспалительное лечение по традиционной методике. Методика направленного транспорта антибиотиков заключается во внутривенном применении приготовленной однородной гомогенной массы суспензии клеток крови с антибиотиком. В результате проведенного

Summary

FEATURES ANTIBIOTIC THERAPY OF INFLAMMATORY DISEASES OF THE UTERUS

I. R. Nytsovych, O.M. Yuzko, O.A. Andriyets, A.V. Semenyak

Higher State

Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University» (Chernivtsi, Ukraine)

Introduction. The main role in the treatment of inflammatory diseases of the female reproductive organs belong antibiotic therapy, which is effective only long-term concentrations of the drug in the center of microbial inflammation. The introduction of methods directed transport of antibiotics to create high concentration of the drug in the inflammation area.

Aim. Improved treatment of inflammatory diseases of the female reproductive organs through the use of directed transport of antibiotics in autologous cell suspension of blood.

Materials and methods. A clinical and laboratory examination of 100 women of reproductive age with inflammatory diseases of the female reproductive organs (study group) and 20 healthy women were the control group. Methods - bacterioscopic, bacteriological, immunofluorescence, enzyme immunoassay, statistical.

Research results. Women are the main group divided into two subgroups: the first subgroup - 50 patients, who in addition to traditional treatments conducted directed transport of antibiotics; second subgroup (comparison) - 50 patients who underwent anti-inflammatory treatment according to traditional methods. Methods directed transport of antibiotics is the intravenous use of prepared homogeneous mass suspension of blood cells with an antibiotic. As a result of the treatment in 84% ± 4,2 first subgroup of patients noted the positive dynamics of clinical status at 2-3 days after 1-2 sessions CT antibiotics. Among other subgroups of patients, the positive dynamics of

лечения у 84% ± 4,2 больных первой подгруппы отмечено положительную динамику клинического состояния на 2-3 сутки после 1-2 сеансов лечения. Среди больных второй подгруппы положительная динамика клинического состояния на 2-3 сутки наблюдалась у 68% ± 5,4 (р <0,05). У женщин первой подгруппы рецидивы в течение года были в двух случаях (4%), во второй подгруппе - у 12 (24%).

Выводы. Направленный транспорт антибиотиков является высокоэффективным способом анти- биотикотерапии, приводит к быстрому улучшению и отсутствию рецидивов.

Ключевые слова:воспалительные заболевания придатков матки; экстракорпоральная антибактериальная фармакотерапія; направленный транспорт антибиотиков.

clinical status at 2-3 days was observed in 68% ± 5,4 (p <0.05). In women, the first sub recurrence during the year were in two cases (4%) in the second subgroup - in 12 (24%).

Conclusions. Directed transport of antibiotics in treatment is a highly effective method of antibiotic therapy, leading to a fast improvement and absence of recurrence.

Key words: inflammatory diseases of the uterus; antibacterial extracorporeal pharmacotherapy: directed transport of antibiotics.

Вступ

Запальні захворювання придатків матки займають значне місце у структурі запальних захворювань жіночих статевих органів - виявляються до 40-50 % випадків. При несвоєчасному та неефективному лікуванні призводить до рецидивів у 70-80 %, позаматкової вагітності у 10-20 %, неплідності у 20-40%. Збудниками є як умовно-патогенні мікроорганізми: кишкова паличка, протей, клебсієла, ентерокок, так і патогенні: хламідії, гонококи, трихомонади.

