Стан серцевої гемодинаміки при різних ступенях дихальної недостатності у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Останнім часом спостерігається неухильне зростання захворювань системи органів дихання, що пов'язано з урбанізацією, забрудненням атмосфери, недостатнім лікуванням гострих форм захворювань, збільшенням алергізації та зміною імунологічної реактивності населення, а також низкою інших чинників [1,2,3]. Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) становлять одну з основних причин захворюваності та смертності в світі [4,5].

Серед ускладнень ХОЗЛ чільне місце посідає ураження серцево-судинної системи (у 65-67% хворих), що проявляється гіпертрофією та дилатацією правого шлуночка, діастолічною дисфункцією шлуночків, яка часто передує порушенню скоротливої здатності міокарда [6,7]. Спостерігається сповільнення наповнення правого шлуночка (ПШ), причому компенсаторно підвищується тиск у правому передсерді з ознаками системного застою [8].

МЕТА РОБОТИ

З огляду на це метою даної роботи було підвищення ефективності ранньої діагностики гемодинамічних порушень у хворих на ХОЗЛ шляхом обґрунтування взаємозв'язку між розладами центральної гемодинаміки та ступенем дихальної недостатності.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Нами проведено клініко-інструментальні обстеження 36 хворих з ХОЗЛ у стадії ремісії (останнє загострення не менше ніж 2 тижні тому) без супутніх захворювань серцево-судинної системи та 18 контрольних осіб без ознак ураження серця і легень. Діагноз ХОЗЛ встановлено за наявності продуктивного кашлю в анамнезі тривалістю ?3 міс. протягом принаймні 2 послідовних років та співвідношення об'єму форсованого видиху за 1с до форсованої життєвої ємності легень (ОФВ1/ФЖЄЛ)<60% [9]. Усім хворим та особам з контрольної групи було проведено ехокардіографічне та спірографічне обстеження. Залучені в дослідження хворі мали незворотну бронхіальну обструкцію, синусовий ритм, не мали клінічних електро- чи ехокардіографічних ознак ішемічної хвороби серця та інших хвороб, при яких уражаються ліві відділи серця (артеріальної гіпертензії, мітральних та аортальних вад, кардіоміопатій).

Допплер-ехокардіографічне дослідження виконували згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства (1989) за допомогою апарата Aloka SSD 2000 з датчиком із частотою 2,5 МГц. Проводили визначення стандартних морфометричних показників та показників діастолічного наповнення ЛШ серця (пікових швидкостей ранньодіастолічного (Е) та пізньодіастолічного (передсердного) (А) наповнення, співвідношення Е/А, часу сповільнення ранньодіастолічного наповнення (DecT) та часу ізообємометричного розслаблення (IVRT). Діастолічну дисфункцію ЛШ (ДДЛШ) визначали як інверсію співвідношення Е/А (Е/А<1), подовження DecT і/або IVRT. Фракцію викиду ЛШ визначали за методом Сімпсона.

Середній тиск в легеневій артерії (СТЛА) обчислювали за формулою Maham-Dabostani-Gardin (1984): СТЛА=80-AccT/2, де AccT - час прискорення систолічного потоку в ЛА. Легеневу гіпертензію визначали як середній тиск в легеневій артерії (СТЛА)>20 мм рт. ст. (AccT<120мс).

Функцію зовнішнього дихання оцінювали за допомогою спірографії. Для аналізу використовували показники ОФВ₁ та ФЖЄЛ.

Статистичну обробку даних виконано за допомогою програми STATISTICA for Windows, v.5.5 (Stat. Soft, Inc.). Середні величини представлено як M±m. Порівняння між групами проводилося з використанням неспареного t- тесту. Кореляційний аналіз проводили за методом лінійної регуляції. Результати вважали статистично достовірними при значенні р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Середній вік хворих становив 56,80±12,16 року, а тривалість захворювання - 7,31±2,16 року.

У 38% пацієнтів діагностовано дихальну недостатність І ступеня, у 38% - ІІ ступеня та 23% хворих не мали клініко-інструментальних ознак дихальної недостатності.

За даними допплер-ехокардіографічного обстеження діаметр висхідної аорти у обстежених хворих даної групи становив у середньому (3,28±0,12) см, передньо-задній розмір лівого передсердя - (3,19±0,19) см, товщина міжшлуночкової перегородки - (1,08±0,07) см, кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка - (4,41±0,30) см, товщина стінки лівого шлуночка - (1,06±0,07) см, кінцево-діастолічний розмір правого шлуночка - (2,72±0,19) см, товщина стінки правого шлуночка - (0,78±0,40) см.

Таким чином, морфометричні показники лівих камер у обстежених хворих вкладаються в межі норми на відміну від правих, де спостерігалося помірне потовщення стінки та пограничне збільшення кінцево-діастолічного розміру (дилатація).

Систолічна функція лівого шлуночка була збереженою - фракція викиду становила в середньому (59,43±3,06) %.

Не було виявлено також змін діастолічного наповнення лівого шлуночка: час ізоволюмічного наповнення (IVRT) становив у середньому (88,88±4,49) мс, пікова швидкість раннього діастолічного наповнення (Е) - (68,63±5,83) см/с, максимальна швидкість передсердного (пізнього) діастолічного наповнення (А) - (47,13±5,02) см/с, коефіцієнт Е/А - 1,63±0,26, час сповільнення Е-хвилі (DT) - (201,13±12,79) мс.

