Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України

Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України

Дослідження стану здоров'я дітей на підставі гігієнічної характеристики впливу на нього шкідливих екологічних факторів навколишнього середовища. Оцінка відмінностей в раціоні харчування, аналіз їх впливу на формування фізичного та психічного розвитку.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2018
Размер файла	3,1 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Описані зміни характерні для тривалого порушення стилю харчування при фізіологічно неадекватному якісному складі раціону.

Таким чином, результати наших досліджень підтверджують дані, отримані іншими авторами, згідно з якими значна частина дитячого населення України має підвищений ризик аліментарно-зумовлених захворювань, в тому числі за рахунок відносного або абсолютного дефіциту основних продуктів харчування.

Для визначення основних закономірностей формування аліментарного статусу доцільний аналіз його етнічних особливостей по окремих національностях. При цьому необхідно приділити увагу відповідності фактичної структури раціонів харчування.

В групі старовірів-ліпован було досить великим число гармонійно розвинених дітей, причому середній зріст був дещо вище існуючих стандартів. Генетична однорідність популяції ліпован в Одеській області є сумнівною, оскільки в даний час нерідкими є змішані шлюби і пов'язувати хороші показники по аліментарному статусу у цієї групи з етнічним чинником досить складно. Водночас, збереження традиційного укладу та культури харчування в середовищі старовірів-ліпован, дозволяє забезпечити підростаюче покоління більш адекватним потребам зростаючого організму набором ессенціальних харчових речовин.

Водночас значне число (49,6%) хлопчиків-українців мали знижений статус харчування, і відповідно більш низьку жирову масу тіла в порівнянні з іншими національними групами. Надлишкова маса тіла встановлена тільки у 11,6% хлопчиків, велика частина їх навчалася у 8 класі.

На відміну від наведених результатів антропометричного дослідження, серед дівчаток-українок відсоток осіб з оптимальними значеннями ІМТ був дещо вищим - близько 60%, в той же час дещо частіше зустрічалися дівчинки з надмірною масою тіла.

Цікаво, що в групі дітей росіян-старовірів набагато більше число мали оптимальний аліментарний статус. Так, серед дівчаток-ліпованок лише 5,8% мали підвищену масу тіла, серед хлопчиків відповідно - 16,2%. Дана обставина може пояснюватися більш повноцінним раціоном і зокрема більш високим споживанням незамінних амінокислот і ессенціальних мікроелементів.

Досить велика кількість дітей з оптимальним статусом харчування була також серед болгар і гагаузів. При цьому спостерігалися певні закономірності. Так, число дівчаток з підвищеним аліментарним статусом і високою жировою масою тіла було більше, ніж число хлопчиків з подібними характеристиками. При цьому велика частина дівчаток підвищеного харчування була старше 13 років, що може пояснюватися гормональними зрушеннями в період пубертату. Ряд вітчизняних дослідників, пов'язують ендокринні порушення, що виникають у період пубертату, з впливом аліментарного фактора, але враховуючи відсутність достовірної інформації про можливості впливу ксенобіотиків з естрогеноподібною активністю в складі харчових продуктів на організм дівчаток віком старше 13 років, для підтвердження даної гіпотези потрібні додаткові дослідження. У той же час відомо, що найбільш ймовірним джерелом надходження ксеноестрогенів у продукти є інсектициди, в тому числі діоксинові, фуранові похідні і т.д. Крім того, не виключено впливу синтетичних естрогенів, які мають місце у сучасних технологіях вирощування м'ясних порід свійської худоби та птиці.

На думку фахівців, ксеноестрогени і подібні їм речовини, що надходять в організм з їжею, порушують фізіологічний гормональний баланс і цілком можуть з'явитися причиною раннього настання статевого дозрівання дівчаток. Від надлишку естрогенних ефектів страждають не тільки дівчатка: естрогенізація чоловічого організму негативно впливає на діяльність центральної нервової системи, порушує функції репродуктивних органів, сприяє розвитку злоякісних пухлин.

Проте, в нашому дослідженні була виявлена цікава закономірність: менархе у дівчаток з надмірною масою тіла наступало на 1-1,5 роки раніше, ніж у дівчаток з оптимальним або зниженим аліментарним статусом. Вивчення цього феномена може бути предметом самостійного дослідження.

Таким чином, проведені дослідження не дозволяють підтвердити залежність показників фізичного розвитку від національної приналежності дітей. Важливішим чинником було фактичне харчування, яке тою чи іншою мірою визначалося національними традиціями, в тому числі в плані кулінарної обробки, рецептури страв, їх поєднання в межах окремих прийомів їжі, спеціалізацією сільськогосподарського виробництва. З іншого боку, використання в корекції раціонів харчування традиційних для регіону наборів продуктів і способів їх кулінарної обробки є доцільним, оскільки контингент, який потребує нутріціологічної корекції, вже адаптований до страв, що вводяться в раціон.

В цілому у дівчаток показники ІМТ були дещо нижче, ніж у хлопчиків, причому у віці 9-10 років вони становили від 14 до 17,5 кг/м², тоді як у дівчаток старшого віку величина ІМТ коливалася в діапазоні 18-21,5 кг/м².

При оцінці зв'язку стану фізичного розвитку та загально-соматичного здоров'я дітей, які проживають в сільських районах Одеської області, встановлено, що частота дисгармонійного фізичного розвитку тісно корелює з дефіцитом білка (r = 0,75, p<0,01), несприятливим сольовим складом питних вод (r = 0,66, p<0,05).

Слід також зазначити, що згідно з офіційними даними, добова калорійність харчування в сільських сім'ях з дітьми на сьогодні в середньому в 1,4 рази нижча, ніж по сім'ям без дітей, і в 1,2 рази - ніж у середньому в країні. Рівень споживання всіх без винятку продуктів в сільських сім'ях з дітьми є нижче, ніж в сім'ях без дітей взагалі, і особливо в сільській місцевості. Як і по країні в цілому, сільські родини з дітьми найбільше споживають молока і молочних продуктів, картоплі та хліба (включаючи хлібобулочні вироби) і найменше - риби і фруктів. Рівень споживання основних продуктів у цих сім'ях в півтора-два рази нижче, ніж в сільських сім'ях без дітей.

