Діагностика та лікування гемангіоми попереку у 22-річного хворого

Проаналізовано результати спостереження, діагностики і хірургічного лікування гемангіоми попереку, ускладненої повторними кровотечами у 22-річного хворого пацієнта. Обґрунтування доцільності радикального хірургічного лікування гемангіоми попереку.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 3,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ГЕМАНГІОМИ ПОПЕРЕКУ У 22-РІЧНОГО ХВОРОГО

I.I. Кобза, Т.І. Кобза, Ю.С. Мота, Л.Л. Савченко, Р.І. Трутяк, В.П.Федоренко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Кафедра хірургії № 2 (зав. проф. 1.1. Кобза)

Мета. Поліпшення діагностики та лікування гемангіоми попереку, ускладненої повторними кровотечами. Матеріал і методи. Проаналізовано результати обстеження, діагностики і хірургічного лікування гемангіоми попереку, ускладненої повторними кровотечами у 22-річного хворого.

Результати й обговорення. У нашому спостереженні 22 річному хворому із рідкісною локалізацією величезної гемангіоми попереку, ускладненої повторними кровотечами у різний час при консультаціях на рівні обласних і столичних спеціалістів не пропонували хірургічного лікування. За результатами МРТу м'яких тканинах попереку із поширенням на шкіру та підшкірну жирову клітковину наявна гемангіома розмірами 43x132x192 мм. Кровопостачання новотвору здійснювалося за рахунок множинних звивистих судинних гілок від вертебральних артерій діаметрами 2-6 мм. Водночас, при УЗД у поперекових ділянках були виявлені великі утвори, без чітких меж, у вигляді множинних розширених судин із ознаками артеріовенозного шунтування, а при патоморфологічному дослідженні поєднання артеріовенозного, венозного, капілярного та жирового компонентів, що характерно для синдрому Паркса-Вебера та спінальних артеріовенозних мальформацій. Наростаюче поширення гемангіоми, ускладненої повторними кровотечами, послужило показанням до хірургічного втручання видалення гемангіоми попереку із застосуванням ендоваскулярної лазерної абляції (потужність 20 Вт, довжина хвилі 980 нм, сумарна енергія 7000Дж), аргонової діатермії та лігування 84 живлячих судин. У післяопераційному періоді протягом 5 діб здійснювали вакуум-асистовану терапію (від'ємний тиск 50мм.рт.ст).

Висновок. Радикальне хірургічне лікування гемангіом доцільно проводити у дитячому віці, а не обмежуватися тривалим пасивним спостереженням, що зумовлює появу не тільки косметичних недоліків, а й становить загрозу для здоров'я і життя пацієнта.

Ключові слова: гемангіома, рідкісна локалізація, діагностика, хірургічне лікування, ендоваскулярна лазерна абляція, аргонова діатермія, вакуум-асистована терапія

Aim. To improve the diagnostics and treatment of lumbar hemangioma, complicated by recurrent bleeding.

Materials and Methods. The results of examination, diagnostics and surgical treatment of lumbar hemangioma, complicated by recurrent bleeding in a 22-year-old patient were analyzed. Results and Discussion. In our observation, a 22-year-old patient with a rare localization of huge lumbar hemangioma, complicated by recurrent bleeding, consulted by the regional and metropolitan professionals at different times, was never offered surgical treatment. According to the results of MR1, there was a hemangioma of soft tissues of the lumbar region, which spread from the skin to subcutaneous fatty tissue, sized 43x132x192 mm. The blood was supplied to the tumor by multiple tortuous vascular branches from vertebral artery with diameters of 2.0 6.0 mm. Ultrasonography: large masses, without clear boundaries, looking like multiple dilated vessels with signs ofarteriovenous shunting, were found in the lumbar region. Pathohistological results: a combination of arteriovenous, venous, capillary and fat components, specific to the Parkes-Weber syndrome and spinal arteriovenous malformations, were found. The progressive spreading of the hemangioma, complicated by recurrent bleeding, was the indication for surgical intervention the removal of lumbar hemangioma with using of endovascular laser ablation (power: 20 watts, wave length: 980 nm, total energy: 7000 joules), argon diathermy and ligation of 84 supplied vessels. In the postoperative period vacuum-assisted therapy was performed within 5 days (negative pressure = 50 mm Hg).

Conclusions. Radical surgical treatment of hemangiomas should be performed in childhood; treatment should not be limited to prolonged passive observation leading not only to appearance of cosmetic flaws, but also presenting a threatfor life and health of the patient.

