Профілактика ускладнень перименопаузального періоду у жінок з метаболічними порушеннями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї

УДК 618.173-06-084:612.015.3

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Профілактика ускладнень перименопаузального періоду у жінок з метаболічними порушеннями

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Яшина Олена Григорівна

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Квашенко Валентина Павлівна Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ПОТАПОВ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології.

доктор медичних наук, професор ПИРОГОВА ВІРА ІВАНІВНА, Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО.

Захист дисертації відбудеться 04 травня 2009 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 02 квітня 2009 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, доцент О.М. Долгошапко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Поліпшення якості життя жінок у пізньому репродуктивному та пострепродуктивному періодах є стратегічним напрямком медицини ХХI століття за даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ). Гормональні зміни в клімактерії формують картину клімактеричного синдрому (КС). Поширеність його варіює від 40 до 80 % (Т.Ф. Татарчук, 2002; В.К. Чайка, 2007).

Багато змін, що відбуваються в перименопаузальному періоді, є характерними й для метаболічного синдрому (МС). За даними ВООЗ, у європейських країнах серед дорослого населення у віці 40-60 років МС трапляється у 14-22,6 % випадків і має достовірний зв'язок з віком і типом розподілу жиру (В.П. Сметник, 2003; М.Н. Мамедов, 2004).

Виходячи з того, що розвиток КС у перименопаузальному віці асоціюється з дефіцитом естрогенів, вважається, що призначення замісної гормональної терапії (ЗГТ) може попередити патологічний перерозподіл жирової тканини (Г.В. Дзяк, 2003; М.Н. Мамедов, 2004). Однак єдиної думки з цього приводу немає. За даними одних авторів, застосування ЗГТ сприяє зниженню маси тіла та зменшенню кількості абдомінально-вісцерального жиру у жінок з метаболічними порушеннями незалежно від типу препарату та способу його введення (C.P. Spencer, 1997; D. Crook, 1997). Іншими дослідженнями доведено, що вплив ЗГТ на вуглеводний і ліпідний обмін залежить від дози та хімічної формули естрогенів, способу введення, наявності або відсутності в ЗГТ прогестагену, а також його властивостей (В.П. Сметник, 2003; І.Г. Шестакова, 2004). На думку деяких дослідників, збільшення маси тіла спричиняють скоріше особливості способу життя (паління, вживання алкоголю, гіподинамія), ніж менопауза, тому ЗГТ не впливає на зміну маси тіла (М.В. Давиденко, 2002; Г. Хорошева, 2003).

Період перименопаузи характеризується збільшенням частоти патології щитовидної залози (ЩЗ). На фоні загальної гормональної перебудови в організмі прогресує її інволюція. У 12-24 % жінок у постменопаузі на підставі підвищення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) та нормальних показників трийодтироніну (Т3) та тироксину (Т4) виявляється наявність субклінічного гіпотиреозу (А.А. Зелінський, В.В. Чумак, 2003; Е.Х. Заремба, 2007). Однак зв'язок клімактеричних розладів із субклінічним гіпотиреозом не вивчений.

Недостатньо освітлені клінічні, метаболічні та гормональні особливості перехідного до менопаузи періоду у жінок із метаболічними порушеннями. Не розроблені ефективні методи корекції перименопаузальних розладів для пацієнток з абдомінальним ожирінням. Відсутні дані щодо впливу режимів ЗГТ на різні види обміну й клінічний статус у жінок із КС та метаболічними порушеннями. Усе вищевикладене визначає актуальність розробки нового методу індивідуалізованої корекції та профілактики розвитку ускладнень перименопаузального періоду у жінок з метаболічними розладами.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і НДІ медичних проблем сім'ї та є фрагментом теми «Репродуктивне здоров'я, профілактика та лікування його порушень у різні вікові періоди життя» (шифр теми МК 02.06.08, № держреєстрації 0101U007984). Дисертант є співвиконавцем зазначеної теми. Тема дисертації відповідає основним напрямкам Національної Програми «Репродуктивне здоров'я нації на період до 2015 року» (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1849).

Мета дослідження: знизити частоту та тяжкість ускладнень перимено-паузального періоду у жінок з метаболічними порушеннями шляхом розробки нового методу їх індивідуалізованої корекції та профілактики розвитку.

Задачі дослідження:

На підставі ретроспективного аналізу вивчити поширеність метаболічних порушень у жінок із клімактеричними розладами в перименопаузі та оцінити ефективність традиційної терапії клімактеричних скарг.

Вивчити деякі особливості гормонального статусу, а також ліпідного та вуглеводного профілю у жінок перименопаузального періоду з метаболічними порушеннями, які мають КС.

Виявити поширеність субклінічних форм гіпотиреозу у жінок перименопаузального віку із КС та метаболічними проявами.

Науково обґрунтувати й розробити новий метод індивідуалізованої корекції та профілактики розвитку перименопаузальних ускладнень у жінок з метаболічними порушеннями.

Оцінити ефективність розробленого методу в профілактиці розвитку тяжких клімактеричних та метаболічних ускладнень в перименопаузі.

Об'єкт дослідження - прояви клімактеричного синдрому у жінок в перименопаузальному періоді з метаболічними порушеннями.

Предмет дослідження - деякі особливості гормонального статусу, а також ліпідного та вуглеводного обміну у жінок з метаболічними порушеннями в перименопаузі.

Методи дослідження - клінічні, інструментальні, лабораторні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Виявлена велика поширеність метаболічних порушень у жінок з наявністю клімактеричних розладів та з'ясована низька ефективність традиційного лікування клімактеричних проявів в перименопаузі.

Доповнені дані щодо особливостей перебігу КС, гормонального, ліпідного та вуглеводного обміну у пацієнток з наявністю метаболічних порушень у перименопаузі.

Отримані дані, що підтверджують раннє формування й більш тяжкий перебіг пізньочасових клімактеричних розладів у жінок з метаболічними порушеннями в перименопаузальному періоді.

Встановлені кореляційні зв'язки між модифікованим менопаузальним індексом (ММІ) і показниками гормонального та ліпідного стану у хворих із КС та метаболічними порушеннями. Виявлена пряма залежність між ММІ та рівнем тестостерону (Т), тригліцеридів, загального холестерину та загальних ліпідів, виражена позитивна кореляція між ММІ та рівнем ТТГ, як у пре- (r=0,73; p<0,001), так і у постменопаузальному періоді (r=0,70; p<0,001).

