Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічні принципи оптимізації системи динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення

Гігієнічні принципи оптимізації системи динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення

Аналіз просторово-часових характеристик зміни стану здоров'я дітей дошкільного віку м. Києва за даними диспансеризації. Розробка прогнозів рівнів захворюваності дітей з урахуванням місця їх проживання. Особливості вікових змін показників здоров'я дітей.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	156,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я

ім. О.М. МАРЗЄЄВА НАМН УКРАЇНИ»

ГІГІЄНІЧНІ ПРИНЦИПИ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДИНАМІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ

14.02.01. - Гігієна та професійна патологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Рудницька Ольга Петрівна

Київ 2016

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України»

Науковий керівник: Доктор медичних наук Бердник Ольга Володимирівна, ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», завідувач лабораторії промоції здоров'я

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Сергета Ігор Володимирович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології

Доктор медичних наук, професор Івахно Олександра Петрівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків

Захист відбудеться «25» листопада 2016 р., о 10.00 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 604. 01 ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий «22» жовтня 2016 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук О.М. Литвиченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз стану здоров'я дитячого населення та його формування завжди був і є предметом наукових досліджень [Бердник О.В., Сидоренко Т.П., 2011; Гозак С.В., Єлізарова О.Т., 2012; Полька Н.С., Бердник О.В., 2013; Даниленко Г.М., Меркулова Т.В., 2013; Сергета І.В., Мостова О.П., 2013; Козярін І.П., Івахно О.П., 2013; Івахно О.П., 2014, 2015; Неділько В. П., 2014; Кучма В.Р., 2014; Сердюк А.М., Полька Н.С., 2015; Пономаренко Н.П., Гаркавий С.І., 2015; Hopman W.M., 2009; Zejda J., 2012].

Генералізований підхід до аналізу стану здоров'я та спостереження за його змінами базується на звітних формах лікувально-профілактичних закладів [Голубчиков М.В., 2010; Моісеєнко Р.О., 2012; Слабкий Г.О., Бухановская Т.М., 2014; Грузева Т.С., 2014; Пересипкіна Т.В., 2014].

На індивідуальному рівні спостереження за здоров'ям дитини проводяться лікарями педіатрами та лікарями сімейної медицини [Антипкін Ю.Г., Квашніна Л.В., 2010; Коренєв М.М., 2010; Гойда Н.Г., 2013].

В обох цих випадках така діяльність відповідає вимогам лише відновлювальної, тобто лікувальної, медицини. Але, на жаль, удосконалення системи надання медичної допомого хворим (при всій важливості цієї проблеми) не в змозі підвищити рівень здоров'я населення в цілому.

В теперішній час в Україні на тлі зміни соціально-економічних умов та суспільних пріоритетів проходить докорінна реорганізація профілактичної ланки системи охорони здоров'я, а саме - створення служби громадського здоров'я, однією з основних функцій якої, за визначенням ВООЗ, має бути «оцінка і моніторинг стану здоров'я населення і окремих груп ризику для виявлення проблем і пріоритетів у галузі охорони здоров'я».

Згідно із «Національною стратегією реформування системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2020 років», передбачається реорганізація служби медико-профілактичного забезпечення населення з «переносом» уваги з контролю за безпекою умов життєдіяльності населення на забезпечення належного рівня його здоров'я [Литвинова О.Н., 2008; Бердник О.В., 2014; Гущук І.В., 2015].

На сьогоднішній день профілактична медицина в цілому і система громадського здоров'я зокрема, не мають адекватної своїм завданням системи спостереження за здоров'ям населення, відповідно не мають важелів управління процесами його формування. Підставою для прийняття управлінських рішень щодо визначення дієвих інструментів впливу на процеси формування здоров'я населення мають бути дані просторово-часової його характеристики і прогнозування ситуації на перспективу. На жаль, в останні роки питанням розробки державних систем спостереження за здоров'ям населення з метою оцінки громадського здоров'я приділялося вкрай мало уваги, а наявні дослідження вирішують лише окремі сторони проблеми [Антомонов М.Ю., Русакова Л.Т., 2009; Медведовська Н.В., 2011; Бабієнко В.В., Михайленко В.Л., 2015; De Bell D, 2015].

Все це і обумовило необхідність розробки засад такої системи спостереження і, відповідно, актуальність нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» в рамках науково-дослідних робіт: «Обґрунтування гендерорієнтованих підходів до збереження здоров'я і профілактики захворювань у підлітків» (шифр: АМН.Ф.06.12; державний реєстраційний номер 0115U002079, роки виконання: 2012-2014 рр.); «Наукове обґрунтування принципів динамічного спостереження за формуванням здоров'я дитячого населення з використанням інформаційних технологій» (шифр: АМН.Ф.06.15; державний реєстраційний номер 0115U000653, роки виконання: 2015-2017 рр.).

Мета роботи: наукове обґрунтування гігієнічних принципів оптимізації динамічного спостереження за станом та процесом формування здоров'я дитячого населення в системі громадського здоров'я.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

1. Систематизувати та узагальнити інформацію щодо сучасного стану здоров'я дитячого населення та спостереження за процесами його формування.

2. Вивчити просторово-часові характеристики зміни стану здоров'я дітей дошкільного віку м. Києва за даними диспансеризації.

3. Встановити просторово-часові особливості зміни захворюваності дитячого населення за 1972-2014 роки.

4. Розробити прогнози рівнів захворюваності дітей з урахуванням місця їх проживання.

5. Визначити особливості вікових змін прямих та непрямих показників здоров'я дітей. здоров'я діти диспансеризація захворюваність

6. Виявити залежності та розрахувати ризики для здоров'я підлітків, пов'язані з віком початку їх систематичного навчання в школі.

Об'єкт дослідження: процес формування здоров'я дитячого населення.

