Патогенетична роль і корекція імунноендокринного дисбалансу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів у поєднанні з травматичною хворобою спинного мозку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Кримська республіканська установа «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування І медичної кліматології ім. І.М. Сєченова»

УДК: 616.233-002:611-018.7:616-003.93:612.017.1+612.433.62+612.621.31

14.01.27 - пульмонологія

Устюжанін Віталій Петрович

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Доніч Сергій Георгійович, Кримська республіканська установа «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» МОЗ України, провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Савченко Валентин Михайлович, Кримська республіканська установа «НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова», завідуючий відділом медичних інформаційних систем і комп'ютерних технологій.

доктор медичних наук, професор Кілесса Володимир Володимирович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, професор кафедри терапії та сімейної медицини факультету післядипломної освіти.

Захист відбудеться «18»вересня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.610.01 при Кримській республіканській установі «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова» (98603, м. Ялта, вул. Мухіна, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримської республіканської установи «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова» (98603, м. Ялта, вул. Мухіна, 8).

Автореферат розісланий «14»серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Ф.П'янков

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Медичне значення хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) визначається, в першу чергу, своєю високою поширеністю. В структурі захворюваності воно входить до числа лідируючих причин за кількістю днів непрацездатності, причинами інвалідності і займає четверте-п'яте місце серед інших причин смерті [Фещенко Ю.І. і співавт., 2005].

Сучасними міжнародними протоколами курації хворих на ХОЗЛ, прийнятими в Україні, достатньо повно визначена систематика захворювання, профілактична, діагностична і лікувальна тактика у відношенні як основного, так званого "незворотнього компоненту" бронхіальної обструкції, так і "зворотнього", обумовленого запальним процесом в бронхіальному дереві [Фещенко Ю.І. і співавт., 2002, 2005, 2008].

Особливі проблеми при курації хворих на ХОЗЛ виникають при поєднаній патології з патогенетичними "перетинами" на рівні дихальних, гемодинамічних і інших розладів з участю малого круга кровообігу [Гаврисюк В.К. і співавт., 2003; Амосова Е.Н. и соавт., 2003; Солдатченко С.С., Ярош А.М., 2003). До таких фонових (або конкуруючих) захворювань по відношенню до патології органів дихання відносяться, перш за все, різні форми ішемічної хвороби серця, вади серця і ендокринні захворювання [Чучалин А.Г., 1998, 2005]. Разом з тим, така порівняно більш рідкісна патологія, як нейро-м'язові захворювання (включаючи спинальну травму) значно рідше потрапляє в сферу інтересів практичної пульмонології.

Істотною проблемою при лікуванні подібних хворих є те, що пацієнти з травматичною хворобою спинного мозку через очевидну специфіку лікуються переважно в спеціалізованих "спинальних центрах", до яких в Україні відноситься Сакський курорт. Саме для останнього нейротравма є основною медичною проблемою і унікальною фоновою (для захворювань внутрішніх органів) патологією в повсякденній медичній практиці. Так, у хворих з нейротравмою особливої уваги вимагають питання діагностики, систематики бронхолегеневого захворювання (симптом задишки, вплив дисфункції дихальних м'язів на функцію зовнішнього дихання), а також лікувальної тактики (використання анаболічних стероїдів; антагоністів опіоїдних рецепторів, кальцієвих каналів, NMDA-рецепторів; тиротропин-рилизинг-гормону і його аналогів та ін.) [Faden A.I., 1996; Spungen A.M. et al., 1997; van Der Schans C.P. et al., 2000, 2004].

Враховуючи вищевикладене, продовження наукового пошуку по вивченню особливостей поєднаного перебігу ХОЗЛ і травматичної хвороби спинного мозку є перспективним напрямом, оскільки відкриває нові шляхи диференційованої терапії даної групи захворювань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках плану наукових досліджень Кримської республіканської установи «НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова» за темою "Система управління лікуванням і медичною реабілітацією хворих на хронічні запальні захворювання легенів в Автономній республіці Крим" (номер державної реєстрації 0108U001191). Термін виконання 2007-2009 рр.

Мета дослідження - дати наукове обгрунтовування доцільності використання і оцінити клінічну ефективність застосування анаболічних стероїдов в комплексному лікуванні ХОЗЛ у чоловіків з травматичною хворобою спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді.

Основні задачі дослідження:

1. Дати оцінку впливу нейротравми і рівня ураження спинного мозку на функцію дихальних м'язів і основні параметри функції зовнішнього дихання (ФЗД) - об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ₁) і відношення ОФВ₁ до форсованої життєвої ємності легень (ОФВ₁/ФЖЕЛ) у хворих на ХОЗЛ.

2. Вивчити рівень секреції гормонів репродуктивної сфери у хворих чоловічої статі з ХОЗЛ і травматичною хворобою спинного мозку залежно від рівня ураження спинного мозку.

3. Вивчити особливості андроген(тестостерон)-опосередкованої імунної регуляції проліферативних процесів в бронхіальному епітелії у хворих на ХОЗЛ чоловічої статі репродуктивного періоду залежно від рівня секреції ендогенного тестостерону і рівня ураження спинного мозку.

4. Дати наукове обгрунтовування доцільності використовування замісної гормональної терапії (андрогенами) для корекції імунноендокринного дисбалансу, системної ендотоксинемії і порушень репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на ХОЗЛ, що розгортаються на тлі гіпогонадизму, обумовленого спинальною травмою.

5. Встановити клінічну ефективність застосування омнадрена 250 для корекції гіпогонадизму, системної ендотоксинемії, функціональної (проліферативної і фібринолітичної) активності бронхіального епітелію і клітинного імунітету, а також дисфункції дихальних м'язів у хворих чоловічої статі, страждаючих ХОЗЛ і травматичною хворобою спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді.

Об'єкт дослідження. ХОЗЛ у хворих з травматичною хворобою спинного мозку.

Предмет дослідження. Особливості порушень ФЗД, ендокринного статусу (гормони репродуктивної сфери), системної ендотоксинемії, функціональної активності клітинного імунітету і клітин бронхіального епітелію у хворих на ХОЗЛ і травматичну хворобу спинного мозку; результати використання замісної гормональної терапії (андрогенів) для корекції виявлених змін.

