Ретроспективний аналіз клінічних особливостей та факторів неефективності лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з безпліддям

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ретроспективний аналіз клінічних особливостей та факторів неефективності лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з безпліддям

НосенкоЕ.Н.

Одеський національний медичний університет

Юрченко С.В.

Одеський національний медичний університет

Nosenko O.M.

Odessa National Medical University Yurchenko S.V. Odessa National Medical University;

Retrospective analysis of clinical features and factors of theinefectivity of the treatment of non-atypiсal endometrial hyperplasia inwomen with infertility

The article contains a retrospective analysis of the clinical course and ineffectiveness factors for the treatment of nonatypical endometrial hyperplasia (NEH) in 96 women with infertility compared with 30 conventionally gynecologically and somatically healthy, fertile women. It has been established that a cohort of infertile patients with NEH is characterized by an age of 31-35 years (42.71%); increase in body mass index by 1.09 times (p<0.01); the duration of menstruation more than 5 days (38.54%, p<0.01); abundant (35.42%, p<0.03), painful (42.71%,p<0.03) and irregular (25.00%, p<0.01) menstruation; high incidence of chronic adnexitis (73.96%, p<0.01), uterine leiomyoma (45.83%, p<0.01), genital endometriosis (17.71%, p<0.02). Infertility in 40.63% of women with NEH is primary and in 59.38% is secondary, its average duration is 4.60 ± 0.37 years. Reproductive history of patients with NEH is characterized by a high frequency of medical abortions (45.83%, p<0.01), miscarriages (13.54%, p<0.04), ectopic pregnancy (11.46%, p<0, 05), an increase in the average number of complicated deliveries by 2.7 times (p<0.05). Treatment of NEH in women with infertility is ineffective in 10.42% of cases, more often with treatment with gestagens than with GnRG agonists (aGnRG) 9.39 times (p<0.01) and 3.22 times in overweight patients (p<0.05). One year after the end of the treatment with gestagens, the relapse of the disease manifests itself in 14.29% of cases, more often in women with an excess weight of 3.82 times (p<0.02). Pregnancy in women with infertility with NEG after termination of treatment during the year occurs in 25.00% of cases, of which 2.33 times (p<0.03) is more common in the treatment of aGnRH than by gestagens. The onset of pregnancy after treatment with gestagens is observed more often in women without overweight by 3.72 times (p> 0.05), aGnRG - more often in 2.06 (p<0.04). The obtained results of a retrospective study convincingly show the advantages of using the NEH aGnRG for hormonal treatment and the need to develop more effective and compliant treatment methods taking into account the initial body weight of the patients.

Key words: nonatypical endometrial hyperplasia, infertility, retrospective analysis, clinic, factors of treatment failure.

Устаттіретроспективнопроаналізованоособливостіклінічногоперебігутафакторівнеефективностілікуваннянеатиповоїгіперплазіїендометрія (НГЕ) у 96 жінокзбезпліддямпорівняноз 30 умовногінекологічнотасоматичноздоровими, пліднимижінками. Встановлено, щодлякогортибезпліднихпацієнтокзНГЕхарактернийвік 31-35 років (42,71%); підвищенняіндексумаситілав 1,09 рази(p<0,01); тривалістьменструаціїпонад 5 днів (38,54 %, р<0,01); рясні (35,42%, p<0,03), хворобливі (42,71%, p<0,03) інерегулярні (25,00%, p<0,01) менструації; високачастотахронічногоаднекситу (73,96%, р<0,01), лейоміомиматки (45,83%, р<0,01), генітальногоендометріозу (17,71%, р<0,02). Безпліддя у 40,63 % жінок з НГЕ є первинним і у 59,38% - вторинним, середня тривалість його становить 4,60±0,37 років. Для репродуктивного анамнезу пацієнток з НГЕ характерна висока частота медичних абортів (45,83 %, р<0,01), викиднів (13,54% (р<0,04), позаматкових вагітностей (11,46 %, р<0,05), збільшення середнього числа ускладнених пологів в 2,7 рази (р<0,05). Лікування НГЕ у жінок з безпліддям є неефективним у 10,42 % випадків, серед яких частіше при лікуванні гестагенами порівняно з агоністами ГнРГ (аГнРГ) у 9,39 рази (р<0,01) і у пацієнток з надлишковою масою - у 3,22 рази (р<0,05). Через рік після закінчення лікування гестагенами рецидив захворювання виявляється у 14,29% випадків, частіше у жінок з надлишковою масою тіла в 3,82 рази (р<0,02). Вагітність у жінок з безпліддям з НГЕ після закінчення лікування протягом року настає у 25,00 % випадків, з яких у 2,33 рази (р<0,03) частіше при лікуванні аГнРГ, ніж гестагенами. Настання вагітності після лікування гестагенами спостерігається частіше у жінок без надлишкової маси тіла у 3,72 рази (р>0,05), аГнРГ - частіше у 2,06 (р<0,04).Отримані результати ретроспективного дослідження переконливо показують переваги щодо використання для гормонального лікування НГЕ аГнРГ та необхідність розробки більш ефективних та комплаентних способів лікування з урахуванням вихідної маси тіла пацієнток.

