Прогнозування та попередження передчасного розриву плодових оболонок у ВІЛ-інфікованих вагітних з метою профілактики інтранатального інфікування плода

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

УДК:618.34-007.25.1-0.6:618.3-06:616.988:д 78.828.6:618.33-022-084

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Прогнозування та попередження передчасного розриву плодових оболонок у ВІЛ-інфікованих вагітних з метою профілактики інтранатального інфікування плода

14.01.01 - акушерство і гінекологія

Однокоз Тетяна Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Камінський В'ячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Корнацька Алла Григорівна, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», завідувач відділення реабілітації репродуктивної функції жінки;

доктор медичних наук, професор Іванюта Сергій Орестович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця професор кафедри акушерства та гінекології № 3.

Захист відбудеться “30” січня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “__10_” грудня__2008 р.

Bчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, асистент М.М. Пилипенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В пандемію ВІЛ/СНІДу на Україні виявились залученими жінки репродуктивного віку, та як наслідок збільшилась кількість дітей, які народились від ВІЛ-інфікованих матерів (Запорожан В. М., Посохова С. П., 2002; Жилка Н. Я., 2003).

Рівень вертикальної трансмісії ВІЛ в Україні без проведення профілактичних заходів становить 29,6 %, тобто кожна третя дитина народжується ВІЛ-інфікованою (Аряєв М. Л., Котова Н. В., Нізова Н. М., 2003; Єщенко О. Г., 2004). Основним із факторів, що негативно впливають на підвищення трансмісії ВІЛ під час пологів - є тривалість безводного проміжку. Одним із основних ускладнень пологів у роділь з ВІЛ є передчасний розрив плодових оболонок (від 18 % до 63 %). При тривалості безводного проміжку більше 6-ти годин, з кожною годиною ризик передачі ВІЛ зростає на 2 % (Newel M. L., 1998; Kline M. W., 2001). Основною причиною даного ускладнення є запальні зміни плодових оболонок, викликані умовно-патогенними мікроорганізмами, а також стафілококами групи В (Duran M, Alger L., 1988; Юзько О. М., 1995; Лакуста Н. М., 2000; Дрінь Т. М., 2003).

Бактеріальний вагіноз у ВІЛ-інфікованих вагітних жінок спостерігається до 86,1 %, та, в основному, має безсимптомний перебіг. При бактеріальному вагінозі, внаслідок патогенетичних змін у піхві підвищується виділення ВІЛ із статевих шляхів та підвищується віремія в плазмі крові, а ризик перинатальної трансмісії ВІЛ при бактеріальному вагінозі збільшується в 2-4 рази (Newel M. L., 1998; Покровський В. В., 2000; Кіра Є.Ф., 2001; Рачок Т. Ю., 2002).

Вивчення ланцюгу патологічних змін в організмі при передчасному розриві плодових оболонок у ВІЛ-інфікованих вагітних допоможе розробити оптимальні методи профілактики та лікування, оптимізувати тактику ведення таких жінок, зменшити кількість планових гемостатичних кесарських розтинів і таким чином знизити рівень вертикальної трансмісії ВІЛ від матері до дитини.

Все вищевказане має призвести до зменшення часу контакту плода при пологах per vias naturalis із пологовими шляхами матері і таким чином знизити ризик інтранатальної трансмісії ВІЛ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дана наукова робота є фрагментом наукової тематики кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика «Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, прогнозування та профілактика ускладнень у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом», № державної реєстрації 0101U004096

Мета дослідження: Знизити рівень вертикальної трансмісії ВІЛ від матері до дитини шляхом зменшення зчастоти передчасного розриву плодових оболонок у вагітних з бактеріальним вагінозом, застосовуючи комплекс патогенетичної терапії для ефективної санації джерела інфекції.

Задачі дослідження:

1. Провести ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у ВІЛ-інфікованих жінок, вагітність яких перебігала на тлі бактеріального вагінозу.

2. Вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробного пейзажу у ВІЛ-інфікованих жінок з передчасним розривом плодових оболонок.

3. З'ясувати фактори та механізми неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту у ВІЛ-позитивних жінок з передчасним розривом плодових оболонок.

4. Встановити стан перекисного окислення ліпідів і тканинного необмеженого протеолізу при передчасному розриві плодових оболонок у ВІЛ-інфікованих жінок з бактеріальним вагінозом.

5. Патогенетично обгрунтувати і впровадити в клінічну практику раціональне розродження жінок з попередженням передчасного розриву плодових оболонок на тлі бактеріального вагінозу у ВІЛ-інфікованих вагітних.

Об'єкт дослідження: вагітні, роділлі, породілі, новонароджені.

Предмет дослідження: ВІЛ-інфекція у вагітних, ускладнення перебігу вагітності та пологів у ВІЛ-інфікованих, видовий та популяційний стан мікрофлори, передчасний розрив плодових оболонок, перекисне окислення ліпідів, протеоліз, імунологічні дослідження, моніторинговий контроль, методи раціональної допологової підготовки та розродження, профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ-інфекції від матері до дитини.

Методи дослідження: клінічні, бактеріологічні, біохімічні, імунологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів

Встановлено, що у ВІЛ-інфікованих жінок з бактеріальним вагінозом частота виникнення передчасного розриву плодових оболонок складає 42,5 % випадків. Це підтверджує дані про належність бактеріального вагінозу до факторів ризику передчасного відходження вод.

Вперше доведено, що у ВІЛ-інфікованих жінок з передчасним розривом плодових оболонок в тканинах плодових оболонок інтенсивність пероксидного окислення ліпідів зростає через відсутність адекватної реакції індуцибельних ферментів протирадикального захисту. Встановлена закономірність активації протеолітичної деградації низько- і високомолекулярних білків та збільшення інтенсивності колагенолізу в плодових оболонках при передчасному їх розриві.

Вперше доведено високі протимікробні властивості мератину-комбі при локальній антибактеріальній терапії анаеробних та змішаних аеробно-анаеробних інфекціях, які запобігають активації процесів пероксидного окиснення ліпідів і необмеженого протеолізу в тканинах плодових оболонок на тлі ВІЛ-інфекції.