Методи дослідження. Загальноклінічні методи, методи дослідження ФЗД, рівнів гормонів репродуктивної сфери, системної ендотоксинемії, функціональної активності клітин бронхіального епітелію.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження свідчать, що у хворих чоловічої статі в репродуктивному періоді з поєднаним перебігом ХОЗЛ, травматичної хвороби спинного мозку і гіпогонадизму має місце дисбаланс в системі контролю гормонів репродуктивної сфери (андрогенів) над реалізацією імунної відповіді і репаративною регенерацією бронхіального епітелію. При цьому наявність, вираженість і спрямованість імунноактивного впливу тестостерону визначаються початковим станом імунної системи і рівнем травматичного ураження спинного мозку.

Встановлено, що травматична хвороба спинного мозку у хворих на ХОЗЛ чоловічої статі є своєрідним обтяжливим чинником перебігу захворювання за рахунок формування більш глибоких порушень ФЗД, репаративної регенерації бронхіального епітелію (включаючи проліферативну і фібринолітичну активність клітин епітелію) і посилювання імунного дисбалансу.

У хворих на ХОЗЛ чоловічої статі вперше встановлена залежність морфогенетичної активності лімфоцитів від наявності і рівня ураження спинного мозку і ендокринного потенціалу крові (гіпофізарно-гонадної осі).

Доведена здатність андрогенів потенціювати репаративну регенерацію бронхіального епітелію (включаючи лімфоцито-залежну стимуляцію), а також надавати імунномодулюючий ефект у хворих чоловічої статі з ХОЗЛ в умовах гіпогонадизму, що дозволило обгрунтувати доцільність вживання омнадрена 250 як модулятора дисфункції дихальних м'язів, проліферативної активності епітелію бронхів і екстраімунного імуннокоректора у подібних хворих.

Новим є використовування омнадрена 250 як модулятора функціональної активності клітинного імунітету і бронхіального епітелію (включаючи проліферативну і фібринолічну активність клітин) в комплексній терапії ХОЗЛ у хворих чоловічої статі з травматичною хворобою спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження розширюють розуміння патогенетичної суті ХОЗЛ у хворих чоловічої статі з травматичною хворобою спинного мозку за рахунок розшифровки особливостей порушення ФЗД, дисбалансу імунноендокринної системи і андроген(тестостерон)-опосередкованої імуннозалежної регенерації бронхіального епітелію. Останнє, у свою чергу, свідчить про те, що комплексна оцінка ендокринного потенціалу істотна при виборі раціональної комплексної терапії у хворих чоловічої статі з ХОЗЛ, що розвивається на тлі нейротравми.

Розроблений і упроваджений в клінічну практику метод корекції дисфункції дихальних м'язів і стимуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію, а також екстраімунної імунномодулюючої терапії у чоловіків, страждаючих ХОЗЛ на тлі травматичної хвороби спинного мозку, що полягає у використанні анаболічного стероїду омнадрена 250.

Упровадження результатів роботи в практику. Результати роботи використовуються в практиці Сакського центрального військового клінічного санаторію (м. Саки), Сакського санаторію ім. Бурденко (м. Саки), кафедри пульмонології ФПО Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок претендента. Автором виконаний патентний пошук, результати якого відображені в розділі “Огляд літератури” і який свідчив про відсутність аналогів наукових розробок. Основні публікації по темі дисертації носять пріоритетний характер. Автором самостійно проводився відбір хворих, їх комплексне обстеження, лікування і контроль за його ефективністю. Автором виконаний науковий аналіз одержаних результатів, проведена їх математична обробка, сформульовані основні положення, висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційного дослідження докладалися на науково-практичній конференції "Сучасні аспекти реабілітації хворих в умовах Сакського центрального військового клінічного санаторію (Саки, 2002), 3-му З'їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 2003), VII Республіканському конгресі курортологів і фізіотерапевтів "Актуальні питання організації курортної справи, курортної політики і фізіотерапії" (Євпаторія, 12-14 квітня, 2007), V Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми госпітальної медицини" (Севастополь, 2007), Республіканській науково-практичній конференції "Нові методи діагностики і лікування" (Ялта, 2007), Республіканських конференціях наукових товариств терапевтів і пульмонологів Автономної республіки Крим (Сімферополь, 2005-2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 праць, у тому числі 8 самостійних. З них в науково-медичних журналах опубліковано 3 (самостійних -- 2), в збірках наукових праць -- 5 (самостійних -- 4), в збірках матеріалів і тез конференцій -- 2 (всі самостійні) праць. В виданнях, що атестовані ВАК України, опубліковано 8 праць.

Структура і об'єм дисертації. Робота викладена на 167 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів результатів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій. Дисертація ілюстрована 19 таблицями і 3 малюнками. Список літератури містить 333 праці вітчизняних і іноземних авторів.

Основний зміст

Матеріал і методи дослідження

Обстежено 158 хворих чоловічої статі в пізньому відновлювальному періоді травматичної хвороби спинного мозку (давність травми - більше 10 років), які знаходилися на лікуванні в Сакському центральному військовому клінічному санаторії (м. Саки). Всі обстежені хворі були розділені на такі групи: 1-а група - 30 осіб з травматичною хворобою спинного мозку з рівнем ураження - шийний відділ (нижній шийний відділ), без патології органів дихання; 2-а група - 22 хворих з травматичною хворобою спинного мозку з рівнем ураження - шийний відділ (нижній шийний відділ), страждаючих ХОЗЛ; 3-а група - 28 осіб з травматичною хворобою спинного мозку з рівнем ураження - грудний відділ, без патології органів дихання; 4-а група - 26 хворих з травматичною хворобою спинного мозку з рівнем ураження - грудний відділ, в поєднанні з ХОЗЛ; 5-а група - 31 хворий з травматичною хворобою спинного мозку з рівнем ураження - поперековий відділ, без патології органів дихання; 6-а група - 21 хворий з травматичною хворобою спинного мозку з рівнем ураження - поперековий відділ, в поєднанні з ХОЗЛ. Із спостереження були виключені хворі з травматичною хворобою спинного мозку, що мали виражені трофічні розлади. Додатково обстежена ще одна група хворих на ХОЗЛ (7-а група, 37 хворих; рівень ураження спинного мозку - шийний відділ) в поєднанні з травматичною хворобою спинного мозку, в лікувальний комплекс яким включався курс замісної терапії анаболічними стероїдами (омнадрен 250).

