Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Репродуктивні розлади серед населення, що проживає на забруднених територіях. Показники фізичного розвитку немовлят як індикатор репродуктивного здоров’я популяції. Особливості здоров'я немовлят, народжених на забруднених радіонуклідами територіях.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	1,1 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Експерти ВООЗ оцінили ситуацію, що склалася з тютюнопалінням в Україні, як критичну, зумовлену такими факторами: низьким рівнем суспільного усвідомлення небезпеки тютюнопаління для населення; просуванням на українському ринку транснаціональних тютюнових компаній з їх глобальною та спотвореною рекламою тютюнових виробів; недоліками законодавства щодо паління; недостатньою участю медичних працівників в антитютюновій пропаганді та неповним наданням допомоги тим, хто хоче кинути палити [165]. За даними ВООЗ та національних соціологічних опитувань в результаті високої поширеності тютюнопаління в Україні [26], ця шкідлива звичка займає третє місце серед факторів ризику, що формують тягар хвороб в Україні. А саме, зумовлює 13% втрат DALY (disability-adjusted life-years), тобто втрат років життя через тимчасову або постійну непрацездатність та інвалідність [166]. Їхніми основними причинами були: серцево-судинні захворювання (47%); захворювання органів дихання (19%); рак легень (16%); інші види раку (9%) та інші причини (9%) [167].

Згідно з даними [168], у чоловіків вікової групи 45-74 років 20% серцево-судинної патології та 20% смертей від серцево-судинних захворювань обумовлене тютюнопалінням, оскільки при викурюванні двадцяти класичних сигарет в день організм за 20 років може поглинути приблизно 2 кг різних хімічних речовин, що містять в своєму складі 886 г. кальцію, 835 г. калію, 187 г. сірки, 32 г. хлору, 23 г. сполук важких металів [169].

Шкідливі речовини тютюнових виробів можуть провокувати ряд патологічних станів, порушуючи нормальний розвиток дитини до і після народження [170].

Тютюнопаління поширене майже серед всіх вікових груп населення [163, 171, 172], при цьому особливе хвилювання викликає тенденція до розповсюдження паління серед жінок, так як жіночий організм більш чутливий до токсичного впливу тютюну, що приводить до патології перебігу вагітності та пологів, підвищення рівнів перинатальної смертності [173-175]. Адже, відомий факт періодичного оновлення сперматозоїдів у чоловічому організмі на противагу накопиченню шкідливих речовин у яйцеклітинах у жінок з часом [27].

За даними Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України, в сучасних умовах в жіночій популяції нашої країни кожна п'ята жінка - активний курець. Вважають, що з підвищенням ролі жінок в сучасному житті, при зміні пріоритетів та норм їх поведінки, значні психологічні та стресові навантаження, пов'язані з цим, - стали тим хибним підґрунтям, що зумовило значне поширення тютюнопаління [176].

Виявлено прямий зв`язок між рівнем психоемоційного стресу, кількістю вжитих сигарет та факторами стресорного навантаження, серед яких найбільш впливовими є: конфліктні ситуації в сім`ї (r=0,64, p<0,05), відсутність чоловіка (r=0,77, p<0,05), важкі побутові умови (r=0,48, p<0,05), нестача грошей (r=0,53, p<0,05) [34].

Особливу занепокоєність викликає той факт, що більша частина жінок, які зловживають тютюнопалінням (біля 70%) знаходяться у віці до 35 років, тобто у найбільш активному репродуктивному періоді життя жінки [177]. Так само активно, як і до вагітності, продовжують палити від 25 до 50% жінок [178]. Як вказують Подольський В.В. та співавт. частота активного тютюнопаління серед вагітних жінок становить 15,4% та 19,3% в популяції жінок [179], а вагітність та пологи у жінок, які знаходять під впливом цієї шкідливої звички, часто ускладнюються, що негативно впливає на стан плода та новонародженого. Найбільш частими ускладненнями виділяють загрозу переривання в першій половині вагітності та анемії вагітних, передчасного виливу навколоплідних вод та передчасних пологів, відшарування та передлежання плаценти, затримку розвитку та гіпоксію внутрішньоутробного плоду; а частка ускладнень при цьому залежала від кількості цигарок та форми тютюнопаління [34, 179].

Вплив тютюну на гестаційний період і перинатальний розвиток, визначений у наукових дослідженнях як абсолютно негативний, що підтверджено на системному, органному, біохімічному та молекулярному рівнях [28, 29]. Підвищується ризик розвитку прееклампсії, СВ, знижується маса тіла новонародженого, підвищується рівень перинатальної смертності, розвитку фізичних недоліків та ВВР, віддалені наслідки негативного впливу на дитину після пологів, спостерігається затримка внутрішньоутробного розвитку, раннє програмування хвороб людини [30-38].

Згідно зі світовою статистикою в США жінки, які палили під час вагітності, становили 55% жінок, а до її кінця продовжували палити 25% [30]. В Швейцарії на початку вагітності палило 42%, до кінця - 33%. В Австралії в першому триместрі палило 40% і до пологів продовжували палити 33% [180, 181]. В Чехії на початку вагітності палили 24,3%, до кінця - 18% жінок. В країнах Східної Європи поширеність паління серед жінок становила 26%; в Японії число жінок, які палять, одне з самих низьких: до вагітності палило 13,9%, під час - 4,4%, а після народження дитини - 5,1% [182]. В Україні палить кожна п'ята жінка; за останні 20 років частина жіночого населення, яке палить, збільшилась вчетверо. Встановлено, що продовжують палити під час вагітності в тій же мірі активно, як і до неї, від 25 до 50% жінок. Лише 15% жінок, які палять, повністю відмовились від цієї шкідливої звички до запланованої вагітності [183-185].

За різними даними, викладеними в огляді літератури В. Кузьміна [186], у жінок, які палили, недоношені діти народжуються частіше, ніж у тих, які не палили (6,5-33,5 проти 0,8-11,2% випадків).

Завдяки комплексному методу лікувально-профілактичних заходів для вагітних, втричі знижено загрозу переривання вагітності, вдвічі - передчасних пологів, вдвічі - передчасного відшарування плаценти, вдвічі - внутрішньоутробної гіпоксії плода, вдвічі - затримки розвитку плода та загалом показана висока ефективність профілактичної програми (93%) [34].

Щодо пасивного тютюнопаління, то близько 12,2 мільйона (30,6%) дорослого населення України проживає в оселях, де дозволено палити. Серед некурців це складає більше 6 мільйонів (21,7%). У майже 2,4 мільйона (8,6%) некурців хтось курить вдома, принаймні, раз на день [163].

При цьому пасивне тютюнопаління наносить значну шкоду репродуктивному здоров'ю жінок та соматичному здоров'ю дітей. За даними [187] у дітей підвищується ризик захворювань на бронхіальну астму - в 1,37 разу [188]; туберкульоз, менінгококову інфекцію, судинні захворювання, зміни обміну речовин, навіть появи злоякісних пухлин. Пасивне тютюнопаління також сприяє розвитку синдрому раптової дитячої смертності [187, 189].