Ключовіслова: неатиповагіперплазіяендометрія, безпліддя, ретроспективнийаналіз, клініка, факторинеефективностілікування.

Гіперплазіяендометрія - основнаформагіпер-проліферативнихзахворюваньслизовоїматкийнайбільшчастадоброякіснапатологіяматкиужінокрізнихвіковихгруп [1, 2, 4, 7], восновіякоїлежатьзмінизалозисто-стромальних| взаємовідносин, змінифункціїйморфологіїендометріяз|із| втратоюкоординаціїміжзалозистимістромаль- ним| компонентами, обумовленоюпорушеннямиапоптозу, діїгонадотропін-рілізінг-гормоннів (ГнРГ), гонадотропінівтастатевихстероїдівнасубклітинномурівніабомоноклональнимрозростаннямгенетичнозміненихзалоз. Відповідносучаснимкласифікаціямвиділяютьатиповуінеатиповугіперплазіюендометрія (НГЕ) [2, 8].

Частота виникнення рецидиву НГЕ у жінок репродуктивного віку після гормональної терапії, за даними різних авторів, реєструється у 15-30 %, протягом 5 років досягає в середньому від 20 до 60% [6].

Серед жінок репродуктивного віку з безпліддям гіперпластичні процеси ендометрія зустрічаються до 50 % випадків і приводить до порушень репродуктивної функції. При цьому репродуктивна функція після лікування реалізується лише в 27% випадків [5]. Особлива роль НГЕ в розвитку безпліддя визначає необхідність вивчення факторів, що підвищують ризик неефективності лікування і рецидивного перебігу проліферативних захворювань ендометрія.

Мета дослідження

Виявлення клінічних особливостей та факторів неефективності лікування не- атипової гіперплазії ендометрія у жінок з безпліддям.

Матеріал та методи дослідження

Ретроспективно вивчено 96 історій хвороб пацієнток групи І з НГЕ репродуктивного віку, які звернулися з приводу лікування безпліддя, та 30 умовно гінекологічно та соматично здорових, плідних жінок групи К. У обстежених пацієнток детально вивчено скарги, гінекологічний, акушерський, соматичний, алергологічний та інфекційний анамнез. Оцінені антропометричні дані. Всім пацієнткам групи І була виконана гістероскопія на 22-й день МЦ з наступним гістологічним дослідженням зразків ендометрія. У всіх випадках діагноз НГЕ був підтверджений гістологічно.

Вибіркові дані оцінювалися за кількісною, номінальною та ранжированою шкалами із застосуванням пакету програм Excel і методів аналітичної статистики: за допомогою вибіркового методу оцінювали параметри генеральної сукупності за даними вибірки; за допомогою статистичних критеріїв визначали правомочність висунутих гіпотез: t- критерій застосовували для порівняння середніх значень незалежних вибірок та зв'язаних (залежних) вибірок; х²-критерій - для аналізу спряження ознак, порівняння частот подій; кореляційний аналіз - для вивчення стохастичної залежності між показниками.

Результати та їх обговорення

Вік обстежених жінок коливався від 21 до 41 року і в середньому склав: у групі Р 31,96 Г 0,48 років, у контрольній групі - 30,63±0,79 (p>0,05). Серед безплідних пацієнток з НГЕ переважали жінки вікової категорії 31-35 років (42,71 %), жінки у віці до 25 років зустрічалися в 5,13 рази рідше (p<0,01).

