Особливості складу мікрофлори урогенітального тракту жінок

Вивчення мікрофлори сечостатевої системи жінки та можливих інфекцій. Аналіз основних причин порушень рівноваги представників резидентної мікрофлори і виникнення дисбактеріозу піхви. Дисбаланс біоти урогенітального тракту жінок та його характерні риси.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2017
Размер файла 25,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Особливості складу мікрофлори урогенітального тракту жінок

Старішко О.М.

Анотація

Мікробіологічна флора регулює роботу всього організму. Вивчення мікрофлори сечостатевої системи жінки має велике значення для можливості попередження інфекцій сечовивідних шляхів, які посідають перше місце в структурі інших інфекційних захворювань.

Зміни екологічного стану довкілля, нераціональне харчування, перенесені гострі кишкові інфекції, хронічні захворювання та дисфункція шлунково-кишкового тракту, широке застосування антибіотиків, порушення гормонального стану, який супроводжується порушенням менструального циклу - можуть бути причинами порушень рівноваги представників резидентної мікрофлори і виникнення дисбактеріозу піхви.

Дисбаланс біоти урогенітального тракту жінок представляє собою порушення кількісного та якісного співвідношення резистентних, сапрофітних мікроорганізмів з умовно-патогенними, що населяють сечостатеву систему в нормі. Найчастіше не вдається встановити точну причину дисбіозу. Але необхідно звернути увагу на мікробіоценоз урогенітального тракту, який є одним із важливіших і невід'ємних компонентів підтримання імунологічного стану у жінки. Синтез біологічно активних сполук запобігає колонізації урогенітального тракту умовно-патогенною мікрофлорою і тим самим перешкоджає виникненню та прогресуванню дисбіотичних явищ.

Ключові слова: мікрофлора, жінки, урогенітальний тракт, дисбактеріоз.

Аннотация

Микрофлора регулирует работу всего организма. Изучение микрофлоры мочеполовой системы у женщины имеет большое значение для профилактики инфекций мочевыводящих путей, которые занимают первое место в структуре других инфекционных заболеваний.

Изменения в экологии, неправильное питание, перенесение острых кишечных инфекций, хронических заболеваний, дисфункции желудочно-кишечного тракта, широкое применение антибиотиков, нарушение гормонального состояния, которое сопровождается нарушением менструального цикла - приводят к дисбиозу влагалища.

Дисбаланс биоты урогенитального тракта женщин представляет собой нарушение количественного и качественного соотношения резистентных, сапрофитных микроорганизмов с условно-патогенными, которые населяют мочеполовую систему в норме. Часто не удается установить истинную причину дисбиоза. Но необходимо уделить внимание микробиоценозу урогенитального тракта женщин, который является важным компонентом в поддержании иммунологического состояния. Синтез биологически активных веществ препятствует колонизации урогенитального тракта женщины условно-патогенной микрофлорой и тем самым не дает возможности возникновению и прогрессированию дисбиотических явлений.

Ключевые слова: микрофлора, женщины, урогенитальный тракт, дисбактериоз.

Abstract

Microbiological flora regulates the work of the whole organism. Study of the microflora of the genitourinary system of women is great importance for prevention infections of the urinary tract, which occupied the first place in the structure of other infectious diseases. Species composition of microflora of the female genitals is quite stable. Certain differences due to age, pregnancy, phase of menstrual cycle. The normal microflora of the female genitals are extremely diverse and represented aerobic, facultatively anaerobic and organisms, and anaerobic speciesdominatein quantitative relationship. Aerobic microorganismsreveal in 87-100% healthy women in their reproductive period. There are meet lactobacteria (45-88%), streptococci (53-68%), enterococci (27-32%), coagulase negative staphylococci (34-92%). More than 90% of all infections of the genitourinary system cause the uropathogeniwc microorganisms, which relate primarily to the gram-negative of bacteria family's Enterobacteria- ceae (Proteus spp., Klebsiella spp., Enterobacter, Serratia, Acinetobacterspp., Enterococcus spp., Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa).

