Медико-соціальне обґрунтування мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Артеріальна гіпертензія є одним з найбільш поширених у всьому світі захворюванням і провідним глобальним фактором ризику розвитку не тільки ішемічної хвороби серця, інсульту, інфаркту міокарда, судинних захворювань, хронічної хвороби нирок, але й передчасної смерті (Горбась І.М., 2014). Поширеність підвищеного артеріального тиску серед дорослого населення у країнах світу становить 40 %, але число осіб з неконтрольованою артеріальною гіпертензією продовжує збільшуватись: з 600 млн. у 1980 р. до 1 млрд. у 2013 р. (Бойцов С. А., 2014).

За даними дослідження, ініційованого Всесвітньою організацією охорони здоров'я та світовим банком, щодо вивчення глобального тягаря хвороб (Global Burden of Disease Study), підвищений артеріальний тиск, як фактор ризику, у 2010 р. вийшов на 1 місце змістившись з 4 місця, яке він займав у 1990 р. (ВООЗ, 2013) При цьому 12,8 % загальносвітової смертності асоціюється з підвищеним артеріальним тиском (ВООЗ, 2014), що відповідає 57 млн. років життя, скорегованих за непрацездатністю (Disability Adjusted Life Years), або 3,7 % його сумарного значення (Коваленко В.М., Корнацький В.М., 2014).

У структурі загальної смертності населення України хвороби системи кровообігу становлять 66,5 %, а смертність населення з цих причин є одною із найвищих в світі (Голубчиков М.В., 2014).

Фундаментальними дослідженнями на сьогодні доведено зв'язок між розвитком артеріальної гіпертензії та цілою низкою факторів ризику, які стосуються як нездорової поведінки так і здоров'я окремої особи (Ford E., 2011). Розроблення та запровадження у розвинених країнах світу програм, спрямованих на профілактику та лікування артеріальної гіпертензії шляхом саме модифікації факторів ризику та контролю над артеріальною гіпертензією, дозволило знизити смертність від ішемічної хвороби серця на 30,7 %, інсульту на 29,2 %, неконтрольованого артеріального тиску на 29,4 %, зниження поширеності високого рівня холестерину на 24,5 % і поширеності куріння на 15,8 % порівняно з вихідним рівнем (American Heart Association special report, 2010). Однак імплементація таких програм, залишається проблемою для багатьох країнах світу. Тому натепер ініціюються чисельні дослідження, метою яких є визначення потенційних бар'єрів на шляху реалізації програм, спрямованих на профілактику артеріальної гіпертензії (Lloyd-Jones D. M., Hong Y., 2010). Потребує подальшого вивчення кумулятивної дії факторів ризику на різні групи населення, прогнозування розвитку артеріальної гіпертензії та хвороб системи кровообігу для кожного індивідуума та популяції в цілому.

Національні дослідження, присвячені науковому обґрунтуванню мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні не проводилися.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ «Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я України» і є фрагментом науково-дослідних робіт: «Наукове забезпечення реалізації Європейської політики «Здоров'я для усіх - 21» в умовах оптимізації системи охорони здоров'я України на 2012-2014 рр.», «Розробка сучасних стратегій, моделей і технологій в умовах формування здорового способу життя та боротьби з чинниками ризику» та частково - у рамках комплексної науково-дослідної роботи «Соціально-гігієнічне дослідження хворих гіпертонічною хворобою та наукове обґрунтування заходів по її зниженню» (№ державної реєстрації ВН.Р. 02.16.01.09, терміни виконання 2009-2012 рр.) ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», а також комплексної науково-дослідної роботи «Медико-соціальне обґрунтування удосконалення роботи лікаря загальної практики/сімейної медицини в умовах реформування галузі охорони здоров'я» (№ державної реєстрації 0113U001603), що виконується у ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» з 2013 р., і в якій дисертант є керівником їх виконання. Дослідження здійснювалося відповідно до заходів Програми економічних реформ України на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Національного плану дій на 2011-2012 рр., затверджених Указами Президента України від 27.11.2011 № 504/2011 та від 12.03.2012 № 187/2012.

Мета дослідження - медико-соціальне обґрунтування, розроблення та оцінка ефективності мультимодальної системи організації профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні.

Задачі дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачали:

1. Вивчення сучасних наукових досліджень, ініціатив ВООЗ та документів міжнародних професійних товариств з питань організації профілактики артеріальної гіпертензії у дорослого населення та виявлення основних відмінностей в Україні та світі.

2. Аналіз трендів артеріальної гіпертензії та хвороб асоційованих з нею серед дорослого населення Запорізької області за 2007-2013 рр., а також порівняння їх з аналогічними показниками в Україні.

3. Обґрунтування імплементації концепції персоналізованої медицини в систему профілактики артеріальної гіпертензії шляхом вивчення та визначення найбільш вагомих факторів, які достовірно асоціюються з розвитком захворювання, їх поширеності серед різних груп населення, побудови клінічних прогностичних моделей та розроблення на їх основі алгоритму ідентифікації пацієнтів високого ризику щодо розвитку артеріальної гіпертензії.

4. Ідентифікація потенційних ризиків, що асоціюються з пацієнтами, з медичним персоналом та з системою охорони здоров'я, при існуючій організації диспансеризації дорослого населення з артеріальної гіпертензії у закладах первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги Запорізької області.

5. Вивчення економічного тягарю, який покладає артеріальна гіпертензія та хвороби асоційовані з нею на державу та систему охорони здоров'я Запорізької області шляхом розрахунку збитків від захворюваності, інвалідності та смертності населення внаслідок зазначених хвороб.

6. Обґрунтування, розробку та впровадження мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні.

7. Оцінювання медичної, економічної та соціальної ефективності запровадження мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини серед дорослого населення Запорізької області.

Об'єкт дослідження: система профілактики артеріальної гіпертензії у дорослого населення.

Предмет дослідження: тренди артеріальної гіпертензії та хвороб, що з нею асоціюються, фактори ризику та прогнозування розвитку артеріальної гіпертензії, алгоритм ідентифікації осіб високого ризику, поширеність факторів ризику, ризики на шляху імплементації програм профілактики, економічний тягар, організація профілактики артеріальної гіпертензії у закладах системи охорони здоров'я, медична, соціальна та економічна ефективність.

База наукових досліджень: 32 заклади первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги у Запорізькій області, заклади системи екстреної медичної допомоги.

