Особливості лікування генералізованого пародонтиту у жінок зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

МАКАРЕНКО ВІРА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.314.17-008.1-085+616.71

ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У ЖІНОК ЗІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ

14.01.22 - стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (ректор - доктор медичних наук, професор А. А. Бабанін).

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Мазур Ірина Петрівна,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Інститут стоматології, професор кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Борисенко Анатолій Васильович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Чумакова Юлія Геннадіївна,

Державна установа «Інститут стоматології Академії медичних наук України», завідувач відділу захворювань пародонта

Захист відбудеться «06» березня 2009 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика за адресою: 04054, м. Київ, вул. Пимоненка, 10 А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий «02» березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

к. м. н., доцент В. І. Радько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генералізовані захворювання пародонта, за даними багатьох епідеміологічних досліджень, є найпоширеніші у сучасній стоматології (ВОЗ, 2000; М. Ф. Данилевський, А. В. Борисенко, 2000).

В останнє десятиліття спостерігається істотне зростання цієї патології, особливо у жінок в перименопаузальному та постменопаузальному періоді життя, що пов'язано з гормональною перебудовою організму (І. П. Мазур, 2003; Г. Ф. Білоклицька, 2003). У цей період у жінок різко зростає частота виникнення структурно-функціональних порушень кісткової тканини, які поглиблюють перебіг генералізованого пародонтиту.

Тому надзвичайно актуальною є своєчасна діагностика і лікування структурно-функціональних порушень кісткової тканини для запобігання ускладнень захворювань пародонта. Проте сучасний стан закладів практичної охорони здоров'я нашої держави, висока вартість іноземного обладнання потребує розробки методів діагностики, оптимальних з точки зору співвідношення ціна/якість. (В. В. Поворознюк, 2003).

Велика кількість робіт закордонних вчених із вивчення показників рентгеноморфометричних індексів свідчить про підвищений в останнє десятиліття інтерес до можливості їх використання в попередній діагностиці остеопорозу, оскільки встановлено взаємозв'язок між остеопорозом і зменшенням мінеральної щільності кісткової тканини щелеп, що припускав Groen J. J. ще в 1960 р. Проте нами не було знайдено повідомлень про вивчення показників цих індексів у жінок з генералізованим пародонтитом.

Одним із актуальних завдань сучасної терапевтичної стоматології є підвищення ефективності лікування захворювань пародонта, для розв'язання якого використовують цілий комплекс різних лікувальних заходів (Г. Н. Вишняк, 1999; В. С. Іванов, 1998; А. І. Грудянов, 2000). Зважаючи на велику кількість ускладнень та побічних реакцій, що досить часто провокуються медикаментозною терапією, перспективним напрямком лікування генералізованого пародонтиту є використання фізичних і природних чинників та їхня комбінація (А. І. Райда, 1988, А. В. Борисенко, А. В. Марков 2001).

Препарат «Біоль» належить до комплексних препаратів, який створено на основі віджиму сакської лікувальної грязі, і містить весь комплекс мінеральних солей, що є в цілісній грязі, мікроелементи, активні органічні речовини і біогенні стимулятори у високій концентрації (до 180 г/л) та має протизапальні, антисептичні та репаративно-регенераційні властивості (В. А. Хохлов, 2001).

Таким чином, беручи до уваги велику поширеність генералізованого пародонтиту та підвищений ризик виникнення остеопорозу у жінок, особливо з віком, було вирішено розробити комплекс заходів, направлених на своєчасну діагностику структурно-функціональних порушень кісткової тканини і диференційоване місцеве та загальне остеотропне лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри стоматології факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України «Епідеміологія, профілактика і лікування захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота»

(№ ДР 0198U007586). Автор була безпосереднім виконавцем окремого фрагменту зазначеної теми.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - підвищення ефективності діагностики, профілактики і лікування генералізованого пародонтиту у жінок зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини з використанням рентгеноморфометричних індексів нижньої щелепи.

Для досягнення мети дослідження були визначені такі завдання:

1. Дослідити особливості макроструктурних змін альвеолярного відростка і тіла нижньої щелепи у жінок молодого і середнього віку, хворих на генералізований пародонтит.

2. Вивчити особливості структурно-функціонального стану альвеолярного відростка і тіла нижньої щелепи у жінок з генералізованим пародонтитом із застосуванням рентгеноморфометричних індексів.

3. Оцінити діагностичну ефективність рентгеноморфометричних індексів нижньої щелепи у встановленні структурно-функціональних порушень кісткової тканини жінок з генералізованим пародонтитом.