Key words: hemangioma, rare localization, diagnosis, surgical treatment, endovascular laser ablation, argon diathermy, vacuum-assisted therapy

Гемангіома це доброякісний новотвір, який виникає із судинних ендотелійних клітин. Найчастіше така пухлина вражає шкіру, може поширюватись на підшкірну жирову клітковину, іноді паренхіматозні органи, навіть, кістки. За локалізацією та симптомами гемангіоми поділяють на капілярні, кавернозні та змішані. Найбільшу небезпеку для здоров'я і життя людини становлять гемангіоми великих розмірів, ускладнені повторними кровотечами. За таких обставин немає альтернативи хірургічному лікуванню [1-5].

Враховуючи рідкісну локалізацію гемангіоми попереку у хворого віком 22 років та особливості хірургічного втручання, вважаємо доцільним поділитися наступним спостереженням.

Опис клінічного спостереження Хворий, віком 22 років, 29.09.2015 р. госпіталізований у відділення хірургії судин Львівської обласної клінічної лікарні. Відповідно до запису в історії хвороби лікуючим лікарем хворий скаржився на повторні кровотечі із пухлиноподібного утвору попереку. Із анамнезу: одразу після народження батьки помітили пігментну пляму в лівій поперековій ділянці, яка з віком збільшувалася, поширилася на всю ліву, а згодом і на праву поперекову ділянку. У віці 3,5 років і за тиждень перед госпіталізацією спостерігалися повторні кровотечі, які зупинялися притисканням. При повторних консультаціях на рівні обласних і столичних спеціалістів хірургічне лікування не пропонували.

Загальний стан задовільний. Шкірні покриви та видимі слизові блідо-рожеві. Пульс 78 уд/хв., AT 120/80 мм.рт.ст. Пульсація магістральних артерій збережена. Симптоми Мозеса та Хоманса негативні.

У лівій і правій поперекових ділянках наявні пухлиноподібні утвори розмірами 20x15 см та 10x10 см, багряно-синього забарвлення, із горбистою поверхнею, рухомі, які збільшуються у вертикальному положенні хворого (рис .1)

Загальний аналіз крові: еритроцити 4,1х1012/л, гемоглобін 130 г/л, КП 0,9, лейкоцити 12,0х 109/л, е 0%, п 5% , с 60%, лімф. 28%, м 7%, ШЗЕ 4 мм/год. Біохімічний аналіз крові: глюкоза -3,8 ммоль/л, білок 48,0 г/л, К+ 3,6 ммоль/л, Na+ 140,0 ммоль/л, креатинін 0,06 ммоль/л, ACT 46,3 Од/л, АЛТ -19,9 Од/л. Коагулограма: ПЧ 22,0", ПІ 72%, фібриноген 2,22 г/л.

ЕКГ: синусовий ритм, ЧСС 80/хв, нормальне положення електричної осі серця, варіант норми.

УЗД: у поперекових ділянках візуалізуються великі утвори, без чітких меж, у вигляді множинних розширених судин із ознаками артеріо-венозного шунтування.

МРТ: при обстеженні поперекового відділу хребта в Т1, Т2 STIR у трьох проекціях відмічається зниження висоти міжхребцевих проміжків, наявні "кутові" розростання тіл хребців, хрящові вузли на рівні замикальних пластин L3, зниження висоти міжхребцевого проміжку L3L4 за рахунок дегідратації.

Рис.1

Гемангіома попереку

У м'яких тканинах попереку із поширенням на шкіру та підшкірну жирову клітковину наявна гемангіома розмірами 43x132x192 мм. Кровопостачання новотвору здійснюється за рахунок множинних звивистих судинних гілок від вертебральних артерій діаметрами 2-6 мм. Висновок: дегенераційно-дистрофічні зміни поперекового відділу хребта (остеохондроз, хрящові вузли), велика підшкірна гемангіома попереку (рис. 2).

Рис.2

Велика підшкірна гемангіома попереку

Рис.3

Операційна рана на сьому добу після хірургічного втручання

Наростаюче поширення гемангіоми, ускладненої повторними кровотечами, послужило показанням до хірургічного втручання видалення гемангіоми попереку.

Безпосередньо перед операційним втручанням під контролем УЗД під місцевим знеболенням проведена ендоваскулярна лазерна абляція (потужність 20 Вт, довжина хвилі 980 нм, сумарна енергія 7000 Дж) найбільших живлячих судин.

30.09.2015 р. 1220-1640. Операція: видалення гемангіоми попереку (проф. І.І. Кобза).