Розроблено та патогенетично обґрунтовано спосіб попередження передчасного розриву плодових оболонок у ВІЛ-інфікованих вагітних на основі застосування місцевої атибактеріальної терапії.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений спосіб використання мератину-комбі та лактовіту форте - це ефективний метод лікування бактеріального вагінозу у ВІЛ-інфікованих жінок, що призводить до зниження частоти передчасного розриву плодових оболонок та зменшення тривалості безводного проміжку і, як результат, до зниження передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Спосіб рекомендується для широкого впровадження в практичну медицину.

Розроблена тактика лікування використовується в інфекційному акушерському відділенні пологового будинку № 4 м. Києва, обсерваційних відділеннях рододопоміжних установ м. Києва та Київської, Чернівецької, Рівненської областей. Теоретичні положення роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Дисертант створила методологічну основу роботи адекватну меті та завданням дисертації. Автором персонально проаналізована наукова література із зазначеної проблеми, проведено глибокий інформаційний пошук. Розроблено реєстраційну карту ВІЛ-інфікованої вагітної, роділлі та народженої нею дитини. Самостійно проведене клінічне та акушерське обстеження вагітних, роділь та породіль. Автор приймала участь у веденні пологів, післяпологового періоду породіль, в операціях кесарського розтину. Розробила та втілила в практику спосіб лікування бактеріального вагінозу у ВІЛ-позитивних жінок. Самостійно провела статистичну обробку отриманих результатів, аналіз і узагальнення їх, розробку практичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались та обговорювались на конгресах та конференціях:

– Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання сучасного акушерства», м. Тернопіль, 2004 р.

– Засідання асоціації акушерів-гінекологів, м. Київ, 2005, 2006 р.

– Конференція молодих вчених НМАПО ім. П. Л. Шупика, м. Київ, 2005, 2006 р.

Публікації

За темою дисертації опубліковано 6 робіт у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації

Дисертація викладена на 156 сторінках машинописного тексту. Вона складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалу та методів досліджень, власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, списку використаної літератури, що включає 299 першоджерел, у тому числі 137 зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 24 таблицями та 19 рисунками.

Основний зміст

Об'єкт, методи та методологія дослідження. В процесі виконання роботи було комплексно обстежено 162 вагітні та роділлі, з них 132 жінки ВІЛ-інфіковані, народжені ними діти. Всі жінки були розділені на 4 групи: І група (контрольна) - 30 жінок із своєчасним відходженням вод без явної акушерської, інфекційної та соматичної патології; ІІ групу склали 40 ВІЛ-інфікованих жінок із своєчасним відходженням вод, з БВ; ІІІ групу склали 40 ВІЛ-інфікованих жінок з ПРПО в терміні вагітності 36-40 тижнів в анамнезі, вагітність яких перебігала на тлі БВ; ІVгрупу склали 52 ВІЛ-інфіковані вагітні з БВ, яким проводилось профілактичне лікування БВ для попередження ПРПО з метою профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ-інфекції від матері до дитини; 1 підгрупу (ІV1) склали 25 ВІЛ-інфікованих вагітних з БВ, яким БВ проводилось за загальноприйнятою методикою згідно рекомендацій ВОЗ та МОЗ України (2 % кліндаміцину-гелю (один повний аплікатор (5г) інтравагінально на ніч впродовж 7 днів); 2 підгрупу (ІV2) склали 27 ВІЛ-інфікованих вагітних із БВ, яким проводилось комплексне лікування БВ за нашою методикою у 32-38 тижнів вагітності.

Проведені дослідження носили поетапний характер та виконувались по розробленому нами загальному алгоритму, що суттєво підвищило частоту лабораторного підтвердження клінічного діагнозу та забезпечило ефективність запропонованого автором етіотропного та патогенетичного лікування.

Способом етіотропного та патогенетичного лікування БВ була методика застосування комплексу препаратів «Мератин-комбі» у вигляді піхвових таблеток та «Лактовіт форте» у вигляді желатинових капсул для застосування per os та per vaginum: І-й етап лікування включав застосування препарату «Мератин-комбі» на ніч у піхву 10 днів. ІІ-й етап лікування включав застосування препарату «Лактовіт форте» 2 капсули 2 рази на день per os та 1 капсула на ніч per vaginum впродовж 10 днів.

Умовно всі проведені методи були розділені нами на клінічні та лабораторні. Клінічні дослідження включали: гінекологічне обстеження; визначення реакції вмісту піхви; амінотест (реакція із гідроокисом калію); виявлення летких амінів; піхвова термометрія. Лабораторні дослідження включали: мікробіологічні дослідження піхви (вивчення анаеробної мікрофлори; вивчення аеробної мікрофлори; виділення Gardnerella vaginalis); кількісний аналіз мікрофлори піхви; імунологічні методи дослідження (вивчення стану місцевого імунітету); біохімічні методи дослідження; методи діагностики передчасного розриву плодових оболонок при доношеній вагітності (виявлення «лусочок» епідермісу плода у свіжих препаратах, за методикою Буржуа; феномен кристалізації за методикою Нейгауса).

Визначення реакції вмісту піхви - рН-метрію вмісту піхви в області заднього склепіння виконували за допомогою паперових смужок рН (pHydrion, Lyphan, США зі шкалою вимірювання від 4,3 до 6,1 та Merсk, США, із відповідним розподілом від 3,8 до 5,4). Амінотест проводили під час гінекологічного огляду. Оцінку результатів проводили напівкількісним методом. Проведення мікробіологічного дослідження передбачало передусім вивчення біоценозу піхви (видового та кількісного складу) у вагітних з БВ для виявлення етіологічних особливостей цього захворювання при ВІЛ-інфекції. Вивчення місцевого імунітету проводилось нами при первинному обстеженні, після проведеного лікування у контрольній групі та групі порівняння, та незадовго до пологів (32-38тижнів вагітності). Методом радіальної імунодифузії досліджували наступні показники місцевого імунітету: SIgA, IgA, IgG, IgM піхвового секрету. Клініко-імунологічні обстеження периферичної крові включали визначення показників лімфо-лейкоцитарної формули (абсолютну кількість лейкоцитів, відносну кількість юних, палочкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів, базофілів, еозинофілів, лімфоцитів та моноцитів), лейкоцитарний індекс інтоксикації, загальний пул, відносну кількість Т-лімфоцитів, відносну кількість активних Т-лімфоцитів, і на їх основі вираховувати ефекторний індекс. Досліджувалась відносна кількість Т-хелперів (теофілінрезистентних) та Т-супресорів (теофілінчутливих) клітин і за результатами цих даних визначали імунорегуляторний індекс.

