Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Особливості офтальмологічної діагностики та лікування ураження органа зору у хворих на атопічний дерматит

Особливості офтальмологічної діагностики та лікування ураження органа зору у хворих на атопічний дерматит

Клінічні особливості офтальмологічних порушень у хворих на атопічний дерматит. Діагностична цінність аберометрії. Стан системного і місцевого імунітету, ендогенної інтоксикації у хворих. Метод комплексного лікування офтальмологічних ускладнень у хворих.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	27.08.2015
Размер файла	68,1 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

РОЗУМІЙ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 617.7-07-08: 616.5-002-056.3

ОСОБЛИВОСТІ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ УРАЖЕННЯ ОРГАНА ЗОРУ У ХВОРИХ НА АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ

14.01.18 - офтальмологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі офтальмології Національного медичного

університету ім. акад. О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор СКРИПНИК Рімма Леонідівна, Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри офтальмології, м. Київ

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ПЕТРУНЯ Андрій Михайлович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології, м. Луганськ;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник, КРАСНОВИД Тетяна Андріївна, завідувач відділом посттравматичної патології ока ДУ Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України, м. Одеса.

Захист відбудеться « 9 » жовтня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (03680, Україна, м. Київ, просп. Комарова, 3, Центр мікрохірургії ока, кафедра офтальмології).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий __________________2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. мед. н., доцент Н.С. Лаврик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Атопічний дерматит (АД) - це хронічне алергічне поліетіологічне захворювання шкіри з рецидивним перебігом, яке виникає у людей з конституційно-генетичною схильністю під впливом ендогенних та екзогенних чинників і, ймовірно, має IgЕ-залежний механізм.

На сьогодні АД офіційно визнаний ВООЗ як самостійна нозологічна форма. АД - одне з найпоширеніших захворювань шкіри, яке реєструють у всіх країнах, як серед чоловіків, так і серед жінок різних вікових груп. Захворюваність на АД коливається від 2% до 6% серед дорослого населення та від 10% до 28% серед дітей [Н.Г. Кочергін, 2004, Н.Г. Короткій, 2007]. АД займає одне з провідних місць у структурі алергічних захворювань дитячого віку 50-75% [І.Р. Салдан, 2002].

Офтальмологічні ускладнення АД не тільки почали частіше траплятися, а й нерідко демонструють особливий клінічний перебіг. Захворювання органа зору у хворих на АД відмічено у 38,2% випадків [Коляденко В.Г., 2005; Ковальчук М.Т., 2006]. Збільшення офтальмологічних ускладнень АД відмічають паралельно підвищенню рівня захворюваності на АД. Сам термін «атопічний дерматит» визначає алергічну концепцію патогенезу захворювання, оснований на понятті атопії як генетично обумовленій здатності організму продукувати високий рівень загальних і специфічних IgЕ у відповідь на дію алергенів. Вивчення АД триває у різних напрямках, але провідна роль належить нейроендокринним розладам та алергічній реактивності в поєднанні з імунологічними порушеннями. Поширення АД, тяжкість і тривалість перебігу, часті загострення та ускладнення визначають актуальність проблеми.

У хворих на АД молодого віку спостерігали зниження зору пов'язане з порушенням прозорості кришталика, склоподібного тіла і патологією сітківки. Встановлено зв'язок між патологічним станом шкіри та ушкодженням кришталика. У 1914 році Н. І. Андогський виділив катаракту, що з'являється у людей молодого віку, які хворіли на поширене захворювання шкіри, в особливу групу - cataracta dermatogenеs. Вказувалось на вірогідний вплив ембріонального зв'язку кришталика і шкіри та роль порушення функції шкіри в епітелії передньої капсули кришталика внаслідок аутоінтоксикації.

За світовою статистикою, катарактою ускладнюється від 8 до 32% випадків АД [S. Kazuyuki, 1998; U. Eiichi, 1998; Y. Nagaki, 1999; L. Margolin, 2003]. Особливо швидке прогресування відмічають у тих пацієнтів, які мають виражені ускладнення на шкірі обличчя. Насамперед часто АД ускладнюється катарактами в індустріальних і міських районах [К. Majima, 1998; А. Masahiko, 2002]. Враховуючи загальну тенденцію до індустріалізації, можна очікувати ще більшого зростання кількості кришталикових ускладнень у хворих на АД.

Дискутуються причини і механізми розвитку катаракти [S. Kazuyuki, M. Kojima, H. Nakaizumi, 1998]. Відмічені імунологічні порушення при патології кришталика [А. М. Петруня, Халіл Х.І. 2006, 2007; Т. А. Красновид, 2008]. Незважаючи на те, що значно зросла кількість випадків АД, ускладнених офтальмологічними порушеннями, особливо в індустріальних країнах у зв'язку з погіршенням екологічного стану, опубліковано відносно мало праць, присвячених дослідженню цієї проблеми.

Погляди на оптимальне лікування АД є суперечливими і неоднозначними, не визначено ефективність лікування хворих на АД з патологічними змінами органа зору [C. Hoare et al., 2000; D. Y. Leung et al., 2004; Л. Д. Калюжна та співавт., 2006; J. M Spergel et al., 2008].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження є структурною частиною науково-дослідної роботи Національного медичного університету імені акад. О. О. Богомольця та частиною наукової теми кафедри офтальмології НМУ «Діагностика та лікування нейроретинопатії» (номер держреєстрації 0107U002900).

Мета дослідження

Мета наукової роботи поліпшення ефективності лікування уражень органа зору у хворих на АД на основі визначення патогенетичних механізмів розвитку ускладнень, їх діагностики і медикаментозної корекції.

Завдання дослідження.

1. Вивчити клінічні особливості офтальмологічних порушень у хворих на АД.

2. Вивчити діагностичну цінність аберометрії у хворих на АД, порівняти з абераціями різних вікових груп здорових людей та при помутнінні кришталика.

3. Вивчити стан системного і місцевого імунітету у хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями та їх роль у розвитку патологічних процесів в органі зору.

4. Вивчити стан ендогенної інтоксикації у хворих на АД з ускладненнями з боку органа зору на підставі визначення циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові.

5. Розробити метод комплексного лікування офтальмологічних ускладнень у хворих на АД та оцінити його ефективність.

Об'єкт дослідження - хворі на АД з офтальмологічними ускладненнями.

Предмет дослідження - особливості клінічних проявів ускладнень з боку органа зору у хворих на АД; стан клітинного і гуморального імунітету у хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями (кров, сльоза); ефективність запропонованого комплексного лікування хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями.

Методи дослідження

Офтальмологічні: візометрія, периметрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія, проби Ширмера та Норна, флуоресцентна ангіографія (ФАГ) («Ретинофот», модель 211, Carl Zeiss, Німеччина), оптична когерентна томографія (ОСТ) (когерентний томограф «Stratus ОСТ-3000», Carl Zeiss, Німеччина), аберометрія (аберометр «Zywave» з діагностичної станції ZYOPTIX 100, Bausch&Lomb). Для оцінки виразності клінічних проявів застосована система балів.