Предмет дослідження: прямі, непрямі та комплексні показники здоров'я дітей та їх динамічні характеристики; здоров'яформуючі фактори.

Методи дослідження: аналітичні, медико-статистичні, клініко-фізіологічні, соціологічні, санітарного обстеження, математичні.

Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше з гігієнічних позицій науково обґрунтовані принципи оптимізації динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення в системі громадського здоров'я.

Вперше в умовах епідеміологічного дослідження

- доведена доцільність переходу в системі громадського здоров'я від факторного підходу оцінки детермінант здоров'я до цілісної характеристики фактичних умов життєдіяльності;

- на підставі просторово-часового аналізу захворюваності дитячого населення за 42-річний період розроблені диференційовані прогнози її зміни з урахуванням місця розташування мікрорайонів проживання в межах одного міста;

- встановлена різновекторна спрямованість зміни показників здоров'я дітей: із збільшенням віку дітей на тлі зростання поширеності хронічної патології спостерігається збільшення частки дітей з високим рівнем резервних можливостей організму;

- виявлена залежність стану здоров'я підлітків від віку початку систематичного навчання в школі.

Набули подальшого розвитку положення щодо доцільності паралельного застосування непрямих (захворюваність) і прямих (резерви організму, соматичне здоров'я) показників здоров'я дітей, а також необхідності медичного супроводу процесу формування рівня здоров'я «здорових» дітей.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблені гігієнічні принципи оптимізації моніторингу стану здоров'я дитячого населення є методологічною основою для формування системи спостереження, яка відповідатиме сучасним вимогам профілактичної медицини в системі громадського здоров'я.

Матеріали досліджень використані при підготовці методичних рекомендацій «Алгоритм діагностики рівня здоров'я практично здорових підлітків» (142.14/18.15) та інформаційних листів: «Вік вступу до школи як чинник формування стану здоров'я підлітків» (№114-2016 р.); «Особливості застосування комплексних показників різних рівнів при оцінці впливу довкілля на формування донозологічних порушень здоров'я дітей дошкільного віку» (№113-2016 р.); «Виявлення залежностей між типом гендерної ідентичності та особливостями поведінки та способу життя підлітків» (№ 282-2014 р.).

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в практичну діяльність медичних закладів управління охорони здоров'я Закарпатської обласної держадміністрації; в педагогічний процес ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»; медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка; Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк); ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет».

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано планування досліджень, окреслено мету, завдання та сформульовано наукові положення роботи, здійснено літературний та інформаційний пошук, зібрано, проаналізовано та інтерпретовано результати роботи. Автором не були використані наукові результати та ідеї, котрі належать співавторам опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи оприлюднені та обговорені на наукових форумах різного рівня, зокрема на XI Евразійскій науковій конференції «Донозология - 2015» (г. Санкт-Петербург, 2015); науково-практичних конференціях «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (м. Київ, 2014, 2015); науково-практичній конференції «Актуальні питання фізіології, патології та організації медичного забезпечення дітей шкільного віку та підлітків. Проблеми реабілітації дітей з хронічною патологією» (м. Харків, 2015).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових робіт, серед них, 8 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ДАК України, у тому числі 5 - у наукометричних; 7 - у інших виданнях, 1 методичні рекомендації, 3 інформаційних листи.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, які включають огляд літератури, опис методів досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення; висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 159 сторінках машинописного тексту, містить 18 таблиць та 31 рисунок. Бібліографія включає 251 літературне джерело, з них 36 - латинською графікою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Організація та методи дослідження. Програмно-цільова структура дослідження, його завдання, схема та об'єкти представлені на рисунку 1.

Досягнення поставленої в роботі мети передбачало виконання низки етапів з різними об'єктами та методами дослідження.

На першому етапі був проведений аналіз даних відомчої статистики санітарно-епідеміологічної служби щодо результатів диспансеризації дітей дошкільного віку м. Києва з урахуванням часової (динаміка за 2005-2012 роки) і просторової (по адміністративним районам) компонент. Характеристика здоров'я передбачала розподіл на групи здоров'я з наступним розрахунком його похідних: середній показник здоров'я (СПЗ), показник його динамічності (ПДЗ), фонд та втрати здоров'я дитячого населення.

На другому етапі, завданням якого було встановити просторово-часові особливості зміни здоров'я дитячого населення за період 1972-2014 років, об'єктом спостереження були діти старшого дошкільного віку, а показниками - дані про їх захворюваність за 2013-2014 роки, викопійовані з індивідуальних медичних карт дитини в ДНЗ у 3-х групах мікрорайонів: прилеглих до автомагістралей - «А», прилеглих до промислової зони - «П» та умовно чистому - «Ч». Рівень захворюваності формувався на підставі даних щодо звернень за медичною допомогою та результатів медичних оглядів з наступним визначенням популяційних показників резистентності - частоти і тривалості випадків ГРІ, характеру перебігу періоду адаптації до умов перебування в ДНЗ [Черток Т.Я., 1987].

Характеристика стану атмосферного повітря проводилася за даними Центральної геофізичної обсерваторії щодо неспецифічних забруднювачів (пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, формальдегіду, аміаку, фенолу). Оцінка умов перебування, виховання та навчання дітей в ДНЗ проводилась по шкалі бальної оцінки внутрішнього середовища дошкільних навчальних закладів [Джуринська С.М., 2005], інші соціальні здоров'яформуючі чинники вивчалися шляхом анкетування батьків та вихователів. Отримані дані порівнювалися з відповідними матеріалами за попередні періоди спостереження - 1972-1973, 1977-1979, 1983-1984, 1989-1990, 1995-1996, 2001-2002, 2007-2008, 2013-2014 років. Інтервальні часові ряди характеризувалися загально визнаними показниками динамічних рядів [Мерков А.М., 1974].