Для оцінки стану гуморальної ланки системи імунітету визначали відносну кількість В-лімфоцитів, концентрацію у периферичній крові імуноглобулінів основних класів (IgM, IgA, IgG), концентрацію в крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). З метою визначення імуноглобулінсекреторної функції В-лімфоцитів вираховували коефіцієнт співвідношення концентрації імуноглобуліну відповідного класу до кількості В-лімфоцитів.

Про стан факторів та механізмів неспецифічої резистентності організму судили за відносною кількістю О-лімфоцитів, фагоцитарною активністю поліморфноядерних лейкоцитів, фагоцитарною активністю фагоцитуючих клітин (НСТ-тестом спонтанним), а також за титрами нормальних (природніх) антитіл і системи комплементу.

Протеолітичну активність досліджуваних біотопів визначали використовуючи азоальбумін, азоказеїн та азокол. Рівень дієнових кон'югатів визначали за методом В. Б. Гаврилова, М. І. Мішкорудної (1983), малонового альдегіду - за методом І.Д. Стальної, Т. Г. Гарішвілі.

Активність супероксиддисмутази досліджували за методом С. Чеварі та співавторів (1985), каталази - спектрофотометрично за методикою М. А. Королюк та співавторів (1988), глутатіонпероксидази - за методикою І. Ф. Мещишена (1991). вагітність інфікований бактеріальний вагіноз

Визначення пероксидної модифікації білків проводили спектрофотометрично на «СФ - 44» (Мещишен І. Ф., 1998). Імунно-лабораторне обстеження вагітних та роділь включало визначення: 1) абсолютної кількості лімфоцитів у х10/л; 2) відносної кількості Т-, В- і О-лімфоцитів; 3) активних Т-лімфоцитів (Та); 4) ефекторного індекса (Еі); 5) відносної кількості Т-супресорів та Т-хелперів; 6) встановлення імунорегуляторного індекса (ІРІ); 7) вмісту імуноглобулінів основних класів М, G, А у сироватці крові; 8) рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК); 9) фагоцитарної активності (ФА) нейтрофільних гранулоцитів; 10) фагоцитарного індексу (ФІ); 11) титру комплемента; 12) титру нормальних антитіл.

Діагностика ПРПО проводилась нами у ВІЛ-інфікованих вагітних жінок при доношеній або майже доношеній вагітності, гестаційний період яких протікав на тлі БВ, та поступили на пологи у відділення інфекційного акушерства 4-го пологового будинку.

За допомогою проведених клініко-епідеміологічних досліджень вивчалась частота виникнення бактеріального вагінозу у ВІЛ-інфікованих вагітних, розроблені критерії ризику ПРПО на тлі БВ у вагітних з ВІЛ, що детермінована закономірністю та випадковістю.

Для отримання математично-статистичної інформації на основі отриманих даних, проведена двоетапна робота: 1-й етап - проводили збір інформації за допомогою спеціально розробленого банку даних, що дозволило отримати масиви даних; 2-й етап - математично-статистична обробка масивів даних. Статистичний аналіз отриманих даних проводився за методикою варіаційної статистики з визначенням середніх величин (x), середньої похибки (Sх), середньоквадратичного відхилення (д). Ймовірність кожного показника визначали за статистичним критерієм Ст'юдента.

Результати досліджень та їх обговорення

Більшість жінок досліджуваних груп з них були у віці 21-30 років і склали 83,33 % в І, 67,5 % в ІІ, 82,5 % в ІІІ та 76,8 % в ІV групах. Щодо шляхів інфікування ВІЛ, у другій групі 62,50±7,65 % жінок інфікувалось статевим шляхом від своїх партнерів, у порівнянні з ІІІ та ІV групами відповідно - 72,50±7,06 % та 67,31±6,51 % випадків. 80,00±6,32 % ВІЛ-позитивних жінок з ПРПО, вагітність яких протікала на тлі БВ мали ранній початок сексуального життя (до 16-ти років), часті зміни партнерів, випадкові статеві зносини. Ін'єкційний шлях інфікування ВІЛ у вагітних ІІ-ї групи має місце у 27,50±7,06 % випадків, у порівнянні із ІІІ-ю групою - 37,50±7,65 % та ІV-ю - 32,69±6,51 %. У досліджуваних групах, відповідно, 18 (45,00±7,87 %), 21 (52,50±7,90 %) та 25 (48,08±6,93 %) жінок регулярно вживали алкоголь та курили впродовж всієї вагітності.

Ефективність проведення комплексної антенатальної допомоги ВІЛ-інфікованим вагітним прямо пропорційно залежить від терміну вагітності, в який стала жінка на облік в жіночу консультацію. У другому триместрі спостерігались 60 і більше відсотка жінок обстежених груп. Із третього триместру вагітності жіночу консультацію відвідували 15,00±5,65 % ІІ-ї групи, 35,00±7,54 % ІІІ-ї групи ВІЛ-інфікованих вагітних жінок та 13,46±4,73 % жінок, яким було проведено профілактичне лікування. Близько 10 % ВІЛ-позитивних вагітних жінок жіночу консультацію взагалі не відвідували та про свій позитивний ВІЛ-статус дізнались лише при госпіталізації в інфекційне акушерське відділення. Перебіг ВІЛ-інфекції у жінок досліджуваних груп, згідно заключення лікарів-інфекціоністів, відповідав стадії безсимптомного носійства або стадії лімфаденопатії.

Аналізуючи особливості перебігу вагітності та вивчаючи фактори ризику виникнення ПРПО, слід відмітити, що у ВІЛ - інфікованих жінок з БВ та у жінок з ПРПО найчастіше зустрічається анемія вагітних, що складає 57,50±7,82 % у ІІ-й групі, 65,00±7,54 % у ВІЛ-позитивних жінок з ПРПО та 51,92±6,93 % у жінок, яким було проведено профілактичне лікування.