Основна роль у лікуванні належить антибі- отикотерапії, яка має певну спрямованість проти основних збудників. Антибіотикотерапія стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Традиційна антибактеріальна терапія часто не виявляє достатнього лікувального ефекту внаслідок того, що порушується система гомеостазу та знижується здатність доставки препарату у вогнище запалення. Впровадження в практику методів СТ антибіотиків можна порівняти з «точковим бомбовим ударом», що дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів. [1, 2]

Одним із методів СТ антибіотиків та лікарських засобів до вогнища запалення є розробка методів, заснованих на використанні клітинних носіїв, отриманих із формених елементів крові, до органу мішені. Такими клітинами є аутологічні еритроцити, тромбоцити та лейкоцити. Деякі автори вважають, що їх органоспецифічність буде визначатися в першу чергу наступними властивостями: здатністю лейкоцитів мігрувати у вогнище запалення, еритроцитів - фіксуватися еритро- фагоцитуючими клітинами (в основному печінки і селезінки), тромбоцитів - адгезуватися на пошкоджених ділянках інтими судини. При цьому доведено, що антибіотики надходять у вогнище запалення та концентруються там в більшій мірі, ніж при традиційному внутрішньовенному шляху введення препарату, вивільнення антибіотика з клітин в судинне русло значно подовжується, що також сприяє тривалому збереженню в крові ефективних терапевтичних концентрацій у порівнянні зі звичайним введенням. [1, 3] Існує декілька методик екстракорпорального насичення формених елементів крові антибіотиками. Найбільша кількісна ефективність накопичення антибіотика відбувається при використанні 1 г антибіотика на 15 мл формених елементів крові з додаванням 6 мл середовища інкубації, що може містити хлорид калію, гепарин і реополіглю- кін. При цьому обсяг крові, що використовується для екстракорпорального насичення антибіотиками, становить 60 ± 10 мл в залежності від гематокриту. Необхідну кількість крові вираховували за формулою: V = 15 D / I, де: D - доза антибіотика в грамах, I - показник гематокриту.

Мета і завдання дослідження

Метою роботи було підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування СТ антибіотиків у ауто- логічній клітинній суспензії крові.

Матеріал і методи

Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок - контрольна група. Основними принципами лікування були антибіотикотерапія, корекція імунного та гемостазіологічного статусів, дезін- токсикаційна інфузійно-трансфузійна терапія.

Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа - 50 хворих, яким крім традиційного лікування, проводився СТ антибіотиків; друга підгрупа порівняння - 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою, антибактеріальні засоби з врахуванням результатів антибіотикограми, загальнозміцнююча терапія, корекція імунного статусу, дезінтоксикаційна терапія.

Методи дослідження - УЗД, бактеріоско- пічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний.

Результати дослідження та їх обговорення

Скарги жінок основної групи: болі внизу живота, можлива ірадіація у поперекову ділянку, підвищення температури тіла до 38°С, патологічні виділення зі статевих шляхів, тобто, клінічні симптоми запального процесу. При огляді в дзеркалах у 80 % виявлено ерозивні зміни на шийці матки. Бімануально - болючість та набряк маткових труб, яєчників. Жінки контрольної групи не скаржилися на болі чи патологічні виділення зі статевих шляхів: у 18 жінок (90 %) у виділеннях із піхви та цервікаль- ного каналу наявні лактобактерії, у 2 (10 %) - дріж- джоподібні гриби роду Candida.

У всіх жінок основної групи виявлялися патогенні та умовно патогенні мікроорганізми у вигляді асоціацій. Серед представників патогенної флори виявлялися Trichomonas vaginalis 86 % (р<0,05), грамнегативні диплококи, морфологічно схожі на гонокок 64 % (р<0,05), Chlamidia trachomatis 44 % (р<0,05), умовно патогенні мікроорганізми - Staphylococcus aureus 32 % (р<0,05), Staphylococcus epidermidis 18 % (р<0,05), Escherichia coli 42 % (р<0,05), Candida albicans 40 % (р<0,05), Gardnerella vaginalis 22 % (р<0,05).

До отримання результатів бактеріологічного дослідження екстракорпоральну антибіотикотера- пію розпочинали з препаратів широкого спектру дії, одним із антибіотиків, зазвичай, є цефалос- порини тривалої дії з введенням один раз на добу.

Після отримання результатів бактеріологічного дослідження, за необхідності, проводили заміну антибіотика.

