Епідеміологія грипу в сучасних умовах світу. Протиепідемічні та профілактичні заходи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров`я України

Івано - Франківський національний медичний університет

Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології

Реферат

на тему : Епідеміологія грипу в сучасних умовах світу. Протиепідемічні та профілактичні заходи

Виконала:

Студентка Vкурсу 10* групи

Лікар Христина

Івано - Франківськ, 2019



1. Визначення

Грип - антропонозна гостра вірусна інфекція ,яка характеризується гострим початком, високою гарячкою, вираженою інтоксикацією, ураженням дихальних шляхів, тяжкими ускладненнями, епідемічним розповсюдженням.

Сезонний грип -- щорічне захворювання в епідемічний період, викликане типовими вірусами грипу, які зустрічаються серед людей. У північній півкулі сезон грипу зазвичай триває 3 місяці і припадає на період з жовтня до квітня, натомість у південній півкулі -- з травня до вересня.

Пандемічний грип -- захворювання, що виникають кожні кільканадцять або кількадесят років у вигляді світових епідемій (пандемії), що викликаються новими, невідомими раніше серед людей, підтипами або варіантами вірусу, напр., т. зв. іспанка (у 20-х роках ХХ ст.). Інфекція поширюється дуже швидко -- під час пандемії кількість захворювань у декілька разів вища, ніж під час звичайної епідемії сезонного грипу. Про оголошення пандемії вирішує ВООЗ на підставі географічного поширення інфікування новим типом вірусу, а не тяжкості перебігу грипу.

грип вірусний інфекція

2. Історичні факти

Вперше, в 412 році до нашої ери, про схожу за характеристикою з грипом хворобу згадував у своїх літописах Гіппократ. Він описував її як дуже заразну, що розповсюджується з великою швидкістю серед населення, охоплюючи цілі континенти. Тоді грип називали «італійською лихоманкою», так як інфіковані люди страждали від високої температури джерелом вірусу вважали спекотну Італію. Хворих не тільки лихоманило, але і турбувала ломота в м'язах, головний біль, боліло горло, виникав кашель.

У той час стародавні лікарі призначали пити трав'яні настої, багато води, мед. Не багатьом таке лікування допомагало, більшість вмирало від таємничої хвороби. Деякі італійські філософи припускали, що епідемію провокує особливе розташування місяця і зірок.

Наступні грип-подібні епідемії описувалися в 1173 році.

У 1580 році вперше задокументували масштабну пандемію грипу, на той час хвороба була безіменною. І тільки в XVI столітті в Італії їй, нарешті, дали назву -- інфлуенца. Слово «influenza» в перекладі з італійської -- вплив. Чому назвали так? Тому що італійські астрологи вважали, що ці спалахи епідемій обумовлені особливою послідовністю зірок. Але, потім вчені помітили, що для хвороби характерна агресивність саме в зимову пору року, зробили висновок, що причина не в зірках, а в переохолодженні.

Свою сучасну назву грип отримав через три століття. Грип походить від французького слова grippe і німецького grippen, що перекладається, як «схоплювати».

У 1889-1891 рр. землю охопила одна з наймасштабніших пандемій середньої тяжкості, викликана вірусом типу H3N2. Пандемія торкнулася Середньої Азії, Росії, Європи, Нової Зеландії, Австралії, Північної і Південної Америки, Мексики.

У 1918-1920 рр. смертоносна пандемія -- «іспанка», викликана вірусом H1N1. Пандемія забрала за різними відомостями від 20 млн. до 100 млн. людських життів, хвороба торкнулася 20-40% населення всієї планети. Від «іспанки» вмирали з неймовірною швидкістю, вранці людина могла себе відчувати добре, вдень з'являлись перші ознаки хвороби, різко ставало гірше і до вечора лікарем констатувалась смерть. Не всі вмирали моментально, деякі могли пережити першу добу хвороби, але пізніше смерть наставала від пневмонії. Особливість «іспанки», крім підвищеної смертності, полягала в тому, що схильні до хвороби були більше люди до 50 років, хоч, як правило, грип небезпечний для дітей і людей похилого віку.

Далі слідував цілий ряд наукових відкриттів:

-- американець Річард Шоуп (на фото), вивчаючи грип у свиней, зробив сенсаційне відкриття в 1931 р.: виявлений вірус грипу;

-- 1933 р. -- вірусологами Вілсоном Смітом, Крістофером Ендрюсом і Патріком Лейдлоу (Національний інститут медичних досліджень, Лондон) вперше було ідентифіковано вірус грипу типу А;

-- 1940 р. -- Томасу Френсісу належить відкриття вірусу грипу типу B;

-- 1940 р. -- стало відомо, що вірус грипу можна культивувати на курячих ембріонах, що істотно допомогло науці в подальших дослідженнях;

-- у 1947 р. -- Річард Тейлор виділив вірус грипу типу С.