Контрольну групу склали 26 осіб у віковому діапазоні 30-50 років. Особи контрольної групи знаходилися в пульмонологічному відділенні Сімферопольського міського клінічного протитуберкульозного диспансеру для вирішення спірних діагностичних задач. Після повного клініко-рентгенологічного обстеження у них були виключені хронічні захворювання органів дихання. У 16 осіб цієї групи була проведена діагностична бронхоскопія, що не виявила патології бронхіального дерева. У всіх осіб контрольної групи після обстеження не виявлено ендокринних, аутоімунних, ревматичних, неврологічних, а також інших соматичних захворювань у стадії декомпенсації. У всіх хворих за участю уролога був виключений рак передміхурової залози і обструктивні захворювання сечових шляхів (основні протипоказання до призначення андрогенів [Casaburi R., 1997]).

У всіх обстежених осіб з ХОЗЛ під час вступу до Сакського центрального військового клінічного санаторію була зареєстрована ремісія ХОЗЛ, тому ідентифікація ступеня тяжкості захворювання проводилася безпосередньо в санаторії при стабільному клінічному стані і відсутності основних проявів загострення запального процесу в бронхолегеневій системі [Фещенко Ю.И. і співавт., 2005].

Матеріалом дослідження служили кров і мокрота. Узяття зразків крові проводилося однократно о 8 годині ранку натщесерце. Залежно від поставлених в роботі задач дослідження різних показників проводилося або під час вступу до санаторію, або двічі - на початку і по завершенні лікування.

Кількісне визначення концентрації фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ) в сироватці крові проводилося методом твердофазного імунноферментного аналізу з використанням набору реагентів ФСГ ІФА і ЛГ ІФА "ДІАплюс" (Москва). Визначення змісту естрадіолу і тестостерону в плазмі крові здійснювалося за допомогою набору "ESTRADIOL EIA COBAS CORE" і "Testosterone EIA COBAS CORE" методом імунноферментного аналізу на напівавтоматичній фотометрії "CORMAY MULTI".

Нами використаний метод короткострокових органних культур, що забезпечує культивування епітелію бронхів in vitro за Лурія Е.А. (1972). З отриманим з мокроти бронхіальним епітелієм кожного хворого паралельно проводилися декілька експериментів: дослід 1 (проліферативна активність епітелію - ПАЕ): культивація бронхіального епітелію в термостаті при 37^оС протягом трьох діб визначення проліферативного індексу (ПІ), який відображав відсоток мітозів, на 300 епітеліальних клітин; дослід 2 (ПАЕ): культивація з додаванням в культуральне середовище 3,5 мкг/мл людського тестостерону (TESTOSTERONE, PURITY HPLC 99,6%, SIGMA, США) визначення ПІ. Після завершення експериментів готувалися мазки, які забарвлювалися по Романовському-Гімза і мікроскопіювались під імерсією.

Після закінчення культивування епітеліальних клітин бронхів в дослідах 1-2 також проводилося дослідження фібринолітчної (активаторної) активності (ФА) культурального середовища за методом Astrup T., Mullertz S. (1952) і за еуглобуліновим тестом Januszko T., Dubinska L. (1965) в модифікації Скипетрова В.П. і співавт. (1976), часу рекальцифікації за Bergerhof H., Roca L. (1954).

Для дослідження гормоноопосередкованої лімфоїдної регуляції проліферативної здатності бронхіального епітелію нами паралельно описаним вище дослідам 1-2 з короткостроковими органними культурами у хворих 1-ї - 6-ї груп ставилася ще одна серія експериментів (умовно пронумерованих як досліди 4 (лімфоцит-опосередкована ПАЕ - ЛПАЕ) і 5 (ЛПАЕ)): дослід 4 (ЛПАЕ): суспензія аутологічних мононуклеарних клітин, в дозі 80106 (контроль - в камері Горяєва) в культуральне середовище при початку культивування; дослід 5 (ЛПАЕ): суспензія мононуклеарів преінкубація лімфоцитів з 3,5 мкг/мл людського тестостерону в середовищі 199 протягом 30 хвилин в термостаті при 37^оС відмивання клітин в культуральне середовище.

Вивчення ендотоксину (ЕТ) кишкової палички проводилося з метою визначення його ролі як інтегрального чинника формування, перш за все, імунного дисбалансу при ХОЗЛ, встановлення значення плазмового фібронектину як ендотоксинзв'язуючого чинника. Для цієї мети використана розроблена в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.Георгієвського імунноферментна тест-система [Белоглазов В.А., 2000].

Проводилося визначення субпопуляцій лімфоцитів (CD3+ і CD4+) з використанням методу мембранної імуннофлуоресценції із застосуванням гібрідомних моноклональних антитіл до лейкоцитарних диференційованих антигенів і антигенів активації серії LT підприємства “Сорбент” (Інститут імунології РАМН, Москва). Для визначення рівня експресії антигену CD14 на CD19+-лімфоцитах (В-лімфоцитах) зразки офарблювали в прямому двобарвному імуннофлуоресцентному тесті моноклональними антитілами (МКА) Anti-Leu-M3, міченими флуоресцеінізотіоціанатом (FITC) і Anti-Leu-12, міченими фікоеритрином (Весton Dickinson). Додатково нами досліджувалися показники у варіантах "тестів навантажень" з преінкубацією клітин з гормонами в наступній серії умовно пронумерованих дослідів: дослід 1 (CD): суспензія мононуклеарів визначення CD; дослід 2 (CD): суспензія мононуклеарів преінкубація лімфоцитів з 3,5 мкг/мл людського тестостерону в середовищі 199 протягом 30 хвилин в термостаті при 37^оС відмивання клітин визначення CD.

Визначали індекси: індукованої неспецифічної Т-хелперної активності (ІІНТ_ХЕЛП.), ЕТ-індукованої хелперної активності (ЕТ-ІІНТ_ХЕЛП), неспецифічної Т-супресорної активності (ІІНТ_СУПР) та ЕТ-індукованої супресорної активності (ЕТ-ІІНТ_СУПР) [Moller G. et al., 1978; Boriani S. et al., 2000]. ЕТ одержували з штамів E.coli К30 і С600(lux)(R-мутанты) за методом Westphal О. (1984).