Імунологічні: визначення фенотипу лімфоцитів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+; встановлення концентрації сироваткових IgG, IgA, IgM, IgЕ; визначення концентрації ЦІК; виявлення фагоцитарного індексу і фагоцитарного числа; проведення реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ з ФГА); загальний аналіз крові; встановлення імунологічних показників сльози (IgE, SIgA).

Статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів

Уперше вивчено імунологічні показники у хворих на АД з ураженням органа зору. Запропоновано підхід до оцінки прогнозування перебігу захворювання, який оснований на застосовуванні рівня імунологічних показників як маркерів тяжкості патологічного процесу в органі зору.

Вперше досліджено аберометричні особливості у хворих на АД та відмічено, що збільшення аберацій вищого порядку, а саме: тріфолі-х, коми і сумарних, свідчить про передчасні інволюційні зміни в кришталиках у людей до 35 років, хворих на АД.

Розроблено спосіб прогнозування розвитку катаракти у хворих на АД, який полягає у тому, що при визначенні концентрації IgE в сльозі > 300 мО/мл є загроза розвитку помутніть у кришталику (Патент України № 36186 від 10.10.2008р. «Спосіб прогнозування можливості розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит»).

Уперше встановлено, що застосовування у комплексній терапії препаратів «Імунофан», «Ентеросгель» та «Сістейн» не тільки підвищує ефективність лікування АД, а сприяє покращенню стану органа зору у хворих на АД.

Практичне значення одержаних результатів

Диференційований підхід до лікування офтальмологічних ускладнень у хворих на АД з урахуванням клінічних особливостей захворювань очей та стану імунної системи дає змогу зберегти і покращити функціональні показники зору у цих хворих. Запропоновано схему лікування офтальмологічних ускладнень у хворих на АД, розроблену спільно з дерматологами, що включає препарати «Імунофан», «Ентеросгель», «Сістейн», що може бути застосована в дерматологічних та офтальмологічних відділеннях.

Впровадження у практику

Результати досліджень впроваджено в клінічну практику в офтальмологічному відділенні Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, клінічної лікарні № 9 м. Києва та центральної поліклініці МВС України, а також використовуються у навчальному процесі на кафедрі офтальмології НМУ ім. акад. О. О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача

Науковий керівник, доктор медичних наук, професор Р. Л. Скрипник запропонувала основну ідею дисертаційного дослідження. Здобувач особисто проводила патентний пошук, аналізувала літературу, формувала групи хворих, здійснювала динамічний нагляд, проводила офтальмологічне та імунологічне обстеження і лікування хворих на АД з ускладненнями, в очному та в дерматовенерологічному відділеннях Олександрівської клінічної лікарні м. Києва та в медичному центрі «Айлаз», лабораторії імунології Інституту проблем патології Національного медичного університету ім. акад. О. О. Богомольця під керівництвом д. біол. н. Н.Г. Бичкової. Статистичний аналіз одержаних результатів автор провела самостійно за допомогою пакета програм SPSS 10.0. Аберометричні дані оброблено на кафедрі інформатики і статистичних методів дослідження Національного університету ім. Т.Г. Шевченка під керівництвом професора А.Г. Виноградова.

Апробація результатів дисертації

Результати дослідження доповідались на 60-й та 61-й Міжнародних практичних конференціях молодих учених (Київ, 2007, 2008), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інфекції, що передаються статевим шляхом, та хвороби шкіри - наукове, медичне, соціальне та суспільне значення» (Рівне, 2007), на Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» (Суми, 2007), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Імунозалежні, онкологічні захворювання шкіри та урогенітальні інфекції» (Дніпропетровськ, 2008), на I (62) Міжнародному науково-практичному конгресі молодих учених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ, 2008), на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання глаукоми і нейроофтальмології» (Київ, 2008), на засіданні спілки Асоціації офтальмологів, нейроофтальмологів, глаукоматологів України (Київ, 2009), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Первинна глаукома та судинна патологія ока» (Запоріжжя, 2009).

Обсяг і структура дисертації

Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, глави матеріалів і методів дослідження, трьох глав власних спостережень, аналізу та узагальнень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 45 вітчизняних і 194 іноземних публікацій. Дисертацію викладено на 151 сторінці друкованого тексту, проілюстровано 35 рисунками і 26 таблицями.

Публікації

Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 20 наукових працях, з яких 10 - у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 9 - у матеріалах конференцій. Одержано Патент України на винахід № 36186 G01N33/53 «Спосіб прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит» у співавторстві з Р. Л. Скрипник, Н. Г. Бичковою, Л. В. Сологуб.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

офтальмологічний порушення дерматит імунітет

Матеріал і методи дослідження. Дисертаційне дослідження основане на аналізі результатів обстеження і лікування 135 хворих на АД з різними формами ускладнень з боку органа зору (270 очей). З них 97 чоловіків (83,0%), 38 жінок (17,0%). Вік хворих був у межах від 16 до 35 років, у середньому 22,3+3,2 роки. За класифікацією АД за Б. Т. Глухеньким, С. О. Грандо, було встановлено у 61 хворого (45,2%) еритематозно-сквамозну форму, у 16 (11,9%) еритематозно-сквамозну з лихеніфікацією, у 55 (40,7%) - лихеноїдну, у 3 (2,2%) пруригоподібну форми.

Хворі на АД були розділені на групи, згідно форми ускладнень для вивчення клінічних та імунологічних особливостей. Першу групу спостереження становили 52 хворих на АД з атопічним кератокон'юнктивітом (АД+АКК), другу - 28 хворих з початковою ускладненою катарактою (АД+Кп), третю - 30 хворих з ускладненою (зрілою та незрілою) катарактою (АД+Кзр/нзр), четверту - 21 хворий з увеїтом (АД+Ув), п'яту групу - 4 хворих зі склеритом та епісклеритом (АД+Ск), шоста група 34 хворих на АД без офтальмологічних ускладнень та контрольна група (30 здорових людей).

Додатково для вивчення аберацій та патології кришталика було обстежено 124 хворих з гостротою зору 1,0 різних вікових груп: 1А - від 16 до 25 років (29 чоловік); 2А - від 26 до 45 років (46 чоловіків); 3А - старше 45 років (37 чоловіків); 4А - група хворих з початковими віковими помутніннями кришталика - від 45 до 60 років (12 пацієнтів); 5А група хворих на АД у віці від 18 до 35 років (26 пацієнтів).

Для визначення ефективності запропонованого комплексу лікування виділено дві групи: група 1 - одержувала запропонований комплекс, що включав додаткове введення «Імунофана», «Ентеросгелю», «Сістейна», а група 2 - тільки базову традиційну терапію відповідно до форми ураження органа зору.