Оцінюючи тютюновий статус дітей, встановлено, що матері обстежених дітей палили в середньому 7,38±2,1 цигарок на добу, а батьки - 10,67±2,7 цигарок (р<0,01); 36,5% батьків регулярно палили в присутності дитини [190].

У дітей, чиї матері активно чи пасивно палили під час вагітності, мала місце більш низька маса тіла при народженні (3107±413 проти 3330±310,9 г в групі контролю (р<0,01)). Вони мали тенденцію до розвитку асфіксії та наслідків гіпоксично-ішемічного пошкодження центральної нервової системи в неонатальному періоді [190].

Особливостями фізичного розвитку дітей першого року життя, які народилися від батьків, що палять, є їх дисгармонійність, при якій маса або периметр грудної клітки не відповідають росту; відмічені частіші респіраторні захворювання, дефіцитна анемія, алергічний дерматит, пієлонефрит і запалення легень, у порівнянні з дітьми, батьки яких не палять [36].

Також показано, що тютюнопаління негативно впливає на виникнення СВ [158]. Як зазначено у огляді літератури М. Ареф'євої, під впливом нікотину пригнічується рухова функція війчастого епітелію фаллопієвих труб, що утруднює просування яйцеклітини по трубі, одночасно підвищується м'язовий тонус та амплітуда скорочення маткових труб. Все це пояснює та вказує на зв'язок паління та безплідності [191]. Тривале паління серед чоловіків на 50% збільшує ризик розвитку імпотенції. А якщо жінка викурює близько 10 цигарок за добу, вона може страждати на безпліддя удвічі частіше, ніж та, що не палить. У жінок, які палять, імовірність настання очікуваної вагітності на рік пізніше у 3,4 разу більша порівняно із тими, хто не палить. Тютюнопаління також погіршує чоловічу фертильність через здатність нікотину блокувати утворення андрогенів та змінювати якість сперми, а патологія сперми збільшує спектр генетичних порушень. У дітей, батько яких курить, ВВР зустрічаються уп'ятеро частіше [191].

Частота виникнення ускладнень під час вагітності, яка перебігає на фоні тютюнопаління, збільшується майже вдвічі, репродуктивні втрати (а саме, передчасні пологи та СВ) у 2,5 разу, стан немовляти погіршується втричі частіше порівняно з контролем (р<0,05) [192].

Ризик репродуктивних невдач підвищувався за наявності шкідливих звичок, зокрема, серед випадків, зосереджених у реєстрах СВ та неплідних шлюбів [193].

Таким чином, при значній увазі науковців до впливу тютюнопаління на вагітну, плід та новонароджених, поширеність тютюнопаління членів подружньої пари при проживанні на РЗТ, а також такий його вплив на репродуктивні втрати практично не вивчалися.

1.3 Показники фізичного розвитку немовлят як індикатор репродуктивного здоров'я популяції

Відомо, що здоров'я дитини формується під комплексним впливом спадкової схильності та зовнішніх факторів, що постійно діють як чинники ризику і чинники захисту [24]. Згідно з поглядами щодо «внутрішньоутробного програмування» [194-197] несприятливі впливи в періоди критичного розвитку органів та функціональних систем плоду призводять до порушень формування регуляторних механізмів на клітинному, тканинному та системному рівнях, що змінює характер адаптивних реакцій після народження в нових умовах навколишнього середовища та може викликати розвиток віддалених патологічних станів.

Високу ймовірність «програмування хвороб» нащадків пов'язують з впливом на організм майбутньої матері різноманітних шкідливих екологічних, професійних і побутових факторів (вживання ліків, вплив стресу, шкідливі звички, незбалансований раціон харчування, загострення у вагітної хронічних екстрагенітальних захворювань) [198-206]. Все це призводить до виникнення СВ, передчасних пологів, гестозу, хронічної плацентарної недостатності, затримки внутрішньоутробного розвитку плода та ін. Епігенетичні впливи, викликані факторами навколишнього середовища, можуть спричинити фенотипові зміни у плода, і навіть хвороби, тобто вони визначають особливості постнатальної адаптації до умов навколишнього середовища та можуть змінити рівень біологічного здоров'я дитини, темпи її розвитку, якість життя [39].

Не викликає сумніву, що вплив іонізуючого опромінення від різних джерел може викликати зрушення в стані здоров`я людей [73, 207-210].

Важливим аспектом проблеми віддалених пострадіаційних ефектів є стан репродуктивної функції і здоров'я нащадків опроміненого населення, внаслідок властивих матері та дитині фізіологічних особливостей - висока чутливість до дії іонізуючого опромінення, наслідки якого можуть проявитися після тривалого періоду уявного благополуччя. Не тільки доза, але й радіочутливість клітин відіграє свою роль в розвитку тієї чи іншої патології [115-117]. Найбільша радіочутливість характерна для клітин, які здатні до інтенсивного ділення. А оскільки відомо, що найбільша проліферативна активність характерна для плода, то цілком очевидно, наскільки небезпечним виявляється опромінення матері, яка виношує дитину. Опромінення в різні терміни після запліднення завдає найбільшої шкоди тим групам клітин, які у момент радіації забезпечували формування того чи іншого органа [117].

В групі ранніх наслідків аварії на ЧАЕС серед новонароджених відмічено зниження показників маси, зросту, оцінки за шкалою Апгар, проте в групі віддалених наслідків зафіксовано збільшення їхньої маси, з одночасним зниженням зросту та розмірів обводу голови і грудної клітини. Більш значущий вплив має підвищений рівень радіаційного навантаження у ембріональний період, порівняно з періодом плоду [211].

Необхідно зазначити, що серед населення нашої країни поширені шкідливі звички - вживання алкоголю, тютюнопаління, наркоманія, а їхня розповсюдженість досягла рівня, коли вони почали впливати на репродуктивне здоров'я [212, 213].

Паління матері під час вагітності є головною причиною синдрому раптової смерті дитини [189]; воно приводить до збільшення рівнів ранньої та пізньої смерті плода і неонатальної смертності; також включає недостатню масу тіла при народженні та ослаблену функцію легень [187]. У жінок, які палять, народжуються недоношені діти у 6,5-33,5% випадків, в той час як у тих, що не палять, - у 0,8-11,2% випадків [186]. У жінок, які палять у 2,2 раза частіше народжуються діти з масою тіла менше 2500 г., і в цілому, маса тіла таких дітей на 150-350 г. менше маси тіла дітей, які народжені матерями, що не палять [214].

При проведенні порівняльного аналізу АПН, мала місце тенденція до зниження більшості АПН у порівнянні з дітьми, народженими від матерів, які не палили (р<0,001) [215].