Основною відмінністю раціону сімей з дітьми в сільській місцевості від раціону жителів міст є недостатнє споживання продуктів, які виступають в ролі основного джерела білка, особливо необхідного для росту і нормального розвитку дітей. Так, якщо в середньому по країні населення за місяць споживає 4,1 кг м'яса і м'ясопродуктів на особу, а в міських сім'ях з дітьми - 3,6 кг, то на селі в сім'ях з дітьми споживання м'яса становить 2,7 кг на особу. Найбільш низький показник споживання м'яса серед таких сімей спостерігається в багатодітних сільських сім'ях (не більше 1,3 кг м'яса на людину на місяць).

Якщо середньомісячне споживання яєць в середньому по країні становить 18 шт. на людину, в міських сім'ях з дітьми - 17 шт., то сільські родини з дітьми споживають в середньому 14 шт. яєць на одну людину, а багатодітні - не більше 10 яєць. Рівень споживання риби і рибопродуктів в сільських сім'ях з дітьми в півтора рази нижче середньоукраїнського рівня, а в багатодітних сільських сім'ях - в 2,4 рази нижчий. Фруктів сім'ї з дітьми в сіли споживають в 1,6 рази менше, ніж в середньому по країні, а багатодітні родини - в 2,1 рази менше.

Слід зазначити, що рівень середньодобової калорійності харчування сімей з дітьми в селі не можна назвати низьким, навіть в багатодітних сім'ях калорійність харчування перевищує 2800 ккал (норматив, рекомендований Європейським регіональним бюро ВООЗ). Головна проблема полягає в незбалансованості харчування як населення в цілому, так і сімей з дітьми зокрема.

Для дослідження якості харчування українських сімей (на основі розроблених ВООЗ нормативів), виходячи з фактичної калорійності харчування різних типів українських сімей, були розраховані раціональні норми вмісту окремих якісних складових. Так, якщо середньодобова калорійність харчування людини являє 2800 ккал, то раціонально збалансована модель харчування, яке базується на принципі здорового способу життя, повинна містити 115 г білків, 70 г жирів і 430 г вуглеводів на добу; середньодобова калорійність об'ємом 3459 одиниць (середнє по Україні значення) повинна набиратися в таких пропорціях: 141 г білків, 90 г жирів, 535 г вуглеводів на добу.

Особливістю харчування всіх без винятку українських сімей є перевищення в раціоні споживання жирів і недостатнє споживання білків і вуглеводів. Так, норма споживання жирів для сільських сімей з дітьми повинна складати 80 г на добу на людину, реально ж ці сім'ї споживають 122 г жирів. І навпаки, при необхідній для такої калорійності харчування нормі споживання білків в 128 г на особу вони споживають лише 79 г.

Як видно з вищенаведеного аналізу споживання продуктів харчування, в раціоні цих сімей основним джерелом вуглеводів є картопля і хлібопродукти. Фрукти і овочі, які є більш здоровими джерелами вуглеводів, споживаються ними найменше.

Таким чином, аліментарний статус дітей, які проживають в сільській місцевості, характеризується енергетичною надмірністю при дефіциті білка, ессенціальних жирних кислот, вітамінів і мікроелементів.

У 12% дітей добове споживання жирів перевищує фізіологічний оптимум. Найвищий вміст ессенціальних ПНЖК характерний для раціонів дітей, які харчуються згідно молдавської та гагаузької національної кулінарної традиції, водночас у дітей, які харчуються згідно української національної кулінарної традиції, мався відносний дефіцит ейкозопентаєнової, докозагексаєнової, арахідонової і г-ліноленової кислоти.

Для раціонів харчування дітей всіх етнічних груп характерно збільшення співвідношення щ-6 / щ-3 жирних кислот до 17: 1-82: 1.

Показники фізичного розвитку корелюють з дефіцитом білка (r = 0,75, p<0,01), несприятливим сольовим складом питних вод (r = 0,66, p<0,05).

Матеріали даного розділу були опубліковані у наступних науково-практичних виданнях:

1. Бабієнко В. В. Етнічні особливості харчування дітей (на прикладі південних районів Одеської області) / В. В. Бабієнко, В. Л. Михайленко, К. С. Мельник // Вісник морської медицини. - 2015. - № 2 (67). - С. 30-34.

2. Михайленко В. Л. Особливості харчового статусу дітей півдня України, які мешкають у різних за рівнем екологічної безпеки умовах / В. Л. Михайленко, К. С. Мельник // Вісник морської медицини. - 2015. - № 3 (68). - С. 81-85.

3. Михайленко В. Л. Фізіологічні потреби організму в ессенціальних мінеральних речовинах та роль водного фактору в їх забезпеченні (на прикладі окремих сільських районів Одеської області) // Гастроентерологія. - 2015. - № 3 (57). - С. 11-14.

4. Надворний М. М. Деякі показники фізичного розвитку дітей шкільного віку, що проживають у сільських районах Одещини / М. М. Надворний, В. Л. Михайленко / «Сучасні проблеми профілактичної медицини» : міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 80-річчю від дня народження акад. Гончарука Є. Г. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2010. - № 27 (спецвипуск). - С. 258-259.

5. Михайленко В. Л. Особливості фізичного розвитку дітей сільської місцевості Одещини / В. Л. Михайленко : Матер. ХIV конгресу Світової федерації Українських лікарських товариств. - Донецьк, 2012. - С. 390.

6. Михайленко В. Л. Роль водного фактору у забезпеченні фізіологічних потреб організму в ессенціальних мінеральних речовинах (на прикладі окремих сільських районів Одеської області) / В. Л. Михайленко : «Актуальні досягнення медичних наукових досліджень в Україні та країнах ближнього зарубіжжя» : матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Київ, 2015. - С. 95-96.