Результати досліджень та їх обговорення. Зміни з боку органа зору у хворих на АД, що проявляються у різних формах і бувають різного ступеня важкості представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Структура ураження органа зору у хворих на АД

Захворювання	Кількість хворих, % (n=135)	Кількість очей, % (n=270)
Екзема повік	90 (66,7%)	180 (66,7%)
Атопічний кератокон'юнктивіт:	52 (38,5%)	104 (38,5%)
кератокон'юнктивіт	27 (20,0%)	54 (20,0%)
поверхневий кератит	7 (5,2%)	14 (5,2%)
точковий епітеліальний кератит	3 (2,2%)	6 (2,2%)
алергічний кон'юнктивіт	15 (11,1%)	30 (11,1%)
Синдром «сухого ока»:	107 (79,3%)	214(79,3)
тяжкого ступеня	65 (48,2%)	130 (48,2%)
середнього ступеня	15 (11,1%)	30 (11,1%)
легкого ступеня	27 (20,0%)	54 (20,0%)
Катаракта:	58 (42,9%)	86 (31,8%)
початкова	28 (20,7%)	56 (20,7%)
незріла	22 (16,3%)	22 (8,1%)
зріла	8 (5,9%)	8 (2,9%)
Епісклерит	2 (1,5%)	2 (0,7%)
Склерит	2 (1,5%)	4 (1,5%)
Увеїт (хоріоретиніт)	21 (15,6%)	21 (7,7%)

Характерною рисою у хворих на АД була сухість шкіри повік у 79 хворих (58,5%), симптом ліхеніфікації - у 63 хворих (46,7%), посилення шкірного малюнка повік - у 77 хворих (57,0%), складка Деньє-Моргана на нижній повіці паралельно інтермаргінальному краю повіки - у 72 хворих (53,3%).

У 52 хворих на АД відмічено атопічний кератокон'юнктивіт (АКК) (104 ока, 38,5%). У 7 хворих (14 очей, 5,2%) було ураження рогівки у вигляді поверхневого кератиту, точковий епітеліальний кератит був у 3 хворих на АД (6 очей, 2,2%).

У хворих на АД відмічено в 1,5% епісклерит та в 1,5% - склерит.

Одним з найтяжчих ускладнень був ендогенний увеїт (7,7%, 21 око), який частіше проявлявся у вигляді вітреальної ексудації та хоріоретиніту, що супроводжувалось значним порушенням гостроти зору і погіршенням поля зору.

У 58 хворих (42,9%), 86 очей, був різний ступінь порушення прозорості кришталика. При біомікроскопічному дослідженні було виявлено, що катаракта у хворих на АД виникає до 20-ти років, частіше двобічна, в формі передньої та задньої субкапсулярних катаракт.

При дослідженні аберацій в очах здорових людей трьох вікових груп (1А, 2А, 3А), а також при початкових вікових помутніннях кришталиків (група 4А) та кришталиків хворих на АД (група 5А) виявлено, що хворі на АД (віком до 35 років) за специфікою аберацій мають особливості кришталика, які схожі з такими у людей старшого віку з віковими помутніннями кришталика (табл. 2), а саме RMS-H (6 мм), тріфолі - х/у, кома х, що відображає передчасні інволюційні зміни кришталика. Динамічне спостереження за змінами аберацій вищого порядку у хворих на АД може бути використано як прогностичний критерій та рання діагностична ознака порушення прозорості кришталика.

Таблиця 2 - Рівень аберацій вищого порядку

Група	n (кількість очей)	Вік (роки)	RMS-H (5 мм)	RMS-H (6 мм)	Тріфолі-х/у	Кома х	Сферичні
1А	58	16-25	.2014	.3371	.060	.0090	-.0954
2А	92	26-45	.2330	.3870	.072	.0110	-.0778
3А	74	>45	.3889	.4897	.145	.0156	-.2800
4А	24	45-60	.4478	.5239	.310/-.280	.0260	-.315
5А	52	18-35	.2456	.4100	.098/-.028	-.0515	-.0758

У 107 хворих на АД (79,3%) діагностовано синдром «сухого ока» (ССО) різного ступеня важкості. Це найчастіша ознака у хворих на АД. В таблиці 3 показано кількісний розподіл хворих на АД залежно від ступеня проявів ССО.

Таблиця 3 - Порушення зволоження ока у хворих на АД

Ступінь проявів ССО	Хворі на АД (кількість очей/ %)	Контрольна група (кількість очей/ %)	Р
легкий	54 (20,0 %)	12 (20 %)	Р < 0,01
середній	30 (11,1 %)	6 (10 %)	Р < 0,01
тяжкий	130 (48,2 %)	-	-
у межах норми	56 (20,7 %)	42 (70 %)	Р < 0,01
всього	270 (100 %)	60 (100 %)

Серед обстежених 135 хворих на АД з тяжким ступенем ССО - 48,2 %, з легким і середнім ступенем ССО - 20,0 % та 11,1 %, відповідно.

При дослідженні стану імунної системи у хворих на АД з АКК визначено (табл. 4), що, порівняно з контрольною групою, у хворих на АД достовірно знижена кількість лейкоцитів, абсолютна кількість усієї популяції лімфоцитів, а також СD3+ клітин, СD4+ хелперів/індукторів та СD8+ супресорів/цитотоксичних (Р < 0,01). Знижені й показники СD22+ та СD16+ лімфоцитів (Р < 0,01).

В разі розвитку у пацієнтів на АД проявів початкової ускладненної катаракти (Кп), в імунній системі відмічають зміни, характерні для хронічного перебігу АД - поява лімфоцитозу, порівняно з групою хворих на АД без ускладнень (Р<0,01), підвищення абсолютної кількості СD3+ - на 25,5%, СD4+ - на 53,3%, СD16+ - на 18,2%, при цьому збільшення хелперної субпопуляції клітин було найсуттєвішим.

У хворих на АД, у разі прогресування ускладненої незрілої та зрілої катаракти (Кзр/нзр) визначено більш виражені зміни в імунній системі. Це підтверджувалось вищим лейкоцитозом, зниженням кількості супресорно-цитотоксичної субпопуляції СD8+лімфоцитів (Р<0,01), збільшенням імунорегуляторного індексу, а клінічно - розвитком більш виражених клініко-алергічних змін в організмі при достовірному зростанні концентрації IgЕ у сироватці крові та сльозовій рідині пацієнтів.

Дослідження стану системного імунітету у хворих на АД+Ув виявило наявність активації клітинної та гуморальної ланок імунної системи. Під час загострення захворювання кількість лейкоцитів, відносна та абсолютна кількість лімфоцитів, СD3+ лімфоцитів, СD4+ лімфоцитів, СD22+ лімфоцитів та СD16+ лімфоцитів перевищували аналогічні показникі у пацієнтів з АД без офтальмологічних ускладненнь на 7,4%, 32,94%, 20,34%, 83,3%, 78,26%, 27,27%, відповідно (Р<0,01) (табл. 4). У хворих на АД+Ув була знижена кількість субпопуляції СD8+ кілерів/супресорів, що виявляє різке збільшення імунорегуляторного індексу до 3,88 та проявляється клінічно тяжким станом пацієнтів (значне зниження гостроти зору, абсолютна скотома в полі зору, вогнищеві зміни на очному дні, помутніння склоподібного тіла з вітреальними преципітатами).