Розроблено нову методику використання препарату для ЗГТ з метаболічно активним прогестагеном у жінок з метаболічними розладами в пременопаузі та режими застосування відомих препаратів ЗГТ у перименопаузі.

Патогенетично обґрунтована необхідність індивідуалізованої корекції перименопаузальних порушень у жінок з метаболічними розладами. Доведено, що така корекції сприяє попередженню розвитку тяжких клімактеричних та метаболічних ускладнень у перименопаузі.

Практична значимість роботи. Для лікарів-гінекологів запропонована нова схема обстеження жінок із клімактеричними проявами та метаболічними порушеннями в перименопаузальному періоді. Розроблений новий метод індивідуалізованої корекції ускладнень перименопаузального періоду у пацієнток з метаболічними розладами залежно від результатів гормонального, ліпідного та вуглеводного обстеження, що дає можливість поліпшити якість життя жінок. Результати впроваджені в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД), НДІ медичних проблем сім'ї, лікарнях міста Донецька, містах Донецької області: Маріуполі, Дружковці, Краматорську. Теоретичні і практичні рекомендації дисертаційної роботи включені в навчальний процес на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено ретроспективний аналіз первинної медичної документації жінок перименопаузального періоду. Самостійно здійснено набір та обстеження пацієнток, розподіл їх за групами, накопичення і аналіз первинної документації. Проведено статистичну обробку отриманих результатів та розроблено алгоритм застосування різних видів лікування перименопаузальних порушень. Оцінена ефективність запропонованого методу індивідуалізованої терапії, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на ХII з'їзді акушерів-гінекологів України з міжнародною участю (Донецьк, 2006); науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (Дніпропетровськ, 2008); Міжнародному конгресі «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології» (Судак, 2008); Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2007); обласних та міських конференціях акушерів-гінекологів (2005, 2006, 2007, 2008); на спільному засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету та Вченої ради НДІ медичних проблем сім'ї (2009).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 6 роботах: 4 статті у фахових виданнях і 1 - у збірнику наукових праць, затвердженому ВАК України та 1 патент на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Повний обсяг дисертації - 173 сторінки, основний текст викладений на 137 сторінках. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження і лікування, 4 розділів власних досліджень, аналізу й обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що включає 187 джерел, у тому числі 122 вітчизняних і 65 зарубіжних, 2 додатків на 10 сторінках, ілюстрована 17 рисунками і 36 таблицями, у тому числі 3 рисунки і 17 таблиць, які повністю займають площу аркуша, - на 23 сторінках.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Матеріалом для ретроспективного аналізу стали медичні картки 426 жінок в перименопаузі із клімактеричними скаргами, які отримали лікування за стандартними методиками.

На другому етапі було проведене проспективне обстеження 275 жінок у перименопаузальному періоді: 215 - із клінічними проявами КС та метаболічними порушеннями; 42 - з наявністю деяких клімактеричних скарг та без метаболічних розладів. Пацієнтки із КС та метаболічними порушеннями були поділені на основну групу (n=69) та групу порівняння (n=146). Жінки основної групи отримали розроблену схему терапії, серед них: 33 - в пременопаузі (група ОПр) та 36 - у постменопаузі (група ОП). До групи порівняння ввійшли 65 жінок у пре- та 81 - у постменопаузі. Для порівняння різних видів традиційної терапії вони були поділені на: групу ПI (n=60) і групу ПII (n=86). Жінки групи ПІ для лікування клімактеричних розладів приймали ЗГТ із метаболічно нейтральним прогестагеном - похідним натурального прогестерону, групи ПІІ - препарат циміцифуги. Пацієнтки груп порівняння додатково розподілені на підгрупи: ПIПр (n=27), ПIП (n=33), ПIIПр (n=38) і ПIIП (n=48), де Пр - пременопауза, П - постменопауза. До контрольної групи ввійшли 18 жінок у пре- та 24 - у постменопаузі.

Проведено клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження, консультування суміжними фахівцями. Жінки з виявленим субклінічним гіпотиреозом консультовані ендокринологом додатково - при наявності показань до специфічній корекції пацієнтки в дослідження не включалися. У всіх обстежених жінок вивчалися дані гінекологічного, акушерського, соматичного анамнезу. Для оцінки клімактеричних розладів використовували ММІ Купермана (1982). Ступінь важкості КС оцінювали за кількістю балів: 12-34 - легкий ступінь; 35-58 - середній; вищий за 58 - тяжкий.

При антропометричному обстеженні визначали зріст, масу тіла, коло талії (КТ), коло стегон (КСт). Для оцінки ступеня вираженості ожиріння визначали індекс маси тіла (ІМТ) за Brey (1978). Додатково обчислювали співвідношення КТ/КСт. Ознакою абдомінального розподілу жиру вважали показник КТ/КСт більш ніж 0,8.

Вимірювання артеріального тиску (АТ) проводилося в положенні сидячи дворазово, після відпочинку з п'ятихвилинним інтервалом.

При гінекологічному огляді визначали стан зовнішніх та внутрішніх статевих органів. Проводили пальпацію молочних залоз, ЩЗ та лімфатичних вузлів. Ультразвукове дослідження (УЗД) статевих органів та ЩЗ здійснювали на апараті «Aloka-3500» у режимі «реального масштабу часу» на базі відділення планування сім'ї ДРЦОМД. УЗД статевих органів виконували датчиком із частотою 3,8 Мгц, ЩЗ - із частотою 7,5 Мгц. Оцінювали розміри матки і яєчників, їх форму, структуру, стан ендометрія, наявність міоматозних вузлів, кіст або кістом яєчників та інших об'ємних утворень у порожнині малого тазу. Здійснювали мамографію апаратом «Маммомат-1000» за стандартною методикою у двох проекціях на базі відділення Донецького обласного протипухлинного центру.