Під загальним знеболенням двома дугоподібними розрізами на попереку розсічені м'які тканини довкола гемангіоми, спаяної із фасцією. Поетапний гемостаз із застосуванням аргонової діатермії та лігування 84 живлячих судин.

Видалена гемангіома разом із прилягаючою фасцією. Для зіставлення країв рани здійснена мобілізація двома додатковими розрізами шкіри довжиною до трьох см. Шви на рану. Асептична пов'язка (рис. 3).

У післяопераційному періоді протягом 5 діб здійснювали вакуум-асистовану терапію (від'ємний тиск 50 мм.рт.ст.).

Результати патоморфологічного дослідження: поєднання артеріовенозного, венозного, капілярного та жирового компонентів. Заключения: ангіоматоз (різновид мальформації, схильний до рецидивів).

Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень. Хворому здійснювали інфузійнотрансфузійну коригуючу терапію, лораксон 1,0x2 р/д внутрішньовенно, лактон 1 капс. х 1 р/д перорально. Шви зняті на 10 добу, рана загоїлась первинним натягом.

Результати й обговорення. У нашому спостереженні 22-річному хворому із рідкісною локалізацією величезної гемангіоми попереку, ускладненої повторними кровотечами у різний час при консультаціях на рівні обласних і столичних спеціалістів не пропонували хірургічного лікування.

За результатами МРТ у м'яких тканинах попереку із поширенням на шкіру та підшкірну жирову клітковину наявна гемангіома розмірами 43x132x192 мм. Кровопостачання новотвору здійснюється за рахунок множинних звивистих судинних гілок від вертебральних артерій діаметрами 2-6 мм.

Водночас, при УЗД у поперекових ділянках були виявлені великі утвори, без чітких меж, у вигляді множинних розширених судин із ознаками артеріовенозного шунтування, а при патоморфологічному дослідженні поєднання артеріовенозного, венозного, капілярного та жирового компонентів, що характерно для синдрому Паркса-Вебера та спінальних артеріовенозних мальформацій [6].

Наростаюче поширення гемангіоми, ускладненої повторними кровотечами, послужило показанням до хірургічного втручання видалення гемангіоми попереку із застосуванням ендоваскулярної лазерної абляції (потужність 20 Вт, довжина хвилі 980 нм, сумарна енергія 7000 Дж), аргонової діатермії та лігування 84 живлячих судин. У післяопераційному періоді протягом 5 діб здійснювали вакуум-асистовану терапію (від'ємний тиск 50 мм.рт.ст.).

Висновок. Радикальне хірургічне лікування гемангіом доцільно проводити у дитячому віці, а не обмежуватися тривалим пасивним спостереженням, що зумовлює появу не тільки косметичних недоліків, а й становить загрозу для здоров'я і життя пацієнта.

діагностика лікування гемангіома поперек

Література

1. Harmatyna O.Y. Radiological diagnostics of vertebral hemangioma. Ukrainian Journal of Radiology. 2014, 12, 3, 60-63. Ukrainian: (Гарматина О.Ю. Лучевая диагностика гемангиомы позвонка. Український радіологічний жур-нал. 2014, 12, 3, 60-63).

2. Serov R.A., Bokeryya L.A., Morozov K.M. et al. Hemangiomas and vascular malformations, classification, clinic, diagnostics, treatment, mistakes (on example of clinical observation). Annals of surgery. 2008, 6, 76-80. Russian: (Серов P.A., Бокерия Л.А., Морозов K.M. и соавт. Гемангиомы и сосудистые мальформации: класси-фикация, клиника, диагностика, лечение, ошибки (на примере клинического наблюдения). Анналы хирургии. 2008, 6, 76-80).

3. Armario-Hita J.C., Fernandez-Vozmediano J.M. Protocol for hemangiomas. Supplement to JAAD. Journal of the American academy of dermatology, 2009, 60, 3, 2901.

4. Cremer H., Hamangiome: klassifizierung und therapieempfehlungen. Padiatrie hautnah. 2009, 21(2), 133-146.

5. Grantzow R., Schmittenbecher P., Cremer Hj. Et al. Leitlinie der DDG in Zusammenarbeit mit der Deutschen Gesellschaft fur Padiatrie: Guideline Hemangiomas in infancy and childhood. JDDG. 2008, 6 (4), 324 329.

6. Namba K., Nemoto S. Parkes Weber syndrome and spinal arteriovenous malformation. American journal of neuroradiology 2013, 34, 110 -112.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.