Таблиця 4 - Стан клітинного та гуморального імунітету у хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями (М ± m)

Імунологічні показники	АД+АКК (n=52)	АД+Кп (n=28)	АД+Кзр/нзр (n=30)	АД+Ув (n=21)	Хворі без очних ускладнень (n=34)	Контрольна група (n=30)
лейкоцити, *109 /л	4,50±0,16	4,18±0,28*	5,25±0,99•	5,05± 1,02**	4,7±0,38	7,76±0,82
лімфоцити,*109 /л	1,60±0,11	1,44±0,063*	1,22±0,012•	1,42± 0,12**	1,18±0,14	2,41±0,239
СD 3+ лімфоцити, *109 /л	0,81±0,07_	0,69±0,11* х	0,65±0,09• Ў	0,69± 0,11** х х	0,55±0,06	1,59±0,172
СD 4+ лімфоцити, *109 /л	0,44±0,04_	0,46±0,10* х	0,44±0,085• Ў	0,55± 0,08** х х	0,30±0,04	0,80±0,093
СD 8+ лімфоцити, *109 /л	0,37±0,04_	0,26±0,04*	0,14±0,0087•	0,14± 0,023** х х	0,25±0,03	0,52±0,059
імунорегуляторний індекс СD4+/СD8+	1,52±0,18	1,16±0,21*	3,29±0,63• Ў	3,88± 0,02** х х	1,23±0,13	1,81±0,19
Еа-РУК, *109 /л	0,58±0,04_	0,62±0,05 х	0,43±0,14 •	0,35± 0,05** х х	0,40±0,06	0,59±0,06
СD 22+ лімфоци-ти, *109/л	0,47±0,05_	0,38±0,04 х	0,33±0,026Ў	0,41± 0,004 х х	0,23±0,006	0,39±0,04
СD 16+лімфоцити, *109/л	0,29±0,02	0,26±0,008*	0,23±0,025•	0,28± 0,023**	0,22±0,03	0,46±0,051
РБТЛ з ФГА, *109 /л	1,16±0,086_	1,01±0,4* х	0,97±0,12• Ў	1,01± 0,13** х х	0,82±0,09	1,68±0,18
спонтанна РБТЛ, *109 /л	0,05±0,0047_	0,04±0,003	0,035±0,0054	0,05± 0,006** х х	0,03±0,006	0,04±0,003
фагоцитарний індекс, %	62,0±2,59	74,0±2,76	60,0±2,89	44,5± 10,16** х х	69,4±2,91	69,8±7,2
фагоцитарне число	7,3±0,78	8,58±1,09	5,80±1,43	3,15± 0,96** х х	7,28±0,82	6,5±0,6
ЦІК великого розміру, ум. од.	21,7±1,35	19,8±3,1*	18,75±1,54•	28,5± 7,26**	20,6±2,31	51,7±3,17
ЦІК середнього розміру, ум. од.	59,2±1,30	58,8±1,7*	60,75±0,99•	69,0± 2,90**	60,6±2,21	34,54±2,02
ЦІК малого розміру, ум. од.	39,9±1,37	38,0±2,53*	37,75±3,07•	33,0± 1,16**	35,0±3,01	10,94±1,13
IgG, г/л	8,10±0,21	8,29±0,39*	7,70±0,59• Ў	11,3± 2,44х х	8,43±0,37	13,8±1,45
IgA, г/л	1,26±0,058*	1,18±0,06*	1,32±0,28•	1,12± 0,008** х х	1,31±0,03	2,02±0,24
IgM, г/л	0,76±0,03*	0,75±0,026*	0,87±0,056•	0,92± 0,12**	0,80±0,05	1,29±0,13

Примітки:

Р < 0,05 - достовірність різниці групи Кп, порівняно з групою здорових людей.

Р < 0,05 - достовірність різниці групи Кп, порівняно з групою хворих на АД без очних ускладнень.

Р < 0,05 - достовірність різниці групи Кзр/нзр, порівняно з групою здорових осіб.

Р < 0,05 - достовірність різниці групи Кзр/нзр, порівняно з групою хворих на АД без очних ускладнень.

Р < 0,05 - достовірність різниці групи Ув, порівняно з групою здорових людей.

Р<0,05 - достовірність різниці групи Ув, порівняно з групою хворих на АД без очних ускладнень.

Під час дослідження місцевого імунітету було виявлено, що концентрація IgE в сльозовій рідині у пацієнтів без офтальмологічних ускладнень становить 162,71±23,86 мЕ/мл, що перевищуює в 2,7 рази його рівень у сльозі здорових людей (61,5±7,2 мЕ/мл). При розвитку ускладнень з боку органа зору відмічено зростання його концентрації у сльозі.

На рис. 1 показано кількість загального IgE в сльозі у хворих на АД при різних формах очних ускладнень. Роль IgE як фактора атопії у розвитку офтальмологічних ускладнень та його взаємозв'язок з концентрацією SIgА в сльозах наочно показано на рис. 1.

Рис. 1 - Діаграма співвідношення IgЕ та секреторного SIgA в сльозі у хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями

Чим виразніші зміни місцевого імунітету (вміст IgE та SlgA), тим тяжчі офтальмологічні ускладнення (увеїт та ускладнена катаракта).

У хворих на АД з ураженням органа зору спостерігалось і підвищення концентрації патогенних середньо- та дрібномолекулярних ЦІК у сироватці крові при зниженні ЦІК великого розміру, які вказують на розвиток імунокомплексного запалення і тяжкість перебігу захворювання (табл. 4).

Лікування патологічних змін з боку органа зору у хворих на АД

Проведені дослідження щодо вивчення стану системного і місцевого імунітету у хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями встановили зміни в імунній системі, що збільшуються відповідно до тяжкості очної патології. Це було підставою для додаткового введення у комплексну терапію хворих на АД імунокоригувального та сорбційного препаратів –Ј запропоновано комплекс лікування з введенням «Імунофана», «Ентеросгелю» та «Сістейна» для коригування зволоження ока.

Аналіз ефективності лікування за клінічними офтальмологічними показниками, виразність яких оцінювали в балах, проводили з урахуванням імунологічного стану хворих і порівнювали з традиційним лікуванням.

В таблиці 5 показано порівняння результатів запропонованого лікування з традиційним. Встановлено, що через 10 діб індекс виразності клінічних симптомів у хворих на АД з АКК знизився до 3,42 бала в групі, яка отримувала запропоноване лікування, та 5,16 бала в группі, яка отримувала традиційне лікування, що було в 1,5 рази кращим. У хворих на АД+Ув індекс був, відповідно, 4,62 бала та 7,62 бала, що в 1,6 разів краще. Динаміка індексів через один місяць підтверджує достовірну ефективність запропонованого лікування (в 2,4 рази поліпшувалась) при додатковому використанні «Імунофана», «Ентеросгелю» та «Сістейна». При ускладненій катаракті динаміки не спостерігалось.

Таблиця 5 - Порівняння індексів виразності клінічних симптомів у хворих на АД з ускладненнями після запропонованого і традиційного лікування (бали)

Групи	До лікування	10 днів	1 місяць
		після запропонов. лікування	після традиц. лікування	після запропонов. лікування	після традиц. лікування
АД+АКК (n=104)	7,16	3,42	5,16	0,83	2,03
Р		Р<0,05	Р<0,05	Р<0,05	Р<0,05
АД+Ув (n=21)	9,26	4,62	7,26	1,71	4,20
Р		Р<0,05	Р<0,05	Р<0,05	Р<0,05

В таблиці 6 показані позитивні зміни зволоження ока в процесі лікування у хворих на АД.

