Гострий ларингіт і ларинготрахеїт
Поняття та клінічна картина гострого ларингіту і ларинготрахеїту як гострого запалення слизової оболонки гортані та трахеї. Класифікація та типи даних захворювань, їх симптоматика, механізми розвитку та підходи до діагностування, механізми лікування.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.07.2017 |
| Размер файла | 16,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Гострий ларингіт і ларинготрахеїт
ларингіт ларинготрахеїт гортань лікування
Гострий ларингіт і ларинготрахеїт - гостре запалення слизової оболонки гортані та трахеї.
Гострий обструктивний (стенозуючий) ларингіт (ларинготрахеїт) - гостре запалення слизової оболонки гортані та трахеї, що супроводжується порушенням прохідності дихальних шляхів на рівні гортані внаслідок набряку в підскладковому просторі, спазму м'язів, гіперсекреції мокротиння та характеризується появою грубого «гавкаючого» кашлю, зміною голосу (охриплість чи осиплість), стридорозним диханням, задишкою, частіше інспіраторного характеру.
Синоніми: круп, несправжній круп, псевдокруп, гострий стеноз гортані, гострий підскладковий ларингіт, гострий обструктивний ларингіт, гострий стенозуючий ларингіт.
Шифр за МКХ-10:
J04. Гострий ларингіт і трахеїт
J04.0. Гострий ларингіт
J04.4. Гострий ларинготрахеїт
J05.0. Гострий обструктивний ларингіт (круп)
J37.0. Хронічний ларингіт
J37.1. Хронічний ларинготрахеїт
Епідеміологія
Гострий стенозуючий ларингіт/ларинготрахеїт (ГСЛТ) - найбільш часта причина стридорозного дихання в дітей. В США ГСЛТ становлять близько 15% від усіх звернень до педіатра, що пов'язані з захворюваннями респіраторного тракту. ГСЛТ спостерігається найчастіше в молодшому дитячому віці. Найбільш вразливим контингентом є діти 2-3-го року життя (приблизно 50% від усіх захворілих на ГСЛТ; 5-6 випадків на 100 дітей). Друге місце за частотою виявлення цієї патології займають діти грудного віку (від 6 до 12 місяців) та 4-5-го року життя. Після 6 років діти хворіють рідко, але можуть відмічатися поодинокі випадки захворювання і в 12-15 років. У немовлят віком до 6 місяців синдром крупу буває рідко, а до 4 місяців взагалі не спостерігається. Співвідношення хлопчики/дівчатка становить 1,5: 1. Приблизно 5% дітей мають більше ніж один епізод крупу. ГСЛТ може виявлятися протягом року, але найбільш часто реєструється пізнюю осінню та ранньою зимою. Менше ніж 2% госпіталізованих хворих на ГСЛТ необхідна інтубація. Серед інтубованих хворих летальність в середньому становить приблизно 0,5%.
Класифікація
За етіологією гострий ларингіт поділяють на вірусний та бактеріальний.
За стадією стенозу гортані (ступінь звуження діаметра гортані, вираженість дихальної недостатності, ступінь виснаження компенсаторних механізмів) виділяють:
- стеноз гортані І ступеня - компенсований;
- стеноз гортані II ступеня - субкомпенсований;
- стеноз гортані III ступеня - декомпенсований;
- стеноз гортані IV ступеня - термінальний (асфіксія).
За характером перебігу: неускладнений, ускладнений.
За ступенем наростання атопії (рецидив синдрому):
- первинний;
- повторний (до 3 разів);
- рецидивний (більше 3 разів).
Приклади формулювання діагнозу:
1. ГСЛТ аденовірусної етіології, декомпенсований (стеноз гортані III ступеня), ускладнений гнійним ларинготрахеобронхітом, первинний (J05.0).
2. ГРВІ, ГСЛТ (повторний), стеноз гортані І ступеня, неускладнений (J05.0).