During menstrual cycles the vaginal secret has alkaline reaction, bringing it along with the lactobacilli and Corynebacterium meet the staphylococci, not hemolytic streptococci, Mycoplasma, yeast-like fungi and Protozoa. Also on the cervix there is the bacteria, that penetrate from the vagina. Among the opportunistic microorganisms find a non-pathogenic gram-positive rods of the genus Corynebacterium and coagulase negative staphylococci. In populations of obligate anaerobic bacteria pay attention to the Bacte- roids, Prevotella and Peptostreptococcus, which are present in moderate amounts (up to 41 g cfu/ml) that are in the low titer in 55% of healthy women. Among transient microorganisms of the vagina are often able to allocate coagulase positive staphylococci, primarily Staphylococcus epidermidis. Just as often, but in smaller numbers Micrococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonella spp. Eubacterium spp. Relatively rare (10% surveyed) detect Clostridium spp., Bifidobacterium spp., Actinomyces spp., Fusobacterium spp., Ureaplasma urealyticum, Staphylococcus aureus, Neisseria spp., E. coli and other coli-form bacteria; Mycoplasma fermentans, Candida spp. Mycoplasma hominis and Gardnerella vaginalis are sown from the material in 10-75% of healthy women without any clinical symptoms. The vaginal microflora in reproductive age undergoes Cyclic fluctuations depend on the phases of menstrual cycle. pH of the environment of the vagina increases to 5.0-6.0in the early days of the cycle. At this time the total number of lactobacilli decreases and the number of electives and obligate-anaerobic bacteria increases. At the end of the menstrual cycle vaginal biotop returns quickly to its previous state.

This process is accompanied by increasing the content of lactic acid and reduction of pH 3.8-4.5. In the second phase of the menstrual cycle is dominated by lactobacillus, and number of obligate anaerobiums and E. coli-formed bacteriasare reduced. Infection by intestinal bacteria occurs in women by way entering from the rectum in case of anatomic proximity to the anus and the vagina or hematogenic and lMmfogenic way. Representatives: Escherichia coli, enterococci (Enterococcus species), amebiasis (Entamoeba histolytica). The disorder of microflora of genitourinary tract (vaginal dis- biosis) leads to the development of serious complications, which violates normal condition of the body, progress of the pregnancy, postpartum period, and can also cause infertility. Mostly it is unable to establish the exact cause of the disbiosis - it can be diseases of the gastrointestinal tract, the instability of the endocrine profile, infection of the reproductive system, and more. But need to pay attention to the microbiocenosis of the urogenital tract, which is an important and integral component of the maintenance of immunological status in women. The synthesis of biologically active compounds to prevent colonization of the urogenital tract conditionally pathogenic microflora and thus prevents to appearing and the progression of dysbiotic phenomenas.

Keywords: microflora, women, genitourinary tract, dysbacteriosis.

Мікробіологічна флора регулює роботу всього організму. Вивчення мікрофлори сечостатевої системи жінки має велике значення для можливості попередження інфекцій сечовивідних шляхів, які посідають перше місце в структурі інших інфекційних захворювань.

Видовий склад мікрофлори жіночих статевих органів досить стабільний. Певні відмінності обумовлені віком, вагітністю, фазою менструального циклу. Порожнина матки, маткових труб і яєчників у нормі стерильні [1,2].

Нормальна мікрофлора жіночих статевих органів надзвичайно різноманітна і представлена аеробними, факультативними та анаеробними м ікроорганіз мами, причом у анаероби у видовом у і кількісному відношенні домінують. У 87-100% здорових жінок у репродуктивному періоді виявляють аеробні мікроорганізми. З них зустрічають лактобактерії (45-88%), стрептококи (53-68%), ентерококи (27-32%), коагулазонегативні стафілококи (34-92%). Більше 90% всіх інфекцій сечостатевої системи викликають уропатогенні мікроорганізми, які відносяться в першу чергу до грамнегативних бактерій сім. Enterobacteriaceae (Proteus spp., Klebsiella spp., Enterobacter, Serratia, Acinetobacter spp., Enterococcus spp., Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa) [3,4].