Методи дослідження: у ході дослідження комплексно та окремо використано наступні методи дослідження:

1) системного підходу та системного аналізу - для комплексного дослідження проблем профілактики артеріальної гіпертензії та їх вирішення з досягненням позитивного результату;

2) бібліосемантичного - для вивчення світового та вітчизняного досвіду з досліджуваних питань;

3) епідеміологічний - для вивчення трендів артеріальної гіпертензії та хвороб асоційованих з нею серед дорослого населення, визначення достовірних факторів ризику, що асоціюються з артеріальною гіпертензією, побудови клінічних прогностичних моделей та розроблення алгоритму ідентифікації пацієнтів високого ризику;

4) соціологічний - для вивчення поширеності факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензії серед різних верст населення, для аналізу ризиків, що асоціюються з медичним персоналом та пацієнтами на шляху імплементації програм з профілактики артеріальної гіпертензії;

5) статистичний - для збору, оброблення та аналізу статистичної інформації одержаної під час дослідження;

6) концептуального моделювання - для обґрунтування та розроблення мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні;

7) експертних оцінок - для визначення дієвості запропонованої мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини;

8) економічний - для визначення економічного тягаря, який покладає артеріальна гіпертензія та хвороби асоційовані з нею на державу і систему охорони здоров'я Запорізької області, а також економічної ефективності запропонованої системи профілактики артеріальної гіпертензії;

9) організаційного експерименту - для впровадження та оцінювання ефективності запропонованих інновацій на рівні області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:

- обґрунтовано застосування концепції персоналізованої медицини в профілактиці артеріальної гіпертензії серед дорослого населення шляхом вивчення асоціацій між медико-соціальними факторами ризику і розвитком артеріальної гіпертензії та визначення на їх основі трьох модулів - «ризикова поведінка», «несприятливі фактори здоров'я» та «соціальні детермінанти розвитку артеріальної гіпертензії», з яких пріоритетне значення має модуль «ризикована поведінка», що вимагає спрямованості системи профілактики артеріальної гіпертензії не тільки на кожного індивідуума, який має свої індивідуальні відмінності в генах та способі життя, але й на популяцію в цілому, яка формує його оточуюче середовище;

- визначено економічний тягар на державу та систему охорони здоров'я від артеріальної гіпертензії та хвороб асоційованих з нею;

- науково обґрунтовано доцільність застосування алгоритму ідентифікації пацієнтів високого ризику з високими діагностичними характеристиками (площа над ROC кривою 0,9623), який включає фактори ризику, що найбільше асоціюються з ризиком розвитку артеріальної гіпертензії, - надмірну вагу, невідповідну дієту, несприятливий сімейний анамнез та низький дохід;

- обґрунтовано шляхи залучення громади до участі у заходах профілактики артеріальної гіпертензії на регіональному рівні;

- доведено дієвість мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії, яка проявляється у підвищенні загальної структурної ефективності системи спрямованої на усунення факторів ризику на усіх рівнях впливу - індивідуальному, груповому та популяційному;

- доведено, що застосування теорії ідеального серцево-судинного здоров'я, як складової персоналізованої медицини, в системі профілактики артеріальної гіпертензії сприяє підвищенню медичної, соціальної та економічної ефективності системи;

- встановлено економічну ефективність заходів профілактики артеріальної гіпертензії порівняно з наданням медичної допомоги при артеріальній гіпертензії та хвороб асоційованих з нею і соціальних виплат при тимчасовій та стійкій непрацездатності;

- обґрунтовано та розроблено мультимодальну систему профілактики артеріальної гіпертензії, центральний структурно-процесний організаційний компонент якої (персоналізована медицина) підтримується комплексом фінансово-економічних, технологічних, освітніх, інформаційних механізмів та участі громадськості, які забезпечують комплексність, багаторівневість, координованість, наступність та безперервність профілактики артеріальної гіпертензії.

Уточнено: статистичні дані щодо факторів ризику, які асоціюються з розвитком артеріальної гіпертензії, зокрема виявлено, що поряд з відомими факторами, такими як спадковість, надмірна вага, гіподинамія, надмірне вживання алкоголю, для мешканців Запорізької області притаманні й інші достовірні фактори ризику соціально-економічної спрямованості: незадовільний рівень життя, безробіття, відсутність закладів охорони здоров'я у місці проживання, низький рівень освіти та професія зі стресовими навантаженнями.

Набули подальшого розвитку:

- знання щодо трендів артеріальної гіпертензії та хвороб асоційованих з нею в Україні та Запорізькій області, зокрема констатовано підвищення показників захворюваності серед дорослого населення Запорізької області на гіпертонічну хворобу; хвороби системи кровообігу; гострий інфаркт міокарду та на гострі порушення мозкового кровообігу; підвищення показників первинного виходу на інвалідність пацієнтів з гіпертонічною хворобою на тлі сталих значень серед пацієнтів з хворобами системи кровообігу, гострого інфаркту міокарду та гострого порушення мозкового кровообігу; підвищення показників смертності на гострий інфаркт міокарду на тлі сталих значень показників смертності від гіпертонічної хвороби і хвороб системи кровообігу при значному зменшенні зазначених показників за цей час у розвинених країнах світу;

- знання щодо недостовірної реєстрації хвороб системи, що підтверджується виявленими помилками при кодуванні основної причини смерті, зокрема: неправильним визначенням основної причини смерті, дублюванням діагнозів та не внесенням гіпертонічної хвороби як основного діагнозу при серцевій недостатності;

- епідеміологічні дані про поширеність факторів розвитку артеріальної гіпертензії серед різних верст населення, зокрема, найпоширенішими ФР серед сільського населення є: жіноча стать, вік старше за 50 років, надмірна вага, несприятливий сімейний анамнез, смертність родичів внаслідок хвороб системи кровообігу; незадовільний рівень життя; серед міського населення - низький середній дохід, надмірне вживання алкогольних напитків, незадовільний рівень життя; серед осіб жіночої статі - нервово-психічні перенавантаження, безсоння, зловживання тваринними жирами та сіллю, надмірна вага та гіподинамія.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у доповнені теорії соціальної медицини у частині організації медико-соціальної профілактики артеріальної гіпертензії та хвороб асоційованих з нею серед дорослого населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою:

- розробки регіональної програми профілактики хвороб системи кровообігу на обласному рівні (рішення обласної ради від 24.12.2013 року №11);

- розробки методичних рекомендацій з профілактиці артеріальної гіпертензії у закладах первинної ланки системи ОЗ;

- створення «Шкіл здоров'я» на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги для зменшення поширеності факторів ризику і, відповідно, артеріальної гіпертензії та хвороб асоційованих з нею серед дорослого населення;

- розробки методичного посібника з питань інформованої згоди на проведення профілактичних заходів;

- розробки методичних рекомендацій з організації контролю та управління якістю медичної допомоги в первинній ланці охорони здоров'я та службі екстреної медичної допомоги;

- розроблення алгоритму ідентифікації пацієнтів високого ризику;

- розроблення клінічних профілактичних маршрутів пацієнтів з різними рівнями нездорової поведінки та наявністю факторів несприятливих для здоров'я.