Таблиця 6 - Ступінь ССО у хворих на АД

Ступінь ССО у хворих на АД	До лікування	Після лікування (1 місяць)
	«Систейн» (n=270)	контроль (n=30)	Р	«Систейн» (n=270)	контроль (n=30)	Р
легка	54(20,0%)	6 (20,0%)	Р<0,05	61(22,6%)	6(20,0%)	Р<0,05
середня	30(11,1%)	3 (10,0%)	Р<0,05	109(40,4%)	4(13,3%)	Р<0,05
важка	130(48,2%)	15(50,0%)	Р<0,05	-	14(46,7%)
у межах норми	56(20,7%)	6 (20,0%)	Р<0,05	100(37,0%)	6(20,0%)	Р<0,05
усього	270(100%)	30 (100%)		270(100%)	30(100%)

Проведене дослідження зволоження ока у хворих на АД при застосуванні «Сістейну» продемонструвало, що хворих з легкою ступінню ССО стало на 2,6% більше, середньої - на 29,3%, а важкого ступеню - не було.

В процесі імунологічних досліджень при всіх формах офтальмологічних ускладнень АД відмічено позитивну динаміку показників системного імунітету, що супроводиться виразнішою нормалізацією показників клітинного та гуморального імунітету, зникненням явищ В-лімфоцитозу і тенденцією до нормалізації концентрації патогенних середньо- та дрібномолекулярних ЦІК (табл. 7) при підвищенні фізіологічних ЦІК великого розміру (P<0,05) на фоні запропонованого комплексу лікування, більш виражену порівняно з традиційним лікуванням.

Таблиця 7 - Концентрація ЦІК у сироватці крові у хворих на АД з ускладненнями в процесі лікування (М±m)

ЦІК	АД+АКК (n= 26)	АД+Кзр/нзр (n= 15)	АД+Ув (n= 11)	Контрольна група (n= 30)
	До лікування	після запроп. лікування	До лікування	після запроп. лікування	До лікування	після запроп. лікування
великого розміру, ум. од.	21,7+1,35*	45,54+2,37* х	18,75+1,54*	42,30+1,90* х	28,5+7,26*	44,10+1,90* х	51,7+3,17
середнього розміру, ум. од.	59,2+1,30*	41,40+3,15* х	60,75+0,99*	46,10+1,90* х	69,0+2,90*	45,39+1,76* х	34,54+2,02
малого розміру, ум. од.	39,9+1,37*	16,22+0,69* х	37,75+3,07*	20,68+1,31* х	33,0+1,16*	21,83+0,50* х	10,94+1,13

Примітки:

1. *- Р<0,05 - вірогідність різниць показників відносно групи контролю.

2. х- Р<0,05 - вірогідність різниць показників відносно груп до і після лікування.

Зниження у крові концентрації IgE у хворих на АД відбувалося достовірно при всіх формах ускладнень (Р<0,05) у межах 36–Ј56% (табл. 8). Відповідно, спостерігалось зниження концентрації IgE і в сльозі на 32–Ј65%, це ми пов'язуємо з застосуванням додатково «Імунофана» та «Ентеросгелю» в комплексі консервативного лікування. При дослідженні кількості IgЕ в сльозовій рідині у хворих на АД при супутньому АКК було відмічено зниження його на 47,51%, при катаракті –Ј на 54,0%, а при увеїті –Ј на 32,36% У хворих на АД з катарактою концентрація IgЕ знизилась у 1,55-1,61 раза (табл. 8).

З таблиці 9 видно, що кількість SIgA у сльозі хворих на АД з ускладненнями достовірно підвищується більш, ніж у контрольній групі.

Таблиця 8 - Концентрація загального IgE у сироватці крові та сльозовій рідині у хворих на АД з ускладненнями в процесі лікування (М±m)

Групи хворих	IgE у сироватці крові (мО/мл)	IgE у сльозі (мО/мл)
	до лікування	після запропонов. лікування	Після традиц. лікування	до лікування	після запропонов. лікування	Після традиц. лікування
Контроль (n=30)	71,85±8,17	-	-	61,50±7,2	-	-
АД (n= 34)	150,14±11,34	81,39±8,93*	129,27± 6,34	162,71±23,86	92,47±9,17*	147,53± 8,39
АД + АКК (n= 52)	204,10±8,88	105,79±12,75*	187,31± 9,46	212,60±13,76	111,3±13,58*	196,48±10,56
АД+ Кп (n=28)	291,60±18,10	188,75±19,76*	268,75±14,21	304,3±14,94	140,2±18,62*	289,31± 3,74
АД+Кзр/нзр (n= 30)	304,25±26,23	183,28±18,99*	283,16±15,49	403,75±42,51	140,19±18,21*	391,65± 16,95
АД + Ув (n= 21)	213,75±29,5	117,8±17,33*	191,48±10,27	305,0±65,10	206,08±26,78*	294,72± 12,48

Примітки:

1. * - Р< 0,05 - вірогідність різниць показників відносно до і після запропонованого лікування.

2. " - Р< 0,05 - вірогідність різниць показників відносно до і після традиційного лікування.

3. n - кількість обстежених хворих.

Таблиця 9 - Концентрація SIgA у сльозі у хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями (М±m)

Групи хворих	SIgA до лікування (г/л)	SIgA після запроп. лікування (г/л)	SIgA після традиц. лікування (г/л)
контрольна (n=30)	1,33±0,13	-	-
АД (n=34)	0,99±0,07	1,15±0,08*	1,01±0,03
АД + АКК (n= 52)	0,89±0,018	1,02±0,05*	0,92± 0,04
АД + Кп (n=28)	0,81±0,06	0,95±0,07*	0,84±0,03
АД + Кзр/нзр (n=30)	0,72±0,05	0,90±0,074*	0,75±0,04
АД + Ув (n=21)	0,76±0,06	0,88±0,064*	0,79±0,05

Примітки:

1.* - Р< 0,05 - вірогідність різниць показників відносно до та після запропонованого лікування.

2. " - Р< 0,05 - вірогідність різниць показників відносно до та після традиційного лікування.

3. n - кількість обстежених хворих.

Таким чином, запропонована схема комплексного лікування, що додатково до традиційного включала препарати «Імунофан», «Ентеросгель» та «Сістейн», є ефективною.

ВИСНОВКИ

В дисертації представлено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуального наукового завдання у галузі медицини, зокрема в офтальмології - поліпшення ефективності лікування ураження органа зору у хворих на АД внаслідок удосконалення діагностики і корекції стану імунної системи.

1. За останні роки в усьому світі, в тому числі і в Україні, відмічено значне зростання (у 10 та більше разів) захворюваності на АД. Поширення АД серед дітей України в 2003 році становило 3-10 випадків (у середньому 6,8) на 1000 дітей та 15 і більше випадків на 1000 дорослого населення. Частота офтальмологічних ускладнень у хворих на АД пропорційна збільшенню рівня захворюваності на АД.