Етіологія та патогенез гострого стенозуючого ларингіту/ларинготрахеїту
ГСЛТ є одним із частих і тяжких клінічних проявів гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). У виникненні стенозуючих ларинготрахеїтів провідна роль належить вірусам парагрипу 1-го та 2-го типу (частіше 1-го), грипу (найчастіше А), аденовірусній інфекції. В незначному відсотку випадків (до 4%) ГСЛТ може бути обумовлений респіраторно-синцитіальною інфекцією, метапневмовірусом людини, парвовірусами, поліомавірусами.
Найбільш легкий перебіг мають ГСЛТ парагрипозної етіології. Стенозуючі ларинготрахеїт, що обумовлені аденовірусною чи грипозною інфекцією, зазвичай мають тяжкий, часто ускладнений перебіг захворювання.
Приєднання бактеріальної інфекції є основною причиною затяжного та ускладненого перебігу захворювання. Виділяється різна бактеріальна мікрофлора: стафілокок - 57,9%, стрептокок - 48,6%, кишкова паличка - 16,4%, пневмокок - 14,3%, синьогнійна паличка - 1,4%, паракишечна паличка - 5%, ентерокок - 1,4%, кандида - 5%. Тому в англомовній літературі поряд із крупом вірусної етіології широко використовуються терміни «бактеріальній круп» (bacterial croup) або «бактеріальний трахеїт» (bacterial tracheitis) для визначення тяжкого гнійного стенозуючого ларинготрахеобронхіту.
Часті прояви ГРВІ у вигляді ларинготрахеїту з явищами стенозу гортані обумовлені анатомо-фізіологічними особливостями дитячої гортані:
- відносно малий діаметр дитячої гортані;
- короткий та вузький присінок гортані;
- м'якість та податливість хрящового скелета гортані;
- високо розташовані та непропорційно короткі голосові складки;
- слизова оболонка ніжна, містить багато кровоносних судин, нервових закінчень;
- підслизова основа ніжна, гідрофільна, характеризується слабким розвитком еластичних волокон, багато інфільтрована лімфоїдними клітинними елементами, у першу чергу тучними клітинами, інфільтрація якими починається з 4-го місяця (цей факт пояснює, чому ГСЛТ при ГРВІ не буває в дітей перших місяців життя);
- відносна слабкість дихальної мускулатури;
- високий тонус парасимпатичної нервової системи в перші дні ГРВІ в дітей молодшого віку, особливо у вечірній і нічний час (в поєднанні зі змінами умов лімфо - та кровообігу під час сну та зменшенням активності дренажних механізмів дихальних шляхів це дає пояснення, чому клінічні ознаки вірусного крупу найчастіше проявляються в цей час).
Основні механізми розвитку ГСЛТ при ГРВІ:
1. Запальний і частково алергічний набряк із клітинною інфільтрацією слизової оболонки та підслизового шару гортані (підскладковий простір) і трахеї.
2. Рефлекторний спазм м'язів гортані.
3. Гіперсекреція слизових залоз, накопичення в області голосової щілини густого мокротиння.
Особливе місце посідає рецидивуючий круп. Він спостерігається частіше в дітей з атопією. У роботах останнього десятиріччя рецидивуючий круп розглядають як хронічне алергічне запалення, патогенетичним ланцюгом якого є гіперреактивність дихальних шляхів.
Клінічні прояви ГСЛТ
Клінічно ГСЛТ характеризується тріадою симптомів - зміною тембру та осиплістю голосу, грубим «гавкаючим» (рідше - «каркаючим») кашлем, утрудненим характерним стенотичним (стридорозним) диханням, задишкою (при фізичному навантаженні чи постійною) інспіраторного або змішаного (при тяжкому перебігу) характеру.
Початок захворювання гострий, часто раптовий, у вечірній час або вночі. Дитина просинається від приступу грубого кашлю, шумного дихання, стає неспокійною. При ГРВІ вірусний круп може розвинутися в різні строки від початку захворювання, а частіше буває першим і єдиним проявом хвороби.