Впровадження результатів дослідження здійснено:

На державному рівні:

1. При підготовці Концепції загальнодержавної програми «Здоров'я - 2020: Український вимір».

2. При підготовці проекту Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги.

На галузевому рівні:

1. Розроблені та затверджені МОЗ України методичні рекомендації:

«Організація Шкіл здоров'я для пацієнтів з гіпертонічною хворобою в первинній ланці охорони здоров'я» м. Київ, 2012 р. - 36с.;

«Організація контролю та управління якістю медичної допомоги» м. Київ, 2010 р. - 33с.;

«Розробка плану оптимізації первинної медичної допомоги на рівні адміністративного району». м. Київ, 2010 р. - 31с.;

2. Розроблені та затверджені посібники для лікарів первинної ланки:

«Школа здоров'я, як сучасна технологія профілактики АГ в первинній ланці охорони здоров'я». м. Київ, 2012 р. - 48 с. ( протокол №3 від 16.10.2012 р. засідання науково-методичної комісії з медицини Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України);

«Інформована згода: поняття, мета і значення в процесі реалізації прав і обов'язків медичних працівників та пацієнтів» м. Запоріжжя, 2013 р. - 202 с. (протокол №3 від 16.10.2012 р. засідання науково-методичної комісії з медицини Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України).

3. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі на кафедрах: соціальної медицини, організації і управління охороною здоров'я, сімейної медицини ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної МОЗ України» (акт впровадження від 21.02.2013р.), внутрішніх хвороб Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 21.02.2013р.), соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я з біостатистикою ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (акт впровадження від 20.09.2014р.), в 11 центрах первинної медичної допомоги (акти впровадження від 20.01.2012 р.).

Результати дослідження використані на регіональному рівні:

1. Розроблена та прийнята Запорізькою обласною радою від 24.12.2012 р., рішення №11 «Програма профілактики та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань у Запорізькій області на 2013-2017 р.»;

2. Сумісний наказ Департаменту охорони здоров'я Запорізької облдержадміністрації та ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» від 14.11.2013 р. №1005/166 «Про організацію «Школи здоров'я» для хворих на серцево-судинні захворювання в ЦПМСД».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено тему дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, здійснено пошук та аналіз науково-інформаційних джерел вітчизняної та світової літератури, розроблено програму і методологію дослідження, обраховано обсяги вибіркової сукупності, здійснено збір та викопіювання первинної документації, розроблено анкету для соціологічного дослідження та організовано збір його матеріалів, проведено статистичну обробку отриманих даних на персональному комп'ютері з використанням пакета ліцензованих прикладних програм STATA 11.0 та MS Excel XP, проведено систематизацію та аналіз, узагальнення та інтерпретацію результатів, самостійно здійснено моделювання мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні в умовах реформування галузі охорони здоров'я, організовано її впровадження та оцінювання ефективності, сформульовано висновки та рекомендації.

Результати дослідження знайшли відображення в особистих наукових працях за темою дисертації, у методичних рекомендаціях, посібниках, самостійно розроблених санітарно-просвітницьких матеріалах для пацієнтів.

Під час виконання дисертаційної роботи автор ініціювала розроблення та прийняття програми з профілактики хвороб системи кровообігу у Запорізькій області, увійшла до складу робочої групи з її розроблення та контролю за виконанням, приймала участь у реформуванні первинної медичної допомоги в області за принципом лікаря загальної практики та проводила соціологічний, теоретичний і практичний супровід організації роботи сімейних лікарів упродовж 2007-2013 рр., організовувала та проводила тренінги з сімейними лікарями, середнім медичним персоналом з питань профілактики АГ, організації «Шкіл здоров'я для пацієнтів з АГ», інформування населення та отримання інформованої згоди при проведенні профілактичних та лікувальних заходів.

Апробація результатів дисертації: Результати дослідження, викладені у дисертації, доповідались та були обговорені:

На міжнародному рівні: міжнародній науково-практичній конференції до Всесвітнього дня здоров'я «Урбанізація і здоров'я» м. Київ, 7-8 квітня 2010 р., міжнародній науково-практичної конференції присвяченій Всесвітньому дню здоров'я м. Київ, 3-4 квітня, 2013 р.; науко-практичній конференції з міжнародною участю «Моделі організації надання медичної допомоги та їх вплив на основні показники здоров'я населення» м. Запоріжжя, квітень 2013 р.; науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні профілактичні технології в системах охорони здоров'я» м. Запоріжжя, 22-23 травня, 2014 р.

На національному рівні: міжрегіональній науково-практичній конференції «Креативні напрямки в діагностиці, профілактиці та лікуванні внутрішніх хвороб» м. Запоріжжя, вересень 2009 р.; підсумкових науково-практичних конференцій ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» за 2010-2015 рр. м. Запоріжжя, науково-практичній конференції «Медико-соціальні питання у реформуванні сфери охорони здоров'я», м. Київ, 25 жовтня 2013 р.; науково-практичній конференції «Профілактика серцево-судинних захворювань: від епідеміології до медикаментозної терапії», м. Запоріжжя, 24 грудня 2014 р. ,науково-практичній конференції «Роль лікаря первинної ланки у профілактиці неінфекційних захворювань», м. Запоріжжя, 06 листопада 2015 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 52 наукові праці, 22 відображають основні наукові результати (15 - наукові праці у виданнях рекомендованих МОН ДАК України та 7 публікацій в іноземних наукових журналах та у виданнях України включених до міжнародних наукометричних баз), 14 праць апробаційного характеру, 16 праць додатково представляють наукові результати дослідження.