Особливістю нормальної мікрофлори статевих шляхів жінок є різноманітність її видового складу, представленої протягом усього життя типовими і факультативними анаеробами і, в значно меншій мірі, аеробними і мікроаерофільними мікроорганізмами [5].

Нирки, сечоводи та сеча в сечовому міхурі в нормі стерильні. У зовнішній частини уретри зустрічаються пептококи, пептострептококи, коринебактерії, бактероїди, мікобактерії, а також грамнегативні бактерії фекального походження. На зовнішніх статевих органах жінок локалізуються Mycobacterium smegmatis, що мають морфологічну схожість з мікобактеріями туберкульозу. Ці сапрофіти виявляються в секреті сальних залоз, що знаходяться на малих статевих губах у жінок. Крім того, зустрічаються стафілококи, мікоплазми (Mycoplasma hominis) та інші мікроорганізми. У верхніх відділах піхви домінують лактобактерії та біфідобактерії. У цервікальному каналі присутні епідермальні стафілококи, пептострептококи і дифтероїди [6,8].

В останні роки відмічається ріст дисбіотичних захворювань урогенітального тракту у жінок. Дисбаланс біоти урогенітального тракту жінок представляє собою порушення кількісного та якісного співвідношення резистентних, сапрофітних мікроорганізмів з умовно-патогенними, що населяють сечостатеву систему в нормі.

Зміни екологічного стану довкілля, нераціональне харчування, перенесені гострі кишкові інфекції, хронічні захворювання та дисфункція шлунково- кишкового тракту, широке застосування антибіотиків, зниження імунологічної реактивності організму, довготривале використання пероральних контрацептивів, порушення гормонального стану, який супроводжується порушенням менструального циклу - можуть бути причинами порушень рівноваги представників резидентної мікрофлори і виникнення дисбактеріозу піхви. Це й обумовлює актуальність даного дослідження [7].

Мета дослідження: вивчення літературних джерел та директивних документів стосовно нормальної мікрофлори урогенітального тракту жінок різних вікових періодів, а також патогенних мікроорганізмів, які можуть викликати хвороби та стійкі відхилення в організмі жінок.

Об'єкт і методи дослідження: аналітичний огляд літературних джерел, директивних документів з питань нормальної, умовно-патогенної та патогенної мікрофлори органів статевої системи жінки, дисбіозу та профілактики для запобігання розвитку інфекційних хвороб.

Формування і становлення мікробіоценозу піхви. У дівчат перші мікроорганізми з'являються у піхві через добу після народження. Протягом перших з тижнів переважають лактобактерії (L. acidophilus, fermentum). Вони передаються від матері під час пологів. Для розвитку молочнокислих бактерій у новонароджених в цей період з'являються оптимальні умови, оскільки їх організм насичений естрогенними гормонами, отриманими від матері, а піхвовий секрет містить глікоген і має кислу реакцію. В цей же час у піхві можна виявити стафілококи (S. saprophyticus), стрептококи (S. faecalis), коринебактерії (C. xerosis) та ін. У наступні 10 років у вагіналь- ному секреті дівчаток мікроорганізми практично не виявляються [9].