2. Перебіг АД ускладнюється у 66,7% випадків екземою шкіри повік, у 38,5% АКК, у 42,9% катарактою, у 1,5% епісклеритом і склеритом, у 15,6% - увеїтом. ССО діагностовано у 79,3% хворих, з них у 48,2% випадків - тяжкого ступеня, у 11,1% середнього та в 20,0% легкого ступенів.

3. Порівняльний аналіз особливостей аберацій у людей з початковими віковими помутніннями кришталика та у хворих на АД вказує на подібність аберометричних змін, що дає змогу рекомендувати аберометрію як ранній діагностичний критерій ураження кришталика. У хворих на АД у віці до 35 років збільшуються аберації вищого порядку (кома, тріфолі-х, сумарні), що може свідчити про передчасні інволюційні зміни кришталика.

4. В імунній системі хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями встановлено порушення, які підсилюються в міру збільшення тяжкості ускладнень, що може трактуватися як вторинна імунна недостатність: зниження кількості й функціональної активності популяції СD3+ лімфоцитів, СD4+ лімфоцитів / хелперів, СD8+ лімфоцитів супресорів/кілерів, реверсії імунорегуляторного індексу, зни-ження фагоцитарної та метаболічної активності нейтрофілів, наявності В-лім-фоцитозу в сироватці крові (Р<0,05).

5. Основним патогенетичним механізмом розвитку офтальмологічних ускладнень АД є порушення стану місцевого імунітету ока - підвищення концентрації IgE при одночасному зниженні кількості секреторного IgА. При концентрації IgE у сльозі 212,60±13,76 мО/мл відмічено АКК, при 305,0±65,10 мО/мл - увеїт. Підвищення концентрації IgE у сльозі вище 300 мО/мл є фактором ризику розвитку ускладненої катаракти у хворих на АД (при нормі 61,50±7,2 мО/мл).

6. Ступінь ендогенної інтоксикації відображено достовірним підвищенням концентрації патогенних середньо- та дрібномолекулярних циркулюючих імунних комплексів до 59,2±1,30 ум. од. та 39,9±1,37 ум. од., відповідно при АКК, до 60,75±0,99 ум. од. та 37,75±3,07 ум. од. - при катаракті, до 69,0±2,90 ум. од. та 33,0±1,16 ум. од. - при увеїті (при нормі 34,54±2,02 ум. од. та 10,94±1,13 ум. од., відповідно) на фоні зменшення концентрації великомолекулярних ЦІК.

7. Розроблений спосіб комплексного лікування хворих на АД з офтальмологічними ускладненнями, що включає додатково застосування імуномоделюючого препарату «Імунофан», ентеросорбенту «Ентеросгель» та «Сістейну» уможливив достовірно зменшити тяжкість перебігу офтальмологічних ускладнень АД, про що свідчить зниження індексу виразності клінічних симптомів у 2,46 рази у хворих з АД+Ув та в 1,5 рази при АКК, порівняно з традиційним лікуванням.

8. Клінічна ефективність запропонованого способу лікування очних ускладнень АД в зрівнянні з традиційним лікуванням супроводиться виразнішою позитивною динамікою показників клітинного і гуморального імунітету, достовірним зниженням концентрації у сльозі IgE на 32,4-65,2% при підвищенні вмісту секреторного IgА на 14-25%, зникненням В-лімфоцитозу і тенденцією до нормалізації концентрації патогенних середньо- та дрібномолекулярних ЦІК при підвищенні фізіологічних ЦІК великого розміру (P<0,05 при увеїті й кератокон'юнктивіті).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Хворим на АД у разі розвитку офтальмологічних ускладнень необхідне спостереження лікаря-офтальмолога та проведення проб Ширмера і Норна, аберометрії, дослідження у крові й сльозовій рідині концентрації IgE, а також оцінка показників імунного статусу.

Хворим на АД, у яких концентрація IgE у сльозовій рідині вище 300 мО/мл, необхідне спостереження лікаря-офтальмолога один раз на три місяці з метою своєчасної діагностики розвитку катаракти.

При наявності офтальмологічних ускладнень у хворих на АД доцільно в комплексну терапію призначати препарати «Імунофан» (по 1,0 мл 0,005% розчину внутрішньом'язово один раз на добу через день, курс лікування - 5 ін'єкцій), «Ентеросгель» (три рази на добу: через 2 години після сніданку, за 1,5 години до обіду та через 2 години після вечері). Перед вживанням столову ложку препарату з максимальним наповненням (15 г) ретельно розмішати в 30 мл води для одержання однорідної суміші; тривалість курсу - 10 днів), очні краплі «Сістейн» (по одній краплі 2-3 рази на добу).

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Розумей Н. М. Сравнительная оценка аберрации высшего порядка при различных состояниях оптической системы глаза / Н. М. Розумей, О. С. Аверьянова, Р. Л. Скрипник, Д. Г. Жабоедов // Офтальмологічний журнал. - 2009. - № 3. - С. 8-11. Автор особисто проаналізувала літературу, обстежила хворих, опрацювала результати і сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

2. Розумій Н. М. Атопічний дерматит та патологія органа зору / Н. М. Розумій // Наук. вісник. –Ј 2008. –Ј № 3. –Ј С. 144-145.

3. Нищик А. І. Особливості органа зору при атопічному дерматиті / А. І. Ни-щик, Н. М. Розумій // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. –Ј 2006. –Ј С. 34. Автор особисто проаналізувала літературу, обстежила хворих, статистично опрацювала та сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

4. Нищик А. І. Клинико-иммунологическая характеристика офтальмолог-гических осложнений у больных с атопическим дерматитом / А. І. Нищик, Н. М. Ро-зумій // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. –Ј 2007. –Ј № 3. –Ј С. 166-167. Автор особисто провела клінічне обстеження хворих на АД, забір сльозової рідини та крові, аналіз і статистичну обробку одержаних результатів, сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

5. Скрипник Р. Л. Иммунологические аспекты в прогнозировании вероятности развития катаракты у больных атопическим дерматитом / Р. Л. Скрипник, Н. Г. Быч-кова, Л. В. Сологуб, Н. М. Розумей // Наук. вісник. –Ј 2008. –Ј № 2. –Ј С. 150. Автор особисто провела клінічне обстеження хворих на АД, забір сльозової рідини та крові, проаналізувала і статистично обробила одержані результати, сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

6. Розумей Н. М. Аберрации высшего порядка как ранний диагностический критерий нарушения прозрачности хрусталика у пациентов с атопическим дерматитом / Н. М. Розумей, О. С. Аверьянова, Р. Л. Скрипник // Наук. вісник. Актуальні питання глаукоми, нейроофтальмології. –Ј 2008. –Ј № 20. –Ј С. 149-151. Автор проаналізувала літературу, обстежила хворих, опрацювала результати і сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

7. Якименко Т. Н. Иммунологические аспекты лечения больных атопическим дерматитом / Т. Н. Якименко, Н. М. Розумей // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. –Ј 2008. –Ј № 3. –Ј С. 186–Ј187. Автор особисто провела клінічне обстеження хворих на АД, забір сльозової рідини та крові, аналіз і статистичне опрацювання одержаних результатів, сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