Дослідження гормонального профілю включало визначення рівнів Т, фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), пролактину (ПРЛ), ТТГ, Т3 та Т4 імуноферментним методом з використанням тест-систем фірми «АлкороБіо» (Санкт-Петербург, Росія). Ліпідний спектр крові визначали ензімопатичним колориметричним тестом з вільним гліцерином на реактивах фірми «Лахема» (Чехія); холестерин - на автоматичному біохімічному аналізаторі методом CHOD-PAP. Вміст глюкози визначали глюкозо-оксидазнопероксидазним методом з реактивами фірми «Лахема» (Чехія), інсуліну - шляхом імуноферментного аналізу з реактивами DRG (Німеччина). Оцінювали інсулінорезистентність (ІР) за індексом Caro (F. Caro, 1991): ІР=глюкоза крові (ммоль/л)/інсулін (мОд/мл). Показник ІР ? 0,33 свідчить про наявність ІР. Забір крові для досліджень проводився у ранковий час до приймання їжі. Сироватку крові відокремлювали шляхом центрифугування не пізніше 2 годин після взяття крові. Лабораторні дослідження виконані на базі клініки Донецького національного медичного університету ім. М. Горького та лабораторії ДРЦОМД.

Математичну обробку даних здійснювали методами варіаційної статистики, кореляційного аналізу, t- та ч²- критеріїв, з використанням комп'ютерної програми «ЕХСЕL».

Результати досліджень і їх обговорення. Проведений ретроспективний аналіз показав, що пацієнтки були у віці 49,15±0,73 року. У 67,8 % жінок клімактеричні скарги з'явилися у віці 47-49 років. Більшість пацієнток (72,1 %) з настанням перименопаузи відзначили збільшення маси тіла. Їхня маса тіла у середньому дорівнювала 82,78±1,78 кг, а ІМТ - 31,60±2,13 кг/м². За класифікацією ВООЗ, ІМТ вищий за 30 кг/м² відповідає II ступеню надлишкової маси тіла. У 55,9 % жінок перименопаузального періоду була надлишкова маса тіла. При цьому переважав абдомінальний розподіл підшкірної жирової клітковини. У 46,9 % пацієнток встановлені гіпертензивні розлади, а у 33,1 % мала місце комбінація цих факторів. З огляду на те, що підвищення АТ й абдомінальне ожиріння є провідними ознаками метаболічних розладів, анкети були розділені на дві групи: 141 карта жінок з метаболічними змінами (група Р1) та 285 - без метаболічних ознак (група Р2). Кожна з груп була розділена на підгрупи: жінки в пременопаузі (Пр) та в постменопаузі (П). Середній вік жінок з метаболічними порушеннями був вірогідно нижчий, ніж без них (відповідно 48,8±0,32 і 49,77±0,23 року, р<0,05). Між підгрупами пременопаузи достовірної різниці у віці не виявлено (46,89±0,35 року - у групі Р1Пр і 47,11±0,21 року - у групі Р2Пр, р>0,05), тоді як у постменопаузі вона була досить виражена (50,35±0,43 року - у групі Р1П і 52,03±0,28 року - у групі Р2П, р<0,05). Тобто, на фоні метаболічних порушень менопауза виникає майже на 2 роки раніше.

У групі з метаболічними розладами було достовірне більше жінок із викиднями в анамнезі (26,2±3,7 проти 4,6±1,2 % у групі Р2, р<0,05).

При оцінці антропометричних показників виявилося, що жінки групи Р1 мали вірогідно більшу масу тіла, ніж у групі Р2 (88,27±1,06 та 72,33±0,42 кг відповідно, р<0,05). Середній ОТ у групі Р1 склав 92,99±0,71 см, тоді як у групі Р2 цей показник був у межах норми (76,26±0,19 см, р<0,05).

На фоні метаболічних порушень кількість клімактеричних розладів була значно вищою: у 2/3 жінок було від 11 до 15 симптомів, а у чверті - більше 15. У групі Р2 більше половини пацієнток мали не більше 5 симптомів (табл. 1).

Таблиця 1. Кількість клімактеричних скарг залежно від наявності у жінок метаболічних порушень, Р±р, %

Група	Кількість симптомів до лікування	Кількість симптомів, що не піддалися корекції
	1-5	6-10	11-15	> 15	0-1	2-3	4-5	> 5
Р1Пр, n=63	0,0*	17,5± 4,8	66,7± 6,0*	15,9± 4,6*	0,0*	38,1± 6,2*	47,6± 6,3*	14,3± 4,4*
Р2Пр, n=131	71,8± 3,9	27,5± 3,9	0,8± 0,8	0,0	32,1± 4,1	57,3± 4,3	10,7± 2,7	0,0*
Р1П, n=78	0,0*	2,6± 1,8*	60,3± 5,6*	37,2± 5,5*	11,5± 3,6*	52,6± 5,7	25,6± 5,0*	10,3± 3,5*
Р2П, n=154	35,7± 3,9	61,7± 3,9	2,6± 1,3	0,0	31,2± 3,7	59,7± 4,0	9,1± 2,3	0,0
Р1, n=141	0,0*	9,2± 2,4*	63,1± 4,1*	27,7± 3,8*	6,4± 2,1*	46,1± 4,2*	35,5± 4,0*	12,1± 2,8*
Р2, n=285	52,3± 3,0	46,0± 3,0	1,8± 0,8	0,0	31,6± 2,8	58,6± 2,9	9,8± 1,8	0,0

Примітка: * - різниця достовірна при порівнянні групи Р1ПР з групою Р2ПР, групи Р1П з групою Р2П, групи Р1 з групою Р2, (p<0,05)

Згідно з отриманими даними, ЗГТ досить ефективна в лікуванні більшості симптомів КС. Однак, кількість скарг, що лишилися після лікування, у жінок з метаболічними порушеннями була значно більшою, ніж у групі Р2: в середньому 3,62±0,13 проти 2,07±0,07 (р<0,001). Майже половина пацієнток групи Р1 після терапії мали від 4 до 9 клімактеричних скарг, тоді як переважна кількість жінок групи Р2 - не більше 3 (табл. 1).