Результати власних досліджень та їх обговорення

При вивченні ендокринного статусу хворих з травматичною хворобою спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді нами встановлено, що концентрації ФСГ і ЛГ у хворих 1-ї, 2-ї, 3-ї і 4-ї груп як під час вступу до санаторію, так і при виписуванні статистично значущо перевищували межі фізіологічного діапазону коливань цих показників відповідно на 29,6-22,5 % і 35,3-25,5 % і істотно не мінялися під впливом санаторно-курортного лікування. У хворих з низьким (поперековий відділ) рівнем ураження спинного мозку (5-а і 6-а групи) зміст ФСГ і ЛГ на обох етапах дослідження був істотно не змінений.

У хворих 1-ї, 2-ї, 3-ї і 4-ї груп як під час вступу до санаторію, так і при виписуванні виявлено також достовірний підвищений вміст естрадіолу (на 28,5-17,6%), а також відсутність динаміки цього показника під впливом лікування, що проводилося. Можна припустити, що це було пов'язано з підвищенням рівня ЛГ і ФСГ - гормонів, сприяючих перетворенню тестостерону в естрадіол в периферичних тканинах [Липсетт М.Б., 1998].

Таким чином, концентрації ФСГ, ЛГ і естрадіолу не залежали від наявності у хворих 1-ї - 4-ї груп ХОЗЛ. Виявлений нами підвищений рівень гонадотропіну на тлі зниженого вмісту тестостерону (на 15,8-36,8 %) свідчив, що у хворих з травматичною хворобою спинного мозку з ураженням шийного і грудного відділів хребта має місце первинність змін в тестикулах, тобто гіпергонадотропний гіпогонадизм.

Знайдено також, що у хворих з травматичною хворобою спинного мозку і ураженням поперекового відділу хребта як під час вступу до санаторію, так і при виписуванні рівні ФСГ, ЛГ, тестостерону і естрадіолу істотно не відрізнялись від відповідних показників у осіб контрольної групи. При поєднанні ХОЗЛ і травматичної хвороби спинного мозку з ураженням на рівні поперекового відділу на обох етапах дослідження знайдено достовірне зниження рівня тестостерону на 26,3-29,8%.

Таким чином, нами вперше виявлено, що особливістю ендокринного дисбалансу у хворих на ХОЗЛ, що розвивається на тлі травматичної хвороби спинного мозку (рівень ураження - поперековий відділ хребта) в пізньому відновлювальному періоді (6-а група), є еугонадотропний гіпогонадизм, обумовлений, на нашу думку, певним ступенем вираженості гіпоксії і гіпоксемії. При цьому відсутність пониженого синтезу ендогенного тестостерону (дисфункція стероїдогенезу) у подібних хворих 5-ї групи (у яких спинальна травма не поєднувалася з ХОЗЛ), дозволяє виключити зміни в тестикулах, пов'язаних з нейротравмою.

При оцінці функціональної активності клітинного імунітету нами встановлено, що у хворих з травматичною хворобою спинного мозку без патології органів дихання (1-а, 3-я і 5-а групи) під час вступу має місце помірне (порівняно з хворими на ХОЗЛ) підвищення вмісту CD14+-позитивних В-лімфоцитів в периферичній крові. У спинальних же хворих з ХОЗЛ (2-а, 4-а і 6-а групи) відмічалося статистично значуще підвищення показника на 51,8-279,6% порівняно з хворими без ХОЗЛ.

Під впливом тестостерону вміст CD14+-позитивних В-лімфоцитів статистично значущо знижувався у хворих всіх груп (на 47,7-48,6%), за винятком хворих 5-ї групи, у яких початковий (під час вступу) рівень андрогену не виходив за межі фізіологічного діапазону його коливань.

Відомо, що саме антиген CD14 і його розчинні форми при взаємодії з ліпополісахаридами (ЛПС) грамнегативних бактерій у відсутності або присутності ЛПС-зв'язуючого білка плазми індукує синтез і виділення прозапальних цитокінів (IL-6, IL-8, TNF-б) [Labetta M.O. et al., 1998; Wurfel M.M. et al., 2002]. Нами встановлено, що рівень ЕТ в плазмі крові у хворих з травматичною хворобою спинного мозку без патології органів дихання (1-а, 3-я і 5-а групи) достовірно не відрізняється від відповідного показника у осіб контрольної групи, а у хворих на ХОЗЛ (2-а, 4-а і 6-а групи) - був статистично значущо вище як порівняно з особами контрольної групи (на 26,9-38,3%), так порівняно із спинальними хворими без ХОЗЛ (на 18,0-32,1%). анаболічний стероїд обструктивний терапія

Отже, істотно підвищений рівень СD14+-В-лімфоцитів в периферичній крові у хворих 2-ї, 4-ї і 6-ї груп в умовах ЛПС-стимулу (системної ендотоксинемії) є важливою умовою для прояву патофізіологічної дії ЛПС і, навпаки, достовірно менша експресія даного антигену у хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп без системної ендотоксинемії, на нашу думку, може розглядатися як загальна адаптивна реакція на травму спинного мозку.

Вміст CD3+-лімфоцитів у хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп під час вступу до санаторію не виходив за межі фізіологічного діапазону і істотно не мінявся в інкубаційних моделях з тестостероном. У хворих 2-ї, 4-ї і 6-ї груп під час вступу до санаторію виявлено статистично значуще зниження показника CD3+ на 21,1-28,8%. Встановлено також, що у хворих 2-ї і 4-ї груп тестостерон здійснює модулюючий вплив на експресію лімфоцитів поверхневих ідентифікаційних маркерів CD3+.

Вміст CD4+-лімфоцитів у хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп не виходив за межі діапазону фізіологічних коливань, а у хворих з поєднаною спинальною і бронхолегеновою патологією (2-а, 4-а і 6-а групи) - був достовірно знижений на 28,1-21,7%. Встановлено також, що в експериментальній моделі навантаження з тестостероном у хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп статевий стероїд істотного не впливав на досліджений показник, а у хворих 2-ї, 4-ї і 6-ї груп - сприяв поверненню експресії CD4+-рецепторів до фізіологічного рівня.