Одним із найбільш об'єктивних показників здоров'я новонароджених є параметри фізичного розвитку, перш за все, - маса тіла при народженні, яка відображає умови внутрішньоутробного розвитку плоду. Розподіл новонароджених за масою та зростом тіла вважають критерієм якості здоров'я народжених нащадків, а зміна його розподілу відображає ті чи інші тенденції розвитку популяції [119]. Окрім цього, зріст і масу новонароджених та співвідношення між цими параметрами використовують в якості показників пристосованості населення та стану його генофонду. Розподіл народжених дітей за масою тіла є доступним індикатором якості адаптаційних характеристик народжених нащадків, що відображає ті чи інші тенденції розвитку популяції [216, 217]. Якщо знижується пристосованість популяцій до умов середовища, це обов'язково відображається на розподілі в популяції таких полігенних ознак як зріст і маса новонароджених. Відмічено зменшення маси новонароджених, зокрема в сільській місцевості, серед народжених за 2002-2004 рр. порівняно з 1978-1980 рр. у Черкаській області, що розцінено як прояв дезадаптації даного угрупування і може призвести до негативних змін стану громадського здоров'я [218]. Показано також, що зменшення зросту новонароджених (хлопчиків та дівчаток) у м. Запоріжжі порівняно з показником немовлят області може бути обумовлене змінами у генофонді населення під впливом антропогенних забруднювачів [43]. Дисгармонійний розвиток новонароджених ХХІ ст. у порівнянні з попереднім поколінням відмічається за рахунок зниження величин маси тіла при народженні. При цьому зміни величин відмічені більшою мірою серед хлопчиків, ніж серед дівчаток [219]. Виявлено, що між зростом і масою дівчаток та антропометричними параметрами їхніх матерів кореляція зросла в динаміці через покоління [220].

Інші дослідники [215, 221] пов'язують зі зміною параметрів фізичного розвитку новонароджених вік матері, антропометричні параметри обох батьків, паління, соціальний статус, гінекологічні захворювання під час вагітності; екологічну ситуацію в регіоні. Причому вивчення часової динаміки показників фізичного розвитку автори пояснюють проявом урбаністичного фактора, дією антропогенного навантаження [222].

Згідно з результатами [223], показана ефективність використання диференційованого підходу в оцінці пренатального розвитку організму на основі показників фізичного розвитку новонароджених в залежності від факторів екологічної, соціальної та біологічної природи.

Також встановлені зміни АПН після аварії на ЧАЕС порівняно з періодом до неї: відмічене їхнє зменшення [224].

В дослідженні Булацевої М.Б. [225] показано, що комбінований радіаційно-хімічний вплив оточуючого середовища чинить найбільш несприятливий вплив на фізичний розвиток, функціональні реакції та захворюваність дітей.

В дослідженнях [226] засвідчено, що величини показників фізичного розвитку знижувались під впливом несприятливих факторів навколишнього середовища та недостатнього харчування за динамікою у 20 років (р<0,05). Показано зменшення частки середніх оптимальних фенотипів і одночасно збільшення питомої ваги фенотипів із крайніми значеннями, що вказує на збільшення генетичного вантажа у популяції [130]. Найчастішими патологічними відхиленнями під час пологів серед техногенно залежних груп були загрожуюча асфіксія плоду, обвиття плода пуповиною, зниження життєздатності новонародженого за шкалою Апгар. У новонароджених, матері яких проживали в межах території санітарно-захисних зон або працювали на металургійному підприємстві, була достовірно менша маса та довжина тіла, маса плаценти (p<0,05) [227].

Щодо АПН автори вказують на різний ефект впливу несприятливих екологічних факторів довкілля на показники маси тіла: одні джерела літератури відзначають їхнє зниження у дітей із різних статево-вікових груп, інші, навпаки, - збільшення їхньої величини у порівнянні з умовно чистими районами [228, 229].

Встановлено, що в умовах екологічного навантаження змінюються АПН першого року життя у порівнянні з параметрами умовно чистого району. Сенситивними до атмосферних забруднень АПН у хлопчиків першого року життя визначені зріст, обводи грудей та голови, у дівчаток - маса тіла та зріст [41].

Найбільш значущими факторами щодо впливу на процеси формування провідних характеристик фізичного розвитку постали: комплекс соматометричних показників, які визначають ступінь гармонійності розвитку немовлят, особливості анамнестичних характеристик життя матерів (вік та порядковий номер вагітності і пологів), особливості функціонального стану організму новонароджених (оцінка за шкалою Апгар) [230, 231].

Загалом, можна зазначити, що сумісний вплив проживання на РЗТ та тютюнопаління на АПН раніше не оцінювався.

Аварія на ЧАЕС призвела до величезного витоку радіонуклідів, але погляди щодо їхнього впливу на здоров'я населення є різними. Одна група вітчизняних та зарубіжних вчених вважає, що радіаційний вплив в результаті аварії не привів ні до яких медичних наслідків, крім росту злоякісних новоутворень щитоподібної залози. Цей погляд підтриманий Чорнобильським форумом (2005 р.), в роботі якого приймали участь спеціалісти багатьох країн. Виявлені порушення здоров'я пов'язують із соціальними причинами, дією токсичних хімічних речовин, стреса та ін. [232].

Варто наголосити, що наслідки хронічного опромінювання населення, в результаті аварії на ЧАЕС, особливо в незначних дозах, можуть поєднуватися з наслідками хронічного стресу. Все це також опосередковано додає навантаження на стан здоров'я населення, порушуючи його негативними змінами оточуючого середовища. Оскільки наукове співтовариство остаточно не визначилось, особливо щодо опромінення в низьких дозах, проблема потребує накопичення фактів.

До нинішнього часу з'являються публікації щодо порушень здоров'я у населення, що проживає на РЗТ, викликаних саме впливом радіаційного чинника [20, 21, 110, 224]. Причому окремо виділяють проблеми віддалених радіаційних ефектів і стану репродуктивної системи.

Показники репродуктивного здоров'я жінки можуть в достатній мірі відображати стан навколишнього середовища. Радіація може впливати на виникнення в анамнезі ВВР, СВ, безплідності, але в той же час механізми цих порушень, в т.ч. при опроміненні в низьких дозах, ще недостатньо вивчені [3, 5, 75, 158]. Цим обумовлена необхідність подальшого ретельного спостереження за жінками, які постійно проживають на РЗТ, з метою своєчасного здійснення необхідних заходів для зниження у них та в їхніх нащадків вираженості віддалених наслідків аварії на ЧАЕС.

Мінімізація наслідків аварії на ЧАЕС є загальнодержавним завданням, успішне вирішення якого потребує об'єднання зусиль всіх гілок влади та активної участі громадськості.

Окрім цього, як вказано в роботі [225], під впливом радіації організм стає більш чутливим до факторів хімічного, токсичного, інфекційного походження. Між тим здоров'я дитини формується під комплексним впливом спадкової схильності та зовнішніх чинників, що постійно діють як фактори ризику і захисту [24].

Необхідно також зазначити, що серед населення нашої країни поширені шкідливі звички в такій мірі, що їхній рівень розповсюдження почав впливати на репродуктивні можливості населення [212, 213]. Незважаючи на очевидність і переконливу доказовість величезної шкоди тютюнопаління на здоров'я населення, сьогодні цю шкідливу звичку має значна його частина, зокрема підлітки і молодь [233]. А це негативно впливатиме на здоров'я в недалекому майбутньому [39, 187]. При цьому заходи, котрі вживаються для профілактики, є недостатніми та мають невисоку ефективність [233].