Формування прогнозної ситуації до 2020 року проводилось методом екстраполяції, побудови лінійних і поліноміальних моделей. Для визначення імовірності прогнозу була проведена апостеріорна їх верифікація. Точність прогнозів характеризувалася похибкою апроксимації [Садовникова Н.А., 2001]. Прогнозування проводилося як для всього контингенту спостереження в цілому, так і окремо для двох груп мікрорайонів.

Контингентом спостереження на наступних етапах роботи були діти шкільного віку. Характеристика стану та динаміки зміни здоров'я включала аналіз як прямих (соматичне здоров'я), так і непрямих (захворюваність) його показників. Для визначення рівня соматичного здоров'я було проведене обстеження морфо-функціонального стану організму дітей з розрахунком індексів Робінсона, Руф'є, вагово-зростового, силового та життєвого [Апанасенко Г.Л., 1992]. Характеристика захворюваності включала аналіз матеріалів диспансеризації школярів та даних щодо пропусків занять з приводу хвороб (за довідками з поліклінічних установ). З метою визначення однорідності обстежених контингентів паралельно проводилося анкетне опитування учнів (з'ясовувалися питання, що стосуються способу життя, режиму дня, проведення дозвілля, занять спортом, шкідливих звичок та деяких характеристик особистості, зокрема, гендерної ідентичності).

На основі цих даних на третьому етапі роботи був проведений порівняльний аналіз характеристик вікових змін у стані здоров'я дітей, отриманих на підставі прямих та непрямих показників, а на четвертому - були визначені особливості формування стану здоров'я учнів старших класів в залежності від віку їх вступу до першого класу.

В останньому випадку стратифікаційними ознаками при розробці отриманих матеріалів були «вік початку навчання в школі» та «біологічна стать». Значення фактору «вік початку навчання в школі» оцінювалося за показниками ризику формування низького рівня соматичного здоров'я дитини у підлітковому віці.

Обробка отриманого матеріалу на всіх етапах роботи проводилася із застосуванням методів варіаційної статистики: дескриптивна статистика, критерій розбіжності показників (Ст'юдента), аналіз динамічних рядів, прогнозування за допомогою лінійних та поліноміальних моделей, розрахунок ризиків, рангова кореляція. Для первинної підготовки таблиць та розрахунків використовувалися пакет Excel та MS “Office”, для поглибленого аналізу - пакет прикладних програм STATISTICA (StatSolf Inc., версія 10.0).

Результати дослідження та їх обговорення. В ході виконання першого етапу дослідження, який передбачав вивчення просторово-часової характеристики змін стану здоров'я дітей дошкільного віку м. Києва за даними диспансеризації, було встановлено, що більше половини всіх дітей мають II-у групу здоров'я, тобто є «практично здоровими», а питома вага дітей з хронічними захворюваннями сягає 10 - 12 %. Розрахований на підставі цих даних середній показник здоров'я дітей дошкільного віку (СПЗ) не виявив достовірних розбіжностей у щорічних його рівнях і певне його зниження (з 1,71 - у 2005 році до 1,69 - у 2012) може оцінюватися лише як тенденція.

При розгляді просторової компоненти встановлено, що найгіршою була ситуація у Шевченківському та Голосіївському, тобто центральних районах (СПЗ, відповідно, 1,82 та 1,80, що вірогідно вище, ніж в інших адміністративних територіях міста - 1,60-1,63).

Рис. 1 Програмно-цільова структура дослідження

З нашої точки зору, такий результат може бути додатковим аргументом на користь тези щодо провідної ролі пересувних джерел забруднення атмосферного повітря (у порівнянні зі стаціонарними) у впливі на здоров'я дитячого населення.

Разом з тим, слід зазначити, що у вихідних даних, які надавалися санітарно-епідеміологічній службі медичними працівниками ДНЗ, значно завищені показники здоров'я дітей дошкільного віку, зокрема, питома вага «здорових» та «практично здорових» дітей, згідно цих даних, в середньому по місту сягала 90 %, з коливаннями від 77 % у Голосіївському районі, до 96 % - у Печерському, що не відповідало результатам багатьох наукових досліджень.

При вибірковому дослідженні у трьох групах мікрорайонів міста було встановлено, що рівень захворюваності дітей є найбільш високим у дитячих закладах, розташованих на територіях, прилеглих до автомагістралей. Так, сумарна захворюваність дітей у дошкільних установах зони спостереження «А» перевищує аналогічний показник у зоні «П» у 1,8 рази, у зоні «Ч» - у 1,9 рази. Аналогічна картина виявляється і для більшості проаналізованих класів і груп захворювань, зокрема, хвороб органів дихання. Отримані дані показують суттєву роль саме антропогенних чинників довкілля у формуванні захворюваності дітей, оскільки відібрані нами класи і групи хвороб етіопатогенетично можуть бути пов'язані з цими чинниками (табл. 1).

Таблиця 1

Розповсюдженість різних захворювань у дітей обстежених ДНЗ (на 100 дітей, Р ± m)

Групи та класи захворювань	Мікрорайони (зони спостереження)
	біля автомагістралей «А»	біля промпідприємств «П»	умовно чисті «Ч»
Хвороби органів дихання	538,6 ± 13,3	316,4 ± 10,4 ^???	279,2 ± 10,6 ^*^##
Запальні хвороби ока	11,8 ± 1,8	0,0 + 1,3 ^???	1,2 ± 0,6
Хвороби вуха	13,8 ± 1,9	12,3 ± 1,9	13,4 ± 4,7
Хвороби шкіри	10,8 ± 1,7	8,2 ± 1,6	0,0 ± 1,6 ^###
Хвороби алергійної природи	10,8 ± 1,7	6,2 ± 1,4^?	1,2 ± 0,6 ^**^###
Інфекційні хвороби	32,6 ± 2,6	4,1 ± 1,1^???	30,4 ± 2,9 ^***
Сумарна захворюваність	623,7 ± 14,3	353,6 ± 11,0^???	326,8 ± 11,5 ^###

Примітки:

1.* - різниця між зонами П - Ч достовірна при p?0,05; ** - p?0,01; *** - p?0,001;

2.^.## - різниця між зонами А - Ч достовірна при p?0,01; ^#^#^# - p?0,001;

3.^.?- різниця між зонами А - П достовірна при p?0,05;^.^??? - p?0,001.