Середній ММІ у жінок із метаболічними порушеннями дорівнював 41,19±0,68 в пре- та 47,12±0,93 бали в постменопаузі, у пацієнток без цих розладів він був значно нижчий: 19,35±0,31 (р<0,05) та 22,07±0,17 (р<0,05) бали відповідно. На фоні метаболічних розладів був достовірно вищий і рівень ФСГ. У групі Р1 він склав 43,59±4,31 у пре- та 68,79±2,52 мМО/мл у постменопаузі, у групі Р2 - 23,17±3,93 (р<0,05) та 49,76±5,82 (р<0,05) мМО/мл відповідно.

Щодо впливу різних препаратів ЗГТ на рівень АТ відмічено, що у пременопаузі у 77,8±5,3 % жінок групи Р1 та 81,8±6,5 % групи Р2 зміна АТ не відбувалася (р>0,05). У постменопаузі рівень АТ знизився у 60,3±5,6 % жінок групи Р1 і 30,9±6,3 % пацієнток групи Р2 (р<0,05). Також виявлено підвищення АТ у жінок у постменопаузі у групі Р1 у 1,3±1,3 % та у 9,1±3,9 % (р<0,05) жінок у групі Р2. Вищевикладене свідчило про необхідність індивідуалізованого підбору прогестагенового компоненту ЗГТ.

Таким чином, результати ретроспективного аналізу свідчили про актуальність розробки нового методу корекції клімактеричних розладів у жінок з метаболічними порушеннями в перименопаузальному періоді.

Вивчення анамнестичних даних проспективної частини дослідження виявило, що жінки з комбінацією КС і метаболічних порушень порівняно з пацієнтками без метаболічних розладів частіше мали порушення менструального циклу (72,1 проти 14,3 %, р<0,05); мимовільне переривання вагітності (14,0 проти 2,4 %, р<0,05) та штучних абортів після 35 років (33,5 проти 14,3 %, р<0,05).

При оцінці контрацептивної поведінки, відзначено, що пацієнтки з метаболічними порушеннями менше використовували гормональні засоби контрацепції, ніж жінки без метаболічних розладів (9,8 і 33,3 % відповідно, р<0,05). Жінки групи контролю застосовували ті або інші види контрацепції вірогідно частіше (85,71 % випадків, р<0,05). Соматичний анамнез родичів чверті жінок із КС та метаболічними порушеннями був обтяжений цукровим діабетом та ожирінням.

У половини жінок з метаболічними розладами були важкі прояви КС. Усі вони мали підвищення АТ й збільшення маси тіла.

За даними гормонального дослідження було виявлено, що у жінок із метаболічними порушеннями середній рівень ТТГ був вищий на 31,8 % (р<0,05), ПРЛ - на 46,3 % (р<0,05) і Т - на 60,1 % (р<0,01) порівняно з жінками контрольної групи. В основній групі середній рівень Т склав 3,13±0,21, у групі порівняння - 3,89±0,28 нмоль/л (p>0,05). У контрольній групі цей показник був вірогідно нижчий - 2,17±0,19 нмоль/л (p<0,05). Установлено, що у 32,2 % жінок з метаболічними розладами у перименопаузальному періоді відзначалося збільшення рівня Т в крові вище популяційної норми.

Згідно з даними Г. Мельниченко та В. Фадєєва (2006 р), підвищення рівня ТТГ при нормальних показниках Т3 та Т4 свідчить про наявність субклінічного гіпотиреозу. У нашому дослідженні такі порушення відмічалися майже у половини жінок з метаболічними розладами. Ми згодні з думкою наведених авторів, що це може бути лабораторно-клінічним феноменом, тому рівень ТТГ потребує динамічного контролю через півроку. На наш погляд, збільшення ТТГ на фоні КС може бути відбиттям неадекватної функціональної адаптації гіпоталамо-гіпофізарних центрів унаслідок вікового зниження діяльності яєчників, що спричинено неадекватною гормональною перебудовою в клімактерії.

Вивчення ліпідного спектру крові показало, що у жінок з комбінацією клімактеричних та метаболічних розладів були підвищені рівні загального холестерину на 16,5 % (р<0,05), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) на 16,9 % (р<0,05), тригліцеридів на 38,7 % (р<0,05). У третини цих пацієнток виявлено достовірне зниження індивідуальних рівнів ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) (нижче за 1,1 ммоль/л), у половини - збільшення рівнів тригли церидів (вище за 1,7 ммоль/л), що свідчить про істотну зміну ліпідного спектру крові та високий ризик формування МС у постменопаузі. Щодо показників вуглеводного обміну, у всіх жінок з метаболічними порушеннями рівень глюкози й індекс Caro були в межах популяційної норми, рівень інсуліну не перевищував 25 мОд/мл. Беручи до уваги, що одним із критеріїв МС є підвищення вмісту глюкози в крові більш ніж 5,6 ммоль/л, був оцінений стан вуглеводного обміну із цієї позиції. Таке підвищення індивідуальних показників виявлене у 56,1 % жінок із КС та метаболічними порушеннями.

При проведенні кореляційного аналізу виявлена пряма залежність між ММІ та рівнем Т (r=0,26, р<0,05), тригліцеридів (r=0,39, р<0,001), загального холестерину (r=0,37, р<0,001) й загальних ліпідів (r=0,35, р<0,001). Виявлена виражена позитивна кореляція між ММІ й рівнем ТТГ в пременопаузі (r=0,73, p<0,001) і в постменопаузі (r=0,70, p<0,001), достовірний зв'язок між рівнем ТТГ і показниками ліпідного обміну (тригліцеридів (r=0,37, р<0,001), загальних ліпідів (r=0,29, р<0,01), загального холестерину (r=0,38, р<0,001)). Рівень Т крові позитивно корелював з ЛПНЩ (r=0,51, р<0,001) і мав негативну залежність із рівнем ЛПВЩ (r=-0,35, р<0,001).

Узагальнивши результати, отримані нами та наведені в науковій літературі, ми доповнили дані щодо розвитку ускладнень перименопаузального періоду. На наш погляд, у відповідь на зниження функції яєчників та формування гіперандрогенії у жінок з КС активізується гіпоталамо-гіпофизарна система та підвищується вироблення тропних гормонів (ФСГ та ТТГ). Це спричиняє дисгормональний стрес, що реалізується у формуванні абдомінального ожиріння, підвищенні АТ та інших множинних порушеннях метаболізму.

