Непрохідність кишечника у дітей: діагностика та лікування

АНОТАЦІЯ

Рибальченко В. Ф. Непрохідність кишечника у дітей: діагностика та лікування. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.09 - дитяча хірургія. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця Міністерства охорони здоров'я України Київ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі покращенню результатів лікування хворих дітей на непрохідність кишечника (НК). Основою роботи є лікування 633 хворих, із яких у 227 (35,86%), встановлена вроджена НК, а у 406 (64,14%) набута. Вік хворих склав від 2,5 місяців до 14 років. Гостра НК встановлена у 404 (63,82%), хронічна НК у 164 (25,91%), рецидивуюча у 65 (10,27%) пацієнтів. З метою об'єктивізації оцінки методів лікування було виділено дві групи хворих: І -головна-273 (43,12%), ІІ-контрольна-360 (56,88%). Причиною НК вродженого ґенезу був дивертикул Меккеля у 41 (6,48%), порушення фіксації кишечника у 30 (4,74%), агангліоз чи гіпогангліоз кишечника у 156 (24,64%). Натомість причиною набутого характеру слугувала інвагінація кишечнику у 221 (34,91%), наслідки лапаротомій у 59 (9,32%), та травматичного пошкодження черевної порожнини у 14 (2,21%). З метою вирішення діагностично-лікувальних завдань розроблений діагностичний алгоритм обстеження хворих, що включає три етапи послідовної діагностики та верифікації недуги. Обстеження хворих було етапним відповідно до розробленого алгоритму. Доведена стадійність та етапність клінічного перебігу і розвитку ускладнень. Представлено нове концептуальне обґрунтування патогенетичної класифікації НК у хворих на основі комплексної оцінки клініко-лабораторних, інструментальних та морфологічних даних з врахуванням етапності клінічного перебігу недуги. Визначені показання до проведення консервативного та оперативного лікування. Консервативні заходи мали позитивний результат у 173 (27,33%), а оперативно непрохідність відновлена у 460 (72,67%), із яких у 240 (37,92%) без резекції кишечника. Розроблені нові способи накладання швів та хірургічного лікування тотального агангліозу товстого кишечнику. Резекції кишечнику проведені у 220 (34,75%). Після відновлення прохідності визначений комплекс функціональних відхилень в організмі дитини в залежності від обсягу резекції та віку дитини. Вивчені результати та визначено рівень якості життя хворих після лікування. Таким чином розробка методів лікування дозволила досягти зниження післяопераційних ускладнень з 39 (8,48%) до 13 (2,82%).

Ключові слова: непрохідність кишечника, діти, вроджена та набута непрохідність, діагностика, консервативне та хірургічне лікування, ускладнення.