У 1957-1958 рр. пандемія «Азіатського грипу», типу H2N2. Грип почався на Далекому Сході в лютому 1957 р., охопивши з неймовірною швидкістю весь світ. У США від вірусу загинуло понад 70 тис. людей.

Пандемія середньої тяжкості -- «Гонконгській грип», типу H3N2. Вірус зародився в 1968 році в Гонконзі. Високий відсоток захворюваності спостерігався у людей старше 65 років. Тоді загинуло 33 800 чоловік.

У 1977-1978 рр. -- пандемія відносно легкого ступеня названа -- «Російський грип». Вірус H1N1 викликав вже епідемію в 50-х роках, тому він «атакував» народжених після 1950 року.

У 1997 році в Гонконзі стався спалах «пташиного грипу», H5N1. Перший випадок в історії передачі вірусу від курей до людей. В результаті цієї епідемії 18 осіб було госпіталізовано, 6 з них померло. Щоб знищити джерело вірусу було вбито 1,5 мільйона курей.

У 2003 р. в Азії почав бушувати «пташиний грип», після інфікування приблизно 100 чоловік, на фермах було вбито понад 140 млн. курей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, з 2003 р. по кінець 2013 р. пташиний грип H5N1 наступав спалахами. Від грипу спостерігаються нерідко такі ускладнення: пневмонія, ураження нирок, печінки, кровотворних органів. Що і могло привести до смерті.

У 2009 році -- пандемія грипу А, тип H1N1. Вірусу присвоїли назву «свинячий грип» або «Мексиканський». Найбільше грип вирував в США, Канаді, Німеччині, Мексиці, Великобританії, був виявлений майже у всіх країнах Європи. У червні ВООЗ оголосила пандемію. Тоді загинуло близько 2 тис. чоловік.

У квітні 2013 року в Китаї спостерігалася епідемія нового штаму вірусу H7N9 (поки без назви). Тоді захворіло 453 жителя Китаю, 175 з них померло.

3. Епідеміологічні відомості

Нині грип є найпоширенішою інфекційною хворобою на земній кулі. За своє життя на нього декілька раз хворіє майже кожна людина. Під час епідемічних спалахів хворіє до 30 - 50 % населення ураженого регіону, що призводить до великих економічних збитків.

На сьогоднішній день грип залишається практично неконтрольованою і малокерованою інфекцією. Попри те, що показник смертності від неускладненого грипу невисокий і становить 0,01 - 0,2 %, він різко збільшується у разі виникнення хвороби у старих і ослаблених хронічними серцево-судинними й легеневими хворобами осіб, а також у вагітних жінок і дітей раннього віку. Окрім цього, нові пандемічні штами грипу мають властивість уражати найбільш молоді верстви населення та спричиняти значно більшу летальність - до 10 %.

Значущість проблеми грипу суттєво посилюється здатністю цього збудника обмінюватися генетичною інформацією з вірусами грипу тварин і птахів, що веде до утворення багаторазових реасортантів - мутантів, наділених новими патогенними властивостями й вірулентністю.

Сприйнятливість населення до грипу дуже висока у людей всіх вікових груп, але найбільша захворюваність спостерігається у дітей віком від 1 до 14 років, що в 4 рази вище, ніж у літніх осіб. Відносно рідкісними є випадки грипу тільки серед дітей перших місяців життя, які одержали пасивний імунітет від матері. Із 6-місячного віку діти можуть легко інфікуватися.

Тривалість епідемії грипу зазвичай становить 3 - 6 тижнів. Епідемії в Північній півкулі трапляються, як правило, восени або взимку. Під час епідемії хворіє 25 - 40 % населення, охопленого грипом регіону, особливо висока захворюваність серед дітей. Під час пандемій захворюваність може бути ще вищою. Епідемії грипу, спричинені вірусом грипу типу A, трапляються кожні 1 - 2 роки, типу B - кожні 3 - 4 роки.