На підставі отриманих даних нами була розроблена схема корекції виявлених порушень, що включала модифікацію способу життя та індивідуалізовану медикаментозну терапію залежно від ступеня КС і належності або відсутності метаболічних розладів. При КС легкого ступеня та відсутності метаболічних порушень призначали препарат циміцифуги. Для жінок з наявністю КС середнього та тяжкого ступеня та відсутністю метаболічних розладів рекомендували ЗГТ із метаболічно нейтральним прогестагеном - похідним натурального прогестерону. При виявленні метаболічних порушень, що проявляються змінами ліпідного спектру крові, пропонували використовувати ЗГТ із метаболічно активним прогестагеном - похідним спіролактону.

Крім того, для пацієнток із КС та метаболічними розладами надані рекомендації з раціоналізації харчування та рухової активності, тобто модифікація способу життя, що включала: дотримання низькокалорійної (до 1500-1700 ккал на добу) йодзбалансованої дієти зі зменшенням загального споживання жиру до 30 % споживаної з їжею енергії та частки насичених жирів не більш 1/3 від загального споживання жирів; використання йодованої ((40±15,0)•10^-4 %) солі до 5 г на добу; достатнє споживання білка - 80-90 г/добу, збільшення споживання клітковини; відмова від паління та вживання алкоголю; збільшення фізичного навантаження до 30-45 хвилин 4-5 разів на тиждень, використання аеробного навантаження (ходьба, плавання, легкий біг).

Розроблений комплекс заходів використовували протягом 6 місяців, після чого проаналізували його ефективність. На фоні проведеного лікування у жінок, які одержували ЗГТ, зареєстроване зниження рівня ФСГ на 49,7 % (р<0,05) у основній групі та на 53,2 % (р<0,05) - в групі П1; вмісту Т - на 30,9 % (р<0,05) у основній групі та на 25,2 % (р<0,05) - в групі П1. Призначення ЗГТ сприяло нормалізації рівня ТТГ, а саме зниженню на 29,8 % (р<0,05) у пре- і на 32,8 % (р<0,05) у постменопаузі, що підтверджує припущення про вторинність змін у ЩЗ в перименопаузальному періоді.

На фоні проведеного лікування вдалося добитися позитивних змін ліпідного профілю. Виразність цих змін значно варіювала. У жінок, які одержували у складі ЗГТ прогестаген - похідний спіролактону, нормалізувалися середні рівні загального холестерину на 11,1 % (р<0,05) у пре- і на 7,2 % (р<0,05) у постменопаузі; ліпопротеїдів низької щільності на 25,2 % (р<0,05) і 25,1 % (р<0,05) відповідно. Вірогідно знизилися й досягли рівнів контрольної групи загальні ліпіди на 10,5 % (р<0,05) і 13,6 % (р<0,05); тригліцериди на 29,8 % (р<0,05) і 31,7 % (р<0,05) та індекс атерогенності на 29,2 % (р<0,05) і 21,8 % (р<0,05) у пре- і постменопаузі відповідно. Не виявлено лише достовірної динаміки рівня ЛПВЩ.

Істотних змін ліпідного профілю у жінок, які одержували у складі ЗГТ похідний натурального прогестерону, добитися не вдалося, за винятком зниження індивідуальних показників рівня тригліцеридів у всіх жінок.

Тригліцериди вірогідно зменшилися у всіх жінок групи ПІІ. У жінок в пременопазі відбулося достовірне зниження рівня загального холестерину на 10,2 % і загальних ліпідів - на 12,7 %. У пацієнток в постменопаузі зареєстроване незначне зниження цих показників ліпідного обміну.

Підсумовуючи отримані дані, можна зробити висновок, що зміна дієти та способу життя дають ефект саме у пременопаузі. У постменопаузі цих заходів недостатньо. Використання прогестагену - похідного спіролактону - має позитивний ефект на ліпідний спектр крові, тоді як прогестаген - похідний натурального прогестерону - є метаболічно нейтральним. Тобто модифікація способу життя зумовлює нормалізацію ліпідного профілю, а ЗГТ із прогестагеном - похідним спіролактону - сприяє цим змінам.

При оцінці вуглеводного обміну виявилося, що на фоні ЗГТ відбулося достовірне зниження рівня глюкози. Індивідуальні показники вмісту глюкози досягли популяційних норм: у жінок, які приймали ЗГТ із прогестагеном - похідним спіролактону, - через 3 місяці; у тих, які приймали у складі ЗГТ прогестаген - похідний натурального прогестерону, - через півроку. Таким чином, ми дійшли висновку, що головну роль у нормалізації вмісту глюкози зіграла модифікація способу життя, а ЗГТ тільки сприяла більш швидкому досягненню результатів.

У той же час, виявлені відмінності в ефективності ЗГТ із різними прогестагенами і в корекції обмінно-ендокринних симптомів. У більшості жінок, які одержували ЗГТ, зареєстроване достовірне зниження маси тіла та перерозподіл жирових відкладень за рахунок зменшення абдомінального жиру. При цьому відсоток жінок з індексом КТ/КСт < 0,80 в основній групі достовірно зріс на 81,8 % в пре- та на 77,7 % - в постменопаузі. На фоні негормональної терапії значного перерозподілу жирової клітковини добитися не вдалося.

При оцінці впливу розроблених заходів на рівень АТ виявлено, що нормалізація тиску відбувалася у всіх пацієнток, які одержували ЗГТ. Однак на фоні метаболічно активного прогестагену позитивна динаміка відзначена вже через 3 місяці, а в групі, яка одержувала ЗГТ із прогестагеном - похідним натурального прогестерону, - тільки через 6 місяців лікування. У третини жінок, які застосовували як терапію препарат циміцифуги, поліпшення АТ не зареєстроване.

Терапія ЗГТ в цілому позитивно впливала на стан жінок з комбінацією клімактеричних та метаболічних розладів (табл. 2). Але на фоні прийому ЗГТ з метаболічно активним прогестагеном відзначалися більш виражені зміни, як у пре-, так і у постменопаузі.

Полегшити стан клімаксу вдалося на 53,6 % (p<0,05) у пре- та 57,8 % (p<0,05) у постменопаузі. Через півроку терапії середній рівень ММІ в основній групі був нижче у 1,3 рази, ніж в групі ПІ, та в 1,4 рази нижче, ніж у групі ПІІ.