У хворих з травматичною хворобою спинного мозку без ХОЗЛ і без системної ендотоксинемії (1-а, 3-я і 5-а групи) показники ІІНТ_ХЕЛП., ЕТ-ІІНТ_ХЕЛП, ІІНТ_СУПР не виходили за межі діапазону фізіологічних коливань, а ЕТ-ІІНТ_СУПР був статистично значущо понижений на 17,5%. У хворих з системною ендотоксинемією (2-а, 4-а і 6-а групи) було виявлено зменшення функціональної активності Т-Т-індукованих хелперів на 24,7-21,3%, зростання Т-В-індукованої хелперної активності на 27,5-24,0%, зниження Т-Т-індукованої супресорної активності і Т-В-індукованої супресорної активності відповідно на 28,9-20,1% і 30,5-26,4%. При цьому у хворих з системною ендотоксинемією (2-а, 4-а і 6-а групи) величина всіх досліджених показників (за винятком ІІНТ_СУПР у хворих 2-ї групи) статистично достовірно відрізнялася від відповідних показників у хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп.

Далі нами встановлено, що травматична хвороба спинного мозку у хворих без бронхолегенової патології характеризувалася різким статистично значущим зниженням ОФВ₁: у хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп, відповідно, на 32,4%, 26,7% і 19,4%. Це дозволяло стверджувати, що оцінка стадії (ступені тяжкості перебігу) ХОЗЛ з урахуванням цієї високоінформативної функціональної характеристики бронхообструктивного синдрому (тобто ОФВ₁) у хворих з травматичною хворобою спинного мозку не може бути використана. Співвідношення ОФВ₁/ФЖЕЛ у хворих з травматичною хворобою спинного мозку без ХОЗЛ не виходило за межі фізіологічного діапазону його коливань.

У хворих на ХОЗЛ, що розгорталося на тлі травматичної хвороби спинного мозку, мало місце статистично значуще зниження як ОФВ₁, так і співвідношення ОФВ₁/ФЖЕЛ: у хворих 2-ї групи відповідно на 46,3% і 36,6%, 4-ї групи - відповідно на 41,2% і 33,9%, 6-ї групи - відповідно на 32,4% і 37,4%.

Враховуючи, що з 69 хворих на ХОЗЛ з нейротравмою (сумарна кількість хворих 2-ї, 4-ї і 6-ї груп) у 48 (70%) хворих мали місце клінічні симптоми I стадії захворювання, а у інших 21 (30%) хворого - симптоми II стадії ХОЗЛ, можна ще раз зтверджувати, що показник ОФВ₁ не може бути використаний при ідентифікації стадії захворювання у осіб з травматичною хворобою спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді.

Для визначення стадії ХОЗЛ у хворих з травматичною хворобою спинного мозку нами була розроблена орієнтовна таблиця перерахунку показника ОФВ₁ з урахуванням рівня ураження спинного мозку (табл. 1). При використанні орієнтовних коефіцієнтів перерахунку показника ОФВ₁ при ХОЗЛ у хворих з травматичною хворобою спинного мозку з урахуванням рівня ураження спинного мозку були отримані наступні результати: ОФВ₁ у хворих 2-ї групи складає 53,7 Ч 1,48 = 79,5%, ОФВ₁ у хворих 4-ї групи складає 58,8 1,36 = 80,0%, ОФВ₁ у хворих 6-ї групи складає 67,6 1,24 = 83,8%.

Таблиця 1. Орієнтовна таблиця перерахунку показника ОФВ₁ при ХОЗЛ у хворих з травматичною хворобою спинного мозку з урахуванням рівня ураження

Звичайно, для розвитку наукової ідеї формування нової систематики функціональних розладів при поєднаному перебігу ХОЗЛ і нейротравми, крім рівня ураження спинного мозку, потрібно врахувати завершеність ураження і додаткові чинники (вік, супутні захворювання та ін.), що вимагає продовження наукового пошуку.

Нами встановлено, що ПАЕ у хворих з травматичною хворобою спинного мозку залежала від рівня ураження. Так, якщо у хворих з ураженням шийного відділу хребта (1-а група) досліджений показник був понижений на 34,2% (р<0,001), то у хворих з ураженням грудного відділу (3-я група) - тільки на 16,1% (р<0,05), а у хворих з ураженням поперекового відділу - істотно не відрізнявся від діапазону його фізіологічних коливань.

Наявність у спинальних хворих бронхолегеневого захворювання (ХОЗЛ) також виражено впливала на репаративну регенерацію бронхіального епітелію: ПАЕ у хворих 2-ї, 4-ї і 6-ї груп була достовірно знижена відповідно на 54,9%, 46,1% і 25,9%. Враховуючи, що у хворих 2-ї, 4-ї і 6-ї груп досліджений показник був статистично значущо нижче, ніж відповідно у хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп, можна зтверджувати, що має місце "сумація впливів" на репаративну регенерацію бронхіального епітелію порушень нейротрофічної функції і інших негативних наслідків нейротравми, а також негативного впливу хронічного неспецифічного запального процесу, обумовленого ХОЗЛ.

В зв'язку з цим особливий інтерес, на нашу думку, набуває аналіз результатів вивчення андроген-залежної ПАЕ (дослід 2 (ПАЕ)). Так, звертає на себе увагу, що в групах хворих з травматичною хворобою спинного мозку без ХОЗЛ тестостерон-опосередкованої зміни ПАЕ не було знайдено. У хворих же 2-ї, 4-ї і 6-ї груп знайдено достовірне тестостерон-опосередковане підвищення ПАЕ на 34,5-17,5%. При цьому потрібно враховувати, що синтез ендогенного тестостерону, як свідчать отримані нами результати, був понижений у хворих всіх груп, за винятком хворих 5-ї групи.

При вивченні фібринолітичної і прокоагулянтної активності клітин епітелію бронхів визначено, що у хворих 1-ї і 3-ї груп ФА епітеліальних клітин не виходила за межі діапазону фізіологічних коливань, а у хворих 5-ї групи - була підвищена на 26,6%. Можливим поясненням відмінностей дослідженого показника у хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп, на нашу думку, є залежність функціональної активності епітеліальних клітин від наявності і рівня ураження спинного мозку. Останнє підтверджується також даними, що документують залежність ПАЕ від наявності і рівня нейротравми.