4. Епідемічні особливості

Вірус грипу належить до родини ортоміксовірусів. Ядро вібріону представлене рибонуклеїновою кислотою. Існують A, B та C серотипи вірусу грипу. Оболонка вірусу містить такі поверхневі антигени: гемаглютиніни (H) та нейрамінідази (№). Нейрамінідаза визначає ферментативну активність вірусу, а гемаглютинін (має високу мінливість та імуногенність) здатен гемолізувати еритроцити. Гемаглютинін та нейрамінідаза є факторами агресії вірусу грипу. Обидва поверхневих антигени дуже мінливі, що є причиною появи нових антигенних варіантів вірусу. За даними ВООЗ (1980), вірус грипу має 12 типів гемаглютинінів та 9 типів нейрамінідази. Гемаглютиніни 1, 2, 3 типів та нейрамінідази 1, 2 типів містять віруси, що вражають людину. Інші антигени характерні для вірусів грипу тварин.

Мінливість найбільш характерна для вірусу грипу A. Вірус грипу B більш стабільний, а вірус грипу C взагалі не змінюється.

Віруси грипу малостійкі в зовнішньому середовищі. Під дією дезінфікуючих засобів вони гинуть. Нагрівання до 50 - 60° C інактивує віруси впродовж декількох хвилин.

Резервуаром вірусу і джерелом інфекції при грипі є хвора людина, а в окремих випадках, ще й тварини, особливо в періоді гарячки з вираженим катаральним синдромом.

Епідеміологічну небезпеку інфікованої вірусом грипу людини визначають два фактори: кількість вірусу в слизу верхніх дихальних шляхів і виразність катарального синдрому. Інфікувальна доза вірусу для людини становить близько 0,0001 мл носоглоткового секрету. В інкубаційному періоді віруси грипу виділяються в одиничних випадках, у розпал хвороби - досить інтенсивно. Інтенсивне виділення вірусу зберігається й у періоді реконвалесценції після нормалізації температури, за наявності залишкових катаральних явищ у дихальних шляхах, воно більш тривале у дітей, ніж у дорослих. Описані окремі випадки виявлення вірусу з дихальних шляхів через 20 - 40 і навіть 150 - 180 днів після початку хвороби.

Механізм передачі збудника - повітряно-крапельний. Інфікування відбувається під час вдихання дрібних крапель слизу, що містять віруси грипу. Ці краплі слизу потрапляють в оточуюче середовище (повітря, посуд, предмети побуту) під час кашлю і чхання хворих

Фактори ризику інфікування:

1) тривале перебування на близькій відстані (до 1,5-2 м) від хворого на грип бeз зaхисту (захисна маска для обличчя), будь-який контакт «обличчям до обличчя» без маски;

2) безпосередній контакт із пацієнтом або інфікованою особою, або із зараженими предметами;

3) недостатня гігієна рук;

4) доторкання інфікованими руками ділянки рота, носа та очей;

5) перебування у місцях значного скупчення людей у сезон захворюваності на грип.Інкубаційний період та період заразливості: інкубаційний період триває 1-7 днів (у середньому -- 2 дні). Період заразливості у дорослих -- 1 день перед і до 5 днів після появи симптомів (іноді, навіть, до 10 днів), а в малих дітей -- декілька днів перед і ?10 днів після появи симптомів. Хворі з тяжкими порушеннями імунітету можуть виділяти вірус протягом декількох тижнів або місяців.

5. Профілактика

Специфічна профілактика грипу:

Щеплення проти грипу є основним інструментом для запобігання захворювання на грип і противірусна хіміопрофілактика не є альтернативою щепленню. Впродовж епідемії грипу, противірусну хіміопрофілактику рекомендується призначати особам з високим ступенем ризику розвитку ускладнень грипу впродовж 2-х тижнів після щеплення, перш ніж виробиться адекватна імунна відповідь на інактивовану вакцину (впродовж 6-ти тижнів для дітей, які не були раніше щеплені і які потребують 2 дози вакцини).

Ефективність вакцини проти грипу залежить від віку, імунного статусу і відповідності між циркулюючим і вакцинним штамом вірусу. Оскільки вакцини проти грипу не є на 100 % ефективними, щеплені і нещеплені люди можуть мати грипоподібні симптоми як прояв грипу або одночасно циркулюючих негрипозних збудників (наприклад, риновірусів, аденовірусів, респіраторно-синцитіальних вірусів, парагрипозних вірусів, бокавірусів, коронавірусів, людських метапневмовірусів, Bordetella pertussis, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae та бактеріальних збудників негоспітальних пневмоній).

Прийом противірусних лікарських засобів проти грипу необхідно припинити за 48 год. до введення живих ослаблених вакцин проти грипу. Якщо це можливо, противірусні препарати не слід призначати протягом 2 тижнів після введення живих ослаблених вакцин проти грипу.