4. Вивчити взаємозв'язок рентгеноморфометричних індексів нижньої щелепи й структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок різного віку, що мають генералізовані захворювання пародонта.

5. Оцінити ефективність диференційованої комплексної системної і місцевої остеотропної терапії в лікуванні генералізованого пародонтиту у жінок.

Об'єкт дослідження: стан тканин пародонта, макроструктура нижньої щелепи і альвеолярного відростка, рентгеноморфометричні показники.

Предмет дослідження: структурно-функціональні порушення кісткової тканини зубощелепного апарату і скелета, макроструктурні зміни зубощелепного апарату у жінок середнього віку із захворюваннями пародонта, ефективність методів лікування генералізованого пародонтиту у жінок зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини.

Методи дослідження: клінічні - стоматологічне і пародонтологічне дослідження з визначенням параклінічних індексів; рентгенологічні - ортопантомографія, прицільні знімки зубів; рентгеноморфометричні: нижньощелепний кортикальний індекс (НКІ), ментальний індекс (МІ), антегоніальный індекс (АІ), гоніальний індекс (ГІ), панорамний нижньощелепний індекс (нижній) (ПНІ (н)), панорамний нижньощелепний індекс (верхній) (ПНІ (в)), індекс резорбції альвеолярного відростка (ІРАВ), висота нижньої щелепи (ВНЩ), висота тіла нижньої щелепи (ВТНЩ), висота альвеолярного відростка нижньої щелепи (ВАВНЩ) на дистальній поверхні іклів; функціональне дослідження кісткової тканини - ультразвукова денситометрія «Achilles+»; рентгеностеоденситометрія (система АРМ «Остеолог»); статистичні - оцінка вірогідності отриманих даних

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені вікові особливості макроструктурних змін альвеолярного відростка і тіла нижньої щелепи жінок середнього (45-59 років) і молодого (20-44 років) віку з генералізованим пародонтитом. Встановлене достовірне збільшення висоти тіла нижньої щелепи свідчить про компенсаторно-пристосовні процеси, що відбуваються в зубощелепній системі жінок середнього віку.

Вперше у жінок з генералізованим пародонтитом вивчені особливості структурно-функціонального стану альвеолярного відростка і тіла нижньої щелепи з використанням рентгеноморфометричних індексів, за результатами яких встановлена істотна перебудова кортикальної пластинки нижньої щелепи у вищезгаданих осіб.

Вперше проведено оцінку діагностичної ефективності рентгеноморфометричних індексів у встановленні структурно-функціональних порушень кісткової тканини у жінок з генералізованими захворюваннями пародонта.

Вперше встановлено взаємозв'язок між показниками ментального (МІ), антегоніального (АІ) і нижньощелепного кортикального (НКІ) індексів та індексом щільності кісткової тканини жінок молодого і середнього віку з генералізованим пародонтитом, встановленим за допомогою ультразвукової денситометрії.

Вперше оцінена ефективність застосування диференційованого комплексного лікування генералізованого пародонтиту з використанням місцевої (ультрафонофорез з «Біолем») і загальної («Кальцемін») остеотропної терапії і доведена необхідність його призначення пацієнткам з генералізованим пародонтитом, що мають структурно-функціональні порушення кісткової тканини.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі результатів клініко-рентгенологічного дослідження для діагностики стану кісткової тканини у жінок з генералізованим пародонтитом запропоновано використовувати в практиці лікарів-стоматологів рентгеноморфометричні індекси. Для диференційованого підходу до призначення системної остеотропної терапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту запропоновано використовувати показники нижньощелепного кортикального індексу. Запропоноване диференційоване комплексне лікування генералізованого пародонтиту з використанням ультрафонофорезу з «Біолем» і препарату «Кальцемін» вирізняється доступністю, відсутністю ускладнень, можливістю широкого використання в стоматологічних закладах різного рівня, дозволяє досягнути тривалої ремісії захворювання, поліпшення адаптаційних та компенсаторних процесів в кістковій тканині щелеп.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес стоматологічних кафедр Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського. Розроблені схеми диференційного комплексного лікування генералізованого пародонтиту впроваджені в практику роботи Євпаторійської міської стоматологічної поліклініки, клінічного санаторію «Примор'я» (м. Євпаторія), клінічного реабілітаційного медичного центра МОЗ України (м. Євпаторія).