Загроза переривання вагітності в різні терміни гестації у групі ВІЛ-інфікованих вагітних із своєчасним відходження навколоплідних вод мала місце у 19 (47,50±7,90 %) вагітних, у порівнянні з групою, де відбувся ПРПО - 23 (57,50±7,82 %). Інші фактори ризику розвитку ПРПО майже в однаковій кількості зустрічалися у ВІЛ-позитивних жінок з своєчасним відходженням навколоплідних вод, у ВІЛ-позитивних жінок з ПРПО, вагітність яких протікала на тлі БВ та у жінок, яким було проведено профілактичне лікування. Відсоток запальних захворювань жіночих статевих органів у ВІЛ-позитивних жінок обстежених груп становив 32,50±7,41 %, 37,50±7,65 % та 30,77±6,40 % відповідно. Плацентарна недостатність мала місце у 27,50±7,06 % випадків вагітних ІІ-ї та 37,50±7,65 % ІІІ-ї досліджуваних груп.

ЗВУР та гіпотрофія плода поєднані з недостатністю в системі мати-плацента-плід спостерігались у ІІ-й групі у 25,00±6,85 % та 30,00±7,25 % у ІІІ-й групі відповідно. Серед ін'єкційних наркоманок обох досліджуваних груп ФПН поєднана із гіпотрофією плода мала місце у 100 % випадків.

Усі ВІЛ-інфіковані вагітні, які перебували на обліку з приводу вагітності в міському центрі СНІДу, з метою профілактики трансмісії ВІЛ від матері до дитини отримували антиретровірусну терапію з 28 тижнів вагітності. При госпіталізації в пологовий будинок на руках мали препарат для попередження трансмісії ВІЛ у пологах. Не отримували профілактичний курс ретровіру група ВІЛ-інфікованих вагітних, що не спостерігались у жіночій консультації та ті, у яких наступили передчасні пологи. Дана група жінок у пологах отримували профілактичний курс вірамуну - 200 мг на початку пологів.

Пологами через природні пологові шляхи вагітність закінчилась у 85,61 % ВІЛ-інфікованих жінок обстежених груп. Розродження шляхом кесарського розтину проводилось тільки за акушерськими показниками, згідно з тактикою розродження роділь з ВІЛ, прийнятою в Україні. Частота проведення кесарських розтинів становила 14,39 %. Частота операцій кесарського розтину була найвища у групі ВІЛ-інфікованих жінок з ПРПО, вагітність яких перебігала на тлі БВ, і становила 22,50±6,60 %, що в 2,25 рази вище, ніж у ІІ групі та у 3,37 рази більше ніж у І групі. В післяпологовому періоді субіонволюція матки мала місце у 5 породіль ІІ групи , відповідно 7-ми ІІІ групи та у 3-х ІVгруп. Метроендометрит - відповідно у 2 породіль ІІ-ї групи, 3- ІІІ, у 2-х ІVгруп.

Основними патологічними станами у немовлят, які були народжені ВІЛ-інфікованими жінками були енцефалопатія (І - 3,33±3,28 %, ІІ - 17,50±6,01 %, ІІІ - 22,50±6,60 %, ІV - 5,77±3,23 %) та патологічна жовтяниця з гепатоспленомегалією (І - 6,67±4,55 %, ІІ - 12,50±5,23 %, ІІІ - 17,50±6,01 %, ІV - 11,54±4,43 %). Порівнюючи всі обстежені групи слід відмітити, що у групі немовлят, які народилися від ВІЛ-інфікованих жінок, яким було проведено комплекс профілактичного лікування найменше зустрічалися запальні захворювання .

Бактеріоскопія проводилась для визначення ступеня контамінації та колонізації слизової оболонки піхви. При БВ у ІІ та ІІІ групах спостерігається збільшення кількості лейкоцитів у полі зору (р<0,001), але, у більшості випадків, на відміну від вагініту, ці лейкоцити мало активні, функціонально пасивні клітини; явища фагоцитозу у них порушені і проявляються незавершеністю та відсутністю лізису мікробних тіл; виявлені «ключові клітини»; кількість лактобактерій значно нижча: 27,50±7,06 % ІІІ та 17,50±6,01 % ІV груп (р<0,001). Mobiluncus spp. виявлялись у 30,00±7,25 % ІІ групи та 77,50±6,60 % ІІІ, відповідно. Серед аеробів, факультативних анаеробів та мікроаерофілів переважали мікроорганізми кишкового походження- ентеробактерії (E.colli, Enterobacter sp.). Gardnerella vaginalis нами була знайдена у 21(52,50±7,90 %) ІІ та у 19(47,50±7,90 %) ІІІ групи, причому у всіх випадках гарднерела висівалась у асоціаціях із облігатними безспоровими та факультативними анаеробними мікроорганізмами (р<0,001, n=110). Відмічалось зниження Lactobacillus sp. із 96,67±3,28 % у І групі до 27,50±7,06 % та 25,00±6,85 % відповідно у групах обстежених ВІЛ-позитивних жінок з БВ (р<0,001). Зменшувалась також кількість жінок у яких були виділені Bifidobacterium sp. (р<0,001). Таким чином, у біотопі слизової піхви значно зменшувалась кількість молочнокислих бактерій, які забезпечують гомеостаз внутрішнього середовища піхви. Серед ідентифікованих анаеробів у ІІ та ІІІ групах домінували бактероїди (30,00±7,25 % та 42,50±7,82 % випадків відповідно), анаеробні грампозитивні коки (пептококи - у 15,00±5,65 % та 17,50±6,01 % відповідно; пептострептококи - 67,50±7,41 % та 75,00±6,85 %, відповідно) (р<0,001, n=110). Propionibacterium sp. висівались (у 22,50±6,60 % та 25,00±6,85 % випадків відповідно), які більш характерні для біоценозу шкіри. Ця знахідка може бути пояснена інтенсивною колонізацією біотопу піхви після зникнення лактобацил та порушеннями мікроекологічної рівноваги. У ВІЛ-інфікованих жінок з БВ спостерігається зменшення популяційного рівня аеробів та факультативних анаеробів (S.epidermidis, S.aureus, E.coli) на фоні значного підвищення популяційного рівня Enterobacter sp., G.vaginalis та Corinebacterium sp.(р<0,001, n=110), спостерігаються асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів, що в сумі дають підвищення популяційного рівня мікробного засівання.