Існують докази, що щеплення медичних працівників знижує смертність у пацієнтів. Слід докладати зусиль для того, щоб весь медичний персонал отримував щеплення перед кожним сезоном грипу. Нещеплені медичні працівники можуть бути джерелом вірусу грипу в ЗОЗ.

Вакцина може мати знижену ефективність у осіб з ослабленим імунітетом або у випадках, коли вірус вакцини не співпадає з циркулюючим вірусом в популяції в даний час.

Якщо особа отримала щеплення в сезон грипу, рекомендовано впродовж 14 днів, поки не виробиться захисний титр антитіл, проводити хіміопрофілактику противірусними засобами.

Щеплення проти грипу проводяться відповідно до чинного календаря профілактичних щеплень в Україні.

Хіміопрофілактика:

Хоча щеплення є основним способом профілактики, хіміопрофілактика також дозволяє попередити захворювання на грип. Противірусна хіміопрофілактика повинна проводитися всім співробітникам закладу, які не можуть отримати щеплення проти грипу, або для яких вакцина протипоказана, або якщо антигени штамів вакцини не відповідають антигенам вірусів, що циркулюють в громаді в даний період.

Особам, котрі мали контакт із хворим, але при низькій імовірності ускладнень інфекції, противірусна хіміопрофілактика призначатися не повинна.

Кому призначати противірусну хіміопрофілактику?

Коли віруси грипу циркулюють у громаді, противірусну хіміопрофілактику можна приз

начати особам з високим ступенем ризику розвитку ускладнень грипу протягом 2 тижнів після щеплення, поки виробиться адекватна імунна відповідь на інактивовану вакцину (6 тижнів для дітей, які не були раніше щеплені і які потребують 2 дози вакцини).

Противірусну хіміопрофілактику слід розглядати для дорослих і дітей віком від 1 року, які мають високий ризик розвитку ускладнень грипу, для яких щеплення проти грипу протипоказане, недоступне, або матиме низьку ефективність (наприклад, особи зі значно ослабленим імунітетом).

Противірусну хіміопрофілактику у поєднанні зі швидким введенням інактивованої вакцини слід розглядати для дорослих і дітей віком від 1 року, які мають високий ризик розвитку ускладнень грипу і ще не були щеплені, коли активність грипу вже виявлена у громаді. Щеплення рекомендованим особам повинно тривати до припинення поширення вірусу грипу у громаді.

Противірусну хіміопрофілактику можна розглядати для нещеплених дорослих, в тому числі медичних працівників, та для дітей віком від 1 року, які знаходяться в тісному контакті з особами з високим ризиком розвитку ускладнень грипу в періоди активності грипу. Хіміопрофілактика грипу припиняється через 2 тижні після щеплення (або через 6 тижнів для дітей, які не були раніше щеплені і які потребують 2 дози вакцини).

Противірусна хіміопрофілактика рекомендується для всіх мешканців (щеплених і нещеплених) закладів закритого типу, де виникають спалахи грипу.

Противірусну хіміопрофілактику слід розглядати для осіб з високим ризиком розвитку ускладнень грипу, якщо вакцина проти грипу не доступна.

Противірусну хіміопрофілактику можна розглядати для осіб з високим ризиком розвитку ускладнень грипу, контактним з імуносупресією та у ситуаціях, коли існує документальне підтвердження низької клінічної ефективності вакцини проти грипу через циркуляцію в громаді штамів вірусів грипу, що антигенно відрізняються від штамів вакцини.

В інших ситуаціях, коли ризик інфікування є причиною для занепокоєння, медичним працівникам рекомендовано вести моніторинг контактних пацієнтів з високим ризиком розвитку ускладнень грипу на предмет ранніх ознак і симптомів ГРІ і грипоподібних захворювань. Таким пацієнтам з ранніми ознаками захворювання розпочинати противірусне лікування якомога швидше.

Коли розпочинати противірусну хіміопрофілактику?

В разі відсутності вакцини проти грипу або неефективності вакцини (наприклад, при антигенно-відмінних циркулюючих штамах) противірусну хіміопрофілактику слід починати з початком стійкої активності грипу в громаді, визначеної структурними підрозділами з питань охорони здоров'я місцевих органів самоврядування.

Застосування противірусних засобів для хіміопрофілактики відповідних осіб у домашніх умовах слід розпочати, коли один з членів сім'ї має підозру на грип або підтверджений грип і будь-який інший член сім'ї має високий ризик розвитку ускладнень грипу в результаті інфекції, у тому числі діти віком <6 місяців. За таких умов всі неінфіковані члени сім'ї повинні проходити противірусну хіміопрофілактику. В ідеалі, в таких умовах всі члени сім'ї повинні бути щеплені, що робить непотрібною хіміопрофілактику.