Все зазначене показує, що адаптивні можливості наступних поколінь знижуються, оскільки відбуваються зміни в показниках фізичного розвитку дітей, що негативно відобразиться на процесах відтворення населення. Зважаючи на вищевикладене, визначення особливостей репродуктивних розладів населення радіоактивно забруднених територій, детермінованих дією радіаційного чинника та тютюнопаління, є нагальною проблемою.

2. Об`єкт, предмет і методи дослідження

Об`єктом проведеного дослідження стали процеси відтворення населення, а саме вплив радіаційного чинника та паління на ризик виникнення репродуктивних розладів і величину показників фізичного розвитку новонароджених на РЗТ.

Предмет дослідження: виходи вагітності, випадки репродуктивних розладів - народження дітей з ВВР, СВ, безплідність; величини АПН (маса, зріст, МРК, ПІ), факт тютюнопаління подружньої пари, кількість цигарок, які випалювало подружжя, тривалість паління.

Дослідження складалося з кількох етапів.

В основу характеристики репродуктивних втрат взяті випадки безплідності, СВ до 12 тижнів гестації серед бажаних вагітностей, народження дітей з ВВР, що були зареєстрованими в системі генетичного моніторингу, який проводився на території Київської області у 1999-2003 рр. згідно з наказами МОЗ України «Про реалізацію окремих заходів Програми генетичного моніторингу» №78 АДМ від 09.09.1998 р. та Управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації №321 від 22.10.1998 р. 234, 235 в рамках виконання Цільової комплексної програми генетичного моніторингу населення на 1999-2003 рр., що затверджена Указом Президента України №118/99 від 04.02.1999 р. [236].

Створені комп'ютерні реєстри випадків вродженої патології, СВ та безплідності серед населення Київської області, які впроваджено у практику медико-генетичної служби Київської області (2009-2012 рр.), в якості контрольної групи використано реєстр випадків народження здорової дитини.

«Карта реєстрації живої доношеної дитини» (додаток А), «Карта реєстрацiї дитини з вродженою аномалією» (додаток Б), «Карта реєстрації самовільного викидню» (додаток В) та «Карта реєстрації неплідного шлюбу» (додаток Д) вміщують в собі загальні відомості про подружжя, контакт зі шкідливими чинниками, шкідливі звички, анамнез (як чоловіка, так і жінки). Окремо виділено гінекологічний та генетичний анамнези та дані щодо особливостей перебігу даної вагітності (крім карти з неплідним шлюбом, де вказані чинники непліддя). В «Карті реєстрації живої доношеної дитини» та «Карти реєстрації дитини з вродженою аномалією» наявні відомості щодо новонародженого. Анкети також містять питання щодо соціально-економічного чинника, сформованого у вигляді запитань про користування послугами приватного лікаря протягом вагітності і можливість користуватися платними медичними послугами. Останні пункти - реквізити карти та інструкція з її заповнення.

Карти на випадки СВ заповнювались у гінекологічних відділеннях стаціонарів у день виписування, на випадки безпліддя - у жіночих консультаціях і передавались районному або міському акушер-гінекологу. Карти на здорову доношену дитину та дитину з ВВР заповнювались акушер-гінекологом або неонатологом пологового будинку в день виписування.

Далі ці карти переносились з паперових на електронні носії співробітниками лабораторії генетичної епідеміології Інституту гігієни та медичної екології.

Згідно з розробленими опитувальниками та положенням щодо функціонування автоматизованої комп'ютерної бази даних 237, була розроблена модель бази даних реєстру.

Достовірність інформації в досліджуваних спеціальних картах реєстрації перевірялась: при зборі інформації на паперових носіях, при введенні в комп'ютерний реєстр, а також на наступний день після введення при обробці даних.

При цьому карти, що були недбало заповнені, для уточнення повертались відповідальному спеціалісту.

Кожний запис в комп'ютерному реєстрі розглядався як окремий об'єкт, мав певний номер, по якому при необхідності можна знайти дані. Програмне забезпечення дозволяє дивитись дані про конкретний випадок, внести зміни чи вилучити карту з аналізу.

Всі випадки репродуктивних втрат підтверджені в гінекологічних стаціонарах, вони записані в журналах реєстрації відповідних відділень. Випадки народження здорової доношеної дитини підтверджені в пологових відділеннях.

Щодо інформації, яка подана в спеціальних картах реєстрації, то вона співпадає з історіями хвороб.

В якості первинного матеріалу для виконання першого етапу дослідження використано дані моніторингу в Київській області за 1999-2003 та 2009-2012 рр.: карти реєстрації народження здорової дитини (1315 випадків), народження дитини з ВВР (2013 випадків), СВ (3700 випадків), безплідності (1204 випадки).

На першому етапі (табл 2.1) визначався вплив радіаційного чинника серед жінок, чоловіків та подружніх пар на ризик виникнення репродуктивних розладів. Контрольною групою виступали випадки народження здорової дитини батьками, які проживали на РЗТ. При віднесенні населених пунктів до РЗТ чи «чистих» територій використовували Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» [238] та «Загальнодозиметричну паспортизацію населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії» [239, 240]. В аналізі використано випадки, коли особа проживала все життя в одному й тому ж населеному пункті.

Для перевірки гіпотези про вплив радіаційного чинника на ризик виникнення репродуктивних негараздів подружжя в якості критеріальної статистики використовували відношення шансів (ВШ, OR) при 95% довірчому інтервалі (ДІ), розраховане за таблицями сполучених ознак. Схема розрахунку представлена в табл. 2.2 та формулами 2.1-2.3.

Таблиця 2.1. Структура дисертаційного дослідження

№ п/п	Етап	Об'єкт	Методи	Джерело інформації	Область/райони, кількість випадків
1	Дослідження впливу радіаційного чинника на ймовірність виникнення репродуктивних втрат серед подружніх пар	випадки репродуктивних розладів (безплідність, СВ, ВВР), радіаційний чинник	статистичні, епідеміологічні	дані генетичного моніторингу	Київська (8232)
2	Дослідження впливу паління на репродуктивні втрати	випадки репродуктивних втрат (безпліддя, СВ, ВВР); факт тютюнопаління подружньої пари	статистичні, епідеміологічні	дані генетичного моніторингу	Київська (8232)
3	Розрахунок сумісного впливу радіаційного чинника і тютюнопаління на репродуктивні втрати	Факт тютюнопаління подружньої пари, радіаційний чинник	статистичні, епідеміологічні	дані генетичного моніторингу	Київська (1861)
4	Дослідження можливого впливу радіаційного чинника на АПН	величини АПН величини АПН	статистичні, епідеміологічні статистичні, епідеміологічні	дані пологових журналів дані генетичного моніторингу	Лугинський (1589), Овруцький (4181), Попільнянський (2299), Бердичівський (8043), Бориспільський (4223), Макарівський (2421) Київська (1315)
5	Підтвердження існування залежності між низькою масою тіла та смертністю новонароджених	маса тіла новонародженого, коефіцієнти смертності	статистичні	дані відомчої статистичної звітності ф. 21	Київська (60049) Житомирська (58993)

Таблиця 2.2. Чотирьохпольна таблиця для аналізу даних рандомізованого контрольованого дослідження [241, 242]

Вплив був	а¹	b²	a+b⁵
Впливу не було	с³	d⁴	c+d⁶

Критична область розраховувалась за ДІ прийнятного рівня значущості (5%) та за звичайними критеріями якості, що базуються на Хі² - статистиці.