8. Розумій Н. М. Стан системного імунітету у хворих на атопічний дерматит із супутніми офтальмологічними ускладненнями / Н. М. Розумій, Н. Г. Бичкова, Р. Л. Скрипник, С. А. Бичкова, Л. В. Сологуб // Наук. вісник. –Ј 2008. –Ј № 4. - С. 143-146. Автор особисто провела клінічне обстеження хворих на АД, забір сльозової рідини та крові, аналіз і статистичне опрацювання одержаних результатів, сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

9. Жабоедов Г. Д. Патогенетические аспекты изменений хрусталика у больных

атопическим дерматитом / Г. Д. Жабоедов, Р. Л. Скрипник, Н. М. Розумей, Н. Г. Быч-

кова // Первинна глаукома та судинна патологія ока: Всеукр. наук.-практ. конф., 18-19 черв. 2009 р.: тези конф. - З., 2009. - С. 237-239. Автор особисто проаналізувала літературу, обстежила хворих, обробила імунологічні результати та сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

10. Скрипник Р. Л. Синдром Андогского в практике офтальмолога /

Р. Л. Скрипник, Н. М. Розумей // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : Труды Крымского гос. мед. ун-та. –Ј 2007. –Ј Т. 143 (II). –Ј С. 135-136.

11. Патент №36186 Україна МПК G 01 N 33/53. Спосіб прогнозування ймовірності розвитку катаракти у хворих на атопічний дерматит / Скрипник Р. Л., Розумій Н. М., Бичкова Н. Г., Сологуб Л. В.; заявник та патентовласник Нац. мед. ун-т. –Ј № u200808236; заяв. 18.06.08; опубл. 10.10.08, Бюл. № 19. Автор особисто провела клінічне обстеження хворих на АД, забір сльозової рідини та крові, аналіз і статистичне опрацювання одержаних результатів, сформулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

12. Нищик А. І. Клініко-епідеміологічні особливості очних ускладнень у хворих на атопічний дерматит / А. І. Нищик, Н. М. Розумій // Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому Дню здоров'я 2008 року, захист здоров'я від змін клімату, 7-8 квітня 2008 р.: матер. конф. - К., 2008. –Ј С. 142-143. Автор проаналізувала літературу, обстежила хворих, статистично обробила та формулювала висновки, разом з науковим керівником підготувала до друку.

13. Розумій Н. М. Патологія кришталика у хворих на атопічний дерматит / Н. М. Розумій, Р. Л. Скрипник, О. С. Авер'янова, Н. Г. Бичкова, Л. В. Сологуб // Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. –Ј 2008. –Ј № 4. –Ј С. 52-55.

14. Жабоедов Г. Д. Глазные проявления атопического дерматита / Г. Д. Жа-боедов, Н. М. Розумей // Сучасні аспекти судинно-ендокринних захворювань органа зору: II Міжнар. конф., 21-22 квіт. 2005 р.: матер. конф. –Ј К., 2005. –Ј С. 61–Ј62.

15. Жабоедов Г. Д. О синдроме Андогского / Г. Д. Жабоедов, Н. М. Розумей // Сучасні аспекти діагностики та лікування синдрому «сухого ока» та алергічних уражень органа зору : наук.-практ. конф., 2005 р. : матер. конф. –Ј К., 2005. –Ј С. 3-4.

16. Скрипник Р. Л. Особливості органа зору при атопічному дерматиті / Р. Л. Скрипник, А. І. Нищик, Н. М. Розумій // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2006 : II міжнар. наук.-практ. конф. 15-17 травня 2006 р.: матер. конф. –Ј К., 2006. –Ј С. 82-84.

17. Скрипник Р. Л. Клинико-иммунологическая характеристика больных ато-пическим дерматитом и поражением глаз / Р. Л. Скрипник, Н. Г. Бычкова, Н. М. Ро-зумей // Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока: 5 Симпозіум з офтальмохірургії в Україні 14-15 червня 2007 р., м. Донецьк: матер. симп. –Ј Донецьк, 2007. –Ј С. 202-205.

18. Нищик А. І. Очні прояви про атопічному дерматиті / А. І. Нищик, Н. М. Ро-зумій // Новітні підходи до лікування в сучасній медицині : V Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених 17-19 квітня 2007 р.: матер. конф. - К., 2007. –Ј С. 103.

19. Розумей Н. М. Синдром «сухого глаза» у больных атопическим дерматитом / Н. М. Розумей // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини: міжнар. наук.-практ. конф. 25-26 квітня 2007 р.: матер. конф. - Суми, 2007. –Ј С. 207.

20. Скрипник Р. Л. Энтеросорбция в комплексном лечении эндогенного увеита у больных атопическим дерматитом / Р. Л. Скрипник, Н. М. Розумей // Новітні проблеми офтальмології: 6-й Укр.-польс. симп., 9-11 жовтня 2008 р.: Тези наук.-практ. конф. –Ј К., 2008. –Ј С. 186-187.

АНОТАЦІЯ

РОЗУМІЙ Н. М. Особливості офтальмологічної діагностики та лікування ураження органа зору у хворих на атопічний дерматит. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18. - офтальмологія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню клінічних форм офтальмологічних ускладнень у хворих на атопічний дерматит та дослідженню методів ранньої діагностики завдяки застосуванню імунологічних методів та вивчення аберацій. Виявлено позитивний вплив іммуномодулюючої («Імунофан»), сорбційної («Ентеросгель») терапії та «Сістейну» на показники органа зору та імунного статусу хворих на атопічний дерматит з офтальмологічними ускладненнями.

Ключові слова: атопічний дерматит, імунологічні методи, аберації, препарати «Імунофан», «Ентеросгель», «Сістейн».

АННОТАЦИЯ

РОЗУМЕЙ Н.М. Особенности офтальмологической диагностики и лечения поражения органа зрения у больных атопическим дерматитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена проблеме улучшения результатов лечения поражений органа зрения у больных АД путем совершенствования диагностики и комплексного консервативного лечения с учетом коррекции иммунного состояния.

Клинические исследования проведены у 135 больных АД. Среди обследованных нами больных АД у 26 (19,3%) отмечено сочетание локализации высыпаний на лице с воспалительным процессом кожи периорбитальных областей, экзема век выявлена у 90 больных (66,7%). Среди клинических признаков дерматита век у больных АД характерной чертой была сухость кожи век у 79 больных (58,5%), симптом лихенификации - у 63 больных (46,7%), усиление кожного рисунка на веках - у 77 больных (57,0%), складка Денье-Моргана на нижнем веке параллельно интермаргинальному краю века - у 72 больных (53,3%).

Нами была изучена слезопродукция у больных АД с офтальмологическими осложнениями. У 107 больных АД (214 глаз, 79,3%) диагностировали синдром «сухого глаза» (ССГ) различной степени тяжести: с тяжелой степенью ССГ - 48,2%, с легкой и средней степенью ССГ - 20,0% и 11,1%, соответственно.

