Зміни морфо-функціонального стану студенток ВНЗ під впливом експериментальної методики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

ЗМІНИ МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СТУДЕНТОК ВНЗ ПІД ВПЛИВОМ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ

Наталія Хлус

Постановка проблеми

У сучасній науковій літературі немає однозначного підходу до характеристики фізичного розвитку. Автори визначають фізичний розвиток як процес становлення й змін біологічних форм і функцій організму людини. Він залежить від природних життєвих сил організму та його будови [1]. Фізичний розвиток оцінюється рівнем розвитку фізичних якостей, антропометричними й динамометричними показниками, показниками формування постави. Вивчення фізичного розвитку дає змогу оцінити результати педагогічних дій та вчасно внести корективи. Дослідження фізичного розвитку дають змогу пізнати закономірності становлення організму, визначити оптимальні фізичні навантаження, скласти індивідуальні програми оздоровчого тренування, визначити ефективність занять та основні умови самоконтролю. Фізичний розвиток визначається як природний біологічний процес зміни форм і функцій організму людини [2, 3, 4], який змінюється протягом усього життя й зумовлюється внутрішніми факторами, природним середовищем та соціальними умовами. Фізичний розвиток - це комплекс ознак, які характеризують морфо-функціональний стан організму, рівень фізичних якостей і здібностей, необхідних для життя та практичної діяльності. Високий і гармонійний розвиток позитивно впливає на здоров'я людини, покращує її фізичні можливості й красу зовнішнього вигляду. Фізичний стан студенток вищих навчальних закладів перебуває на низькому рівні, що підтверджується багатьма дослідженнями [5, 6, 7] А це дуже турбує працівників з галузі фізичного виховання та спорту. Тому потрібно впроваджувати раціональні й ефективні технології з підвищення фізичного стану студенток ВНЗ. За умови широкого й комплексного дослідження змін морфо-функціонального стану студенток можна науково обґрунтувати експериментальну методику підвищення фізичної підготовленості студенток засобами степ-аеробіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вітчизняні науковці досить ґрунтовно дослідили питання нових напрямків наукових досліджень з фізичного виховання та пошуку сучасних форм організації навчання студентів (М. Я. Виленський, 1989; Р. М. Баєвський, А. П. Берсенєва, 1997; В. К. Бальсевич, 1999; М. О. Носко, 2003; В. В. Приходько, 2008). Заслуговує на увагу узагальнений досвід роботи кафедр фізичного виховання (І. Р. Бондар, 2000; І. Б. Верблюдов, І. Ф. Калініна, 2007; Д. В. Бондарєв, 2009) та пропонуються шляхи оптимізації самостійної роботи студентів (Т. Г. Кириченко, 1998; В. В. Романенко, 2003; А. І. Давиденко, 2005; Т. А. Мартиросова, Л. Н. Яцковська, 2006; О. В. Церковна, 2007), ведеться пошук нового змісту фізичного виховання студентів (А. В. Магльований, 1997; А. В. Лотоненко, 1998; М. В. Курочкіна, 2000).

Мета дослідження

визначити зміни морфо-функціонального стану студенток 3-4 курсів під впливом експериментальної методики (засобами степ-аеробіки).

Завдання дослідження

навантаження аеробіка студентка функціональний

1. Визначити морфологічний стан студенток 3-4 курсів під впливом експериментальної методики.

2. Виявити вплив різних режимів навантажень на функціональний стан студенток 3-4 курсів під впливом експериментальної методики.

Методи та організація дослідження

Теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, медико-біологічні методи дослідження, порівняння та зіставлення, абстрагування та систематизація, методи математичної статистики.

Робота виконана відповідно до Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури та спорту на 2011 -2015рр Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 3.8 “Теоретико-методологічні основи побудови системи масового контролю і оцінки рівня розвитку і фізичної підготовленості різних груп населення ” (номер державної реєстрації 0ПШ0001092).

Склад експериментальних груп (“А”, “Б”, “В”, “Г”) формувався методом випадкового відбору із числа студенток старших курсів, які взяли участь у констатуючому експерименті (100 осіб), і з яких було сформовано 4 експериментальні групи по 15 студенток у кожній (60 осіб). Основний педагогічний експеримент здійснювався в чотири етапи методом латинського квадрату [7]. Суть цього методу полягає в застосуванні розроблених засобів степ-аеробіки і визначених методів розвитку фізичних якостей в певній послідовності:

1. й етап ЕГ-А - ЕГ-Б - ЕГ-В - ЕГ-Г

2. й етап ЕГ-Б - ЕГ-В - ЕГ-Г - ЕГ-А

3. й етап ЕГ-В - ЕГ-Г- ЕГ-А - ЕГ-Б

4. й етап ЕГ-Г - ЕГ-А - ЕГ-Б - ЕГ-В

За методикою латинського квадрату під впливом вказаних методів і спеціальних засобів фізичного виховання впроваджувалися чотири режими підвищення обсягу фізичного навантаження з урахуванням результатів констатуючого експерименту і обсягу рухової активності студенток старших курсів певними методами: в групі “А” коловим методом тренування, в групі “Б” - рівномірним методом тренування, в групі “В” - повторно-прогресуючим методом і методом до відмови в групі “Г”.

Результати дослідження та їх обговорення

Зміст застосування засобів фізичного виховання базувався на принципах і методах прийнятих у фізичному вихованні студентів [4]. Проведений аналіз вихідних даних створених груп показав практично за всіма показникам фізичного стану відсутність вірогідних розбіжностей.

Результати дослідження планування фізичних навантажень в залежності від висоти степ-платформ показали що:

- при першому рівні навантаження (висота степ платформи 15 см.) ЧСС складає 125±10,4 уд./хв. Робота аеробного характеру енергозабезпечення і виконує підтримуючу компенсаторну функцію;

- при другому рівні навантаження (висота степ-платформи 20 см.) ЧСС - 138±12,2 уд./хв. Тренуючий ефект відноситься до другої зони відносної потужності, де відбувається чисто аеробна робота, спрямована на розвиток кардіо- респіраторних можливостей організму;

- при третьому рівні навантаження (висота степ-платформи 25 см) ЧСС - 150±15,1 уд./хв. Тренувальний ефект відноситься до третьої зони відносної потужності, в якій робота набуває змішаної аеробно-анаеробный характер.

На етапі основного педагогічного експерименту використовувалася розроблена нами єдина для всіх груп цільова експериментальна програма. Аналіз змін в показниках морфо-функціонального стану під впливом експериментальної програми подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Морфо-функціональні зміни студенток 3-4 курсів під впливом експериментальної методики (n = 60)