Інша динаміка ФА кліток епітелію бронхів була виявлена нами у хворих на ХОЗЛ: у хворих 2-ї і 4-ї груп досліджений показник був знижений відповідно на 11,7% і 9,7%, а у хворих 6-ї групи - навпроти, підвищений на 53,4%. Таким чином, більш високий рівень ураження спинного мозку (шийний і грудний відділи) характеризувався виснаженням активаторного потенціалу епітеліальних клітин, що можна розцінити як важливий патогенетичний механізм розвитку та прогресування захворювання.

У хворих 1-ї, 3-ї і 5-ї груп тестостерон-залежної динаміки ФА епітеліальних кліток не знайдено. У хворих же 2-ї, 4-ї і 5-ї груп під впливом статевого стероїду ФА кліток епітелію зростала відповідно на 35,6%, 37,1% і 20,6%.

Результати еуглобулінового тесту в цілому повністю підтвердили викладені вище дані. При цьому була знайдена достатньо висока стійкість фібринолітичних ферментів культури кліток до розведення у хворих 1-ї - 6-ї груп, а достовірна різниця ФА культурального середовища у 2-й і 3-й серіях дослідів, що виявлена нами у хворих 1-ї - 6-ї груп, свідчить про наявність в культуральному середовищі невеликої кількості інгібіторів фібринолітичного процесу.

Результати проведених досліджень також свідчать, що прокоагулянтна активність культури епітеліальних кліток істотно не мінялася ні в одній з груп. Виняток становили хворі 2-ї групи, у яких в досліді 1 цей показник зменшувався на 12,7%.

Встановлено, що у хворих з травматичною хворобою спинного мозку введення суспензії аутологічних мононуклеарів в культуральне середовище по різному впливало на ПАЕ, що залежало від рівня ураження спинного мозку і наявності ХОЗЛ. Так, у хворих з ураженням спинного мозку на рівні шийного відділу хребта ПІ в експериментальній моделі з лімфоцитами не мінявся, що, на нашу думку, свідчило про дисбаланс морфогенетичної активності лімфоцитів під впливом нейротравми.

При травматичному ураженні грудного відділу хребта ефект стимуляції лімфоцитами процесів проліферації зберігався: ПІ в досліді 4 у хворих 3-ї і 4-ї груп достовірно зростав відповідно на 15,8% і 27,9%. У хворих 5-ї групи ПІ в досліді 1 (ПАЕ) істотно не відрізнявся від відповідного показника у осіб контрольної групи.

Встановлено також, що у хворих з травматичною хворобою спинного мозку із ураженням спинного мозку на рівні шийного відділу аутологічні лімфоцити після преінкубації з андрогеном достовірно потенціювали ПАЕ: ПІ в досліді 5 достовірно зростав у хворих 1-ї групи на 18,9%, у хворих 2-ї групи - на 36,2%. У хворих з ураженням спинного мозку на рівні грудного і поперекового відділу достовірна динаміка дослідженого показника під впливом тестостерону була знайдена тільки при наявності ХОЗЛ: ПІ в досліді 5 зростав у хворих 4-ї групи на 19,5%, у хворих 6-ї групи - на 13,3 %.

Таким чином, результати наших досліджень довели доцільність використання замісної терапії тестостероном для корекції процесів лімфоїдної регуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на ХОЗЛ, що розгорнулося на тлі нейротравми.

Результати представлених вище експериментів in vitro, на наш погляд, переконливо свідчать про доцільність використання андрогенів для комплексної стимуляції (включаючої як прямий вплив, так і опосередкований лімфоцитозалежний) репаративної регенерації бронхіального епітелію, а також корекції його прокоагулянтної і фібринолітичної активності.

В дослідженнях in vivo нами проводилися наступні зіставлення наукових фактів. Так, контролем для хворих 7-ї групи, в лікувальний комплекс яким включалася ін'єкція омнадрена 250, служила 2-а група хворих, що не одержувала замісної гормональної терапії. При призначенні омнадрена 250 строго враховувалися протипоказання до призначення препаратів натуральних і синтетичних андрогенів [Йена С.К., Джаффе Р.Б., 1998]. При цьому встановлено, що у хворих 2-ї групи під впливом гормональної терапії істотної динаміки ОФВ₁, а також рівня ендогенного тестостерону не відмічено. У хворих 7-ї групи виявлено модулюючий вплив анаболічного стероїду на ФЗД - зростання ОФВ₁ на 23,1% (р<0,02), а також на синтез ендогенного тестостерону - зростання показника на 12,2% (р<0,05). Ці лабораторні зміни супроводжувалися позитивною клінічною динамікою у 29 з 37 хворих 7-ї групи - зменшенням кашлю і задишки, а також полегшенням відділення мокроти чи/або зниженням її добового об'єму. У хворих 2-ї групи під впливом гормональної терапії тільки у 9 з 22 хворих відмічено зменшення кашлю.

Висновки

В дисертації представлене наукове рішення актуальної задачі клінічної пульмонології, що виражається в обгрунтовуванні, розробці і упровадженні в практичну охорону здоров'я методу застосування анаболічних стероїдів як модуляторів дисфункції зовнішнього дихання, проліферативної активності епітелію бронхів і екстраімунного імуннокоректора у хворих чоловічої статі, страждаючих ХОЗЛ в поєднанні з травматичною хворобою спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді.

1. У чоловіків репродуктивного віку виявлена залежність основних параметрів функції зовнішнього дихання (ОФВ₁ і ОФВ₁/ФЖЄЛ) від наявності травматичної хвороби спинного мозку з різним рівнем ураження хребта, а також від клінічних особливостей ХОЗЛ..

2. Особливістю ендокринного дисбалансу у хворих на ХОЗЛ, що розвивається на тлі травматичної хвороби спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді, є гіпергонадотропний гіпогонадизм (при ураженні шийного і грудного відділів хребта) та еугонадотропний гіпогонадизм (при ураженні поперекового відділу хребта).