Противірусну хіміопрофілактику слід розпочати в закладах закритого типу, коли виявлені спалахи грипу або коли є вагомі підстави для підозри на грип, але етіологія спалаху досі не визначена.

Тривалість хіміопрофілактики

Якщо вводиться інактивована грипозна вакцина, противірусна хіміопрофілактика може бути припинена через 2 тижні після щеплення осіб у неінституційних закладах. Діти віком <9 років, які отримали інактивовану грипозну вакцину в перший раз, потребують другої дози (вводиться принаймні через 4 тижні після першої дози) вакцини; пік імунної відповіді виникає через 2 тижні після отримання другої дози. Таким чином, необхідні мінімум 6 тижнів хіміопрофілактики (тобто хіміопрофілактика протягом принаймні 4 тижнів після першої дози вакцини та додатково 2 тижні хіміопрофілактики після другої дози), залежно від тривалості затримки до введення другої дози вакцини.

Противірусну хіміопрофілактику членам сім'ї слід продовжувати впродовж 10 днів після встановлення діагнозу грипу одному з членів сім'ї.

В осіб з високим ризиком розвитку ускладнень грипу, для яких щеплення проти грипу протипоказане, недоступне або матиме низьку ефективність (наприклад, особи зі значно ослабленим імунітетом), хіміопрофілактику слід продовжувати впродовж всього терміну циркуляції вірусу грипу в громаді під час сезону грипу.

Противірусні препарати для хіміопрофілактики

Віруси грипу та їх чутливість до наявних противірусних препаратів стрімко розвиваються. Клініцисти повинні бути обізнаними щодо штамів грипу, що циркулює в громаді впродовж усього сезону грипу. Поточну й оновлену інформацію про стійкість до противірусних препаратів та рекомендації щодо противірусних препаратів можна знайти на веб-сайті www.moz.gov.ua та http://www.euro.who.int. Для хіміопрофілактики грипу A та B слід використовувати озельтамивір або занамівір.

Неспецифічні методи

1. Ізоляція хворих протягом 7 днів від появи симптомів або, якщо тривають довше -- протягом 24 год після регресу лихоманки та гострих симптомів з боку дихальної системи. У випадку пацієнтів із імунодефіцитом необхідна довша ізоляція.

2. Засоби індивідуального захисту:

1) гігієна рук -- під час сезону грипу, і особливо у випадку близького контакту з хворим на грип (напр., вдома, на роботі, в лікарні, поліклініці) часте (10 разів на добу протягом 20 с) миття рук водою з милом (найкраще засобом на основі алкоголю) з наступним висушуванням одноразовим рушником: після кожного контакту з пацієнтом, користування туалетом, перед їжею або дотиком ділянки рота та носа, після повернення додому, після туалету носа або закриванню рота під час чхання та кашлю.

2) Необхідно носити лицеву маску (напр., хірургічну, стоматологічну) у ситуаціях близького контакту з пацієнтом (до 1,5-2 м). Маску також повинен носити пацієнт із грипом, щоб зменшити ризик зараження інших. Маски потрібно змінювати на нові після кожного контакту з пацієнтом, а використані викидати до смітника. Здоровим особам не рекомендується профілактично носити маски на вулиці. Під час медичних процедур на дихальних шляхах, під час яких утворюється аерозоль виділень (напр., бронхоскопія, відсмоктування виділень з дихальних шляхів і т. п.) необхідно носити маску з фільтром № 95 (або подібного класу), а також захисні окуляри, халат і рукавички.

3) Інші правила гігієни під час епідемічного сезону грипу: слід прикривати рот одноразовим носовичком під час кашлю та чхання, потім викинути його у смітник та старанно помити руки (у випадку відсутності одноразового носовичка, рекомендується прикривати рот передпліччям, а не долонею); уникати лицевого контакту з іншими особами обличчям до обличчя; уникати натовпу; уникати дотику немитими руками рота, носа та очей; часто ретельно провітрювати приміщення.

6. Протиепідемічні заходи:

Госпіталізація хворих здійснюється за клінічними таепідемічними показаннями, може бути ізоляція на дому, обмеження відвідуванняполіклініки, аптек. Виписка із стаціонару після клінічного одужання, але загальний термінізоляції не менше 7-10 днів. Реконвалесценти після грипу потребують диспансерногоспостереження до 1-3 місяців в поліклініці. Неспецифічна сезонна профілактика включаєметоди підвищення резистентності організму (полівітамінні препарати, біостимулятори,загартувальні процедури). Специфічна профілактика полягає у проведенні вакцинації.