Показники лейко-лімфоцитарної формули у контрольній групі відповідають звичайним показникам жінок нашого регіону. У ІІІ групі на 7,87 % зменшується абсолютна кількість лейкоцитів; збільшується на 19,78 % відносна кількість паличкоядерних нейтрофілів, на 7,60 % - сегментоядерних нейтрофілів та зростає на 12,11 % ЛІІ. Разом з тим, спостерігається тенденція до зменшення на 20,34 % відносної кількості лімфоцитів та на 17,84% - моноцитів. При вивченні стану клітинної ланки системи імунітету характерним для жінок ІІІ групи є значне зростання ефекторного індексу, що засвідчує про активацію Т-лімфоцитів по відношенню до антигенів вірусу імунодефіциту. Значне зниження відносної кількості Т-хелперів засвідчує про обмежене розпізнання. Підвищення рівня Т-супресорів підтверджує думку про підвищену інтоксикацію організму. Показники клітинної ланки системи імунітету роділь ІІІ групи наближаються до показників ІІ групи. Має місце тенденція до зростання ефекторного індексу у жінок з ПРПО, а також до більш вираженого зниження абсолютної кількості Т-хелперів та імунорегуляторного індексу, що засвідчує про більш глибокі ураження клітинного імунітету у ІІІ групі у порівнянні з ІІ. ПРПО виникає на фоні значного зменшення відносної кількості Тh-лімфоцитів, вираженого зростання ефекторного індексу та подразнення імунорегуляторної функції Т-лімфоцитів. Оскільки лімфоцити CD4 координують роботу імунної системи, їх загибель і порушення функції клітин, що залишилися, сильно послаблюють імунну систему. При вивченні стану гуморальної ланки системи імунітету у ІІІ та ІІ групах показники збігаються: спостерігається тенденція до збільшення відносної кількості В-лімфоцитів, характерне значне збільшення концентрації IgM, IgА та IgG у плазмі крові.

При дослідженні місцевого імунітету у ІІІ групі спостерігається підвищення концентрації IgM та IgG у вмісті піхви, на фоні характерного зниження імуноглобулінів класу А, в тому числі секреторного його компоненту (р<0,05, n=110); знижується концентрація комплементу (С₃), що корелює із зниженням IgА; рівень трансферину у вмісті піхви був значно вищим ніж у контролі.

При вивченні змін перекисного окислення ліпідів та необмеженого протеолізу у тканинах плодових оболонок у ІІ групі вміст дієнових коньюгатів у тканинах плодових оболонок у 2,37 рази вище, ніж у контролі, а при ПРПО у 2,4 рази вище за контрольні дані (р<0,001, n =110). Вірогідної різниці за цим показником між ІІ та ІІІ групами нами не знайдено (n=80). Рівень малонового альдегіду також зростав (відповідно у 1,91 та 1,83 рази (р<0,001, n =80), що свідчить про високу інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів у тканинах плодових оболонок. Адекватної активації систем антирадикального захисту не відбувалося. Активність супероксиддисмутази у ІІ групі залишалася на рівні контрольних величин (р>0,05), а при ПРПО навіть зменшувалась на 22,86 % (р>0,05), активність каталази також практично не змінювалась, хоча мала деяку тенденцію до збільшення (р>0,05, n=70). Активність глутатіонпероксидази у жінок ІІ групи мала також недостовірну тенденцію до збільшення (р>0,05), а ІІІ групі спостерігалость значне зменшення цього показника у 1,5 рази . Активація процесів ліпопероксидації у тканинах плодових оболонок при БВ на тлі ВІЛ супроводжувалася збільшенням протеолітичної деградації низькомолекулярних білків. У ІІ групі лізис азоальбуміну у тканинах плодових оболонок збільшувався у 2,45 рази, а у ІІІ групі - у 2,73 рази (р<0,001). Лізис азоказеїну також підвищувався у 2,95 та 3,12 рази відповідно (р<0,001), що свідчить про значне підвищення інтенсивності протеолізу високомолекулярних білків. Колагеназна активність тканин плодових оболонок збільшувалася у ІІ групі у 3,32 рази, у ІІІ групі - у 3,52 рази: лізис азоколу зростав з 0,019±Е₄₄₀ /г до 0,063±Е₄₄₀ /г та 0,067± Е₄₄₀ /г тканини за годину відповідно (р<0,001, n =110); вміст білка у тканинах плодових оболонок зменшився у ІІ групі на 43,15 %, у порівнянні з ІІІ - на 47,56 % (р<0,001). Порівняльний аналіз інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів, активності ферментів антирадикального захисту, систем протеолізу та вмісту білка у тканинах плодових оболонок у ІІІ та ІІ групі достовірних різниць показників, що їх характеризують, не виявив (р>0,05).

Для оцінки ефективності запропонованого нами способу лікування вивчали видовий склад та популяційний рівень мікрофлори піхви у 52 ВІЛ-інфікованих жінок вагітність яких перебігала на тлі бактеріального вагінозу у терміні вагітності від 32 до 38 тижнів до і після проведеного лікування. До і після проведеного лікування вивчався видовий склад та популяційний рівень мікробного пейзажу слизової оболонки піхви вагітних жінок.

Після проведеного курсу загальноприйнятого лікування кількість аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів зменшилася до 23, а облігатно анаеробних до 38 штамів, які за видовим складом майже не відрізнялася від складу вмісту слизової у ВІЛ-позитивних жінок до лікування. Використання запропонованої нами комбінації лікарських засобів сприяло зниженню популяційного рівня G.vaginalis у 2,73 рази (р<0,001), в порівнянні з загальноприйнятим лікуванням, коли популяційний рівень G.vaginalis зменшувався у 1,87 рази (р<0,001) і практично не відрізнявся від контрольних даних (р>0,05). Спостерігалось також зниження популяційного рівня облігатно анаеробних мікроорганізмів : Propionibacterium sp. у 4,65 рази (р<0,001), проти 3,07 разів - при типовому лікуванні (р<0,001); Peptostreptococcus sp. - у 2,48 та 2,40 рази, відповідно (р<0,01, р<0,01); Bacteroides sp. - у 2,07 та 1,58 рази, відповідно (р<0,05, р<0,01); Bacteroides fragilis - у 2,41 та 2,34 рази, відповідно (р<0,001). На цьому фоні спостерігалось збільшення у 2,53 рази популяційного рівня Lactobacillus sp., (р<0,001), в той час, коли після загальноприйнятого лікування рівень Lactobacillus sp. підвищувався лише на 32,36 % (р<0,05).У групі IV2 відмічена тенденція до деякого збільшення рівня Staph.epidermidis, Staph.aureus, E.coli у вмісті слизової заднього склепіння, тобто відбувалося досить швидке відновлення мікробіоценозу піхви.