7. Мельник Е. С. Гигиеническая оценка фактического химического состава и структуры потребления жиров в рационе питания студентов / Е. С. Мельник, В. Л. Михайленко, Ю. С. Барская : VI Congress Southeast Eurohean Medical Forum. - Одеса, 2015. - С. 136.

8. Михайленко В. Л. Специфіка харчування дітей різної етнічної належності Одеської області / В. Л. Михайленко : «Медичні науки: історія розвитку, сучасний стан та перспективи досліджень» : міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. - Львів, 2015. - С.78-79.

9. Melnyk Е. S. An analysis of the adequacy of the actual diet of adolescents who live in Odessa / Е. S. Melnyk, V. L. Mykhaylenko : Матер. XIV з'їзду Всеукраїнського лікарського товариства. - Одеса, 2015.- С. 137.

РОЗДІЛ 6. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ

Основним критерієм стану суспільства є показники індивідуального та громадського здоров'я. У них концентрується вся складна взаємодія екологічних, економічних, соціальних і інших факторів, що впливають на людину. Питання щодо аналізу, оцінки і прогнозу стану здоров'я населення, яке пов'язане із станом середовища життєдіяльності людини було і залишається актуальним для будь-якого суспільства.

За даними нашого дослідження визначені території Одеської області з інтенсивним забрудненням підземних вод отрутохімікатами й мінеральними добривами, а також ландшафтно - геохімічні аномалії сільськогосподарських техноценозів, з'ясовані рівні пестицидного навантаження на 1 га сільськогосподарських угідь, що негативно впливає не тільки на якість овочевої продукції, а й на небезпечність питної води. Визначено екологічне забруднення грунтів, що відмічено перевищення діючих нормативів за вмістом в ґрунті солей свинцю (до 105 мг/кг), міді (до 1,0 мг/кг) і цинку (до 8,8 мг/кг).

Все це негативно впливає на стан здоров'я населення. Особливо вразливою групою є дитяче населення.

В процесі онтогенезу дитячий період (від 0 до 17 років), є надзвичайно напруженим періодом морфофункціональних перебудов, що повинно враховуватися при оцінці формування здоров'я. Одночасно цей віковий період характеризується впливом цілого комплексу соціальних умов і частою їх зміною (ясла, сад, школа, професійне навчання, трудова діяльність). Дитяче населення піддається впливу різноманітних факторів навколишнього середовища, багато з яких розглядаються в якості факторів ризику розвитку несприятливих змін в організмі. Визначальну роль у виникненні відхилень у стані здоров'я дітей відіграють 3 групи факторів: 1) фактори, що характеризують генотип популяції («генетичний вантаж»); 2) спосіб життя; 3) стан навколишнього середовища. Соціальні та середовищні чинники діють не ізольовано, а в складній взаємодії з біологічними, в тому числі спадковими, факторами. Це обумовлює залежність захворюваності дітей як від середовища, в якому вони перебувають, так і від генотипу та біологічних закономірностей росту й розвитку. За даними ВООЗ, у формуванні стану здоров'я вклад соціальних чинників та способу життя становить близько 40%, факторів забруднення навколишнього середовища - 30% (у тому числі власне природно-кліматичних умов - 10%), біологічних факторів - 20%, медичного обслуговування - 10% [21]. Однак ці величини є усередненими, не враховують вікових особливостей росту і розвитку дітей, формування патології в окремі періоди їхнього життя, поширеності чинників ризику. Роль тих чи інших соціально-генетичних і медико-біологічних чинників у розвитку несприятливих змін у стані здоров'я різна в залежності від статі та віку індивідуума. На стан здоров'я дітей впливають окремі чинники: 1) медико-біологічні фактори ризику періоду вагітності та пологів матері: вік батьків на момент народження дитини, хронічні захворювання у батьків, гострі захворювання у матері під час вагітності, прийом протягом вагітності різних препаратів, психотравми під час вагітності, ускладнення вагітності (особливо гестози другої половини вагітності) і пологів та інші; 2) фактори ризику раннього дитинства: маса тіла при народженні, характер вигодовування, відхилення у стані здоров'я на першому році життя та інші; 3) чинники ризику, що характеризують умови та спосіб життя дитини: житлові умови, дохід і рівень освіти батьків (у першу чергу матерів), куріння батьків, склад сім'ї, психологічний клімат у сім'ї, ставлення батьків до реалізації профілактичних і лікувальних заходів та інші. При оцінці внеску окремих чинників, які складають соціально-гігієнічну групу, необхідно пам'ятати, що їх роль різна в різних вікових групах. У віці до 1 року серед соціальних факторів вирішальне значення мають характер сім'ї та освіта батьків. У віці 1-4 років значення цих факторів зменшується, але все ще залишається досить значним. Проте вже в цьому віці збільшується роль житлових умов і доходу сім'ї, утримання тварин та куріння родичів в будинку. Важливий такий фактор, як відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу. Найбільше значення він має саме у віковій групі 1-4 роки. У шкільному віці найбільше значення мають чинники внутрішньо-осельного, в тому числі, внутрішньо-шкільного середовища, які складають 12,5% у початкових класах, а до закінчення школи - 20,7%, тобто зростають майже в 2 рази. У той же час внесок соціально-гігієнічних факторів за цей же період росту і розвитку дитини знижується з 27,5% при надходженні в школу до 13,9% - наприкінці навчання. Серед біологічних факторів у всіх вікових групах дітей основними чинниками, що найбільше впливають на захворюваність, є захворювання матері під час вагітності та ускладнення перебігу вагітності. Оскільки наявність ускладнень в пологах (передчасні, запізнілі, стрімкі пологи, пологова слабкість) може привести до порушення стану здоров'я в подальшому, це дозволяє також розцінювати їх як фактори ризику. З факторів раннього дитинства особливої значимості набувають природне вигодовування і гігієнічно правильний догляд за дитиною. Для кожного віку характерна перевага тих чи інших факторів ризику, що визначає необхідність диференційованого підходу до оцінки ролі та внеску факторів, планування і здійснення профілактичних та оздоровчих заходів. Об'єктивно дослідити фактори, що впливають на здоров'я дітей, найдоцільніше за допомогою спеціальних формалізованих карт, анкет і т. д.