Вакцини проти грипу поділяються на живі і інактивовані. Живі алантоїсні вакцини містять атенуйовані віруси, вводять їх у носові ходи. Вони мають високу реактогенність.

Інактивовані вакцини бувають суцільновіріонні, розщеплені і субодиничні. Розщеплені (спліт- вакцини) містять частинки зруйнованого вірусу - поверхневі і внутрішні білки

Спліт-вакцини характеризуються високою імуногенністю (74-84%) і значно меншою реактогенністю, ніж цільновіріонні вакцини. В Україні зареєстровані спліт-вакцини - «Ваксігрип», «Флюарікс». Субодиничні вакцини з'явились у 1980 році. Вони містять тільки два поверхневих глікопротеїна - гемаглютинін і нейрамінідазу. Така вакцина максимально очищена від білків і має найменшу реактогенність. Імуногенність вакцини складає 85-95%. В Україні зареєстрована субодинична вакцина «Інфлувак». Одна ін'єкція «Інфлувак» забезпечує ефективний захист протягом 12 місяців. Вакцинацію проти гриппу проводять особам із підвищеним ризиком ускладнень (літнім людям, котрі мають хронічні запальні, обмінні, гематологічні, важкі неврологічні захворювання, дітям до 5 років ).

Вакцинація має передсезонний характер, не пізніше 2 місяців до початку епідемії.

Вакцина ефективна тільки проти певного типу вірусу.

Екстрена профілактика проводиться у період епідемії грипу:

Ремантадин - 0,05 г 1 раз на добу протягом 7 днів;

Оксолін - 0,25% мазь 2 рази на день змазувати носові ходи;

Інтерферон - ампула розчиняється у 2 мл води і закапують у ніс по 5 крапель 2 рази на день з інтервалом не менше 6 годин. Засобом індивідуальної профілактики є марлева маска



7. Глобальна стратегія щодо грипу 2019-2030 (ВООЗ)

Грип - серйозна глобальна загроза здоров'ю , яка впливає на всі країни: щороку, по оцінках , налічується 1 мільярд випадків захворювання, 3-5 мільйонівважких випадків і 290 000-650 000 випадків смерті, пов'язаних з грипом по всьому світі. У всьому світі,наступна пандемія грипу є питанням часу, і вона, як вважають багато експертів, є потенційно найбільш руйнівною подією для глобальної охорони здоров'я з далекосяжними наслідками.

Глобальна стратегія щодо грипу в 2019-2030 забезпечує для ВООЗ, країн і партнерів даної організації, основні підходи боротьби з пандемією грипу через надійні національніпрограми- від спостереження до профілактики захворювань і боротьби - з метою зміцнення сезонної профілактики і контролю, та готовності домайбутніх пандемій. Для досягнення цієї мети, стратегія ставить великий акцент на наступному:

1. Розвиток кращих глобальних інструментів,такі як вакцини, противірусні препарати та лікування, що принесе користь всім країнам і вселить довіру громадськості

2. Спільні зусилля країн, які інтегровані в рамках планування національної безпеки в області охорони здоров'я.

3.Профілактика грипу, контроль і забезпечення готовності функціональних блоків для створення потенціалу тапідвищення основних можливостей по всьому спектру охорони здоров'я;

4.Національний підхід до проблеми на рівні кожної країни має життєво важливе значення для забезпечення стійкості національних програм з грипу, які служать в якості інвестицій для ще більшого зміцнення системи охорониздоров'я і забезпечення готовності до пандемії. Стратегія поєднана з цілями ВООЗ.Стратегія включає програму роботи по забезпеченню загального охоплення здоров'я, вирішення надзвичайних ситуацій в області охорони здоров'я і пропагандиздорового населення. Стратегія ґрунтується на успіху Глобального епіднагляду за грипом та системи реагування та готовності допандемічного грипу, вона об'єднує більш широкі цілі профілактики, контролю та забезпечення готовності для всіх країн.

Досягнення максимально можливого запобігання грипу, контролю і забезпечення готовності до захисту здоров'я всіх людей.

Цілі:

1. Зниження тягаря сезонного грипу.

2. Мінімізувати ризик зоонозного грипу.

3. Пом'якшення наслідків пандемії грипу.

High-Level Результати:

1. Глобальні інструменти:консенсус-керований план спрямований на дослідження, впровадження інновацій тастворення нових і поліпшених засобів для профілактики, виявлення, контролю і лікування грипу.

2. Зміцнення потенціалу країн: кожна країна має мати пріоритетну програму профілактики грипу, яказаснована на фактичних даних, оптимізована відповідно до потреб країни і вносить свій вклад в національну та глобальну готовність,реагування і безпеку в галузі охорони здоров'я.