ВШ (ОR) обчислювалось як:

ОR=(a/c)/(b/d), (2.1)

дисперсія логарифму відносного ризику -

Var [ln (ОR)] = 1/a + 1/c +1/b + 1/d, (2.2)

де a, c - абсолютна кількість випадків (репродуктивних розладів) для досліджуваної групи окремо за чинником, що визначався,

b, d - кількість випадків в контрольній групі.

Межі ДІ розраховувались за формулою [243]:

Exp {ln(ОR)±1,96*[Var (ln(ОR))]^1/2} (2.3)

На другому етапі вивчали вплив тютюнопаління на репродуктивні розлади. Досліджувався вплив тютюнопаління на порушення процесів репродукції (6917 випадків) на території Київської області (табл. 2.3) [236]. Контрольну групу становили здорові доношені діти на цих же територіях (1315 випадків).

Таблиця 2.3. Кількість випадків репродуктивних втрат, Київська область, 1999-2003 та 2009-2012 рр.

Період, роки	народження дитини	самовільних викиднів	неплідних шлюбів
	здорової	з ВВР
1999-2003, 2009-2012	923 392	1623 390	2881 819	944 260

Визначали частку тих, хто палив, серед жінок, чоловіків та обох членів подружньої пари. Розраховували ризик виникнення репродуктивних втрат під впливом тютюнопаління жінок, чоловіків та подружжя. В обох випадках окремо розглядали міські поселення та сільську місцевість.

Також окремо виділяли інтенсивність тютюнопаління, яку визначали як процентне співвідношення кількості цигарок, яку випалювали жінка та чоловік в досліджуваних групах репродуктивних розладів (безплідність, СВ та народження дитини з ВВР). Аналогічно розраховано тривалість паління та частку осіб, які палили до та під час вагітності. Окрім того інтенсивність та тривалість паління оцінювали за середньою кількістю випалених цигарок на добу та середньою кількістю років наявності цієї шкідливої звички.

На третьому етапі визначали сумісний вплив радіаційного чинника та паління на ймовірність виникнення репродуктивних втрат (первинним матеріалом виступали ті ж самі реєстри в системі генетичного моніторингу населення Київської області). Сумісний вплив розраховувався за допомогою методу Мантеля-Ханзела [244]. Оцінка по Мантелю-Ханзелу розглядає тип зваженого середнього окремих ВШ, які виведені з вибірки стратифікованої на серію страт, внутрішньо однорідних факторів впливу.

У ad/ N

RR_М_-H = -------------; 2.4

У bc/N

b, d - кількість випадків в контрольній групі.

Далі визначали вплив радіаційного чинника на величини АПН. Етап складався з двох підпунктів.

Перший. Проведено порівняння АПН в радіоактивно забруднених та «чистих» населених пунктах Київської області (1999-2003 та 2009-2012 рр.). Первинним матеріалом слугували реєстри випадків народження здорових дітей, зафіксовані в системі генетичного моніторингу. Для цього аналізували величини абсолютних та відносних показників фізичного розвитку дітей. Визначали середні арифметичні значення маси, зросту, МРК та ПІ.

Для вивчення, аналізу та оцінки фізичного здоров'я новонароджених застосовували генералізований метод спостереження [245]. Це спостереження за певною групою дітей, в якій індивідуальні антропометричні дані сумуються, і при обробці отримують середні дані фізичного розвитку. Аналіз цих величин зроблений для оцінки адаптаційних властивостей нащадків.

Спочатку узагальнили абсолютні показники, визначивши їх середні арифметичні значення [246, 247]:

загальна сума маси або зросту

середнє значення = ---------------------------------------------- (2.5)

чисельність дітей

Крім середніх арифметичних значень, також обчислювали медіану та моду, які характеризують величину варіанти, що займає певне положення в ранжованому варіаційному ряді, стандартне відхилення, дисперсію вибірки, ексцес та асиметричність розподілу, мінімум та максимум, а для порівняння рядів даних між собою використано двохвибірковий t-тест з різними дисперсіями [246-249]. За достовірний рівень значущості розглядали різницю при р<0,05.

Відносні показники фізичного розвитку новонароджених (а саме МРК та ПІ) розраховували за формулами:

маса, г

масо-ростовий коефіцієнт = -----------------; (2.6)

зріст, см

маса, г

пондераловий індекс = ------------ х 100 (2.7)

(зріст, см)³

Показники різних часових періодів між собою також порівнювали.

При розрахунках АПН враховували статевий розподіл дітей.

Розраховувалась також частка дітей, що входили в межі адаптивної норми (АН) за абсолютними показниками фізичного розвитку. Згідно з B. Wallace та C. Madden АН є сукупність особин, життєздатність яких знаходиться в межах двох стандартних відхилень вище та нижче середньої життєздатності гетерозиготних генотипів [130, 250].

Для порівняння даних між собою використано порівняння частки за допомогою Medcalk statistical software.

Другий підпункт. Проведено порівняння АПН на РЗТ та «чистих» територіях. До першої групи входили Макарівський (Київська область), Лугинський та Овруцький райони (Житомирська область). До радіоактивно «чистих» районів належали Бориспільський район Київської області та Бердичівський і Попільнянський райони Житомирської області.

Первинним матеріалом були журнали реєстрації новонароджених в пологових будинках, з яких викопійовані дані щодо маси та зросту новонароджених за трирічний період з 20-річною різницею між дослідженнями (доаварійний та післяаварійний періоди).

Вибірка новонароджених була суцільною, а її розміри представлені в табл. 2.4.

Розрахунки та аналіз проводили за тією ж методикою, що і в першому підпункті.

Порівняння АПН здійснювали в:

· до - та післяаварійний періоди на території радіоактивно забруднених та «чистих» районів;

· радіоактивно забруднених та «чистих» районах між собою.

Останній етап полягав у підтвердженні/спростуванні в умовах розвитку сучасної медицини існування залежності між низькою масою тіла новонароджених та їх смертністю.

Для перевірки гіпотези про те, що чим більша частка дітей з низькою масою, тим більший рівень смертності у них, були використані дані МОЗ України. А саме, при характеристиці новонароджених за масою при народженні використовували дані ф. 21 «Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям». З цієї ж форми взято кількість мертвонароджених та дітей, померлих протягом перших діб життя.