1. Сучасні моделі організації профілактики артеріальної гіпертензії та хвороб асоційованих з нею в розвинених країнах світу та їх основні відмінності від організації профілактики АГ в Україні аналітичний огляд літератури

1.1 Вклад артеріальної гіпертензії в демографічні тенденції в Україні та розвинених країнах світу.

кардіоваскулярний артеріальний гіпертензія

Артеріальна гіпертонія є одним з найбільш поширених у всьому світі захворювань, і є основним фактором ризику для інсульту, інфаркту міокарда, судинних захворювань і хронічної хвороби нирок [1-10].

Незважаючи на великі дослідження, які були проведені упродовж останніх декількох десятиліть, етіологія більшості випадків гіпертонії у дорослих досі залишається невідомо, і контроль артеріального тиску не є оптимальним у загальній популяції. Зважаючи на захворюваність і смертність, що асоціюється з АГ, а також витрати суспільства, профілактика і лікування АГ є важливим завданням громадської охорони здоров'я. Поширеність підвищеного артеріального тиску серед дорослого населення в країнах світу становить 40%, при цьому число осіб з неконтрольованою АГ у світі збільшується з 600 млн. в 1980 р. до 1 млрд. в 2013 р. [11-22].

За даними ВООЗ 12,8% загальносвітової смертності пов'язано з підвищеним АТ (ВООЗ, 2014), що відповідає 57 млн. років життя, скоректованих по непрацездатності (DALY), або 3,7% сумарного показника DALY [23-28].

За даними Фремінгемського дослідження підвищення АТ вище 160 і 95 мм рт.cт. асоціюється з підвищенням ризику серцево-судинних ускладнень у 5-30 разів у пацієнтів різної статі і віку. При цьому у всій популяції частота виникнення інсульту підвищується в 7 разів, серцевої недостатності - в 6 разів, ІХС - в 4 рази, ураження периферичних артерій - в 2 рази [29-30].

Ризик виникнення основних серцево-судинних ускладнень підвищується на 30-40% на кожні 10 мм рт.ст. підвищення систолічного артеріального тиску у хворих незалежно від віку і статі. При стійкому підвищенні діастоличного АТ на 5 мм рт.ст. ризик мозкового інсульту підвищується на 34%, а інфаркту міокарда - на 21 %. При підвищенні діастоличного АТ на 10 мм рт.ст відповідно ризик зростає на 56 і 37%. Більше 40% випадків смертей визначається в групі осіб з помірним підвищенням АТ (140 - 159 мм рт.ст.) [31-35].

Очікувана тривалість життя у чоловіків в 35 років при АТ 120 / 80 мм рт.ст. дорівнює 73,5 років, при АТ - 130/90 мм рт.ст. - 67,5 років, при АТ - 140/95 мм рт.ст. - 62,5 років, при АТ - 150/100 мм рт.ст. - 55 років [36-41].

За даними офіційної статистики МОЗ в 2013 році в Україні зареєстровано 12153040 хворих на АГ, що складає 35% дорослого населення країни. В порівняні з 1999 роком поширеність АГ зросла в два рази [42-45].

Зростання поширеності АГ є свідченням ефективної роботи закладів охорони здоров'я, які надають первинну медичну допомогу з виявлення артеріальної гіпертензії. Поширеність АГ серед хвороб системи кровообігу (ХСК) у дорослих становить 46,8%, тобто майже половина населення мають підвищений АТ [46-48].

Поширеність АГ в комбінації з ішемічною хворобою серця в 2013 році становила 65,7 випадків, в 2007 році 60,6, що на 5% більше. Аналогічно виросли показники поширеності ЦВП з АГ з 62% в 2007 році до 63% в 2013 році. А інсультів з 53,2 до 59,9% (табл.1.1) [49-51].

Виходячи з наведеної інформації, АГ потрібно розглядати як провідний фактор ризику розвитку кардіальної і цереброваскулярної патології, який суттєво впливає на показники смертності від ХСК, та тривалість життя населення України.

В Україні показник поширеності АГ у міській популяції становить 29,6%, як у чоловіків, так і жінок.

Таблиця 1.1. Динаміка впливу артеріальної гіпертензії на поширеність ІХС, ЦВП, та інсультів в Україні за 2007 -2013 роки (%)

Показник	Роки	2013/2007 (+,-)
	2007	2009	2010	2012	2013
Питома вага поширеності ІХС з АГ	60,6	62,5	63,3	64,8	65,7	+ 0,05
Питома вага поширеності ЦВП з АГ	62,0	63,7	64,0	64,3	63,0	+ 0,01
Питома вага поширеності інсультів з АГ	53,2	56,1	56,8	57,6	59,9	+ 0,08

У сільській популяції поширеність АГ вища і становить 36,6%, в тому числі серед чоловіків - 37,9%, серед жінок - 35,1% [52-55].

З усіх померлих від ІХС, впродовж 2013 року супутній діагноз АГ був встановлений лише у 16,7% випадків, у той час, як за показниками поширеності та захворюваності такі комбінації досягають 63% і 58,8% відповідно. З наведеної інформації можна зробити висновки про те, що рівень посмертної діагностики при асоційованих станах дуже низький, і у більшості випадків встановлюється лише основний діагноз без згадки про АГ [56-57]. Наведена розбіжність вимагає від організаторів охорони здоров'я та головних спеціалістів проведення постійного аналізу та аудиту відповідності статистичних даних. Аналізуючи основні показники ураження населення ГХ, необхідно відмітити, що за період з 2010 по 2013 роки показник захворюваності АГ виріс з 1265,9 на 100 тис. населення до 1351, 5, що свідчить про покращення виявляємості АГ (рис.1.1) [58].

Стабільно низьким залишається показник первинного виходу на інвалідність від АГ- 0,5 на 10 тис. населення. Смертність населення в Україні від гіпертонічної хвороби в 2013 році зменшилась з 1,4 до 1,2 на 100 тис. населення (рис. 1.1) [59].



Рис. 1.1. Динаміка показників ураження артеріальною гіпертензією дорослого населення по Україні (усі форми) 2010-2013 рр.

Порівнюючи показники смертності від гіпертонічної хвороби необхідно відмітити, що статистичний облік смертей по цій нозології значно відрізняється від показників в інших країнах Європи (рис.1.2) [60-61].