Для корекції екологічних чинників, що мають вплив на здоров'я нами запропонована схема (Рис. 6.1.), яка містить оцінку ризику здоров'ю під впливом факторів навколишнього середовища, аналіз рівня захворюваності та можливість вивчення причинно-наслідкових зв'язків у системі «здоров'я - середовище мешкання», а також враховує соціальну характеристику та фактори середовища, де мешкає дитина.

Рис. 6.1. Схема оцінки та корекції екологічних ризиків для стану здоров'я дитячого населення.

При розробці та обґрунтуванні заходів профілактики негативного впливу екологічних факторів на стан здоровя дитячого населення ми керувались принципами забезпечення санітарно - епідеміологічного благополуччя населення, та вирішували наступні завдання:

- забезпечення спостереження та контролю за станом здоров'я населення та довкілля особи на одне основі єдності методології та програм збору, обробки і передачі інформації;

- виявлення причинно - наслідкових зв'язків між станом здоров'я і середовища проживання людини, оцінка та аналіз спостережуваних змін в стані здоров'я населення під впливом несприятливих чинників навколишнього природного, виробничого і соціального середовища, встановлення цієї залежності, причин і умов поширення масових захворювань населення: - прогнозування можливих змін стану здоров'я у зв'язку з впливом факторів навколишнього середовища та умовами життя населення;

- обґрунтування пріоритетних напрямів у соціальній політиці та забезпеченні санітарно - епідеміологічного благополуччя населення, охорони здоров'я та профілактики захворювань, зниження передчасної смертності, оздоровлення середовища проживання людини і умов його життєдіяльності, а також пропозицій і рекомендацій для прийняття рішень з цих питань.

Заходи профілактики мають за основу:

1. Моніторинг екологічної ситуації в регіоні, а саме організацію і проведення спостережень (обстеження об'єктів, лабораторні та інструментальні дослідження і вимірювання факторів, розслідування випадків захворювань і отруєнь людей, проведення соціально - гігієнічних, епідеміологічних досліджень і інші форми діяльності в рамках державного санітарно - епідеміологічного нагляду та програм науково - дослідних робіт), збір, зберігання, обробка даних спостереження, уявлення їх у вигляді, зручному для подальшого використання;

2. Отримання і обробка інформації державних і галузевих систем моніторингу здоров'я населення, навколишнього природного, виробничого і соціального середовища, соціально-економічного розвитку, державної статистики, що характеризує стан санітарно-епідеміологічного благополуччя населення;

3. Системний аналіз показників, отриманих в результаті спостережень, що характеризують стан здоров'я дитини і довкілля на основі закономірностей взаємодії організму людини і факторів зовнішнього середовища, встановлення причинно - наслідкових зв'язків і їх характеристик;

4. Оцінку економічного збитку, нанесеного здоров'ю населення в результаті екологічних і санітарних правопорушень;

5. Створення інформаційних та інформаційно - аналітичних систем, мереж, програмних продуктів і баз даних та передача інформації користувачам з метою її поширення серед зацікавлених організацій, лікарів і населення. Заходів профілактики негативного впливу екологічних факторів на стан здоров'я дитячого населення передбачають:

* виявлення і систематизація джерел забруднення довкілля (об'єктів, процесів, хімічних речовин і т.д.), що визначають їх шкідливий вплив на здоров'я населення, природні комплекси та інфраструктуру населених місць з метою їх корекції,

* встановлення та контроль гранично допустимих нормативів шкідливого впливу, що забезпечують безпечні і сприятливі умови середовища проживання;

* розробка, планування та організація практичної реалізації заходів щодо попередження, скорочення та ліквідації наслідків шкідливої дії чинників довкілля;

* моніторинг, нагляд і контроль за реалізацією прийнятих заходів і їх ефективністю;

* прогнозування стану здоров'я дитячого населення з урахуванням впливу факторів довкілля на організм людини;

* використання єдиних і обов'язкових для всіх організацій, методологічних підходів і гігієнічних критеріїв оцінки впливу на стан здоров'я факторів середовища проживання людини, заснованих на сучасних наукових уявленнях про взаємодію в системі "людина - довкілля";

* застосування взаємоузгоджених нормативних і методичних документів, які забезпечують єдність методів, способів і показників, за якими здійснюється збір, накопичення і обробка даних в системі спостереження і контролю за станом здоров'я і довкілля;

* спостереження за якістю навколишнього природного середовища в місцях проживання і господарської діяльності населення, умовами праці, побуту, відпочинку, виховання, навчання населення, за безпекою для здоров'я продуктів харчування, питної води, товарів народного споживання, потенційно небезпечними хімічними і біологічними речовинами, за станом інфекційної, паразитарної, професійної захворюваності населення, масовими неінфекційними захворюваннями людей, пов'язаними з впливом факторів середовища проживання людини з метою всеєчасного впровадження программ профілактики на індивідуальному та популяційному рівнях.

Запропоновані нами заходи профілактики дозволять оцінити пайовий вплив середовища мешкання на зростаючий організм та роль середовищних факторів, що впливають на процеси формування здоров'я підростаючого покоління, що має важливе медичне, соціальне та економічне значення.

Обґрунтування та впровадження в практику заходів профілактики негативного впливу екологічних факторів на стан здоров'я дитячого населення дасть можливість знизити захворюваність дитячого населення, що є важливим компонентом державної політики в галузі охорони здоров'я дітей.