Таблиця 2.4. Чисельність новонароджених при визначенні антропометричних показників

Райони	Територія	Роки	Разом	Хлопчики	Дівчатка
Житомирська область
Лугинський	забруднена	1977-1979	1165	573	592
		2001-2003	424	233	191
Овруцький	забруднена	1981-983	2980	1529	1451
		2001-2003	1201	644	557
Бердичівський	чиста	1983-1985	5542	2840	2702
		2000-2002	2501	1293	1208
Попільнянський	чиста	1983-1985	1375	703	672
		2001-2003	924	490	434
Київська область
Макарівський	забруднена	1981-1983	1677	842	834
		2001-2003	744	409	335
Бориспільський	чиста	1981-1983	2535	1352	1183
		2002-2004	1688	858	830

При цьому розраховували частку живо- і мертвонароджених дітей з низькою масою (до 999 г., до 2499 г.), недоношених новонароджених, коефіцієнти фетальної та перинатальної смертності за 2000-2004 рр. у Бориспільському та Макарівському районах Київської області та за 2000-2003 рр. в Попільнянському, Бердичівському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області. Для характеристики смертності немовлят [251], обчислювались їх коефіцієнти за формулами:

коефіцієнт чисельність мертвонароджених

фетальної = ------------------------------------------------------------- х1000; (2.8)

смертності чисельність живо - та мертвонароджених

чисельність мертвонароджених та

коефіцієнт померлих у віці 0-6 діб

перинатальної = ----------------------------------------------------- х 1000; (2.9)

смертності чисельність живо - та мертвонароджених

Для визначення зв'язку низької маси тіла при народженні та рівня фетальної і перинатальної смертності проводили кореляційний аналіз за Пірсоном [248]. За достовірний рівень значущості розглядали різницю при р<0,05.

Дисертаційна робота виконана з використанням програмного забезпечення: Epi Info та пакету Excel, побудова рисунків і таблиць, оформлення роботи - за допомогою програм Microsoft®Word 2007 та Microsoft®Excel 2007.

3. Вплив радіаційного чинника і тютюнопаління на виникнення репродуктивних розладів серед населення радіоактивно забруднених територій

3.1 Безплідність у шлюбі

Радіаційний чинник

У 1999-2003 рр. у Київській області в реєстрі неплідних шлюбів частка жінок, які проживали на РЗТ, становила (53,76±1,99)%.

В якості контрольної групи використані випадки народження здорової дитини батьками, які проживали на РЗТ.

За період 2009-2012 рр. в реєстрі неплідних шлюбів частка жінок, що проживали на РЗТ, становила (60,93±3,33)%, серед чоловіків та подружніх пар це (55,86±3,33) і (46,05±3,40)% відповідно (рис. 3.1). Щодо групи віком 20-34 років, то частка жінок, що проживали на РЗТ, становила (61,62±3,58)%, чоловіків - (62,42±3,87)%, подружніх пар - (47,13±3,98)%. Між порівнюваними групами статистичної різниці не відмічено.

В 1999-2003 рр. частка жінок, які народили здорову дитину і проживали на РЗТ, зафіксована на рівні (47,93±1,74)%.

За 2009-2012 рр. питома вага жінок, які народили здорову дитину, та при цьому проживали на РЗТ, становила (26,76±6,90)%; чоловіків - (24,56±6,59)%, подружніх пар - (20,28±5,75)% (рис. 3.2). У групі віком 20-34 років це дорівнювало відповідно (27,05±2,84)% жінок, (26,29±3,02)% чоловіків та (21,60±2,82)% подружніх пар.

В усіх випадках (жінки, чоловіки та подружня пара) частка тих, хто проживав на РЗТ та мав безпліддя в анамнезі, була більшою порівняно з тими, в кого народилася здорова дитина (р<0,001). Зокрема, це стосувалося і групи 20-34 років.

Рис. 3.1. Питома вага подружніх пар з безплідністю, які проживали на радіоактивно забруднених територіях, Київська область, 2009-2012 рр., %

Рис. 3.2. Питома вага подружніх пар, які народили здорову дитину та проживали на радіоактивно забрудненій території, Київська область, 2009-2012 рр., %

У 1999-2003 рр. проживання на РЗТ жінок впливало на ризик виникнення безплідності серед них (ВШ=1,26; 1,02-1,56).

За 2009-2012 рр. ризик виникнення безплідності підвищувало проживання на РЗТ жінок (ВШ=4,43; 2,97-6,61), чоловіків (ВШ=4,55; 3,01-6,88) та подружніх пар (ВШ=4,58; 2,85-7,37) (табл. 3.1). Це стосувалось і когорти подружжя 20-34 років.

Таблиця 3.1. Ризик виникнення безплідності серед подружніх пар, які проживали на радіоактивно забруднених територіях, Київська область, 2009-2012 рр.

Групи дослідження	вся група	у віці 20-34 років
	ВШ	ДІ	р	ВШ	ДІ	р
жінка	4,43	2,97-6,61	<0,001	4,55	2,95-7,02	<0,001
чоловік	4,55	3,01-6,88	<0,001	4,91	3,06-7,88	<0,001
подружня пара	4,58	2,85-7,37	<0,001	4,65	2,80-7,75	<0,001

Паління

Оскільки всі випадки виникнення репродуктивних втрат (безплідність, самовільне переривання вагітності та народження дитини з ВВР) будуть порівнюватись з контрольною групою здорових доношених дітей, то вважали за доцільне спочатку надати її характеристику.

За даними проведеного епідеміологічного дослідження серед жінок Київської області у 1999-2003 рр., які народили здорову дитину, палило (1,85±0,44)%; а через 10 років поширеність паління зросла втричі (до (6,12±1,21)%, р?0,001) (табл. 3.2). У 1999-2003 рр. палили близько 60% чоловіків, у яких народилась здорова дитина; тоді як з плином часу - це був лише кожен другий чоловік (р?0,001). У випадку паління обох членів подружньої пари серед тих, у кого народилася здорова дитина, протягом 1999-2003 рр. палили (1,63±0,42)%; у 2009-2012 рр. - (5,10±1,11)% (р?0,001).

Частки жінок і подружніх пар в міських і сільських поселення в Київській області в обидва періоди спостереження не відрізнялися між собою за винятком більшої частки чоловіків-курців в селах області порівняно з містами у 1999-2003 рр. (66,35±2,35 проти 55,13±2,02%, р=0,001).

Таблиця 3.2. Подружні пари зі здоровою дитиною при наявності паління, Київська область, 1999-2003 та 2009-2012 рр., %

Розподіл за типом поселень	Групи спостереження
	жінка	чоловік	подружня пара
1999-2003 рр.
вся територія	1,85±0,44	58,89±1,62	1,63±0,42
місто	2,43±0,64	55,13±2,02	1,99±0,57
село	0,88±0,50	66,35±2,65	0,88±0,50
р*	0,15	0,001*	0,30
2009-2012 рр.
вся територія	6,12±1,21	47,70±2,52	5,10±1,11
місто	6,05±1,51	48,12±3,23	5,19±1,46
село	6,34±2,04	51,15±4,37	5,47±2,01
р	0,92	0,65	0,90

Примітка. * - різниця між міськими та сільськими поселеннями

Особливу увагу слід приділити такому факту: якщо через 10 років в Київській області частка жінок та подружніх пар, які палили, в міських поселеннях зросла у 2,5 разу ((6,05±1,51) проти (2,43±0,64)%, р=0,02 та (1,99±0,57) проти (5,19±1,46)%, р=0,02 відповідно), то в сільській місцевості таке зростання було семикратним ((6,34±2,04) проти (0,88±0,50)%, р=0,001 та (0,88±0,50) проти (5,47±2,01)%, р=0,007 відповідно).