Методика СТ антибіотиків полягає в тому, що проводиться забір крові (близько 50 мл) у одноразовий шприц з інкубаційним середовищем, що містить 0,5 мл гепарину та 1 мл реополіглюкіну.

Кров відстоюють безпосередньо в шприці канюлею доверху впродовж години, після чого плазму витискають поршнем, а в шприц з клітинною суспензією (близько 30 мл) набирають 1 мл розчину АТФ (для покращення зв'язування антибіотика та стимуляції фагоцитарної активності), хлорид калію та дозу, чутливого до збудника, антибіотика в разовій середньотерапевтичній дозі, розчиненій у 3-4 мл фізіологічного розчину. Періодично струшуючи шприц, створюють однорідну гомогенну масу суспензії клітин крові з антибіотиком, яку інкубують при температурі 37°С впродовж 40 хв. та вводять екстракорпорально модифіковану суміш внутрішньовенно [5]. Виконують 3-5 сеансів.

Оцінку ефективності комплексного лікування проводили за клінічними ознаками - біль, зниження температури тіла, відсутність патологічних виділень, при бімануальному обстеженні відсутність болі та набряку в ділянці придатків. Важливою ознакою ефективності лікування було відсутність рецидивів впродовж року після лікування (віддалені результати).

В результаті проведеного лікування у 42 (84 % ± 4,2) хворих першої підгрупи була відмічена позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу після 1 -2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 34 (68 % ± 5,4) (р<0,05).

Проводився динамічний нагляд за пацієнтами впродовж року. У жінок першої підгрупи рецидиви були у двох випадках (4 % ± 5,24), у другій підгрупі - у 12 (24 % ± 11,4) (р<0,05).

Таким чином, застосування екстракорпораль- ної антибактеріальної фармакотерапії шляхом СТ антибіотиків при лікуванні хворих з гострим запальним процесом придатків матки значно покращує ефективність антибіотикотерапії, призводить до прискорення одужання, стійкої ремісії, що пов'язано зі збільшенням концентрації антибіотика у вогнищі запалення.

Висновки

1. Спрямований транспорт антибіотиків у комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки є високоефективним способом антибіотикотерапії.

2. При застосуванні спрямованого транспорту антибіотиків відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів у 42 (84 % ± 4,2) хворих, що достовірно відрізнялося від хворих другої підгрупи, де позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 34 (68 % ± 5,4) (р<0,05).

Спрямований транспорт антибіотиків сприяє достовірному одужанню: рецидиви захворювання впродовж року спостерігалися у двох випадках (4 % ± 5,24), на відміну від стандартної антибіотикотерапії у другій підгрупі (24 % ± 11,4) (р<0,05).

Література

1. Авдєєва В.Б. Оптимізація лікування гнійно-запальних захворювань геніталій у жінок репродуктивного віку: автореф. дис. ... канд. мед. наук. Донецьк, 2007. 18 с.

2. Кузьменко В.В., Золотухин О.В., Аносова Ю.А. Метод направленного транспорта антибиотиков в лечении острого гнойного пиелонефрита у экспериментальных животных. Уральский медицинский журнал. 2009. № 8. С. 103-105.

3. Золотухин О.В., Кузьменко В.В., Золотухина О.В., Пивоварова Ю.Ю. Экстракорпоральное насыщение форменных элементов крови антибиотиками для направленного транспорта. Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Химия. Биология. Фармация. 2009. № 1. С. 62-66.

4. Абу Идда А.Ш., Горелов С.И., Каган О.Ф. Лечение больных с гнойно-воспалительными заболеваниями почек путём применения направленного транспорта антибактериальных препаратов в аутологичных лейкоцитах. Медицинский научный и учебно-методический журнал. 2006. № 31. С. 116-124.

5.Ніцович І.Р., Андрієць О.А., Семеняк А.В. Спосіб введення антибактеріальних засобів при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів. Патент на корисну модель № 75278. Україна. А61Р 15/00; заявл. 21.05.2012; опубл. 26.11.2012, Бюл. № 22.

Размещено на Allbest.ru