Мікрофлора піхви дівчат. З настанням періоду статевої зрілості з'являються молочнокислі бактерії (палички Дедерлейна). У складі мікрофлори піхви дівчаток передпубертатного віку (9-12 років) аж до менархе переважають анаеробні та мікроаеро- фільні мікроорганізми: бактероїди, стафілококи, дифтероїди [10]. Відзначають велику кількість лак- тобактерій і молочнокислих стрептококів. У цей період мікробіоценоз піхви відносно стабільний. Метаболізм лактобактерій сприяє зсуву рН середовища піхви в кислу сторону до 3,8-4,5. Біфідобактерії, як і лактобактерії, захищають слизову оболонку піхви від впливу не тільки патогенних, але і умовно-патогенних мікроорганізмів, їх токсинів, перешкоджають розпаду секреторного IgA, стимулюють утворення інтерферону та вироблення лізоциму. Загальне мікробне число становить 105-107 КУО/ мл, кількісно анаероби переважають над аеробами, також зустрічаються представники сімейства Enterobacteriaceae. Найбільш часто в якості представників аеробної та факультативно-анаеробної мікрофлори виявляють епідермальні та сапрофітні стафілококи, рідше - кишкову паличку та ентеро- бактерії, в поодиноких випадках - біфідобактерії і лактобактерії. У 70% здорових дівчат до складу мікрофлори піхви входять бактерії з гемолітичними властивостями. Загальне мікробне число складало від 102 КУО/мл до 105 КУО/мл [20]. сечостатевий жінка дисбактеріоз піхва

Мікрофлора піхви підлітків. Пубертатний, або підлітковий період (до 15 років) характеризує ритмічна фізіологічна гіпертранссудація у вигляді слизових виділень. Загальне мікробне число становить 105-107 КУО/мл. У 60% випадків виявляють лактобацили, середовище піхви стає кислим, рН 4,0-4,5 [27].

Мікрофлора піхви здорових жінок. У мікробіоценозі піхви здорових жінок присутні 9 видів лактобактерій аеробного і анаеробного походження. їх титр досягає 108-109 КУО/мл. Для забезпечення оптимальних фізіологічних умов у піхві клінічно значимі є такі види: Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. Значно меншу частку становлять облігатно-анаеробні види лактобацил. Найчастіше виділяють наступні види лактобацил: L. аcidophilus, L. brevis, L. jensenii, L. casei, L. leishmanii, L. plantarum [12].

У період менструальних циклів піхвовий секрет має лужну реакцію, внаслідок чого в ньому поряд з молочнокислими бактеріями і коринебактеріями зустрічаються стафілококи, негемолітичні стрептококи, мікоплазми, дріжджоподібні гриби та найпростіші. На шийці матки також виявляються бактерії, що проникають з піхви. Порожнина матки у здорових жінок стерильна [13,15].

Серед умовно-патогенних мікроорганізмів виявляють непатогенні грампозитивні палички роду Corynebacterium та коагулазонегативні стафілококи. В популяції облігатно-анаеробних бактерій звертають увагу на групу бактероїдів, превотелл і пептострептококів, які присутні в помірній кількості (до 41г КУО/мл), що виявляються в низьких титрах у 55% здорових жінок [14,16].

Серед транзиторних мікроорганізмів піхви найчастіше вдається виділити коагулазонегативні стафілококи, в першу чергу Staphylococcus epidermidis. Настільки ж часто, але в меншій кількості зустрічаються Micrococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonella spp., Eubacterium spp. Порівняно рідко (у 10% обстежених) виявляють Clostridium spp., Bifidobacterium spp., Actinomyces spp., Fusobacterium spp., Ureaplasma urealyticum, Staphylococcus aureus, Neisseria spp., E. coli та інші коліформні бактерії; Mycoplasma fermentans, Candida spp. Mycoplasma hominis і Gardnerella vaginalis висіваються з матеріалу у 10-75% здорових жінок без будь-якої клінічної симптоматики [4,17].