Після запропонованого нами лікування рівень дієнових коньюгатів зменшувався у 2,20 рази (р<0,001), у той час, у порівнянні з групою IV1 - 32,99 % (р<0,001). Рівень малонового альдегіду також ефективно зменшувався: у 1,88 (р<0,001) та 1,54 рази відповідно (р<0,001) і не відрізнявся від контрольних даних (р>0,05). Зниження тканинного вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів не супроводжувалось підвищенням активності ферментів протирадикального захисту. Рівень супероксиддисмутазної, каталазної та глутатіонперокстдазної реакції в тканинах плодових оболонок вірогідно не відрізнявся від контрольної групи (р>0,05). Зменшувалась протеолітична деградація низько- та високомолекулярних білків, а особливо колагену: інтенсивність лізису азоальбуміну зменшувалась у 2,61 рази (р<0,001) проти 1,75 разу відповідно, при типовому лікування (р<0,001); азоказеїну - у 2,80 рази (р<0,001); проти 2,03 разів, відповідно,(р<0,001); азоколу - у 3,76 рази (р<0,001), що призвело, до збільшення кількості білка у тканинах плодових оболонок на 79,22 %, проти підвищення на 47,79 % при загальноприйнятому лікуванні, і майже не відрізнялись від контрольних даних (р>0,05).

Ефективність попередження вертикальної трансмісії можна оцінити за допомогою визначення та порівняння рівня інфікування дітей різних груп дослідження. Нами проаналізовано дані, щодо ВІЛ-статусу дітей груп досліджень, які на момент завершення наукової роботи досягли 18-ти місячного віку. Кількість таких дітей становила 107 (81,06±3,41 %) немовлят, серед них 37 немовлят, які народились від ВІЛ-позитивних жінок ІІ групи, 34- ІІІ групи та 36 немовлят від ВІЛ-інфікованих жінок, яким було проведено профілактичне лікування бактеріального вагінозу. Крім цього, немовлята народжені ВІЛ-позитивними жінками ІV групи були розділені на дві підгрупи: І-ша - немовлята, матерям яких було проведене лікування бактеріального вагінозу за загальноприйнятою методикою та ІІ-га - немовлята, лікування БВ у матерів було проведене за нашою методикою. Кількість немовлят у даних підгрупах становила 15 та 21 дітей відповідно. Позитивний ВІЛ статус було діагностовано у 4 (10,81±5,10 %) немовлят ІІ групи, 7 (20,59±6,93 %) - ІІІ групи та у 3((8,33±4,61 %) - ІV групи (2 немовлят (13,33±8,78 %) І підгрупи та 1 (4,76±4,65 %) ІІ підгрупи).

Висновки

1. У ВІЛ-інфікованих вагітних із ПРПО перебіг вагітності супроводжується високою частотою ускладнень, серед яких переважають: анемія вагітних - 65 %, загроза переривання вагітності - 57,5 %, хронічна фетоплацентарна недостатність - 37,5 % випадків, що суттєво впливає на формування затримки розвитку та гіпотрофії плода. Серед патології пологів у роділь з ВІЛ-інфекцією найбільш характерними є: несвоєчасний вилив навколоплодових вод - ранній у 57,5 % та передчасний у 42,5 %; аномалії пологової діяльності, переважно у вигляді слабкості пологової діяльності, - 17,5 %, що призводить до збільшення тривалості безводного проміжку, загальної тривалості пологів, збільшення часу контакту плода з кров'ю та пологовими шляхами матері, та, як наслідок, до значного підвищення ризику антенатальної трансмісії ВІЛ-інфекції від матері до дитини.

2. Видовий склад мікрофлори слизової піхви у ВІЛ-інфікованих жінок з БВ характеризується значним порушенням мікроекологічного пейзажу піхви, якому притаманно збільшення числа видів умовно-патогенної мікрофлори у 3,2 рази з перевагою облігатних анаеробних мікроорганізмів. При цьому, підвищення генерації анаеробів супроводжується зниженням частоти виділення молочнокислих бактерій у 4,3 рази, особливо лактобактерій.

3. ПРПО у ВІЛ-інфікованих жінок, вагітність яких перебігає на тлі БВ, виникає на фоні значних змін клітинної та гуморальної ланок імунітету з порушеннями механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту і характерними змінами у системі місцевого імунітету: значно зростає відносна кількість О-лімфоцитів 51,70±2,20 % (р<0,001), що можливо засвідчує про підвищену неспецифічну (природну) та антитілозалежну клітинну цитотоксичність. Крім цього має місце тенденція до зниження фагоцитарної активності поліморфноядерних лейкоцитів - 65,29±1,11 % (р<0,001), ступеня кисневозалежних механізмів бактерицидної активності - 4,71±0,32 % (р>0,05) і захоплюючої здатності фагоцитуючих клітин - 14,65±0,77 % (р>0,05) .

4. У ВІЛ-інфікованих жінок вагітність яких перебігає на тлі БВ у тканинах плодових оболонок відбувається суттєве підвищення інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів у 2,4 рази за відсутності адекватної захисної реакції з боку ферментів антирадикального захисту, що супроводжується активацією процесів необмеженого протеолізу (особливо протеолітичної деградації колагену) у 3,12 рази та призводить до зменшення кількості білка у них на 47,56 %.

5. Застосування у комплексній терапії ВІЛ-інфікованих жінок запропонованого способу призводить до ефективної санації біотопу піхви, нормалізації мікробного пейзажу, та, як наслідок, до зменшення інтенсивності перекисного окислення ліпідів та явищ необмеженого протеолізу у плодових оболонках ВІЛ-інфікованих вагітних, що супроводжується збільшенням вмісту у них білка до контрольних величин.