Вивчення соціального статусу обстежених пацієнток показало, що найбільш часто серед жінок, що страждають на НГЕ, зустрічалися службовці (59,38±0,79%). Домогосподарки (34,38±0,60 %) були представлені рідше в 1,73 рази (p<0,01), робітниці (6,25±0,26 %) - у 9,50 (p<0,01). Розподіл даного показника в групах обстеження не мав достовірних відмінностей.

Дослідження антропометричних даних жінок груп при порівнянні з контрольною групою показало, що для пацієнток з НГЕ була характерна більша маса тіла на 8,13% (66,21±1,23 проти 61,23±1,31 кг, p<0,01). У групі з НГЕ 33 (34,38 %) жінки мали індекс маси тіла (ІМТ) понад 25 кг/м², тоді як в контрольній групі - лише 4 (13,33 %, p<0,03), що й зумовило середнє підвищення ІМТ в групі з НГЕ порівняно з групою К1 на 9,61 % (24,48±0,46 проти 22,33±0,47 кг, p<0,01).

Середній вік менархе, склав в I групі 12,92±0,17, у контролі - 12,73±0,16 років (р>0,05). Розподіл даного показника за віковими категоріями не мав характерних особливостей у групах обстеження.

Середня тривалість менструальної кровотечі (5,27±0,13 проти 5,10±0,10 днів, р>0,05) і тривалість МЦ (27,73±0,26 проти 28,10±0,10 днів, р>0,05) у пацієнток обстежених груп достовірно не розрізнялася. Однак кількість пацієнток з тривалістю менструації понад 5 днів серед жінок з НГЕ (38,54±0,64%) була більше, ніж така серед жінок контрольної групи (6,67±0,48%) у 5,78 рази (р<0,01). Кількість МЦ на рік у групі І достовірно перевищувала таку в контролі (13,29±0,14 проти 12,99±0,04, p<0,05).

Найбільш вираженими були відмінності, що стосуються характеру менструацій за кількістю крові, що втрачається, і вираженості больового синдрому. У пацієнток з НГЕ рясні менструації зустрічалися в 2,66 рази частіше (35,42±0,61 проти 13,33±0,68 %, р<0,03), помірні - у 1,28 рази рідше (62,50±0,81 проти 80,00±1,65 %, р<0,03), скудні - в 4,81 рази рідше (2,08±0,15 проти 10,00±0,59%, р<0,05), ніж у контрольній групі. Болісні менструації реєструвалися в 2,14 рази частіше у безплідних пацієнток з НГЕ, ніж у здорових жінок (42,71±1,65 проти 20,00±0,83 %, р<0,03). У 25,00±0,51 % жінок I групи були виявлені нерегулярні менструації, р<0,01.

Середній вік початку статевого життя у обстежених жінок склав в групі Р 18,88±0,20, в контрольній - 18,17±0,29 років (р<0,05).

Аналіз анамнестичних даних обстеження жінок на наявність урогенітальних інфекцій показав, що найбільш часто НГЕ супроводжували урогені- тальний хламідіоз (20,83±0,47 %, р<0,01), уреапла- змоз (21,88±0,48 %, р<0,01) і цитомегаловірусна інфекція (27,08±0,53 %, р<0,01). З приводу бактеріального вагінозу отримували лікування 13,54±0,38% жінок з НГЕ (р<0,04).

У структурі гінекологічної патології у пацієнток з НГЕ реєструвалися хронічний аднексит (73,96±0,88 %, р<0,01), лейоміома матки

(45,83±0,69 %, р<0,01), генітальний ендометріоз (17,71±0,43 %, р<0,02), ектопія шийки матки (26,04±0,52 %, р>0,05).

Акушерсько-гінекологічні операції, апендек- томії та тонзилектомії в анамнезі хворих групи І і контролю зустрічалися з достовірно однаковою частотою.

Частота інфекційних захворювань дитячого віку і соматична захворюваність у групі І і в К1 також не мали статистично значущих відмінностей.

Дослідження даних, що характеризують стан репродуктивної функції в групах спостереження, показало, що в групі з НГЕ безпліддя було первинним у 39 (40,63±0,65 %) жінок і вторинним - у 57 (59,38±0,79 %). Середня тривалість безпліддя склала 4,60±0,37 років.