Таблиця 2. Динаміка ММІ в процесі лікування, M±m

Група	До лікування, бали	Через 3 місяці, бали	Через 6 місяців, бали
Основна ПР, n=33	45,31±1,91	30,73±1,90 d	21,04±1,82 d
Основна П, n=36	50,70±1,87	33,81±1,90 d	21,39±1,39 d
Порівняння IПР, n=27	48,97±2,36	39,52±2,72 d*	28,38±2,19 d*
Порівняння IП, n=33	50,97±1,81	37,73±1,95 d	27,64±1,96 d*
Порівняння IIПР, n=38	46,11±1,49	36,22±2,05 d*	27,03±1,43 d*
Порівняння IIП, n=48	49,11±1,14	40,80±1,4 d*	32,65±1,22 d*

Примітка. d - різниця достовірна (p<0,05) при порівнянні з вихідним рівнем; * - при порівнянні з основною групою.

Легка форма клімактеричних розладів в основній групі через 3 місяця лікування відзначалася в 65 % (р<0,05) випадків, а через 6 місяців - в 87 % (р<0,05). У групі ПI через півроку таких пацієнток було 63 % (р<0,05), у групі ПII - 59 % (р<0,05).

Оцінюючи в цілому результати терапії, можна сказати:

обрані препарати для ЗГТ мали аналогічну ефективність в терапії клімактеричних симптомів, що можна пояснити основним впливом естрогенного компоненту, що був однаковий в обох випадках;

ЗГТ була більш ефективною в лікуванні клімактеричних розладів, ніж препарат циміцифуги;

препарат циміцифуги виявився більш дієвим у корекції психоемоційних проявів клімаксу (плаксивості, дратівливості та ін.).

Таким чином доведено, що новий розроблений метод індивідуалізованої корекції ускладнень перименопаузи та профілактики їх розвитку є ефективним у жінок з метаболічними порушеннями.

метаболічний порушення клімактеричний перименопауза

Висновки

У дисертації наведене нове рішення актуального завдання сучасної гінекології - поліпшення якості життя жінок у пізньому репродуктивному та пострепродуктивному періодах. На підставі вивчення особливостей гормонального, ліпідного та вуглеводного обміну науково обґрунтований метод індивідуалізованої корекції перименопаузальних порушень у жінок з метаболічними розладами, який попереджує розвиток тяжких клімактеричних та метаболічних ускладнень.

1. Встановлено, що поширеність метаболічних порушень у жінок із КС становить 33,1 %. У 37,6 % жінок з метаболічними розладами має місце тяжка форма перебігу КС за даними ММІ (вище 58 балів). Ефективність традиційної терапії клімактеричних порушень у них удвічі нижча, ніж у жінок без метаболічних розладів.

2. Виявлено, що у пацієнток із КС та метаболічними порушеннями середній рівень Т в крові підвищений на 60,1 % (p<0,01), рівень тригліцеридів - на 38,7 % (p<0,05), холестерину крові - на 16,5 % (p<0,05), ЛПНЩ - на 16,9 % (p<0,05) порівняно з жінками без метаболічних розладів. У 32,2 % пацієнток з комбінацією клімактеричних і метаболічних порушень має місце збільшення рівня Т, у третини жінок - зниження індивідуальних рівнів ЛПВЩ нижчий 1,1 ммоль/л, у половини - збільшення рівнів тригліцеридів вище 1,7 ммоль/л, що свідчить про істотну зміну ліпідного спектру крові та високий ризик формування МС у постменопаузі.

3. Встановлено, що у пацієнток із клімактеричними та метаболічними розладами рівень ТТГ був на 31,8 % вищий, ніж у жінок без метаболічних порушень (p<0,05), у кожної другої пацієнтки ТТГ був вище норми, що свідчить про наявність у них субклінічного гіпотиреозу. Доведено, що збільшення ТТГ у жінок на тлі КС є відбиттям неадекватної функціональної адаптації гіпоталамо-гіпофізарних центрів на вікове зниження діяльності яєчників та наслідком порушеної гормональної перебудови в клімактерії.

4. Використання диференційованого підходу до вибору препарату ЗГТ із метою профілактики розвитку важких метаболічних порушень у жінок з комбінацією КС та абдомінальним ожирінням і підвищенням АТ сприяло зниженню рівня холестерину крові на 11,1 % (p<0,05) у пре- та 7,2 % (p<0,05) у постменопаузі; ЛПНЩ - на 25,2 % (p<0,05) та 25,1 % (p<0,05); загальних ліпідів - на 10,5 % (p<0,05) та 13,6 % (p<0,05); тригліцеридів - на 29,8 % (p<0,05) та 31,7 % (p<0,05); індексу атерогенності - на 29,2 % (p<0,05) та 21,8 % (p<0,05) у пре- і постменопаузі відповідно.

5. Доведено, що найбільш ефективним методом корекції КС у жінок з метаболічними розладами є ЗГТ із метаболічно активним прогестагеном, застосування якої дозволило через 3 місяці терапії нормалізувати АТ, через 6 місяців - зменшити абдомінальне ожиріння на 81,8 % (р<0,05) у пре- та 77,7 % (р<0,05) у постменопаузі, рівень ФСГ - на 49,7 % (р<0,05), Т - на 30,9 % (р<0,05). Зниження ТТГ на 31,3 % (р<0,05) підтвердило припущення щодо вторинності змін ЩЗ в перименопаузальному періоді. Полегшити стан клімаксу вдалося на 53,6 % (p<0,05) у пре- та 57,8 % (p<0,05) у постменопаузі. Порівняно з традиційними методами терапії ММІ знизився: у пременопаузі з 28,38±2,19 - на фоні метаболічно нейтральної ЗГТ і з 27,03±1,43 - на фоні препарату циміцифуги до 21,04±1,82 бала (p<0,05), у постменопаузі відповідно з 27,64±1,96 і 32,65±1,22 до 21,39±1,39 бала (p<0,05).