Аналіз резистентності організму, який в епідеміологічних дослідженнях зазвичай, проводиться на підставі поглибленої оцінки захворюваності дітей гострими респіраторними інфекціями (ГРІ), показав, що у всіх зонах спостереження найбільшу групу складали діти, які хворіли гострими хворобами епізодично - від 55,4 до 71,9 %. У мікрорайонах біля автомагістралей (28,7±2,5) % дошкільнят хворіли понад 4 рази на рік, а (15,8±2,0) % - перебували на «лікарняному» в середньому понад два тижні. У інших мікрорайонах ці показники значно нижчі.

Просторова-часова характеристика зміни захворюваності дітей старшого дошкільного віку виявила, що у всіх групах мікрорайонів за період з 1972 до 2014 років спостерігалось зростання її рівнів. Однак, якщо у дитячого населення в мікрорайонах групи «П» рівень зріс на 46,7 %, то в мікрорайонах групи «А» - на 117,5 %.

За 42-річний період спостереження змінилося співвідношення рівнів сумарної захворюваності (промпідприємства/автомагістралі). Так, якщо на початку 70-х років воно становило 1,0:0,79, тобто превалювала захворюваність в мікрорайонах біля промпідприємств, то у 2013-2014 роках воно становило 1,0:1,76, тобто превалювала захворюваність в мікрорайонах біля автошляхів. При цьому, у 1972-1973 роках різниця в показниках сумарної захворюваності дітей в двох групах мікрорайонів становила 78,2 випадки на 100 обстежених (рівень був більшим у мікрорайонах, прилеглих до промпідприємств); через 11 років (1983-1984 рр.) показники практично зрівнялися; а ще через 12 років (1995-1996 рр.) показники захворюваності дітей, що мешкають біля автомагістралей, вже перевищували аналогічні у дітей, які проживають біля підприємств, на 15,9 випадків. У 2013-2014 роках ця різниця становить вже 270,1 випадків на 100 дітей.

Прогнозування ситуації до 2020 року показує подальше зростання сумарної захворюваності дітей старшого дошкільного віку на 10,7 %. Найбільше зростання спостерігатиметься по класу інфекційних хвороб (+22,8 %) і запальних хвороб ока (+32,2 %), а також хвороб алергійної природи (+9,4 %). Саме ці класи та групи хвороб і обумовлюватимуть, головним чином, прогнозоване зростання рівня сумарної захворюваності. При цьому рівень поширеності хвороб органів дихання і ГРІ, у тому числі, залишатиметься практично на існуючому рівні.

Для оцінки ефективності й надійності прогнозів була проведена апостеріорна їх верифікація, яка передбачала оцінку відповідності прогнозних рівнів захворюваності фактичним даним, тобто подіям, які реально відбулися. Було встановлено, що прогнозовані на кожний наступний період дослідження рівні захворюваності дітей, зокрема, хворобами органів дихання, знаходяться в межах 95% довірчого інтервалу реальних рівнів, що дає змогу вважати сформовані прогнози вірогідними і такими, що можуть бути використані для розробки і планування профілактичних заходів щодо поліпшення стану здоров'я дітей дошкільного віку (рис. 2).

Отримані дані щодо прогнозованих рівнів захворюваності дітей на 2020 рік по зонам спостереження свідчать, що зростання сумарної захворюваності спостерігатиметься в обох групах мікрорайонів («А» - на 10,3 %; «П» - на 17,2 %).

Порівняльний аналіз результатів моделювання прогнозної ситуації, зроблених різними методами, показав, що при всіх варіантах спостерігатиметься ідентична картина, і розрізнятиметься лише ступінь зміни. Так, у мікрорайонах біля промпідприємств при вихідному рівні 2014 року 353,6 випадків на 100 дітей прогнозується приріст захворюваності до 414,3 (метод ковзної середньої) і 460,9 (лінійна модель). В той же час в мікрорайонах біля автомагістралей ці показники становитимуть відповідно 688,1 випадків на 100 дітей (метод ковзної середньої), 778,6 (лінійна модель) та 760,2 (поліноміальна модель), (при вихідному рівні 2014 року 623,7).

Рис. 2 Фактичні та прогнозовані рівні захворюваності дітей 6-ти річного віку хворобами органів дихання: результати апостеріорної верифікації

Таким чином, незважаючи на більш інтенсивний приріст захворюваності у мікрорайонах біля промпідприємств, її рівень в мікрорайонах біля автомагістралей залишатиметься більш високим (рис. 3).

Рис. 3 Існуючі та прогнозовані рівні сумарної захворюваності дітей у двох групах мікрорайонів («А» - біля автомагістралей, «П» - біля промпідприємств)

Для характеристики вікової компоненти формування здоров'я дітей використовувалися прямі і непрямі показники здоров'я. Аналіз зміни стану здоров'я дітей за непрямими показниками показав, що з віком (з 8 до 16 років) знижується рівень сумарної захворюваності, але, в той же час збільшуються рівні захворюваності хворобами ока (у 2,8 рази) і хворобами кістково-м'язової системи (у 1,8 рази), тобто «шкільними» хворобами, а також хворобами нервової та ендокринної систем.