В реєстрі неплідних шлюбів, частка жінок Київської області, які палили у 1999-2003 рр. становила (13,38±1,13)% (р<0,001 у порівнянні з контролем, тобто з жінками, які народили здорову дитину). На території області через 10 років поширеність паління серед жінок, які мали безплідність у шлюбі, зросла у 1,38 разу (до (18,46±2,41)%, р<0,01) (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Безплідність подружніх пар при наявності в анамнезі паління, Київська область (1999-2003 та 2009-2012 рр.), %

№ групи	Розподіл за типом поселень	Групи спостереження
		жінка	чоловік	подружня пара
1999-2003 рр.
	вся територія	13,38±1,13; р*<0,001	68,01±1,52; р*<0,001	12,39±1,07; р*<0,001
1	місто	15,75±1,51; р*<0,001	70,18±1,86; р*<0,001	14,50±1,43; р*<0,001
2	село	9,15±1,59; р*<0,001;	64,09±2,61; р=0,60	8,61±1,53; р*<0,001
	р_1-2	0,01**	0,06**	0,01**
2009-2012 рр.
	вся територія	18,46±2,41; р*<0,001	53,85±3,09; р*=0,02	14,62±2,60; р*<0,001
1	місто	22,63±3,04; р*<0,001	60,23±3,74; р*=0,02	19,64±3,07; р*<0,001
2	село	7,46±3,21; р=0,99	50,79±6,30; р=0,92	3,39±2,36; р=0,80
	р_1-2	0,01**	0,25	0,01**

Примітки:

* - різниця з контрольною групою (див. табл. 3.2);

** - різниця між міськими та сільськими поселеннями.

У Київській області у 1999-2003 рр. палило дві третини чоловіків з безплідністю, а з часом (через 10 років) це був лише кожен другий чоловік (53,85±3,09%).

У випадку паління подружньої пари розподіл був таким: частка тих, хто палив, серед подружніх пар з безплідністю, становила в Київській області за 1999-2003 рр. - (12,39±1,07) % (p<0,001), а через 10 років палила кожна сьома подружня пара з безплідністю ((14,62±2,60)%, p<0,001). Як і у випадку з часткою жінок-курців через десятиліття частка подружніх пар з безплідністю, які палили, зросла (р‹0,05).

У 1999-2003 рр. серед жінок міських поселень Київської області, які мали безплідність у шлюбі, палило (15,75±1,51)%, а через 10 років ця частка підвищилась до (22,63±3,04)% (р<0,001 в порівнянні з контролем). Сільські жінки палили менше, ніж міські, статистична різниця відмічена у реєстрі безплідності, де частка сільських жінок, що палили, була у 1,72 разу менша порівняно з містом ((9,15±1,59) проти (15,75±1,51)%, р=0,01). При порівнянні міських та сільських поселень серед жінок у 2009-2012 рр. частка сільських мешканок з безплідністю, які при цьому палили, була втричі меншою порівняно з містом ((7,46±3,21) проти (22,63±3,04)%, р=0,01).

Палило (70,18±1,86) та (60,23±3,74)% чоловіків Київської області з безплідністю за обидва часові періоди (р<0,001 та р=0,02 в порівнянні з контролем). Сільські чоловіки палили не так часто, як міські; їхня частка була у 1,10 разу менша порівняно з містом ((64,09±2,61) проти (70,18±1,86)%, р=0,06). У 2009-2012 рр. сільські чоловіки палили частіше, проте статистична різниця при порівнянні з міськими поселеннями не виявлена.

У випадку паління обох членів подружньої пари в місті за обидва часові періоди частка тих, хто палив, серед осіб з безплідністю в анамнезі становила (14,50±1,43) та (19,64±3,07)%, (р<0,001 у порівнянні з контролем); сільські подружні пари палили не так часто; статистична різниця у реєстрі безплідності відмічена лише у 1999-2003 рр. - (8,61±1,53)% (р<0,001), а частка пар, що палили, була у 1,68 разу менша порівняно з містом ((8,61±1,53) проти (14,50±1,43)%, р=0,01). Також відмічена різниця між міськими та сільськими поселеннями через десятирічний інтервал часу: частка сільських подружніх пар з безплідністю, які палили, була у 5,79 разу меншою, ніж у місті - (3,39±2,36) проти (19,64±3,07)%, р=0,01.

Показано підвищений ризик виникнення безплідності в Київській області за 1999-2003 рр. при палінні (жінки - ВШ=8,14; 4,75-14,15; чоловіка - ВШ=1,45; 1,19-1,76; подружжя - ВШ=9,71; 5,40-17,73) (табл. 3.4). При цьому фактор виявився значущим в рівній мірі для міських і сільських жінок та подружніх пар, а також для міських чоловіків.

Таблиця 3.4. Ризик виникнення безплідності при палінні подружжя, жінок або чоловіків, Київська область, 1999-2003 та 2009-2012 рр.

Розподіл за типом поселень	Жінки	Чоловіки	Подружня пара
	ВШ*	ДІ**	ВШ	ДІ	ВШ	ДІ
1999-2003, уся область	8,14	4,75-14,15	1,45	1,19-1,76	9,71	5,40-17,73
місто	7,44	4,07-13,83	1,90	1,48-2,42	10,91	5,60-21,71
село	11,39	3,28-47,77	0,87	0,62-1,22	8,32	2,32-35,49
2009-2012, уся область	3,46	2,00-6,01	1,55	1,09-2,18	4,03	2,14-7,66
місто	4,52	2,34-8,86	1,85	1,21-2,85	6,01	2,73-13,42
село	1,19	0,33-4,11	1,06	0,55-2,05	0,67	0,09-3,95

Примітки:

ВШ* - відношення шансів,

ДІ** - довірчий інтервал.

І через 10 років показано підвищений ризик виникнення безплідності при наявності паління жінки (ВШ=3,46; 2,00-6,01), чоловіка (ВШ=1,55; 1,09-2,18) та подружньої пари (ВШ=4,03; 2,14-7,66). Ризик у міських поселеннях також був підвищеним, тоді як в сільській місцевості таке підвищення ризику було статистично недостовірне.

Сумісний вплив радіаційного чинника та паління

При визначенні стратифікованого сумісного ризику виникнення безплідності (при умові паління та проживання на РЗТ територіях) показано його підвищення при наявності цих чинників у жінок (ВШ=3,12; 1,22-4,70), чоловіків (ВШ=1,70; 1,10-2,61) та подружніх пар (ВШ=4,07; 1,06-7,36) (табл. 3.5).