АННОТАЦИЯ

Рыбальченко В. Ф. Непроходимость кишечника у детей: диагностика и лечение. - Рукопис.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.09 - детская хирургия. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольця. МЗ Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена решению проблемы диагностики и лечения детей с непроходимостью кишечника. Основу работы составляет опыт лечения 633 больных, из которых у 227 (35,86%) причиной была врожденная, а у 406 (64,14%) приобретенная непроходимость кишечника. В результате исследованиня установлено, що на первых сутках болезни госпитализировано - 426 (67.29%), на вторых - 28 (4.42%), а после третьих - 179 (28.29%) больных. При госпитализации острая кишечная непроходимость диагностирована у 404 (63,82%), хроническая у 164 (25,91%), рецидивирующая у 65 (10,27%) больных. Разработан комплекс диагностических алгоритмов непроходимости кишечника и установлена динамика адаптивных возможностей организма. Доведена стадийность и этапность как клинического течения так и развития ослонений при непроходимости кишечника различной этиологии. Изучено и представлено новое концептуальное обоснование патогенетической классификации непроходимости кишечника у детей на основе комплексной оценки клинико - лабораторных, инструментальных и морфологических данных с учетом этапности клинического течения. Непроходимость тонкого кишечника диагностирована у 248 (39,17%) больных, из которых у 97 (15,32%) главной и у 151 (23,85%) контрольной групп. Непроходимость илеоцекального угла имели 224 (35,38%) больных, из которых - 99 (15,63%) главной и 125 (19,74%) контрольной групп. Непроходимость толстого кишечника диагностирована у 165 (26,06%) больных, из которых 81 (12,79%) главной и 84 (13,27%) контрольной групп. В целом главную группу составили 273 (43,13%), а контрольную 360 (56,87%) больных. Таким образом I - ю компенсированною (компенсированные клинико-лабораторные данные) стадию составили 218 (34,45%), II - ю субкомпенсированною (субкомпенсированные клинико-лабораторные данные) стадию составили 329 (51,97%), III - ю декомпенсированною (декомпенсированные клинико-лабораторные данные) стадию составили 76 (12,00%), а IV - ю стадию с полиорганной недостаточностью (ПОН) составили 10 (1,58%) больных. Определены показания к проведению консервативного и оперативного лечения. Консервативные мероприятия имели эффект у 173 (27,33%), а оперативные у 460 (72,67%), из которых у 240 (37,92%) больных проходимость восстановлена без резекции кишечника. Разработана оптимальная схема этапного хирургического лечения, которая позволила улутшить результаты лечения в главной группе. Разработана клиническая классификация резекций кишечника. Внедрены в практику лечения больных с непроходимостью кишечника собственные новые способы наложения кишечных швов и хирургического лечения тотального аганглиоза толстого кишечника, а также приспособления для санации гнойных полостей. В процессе лечения резекции кишечника произведены у 220 (34,75%) больных. В результате исследований установлены функциональные отклонения в организме больных которые перенесли обшырные резекции кишечника: синдромом короткой кишки у 11 (1,73%), синдромом мальабсорбции у 27 (4,26%), електролитные нарушения у 2 (0,30%) пациентов. Исходя из установленнях последствий и отклонений разработан комплекс послеоперационных мероприятий реабилитации больных главной группы, что позволило предупредить и уменшить ранние и отдаленные неблагоприятные последствия оперативного лечения и улутшить качество жизни пациентов. Послеоперационные осложнения установлены у 52 (11,30%) больных. После восстановления проходимости определен комплекс функциональных отклонений в организме детей в зависимости от объема резекции и возраста ребенка. Изучены результаты и определено уровень качества жизни больных детей после лечения. Таким образом внедрение алгоритмов обследования и разработаных методов лечения позволила достич снижения послеоперационных ослонений с 39 (8,48%) до 13 (2,82%) больных. В главной группе отличные результаты увеличились на 12,05% (с 42,80% до 54,85%); хорошие на 5,8% (с 35,78% до 41,58%); и достичь уменьшения количества удовлетворительных результатов на 17,84% (с 21,42% до 3,58%), а также достичь снижения летальности с 0,15% (1 больной) в контрольной группе до 0%.

За результатами интегральной оценки эфективности лечения больных главной группы в сравнение с контрольной разработано индивидуализованную патогенетическую восстановительную терапию с использованием коррекции нарушений регуляции моторной функции кишечника что достоверно (р<0,05) улутшило качество жизни и адаптацию пациентов к обыденной жизни после лечения.

Ключевые слова: непроходимость кишечника, врожденная, преобретенная консервативное и хирургическое лечение, осложнения.

SUMMARY

Rybalchenko V. F. Intestinal obstruction at children: diagnostics and treatment. A manuscript copy.

The dissertation on applicantion of scientific degree of the doctor on a speciality 14.01.09 - pediatric surgery. - National medical university named after A.A.Bogomolicya, Kiev, 2008.

The dissertation is devoted to the decision of the problem of diagnostics and treatment intestinal obstruction at children. Work based on experience of treatment of 633 patients, from which 227 (35,86%) with congenital intestinal obstruction and 406 (64,14%) with acquired ileus. The complex of diagnostic algorithms is developed and dynamics of adaptive opportunities of an organism is founded. The new conceptual substantiation of pathogenetic classification of intestinal obstruction at children which based on complex estimation of clinicolaboratory, instrumental diagnostics, and morphological data in view of step-wise clinical course is studied and presented. Indications for conservative and operative treatment are certain. Conservative actions were effective at 173 (27,33%) patients, and operative at 460 (72,67%) from whom at 240 (37,92%) patients passableness is restored without a resection of intestines.

The optimal scheme step-wise surgical treatment which has allowed improving results of treatment in the main group is developed. Clinical classification of resections of intestines is developed. Own new ways of intestinal suturing, surgical treatment of total agangliosis of large intestine, and designed device for sanation of purulent cavities are introduced in practice of treatment of patients with intestinal obstruction. Postoperative complications are established at 52 (11,30%) patients. After restoration of passableness of intestine the complex of functional deviations in the children's organism depending on extent of a resection and age of child is certain. Results are studied and the degree of quality of the children's life after treatment is certain. Thus, introduction of algorithms of examination and developed methods of treatment has allowed to reach decrease in postoperative complications with 39 (8,48%) up to 13 (2,82%) cases.

Key words: impassability bowels, innate and transform impassability, small intestine, clinical current, surgical treatment.

Перелік умовних скорочень

Размещено на Allbest.ru