Так, в 2012 році смертність від гіпертонічної хвороби в Російській Федерації становила - 20,1, в Німеччині - 39,5 у Болгарії 96,5 на 100 тисяч населення. Враховуючи вище сказане, можна передбачати недостовірну реєстрацію в Україні смертності від гіпертонічної хвороби [16].

Багато хто з лікарів вважає, що гіпертонічна хвороба не може бути первинною (основною) причиною смерті, маючи на увазі неможливість настання смерті "чисто" від гіпертонічної хвороби (механізм смерті). Відомо, що найбільш частою причиною смерті хворих гіпертонічною хворобою є ускладнення: цереброваскулярні захворювання і ішемічна хвороба серця.



Рис. 1.2. Смертність від гіпертонічної хвороби в КЕ - 2012 р. (на 100 тис нас.)

Проте, частина хворих гіпертонічною хворобою помирає від декомпенсованої серцевої недостатності на тлі «гіпертонічного серця», або вираженої хронічної ниркової недостатності на тлі характерного для гіпертонічної хвороби артеріолосклеротического нефросклерозу. Для цих станів існують коди I11.0, I12, 0, I13.0, I13.1, I13.2 - "Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця і/або нирок із застійною серцевою недостатністю і/або нирковою недостатністю" в різних варіантах [62-69].

Враховуючи такий факт, що в структурі смертності від ХСК серед працездатного населення гіпертонічна хвороба склала 37% (дані патанатомічного та судово-медичного дослідження), а серед всіх померлих від ХСК, гіпертонічна хвороба складає всього 6%, можна думати про недостовірну реєстрацію смертності від гіпертонічної хвороби в Україні, що потребує більш детального вивчення цього питання [70-75].

1.2 Вплив на демографічну ситуацію артеріальної гіпертензії за результатами епідеміологічних досліджень

Аналіз багатьох популяційних досліджень підтверджують ризик серцево-судинних ускладнень при АГ. Одним із основних є Фрамінгемське дослідження, якому в 2013 році виповнилось 65 років. Фрамінгемське дослідження змінило ставлення до серцево-судинних захворювань і визначило необхідність участі лікаря первинної ланки в профілактичних програмах за рахунок розширення кругу пацієнтів, які вважають себе здоровими. Основним досягненням цього дослідження є концепція про фактори ризику розвитку ХСК та створення на її основі таблиці розрахунку кардіоваскулярного ризику, яка стала відома у всьому світі, як шкала SCORE. Крім того, дослідження відзначило ключове значення АТ в розвитку більшості кардіоваскулярних захворювань [76].

Дослідження внесло безцінний вклад в переоцінку «норми» АТ, перегляд поглядів на рівні АТ, традиційно оцінюючих як «нормальні», або «робочі» цифри АТ. Так, за даними Фремінгемського дослідження підвищення АТ вище 160 і 95 мм. рт.cт. асоціюються з підвищенням ризику серцево - судинних ускладнень у 5-30 разів у пацієнтів різної статі і віку [77].

При цьому у всій популяції частота виникнення інсульту підвищується в 7 разів, серцевої недостатності - в 6 разів, ІХС - в 4 рази, ураження периферичних артерій - в 2 рази. Ризик виникнення основних серцево - судинних ускладнень підвищується на 30 - 40 % на кожні 10 мм рт.ст. підвищення систолічного артеріального тиску у хворих незалежно від віку і статі. При стійкому підвищенні діастоличного АТ на 5 мм рт.ст., ризик мозкового інсульту підвищується на 34%, а інфаркту міокарда - на 21%. При підвищенні діастоличного АТ на 10 мм рт.ст відповідно, ризик зростає на 56 і 37%. Більше 40% випадків смертей визначається в групі осіб з помірним підвищенням АТ (140 - 159 мм рт.ст.) очікувана тривалість життя у чоловіків в 35 років при АТ 120/80 мм рт.ст. дорівнює 73,5 років, при АД -130/90 мм рт.ст. - 67,5 років, при АТ - 140/95 мм рт.ст. - 62,5 років, при АТ - 150/100 мм рт.ст. - 55 років [78].

На протязі тривалого часу керівництва з ведення АГ були сфокусовані на рівнях АТ - як єдиному факторі визначаючому стратегію профілактики і лікування. У 1994р. Європейське Суспільство Кардіологів (ESC) і Європейське Суспільство по атеросклерозу (EAS) розробили спільні рекомендації щодо запобігання ІХС в клінічній практиці, в яких було зроблено акцент на тому, що профілактика ІХС повинна залежати від кількісно вираженого загального (глобального) серцево - судинного ризику.

Такий підхід отримав загальне визнання і був впроваджений у керівництва ESH/ESC 2003 і 2007рр. з ведення АГ [80-81].

Концепція заснована на тому факті, що тільки невелика частина гіпертензивної популяції має ізольоване підвищення артеріального тиску, в той час, як у більшості пацієнтів мають місце додаткові ризики серцево - судинних захворювань.

Більш того, було доказано, що поєднання підвищеного АТ з іншими факторами ризику серцево - судинних захворювань можуть потенціювати один одного, приводячи до того, що загальний серцево - судинний ризик виявляється більшим, ніж сукупність його індивідуальних компонентів [82-83].

Компанія Astra Zeneca оголосила перші результати дослідження EURІKA (Епідеміологічне дослідження пацієнтів з ризиком серцево-судинних захворювань у Європі: профілактика і лікування в щоденній практиці) на 13 Європейському конгресі ІSPOR у Празі, який відбувся в листопаді 2010 року [84].

Традиційні фактори ризику, такі як артеріальна гіпертензія, дисліпідемія і цукровий діабет, обумовлюють істотний приріст смертності від коронарної патології, який можна було б усунути шляхом реалізації заходів профілактики.

Основна мета дослідження EURІKA - оцінка впливів на фактори серцево-судинного ризику в повсякденній клінічній практиці й визначення ділянок потенційного удосконалення їхньої первинної профілактики в деяких європейських країнах.

Дослідження EURІKA проводилося з 2009 року в 12 європейських країнах (Австрії, Бельгії, Франції, Німеччині, Греції, Норвегії, Росії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Туреччині та Великобританії). У ньому взяли участь 7641 амбулаторних пацієнтів у віці 50 років і більше. Причому в учасників не було клінічних проявів серцево-судинних захворювань (ССЗ) і був наявний як мінімум один з основних факторів ризику ССЗ. Мета лікування і визначення факторів ризику були сформульовані на підставі Європейських рекомендацій із профілактики ССЗ 2007р. Для визначення ризику ССЗ використовували систему оцінки SCORE (Системна оцінка ризику розвитку ССЗ, Systematіc Coronary Rіsk Evaluatіon).