На практиці важливо відрізняти ступінь стенозу гортані від стадії крупу. Ступінь стенозу гортані відображає вираженість дихальної недостатності та ступінь виснаження компенсаторних механізмів, у той час як стадійність розвитку крупу характеризує динаміку розвитку захворювання та притаманна дифтерії гортані (справжнього крупу).
Стеноз 1-го ступеня (компенсований стеноз). Клінічно характеризується усіма ознаками ГСЛТ. При занепокоєнні та фізичному навантаженні відмічається зростання глибини та шумності дихання, з'являється інспіраторна задишка. Може спостерігатися втяжіння яремної, над- і підключичних ямок, особливо при занепокоєнні, гіпертермії та фізичному навантаженні. Клінічні ознаки гіпоксемії відсутні. Компенсаторними зусиллями організму газовий склад крові підтримується на задовільному рівні (рO2 85-95 мм рт. ст.; рСO2 35-40 мм рт. ст.). Тривалість ГСЛТ 1-го ступеня - від декількох годин до 1-2 діб.
Стеноз 2-го ступеня (субкомпенсований стеноз). Посилення усіх клінічних проявів ГСЛТ. Стенотичне дихання гучне, добре чутне на відстані. Задишка інспіраторного характеру відмічається в спокої. Компенсація стенозу дихальних шляхів відбувається за рахунок збільшення роботи дихальних м'язів у 5-10 разів. Відмічається втяжіння податливих місць грудної клітки в спокої, що посилюється при навантаженні (ямки, міжребер'я). Діти зазвичай збуджені, неспокійні, сон порушено. Шкіра бліда, з'являється періоральний ціаноз, що посилюється під час нападу кашлю. Відмічається тахікардія. Показники газового складу артеріальної крові: рO2 помірно знижається, рСO2 у межах верхньої границі норми. Явища стенозу гортані зазвичай тривають більш довгий час - до 3-5 днів. Вони можуть бути постійними чи носити приступопо - дібний характер.
Стеноз 3-го ступеня (декомпенсований стеноз). Характеризується ознаками декомпенсації дихання та недостатності кровообігу, різким посиленням роботи дихальних м'язів, що не запобігає розвитку гіпоксемії, гіпоксії, гіперкапнії. Порушується зовнішнє та тканинне дихання, з'являється змішаний ацидоз. Загальний стан хворого тяжкий. Виражений неспокій, що супроводжується відчуттям страху, змилюється загальмованістю, сонливістю. Голос різко охриплий, тихий, але повної афонії при несправжньому крупі не спостерігається. Кашель, спочатку грубий, гучний, по мірі зростання звуження гортані стає тихим, поверхневим. Задишка відмічається в спокої, носить змішаний характер. Дихання часте, шумне, з різким втяжінням податливих місць грудної клітки, з западанням нижнього кінця грудини. При зростанні стенозування гортані дихання стає аритмічним, з нерівномірною глибиною та парадоксальними екскурсіями грудної клітки та діафрагми. Шумне, глибоке дихання змінюється тихим, поверхневим. Виражені клінічні ознаки гіпоксемії. Аускультативно над легенями вислуховуються спочатку грубі хрипи провідного характеру, потім рівномірне послаблення дихання над усією поверхнею легень. Тони серця приглушені, тахікардія, пульс парадоксальний. Може відмічатися артеріальна гіпотензія. У крові виражені гіпоксемія та гіперкапнія, комбінований ацидоз.
Стеноз 4-го ступеня (асфіксія). Стан дуже тяжкий, розвивається глибока кома, можливі судоми, температура тіла спадає до нормальних або субнормальних цифр. Дихання часте, поверхневе чи аритмічне, з періодичними апное. Тони серця глухі, з'являється брадикардія, а потім асистолія. Окрім обструктивної дихальної недостатності, тяжкість стану визначається наявністю токсикозу, приєднанням ускладнень.