Циклічні коливання мікрофлори піхви жінок в залежності від фаз менструального циклу. Мікрофлора піхви в репродуктивному віці зазнає циклічних коливань залежно від фаз менструального циклу. У перші дні циклу збільшується pH середовища піхви до 5,0-6,0. При цьому зменшується загальна кількість лактобацил і збільшується чисельність факультативних та облігатно-анаеробних бактерій. По закінченні менструального циклу піхвовий біотоп швидко повертається до попереднього стану. Цей процес супроводжує збільшення вмісту молочної кислоти і зниження рН 3,8-4,5. У другій фазі менструального циклу домінують лактобацили, а кількість облігатних анаеробів і коліформних бактерій знижується [18].

У менопаузі відбувається збільшення рН піхвового середовища до 5,5-7,5. Піхву і нижні сечові шляхи колонізують грамнегативні факультативно- анаеробні види сімейства ентеробактерій, в основному кишкова паличка, та типові представники мікрофлори шкіри.

Транзиторна мікрофлора - це умовно-патогенна мікрофлора сечостатевих органів, постійна присутність якої нехарактерна для здорової людини, і яка при певних умовах може викликати запальний процес сечостатевих органів. Можна виділити кілька груп мікроорганізмів, які можуть колонізувати сечостатеві органи людини - це, насамперед, генітальні мікоплазми (М. hominis, M. genitalium, М.fermentans і U. urealyticum); анаеробні бактерії, вагінальна гарднерела (G. vaginalis), і мобилункус (Mobiluncus spp.), пептострептококи, фузобакте- рії, бактероїди, превотели; вагінальний атоподіум (Atopodium vaginae); лептотрикс; дріжджоподібні гриби роду Candida [4,22].

Інфікування сечостатевих органів респіраторними мікроорганізмами відбувається під час орально-генітальних контактів. До них відносять: представників роду Chlamydophila (C. pneumoniae, C. pecorum, C. psittaci - респіраторні хламідії, часто їх позначають як Chlamydia species; патогенні мікоплазми (M. pneumoniae, M. orale, M. salivarum, M.buccalae (ротова, слинні, щічні); представники роду Neisseria species (N. meningitidis, N. sicca, N.subflava, N. flava, N. mucosa - не гонококові нейсерії); стрептококова інфекція, GABHS (group A beta-hemolytic streptococd); Haemophilus influenzae; дифтероїди; Klebsiella pneumonia [19,21].

Інфікування кишковими бактеріями відбувається занесенням жінкам з прямої кишки у разі анатомічної близькості ануса і піхви або гематогенним і лімфогенним шляхом. Представники: кишкова паличка (Escherichia coli), ентерокок (Enterococcus species), амебіаз (Entamoeba histolytica) [23].

Постійна мікрофлора має виражену антагоністичну дію відносно багатьох збудників інфекційних захворювань. Це обумовлено утворенням бактеріоцинів, антибіотиків, молочної кислоти, жирних кислот, перекису водню та інших сполук. Важливу роль у формуванні імунітету відіграє мікрофлора [24].

Висновок

Порушення мікрофлори урогенітального тракту (вагінальний дисбіоз) призводить до роз витку серйозних ускладнень, які порушують нормальний стан організму, перебіг вагітності, післяпологового періоду, а також можуть спричинити безпліддя. Найчастіше не вдається встановити точну причину дисбіозу - це можуть бути захворювання шлунково-кишкового тракту, нестабільність гормонального фону, інфекції статевої системи тощо. Але необхідно звернути увагу на мікробіоценоз рогенітального тракту, який є одним із важливіших і невід'ємних компонентів підтримання імунологічного стану у жінки. Синтез біологічно активних сполук запобігає колонізації урогенітального тракту умовно-патогенною мікрофлорою і тим самим запобігає виникненню та прогресуванню дисбіотичних явищ [25,26].

Вивчаючи захворювання, які передаються статевим шляхом, порушення кількісного та якісного співвідношення резистентних, сапрофітних мікроорганізмів з умовно-патогенними, що населяють сечостатеву систему жінок -- суттєво допомагає лікарям в найкоротші строки та правильно встановити діагноз. Проведення реконструкції ендогенної вагінальної молочнокислої мікрофлори за допомогою біотерапевтичних препаратів.