На підставі комплексної оцінки співвідношень оцінюваних факторів ризику серцево-судинних захворювань і співвідношень ризиків смерті від ССЗ розраховували додатковий ризик смерті від ССЗ, обумовлений впливом окремих факторів ризику. Таким чином, було виявлено, що для пацієнтів, які продовжують курити, скоректований додатковий ризик серцево-судинної смерті склав 17,3% (від 13,7% до 24,9% у різних країнах), у той час як для колишніх курців - 2,4% (від 1,4% у Росії до 3,3% у Великобританії). Крім того, при наявності дисліпідемії скоректований додатковий ризик склав 25,9% (від 17,2% у Туреччині до 31,3% у Греції), а при артеріальній гіпертензії - 22,8% (від 21,3% у Греції до 24,8% у Росії і Швеції).

Таким чином, результати дослідження підтверджують Європейські рекомендації з первинної профілактики ССЗ, тому що: при корекції факторів ризику ССЗ у багатьох випадках (близько 60%) адекватна компенсація наявних порушень не досягається; навіть при досягненні цільових показників окремих факторів ризику в багатьох випадках зберігається високий залишковий ризик ССЗ; тому що заходи для зміни способу життя, як правило, реалізуються не досить повно [85-89].

За матеріалами, отриманими в результаті обстеження, яку проводили у рамках цільової Федеральної програми "Профілактика і лікування артеріальної гіпертонії в Російської Федерації", поширеність артеріальної гіпертензії становить 39,5%. У ході дослідження з'ясувалося, що 77,9% населення знають про наявність у них гіпертонії, 59,4% приймають антигіпертензивні препарати, 21,5% з тих, хто отримує лікування, контролюють рівень артеріального тиску [90].

Значимість лікування артеріальної гіпертензії визначається широкою поширеністю гіпертонії і тим, що дана патологія є найважливішим чинником, що впливає на виникнення загрозливих для життя ХСК - інфаркту міокарда та мозкового інсульту, що обумовлюють високу смертність в країні. Дослідження довели, що у людей з гіпертонією в 3-4 рази частіше розвивається ІХС, а інсульти - у 7 разів частіше, ніж у пацієнтів без підвищеного артеріального тиску [91-100].

Наприкінці ХХ, на початку ХХI століття проблема гіпертензії серед населення України набула статусу національної загрози [101].

Згідно з даними статистики, наслідки гіпертонії стають причиною більшої кількості смертей, ніж ракові захворювання, СНІД і туберкульоз разом узяті. Так у хворих з вираженою гіпертрофією лівого шлуночка при відсутності лікування артеріальної гіпертензії смертність від серцево - судинних подій за дворічний період може досягати 20%.

У хворих з діагнозом артеріальна гіпертензія в поєднанні з гіпертрофією міокарда ймовірність розвитку судинних катастроф (інфаркту міокарда, інсульту) збільшується в 4 рази, а ризик настання смерті внаслідок ССЗ в цілому підвищується в 3 рази (у порівнянні з хворими на артеріальну гіпертензію без гіпертрофії лівого шлуночка) [102-111].

В Європейських рекомендаціях відносно профілактики серцево-судинних захворювань в клінічній практиці (2012р.) і рекомендаціях Європейського товариства кардіологів (ESC 2013р) з питань управління артеріальною гіпертензією, приводяться доказові дані щодо профілактики основних факторів ризику серцево-судинних захворювань, та значення підвищеного АТ, як фактору ризику серцево-судинних ускладнень.

1.3 Фактори ризику, що впливають на розвиток АГ, на основі доказової медицини

Перш ніж розглядати фактори ризику, що впливають на виникнення артеріальної гіпертензії, слід сказати, що існує два типи цього захворювання: первинна артеріальна гіпертензія (ессенціальна), і вторинна артеріальна гіпертензія. Ессенціальна артеріальна гіпертензія - це найбільш частий вид гіпертензії. Він складає до 95 % всіх видів артеріальної гіпертензії. Причини ессенціальної гіпертензії різноманітні, тобто на її виникнення впливають багато факторів. Вторинна артеріальна гіпертензія складає всього 5 % від усіх випадків гіпертензії. Причиною вторинної гіпертензії зазвичай служить конкретна патологія того чи іншого органу (серця, нирок, щитовидної залози та інших) [112-115].

Фактори ризику ессенціальної гіпертензії.

Виникнення і перебіг АГ тісно пов'язаний з наявністю факторів ризику.

Вік.

Це досить частий фактор ризику. З віком в стінках судин відзначається збільшення кількості колагенових волокон. В результаті стінка артерій потовщується, вони втрачають свою еластичність, а також зменшується діаметр їх просвіту.

Підвищений артеріальний тиск найбільш часто розвивається у осіб старше 35 років, причому чим старша людина, тим, як правило, вище цифри його артеріального тиску. Гіпертонія у чоловіків у віці 20-29 років зустрічається в 9,4% випадків, а в 40-49 років - вже в 35% випадків. Коли ж вони досягають 60-69-річного віку, цей показник зростає до 50%.

Слід взяти до уваги, що у віці до 40 років чоловіки хворіють на гіпертонію набагато частіше, ніж жінки. Після 40 років співвідношення змінюється в інший бік.

Хоча гіпертонію і називають «хворобою осені життя людини», сьогодні гіпертонія значно помолодшала: все частіше нею хворіють зовсім ще не старі люди [116-127].

Стать.

Чоловіки більшою мірою схильні до розвитку артеріальної гіпертонії, особливо у віці 35-55 років. Однак після настання менопаузи ризик значно збільшується і у жінок.

Ризик захворіти на гіпертонію у жінок підвищується в період клімаксу. Це пов'язано з порушенням гормонального балансу в організмі в цей період і загостренням нервових і емоційних реакцій.

За даними досліджень, гіпертонічна хвороба розвивається в 60% випадків у жінок саме в клімактеричний період. В інших 40% під час клімаксу артеріальний тиск також стійко підвищений, але ці зміни проходять, коли важкий для жінок час залишається позаду.