Стимуляцію овуляції кломіфен-цитратом в анамнезі отримували 58,33±0,78 % жінок з НГЕ; з метою прегравідарної підготовки комбіновані ора- льні контрацептиви - 37,50±0,63 % і метформін - 31,25±0,57 %; інсемінації спермою чоловіка - 30,21±0,56 %; допоміжні репродуктивні технології - 12,50±0,36 %; резекція яєчників проводилася у 13,54±0,38 % пацієнток, відновлення прохідності труб - у 8,33±0,30%, сальпінгоектомії - у 13,54±0,38%.

Кількість вагітностей в групі з НГЕ і контролі не мала достовірних відмінностей (1,56±0,15 проти 1,47±0,11 %). При НГЕ кількість жінок з медичними абортами (45,83±0,69 %) перевищувала таку в контролі (13,33±0,68 %) у 3,44 рази (р<0,01), а середнє число штучних абортів було в 1,40 рази більше (1,40±0,08 проти 1,00±0,00, р<0,01). Слід зазначити, що у 12,50±0,36 % пацієнток з НГЕ вагітності були представлені тільки медичними абортами. 13,54±0,38 % (р<0,04) жінок з НГЕ мали в анамнезі викидні, середнє число яких склало 1,38±0,07. Кількість пацієнток з пологами в анамнезі в групі з НГЕ було менше в 2,18 рази (45,83±0,69 % проти 100±0,00%, р<0,01), при цьому середня кількість пологів в обстежуваних групах не відрізнялася (1,24±0,05 проти 1,33±0,09), тоді як середня кількість ускладнених пологів у жінок з НГЕ достовірно перевищувала таку в контролі в 2,7 рази (0,27±0,05 проти 0, 10±0,06, р<0,05). У 11,46±0,35 % жінок з НГЕ вагітності були позаматковими (р<0,05).

З приводу НГЕ після гістероскопії і вишкрібання ендометрія пацієнтки отримували гестагени у 47(48,96±0,72 %) випадках і агоністик гонадотро- пін-рілізінг-гормонів (аГнРГ) - у 49(51,04±0,73%) протягом 6 місяців. При контрольній гістероскопії через 6 місяців лікування було неефективним у 10 (10,42±0,33%) жінок, серед яких лише у 1(2,04±0,21 %) з 49 пацієнток з НГЕ, які отримували агоністи ГнРГ, та у 9 (19,15±0,64 %) з 47, які отримували ге- стагени (р<0,01). У жінки з неефективним лікуванням аГнРГ спостерігалася надлишкова маса тіла. З 9 жінок з неефективним лікуванням гестагенами кількість пацієнток з надлишковою масою (6 (33,33±1,40 %)) перевищувала таку без надлишкової маси (3 (10,34±0,61 %) у 3,22 рази (р<0,05).

Через рік після закінчення лікування під наглядом залишилося 66 жінок, які не завагітніли. При контрольному обстеженні рецидив захворювання у них виявлений у 9 (14,29±0,28 %) випадках, в яких лікування проводилося гестагенами (р<0,01). Серед 9 жінок з рецидивом НГЕ через рік після лікування гестагенами 3(14,29±0,84 %) з 21 були без надлишкової маси тіла і 6(54,55±2,33 %) з 11 - з надлишковою масою тіла (р<0,02), тобто рецидив НГЕ через рік після закінчення лікування реєструвався вірогідно частіше у жінок з надлишковою масою тіла в 3,82 рази.

Вагітність у групі Р настала після закінчення лікування протягом року у 24 (25,00±0,51 %) пацієнток, з яких у 7 (14,89±0,57 %) після лікування гестагенами і у 2,33 рази частіше при лікування агоні- стами ГнРГ - у 17(34,69±0,85%), р<0,01. Настання вагітності після лікування гестагенами спостерігалося частіше у жінок без надлишкової маси тіла у 3,72 рази порівняно з такими з надлишковою (6 (20,69±0,86 %) проти 1 (5,56±0,57 %), р>0,05), аналогічно після лікування аГ нРГ - частіше у 2,06 рази (14 (41,18± 1,11 %) проти 3 (20,00±1,19%), р<0,04).