Водночас спостерігалися зміни показників діастолічного наповнення правого шлуночка, які характеризувалися зменшенням співвідношення Е/А до 0,94±0,006. Пікова швидкість Е-хвилі при цьому становила (41,25±3,88) см/с, А-хвилі - (43,88±2,19) см/с. Такі зміни діастолічного наповнення правого шлуночка можна охарактеризувати як його діастолічну дисфункцію за типом порушеного розслаблення.

При порівнянні показників центральної гемодинаміки хворих на ХОЗЛ залежно від ступеня дихальної недостатності спостерігалася картина, яку узагальнено в таблиці 1.

Таблиця 1 - Структурно-функціональні параметри серця у хворих на ХОЗЛ

Із таблиці 1 видно, що фракція викиду лівого шлуночка була достовірно нижчою при ДН ІІ ступеня у порівнянні з хворими без її ознак. Збільшення ступеня ДН супроводжувалося зменшенням пікової швидкості Е-хвилі трансмітрального потоку з одночасним зростанням пікової швидкості пізнього діастолічного наповнення ЛШ та зменшенням коефіцієнта Е/А. Це свідчило про формування діастолічної дисфункції міокарда ЛШ ( за типом порушеного розслаблення) із одночасним зниженням його скоротливості.

Взаємозв'язок між ступенем ДН та структурно - функціональними параметрами серця у хворих на ХОЗЛ був представлений наступним чином.Ступінь ДН при ХОЗЛ достовірно корелював із передньо-заднім розміром ЛП (R=0,54, p=0,002), показником міжшлуночкової перегородки ЛШ (R=0,52, p<0,0001), величиною КДР ЛШ (R=0,52, p=0,003) та розміром стінки ЛШ (R=0,82, p<0,0001).

Також ступінь дихальної недостатності достовірно корелював із показниками діастолічного наповнення ЛШ, зокрема, прямо із IVRT (R=0,46, p=0,02) та обернено із співвідношенням Е/А (R=-0,42, p= 0,03).

Достовірно прямі взаємозв'язки спостерігалися також між ступенем дихальної недостатності та КДР ПШ (R=0,39, p=0,03), товщиною його стінки (R=0,58, p=0,001), піковою швидкістю Е-хвилі наповнення ПШ (R=0,48, p=0,01) та часом сповільнення (DT) Е-хвилі транстрикуспідального потоку (R=0,39, p=0,04). захворювання серце легень кардіогемодинаміка

Таким чином, ми встановили взаємозв'язок між розладами серцевої гемодинаміки та ступенем дихальної недостатності. Поряд із цим виявлені істотні порушення кардіогемодинаміки як правого, так і лівого шлуночків серця при ДН ІІ ст., в той час як при ДН 0 та І ст. морфофункціональні показники серця у переважної більшості пацієнтів вкладалися в норму.

У хворих на ХОЗЛ за умови зростання ступеня ДН достовірно погіршується функціональний стан обох шлуночків, зокрема, потовщення стінки ПШ, зростання середнього тиску в легеневій артерії, зміна їх діастолічних наповнень за типом порушеного розслаблення.

Використання допплер-ехокардіографії у хворих зазначеного профілю є методом вибору для ранньої діагностики порушень розслаблення та наповнення шлуночків, які можуть слугувати доклінічними маркерами формування хронічного легеневого серця, що утворює перспективний напрямок до уточнення та узагальнення якісних та кількісних показників ехокардіографії та визначення термінів початку лікування даного захворювання.

Список літератури

1. Фещенко Ю.І. Сучасні проблеми пульмонології // Укр. пульмонологічний журнал. -1997. -№2. -С.3-89.

2. Чучалин А.Г. Хронический обструктивный бронхит //Тер. архив. - 1997. -№3. -С.5-9.

3. Tachkin D.P. Chronic obstruсtive pulmonary disease: management afte diagnosis // Pulmonary Disease / Еdited by P.A. Selesky.-USA:Willey Medical Publication. -1992.-P.178-207.

4. Фещенко Ю.І. Хронічні обструктивні захворювання легень // Укр. пульмонологічний журнал.- 1997. -№1.- С. 5-9.

5. Thurblek W.M. A pathologic approach to chronic bronhitis and emphisema // Update, Pulmonary diseases and disordes / Еdited by A. Fishman. - USA:Mc Graw H.U., Book Company.-1992.-P.137-148.

6. Сучасна діагностика порушень діастолічної функції міокарда: Метод. рекомендації / В.О.Бобров, Л.А.Стаднюк, Л.М.Антошко та ін.-Київ,1995.-14 с.

7. Nishimura R.A., Schwartz R.S., Holmes D.R.Jr. Failure of calcium channel blockers to improve ventricular relaxation in humans // J. Am. Coll.Cardiol.-1993.-Vol.21.-P.182-188.

8. Michael J.R., Summer W.R. Pulmonary hypertension / review / //Lung.-1991.-Vol.163.-P.65-82.

9. American Thoracic Society. ATS statement. Standards for the diagnosis and care of patients with chronic obstructive pulmonary disease: inpatient management of COPD // Am. J. Respir. Crit. Care Med.- 1995.- Vol. 152 (Suppl.).- P. S77-S120.

Размещено на Allbest.ru