Практичні рекомендації

1. При розробці індивідуальної програми лікування пацієнток з наявністю КС середнього та важкого ступенів (за даними ММІ) необхідно враховувати результати дослідження ліпідного спектру крові:

при відсутності змін ліпідного спектру крові (зменшення рівня ЛПВЩ нижче 1,1 ммоль/л та збільшення рівня тригліцеридів вище 1,7 ммоль/л), можливе призначення ЗГТ із метаболічно інертним прогестагеном, похідним натурального прогестерону;

при наявності змін ліпідного спектру крові, а також підвищенням АТ вище 130/85 мм рт. ст. та з ознаками абдомінального розподілу жиру (обсяг талії більший за 80 см), рекомендувати препарати ЗГТ із метаболічно активним прогестагеном, похідним спіролактону, з метою підвищення ефективності терапії КС та профілактики розвитку тяжких метаболічних розладів у постменопаузі. Для пацієнток в пременопаузі такий препарат ЗГТ призначати в переривистому режимі «21+7».

2. Для корекції клімактеричних розладів легкого ступеня (ММІ до 34 балів) застосовувати препарат циміцифуги.

3. Усім жінкам з наявністю клімактеричних та метаболічних порушень в перименопаузі надавати рекомендацій з «модифікації способу життя», що містять:

дотримання низькокалорійної (до 1500-1700 ккал на добу) дієти - зі зменшенням загального споживання жиру до 30 % споживаної з їжею енергії та частки насичених жирів не більш 1/3 від загального споживання жирів. Споживання екзогенного холестерину повинне становити не менш 300 мг/доб. Насичені жири можуть бути частково замінені складними вуглеводами та омега-3-поліненасиченими жирними кислотами, які містяться у морепродуктах. Достатнє споживання білка - 80-90 г/доб., збільшення споживання клітковини;

відмова від паління та вживання алкоголю;

збільшення фізичного навантаження до 30-45 хвилин 4-5 разів на тиждень, використання аеробних справ - ходьба, плавання, легкий біг.

4. Усім жінкам із КС необхідно проводити обстеження функції ЩЗ. При виявленні субклінічних форм гіпотиреозу (підвищення ТТГ та нормальні рівні Т3 і Т4) рекомендувати йодсбалансований раціон харчування, що включає використання йодованої ((40,0±15,0)•10^-4 %) солі до 5 г на добу на тлі індивідуалізованої ЗГТ. Контроль функції щитовидної залози проводити через 6 місяців для вирішення питання про необхідність специфічної корекції.

Перелік опублікованих робіт за темою дисертації

1. Квашенко В.П. Особливості гормонального профілю в перименопаузі у жінок з абдомінальним ожирінням / В.П. Квашенко, О.Г. Яшина // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - № 1. - С. 102-105. (Провела підбір пацієнток, проаналізувала результати дослідження, підготувала висновки).

2. Яшина Е.Г. Особенности клинического течения перименопаузального периода у женщин с абдоминальным ожирением и повышением артериального давления / Е.Г. Яшина, В.П. Квашенко // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2007. - Т. 12, № 3,4 - С. 41-46. (Провела обстеження пацієнток, проаналізувала результати дослідження, підготувала до друку).

3. Квашенко В.П. Распространенность метаболических нарушений у женщин с климактерическими расстройствами в перименопаузе (ретроспективный анализ) / В.П. Квашенко, Е.Г. Яшина // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2008. - Т. 13, № 1, 2 - С. 158-162. (Провела відбір та обстеження пацієнток, сформулювала висновки та підготувала до друку).

4. Квашенко В.П. Изменение липидного гомеостаза на фоне ЗГТ у женщин с клиническими проявлениями метаболического синдрома / В.П. Квашенко, Е.Г. Яшина // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. - Т. 144, Ч. 4 - С. 130-133. (Провела обстеження пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки).

5. Яшина Е.Г. Изменения гормонального гомеостаза у женщин перименопаузального возраста с клиническими признаками метаболического синдрома на фоне терапии эстрогенами различного происхождения / Е.Г. Яшина, В.П. Квашенко, С.А. Ласачко, Б.А. Иотенко // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2008. - С. 406-412. (Провела відбір пацієнток, аналіз даних дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

6. Патент на корисну модель № 35369 Украины, МПК. Спосіб корегування ліпідного гомеостазу у жінок в пременопаузі / Чайка В.К., Квашенко В.П., Яшина О.Г., Бабенко О.М. Заявка № u200805617 від 29.04.2008. Опубл. 10.09.2008 - Бюл. № 17 (Патентний пошук, участь у розробці).

Анотація

Яшина О.Г. Профілактика ускладнень перименопаузального періоду у жінок з метаболічними порушеннями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена проблемі пошуку нового методу корекції перименопаузальних порушень у жінок з метаболічними розладами, що попереджає розвиток тяжких клімактеричних та метаболічних ускладнень у постменопаузі.

Установлено, що поширеність метаболічних порушень у пацієнток із клімактеричним синдромом становить 33,1 %. У 37,6 % жінок з метаболічними розладами має місце тяжка форма клімактеричного синдрому за даними модифікованого менопаузального індексу. Ефективність традиційної терапії клімактеричних порушень у них удвічі нижча, ніж у жінок без метаболічних розладів.

У жінок із клімактеричним синдромом та метаболічними ознаками має місце підвищення рівня тестостерону в крові на 60,1 %, тригліцеридів - на 38,7 %, холестерину крові - на 16,5 % та ліпопротеїдів низької щільності - на 16,9 % порівняно з жінками без метаболічних розладів. У 32,2 % пацієнток із комбінацією клімактеричних та метаболічних порушень має місце збільшення рівня тестостерону, у третини - достовірне зниження індивідуальних рівнів ліпопротеїдів високої щільності нижче 1,1 ммоль/л, а у половини - збільшення рівнів тригліцеридів вище 1,7 ммоль/л порівняно з жінками без метаболічних порушень у перименопаузі. Виявлено, що у 50 % пацієнток із клімактеричними та метаболічними розладами рівень ТТГ підвищений порівняно з жінками без метаболічних порушень, що свідчить про наявність субклінічного гіпотиреозу.

Використання нового методу індивідуалізованої корекції перименопаузальних порушень на підставі виявлення змін у ліпідному спектрі крові дозволяє знизити клімактеричні та метаболічні ускладнення у пацієнток у постменопаузі. Призначення ЗГТ із метаболічно активним прогестагеном у жінок із клімактеричними та метаболічними порушеннями дозволило полегшити стан клімаксу на 53,6 % у пременопаузі та 57,8 % у постменопаузі.