При визначенні рівня соматичного здоров'я, який є прямим показником здоров'я, встановлено, що питома вага дітей, віднесених до групи з високим рівнем соматичного здоров'я, зростає (зокрема, у хлопців з 7,9 до 17,4 %; р? 0,05), а з низьким - падає (відповідно, з 60,5 до 47,8 %; р? 0,05).

При аналізі розподілу дітей на групи здоров'я виявлена негативна динаміка зміни стану здоров'я школярів при переході від початкової до старшої школи, що характеризується зниженням кількості здорових дітей у 1,8 рази та зростанням вдвічі частки дітей з хронічною патологією. Відповідно до цього, знижується сукупний фонд здоров'я дитячих колективів і зростають його втрати.

Таким чином, встановлена різновекторна спрямованість вікової зміни прямих та непрямих показників здоров'я дітей шкільного віку: на тлі зростання поширеності хронічної патології і, відповідно зменшення частки дітей «здорових», спостерігається збільшення питомої ваги дітей з високими характеристиками соматичного здоров'я. Така картина спостерігається і у хлопців, і у дівчат (рис. 4).

Рис. 4 Порівняльний аналіз зміни прямих та непрямих показників здоров'я дітей 8-16 років

Важливим етапом оцінки вікової складової формування здоров'я було виявлення залежності та розрахунок ризику для здоров'я підлітків, пов'язаний з віком початку систематичного навчання в школі.

Гіпотезою даного фрагменту було припущення, що величина цього показника, поряд із багатьма медико-біологічними та соціальними чинниками, залежить і від віку вступу дитини до школи.

Згідно даних нашого дослідження, 70,1 % обстежених підлітків почали навчання в школі у віці 6-7 років, але досить значними були і групи дітей, вік яких на момент вступу до школи був меншим за 6 або більшим за 7 років. Розподіл учнів 9-10-х класів за рівнем соматичного здоров'я виявив, що 54 % підлітків мають низький рівень СЗ.

Частка підлітків з низьким рівнем СЗ є найбільшою серед тих учнів, які пішли до першого класу у віці до 6 років, та найменшою - серед тих, які пішли до першого класу у віці старше 6 з половиною років (відповідно 59,7 та 47,8 %).

Найбільші шанси зниження рівня СЗ в підлітковому віці мають діти, які пішли до школи у віці до 6 років і 3-х місяців. Але, статистично достовірні показники ризику виявлені лише у хлопців (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика ризику формування низького рівня соматичного здоров'я у підлітків в залежності від віку їх вступу до школи (КІ; 95% ДІ)

Вік вступу дитини до школи

Обидві статі

Хлопці

Дівчата

до 6 років

1,63 (1,15 - 2,31)

1,78 (1,05 - 3,03)

1,59 (0,99 - 2,54)

6 років -

6 років 3 місяці

1,57 (1,10 - 2,25)

2,13 (1,24 - 3,66)

1,22 (0,75 - 1,99)

6 років 3 місяці -

6 років 6 місяців

1,20 (0,85 - 1,70)

1,48 (0,87 - 2,52)

1,04 (0,65 - 1,67)

6 років 6 місяців - 6 років 9 місяців

0,94 (0,66 - 1,35)

1,08 (0,63 - 1,85)

0,81 (0,50 - 1,33)

На підставі проведеного комплексного вивчення процесу формування здоров'я дитячого населення науково обґрунтовані та сформульовані принципи оптимізації динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення в системі громадського здоров'я.

Основою системи громадського здоров'я має бути створення системи спостереження за станом здоров'я різних контингентів населення та чинниками, що на нього впливають (екологічні, соціальні, умови життєдіяльності тощо) з визначенням причинно-наслідкових залежностей між ними, тобто система спостереження має базуватися на засадах гігієнічної діагностики.

Принципово важливим при створенні системи спостереження є те, що вона має функціонувати у режимі реального часу, а моніторування стану здоров'я має включати просторово-часові їх характеристики та прогнозування на перспективу, що необхідно для обґрунтування управлінських рішень у галузі громадського здоров'я.

Важливим елементом формування наукових засад системи спостереження є визначення контингентів спостереження. Усі вікові періоди дитинства є надзвичайно важливими з точки зору формування здорової нації з високим трудовим, інтелектуальним та репродуктивним потенціалом. Виходячи з цього, формування контингентів спостереження в системах спостереження має проводитися згідно чітко визначеної вікової періодизації з урахуванням найбільш вразливих періодів - зміни соціального статусу (перехід з дошкільного до шкільного віку) та кардинальної біологічної перебудови організму (підлітковий вік).

Будь-які динамічні характеристики стану здоров'я дитячого населення можуть розглядатися у двох аспектах. По-перше, це віковий аспект, тобто визначення та урахування особливостей морфо-функціонального розвитку дітей різного віку. А по-друге - порівняння окремих показників здоров'я дітей одного віку у різних поколіннях, або з певним часовим інтервалом. Відповідно до цього, наступний принцип оптимізації системи спостереження за станом здоров'я дитячого населення визначає, що аналіз динаміки зміни стану здоров'я дитячого населення має проводитися у двох аспектах - віковому (характеризує процес формування рівня здоров'я дітей) та часовому (характеризує зміну показників здоров'я у ідентичних групах дитячого населення в певні часові періоди).

Оцінка характеру зміни здоров'я дітей в значній мірі залежить від того, на яких показниках вона базується. Оскільки однією з основних функцій системи спостереження є визначення ролі різних здоров'яформуючих чинників у становленні рівня здоров'я дітей, в основу моніторування мають бути покладені показники здоров'я, інформативність яких доведена щодо виявлення тенденцій зміни стану здоров'я дитячого населення та впливу на них соціальних, екологічних, поведінкових та медико-біологічних детермінант здоров'я. Відбір показників здоров'я залежить від ієрархічного рівня системи спостереження.