6. Використання запропонованого способу у комплексному лікуванні бактеріального вагінозу у ВІЛ-інфікованих жінок призводить до зменшення частоти ПРПО у 2,46 рази, зниження тривалості безводного проміжку з 9,26 год. (р<0,001) до 4,34 год. (р<0,001), загальної тривалості пологів та часу контакту плода із пологовими шляхами матері. Зменшується об'єм крововтрати з 473,21 мл до 354,84 мл та відсоток акушерського травматизму з 25,00 % до 13,46 %, а також кількість пологів, що вимагають завершення оперативним шляхом у 1,95 рази. Крім того, слід відмітити, що запропонований нами спосіб лікування даної патології у ВІЛ-позитивних жінок позитивно впливає на загальний стан новонароджених та приводить до зниження відсотку виникнення ускладнень перебігу неонатального періоду з 12,9 % до 6,1 %. Він є доцільним і дозволяє знизити ризик інтранатального інфікування плода вірусом імунодефіциту людини у 2,5 рази.

Практичні рекомендації

1. До групи високого ризику щодо виникнення ПРПО на тлі ВІЛ-інфекції слід відносити жінок з такими факторами:

1) низький соціально-економічний рівень життя;

2) ранній початок статевого життя, часта зміна статевих партнерів;

3) вживання наркотичних речовин, алкоголізм;

4) ускладнений гінекологічний анамнез (запальні захворювання матки та додатків; кольпіт; цервіцит; ерозія шийки матки; мимовільне переривання вагітності в різні терміни; штучне переривання вагітності; непрогресуюча вагітність);

5) ускладнений акушерський анамнез (несвоєчасний вилив навколоплідних вод; аномалії пологової діяльності та відділення посліду; травматизм м'яких тканин пологових шляхів, гнійно-септичні ускладнення);

6) обтяжений перебіг вагітності (анемія вагітних; бактеріальний вагіноз; кольпіт; загроза переривання; плацентарна недостатність, дистрес-синдром та затримка розвитку плода).

2. ВІЛ-інфіковані вагітні, які входять в групу ризику по виникненню ПРПО відносяться до групи високого акушерського та перинатального ризику, підлягають ретельному диспансерному нагляду на етапі жіночої консультації, своєчасному стаціонарному лікуванні, досконалому розродженню згідно діючим наказам МОЗ України.

3. Способом етіотропного та патогенетичного лікування БВ рекомендована методика застосування комплексу препаратів «Мератин-комбі» у вигляді піхвових таблеток та «Лактовіт форте» у вигляді желатинових капсул для застосування per os та per vaginum: І-й етап лікування включає застосування препарату «Мератин-комбі» на ніч у піхву 10 днів. ІІ-й етап лікування включає застосування препарату «Лактовіт форте» 2 капсули 2 рази на день per os та 1 капсула на ніч per vaginum впродовж 10 днів.

Перелік умовних скорочень

БВ- бактеріальний вагіноз;

ВІЛ- вірус імунодефіциту людини;

ІФА - імуноферментний аналіз;

ІРІ - імунорегуляторний індекс;

ЕІ - ефекторний індекс;

ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикації;

КУО - колонійутворюючі одиниці;

НСТ - тест з нітросинім тетразолієм;

ПЛР - полімеразна ланцюгова реацкія;

ПРПО - передчасний розрив плодових оболонок;

Тs - теофілінчутливі лімфоцити;

Тh - теофілінрезистентні лімфоцити

ФА - фагоцитарна активність;

ФЧ - фагоцитарне число;

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Однокоз Т. О. Характеристика факторів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту у ВІЛ-інфікованих вагітних при передчасному розриві плодових оболонок / Т. О. Однокоз // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 1 (30). - С. 214-217.

2. Однокоз Т. О. Характеристика видового складу та популяційного рівня мікробного пейзажу слизової оболонки піхви ВІЛ-інфікованих роділей, вагітність яких перебігала на тлі бактеріального вагінозу / Т. О. Однокоз // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 4 (29). - С. 13-17.

3. Профилактика преждевременного разрыва плодных оболочек при ВИЧ-инфекции / Т. А. Однокоз, В. В. Каминский, Е. Г. Ещенко, Т. Л. Скрипник //. Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 2(27). - С. 8-12.

4. Однокоз Т. А. Анализ осложнений беременности, родов и послеродового периода при ВИЧ-инфекции / Т. А. Однокоз, В. В. Каминский // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 1 (21). - С. 162-165.

5. Однокоз Т. О. Oсобливості лікування бактеріальних вагінозів у ВІЛ-інфікованих вагітних / Т. А. Однокоз, В. В. Каминский // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 2. - С. 109-110.

6. Коханевич Е. В. Профилактика гнойно-септических осложнений при гинекологических операциях / Е. В. Коханевич, В. В. Коноплянко, Т. А. Однокоз // Здоровье женщины. - 2004. - № 1 (17). - С. 70-73.

Анотація

Однокоз Т. О. Прогнозування та попередження передчасного розриву плодових оболонок у ВІЛ-інфікованих вагітних з метою профілактики інтранатального інфікування плода. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.

Наукова робота присвячена вирішенню актуального питання акушерства-знизити рівень вертикальної трансмісії ВІЛ від матері до дитини шляхом зменшення зчастоти передчасного розриву плодових оболонок у вагітних із бактеріальним вагінозом, застосовуючи комплекс патогенетичної терапії для ефективної санації джерела інфекції. Автором проведений ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у ВІЛ-інфікованих жінок, та встановлені прогностичні критерії передчасного розриву плодових оболонок. Вивчений видовий склад та популяційний рівень мікробного пейзажу у ВІЛ-інфікованих жінок з передчасним розривом плодових оболонок. З'ясовані фактори та механізми неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту та стан перекисного окислення ліпідів і тканинного необмеженого протеолізу. Патогенетично обґрунтоване і впроваджене в клінічну практику раціональне розродження жінок з попередженням передчасного розриву плодових оболонок на тлі бактеріального вагінозу у ВІЛ-інфікованих жінок.

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, передчасний розрив плодових оболонок, бактеріальний вагіноз.