Ключові слова: клімактеричний синдром, метаболічні порушення, перименопауза, абдомінальне ожиріння, артеріальний тиск, замісна гормональна терапія.

Аннотация

Яшина Е.Г. Профилактика осложнений перименопаузального периода у женщин с метаболическими нарушениями. - Рукопись. ъ

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена проблеме поиска нового метода индивидуализированной коррекции перименопаузальных нарушений у женщин с метаболическимими расстройствами, которая позволяет предупредить развитие тяжелых климактерических и метаболических осложнений в постменопаузе.

Установлено, что распространенность метаболических нарушений у женщин с климактерическим синдромом составляет 33,1 %. У 37,6 % женщин с метаболическими расстройствами имеется тяжелая форма климактерического синдрома по данным модифицированного менопаузального индекса (ММИ). Эффективность традиционной терапии климактерических нарушений у них в 2 раза ниже, чем у женщин без метаболических нарушений.

Показано, что у пациенток с климактерическими и метаболическими нарушениями повышен уровень тестостерона в крови на 60,1 %, триглицеридов - на 38,7 %, холестерина крови - на 16,5 % и липопротеидов низкой плотности - на 16,9 % по сравнению с женщинами без метаболических расстройств. У 32,2 % пациенток с комбинацией климактерических и метаболических нарушений обнаружено увеличение уровня тестостерона, у одной трети - достоверное снижение индивидуальных уровней липопротеидов высокой плотности ниже 1,1 ммоль/л, у половины - уровень триглицеридов выше 1,7 ммоль/л по сравнению с женщинами без метаболических нарушений в перименопаузе. Выявлено, что у 50 % пациенток с климактерическими и метаболическими расстройствами уровень ТТГ повышен на 31,8 %, что свидетельствует о наличии у них субклинического гипотиреоза. Впервые установлены корреляционные связи между показателями липидного обмена, уровнем ТТГ и модифицированным менопаузальным индексом. Дополнены данные о некоторых звеньях патогенеза развития осложнений в перименопаузе, разработана и внедрена методика коррекции и профилактики развития тяжелых форм климакса у женщин с метаболическими нарушениями.

В работе обоснована необходимость нового индивидуализированного метода коррекции климактерических нарушений у женщин с метаболическими расстройствами в перименопаузе. Показано, что для купирования легких климактерических проявлений (ММИ до 34 баллов) возможно применение препарата цимицифуги. Всем женщинам в перименопаузе с сочетанием климактерических и метаболических нарушений рекомендована «модификация образа жизни». При выявлении субклинических форм гипотиреоза рекомендуется йодсбалансированный рацион питания, который включает использование йодированной соли до 5 г в сутки на фоне индивидуализированной ЗГТ, и контроль обследования через полгода лечения. Дифференцированный подход к выбору препарата ЗГТ на основании выявления изменений в липидном спектре крови позволяет снизить развитие осложнений у пациенток в постменопаузе. Назначение ЗГТ с метаболически активным прогестагеном у женщин с климактерическими и метаболическимими нарушениями позволило облегчить тяжесть климактерического синдрома на 53,6 % в пременопаузе и 57,8 % в постменопаузе.

Ключевые слова: климактерический синдром, метаболические нарушения, перименопауза, абдоминальное ожирение, артериальное давление, заместительная гормональная терапия.

Summary

Yashyna O.G. Prevention of perimenopausal period complications in women with metabolic disorders. - The manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of Candidate of Medical Science, specialisation 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - Scietntific-research Institute of Medical and Social Family Problems Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Ministry of Public Health of Ukraine, Donetsk, 2009.

The dissertation is devoted to the problem of scientific grounded approach to the individual correction of climacteric syndrome in women with metabolic disorders, which can prevent development of severe climacteric and metabolic complications in postmenopause.

It was found, that incidence of climacteric disorders in women with climacteric syndrome is 33,1 %. 37,6 % of women with metabolic disorders have got severe form of climacteric syndrome according to data of modificate menopausal index. The effectiveness of traditional therapy of climacteric disorders in these women is lower in 2 times, then in women without metabolic disorders.

Clinical and statistical analysis have showed, that patients with climacteric syndrome and symptoms of metabolic disorders have got testosterone level in blood higher on 60,1 %, triglycerides - on 38,7 %, cholesterol - on 16,5 % and LPLD - on 16,9 % if compare with women without metabolic disorders. 32,2 % of patients with combinations of climacteric and metabolic disorders have got testosterone level higher then population norm, one third of women- statistically significant decreasing of individual LPHD levels lower then 1,1 mmol/l, and half - increasing of triglycerides levels higher then 1,7 mmol/l. It was found that 50 % of patients with climacteric and metabolic disorders have got TTG level higher on 31,8 % in comparition with women without metabolic disorders. This mean, that they have got subclinical hypothyroidism.

The introduction of the differential approach to choosing of HRT preparation taking into account lipid spectrum changes, allow to decrease aterogenic risks in postmenopausal patients. HRT with metabolic active prohestagen in women with climacteric and metabolic disorders in perimenopause allow decrease climacteric syndrome severity.

Key words: climacteric syndrome, metabolic disorders, perimenopause, abdominal obesity, arterial pressure, hormonal replacement therapy.

Перелік умовних скорочень

АТ - артеріальний тиск

ВООЗ - Всесвітня Організація Охорони Здоров'я

ДРЦОМД - Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства

ЗГТ - замісна гормональна терапія

ІМТ - індекс маси тіла

ІР - інсулінорезистентність

КС - клімактеричний синдром

ЛПВЩ - ліпопротеїди високої щільності

ЛПНЩ - ліпопротеїди низької щільності

ММІ - модифікований менопаузальний індекс

МС - метаболічний сидром

КСт - коло стегон

КТ - коло талії

ПРЛ - пролактин

Т - тестостерон

Т3 - трийодтиронін

Т4 - тироксин

ТТГ - тиреотропний гормон

УЗД - ультразвукове дослідження

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон

ЩЗ - щитовидна залоза

Размещено на Allbest.ru