Нами встановлена різновекторна спрямованість вікової зміни прямих та непрямих показників здоров'я дітей шкільного віку: на тлі зростання поширеності хронічної патології спостерігається збільшення питомої ваги дітей з високими характеристиками соматичного здоров'я. Це і обумовлює доцільність та необхідність включення в систему динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення як непрямих (захворюваність), так і прямих (соматичне здоров'я) його показників, оскільки вони характеризують різні сторони процесу формування здоров'я, і саме їх поєднання дає змогу оцінити його всебічно.

Оцінка динаміки здоров'я дитячого населення має базуватися як на використанні державних та відомчих статистичних даних, так і на вибіркових дослідженнях. Останні, в свою чергу, також повинні мати два напрямки: реперні точки (наприклад, мікрорайони з певними екологічними умовами) та реперні групи дитячого населення. Таке поєднання двох підходів дозволить, з одного боку, мати співставні дані по різних населених пунктах та/або зонах спостереження, а з іншого - отримувати детальну характеристику «вузьких місць» у кожному конкретному випадку.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі на основі теоретичного узагальнення та результатів комплексного дослідження вирішено актуальне наукове завдання - обґрунтовані та розроблені гігієнічні принципи оптимізації динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення.

1. Незважаючи на чисельні дослідження, присвячені оцінці стану здоров'я дитячого населення та факторів, що на нього впливають, недостатня увага приділяється характеристиці процесів його формування. Тому вивчення просторово-часових особливостей здоров'я дитячого населення та наукове обґрунтування організації систем спостереження за його формуванням залишається актуальною проблемою профілактичної медицини.

2. Аналіз зміни захворюваності дітей старшого дошкільного віку показав зростання її рівня за період 1972-2014 років на 62,2 %. Просторові характеристики виявили більш суттєве зростання в мікрорайонах, розташованих вздовж автомагістралей міста (на 117,5 %) і менш виражене у мікрорайонах, прилеглих до промислових підприємств (на 46,7 %). Виявлене зростання обумовлене, головним чином, хворобами органів дихання, запальними хворобами ока, хворобами алергійної природи та інфекційними хворобами.

Встановлено, що на початку періоду спостереження (1972-1973 роки) рівні сумарної захворюваності були вищими у зонах біля промислових підприємств, у 1983-1984 роках показники практично зрівнялись, а з 1995-1996 років рівні захворюваності дітей біля автомагістралей вже перевищують аналогічні біля промислових зон і різниця між ними постійно зростає.

В мікрорайонах біля автомагістралей вірогідно вищою є частка дітей, що часто (р?0,001) та тривало (р?0,05) хворіють.

3. Прогноз зміни захворюваності дітей показав, що до 2020 року, попри зниження темпів зростання показників, слід очікувати подальшого підвищення рівнів захворюваності дітей, зокрема, хворобами алергійної природи - на 9,4 %; інфекційними хворобами - на 22,8 %; запальними хворобами ока - на 32,2 %; рівень сумарної захворюваності зросте на 10,7 %. Більш інтенсивним прогнозується зростання на територіях біля промислових підприємств (на 17,2 %) у порівнянні з мікрорайонами вздовж автомагістралей (на 10,3 %), однак рівні і надалі залишатимуться нижчими у промислових мікрорайонах (р ? 0,001).

4. Встановлена різновекторна спрямованість вікової зміни прямих та непрямих показників здоров'я дітей шкільного віку: на тлі зростання поширеності хронічної патології (з 10,2 випадків на 100 обстежених у молодшій школі до 19,2 - у старшій; р?0,001), спостерігається збільшення питомої ваги дітей з високими характеристиками соматичного здоров'я (відповідно 9,2 та 12,6 %).

5. Показники структури здоров'я дитячого населення і її похідні (фонд та втрати здоров'я населення, середній показник здоров'я) доцільно використовувати при вибіркових дослідженнях (в реперних точках) з урахуванням прямих та непрямих показників здоров'я, в той час, як при аналізі матеріалів диспансеризації вони не є інформативними.

6. Ретроспективний аналіз та гігієнічна діагностика формування здоров'я учнів старшої школи показали, що однією з причин зниження рівня здоров'я підлітків є ранній вік вступу до школи. Зокрема, коефіцієнт імовірності формування низького рівня соматичного здоров'я підлітків за умов початку систематичного навчання в школі у віці до 6 років становить 1,63 (1,15 ч 2,31), а у віці до 6 років 3-х місяців - 1,57 (1,10 ч 2,25). Найбільшим несприятливим є ранній початок систематичного навчання в школі для хлопців.

Зважаючи на досить високу розповсюдженість фактору ризику «вступ до школи до шести з половиною років» (43,3 %) визначено, що у 5 підлітків з кожних 100 погіршення стану здоров'я може бути обумовлено раннім початком навчання в школі.

7. На підставі проведеного комплексного вивчення процесу формування здоров'я дитячого населення науково обґрунтовані та сформульовані принципи оптимізації динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення в системі громадського здоров'я:

· аналіз динаміки зміни стану здоров'я дитячого населення має проводитися у двох аспектах - віковому (характеризує процес формування рівня здоров'я дітей) та часовому (характеризує зміну показників здоров'я у ідентичних групах дитячого населення в певні часові періоди);

· моніторування стану здоров'я має включати просторово-часові його характеристики та прогнозування на перспективу, що необхідно для обґрунтування управлінських рішень у системі громадського здоров'я;

· в систему динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення мають бути включені як непрямі (захворюваність), так і прямі (соматичне здоров'я тощо) його показники, оскільки вони характеризують різні сторони процесу формування здоров'я, а їх поєднання дає змогу оцінити цей процес всебічно;