Матеріали даного розділу наведено у наступних наукових працях:

1. Бабієнко В. В. Гігієнічна оцінка впливу довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості півдня України / Бабієнко В. В., Михайленко В. Л. // Проблеми екології та медицини. - 2015. - № 1-2. - С. 3-8.

2. Бабієнко В. В. Вплив забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я дітей (на прикладі сільської місцевості півдня України) / В. В. Бабієнко, В. Л. Михайленко // Актуальные вопросы медицины транспорта. - 2015. - Т. 2, №. 4. - С. 43-48.

3. Михайленко В. Л. Роль впливу довкілля на стан здоров'я дітей сільської місцевості півдня України та його комплексна гігієнічна оцінка / В. Л. Михайленко : матер. ІІІ Міжнародного конгресу «Медицина транспорта - 2015». - Одеса, 2015. - С. 141-142.

4. Михайленко В. Л. Социально-гигиенический мониторинг здоровья детского населения юга Украины (на примере Одесской области) / В. В. Бабиенко, В. Л. Михайленко, Герасименко Е.А. // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. - 2015. - № 2 (50). - С. 81-83.

розділ 7. аналіз і узагальнення результатів досліджень

Згідно багаторічними даним проведеного санітарно-епідеміологічного нагляду рівень еколого-гігієнічної безпеки в Одеській області може бути охарактеризований, як задовільний. Тим не менш, на території області є ряд геохімічних аномалій, приурочених, як правило, до зон геологічних розломів або інтенсивного застосування агротехнологій. Найбільш важливими еколого-гігієнічними аномаліями Одеській області є геолого-геофізичні аномалії (Балтська, Саврансько-Любашівська, Іванівська магнітно-гравітаційні аномалії; зони Одеського розлому, Чадирлунгского і Болградського насувів); радіохімічні та геохімічні аномалії (Північна і Південна), території з інтенсивним забрудненням підземних вод отрутохімікатами й мінеральними добривами, а також ландшафтно - геохімічні аномалії сільськогосподарських техноценозів. Крім того, на територіях ряду районів Одеської області існують точкові природні геохімічні аномалії, обумовлені гідроогеологічними особливостями вапняків новоросійського ярусу і алювіальних пісків середньо-верхнього плейстоцену. Пестицидне навантаження на 1 га сільськогосподарських угідь складає в середньому (4,9±0,1) кг/га, при цьому на південному заході області сусідять райони, в яких даний показник коливається від 0,7 кг/га до 5,2 кг/га. У переважній більшості районів регулярно реєструються перевищення ГДК нітратів у воді підземних джерел питного водопостачання. Особливо несприятлива ситуація склалася по цих показниках в деяких південно-західних (до (58,1±3,3) мг/дм³) і центральних (до (62,7±4,7) мг/дм³) районах області. У ряді південно-західних районів області вміст фтору у воді перевищує фізіологічний оптимум (до 3,2 мг/л). Встановлено, що в Одеській області найбільш часто зустрічаються перевищення чинних нормативів за вмістом у ґрунті солей свинцю (до 105 мг/кг), міді (до 1,0 мг/кг) й цинку (до 8,8 мг/кг). Найбільш низьким рівнем токсикологічної безпеки ґрунтів відрізняються райони, де агротехнологічний цикл передбачає зрошуване землеробство. Встановлено також, що частота перевищення вмісту нітратів в овочевій і баштанній продукції сільгосппідприємств у 2000-2009 рр. не перевищувала 6%, але у весняний період в ранньої овочевої продукції вміст у продуктах, що складають основу харчових раціонів нітратів у більшості випадків перевищував ГДК (по буряках - до (1463,4±80,4) мг/кг, картоплі - до (285,3±12,3) мг/кг, зеленому луку - до (544,2±12,8) мг/кг, редису - до (1155,5±23,2 мг/кг), моркви - до (532,1±22,2) мг/кг, капусті - (до 654,0±23,3) мг/кг). За окремими овочами в деяких районах Одеської області відзначалося 2-5 кратне перевищення ГДК вмісту нітратів.

При аналізі динаміки захворюваності дитячого населення віком до 14 років, що мешкає в сільській місцевості Одеської області виявлені певні регіональні відмінності. Високі рівні загальної захворюваності перевищують середньообласні показники (1633,8‰), характерні для районів, що характеризуються значною віддаленістю від великих міст області. Високі рівні поширеності захворювань серед дітей були характерні також для міст Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Теплодар і Южний. Звертає на себе увагу стійка тенденція до зростання показника захворюваності в районах, що територіально збігаються з положенням основних природних і антропогенних геохімічних аномалій.

Ретроспективний аналіз показників захворюваності та поширеності різних класів патології серед дітей сільських районів Одеської області за останні 15 років показав, що найбільш низький рівень популяційного здоров'я властивий дитячому населенню районів, безпосередньо прилеглих до м. Одеси, а також на територіях, що характеризуються значним рівнем забруднення ґрунтів нітратами та важкими металами, а також фізіологічно несприятливим складом питних вод.

Зокрема захворювання системи кровообігу найбільш часто реєструвалися в районах, розташованих на півночі області (до 13,6‰), а також в одному з південно-західних районів, що характеризуються несприятливим сольовим складом питних вод (10,0‰). Найбільш високі рівні захворюваності патологією органів дихання відзначалися в північних районах області (992,8‰) та в районах, безпосередньо прилеглих до обласного центру (906,9‰). Відповідно, захворювання сечовидільної системи серед дітей до 14 років були найбільш поширені в деяких південно-західних (71,3‰), північних (75,9‰) і центральних районах області (78,4‰). Виділити якийсь б то не було регіон з високим рівнем захворюваності патологією травної системи не представлялося можливим - території з високими показниками перебували практично в усіх регіонах області, але найбільш високі значення були досягнуті в одному з південно-західних районів області (99,3‰). Досить часто зустрічалися хвороби кістково-м'язової системи, особливо в північних і південно-західних районах області. Вроджені аномалії розвитку найбільш часто виявлялися в районах зі значним видаленням сільських населених пунктів від районного центру та погано розвиненою транспортною інфраструктурою (до 40,1‰), що може бути пов'язано з дефектами антенатальної діагностики даного класу патології.