За даними дослідження І.М.Горбась [51, 53], навіть у молодому віці (25-34 роки) підвищення артеріального тиску виявляють у кожного шостого чоловіка, в 35-44 роки - у кожного третього, а в 45-54 - у кожного другого. Серед жінок віком 25-34 роки артеріальна гіпертензія зафіксована у кожної двадцятої, в подальшому динаміка її поширеності аналогічна такій у чоловічій популяції [128-140].

Спадковість.

Генетичний фактор вважається основним у розвитку ессенціальної гіпертонії, хоча гени, що відповідають за виникнення цього захворювання, вченими поки не виявлені. В даний час вчені досліджують генетичні фактори, які вражають ренін-ангіотензинову систему - ту саму, яка бере участь у синтезі реніну, біологічно активної речовини, що підвищує артеріальний тиск. Вона знаходиться в нирках.

Приблизно 30% випадків ессенціальної гіпертонії пов'язано з генетичними факторами. У разі якщо родичі першого ступеня (батьки, бабусі, дідусі, рідні брати і сестри) хворіли на артеріальну гіпертензію, то розвиток артеріальної гіпертонії має високу ймовірність. Ризик зростає ще більше, якщо підвищений артеріальний тиск був у двох і більше родичів. Дуже рідко до артеріальної гіпертонії може привести генетичне захворювання з боку надниркових залоз [141-153].

Ожиріння.

Один із поширених факторів ризику. Люди з надмірною масою тіла мають більш високий, ніж худі, артеріальний тиск. У людей з ожирінням ризик розвитку гіпертонії в 5 разів вище в порівнянні з тими, у кого вага нормальна. Більше 85% хворих з артеріальною гіпертонією мають індекс маси тіла > 25. За результатами багатофакторного аналізу даних 26-річного Фремінгемського дослідження ожиріння є вагомим фактором ризику хвороб системи кровообігу як у чоловіків, так і в жінок. За даними 25 річного дослідження інституту ім. Стражеско, артеріальна гіпертензія реєструвалась в осіб з надлишковою масою тіла в 2,6 разів, а при наявності ожиріння - майже в 4 рази частіше, ніж із нормальною масою тіла. Стандартизований за віком показник поширеності надлишкової маси тіла становить 33% у чоловіків і 27% серед жінок. З віком незалежно від статі цей показник зростає. Крім того, кожний восьмий чоловік і кожна п'ята жінка, що мешкають у міській місцевості, страждають від ожиріння. Проблеми з вагою мають більше половини дорослого населення України, причому поширеність ожиріння серед жінок в 1,7 разів вища, ніж у чоловіків.

Слід зазначити, що надлишкова маса тіла, й особливо ожиріння, надзвичайно важко піддаються контролю на популяційному рівні.

Разом з тим, протягом 25-річного періоду спостереження поширеність надлишкової маси тіла в чоловічій популяції істотно зменшилась, а частота ожиріння майже не змінилась. У жіночій популяції реєструються позитивні зміни щодо обох показників.

Для профілактики розвитку АГ особам з нормальним АТ рекомендується підтримка «здорових показників» маси тіла (ІМТ біля 25 кг/м2) і окружності талії <102 см у чоловіків і <88 см у жінок).

В той же час за результатами двох великих мета-аналізів був зроблений висновок про найменшу смертність при ІМТ біля 22,5-25 кг/м2 [154], а в більш пізнішому дослідженні найменша смертність була в осіб з надлишковою масою тіла [155].

Не виключається, що програми зниження маси тіла не дуже успішні і їх вплив переоцінюються.

По даних дослідження (АНЕАD), при цукровому діабеті 2 типу зумисне зниження маси тіла не зменшувало частоту серцево-судинних уражень, тому загальний контроль факторів ризику певно, більш значимий, ніж саме по собі зниження ваги [156].

Дослідження яке закінчилось в 2012 році в 9 європейських країнах з 360 тис. учасників продемонструвало зв'язок загального і абдомінального ожиріння. Основні аспекти впливу на стан здоров'я показані в (табл.1.2).

Ключові положення які основані на доказовій медицині:

1.Надлишкова маса тіла і ожиріння збільшують ризик смерті при наявності серцево-судинних захворювань.

2.Є позитивна лінійна кореляційна залежність між ІМТ і рівнем смерті від усіх причин.

3.Самий низький рівень смерті від усіх причин при ІМТ в межах 20-25 кг/м2.

4.Подальше зниження ваги не впливає на зменшення ризику розвитку ССЗ [157-160].

Таблиця 1.2. Потенціальні негативні кардіоваскулярні ефекти надлишкової маси тіла

1.Збільшення інсулінорезистентності
2.Збільшення АТ
3.Збільшення системного запалення та розвиток протромботичного стану
4.Альбумінурія
5.Дисліпідемія
6.Серцево-судинні та цереброваскулярні ускладнення

Рекомендації відносно маси тіла див. (табл. 1.3)

Таблиця 1.3. Рекомендації відносно маси тіла

Рекомендації	Клас рекомендацій	Рівень доказовості	GRADE	Джерело
Зменшення ваги рекомендовано пацієнтам з надлишковою масою тіла та ожирінням, так як це пов'язано з позитивним впливом на АТ і дисліпідемію, що приводить до зменшення ризику розвитку ХСК.	1	А	Сильна	[154-160]

Аліментарні фактори.

Надлишок солі в їжі. В даний час ученими достовірно встановлено, що існує тісний зв'язок між рівнем артеріального тиску і кількістю щодня споживаної солі людиною. Ессенціальна гіпертонія розвивається тільки в групах з високим споживанням солі, понад 5-8 г. на добу. Наприклад, надмірне вживання солі може підвищувати ризик артеріальної гіпертензії у літніх, людей, які страждають ожирінням, генетичною схильністю і нирковою недостатністю.

Натрій відіграє важливу роль у виникненні гіпертензії. Приблизно третина випадків ессенціальної гіпертонії пов'язана з підвищеним надходженням в організм натрію. Це пов'язано з тим, що натрій здатний утримувати в організмі воду. Надлишок рідини в кровоноснім руслі призводить до підвищення артеріального тиску. Стандартне вживання солі в більшості країн складає від 9 до 12 г/сутки. Зменшення до 5 г/сутки веде до скромного зниження САТ (1-2мм.рт.ст.), в осіб з нормальним АТ, більш виражений ефект (4-5мм.рт.ст.) у хворих АГ [161-164]. В дослідженні DASH було показано залежність між зменшенням вживання солі і зниженням АТ [165].