Атопический кератоконъюнктивит (АКК) встречался у 52 больных (104 глаза, 38,5%). У 7 (14 глаз, 5,2%) пациентов выявлен поверхностный кератит, у 3 (6 глаз, 2,2%) точечный эпителиальный кератит. Эндогенный увеит был диагностирован у 21 больного (21 глаз, 15,6%). При обследовании 135 больных АД эписклерит был диагностирован у 2 больных (4 глаза, 1,5%) и склерит - у 2 больных (2 глаза, 1,5%). У 58 больных (42,9%) отмечена различная степень нарушения прозрачности хрусталика в 86 глазах (31,8%). При изучении особенностей аберраций было выявлено повышение уровня аберраций высшего порядка у больных АД молодого возраста (до 35 лет) и по характеру аберрации имеют особенности хрусталика, присущие пожилым людям, т. е. у больных АД обнаружено преждевременное инволюционное изменение хрусталика.

Исходя из основной роли иммунной системы в патогенезе развития АД, нами было изучено состояние местного и общего иммунитета у больных АД с офтальмологическими осложнениями.

Наше исследование показало, что у больных АД с атопичной катарактой концентрация IgE в слезе в 6,92 раза выше по сравнению с больными АД без катаракты. Таким образом, повышение уровня IgE в слезной жидкости может быть специфическим критерием для оценки вероятности развития и тяжести глазных осложнений, в частности катаракты у больных данной категории. Следовательно, уровень IgE в слезной жидкости, а именно - его концентрация в слезе, превышающая 300 мЕ/мл, может быть специфическим маркером и объективным показателем вероятности развития катаракты у больных АД.

Нами была предложена схема комплексного лечения офтальмологических осложнений у больных АД, которая включает дополнительное использование иммуномодулирующего препарата «Имунофан», сорбента «Энтеросгель» и глазных капель «Систейн» - для коррекции проявлений ССГ.

Применение данного комплекса способствовало нормализации иммунологических показателей системного и местного иммунитета и, как следствие, уменьшению клинических проявлений офтальмологических осложнений у больных АД.

Ключевые слова: атопический дерматит, иммунологические методы, аберрации, препараты «Имунофан», «Энтеросгель», «Систейн».

SUMMARY

ROZUMIY N. M. Ophthalmological diagnostics features and complex treatment of eyes disorders in atopic dermatitis patients. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on specialty 14.01.18. - ophthalmology. - National Academy of Post-Graduate Education Named After P. L. Shupik Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation is dedicated to clinical form studying of eyes disorders in atopic dermatitis patients and improvement the principles of early diagnostics immunological methods and aberration investigations were used. Revealed positive influence of the immunomodulated («Imunofan») and sorbtion («Enterosgel») drugs, «Sistein» on the ocular data and immunological status of patients with eyes disorders in atopic dermatitis patients.

Key words: atopic dermatitis, immunological methods, aberration investigations, preparations «Imunofan», «Enterosgel», «Sistein».

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АД	- атопічний дерматит
АД+К	- атопічний дерматит та катаракта
АД+АКК	- атопічний дерматит та атопічний кератокон'юнктивіт
АД+Ск	- атопічний дерматит зі склеритом та епісклеритом
АД+Ув	- атопічний дерматит та увеїт
АЗ	- алергічні захворювання
АлД	- алергічний дерматит
АК	- алергічний кон'юнктивіт
АКК	- атопічний кератокон'юнктивіт
ВОТ	- внутрішньоочний тиск
ВКК	- весінній кератокон'юнктивіт
Еа-РУК	- еритроцит - розеткоутворююча клітина
Кп	- катаракта ускладнена початкова
Кзр/нзр	- катаракта ускладнена зріла і незріла
ОСТ	- оптична когерентна томографія
РБТЛ з ФГА	- реакція бласттрансформації лімфоцитів з фітогемаглютиніном
ССО	- синдром «сухого ока»
ЦІК	- циркулючий імунний комплекс
ФАГ	- флуоресцентна ангіографія
Ig	- імуноглобулін
PSF	- функція розсіювання точки вищого порядку
RMS H	- аберації вищого порядку (для 5 и 6 мм зони)
SIgA	- секреторний імуноглобулін А

Размещено на Allbest.ru

автореферат "Особливості офтальмологічної діагностики та лікування ураження органа зору у хворих на атопічний дерматит" скачать

Подобные документы

Імунологічні особливості діагностики і лікування травматичних ерозії рогівки
Клінічні особливості, характер та вираженість порушень з боку місцевого імунітету ока і цитокінового профілю сльози. Лікування хворих на травматичні ерозії рогівки. Вплив додаткового застосування ліпофлавону на показники місцевого імунітету ока.

автореферат [100,7 K], добавлен 19.03.2009
Оптимізація комплексного лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану імунітету
Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.

автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009
Особливості діагностики, клінічного перебігу та лікування сепсису у хворих-наркоманів
Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.

автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009
Інтраопераційна профілактика ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих
Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.

автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009
Інфаркт міокарда у хворих на цукровий діабет 2 типу: особливості патогенезу, клінічного перебігу, лікування та прогнозування ускладнень
Критерії проведення раціональної фармакотерапії порушень вуглеводного обміну. Спосіб корекції гіпертригліцеридемії у хворих на інфаркт міокарда з порушеною функцією печінки. Особливості порушення вуглеводного обміну. Стан ліпідного обміну у хворих.

автореферат [948,3 K], добавлен 21.03.2009
Реабілітаційна програма поетапного комплексного не медикаментозного відновного лікування хворих на артеріальну гіпертонію
Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.

дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013
Особливості клініки, діагностики і лікування генералізованого пародонтиту при інвазії ротових найпростіших
Клініко-лабораторне обґрунтування і розробка медикаментозного лікування хворих на генералізований пародонтит при ротовій протоінвазії. Порівняльна оцінка методів прогозоологічної діагностики і діагностика інвазії протистів у пародонтологічних хворих.

автореферат [135,2 K], добавлен 15.08.2009
Клініко-морфологічна та функціональна характеристика стану гепатобіліарної системи у хворих з синдромом холестазу та його етіопатогенетична корекція
Особливості патогенезу, клінічного перебігу, лабораторної діагностики, морфологічних і морфометричних змін печінки у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки з синдромом холестазу, розробка концепції діагностики і лікування виявлених порушень.

автореферат [61,6 K], добавлен 21.03.2009
Особливості окислювального стресу та стан імунної системи у онкологічних хворих в залежності від методу та результатів лікування
Особливості прояву окисного стресу в онкологічних хворих на доопераційному етапі й під час лікування. Функціональна активність симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофазно-надниркової систем. Оцінка стану імунної системи та розробка стратегії лікування.

автореферат [72,5 K], добавлен 09.04.2009
Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності організму
Вплив імуномодулюючого та мембраностабілізуючого препарату "Амізон" в комплексному лікуванні на клінічний стан хворих з контузією ока. Гемодинаміка та гідродинаміка органа зору, імунологічний статус, стабільність мембран лізосом ока, покращення зору.

автореферат [45,0 K], добавлен 04.04.2009

Другие документы, подобные "Особливості офтальмологічної діагностики та лікування ураження органа зору у хворих на атопічний дерматит"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.