· в основу моніторування мають бути покладені показники здоров'я, інформативність яких доведена щодо виявлення тенденцій зміни стану здоров'я дитячого населення та впливу на них соціальних, екологічних, поведінкових та медико-біологічних детермінант здоров'я. Відбір показників здоров'я залежить від ієрархічного рівня системи спостереження;

· оцінка динаміки здоров'я дитячого населення має базуватися як на використанні державних та відомчих статистичних даних, так і вибіркових дослідженнях. Останні, в свою чергу, також повинні мати два напрямки: реперні точки (наприклад, мікрорайони з певними екологічними умовами) та реперні групи дитячого населення;

· динамічне спостереження за станом здоров'я дитячого населення має проводитися на засадах гігієнічної діагностики (тобто спостереження за показниками здоров'я та здоров'яформуючими факторами з визначенням причино-наслідкових залежностей між ними);

· формування контингентів спостереження має проводитися з чітко визначеною віковою періодизацією з урахуванням найбільш вразливих періодів - зміни соціального статусу (перехід з дошкільного до шкільного віку) та кардинальної біологічної перебудови організму (підлітковий вік).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

- у наукових фахових виданнях України та у періодичних фахових виданнях, що входять до наукометричних баз:

1. Особливості використання «прямих» та «непрямих» показників здоров'я при оцінці динаміки його формування / О.В. Бердник, Н.С. Полька, Т.П. Скочко, О.В. Добрянська, О.П. Рудницька // Здоровье ребенка. 2016. № 5 (73). С. 21 - 25. (Аналіз джерел літератури, збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

2. Бердник О.В. Просторово-часова характеристика захворюваності як інструментарій управління процесами формування громадського здоров'я / О.В. Бердник, О.П. Рудницька, О.В. Добрянська // Медичні перспективи - 2016. Том ХХІ. С. 123 - 129. ( Аналіз літератури, статистична обробка матеріалу, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

3. Рудницька О.П. Особливості формування захворюваності дітей дошкільного віку в залежності від екологічних умов в місцях проживання / О.П. Рудницька, О.В. Бердник // Довкілля і здоров'я. 2016. № 1. С. 72 - 76. (Аналіз даних літератури, збір та статистична обробка даних щодо здоров'я дітей, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

4. Рудницька О.П. Прогнозування захворюваності дітей старшого дошкільного віку, що проживають в умовах великого міста / О.П. Рудницька, О.В. Бердник, О.В. Добрянська // Довкілля і здоров'я. 2016. № 2. С. 51 - 54. (Побудова математичних моделей та розрахунок прогнозів, участь у написанні статті).

5. Вік вступу до школи як чинник ризику для здоров'я підлітків / О.В. Бердник, Н.С. Полька, О.П. Рудницька, О.В. Добрянська, К.В. Шевчук // Здоровье ребенка. 2015. № 6 (66). С. 39 - 44. (Аналіз джерел літератури, ретроспективний аналіз матеріалу щодо здоров'я підлітків, розрахунок показників ризику, участь у написанні статті).

6. Гігієнічні аспекти розповсюдженості чинників ризику розвитку метаболічного синдрому у підлітків / О.В. Бердник, О.П. Рудницька, К.В. Шевчук, О.В. Добрянська // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. К., 2015. Вип.66. С. 235 - 241. (Аналіз літератури, проведення соціологічного опитування, обробка та узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

7. Ґендерні аспекти формування репродуктивних установок у студентів / О.В. Бердник, О.В. Добрянська, О.П. Рудницька, К.В. Шевчук // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. К., 2014. Вип. 63. С. 295 - 301. (Збір та обробка матеріалу, підготовка статті до друку).

8. Сучасні підходи до оцінки віко-статевих характеристик формування здоров'я школярів / Т.П. Скочко, О.П. Рудницька, К.В. Шевчук, Т.В. Голубчикова // Медичний форум. 2016. № 8 (08). С. 117 - 120. (Аналіз літератури, збір даних, обробка та узагальнення результатів, участь у написанні статті).

- в інших наукових виданнях:

9. Обґрунтування гендерорієнтованих підходів до збереження здоров'я і профілактики захворювань у дітей та молоді / О.В. Бердник, Н.С. Полька, О.В. Добрянська, Т.П. Скочко, О.П. Рудницька, К.В. Шевчук // Актуальні питання захисту довкілля та здоров'я населення України (результати наукових розробок 2014р.) за ред. акад. НАМН України А.М. Сердюка. К., 2015. С. 35 - 68.

10. Особливості застосування комплексних показників різних рівнів при оцінці впливу довкілля на формування донозологічних порушень здоров'я дітей дошкільного віку / О.В. Добрянська, О.П. Рудницька, Т.П. Скочко, К.В. Шевчук // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми, 2016. № 3 (57). С. 130 - 139.

11. Особливості гендерної ідентичності учнів навчальних закладів різного типу / О.В. Добрянська, О.В. Бердник, О.П. Рудницька, К.В. Шевчук // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез доп. наук. практ. конф. (десяті марзєєвські читання). Вип.14. К., 2014. С. 201 - 203.

12. Бердник О.В. Профілактика метаболічного синдрому у дітей - запорука боротьби з ХНІЗ у дорослих / О.В. Бердник, О.В. Добрянська, О.П. Рудницька // Хронічні неінфекційні захворювання: заходи профілактики і боротьби з ускладненнями: Матеріали наук.-практ. конф. Харків, 2015. С. 368.

13. Гігієнічна оцінка резистентності організму 6-річних дітей / О.В. Бердник, О.П. Рудницька, О.В. Добрянська, К.В. Шевчук // Актуальні питання фізіології, патології та організації медичного забезпечення дітей шкільного віку та підлітків. Проблеми реабілітації дітей з хронічною патологією: Матеріали наук.-практ. конф. Харків, 2015. С. 18.