Особистий внесок претендента. Дисертантом самостійно виконано патентно-інформаційний пошук по темі дисертації, разом із науковим керівником сформульовані мета і завдання дослідження. Самостійно обґрунтовано методи обстеження, необхідні для вирішення поставлених завдань. Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження і лікування хворих, виконано рентгеностеоденситометричні дослідження пацієнток, визначені показники рентгеноморфометричних індексів та функціональний стан кісткової тканини. Автором самостійно проаналізовані отримані результати, проведено узагальнення, зроблені обґрунтовані висновки і практичні рекомендації, а також в повному обсязі написані всі розділи дисертації і забезпечено впровадження результатів досліджень в клінічну практику.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження представлено та обговорено на наукових читаннях лікарів «Acta Eupatorica» «Актуальні питання санаторно-курортної реабілітації в м. Євпаторії» (Євпаторія, 2005 р.), науково-практичній конференції лікарів Євпаторійського курорту «Acta Eupatorica» «Актуальні питання санаторно-курортної реабілітації в м. Євпаторії», присвяченої 200-річчю кримських курортів (Євпаторія, 2007 року), науково-практичній конференції «Актуальні питання діяльності санаторно-курортних установ в сучасних умовах» (Євпаторія, 2007 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення пародонтології, імплантології і остеології» (Одеса, 2007 р.), науково-практичній конференції лікарів Євпаторійського курорту «Acta Eupatorica» (Євпаторія, 2008 року).

Публікації. Головні результати дисертації опубліковані у 12 наукових працях. Серед них 6 статей в наукових виданнях, 5 з яких затверджено ВАК України, 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях, методичні рекомендації в співавторстві.

Обсяг і структура дисертації. Повний обсяг дисертації становить 149 сторінок принтерного тексту. Робота викладена російською мовою і складається зі змісту, вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали і методи дослідження», трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел літератури. Список літератури вміщує 282 джерела, з яких 163 відчизняних і 119 іноземних. Роботу проілюстровано 26 таблицями та 22 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи досліджень. Для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань проведено обстеження 132 жінок віком від 20 до 59 років (середній вік 44,2±2,3 років). Серед них були 107 жінок (середній вік 46,2±1,24 років), хворих на генералізований пародонтит різного ступеня важкості та 25 жінок (середній вік 36,94±2,04 років) з інтактними тканинами пародонта.

Стан тканин пародонта пацієнток оцінювали згідно із загальноприйнятою схемою з використанням суб'єктивних методів дослідження (скарги, анамнез), стоматологічного та пародонтологічного обстеження. Діагноз встановлювався згідно з класифікацією М. Ф. Данилевського (1998).

Дослідження проводилося в два етапи. На першому етапі для вивчення вікових особливостей макроструктурних змін альвеолярного відростка і тіла нижньої щелепи хворі на генералізований пародонтит жінки були розділені на групи молодого віку (20-44 роки), яку склали 55 жінок (середній вік 36,74±0,87 років), та середнього віку (45-59 років) 52 жінки (середній вік 52,87± 0,75 років). Розподіл жінок за віковими періодами проведено відповідно до класифікації, прийнятої на Міжнародному Європейському семінарі з охорони здоров'я літніх і старих людей (Київ, 12-14 травня 1963 року).

Залежно від наявності генералізованих захворювань пародонта і структурно-функціонального стану кісткової тканини пацієнтки були розділені на три групи. До першої групи (I) увійшли 66 жінок, хворих на генералізований пародонтит різного ступеня важкості (середній вік 49,48±1,75 років) зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини (остеопенія, остеопороз). Другу групу (II) склала 41 жінка з генералізованим пародонтитом різного ступеня тяжкості (середній вік 44,25±2,22 років) з нормальними показниками мінеральної щільності кісткової тканини. 25 жінок (середній вік 36,94±2,04 років) зі здоровими тканинами пародонта і нормальними показниками кісткової тканини склали третю групу (III).

Індексна оцінка стану тканин пародонта і гігієни порожнини рота здійснювалась за допомогою папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (ПМА) (C. Parma, 1961 р.), пародонтального індексу (ПІ) (A. Russel, 1956 р.), індексу Рамфьорда (ІР) (1959 р.), індексу гігієни (ІГ) (Федоров і Володкіна, 1971 р.) та проби Кулаженко (1967 р.).

Для оцінки ступеня і характеру деструкції альвеолярного відростка та визначення показників рентгеноморфометричних індексів використовували рентгенологічні дослідження. Ортопантомографія проводилася за допомогою ортопантомографа (Planmeca PM 2002 EC Ploline Panoramic X-ray unit) одним оператором при стандартному положенні голови у всіх 132 жінок.