Таким чином, найбільш стійкі тренди зростання захворюваності та поширеності захворювань дихальної, серцево-судинної, травної та сечовидільної системи були властиві переважно районам з несприятливою еколого-гігієнічною ситуацією, які й були обрані для подальшого поглибленого вивчення (досвідчений регіон). Відповідно, райони з більш сприятливими умовами проживання були обрані в якості контрольного регіону.

При оцінці фізичного розвитку встановлено, що з обстежених 1987 дітей більше половини у віці 11-15 років були розвинені дисгармонійно. Основними причинами дисгармонійності були надмірна вага та непропорційний розвиток грудної клітки. У хлопчиків відхилення у фізичному розвитку зустрічалися рідше, ніж у дівчаток. Найбільш часто дисгармонійний розвиток реєструвався у дітей 13-14 років. Число дівчаток із ростом в межах М±1у склало в цій віковій групі 61,6%, і лише 34% з їх загального числа мали ознаки дисгармонійності фізичного розвитку. При цьому середні значення ваги зустрічалися у 56-62% обстежених. При аналізі окремих антропометричних показників встановлено, що до 15 років дівчатка випереджали за темпами фізичного зростання хлопчиків у всіх регіонах проживання. За результатами дослідження розроблені стандарти фізичного розвитку дітей та підлітків, які проживають у сільських населених пунктах півдня України.

З метою вивчення причин формування дисгармонійності фізичного розвитку було проведено вивчення фактичного харчування дітей і підлітків. Встановлено, що частота прийому їжі часто не відповідала гігієнічним нормативам. Основними порушеннями харчового режиму були відсутність сніданків перед школою (6-23% дітей), відсутність другого сніданку (25-38% дітей), відсутність полуденка (до 15%), великі проміжки між прийомами їжі, їжа всухом'ятку, неповноцінний за набором страв обід, надлишок в харчуванні джерел рафінованих вуглеводів (солодощі, хлібобулочні вироби, чіпси, снеки, солодкі газовані напої). Число дітей з порушеним режимом харчування було максимальним серед старшокласників. Раціони дітей відрізнялися дисбалансом між нутриєнтами, переважанням вуглеводів при дефіциті повноцінного білка (дефіцит до 25%), вітамінів А і С (дефіцит до 50%), вітамінів групи В (дефіцит до 20-30%), мінеральних солей (до 40% по залозу). У багатьох дітей були об'єктивні передумови для виникнення полігіповітамінозу. Лише у 4,1% обстежених школярів вітамінна цінність раціону відповідала нормативним вимогам. У багатьох випадках полівітамінна недостатність поєднувалася з дефіцитом життєво важливих мінеральних елементів.

У досліджених раціонах зазначалося знижене споживання свіжих фруктів і фруктових соків (дефіцит 33,3%), молока та молочних продуктів, м'яса та м'ясопродуктів, надлишок харчових жирів. Співвідношення між білками, жирами та вуглеводами склало 1: 1,6: 3,5. Співвідношення між катіонами основних біогенних остеотропних макроелементів (кальцію і фосфору) також не відповідало нормі й коливалося від 1: 1,4 до 1: 2,37.

Фізичний розвиток обстежених в третині випадків був дисгармонійним. Причинами цього феномена було переважно надлишкове відкладення жиру при слабкому розвитку мускулатури, що проявлялося високими значеннями ЖМТ. Так, у дітей, що проживали в дослідному регіоні, ЖМТ склала від (12,5±0,4) кг до (21,4±0,6) кг, що на 15-20% більше, ніж у контролі.

При оцінці інформативності різних методів оцінки аліментарного статусу найкращі показники були отримані при використанні каліперометричного методу. Він не тільки дозволив виявити дітей з дефіцитним і надлишковим жировідкладенням, а й значно підвищив виявлення випадків дисгармонійного фізичного розвитку. Ми не виявили виражених етнічних відмінностей в характеристиках аліментарного статусу обстежених дітей, однак при поглибленому вивченні фізичного розвитку були виявлені певні гендерні та повікові відмінності. Так, в окремих вікових групах більше половини дітей мали дисгармонійний розвитку. Більш часте виявлення порушень фізичного розвитку у хлопчиків ми пов'язуємо з порушеннями ритму харчування, якісного складу раціонів, в т.ч. вживанням алкогольних напоїв.

Одними з провідних причин дисгармонійного розвитку, на нашу думку, є дефіцит білка і кальцію, що підтверджується даними кореляційного аналізу (r = 0,58 і r = 0,63 p <0,05 відповідно). Крім того, істотний вплив на фізичний розвиток дітей і підлітків у досліджуваному регіоні надавали екологічні умови - наявність додаткових екологічних факторів ризику збільшувало частоту виявлення дисгармонійного розвитку і відхилень від темпів фізичного розвитку в 2-3,5 рази (p <0,05). В цілому у дівчаток показники ІМТ були дещо нижчими ніж у хлопчиків, при чому у віці 9-10 років вони становили від 14 до 17,5 кг/м², тоді як у дівчаток старшого віку величина ІМТ коливалася в діапазоні 18-21,5 кг/м². При оцінці зв'язку стану фізичного розвитку і загальносоматичного здоров'я дітей та підлітків, які проживають у сільських районах Одеської області нами отримані наступні дані. Частота дисгармонійного фізичного розвитку тісно корелює з дефіцитом білка (r = 0,75 p <0,01), несприятливим сольовим складом питних вод (r = 0,66 p <0,05).