14. Спосіб життя сучасних підлітків - основа збереження здоров'я майбутніх поколінь / О.В. Добрянська, О.В. Бердник, О.П. Рудницька, К.В. Шевчук // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез доп. наук. практ. конф. (одинадцяті марзєєвські читання). Вип.(15). Івано-Франківськ, 2015. С. 88 - 91.

15. Факторы риска снижения уровня соматического здоровья здоровых подростков / О.В. Бердник, Т.П. Скочко, О.П. Рудницька, К.В. Шевчук // Донозология-2015: Материалы одиннадцатой Евразийской науч. конф. С.-Петербург, 2015. С. 104 - 106.

- методичні рекомендації:

1. Алгоритм діагностики рівня здоров'я практично здорових підлітків: методичні рекомендації МР 142.14/18.15 / О.В. Бердник, Н.С. Полька, О.В. Добрянська, Т.П. Скочко, О.П. Рудницька, К.В. Шевчук. Київ, 2015. 23 с.

- інформаційні листи:

1. Вік вступу до школи як чинник формування стану здоров'я підлітків / О.В. Бердник, О.П. Рудницька, О.В. Добрянська, Т.П. Скочко, К.В. Шевчук. Київ, 2016 - 4 с. (Інформаційний лист № 114 / ДУ «ІГЗ НАМНУ»).

2. Особливості застосування комплексних показників різних рівнів при оцінці впливу довкілля на формування донозологічних порушень здоров'я дітей дошкільного віку / О.В. Бердник, О.П. Рудницька, О.В. Добрянська, Т.П. Скочко, К.В. Шевчук. Київ, 2016 - 4 с. (Інформаційний лист № 113 / ДУ «ІГЗ НАМНУ»).

3. Виявлення залежностей між типом гендерної ідентичності та особливостями поведінки та способу життя підлітків / О.В. Бердник, О.П. Рудницька, О.В. Добрянська, К.В. Шевчук. Київ, 2014 - 4 с. (Інформаційний лист № 282 / ДУ «ІГМЕ НАМНУ»).

АНОТАЦІЯ

Рудницька О.П. Гігієнічні принципи оптимізації системи динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. - «гігієна та професійна патологія» - ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, 2016.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню гігієнічних принципів оптимізації системи динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення в системі громадського здоров'я.

На підставі просторово-часового аналізу захворюваності дитячого населення за 42-річний період розроблені диференційовані прогнози її зміни з урахуванням місця розташування мікрорайонів проживання в межах одного міста.

Показано, що аналіз динаміки зміни стану здоров'я дитячого населення доцільно проводити у двох аспектах - віковому (для характеристики процесу формування рівня здоров'я дітей) та часовому (для характеристики зміни показників здоров'я у ідентичних групах дитячого населення в певні часові періоди).

Виявлена залежність стану здоров'я підлітків від віку початку систематичного навчання в школі.

Встановлена різновекторна вікова спрямованість зміни прямих та непрямих показників здоров'я дітей: на тлі зростання поширеності хронічної патології (непрямий показник) спостерігається збільшення резервних можливостей організму (прямий показник), що обумовлює доцільність паралельного їх застосування у моніторингу, а також необхідність медичного супроводу процесу формування рівня здоров'я «здорових» дітей.

Отримані результати дозволили визначити та обґрунтувати гігієнічні принципи динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення, придатні для вирішення завдань профілактичної медицини дитинства.

Ключові слова: дитяче населення, формування здоров'я, система спостереження, здоров'яформуючі чинники.

АННОТАЦИЯ

Рудницкая О.П. Гигиенические принципы оптимизации динамического

наблюдения за состоянием здоровья детского населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. - «гигиена и профессиональная патология». - Государственное учреждение «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», Киев, 2016.

Страница:

автореферат "Гігієнічні принципи оптимізації системи динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення" скачать

Подобные документы

Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Фізіологічний обґрунтування значення загартовуючих вправ для здоров’я організму
Механізми терморегуляції організму людини. Форми і методи загартування. Основні правила і принципи загартування. Помилки при загартуванні та невідкладна допомога при перегріванні чи переохолодженні. Особливості загартування дітей та людей похилого віку.

курсовая работа [66,2 K], добавлен 19.06.2011
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Гломерулонефрит. Госпітальна педіатрія. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей
Особливості гломерулонефриту в дітей. Принципи диспансеризації дітей. Лікування основних ускладнень щеплень. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей та заходи щодо лікування анафілактичного шоку. Вакцинація дітей, які мали реакцію на попереднє щеплення.

реферат [389,3 K], добавлен 12.07.2010
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.

реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
Фінансування охорони здоров'я та необхідність її реформування
Етапи розвитку системи охорони здоров’я в Україні. Моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я. Основні джерела фінансування. Динаміка змін фінансування видатків на охорону здоров’я в Україні за 2006-2011 рр. Структура видатків на охорону здоров’я.

презентация [1,1 M], добавлен 30.11.2015

Другие документы, подобные "Гігієнічні принципи оптимізації системи динамічного спостереження за станом здоров'я дитячого населення"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Вік вступу дитини до школи	Обидві статі	Хлопці	Дівчата
до 6 років	1,63 (1,15 - 2,31)	1,78 (1,05 - 3,03)	1,59 (0,99 - 2,54)
6 років - 6 років 3 місяці	1,57 (1,10 - 2,25)	2,13 (1,24 - 3,66)	1,22 (0,75 - 1,99)
6 років 3 місяці - 6 років 6 місяців	1,20 (0,85 - 1,70)	1,48 (0,87 - 2,52)	1,04 (0,65 - 1,67)
6 років 6 місяців - 6 років 9 місяців	0,94 (0,66 - 1,35)	1,08 (0,63 - 1,85)	0,81 (0,50 - 1,33)