Стратегічні цілі і дії:

1. Сприяти проведенню наукових досліджень та інновацій з метою задоволення потреб громадського здоров'я.

A. Сприяти проведенню наукових досліджень і інновацій для поліпшення і створення нових вакцин і препаратів для лікування грипу.

B. Стимулювання оперативних досліджень з метою профілактики грипу, контролю та реалізації програм.

C. Сприяння проведенню досліджень, щоб краще зрозуміти вірусні характеристики і фактори, які впливають на поширення грипу.

2. Зміцнення глобального епіднагляду за грипом, моніторинг.

A. Спостереження за вірусологічними властивостями грипу

B. Побудова сильної доказової бази для розуміння впливу і тягаря грипу.

C. Розробка ефективних комунікаційних стратегій боротьби з грипом в різних секторах між зацікавленими сторонами.

3. Розширення сезонної політики і програми захисту та профілактики грипу та контролю груп ризику.

A. Інтеграція немедикаментозного втручання в програми профілактики і контролю.

B. Розробка і впровадження, заснованих на фактичних даних, програм по зниженню передачі вірусу, підвищення рівня імунізації та зниження тяжкості перебігу захворювання.

C. Розробка і впровадження заснованих на фактичних даних методик лікування.

4. Посилення готовності до пандемії і швидкості реагування на спалах грипу, щоб зробити світ безпечнішим.

A. Зміцнення національного, регіонального та глобального планування для того, щоб своєчасно і ефективно ліквідувати вірус.

Є п'ять ключових компонентів, які допоможуть спрямовувати діяльність ВООЗ та їх країн-партнерів на загальну стратегі боротьби з пандемією:

* країни знаходяться в центрі;

* Глобальний епідеміологічний нагляд за грипом і відповідні заходи боротьби з поширенням вірусу

*Робота в сфері громадського здоров'я

* партнерство і укріплення з'язків між країнами

* співвідношення ціни та якості вакцин і препаратів для лікування

Поширення вірусів грипу в світів сезон 2019/2020 та рекомендований склад грипозних вакцин для використання в сезоні грипу 2020

Вересень 2019

1. ВООЗ проводить технічні консультації в лютому та вересні кожного року, щоб рекомендувати віруси для включення в склад вакцин.

2.Вакцини проти грипу для північної і південної півкулі в сезони грипумають бути відповдними для штамів, які циркулюють в даний сезон на певній території. Ця рекомендація стосуєтьсявакцин проти грипу для використання в майбутньому південній півкулі 2020 сезону грипу. Рекомендація будеприйнята в лютому 2020 року відносно вакцин, які будуть використовуватися для північної півкулі 2020-2021 сезонугрипу.

3. Рецепти вакцин доступні на веб-сайті ВООЗ в глобальній програмі боротьби з грипом

У період з лютого по вересень 2019 року, активність грипу зросла, повідомлялося що з грипом A (H1N1) pdm09, A (H3N2) спільно циркулюють роди -вірусів грипу В. У помірній зоні північної півкуліактивність грипу знизилася з лютого по квітень і залишається на міжсезонному рівні в більшості країн. Грип A (H1N1) pdm09 був переважаючим типом вірусу грипу в більшості країн Північної і Східної Європи, Північної Африки та Азії. Грип A (H3N2) був переважаючим типом вірусу в південно-західній Європі, Північній Америці та деяких країнах Азії.

Віруси грипу В, обох B / Victoria / 2/87 і B / Ямагата / 16/88 родоводів, поширені в значно нижчій пропорції, ніж віруси грипу А в більшості країн.