Таким чином, отримані дані свідчать про те, що основними факторами ризику для дітей, які мешкають у сільській місцевості є незадовільні соціально-екологічні умови проживання та аліментарний дефіцит ессенціальних нутрієнтів. При цьому найбільше значення з факторів, що визначають еколого-гігієнічну безпеку в регіоні, відіграє несприятливий мінеральний склад питних вод, зокрема, нітратне забруднення і високий рівень пестицидного навантаження на території сільгоспугідь.

Матеріали даного розділу опубліковані у наступних наукових працях:

3. Михайленко В. Л. Стан екологічної безпеки сільських районів Одещини / В. Л. Михайленко, Л. І. Данильченко, Н. О. Рекрутюк // Експериментальна і клінічна медицина. - 2015. - № 3. - С. 164-167.

4. Михайленко В. Л. Эколого-гигиенические детерминанты здоровья детей и подростков, проживающих в сельской местности юга Украины / В. Л. Михайленко : матер. наук.-практ. конф. студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів. - Суми, 2011. - Ч. I. - С. 86.

5. Михайленко В. Л. Роль впливу довкілля на стан здоров'я дітей сільської місцевості півдня України та його комплексна гігієнічна оцінка / В. Л. Михайленко : матер. ІІІ Міжнародного конгресу «Медицина транспорта - 2015». - Одеса, 2015. - С. 141-142.

6. Михайленко В. Л. Hygienic evaluation of environmental influence on the health of children from rural regions of south Ukraine / В. Л. Михайленко : «Вітчизняна та світова медицина: вимоги сьогодення» : матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2015. - С. 67-68.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання - обґрунтовані заходи профілактики негативного впливу екологічних факторів на стан здоров'я дитячого населення на основі екологічної оцінки впливу факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості півдня України та визначені організаційно-методичні підходи до визначення зон підвищеного ризику для здоров'я дитячого населення сільської місцевості півдня Україні.

1. Визначено негативний вплив екологічних факторів півдня України на зростання захворюваності дитячого населення через зниження захисних сил організму та порушення імунного статусу; з'ясовано, що оцінку рівня еколого-гігієнічної безпеки слід оцінювати з урахуванням не тільки характеру і сили антропогенного впливу, але і біологічних властивостей реагуючої системи організму людини. Виявлена відсутність сучасних даних щодо етнічних та регіональних особливостей харчування та аліментарного статусу дітей та підлітків.

2. Встановлено, що до числа зон підвищеного екологічного ризику в Одеській області відносяться північні і південно-західні райони, що збігаються з розташуванням зони Чадирлунгського і Болградського насувів. Основними факторами ризику є несприятливий сольовий склад питних вод (висока мінералізація (до 2,5 г/л), загальна жорсткість (до 14,0 мг екв/л), вміст хлоридів (до 450 мг/л) і сульфатів (до 560 мг/л), фтору (до 3,2 мг/л) і нітратів (до 125 мг/л); забруднення нітратами овочевої продукції (до 2-5 ГДК), а також високий рівень забруднення ґрунтів важкими металами.

3. Виявлено, що найбільш високі рівні захворюваності та поширеності захворювань органів дихання, травної, серцево-судинної та сечовидільної системи властиві південно-західним районам Одеської області з поліетнічним складом населення, які характеризуються високим рівнем антропогенного навантаження.

4. З'ясовано, що динаміка захворюваності характеризується збільшенням числа дітей, які страждають патологією шлунково-кишкового тракту та ожирінням, а рівень фізичного розвитку дітей, що мешкають у сільській місцевості, відрізняється високою (54,5%) частотою дисгармонійного фізичного розвитку, переважно за рахунок надмірної ваги і непропорційного розвитку грудної клітки. Надлишкова маса тіла встановлена у 11,6% хлопчиків і 60% дівчаток.

5. Досліджені раціони харчування дітей у різних районах Одеської області, які характеризуються незбалансованістю за основними нутрієнтами з перевагою їжі багатої вуглеводами та жирами тваринного походження.

6. Визначено, що частота дисгармонійного фізичного розвитку тісно корелює з аліментарним дефіцитом (r = 0,75 p <0,01), несприятливим сольовим складом питних вод (r = 0,66 p <0,05) і практично не пов'язана з рівнем соціально-економічного розвитку населеного пункту в якому проживає дитина (r = 0,28 p> 0,05).

7. Науково обґрунтовані заходи профілактики щодо негативного впливу екологічних факторів довкілля на стан здоров'я дитячого населення, які передбачають в основному виявлення і систематизацію джерел забруднення довкілля, встановлення та контроль гранично допустимих нормативів шкідливого впливу, що забезпечують безпечні і сприятливі умови середовища проживання; розробку, планування та організацію практичної реалізації заходів щодо попередження, скорочення та ліквідації наслідків шкідливої дії чинників довкілля; моніторинг, нагляд і контроль за реалізацією прийнятих заходів і їх ефективністю та прогнозування стану здоров'я дитячого населення з урахуванням впливу факторів довкілля на організм людини.

Практичні рекомендації

1. З метою профілактики захворювань дітей та підлітків, що проживають в екологічно несприятливих районах, рекомендовано оптимізувати якісний склад раціонів харчування з доведенням змісту ессенціальних амінокислот, жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин до нормативних значень і збагачення раціонів пектинами.

2. У регіонах з несприятливим сольовим складом питних вод слід передбачити можливість застосування доочистки питної води на базі дитячих дошкільних установ, шкіл і спеціалізованих середніх навчальних закладів, або в якості альтернативи - постачання до дитячих установ бутильованої води нормативної якості.

3. Забезпечити можливість впровадження заходів профілактики щодо негативного впливу екологічних факторів довкілля на стан здоров'я дитячого населення з дорученням до цієї роботи лікарів-педіатрів, гігієністів, середнього медичного персоналу шкільних та дошкільних закладів, громадських організацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аджигеримова Г. С. Влияние некоторых социально-гигиенических факторов (факторов риска) на состояние здоровья детей / Г. С. Аджигеримова // Фундаментальные исследования. - 2013. - № 5. - С. 231-235.