3. Поєднаний перебіг травматичної хвороби спинного мозку і ХОЗЛ характеризується наростанням модифікації рецепторного поля лімфоцитів - зниженням вмісту CD3+ (на 21,1-28,8%), CD4+ (на 21,7-28,1 %), підвищенням вмісту CD14+ (на 51,8-279,6%), формуванням дисбалансу неспецифічної і ліпополісахарид-індукованої хелперної і супресорної активності лімфоцитів, а також підвищенням рівня системної ендотоксинемії (на 18,0-32,1%). Порушення функціональної активності клітинного імунітету у подібних хворих максимально виражені при ураженні спинного мозку на рівні шийного відділу хребта.

4. При поєднаному перебігу ХОЗЛ і нейтротравми у хворих чоловічої статі з гіпергонадотропним гіпогонадизмом має місце андроген (тестостерон)-опосередкований гормональний контроль репаративної регенерації (включаючи лімфоцито-опосередковану) бронхіального епітелію, а також і функціональної активності клітинного імунітету.

5. Корекція рівня тестостерону у хворих на ХОЗЛ з гіпогонадизмом, обумовленого травматичною хворобою спинного мозку, через андроген-опоередковані механізми дисрегенерації бронхіального епітелію підвищує ефективноіть комплексного лікування бронхолегеневого захворювання (зростання ОФВ₁ на 23,1 % і показника синтезу ендогенного тестостерону на 12,2 %).

6. В результаті додаткового призначення омнадрену 250 у хворих чоловічої статі, котрі страждають на ХОЗЛ і травматичну хворобу спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді, відбувається корекція гіпогонадизму, системної ендотоксинемії, функціональної (проліферативної і фібрінолитичної) активності бронхіального епітелію і клітинного імунітету, а також порушень функції зовнішнього дихання.

Рекомендації по науково-теоретичному і практичному використанню одержаних результатів

1. При виборі раціонального лікування чоловіків, хворих на ХОЗЛ у поєднанні з травматичною хворобою спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді, рекомендується проводити комплексну оцінку ендокринного (гормони репродуктивної сфери) і імунного потенціалу.

2. Для уточнення ступеня тяжкості перебігу ХОЗЛ у осіб чоловічої статі з травматичною хворобою спинного мозку рекомендується використовувати орієнтовну таблицю перерахунку показника ОФВ₁ з урахуванням рівня ураження спинного мозку: показник ОФВ₁ (в % до належної величини) при ураженні шийного відділу потрібно помножити на коефіцієнт 1,48, грудного відділу - на коефіцієнт 1,36, поперекового відділу - на коефіцієнт 1,24.

3. Для корекції гіпогонадизму, функціональної (проліферативної і фібринолітичної) активності бронхіального епітелію і клітинного імунітету, а також порушень функції зовнішнього дихання у хворих чоловічої статі в репродуктивному віковому періоді, страждаючих ХОЗЛ і травматичною хворобою спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді, рекомендується застосовувати анаболічний стероїд омнадрен 250 по 1,0 мл олійного розчину внутрішньом'язово однократно.

Список умовних скорочень

ЕТ - ендотоксин

ЖЄЛ - життєва ємність легенів

ЛГ - лютеїнізуючий гормон

ЛПАЕ - лімфоцит-опосередкована проліферативна активність епітелію (бронхів)

ЛПС - ліпополісахариди

ОФВ₁ - об'єм форсованого видиху за першу секунду

ОФВ₁/ФЖЄЛ - відношення об'єму форсованого видиху за першу секунду до форсованої життєвої ємності легенів

ПАЕ - проліферативна активність епітелію (бронхів)

ПІ - проліферативний індекс

ФА - фібринолітична активність

ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легенів

ФЗД - функція зовнішнього дихання

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон

ХОЗЛ - хронічне обструктивне захворювання легенів

CD - cluster differentiation (кластер диференціювання)

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.Устюжанин В.П. Коррекция нейроэндокринного дисбаланса - перспективное направление в лечении спинальных травм / В.П.Устюжанин // Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория: сб. научно-практических работ. - Саки, 2002. - Вып. 3-й. - С.8-9.

2.Устюжанин В.П. Влияние травмы спинного мозга на функциональную активность клеточного иммунитета у больных хроническим обструктивным заболеванием легких/ В.П.Устюжанин // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского НИИ физических методов лечения и мед. климатологии им.И.М.Сеченова. - Ялта, 2002. - Том XIII. - C.65-69.

3.Устюжанин В.П. Особенности течения хронического обструктивного бронхита у больных мужского пола со спинальной травмой / В.П.Устюжанин // Український пульмонологiчний журнал. - 2003. - №2(40). - С.382.

4.Устюжанин В.П. Содержание гонадотропных и половых стероидных гормонов при хроническом обструктивном заболевании легких у больных мужского пола в позднем восстановительном периоде травматической болезни спинного мозга / В.П.Устюжанин // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. - Симферополь, 2004. - Том 140, часть 1. - С.68-71.

5.Устюжанин В.П. Тестостерон-зависимая функциональная активность лимфоцитов у больных с травматической болезнью спинного мозга и хронической бронхообструктивной патологией / В.П.Устюжанин // Материалы VII Республиканского конгресса курортологов и физиотерапевтов "Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии". - Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - №2. - С.137.

6.Устюжанин В.П., Хренов А.А. Влияние спинальной травмы на гормональную (андрогенную) и лимфоидную регуляцию функциональной активности бронхиального эпителия у больных мужского пола, страдающих ХОЗЛ / В.П.Устюжанин, А.А.Хренов // Таврический медико-биологич. вестник. - 2007. - Том 10, №1. - С.108-112.

7.Устюжанин В.П., Хренов А.А. Травматическая болезнь спинного мозга как "фактор отягощения" нарушений функции внешнего дыхания при хронической обструктивной болезни легких / В.П.Устюжанин, А.А.Хренов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. - Симферополь, 2007. - Том 143, часть 1. - С.129-132.

8.Устюжанин В.П. Обоснование использования и клиническая эффективность применения заместительной гормональной терапии андрогенами в лечении хронической обструктивной болезни легких у больных мужского пола с с травматической болезнью спинного мозга / В.П.Устюжанин // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского НИИ физических методов лечения и мед. климатологии им. И.М.Сеченова. - Ялта, 2009. - Том XХ. - C.121-129.