Аннотация

Однокоз Т. А. Прогнозирование а предотвращение преждевременного разрыва плодных оболочек у ВИЧ-инфицированных беременных с целью профилактики интранатального инфицирования плода. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2009.

Научная работа посвящена решению актуального вопроса акушерства - снижению уровня вертикальной трансмиссии ВИЧ от матери к ребенку путем уменьшения частоты преждевременного разрыва плодных оболочек у беременных с бактериальным вагинозом, применяя комплекс патогенетической терапии для эффективной санации источника инфекции. Автором проведен ретроспективный анализ течения беременности, родов и послеродового периода у ВИЧ-инфицированных женщин, установлены прогностические критерии преждевременного разрыва плодных оболочек. Изучен видовой состав и популяционный уровень микробного пейзажа у ВИЧ-инфицированных женщин с преждевременным разрывом плодных оболочек. Установлены факторы и механизмы неспецифической и специфической иммунной защиты и состояние перекисного окисления липидов и тканевого протеолиза. Патогенетически обосновано и внедрено в клиническую практику рациональное ведение родов у женщин с предотвращением преждевременного разрыва плодных оболочек на фоне бактериального вагиноза у ВИЧ-инфицированных женщин.

В результате проведенной работы установлено, что у ВИЧ-инфицированных беременных с ПРПО течение беременности сопровождается высокой частотой осложнений, среди которых преобладают: анемия беременных - 65 %, угроза прерывания беременности - 57,5 %, хроническая фетоплацентарная недостаточность - 37,5 %, что существенно влияет на формирование задержки развития и гипотрофии плода. Среди патологии родов у рожениц с ВИЧ-инфекцией наиболее характерными осложнениями является: несвоевременное излитие околоплодных вод - раннее у 57,5 % и преждевременное у 42,5 %, аномалии родовой деятельности, преимущественно в виде слабости - 17,5 %, что приводит к увеличению длительности безводного промежутка, общей длительности родов, увеличения времени контакта плода с кровью матери и, как следствие, к значительному повышению риска антенатальной трансмиссии ВИЧ-инфекции от матери к ребенку. Видовой состав микрофлоры слизистой влагалища у ВИЧ-инфицированных женщин с БВ характеризуется значительным нарушением микроэкологического пейзажа влагалища, который характеризуется увеличением числа видов условно-патогенной микрофлоры в 3,2 раза с преобладанием облигатных анаэробных микроорганизмов. При этом, увеличение генерации анаэробов сопровождается уменьшением частоты выделения молочнокислых бактерий в 4,3 раза, особенно лактобактерий. ПРПО у ВИЧ-инфицированных женщин, беременность которых протекает на фоне БВ, возникает при значительных изменениях клеточного и гуморального звена иммунитета с нарушением механизмов неспецифической и специфической иммунной противоинфекционной защиты и характерными изменениями в системе местного иммунитета: значительно увеличивается относительное количество О-лимфоцитов - 51,70±2,20 % (р<0,001), снижается уровень фагоцитарной активности полиморфноядерных лейкоцитов - 65,29±1,11 (р<0,001), степень кислородозависимых механизмов бактерицидной активности - 4,71±0,32 (р>0,05) и завоевательной способности фагоцитирующих клеток - 14,65±0,77 % (р>0,05). У ВИЧ-инфицированных женщин беременность которых протекает на фоне БВ в тканях плодных оболочек происходит существенное увеличение интенсивности процессов перекисного окисления липидов - в 2,4 раза при отсутствии адекватной защитной реакции со стороны ферментов антирадикальной защиты, что сопровождается активацией процессов неограниченного протеолиза (особенно протеолитической деградации коллагена) - в 3,12 раза и способствует уменьшению количества белка в них на 47,56 %. Применение в комплексной терапии ВИЧ-инфицированных женщин мератина-комби та лактовита форте способствует эффективной санации биотопа влагалища, нормализации микробного пейзажа, и, как следствие, к уменьшению интенсивности перекисного окисления липидов и явлений неограниченного протеолиза в плодных оболочках ВИЧ-инфицированных беременных, что приводит к увеличению в них белка до уровня контрольных показателей. Применение санации влагалища в комплексном лечении БВ у ВИЧ-инфицированных женщин способствует уменьшению частоты ПРПО в 2,5 раза, снижению длительности безводного промежутка с 9,26 ч (р<0,001) до 4,34 ч (р<0,001), общей длительности родов и времени контакта плода с родовыми путями матери. Уменьшается объем кровопотери с 25 % до 13,46 %, а также количество родов, требующих завершения оперативным путем в 1,95 раза. Предложенный способ лечения данной патологии у ВИЧ-инфицированных женщин положительно влияет на общее состояние новорожденных и способствует уменьшению количества осложнений течения неонатального периода с 12,9 % до 6,1 %. Предложенный способ лечения позволяет снизить риск интранатального инфицирования плода вирусом имуннодефицита человека в 2,5 раза.

Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, преждевременный разрыв плодных оболочек, бактериальный вагиноз.

Summary

Odnokoz T. O. Prognosis and prevention of preterm rupture of fetal shells in HIV-infected pregnant with the purpose of prevention intranatal fetal infecting. - Manuscript.

Thesis for the degree of a Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.01. - obstetrics and gynecology. - National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P. L. Shupyk the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2008.

The scientific study is focused on the decision of actual obstetric question - decline of HIV vertical transmission level from mother to child by means of decline preterm rupture of fetal shells level in pregnant with bacterial vaginosis, applying complex of nosotropic therapy for effective disinfecting of infectious source. These was conducted retrospective analysis of pregnancy, birth and post-delivery period in HIV- infected woman and found prognostic criteria for preterm rupture of fetal shells. Specific composition and population level of bacterial landscape in HIV - woman with the preterm rupture of fetal shells. Factors and mechanisms of non-specific and specific immune antiinfectious protection and the state of lipids oxidization and unlimited proteolysis are detected. It is nosotropic grounded and inculcated in clinical practice rational delivery of woman with preterm rupture of fetal shells for prevention in the HIV-infected woman on a background of bacterial vaginosis.

Key words: HIV-infection, preterm rupture of fetal shells, bacterial vaginosis.

Размещено на Allbest.ru