Ускладнення. Найбільш частим ускладненням, що не залежить від ступеня стенозу гортані, є обструктивний бронхіт. Важливу роль у розвитку ускладнень відіграє бактеріальна інфекція. При декомпенсованому стенозі досить часто розвивається гнійний ларинготрахеобронхіт (в 1/3 випадків) і пневмонія. Можливі також бактеріальні отити, синусіти, ангіна, гнійний кон'юнктивіт, менінгіт. Приєднання пневмонії є провідною причиною смерті при вірусному крупі.
Діагноз ГСЛТ ставиться на підставі наявності характерної тріади симптомів (зміна голосу, «гавкаючий» кашель, стенотичне дихання), даних анамнезу, а також інших проявів ГРВІ.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Причини розвитку і види гострого психозу. Характеристика ендогенного, органічного, екзогенного, гострого маніакально-депресивного психозу. Симптоми хвороби. Медикаментозне та психотерапевтичне лікування різних форм психозу. Електросудомна та фізіотерапія.
презентация [62,5 K], добавлен 15.03.2016Особливості протікання та причини прояву гострого гастроентериту у собаки породи вівчарка. Дослідження систем організму тварини та прогнози на видужання. Порядок діагностування захворювання та методика його лікування, міри профілактики та перші ознаки.
история болезни [17,4 K], добавлен 26.08.2009Анатомія та фізіологія підшлункової залози, етіологія та патогенез гострого панкреатиту. Додаткові методи діагностики гострого панкреатиту та консервативне лікування. Показання до виконання оперативного втручання, радикальні операції при панкреонекрозі.
курсовая работа [466,9 K], добавлен 17.11.2009Поняття гострого та хронічного катару середнього вуха та ексудатівного отиту. Фактори, що впливають на виникнення хвороби. Теорії патогенезу захворювання та симптоми. Змащування слизової оболонки зіва та глотки лікарськими серединками. Необхідні засоби.
реферат [29,6 K], добавлен 21.11.2008Характеристика гострого інфекційного захворювання, викликаного чумною паличкою. Історія виникнення чуми та її види. Наукова класифікація форм бактерій. Клінічна картина протікання хвороби. Сучасне лікування, профілактика і попередження поширення чуми.
презентация [5,7 M], добавлен 14.05.2012Визначення поняття запалення, його еволюція, процес, клініко-морфологічні прояви, етіологія, стадії, механізми, основні причини, класифікація. Розвиток ацидозу як результат порушення тканинного окисления і накопичення в тканинах недоокислених продуктів.
реферат [28,2 K], добавлен 21.11.2009Загальна характеристика та клінічна картина гострої та хронічної пневмонії, емфіземи та раку легень, плевриту, пневмотораксу та дихальної недостатності. Передумови виникнення даних захворювань, методика їх діагностування та призначення курсу лікування.
реферат [18,1 K], добавлен 21.11.2009Поняття, сутність, класифікація, етіологія, клінічна діагностика та антибактеріальна терапія пневмоній. Особливості діагностики та лікування хронічного бронхіту. Характеристика та принципи лікування спадкових захворювань та вад розвитку бронхів і легень.
реферат [354,4 K], добавлен 12.07.2010Клінічна картина, етіологія, лікування при гострому та хронічному простатитах. Лікувальна фізкультура як складова фізичної реабілітації в лікуванні захворювань передміхурової залози. Оцінка ефективності засобів фізичної реабілітації на організм хворих.
контрольная работа [261,7 K], добавлен 08.03.2015Порушення ферментативної активності епітелію кишечника. Форми гострого ентериту. Класифікація кишкової непрохідності. Форми апендициту, причини його виникнення. Етіологія геморою. Гострий катаральний і фібринозний коліт. Розвиток кишкового дисбактеріозу.
реферат [25,6 K], добавлен 24.11.2009