Аналогічна ситуація відмічалась і у групі віком 20-34 років, де сумісний ризик підвищувався серед жінок до 3,36; 1,22-5,33 та подружніх пар - до 6,14; 1,26-12,81.

Таблиця 3.5. Стратифікований ризик виникнення безплідності серед подружніх пар, які палили та проживали на радіоактивно забруднених територіях, Київська область, 2009-2012 рр.

Група	ВШ	ДІ	р	Хі²
вся група
жінка	3,12	1,22-4,70	0,01	6,68
чоловік	1,70	1,10-2,61	0,02	5,75
пара	4,07	1,06-7,36	0,04	4,37
в т.ч. 20-34 років
жінка	3,36	1,22-5,33	0,01	6,57
чоловік	1,52	0,93-2,55	0,10	2,73
пара	6,14	1,26-12,81	0,02	5,81

Примітки:

ВШ* - відношення шансів;

ДІ** - довірчий інтервал.

Аналіз ризику виникнення безплідності серед подружніх пар показав, що для даної патології:

· однаково небезпечно проживання на РЗТ, так і наявність шкідливої звички палити у жінки;

· мешкання на РЗТ чоловіків виявилось більш суттєвим для виникнення безплідності, ніж наявність у них шкідливої звички палити.

Проведення двохфакторного аналізу підтвердило значущий вплив сукупної дії цих двох чинників (ВШ=4,07; ДІ 1,06-7,36, р=0,04, Хі² = 4,37).

Таким чином, підсумовуючи результати, слід відмітити, що паління подружньої пари, особливо жінки та обох членів подружжя, є суттєвим фактором ризику виникнення безплідності у шлюбі. Актуальним залишається і вплив проживання на РЗТ. Особливої уваги потребують особи репродуктивного віку, які проживають на такій території та палять.

Враховуючи той факт, що до цього часу значна частина населення продовжує проживати на РЗТ, а також, що і репродуктивно активними на сьогодні є особи, які зазнали опромінення у дитячому та підлітковому віці (на момент аварії на ЧАЕС), ймовірність виникнення безплідності може залишатися підвищеною.

3.2 Виникнення самовільних викиднів

Радіаційний чинник

За 1999-2003 рр. питома вага жінок з СВ в реєстрі, які при цьому проживали на РЗТ, становила (55,62±1,38)%.

В реєстрі СВ за 2009-2012 рр. частка жінок, які проживали на РЗТ, становила (60,73±1,83)%, чоловіків - (52,17±1,87) %, подружніх пар - (45,72±1,87)% відповідно (рис. 3.3). Серед вікової групи 20-34 рр. частка жінок з СВ, що проживали на РЗТ, дорівнювала (60,07±2,12)%, чоловіків - (64,10±2,35)%, подружніх пар - (48,19±2,45)%, що не відрізнялося від показників у групі загалом.

При порівнянні подружніх пар, які жили на РЗТ і мали СВ в анамнезі та контрольної групи (див. рис. 3.2) відмічена більша частка тих, хто проживав на РЗТ, серед пар з самовільним перериванням вагітності в анамнезі (р<0,001). Це можна відмітити і щодо вікової групи 20-34 років.

Рис. 3.3. Питома вага подружніх пар з СВ в анамнезі, які проживали на радіоактивно забрудненій території, Київська область, 2009-2012 рр.

Щодо ризику виникнення СВ за 1999-2003 рр. при проживанні жінок на РЗТ, то він виявився підвищеним (ВШ=1,36; 1,14-1,63).

Підвищення ризику СВ на РЗТ також було відмічено і у 2009-2012 рр. при проживанні на РЗТ жінок (ВШ=4,31; 3,15-5,90), чоловіків (ВШ=4,64; 3,33-6,47) та подружжя (ВШ=4,34; 3,00-6,29) (табл. 3.6). Це відносилось і до вікової групи, яка є оптимальною для дітонародження (20-34 років).

Таблиця 3.6. Ризик виникнення самовільного викидня серед подружніх пар, які проживали на радіоактивно забруднених територіях, Київська область, 2009-2012 рр.

Групи дослідження	вся група	в т.ч. 20-34 років
	ВШ	ДІ	р	ВШ	ДІ	р
жінка	4,31	3,15-5,90	<0,001	4,14	2,93-5,84	<0,001
чоловік	4,64	3,33-6,47	<0,001	5,20	3,55-7,62	<0,001
пара	4,34	3,00-6,29	<0,001	4,41	2,84-6,85	<0,001

Паління

Серед жінок Київської області з СВ в анамнезі (1999-2003 рр.) частка осіб, що палили, становила (9,90±0,56)%, збільшившись через 10 років у 1,44 рази (до (14,29±1,22)%, р<0,001) (табл. 3.7).

Таблиця 3.7. Частка подружніх пар з самовільним ввикиднем в анамнезі жінки, при наявності звички палити, Київська область, 1999-2003 та 2009-2012 рр., %

№ групи	Розподіл за типом поселень	Групи спостереження
		жінки	чоловіки	подружні пари
1999-2003 рр.
	вся територія	9,90±0,56; р<0,001*	64,94±0,89; р=0,001*	7,84±0,50; р<0,001*
1	місто	10,61±0,75; р<0,001*	61,39±1,18; р=0,01*	8,82±0,69; р<0,001*
2	село	8,90±0,83; р<0,001*	70,25±1,35; р=0,21	6,42±0,72; р<0,001*
	р_1-2	0,15	<0,001**	0,02**
2009-2012 рр.
	вся територія	14,29±1,22; р=0,001*	54,09±1,74; р=0,03*	9,89±1,04; р=0,01*
1	місто	14,72±1,59; р=0,001*	57,04±2,40; р=0,03*	11,41±1,57; р=0,01*
2	село	13,46±1,93; р=0,04*	68,73±2,80; р=0,001*	10,98±1,92; р=0,11
	р_1-2	0,69	0,003**	0,96

Примітки:

* - різниця з контрольною групою (див. табл. 3.2);

** - різниця між міськими та сільськими поселеннями.

Серед когорти чоловіків (1999-2003 рр.), у сім'ях, де жінка не могла виносити вагітність, палило (64,94±0,89)% чоловіків, через 10 років - (54,09±1,74)%, р<0,001.

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій" скачать

Подобные документы

Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)
Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.

автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)
Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.

курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Система органів охорони здоров'я
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007
Лікувальна ефективність гомеопатичних засобів у немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично–ішемічних уражень нервової системи
Лікування немовлят з симптомом гіперзбудливості при гіпоксично – ішемічних ураженнях нервової системи. Проведення нейросонографії та ехоенцефалоскопії у немовлят з ліквородинамічними порушеннями. Розробка методики використання гомеопатичних засобів.

автореферат [81,3 K], добавлен 21.03.2009
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Розвиток інфраструктури охорони здоров’я в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст.: історичний аспект
Стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 рік, особливості формування медичних установ та шляхи вирішення їх проблем. Особливості розвитку робітничої медицини в Донбасі. Оцінка внеску держави та керівних органів у сферу охорони здоров'я на Донбасі.

автореферат [35,1 K], добавлен 10.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.