Дослідження проведене в США продемонструвало зниження випадків ІХС на 5,9 - 9,6%, інсультів на 2,6 - 4,1% при зменшенні вживання солі до 3г/день.

Згідно рекомендацій по лікуванню АГ, ESH\ESC - 2013, рекомендується вживання солі в кількості 5-6 г. в сутки.

Вплив зниження вживання солі на серцево-судинні події залишається до кінця не вивченим. Тривалий динамічний нагляд в рамках дослідження по профілактиці гіпертонії (ТОНР) показало, що зменшення вживання солі асоціювало зі зменшенням ризику серцево-судинних подій [166-167].

Зменшення вживання солі на рівні популяції залишається одним з пріоритетів охорони здоров'я, але потребує спільних зусиль держави, харчової промисловості, суспільства, так як 80% вживання солі приходиться на так звану «скриту сіль».

Згідно проведених розрахунків, зменшення додавання солі в процесі виготовлення хліба, м'ясопродуктів, сирів, приведе до значного збільшення кількості років життя з поправкою на якість (QALY) [168-170].

Існує зворотній зв'язок між вживанням К+, Са2+, Мq2+ і рівнем АТ. Збільшення вживання калію пов'язано зі зниженням АТ. Ризик мозкового інсульту в осіб які вживають велику кількість калію менше на 40%.

Мікроелементи: білки, жири, вуглеводи, харчові волокна. Переважання в харчовому раціоні овочів та фруктів, риби, білого курячого м'яса, обмеження вживання тваринних жирів, холестерину і солодощів сприяє зменшенню рівня АТ [171-178].

Кава та кофеїн. Відновлення пресорного ефекту кофеїну відбувається через декілька годин після вживання кави. АГ виникає втричі частіше серед тих, хто вживає від 1 до 5 чашок кави на день порівняно з тими, хто не вживає кави взагалі. Кофеїн, що міститься в міцній каві, підвищує ДАТ у чоловіків з гіпертензією на 8 мм рт.ст., а у осіб з нормальним АТ -- на 3 мм рт. ст.

Порушення обміну ліпідів.

Проведені епідеміологічні дослідження переконливо довели наявність зв'язку між порушеннями ліпідного обміну та розвитком серцево-судинних захворювань [179-180].

За даними досліджень серед осіб з нормальними значеннями загального холестерину (<5,0 ммоль/л) артеріальна гіпертензія виявляється у кожного четвертого (26%), серед осіб з рівнем від 5,0 до 6,2 ммоль/л - у кожного третього (34%), а серед обстежених з вираженою гіперхолестеринемією (? 6,2 ммоль/л) - у кожного другого (55%).

Аналогічна залежність визначається і між рівнем тригліцеридів та частотою артеріальної гіпертензії. Остання вдвічі частіше реєструється в осіб з вираженою гіпертригліцеридемією (? 2,3 ммоль/л), ніж серед обстежених з нормальним рівнем тригліцеридів (< 1,7 ммоль/л) [181-182].

За результатами багатьох досліджень, серед населення визначається висока поширеність гіперхолестеринемії: відповідних профілактичних втручань потребують 37% чоловіків і 50% жінок, причому у 17% чоловіків і 31% жінок рівень загального холестерину в крові коливається від 5,2 до 6,2 ммоль/л, а у кожного п'ятого обстеженого незалежно від статі (20% чоловіків і 19% жінок) його вміст дорівнює або перевищує 6,2 ммоль/л. З віком в осіб обох статей частота гіперхолестеринемії поступово зростає: у пацієнтів віком 55-64 роки цей фактор ризику виявляють у 4 рази частіше, ніж серед осіб віком 18-24 роки. Середній рівень загального холестерину в крові в українській популяції є досить високим: 5,2±0,05 ммоль/л у чоловіків і 5,4±0,04 ммоль/л у жінок [183-184].

Поширеність гіпертригліцеридемії дещо менша, але кожний четвертий чоловік і майже п'ята жінка потребують превентивних заходів, спрямованих на зниження рівня тригліцеридів у крові.

Стандартизований за віком показник частоти цього фактора ризику становить 28% серед чоловіків і 18% серед жінок, причому у 17% чоловіків і в 12% жінок рівень тригліцеридів у крові коливається від 1,7 до 2,3 ммоль/л, а відповідно в 11% і 6% визначається високий його вміст (?2,3 ммоль/л). Частота гіпертригліцеридемії як у чоловіків, так і в жінок з віком поступово зростає, причому серед останніх приріст цього показника значно більший: якщо у чоловіків у 55-64 роки поширеність цього фактора ризику майже в 3 рази перевищує таку в 18-24 роки, то в жінок відповідних вікових груп - у 10,5 рази. Протягом 25 років, на жаль, зареєстровано негативні зміни середньо популяційних рівнів ліпідних показників як серед чоловіків, так і серед жінок, причому серед останніх - більш виражені [185-186].

Зростання вмісту загального холестерину супроводжується істотним зниженням середніх показників холестерину ліпопротеїдів високої щільності. Отже, ліпідний профіль у популяції стає все більш атерогенним.

В цілому в зв'язку з підвищеним рівнем холестерину в світі кожного року реєструється біля 2,6 млн. випадків смерті (4,5% від загальної кількості) і 29,7 млн. років життя, або 2% загальносвітового показника DALI [187].

Зниження підвищеного рівня холестерину у чоловіків 40 років на протязі п'яти років зменшує ризик ішемічної хвороби серця на 50% [187].

В рекомендаціях Європейського товариства кардіологів з профілактики серцево-судинних захворюваннях в клінічній практиці (перегляд 2012 року) надаються рекомендації по втручанню при різних рівнях холестерину у пацієнтів в залежності від загального серцево-судинного ризику.

В цілому, рівень загального холестерину в плазмі крові повинен бути <5 ммоль/л, а рівень ХС-ЛПНЩ <3 ммоль/л.

У пацієнтів з високим ризиком ССЗ (SCORE) цільові значення цих показників повинні бути нижчі. У пацієнтів без проявлення симптомів захворювання визначаємо ті фактори ризику, які можливо модифікувати.

Стратегія втручання як функція загального ризику і рівні ХС-ЛПНЩ відображена в багатьох наукових роботах та рекомендована для використання в клінічній практиці [187-198].