Література

1. Анастасьева В.Г Современные методы диагностики, лечения и профилактики бактериального вагиноза / В.Г Анастасье- ва. - Новосибирск: Медиа, 2007. - 17 с.

2. Анкирская А.Е. Бактериальный вагиноз. Акушерство и гинекология / А.Е. Анкирская. - М.: Высшая школа, 2005. - № 6. - С. 13-16.

3. Анкирская А.С. Бактериальный вагиноз: особенности клинического течения, диагностика и лечение / А.С. Анкирская, В.Н. Прилепская, ГВ. Байрамова, В.В. Муравьева // М.: Русский медицинский журнал. -- 1998. - № 5. - С. 25-29.

4. Байрамова ГР Хронический рецидивирующий вульвовагинальный кандидиоз и патология шейки матки / Г.Р. Байрамова // «Гинекология». -- 2007. - Т 9, № 1. - С. 26-28.

5. Байрамова Г.Р. Бактериальный вагиноз / Г.Р Байрамова. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2001. - Т 3, № 2. - С. 52-54.

6. Бекман Ч. Акушерство и гинекология / Ч. Бекман, Ф. Линг, Б. Баржанский [и др.]. - М.: Медицинская литература, 2004. - 164 с.

7. Воробьев А.А. Дисбактериозы - актуальная проблема медицины / А.А. Воробьев, Н.А. Абрамов, В.М. Бондаренко, Б.А. Шендеров // Вестник РАМН -- 2007. - № 11. - С. 12-18.

8. Воробьев А.А. Бактерии нормальной микрофлоры: биологические свойства и защитные функции. Журнал микробиологии эпидемиологии иммунобиологии / А.А. Воробьев, Е.А. Лыкова. - М.: Высшая школа, 1999. - 34 с.

9. Корчинська О.О. Мікроекологічна система піхви / О.О. Корчинська. - К: Експерт, 2006. - 70 с.

10. Кошелева Н.Г Актуальные вопросы физиологии и патологии репродуктивной функции женщины / Н.Г Кошелева, О.Н. Аржанова, ГЛ. Громыко. - С-Пб.: Высшая школа, 1995. - 240 с.

11. Кулаков В.И. Гинекология. Национальное руководство / В.И. Кулаков, ГМ. Савельева, И.Б. Манухин. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2009. - 1150 с.

12. Микроэкология влагалища. Коррекция микрофлоры при вагинальных дисбактериозах: учебное пособие / Н.Н. Володина [и др.]; под ред. В.М. Коршунова. -- М.: Медиа, 2001. - 350 с.

13. Назарова Е.К. Микробиоценоз влагалища и его нарушения / Е.К. Назарова, Е.И. Гиммель-Фарб, Л.Г Созаева // Клиническая лабораторная диагностика. -- 2003. - № 2. - С. 25-32.

14. Побединский Н.М. Клинико-бактериологическое обоснование комплексного лечения бактериального вагиноза у женщин репродуктивного возраста / Н.М. Побединский, О.А. Аксенова, М.Г Аксенова, В.А. Молочков // Акушерство и гинекология. -- 2006. -- № 6. - С. 24-27.

15. Прилепской В.П. Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы / В.П. Прилепской. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 432 с.

16. Русакевич П.С. Заболевание вульвы / П.С. Русакевич. - М.: Мед. инф. агентство, 2007. - 448 с.

17. Савельева ГМ. Гинекология / ГМ. Савельева, В.Г Бреусенко. - М.: Гэотар-медиа, 2008. - 432 с.

18. Савичева А.М. Лабораторная диагностика и терапия репродуктивно значимых инфекций / А.М. Савичева, Е.В. Соколовский // Журнал лечащий врач. -- 2008. - № 3. - С. 50-54.