Висновки

Для когорти безплідних пацієнток з НГЕ характерний вік 31-35 років (42,71 %); підвищення ІМТ в 1,09 рази (р<0,01); тривалість менструації понад 5 днів (38,54 %, р<0,01); рясні (35,42 %, р<0,03), хворобливі (42,71 %, р<0,03) і нерегулярні (25,00%, р<0,01) менструації; висока частота хронічного аднекситу (73,96 %, р<0,01), лейоміоми матки (45,83 %, р<0,01), генітального ендометріозу (17,71 %, р<0,02).

Безпліддя у 40,63% жінок з НГЕ є первинним і у 59,38 % - вторинним, середня тривалість його становить 4,60±0,37 років. Для репродуктивного анамнезу пацієнток з НГЕ характерна висока частота медичних абортів (45,83 %, р<0,01), викиднів (13,54 % (р<0,04), позаматкових вагітностей (11,46 %, р<0,05), збільшення середнього числа ускладнених пологів в 2,7 рази (р<0,05). безпліддя ендометрія гіперплазія лікування

Лікування НГЕ у жінок з безпліддям є неефективним у 10,42 % випадків, серед яких частіше при лікуванні гестагенами порівняно з агоністами ГнРГ у 9,39 рази (р<0,01) і у пацієнток з надлишковою масою у 3,22 рази (р<0,05). Через рік після закінчення лікування гестагенами рецидив захворювання виявляється у 14,29 % випадків, частіше у жінок з надлишковою масою тіла в 3,82 рази (р<0,02).

Вагітність у жінок з безпліддям з НГЕ після закінчення лікування протягом року настає у 25,00 % випадків, з яких у 2,33 рази (р<0,03) частіше при лікуванні агоністами ГнРГ, ніж гестагенами. Настання вагітності після лікування гестагенами спостерігається частіше у жінок без надлишкової маси тіла у 3,72 рази (р>0,05), аГнРГ - частіше у 2,06 (р<0,04).

Отримані результати ретроспективного дослідження переконливо показують переваги щодо використання для гормонального лікування НГЕ аГ- нРГ та необхідність розробки більш ефективних способів лікування з урахуванням вихідної маси тіла пацієнток.

References

1. Vdovichenko Y.P., Golyanovsky O.B.,

Lopushan I.V. Hyperplastic processes of endometrium: terminology, etiopathogenesis, diagnosis, treatment. Part 2. Treatment of endometrial hyperplastic processes [Electronic resource]. Women's Health.2013; 1 (31). Access Mode: http://www.health-medix.com/arti-

cles/anti_aging/ 2012-12-28 / woman_1.pdf.

2. Vovk I.S., Gorban NOT, Borisyuk O.Y. Endometrial hyperplasia (Clinical lecture). Woman's health. 2016; 5 (111): 10-18.

3. Dubinina V.G., Vizir K.M., Lysenko M.A. Problems of relapse of non-atypical endometrial hyperplasia in women of reproductive age. Materials of the International Scientific and Practical Conference "Priorities of Modern Medicine: Theory and Practice", Odessa, February 6-7, 2015. Odessa: International Humanitarian University, 2015: 42-45.

4. Kartashova M.A. Diagnosis and treatment of hyperproliferative processes of endometrium in patients with microsatellite instability and methylation of gene ESR [the author's abstract of the dissertation of the candidate of medical sciences]. Kharkiv: Kharkiv National med. un-ty; 2015. 22 p.

5. Tatarchuk T.F. On the issue of prevention and treatment of hormone-dependent hyperproliferative diseases in women. Woman's health. 2013; 7: 51-57.

6. Shakirova E.A., Artymuk H.B. Risk factors for treatment failure and recurrent endometrial hyperplastic processes in women of reproductive age with obesity. Fundamental and clinical medicine. 2016; 1; 1: 20-25.

7. Shcherbyna M.O., Tkacheva O.V., Skorbach

O.I. Preparation of endometrium for implantation in women of reproductive age.Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2015; 5; 3 (17): 89-93.

8. Ramezanali F., Khalili G., Arabipoor A., Bagheri Lankarani N., Moini A. Relationships between

Serum Luteinizing Hormone Level, Endometrial Thickness and Body Mass Index in Polycystic Ovary Syndrome Patients with and without Endometrial Hyperplasia.Int J Fertil Steril. 2016 Apr-Jun;10(1):36-41.

Размещено на Allbest.ru