2. Актуальні наукові проблеми забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя дітей і підлітків в сучасних умовах України // Н. С. Полька, Н. В. Сисоєнко, Г. М. Єременко [та ін.] // Гігієна населених місць. - 2003. - № 42. - С. 319 - 323.

3. Алифанова Л. A. Реализация системного подхода к здоровьесбережению и гармоничному развитию школьников / Л. А Алифанова // Педиатрия. - 2007. - Т 86, № 2. - С. 106-110.

4. Анализ состояния здоровья детского населения / Л. И. Засыпка, Н. Д. Вегержинская, Ю. А. Максименко [и др.] // Здоровье женщины. - 2009. - № 8 (44). - С. 156-158.

5. Аналіз та тенденції захворюваності дитячого населення України / Р. О. Мойсеєнко, Я. І. Соколовська, Т. К. Кульчицька [та ін.] // Современная педиатрия. - 2010. - № 3 (31). - С. 13-17.

6. Анисимов А. М. Кадастры и атлас карт медико-геологических аномалий на территории Одесской области / А. М. Анисимов, С. А. Батечко, В. В. Кенц [и др.] ; ред.: И. В. Носырев, Д. В. Тинтюк . - Одесса : Одесский гор. эколого-геол. центр, 1991. - 176 с.

7. Антипкин Ю. Г. Наукові та практичні проблеми збереження здоров'я дітей України / Ю. Г. Антипкин // Врачебная практика. - 2007. - № 1. - С. 7-11.

8. Антомонов М. Ю. Методика розрахунку інтегральної оцінки стану фізичного розвитку дітей / М. Ю. Антомонов, А. Г. Платонова, О. В. Волощук // Гігієна населених місць. - 2011. - № 57. - С. 442-447.

9. Атанасова Н. Многонациональный одесский край / Н. Атанасова // ДНК Информационно-аналитический журнал. - 2004. - № 5 (8). - С. 88-89.

10. Бабій І. Л. Адаптаційні можливості школярів / І. Л. Бабій, В. І. Величко // Здоровье ребенка. - 2011. - № 8 (35). - С.

11. Барановський В. А. Екологічний атлас України / В. А. Барановський. - К. : Географіка, 2000. - 41 с.

12. Бердник О. В. Основні закономірності формування здоров'я дитячого населення, що проживає у регіонах з різною екологічною ситуацією : автореф. дис. на здобуття наукового ступ. докт. мед. наук : спец. 14.02.01 "Гігієна" / О. В. Бердник. - К., 2003. - 35 с.

13. Бердник О. В. Факторы окружающей среды как факторы риска развития патологии у детей / О. В. Бердник, В. Ю. Зайковская, Л. В. Серых // Довкілля та здоров'я. - 1998. - № 3 (6). - С. 20-23.

14. Бердник О. В. Чувствительность организма к факторам окружающей среды : 1. Популяционная чувствительность / О. В. Бердник // Довкілля та здоров'я. - 1998. - № 1 (4). - С. 18-21.

15. Бердник О. В. Чувствительность организма к факторам окружающей среды : Индивидуальная чувствительность / О. В. Бердник // Довкілля та здоров'я. - 2000. - № 1. - С. 39-41.

16. Богуславська Ю. Ю. Динаміка національного складу населення Одеської області (1959-1989 рр.) : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. : 07.00.01. - історія України / Ю. Ю. Богуславська. - Одеса, 2005. - 20 с.

17. Величко В. І. Особливості епідеміології дитячого ожиріння в умовах Півдня України / В. І. Величко // Здоровье ребенка. - 2011. - № 7 (34). - С. 23-26.

18. Величко В. І. Фізичний розвиток дітей шкільного віку Півдня України / В. І. Величко, І. Л. Бабій // Здоровье ребенка. - 2011. - № 3 (30). - С. 78-83.

19. Верзилина И. Н. Анализ влияния пестицидов на гинекологическую заболеваемость подростков в Белгородской области / И. Н. Верзилина, М. И. Чурносов, В. И. Евдокимов // Гигиена и санитария. - 2013. - № 2. - С. 67-73.

20. Ворохта Ю. М. Дослідження впливу мінерального складу питних вод на стан здоров'я населення / Ю. М. Ворохта : наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнар. участю “Вчені майбутнього” : тези доп. - Одеса, 2006. - С. 10-11.

21. Галеев А. К. Гигиеническая оценка загрязнения окружающей среды и состояние здоровья подростков на территориях города с разным уровнем антропогенной нагрузки : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. н. : спец. 14.02.01 «Гигиена» / А. К. Галеев. - Казань, 2011. - 23 с.

22. Гигиеническая оценка состояния питания школьников сельской местности / М. П. Гулич, О. Д. Ольшевская, О. В. Ященко [и др.] // Гігієна населених місць. - 2006. - № 48. - С. 362-364.

23. Гигиеническая оценка формирования суммарного риска популяционному здоровью на урбанизированных территориях / В. М. Боев, В. Н. Дунаев, Р. М. Шагеев, Е. Г Фролова // Гигиена и санитария. - 2007. - № 5. - С. 12-14.

24. Гігієнічна оцінка стану харчування дітей в дошкільних дитячих закладах м. Київа / В. Н. Корзун, А. П. Матвієнко, Т. В. Коваленко [та ін.] // Гігієна населених місць. - 2006. - № 48. - С. 335-362.

25. Гігієнічне дослідження територіальних відмінностей соціально-економічної і демографічної ситуації в регіонах України з різним рівнем техногенного навантаження на довкілля / С. В. Грищенко, А. О. Мустафіна, М. В. Охотнікова, Р. С. Свестун // Гігієна населених місць. - 2011. - № 58. - С. 356-360.

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України" скачать

Подобные документы

Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.

презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011
Вплив тютютнопаління на здоров'я людини
Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.

дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.