9.Устюжанин В.П. Динамика тестостерон-зависимой функциональной активности клеточного иммунитета в зависимости от уровня поражения позвоночника у больных с нейротравмой и хроническим обструктивным заболеванием легких / В.П.Устюжанин // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского НИИ физических методов лечения и мед. климатологии им. И.М. Сеченова. - Ялта, 2009. - Том XХI. - C.143-155.

10.Устюжанин В.П. Влияние тестостерона на функциональную активность лимфоцитов у больных с нейротравмой и хроническим обструктивным заболеванием легких / В.П.Устюжанин // Світ медицини та біології. - 2009. - №2. - С.47-51.

Анотація

Устюжанін Віталій Петрович. Патогенетична роль і корекція імунноендокринного дисбалансу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів у поєднанні з травматичною хворобою спинного мозку. - Рукопис.

Дисертація присвячена вивченню впливу травматичної хвороби спинного мозку (в пізньому відновлювальному періоді) на формування дисбалансу ендокринного гомеостазу, функціональної активності бронхіального епітелію і функціональної інтеграції систем імунітету і гемостазу у хворих на хронічне обструктивне захворюванням легенів (ХОЗЛ). Подане наукове обгрунтування доцільності використання і доведена клінічна ефективність використання анаболічного стероїду омнадрена 250 для корекції гіпогонадизму, функціональної (проліферативної і фібринолітичної) активності бронхіального епітелію і клітинного імунітету у хворих з поєднаним перебігом ХОЗЛ і травматичної хвороби спинного мозку в пізньому відновлювальному періоді.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легенів, травматична хвороба спинного мозку, гормони репродуктивної сфери, імунітет, гемостаз, епітелій бронхів.

Summary

Ustuzhanin Vitaliy Petrovich. The pathogenetic role and correction of immunoendocrine misbalance in patients with chronic obstructive pulmonary disease and spinal traumatic disease. ? Manuscript.

The thesis for competition for scientific degree of Candidate of Medical Science, specialty 14.01.27 ? pulmonology. Crimea Republican Institution "Scientific-Research Institute of Physical Methods of Treatment and Medical Climatology named after I.M.Sechenov", Yalta, 2009.

The thesis is devoted to the investigation of influence of spinal traumatic disease (in the late rehabilitative period) upon the forming of endocrine misbalance of functional activity of bronchial epithelium and functional integration of immune and haemostatic systems in patients with chronic obstructive pulmonary disease. The scientific grounding of advisability of the usage was done and clinical efficacy of the usage of anabolic steroid omnadren 250 was proved for the correction of hypohonadism, functional (proliferative and fibrinolytic) activity of bronchial epithelium and cellular immunity in patients with combined course of COPD and spinal traumatic disease in the late rehabilitative period.

Key words: chronic obstructive pulmonary disease, spinal traumatic disease, reproductive hormones, immunity, hemostasis, bronchial epithelium.

Аннотация

Устюжанин Виталий Петрович. Патогенетическая роль и коррекция иммуноэндокринного дисбаланса у больных хроническим обструктивным заболеванием легких и травматической болезнью спинного мозга. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.27 ? пульмонология. Крымское республиканское учреждение «Научно-исследовательский институт физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М. Сеченова» МЗ Украины, Ялта, 2009.

Диссертация посвящена изучению влияния травматической болезни спинного мозга (в позднем восстановительном периоде) на формирование дисбаланса эндокринного (гормоны репродуктивной сферы) гомеостаза, функциональной активности бронхиального эпителия и функциональной интеграции систем иммунитета и гемостаза у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ).

Для решения поставленных задач было обследовано 158 больных мужского пола в позднем восстановительном периоде травматической болезни спинного мозга и разделенных на группы в зависимости от наличия ХОЗЛ, наличия травматической болезнью спинного мозга, а также уровня поражения (шейный отдел, грудной отдел и поясничный отдел). Дополнительно обследованы еще одна группа больных ХОЗЛ, протекающим в сочетании с травматической болезнью спинного мозга, в лечебный комплекс которым включался курс заместительной терапии анаболическими стероидами (омнадрен 250).

Установлено, что травматическая болезнь спинного мозга у больных без бронхолегочной патологии характеризуется резким статистически значимым снижением ОФВ₁ на 32,4-19,4 %. Наличие нейротравмы у больных ХОЗЛ характеризуется статистически значимым снижением как ОФВ₁, так и соотношения ОФВ₁/ФЖЕЛ. Указанные факты позволяют утверждать, что оценка стадии (степени тяжести течения) ХОЗЛ с учетом показателей ОФВ₁ и ОФВ₁/ФЖЕЛ у больных с травматической болезнью спинного мозга не может быть использована корректно. Для определения стадии (степени тяжести течения) ХОЗЛ у больных с нейтротравмой нами разработана ориентировочная таблица пересчета показателя ОФВ₁ с учетом уровня поражения спинного мозга.

Впервые выявлено, что особенностью эндокринного дисбаланса у больных ХОЗЛ, протекающим на фоне травматической болезни спинного мозга (уровень поражения - поясничный отдел позвоночника) в позднем восстановительном периоде является эугонадотропный гипогонадизм, ассоциированный с нейротравмой. При поражении шейного и грудного отделов позвоночника у больных ХОЗЛ, протекающим на фоне травматической болезни спинного мозга, формируется гипергонадотропный гипогонадизм.

В витральных экспериментальных моделях доказано существование андроген(тестостерон)-зависимой системы гормонального контроля репаративной регенерации (включая лимфоцито-опосредованную) бронхиального эпителия, а также функциональной активности клеточного иммунитета. Функционирование этой системы зависит от уровня поражения спинного мозга и уровня секреции эндогенного тестостерона.

Нами установлено, что более высокий уровень поражения спинного мозга (шейный и грудной отделы) у больных ХОЗЛ характеризуется истощением активаторного потенциала эпителиальных клеток, что можно расценить как важный патогенетический механизм прогрессирования бронхолегочного заболевания.

У больных ХОЗЛ имеет место ассоциированная с нейротравмой модификация рецепторного поля Т-лимфоцитов, характеризующаяся снижением экспрессии пан-Т-клеточных идентификационных маркеров - CD3+-рецепторов. Полная отмена модификации рецепторного поля лимфоцитов (по показателю CD3+) под влиянием тестостерона документирует действенный функциональный резерв Т-клеточного звена иммунитета у больных травматической болезнью спинного мозга и ХОЗЛ.