19. Савичева А.М. Микробиологическая диагностика инфекций, передаваемых половым путем / А.М. Савичева // Consilium- medicum. -- 2007. - Т 9, № 6. - С. 38-43.

20. Садолина И.В. Клинико-иммунологические критерии оценки полового и физического развития девочек: автореферат дис. канд. мед. наук / И.В. Садолина. -- М.: 2000. - 24 с.

21. Сафронова М.М. Нарушение влагалищного микробиоценоза: современные методы коррекции / М.М. Сафронова, Ю.М. Гренкова. - М.: Клин. дерматол. венерол., 2006. - С. 23-25.

22. Сергеев А.Ю. Кандидоз. Природа инфекции, механизмы агрессии и защиты, лабораторная диагностика, клиника, лечение / А.Ю. Сергеев, Ю.В. Сергеев. - М.: «Триада-Х», 2001. - 472 с.

23. Сидорова И.С. Микробиоценоз половых путей женщин репродуктивного возраста / И.С. Сидорова, А.А. Воробьев, Е.И. Боровкова // Акушерство и гинекология. -- 2005. - № 2. - С. 7-9.

24. Сидорова И.С. Микрофлора половых путей у женщин репродуктивного возраста / И.С. Сидорова, Е.И. Боровкова. -- М.: Практическая медицина, 2007. -- 80 с.

25. Современные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии / под ред. проф. В.К. Чайки. -- Донецк: учеб. пособие, 1998. -- 177 с.

26. Тютюнник В.Л. Патогенез, диагностика и методы лечения бактериального вагиноза / В.Л. Тютюнник. - М.: Фарматека, 2005. -- С. 20-24.

27. Уварова Е.В. Возрастные особенности диагностики и лечения бактериального вагиноза в детском и подростковом возрасте / Е.В. Уварова, Н.Х. Латыпова, В.В. Муравьева [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. -- 2004. - Т 6, № 4. - С. 57-61.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальна характеристика мікрофлори. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Функції нормальної мікрофлори кишківника. Причини та ознаки розвитку дисбактеріозу. Функції мікрофлори ШКТ, можливі порушення.

    курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010

  • Мікоплазмові інфекції – провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування урогенітального мікоплазмозу у жінок за рахунок раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції.

    автореферат [44,4 K], добавлен 06.04.2009

  • Мікрофлора порожнини рота та шлунку, тонкої та товстої кишки. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Лікування та профілактика дисбактеріозу, виявлення його причин та ознаки розвитку. Нормальна мікрофлора.

    реферат [38,9 K], добавлен 24.11.2014

  • Кишкова мікрофлора як основний чинник захисту організму маляти, його головні функції, структура та елементи. Фази формування мікрофлори у немовлят, фактори, що сприяють даному процесу. склад нормальної мікрофлори, його аеробна та анаеробна асоціації.

    презентация [524,0 K], добавлен 17.03.2013

  • Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.

    автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009

  • Вивчення стану питання впливу вірусів на перебіг вагітності жінок у роботах вітчизняних та зарубіжних учених. Токсоплазмоз та краснуха як результат впливу Torch-інфекцій на організм вагітних жінок. Аналіз способів лікування та попередження захворювань.

    курсовая работа [64,9 K], добавлен 21.03.2014

  • Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.

    реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010

  • Загальна характеристика хелікобактерій - мікроаерофільних бактерій шлунково-кишкового тракту хребетних. Причини та умови сприятливі розвитку хелікобактерій у шлунку. Методи покращення мікрофлори та відновлення сприятливих бактерій в кишковому тракті.

    презентация [65,7 K], добавлен 31.10.2013

  • Оцінка рівня впливу гормонів на функцію статевих та інших органів і систем, їх різновиди та значення в організмі жінки та здатності виношувати та народжувати дитину. Причини клімактеричних розладів у жінок, етапи їх протікання та характерні риси.

    реферат [32,1 K], добавлен 19.01.2010

  • Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

    автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.