У Китаї грип A (H1N1) віруси pdm09 переважали потім грип B і A (H3N2). Активність грипу в тропічних і субтропічних країнах Африки в ціломунизька з переважанням грипу A (H3N2), з подальшим переважанням грипу В (в основному B / Victoria) і A (H1N1) віруси pdm09. У тропічнихкраїнах Азії, грип A (H1N1) віруси pdm09 переважали, потім грип В (в основному B / Victoria і грип A (H3N2). У тропічних країнахПівденної Америки, Карибського басейну і Центральної Америки, віруси грипу А та грипу В спільно поширені. Грип A (H1N1) pdm09 циркулював в більш високих пропорціях, ніж A (H3N2) і віруси грипу В лінії передачі / Ямагата поширений в більшій пропорції, ніж вірусилінії диференціювання B / Victoria. У помірній зоні південної півкулі активність грипу зросла з травня по липень. У південній частині ПівденноїАмерики, грип A (H1N1) віруси pdm09 переважав а далі грип A (H3N2). У ПівденнійАфриці, грип A (H3N2) був переважаючим з дуже небагатьма виявленнями A (H1N1) pdm09 і грип B вірусів. Активність грипу була з помірноїдо високої в Австралії в основному грипу A (H3N2) та грипу В (в основному B / Victoria / 87). Вцілому, активність грипу в південнійпівкулі знизилася з серпня, хоча було поширення вірусів грипу В в Чилі. Активність грипу була від помірної до високої в Австралії, восновному грипу A (H3N2) та грипу В (в основному B / Victoria / 87). В цілому, активність грипу в південній півкулі знизилася зсерпня, хоча було продовжено поширення вірусів грипу В в Чилі. Активність грипу була від помірної до високої в Австралії, в основному грипу A(H3N2) та грипу В (в основному B / Victoria / 87). В цілому, активність грипу в південній півкулі знизилася з серпня, хоча було виявлено поширення вірусів грипу В в Чилі.

грип A

Віруси грипу А переважали в більшості країн протягом цього періоду, включаючи країни Африки, Північної Америки,Центральної Америки, помірної і тропічної Південної Америки, Європи, Азії і Океанії. У всьому світі, спільне звернення якA (H1N1) pdm09 і A (H3N2) було очевидно у всіх країнах, районах і територіях. Віруси грипу A (H1N1) pdm09 поширені в

більш високих пропорціяхв більшості країн північної, східної і центральної Африки, Центральної, Південно-Східної і Західної Азії, Північної Європи таЦентральної Америки. Грип A (H3N2), поширений в більш високих пропорціях в деяких країнах Океанії, Південної і Західної Африки, тропічні райони Південної Америки, включаючи Карибський басейн, Північну Америку і Південно-Західну Європу.

грип B

Віруси грипу В циркулюють на більш низькій частоті, ніж віруси грипу А в більшості країн Європи, Південної та ЗахідноїАфрики і Південної Америки. Та в більшості країн

Південно-Східної Азії був збільшений відсоток грипу B, активність в деяких країнах південного конуса Південної Америки(особливо Чилі) з середини серпня. Винятком була Південна Америка, де була вища циркуляціявірусів лінії диференціювання B / Ямагата.

З 18 лютого 2019 по 24 вересня 2019 року, один випадок захворювання людини високо патогенного пташиного грипу A (H5N6) в Китаї і один випадок захворювання людини грипом A (H5N1) в Непалі. З грудня 2003 року, в цілому 885 випадків захворювання людини пташиним грипом A (H5) з них 463 смертей були підтверджені в 17 країнах. На сьогоднішній день не було ніяких доказів стійкої передачі цього вірусу від людини долюдини. Протягом даного періоду був один випадок захворювання людини на високопатогенний штам вірусу пташиного грипу A (H7N9) в Китаї. З березня 2013 року, було зареєстровано в цілому 1568 випадків A (H7N9) вірусної інфекції з них 616 смертей. Китай і Оманповідомили про один випадок захворювання людини на пташиний грип A (H9N2) в цей період. Крім того, про один випадок грипу A (H1N1) повідомили в СполученихШтатах.

ВООЗ рекомендує, щоб вакцини чотирьохвалентного грипу для використання в сезон грипу 2020 містили наступне:

* Л / Брисбен / 02/2018 (H1N1), pdm09-подібний вірус;

* Л / Південна Австралія / 34/2019 (H3N2) - вірус;

* A B / Вашингтон / 02/2019 (B / Victoria рід) вірус;

* A B / Пхукет / 3073/2013- (B / Ямагата рід) вірус.

ВООЗ рекомендує, щоб тривалентні вакцини проти грипу для використання в сезон 2020 містили наступне:

* Л / Брисбен / 02/2018 (H1N1), pdm09-подібний вірус;

* Л / Південна Австралія / 34/2019 (H3N2) -вірус;

* A B / Вашингтон / 02/2019 (B / Victoria родовід) вірус.



Список використаної літератури

1.https://www.who.int/influenza/vaccines/virus/recommendations/2019_20_north/en/

2. https://www.who.int/influenza/vaccines/virus/recommendations/2020_south/en/

3. Global epidemiology of influenza: Past and Present

4. https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.18.1.1.

5. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги дорослим та дітям "Грип" та Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям "Гострі респіраторні інфекції"

6. Дикий, Нікіфорова - Посібник з епідеміології (2006)

7. https://immunoflazid.com.ua/gryp/istoriya-gripu/

Размещено на Allbest.ru