За отриманими зображеннями нижніх щелеп на ортопантомограмах були визначені показники рентгеноморфометричних індексів. Ментальний індекс (МІ) (A. Taguchi, 1995) визначався як висота кортикальної пластинки нижньої щелепи, що вимірювалася під серединою ментального отвору. Панорамні нижньощелепні індекси (ПНІ (н) (B. W. Benson, 1991)) та (ПНІ (в) (D. Ledgerton, 1997)) були обраховані як співвідношення значення МІ до відстані від нижнього краю ментального отвору до нижньої межі нижньої щелепи (ПНІ (н)) та значення МІ до висоти відстані від верхнього краю ментального отвору до нижньої межі нижньої щелепи (ПНІ (в)). Індекс ступеня резорбції альвеолярного відростка (ІРАВ) (L. F. Ortman, 1989) визначався як співвідношення висоти нижньої щелепи до відстані від середини ментального отвору до нижньої межі нижньої щелепи. При визначенні антегоніального індексу (АІ) (D. Ledgerton, 1999) вимірювалася ширина кортикальної пластинки в ділянці, розташованій попереду від кута нижньої щелепи (антегоніальна ділянка). Гоніальний індекс (ГІ) (J. Bras, 1982) визначався як висота кортикальної пластинки в області кута нижньої щелепи. Нижньощелепний кортикальний індекс (НКІ) (E. Klemetti, 1994) визначали згідно з рентгенологічними особливостями кортикальної пластинки нижньої щелепи за трибальною шкалою. Клас С1 визначався, коли ендоостальний край кортикальної пластинки був однорідний і чіткий з обох боків; клас С2 діагностувався, коли внутрішній ендоостальний край мав ендоостальні кортикальні розшарування; при наявності значних кортикальних розшарувань по всій висоті кортикальної пластинки, внутрішньокісткових лакунарних порожнин діагностували клас С3. Також нами проведені вимірювання висоти нижньої щелепи (ВНЩ), висоти альвеолярного відростка (ВАВ) та висоти тіла нижньої щелепи (ВТНЩ) на дистальній поверхні іклів нижньої щелепи.

Для оцінки мінеральної щільності кісткової тканини використовували ультразвукову денситометрію (апарат «Achilles +», «Lunar Corp.», США, 1995) та рентгеностеоденситометрію (апарат АРМ-остеолог). В роботі були використані індекс міцності кісткової тканини (ІМ, %); Т-критерій - у величинах стандартних відхилень (SD) від пікової кісткової маси та Z-критерій - у величинах стандартних відхилень (SD) від мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) здорової людини тієї самої статі, віку та етнічної групи. При рентгеностеоденситометричному дослідженні визначали кортикальні індекси ІІ, ІІІ, ІV, V метакарпальних кісток та інтегральний кортикальний індекс (В. В. Поворознюк зі спів., 2001).

На другому етапі було проведено клініко-рентгенологічне обгрунтування ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту із застосуванням фармакологічного засобу «Кальцемін» і препарату «Біоль» у жінок, що склали I та ІІ групи дослідження. Групи I і II були стандартизовані за ступенем тяжкості генералізованого пародонтиту і показниками параклінічних індексів.

Проведено комплексне пародонтологічне лікування у 107 хворих на генералізований пародонтит. Залежно від методів лікування пацієнтки обох груп були розподілені на підгрупи А (60 жінок) і Б (47 жінок). Пацієнткам обох груп було проведено первинне пародонтологічне лікування. До комплексу лікувальних заходів пацієнток підгруп IА і IIА було додатково включено препарат «Кальцемін» - по 1 табл. 2 рази на день (у підгрупі ІА протягом 3-х місяців, в підгрупі IIА протягом одного місяця), а також місцево ультрафонофорез з «Біолем» по 10 хв. щодня або через день курсом 10-12 процедур.

Пацієнткам усіх підгруп було призначено підтримувальне пародонтологічне лікування. Один раз на чотири місяці проводили професійну гігієну порожнини рота. Пацієнтки підгруп А через 6 місяців додатково проходили повторний курс лікування «Кальцеміном» (у підгрупі І А протягом 3-х місяців, в підгрупі II А протягом одного місяця) і приймали 10 процедур ультрафонофорезу з «Біолем».

Ефективність лікування оцінювали за безпосередніми та віддаленими (через один рік) результатами динаміки змін показників клінічних, рентгенологічних і рентгеноморфометричних методів дослідження.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведеного нами дослідження в групах пацієнток молодого і середнього віку з генералізованим пародонтитом різного ступеня важкості показали, що у жінок з віком поглиблюється тяжкість перебігу генералізованого пародонтиту. Це підтверджували достовірні відмінності показників параклінічних індексів, що характеризують активність запально-деструктивних змін в тканинах пародонта (значення пародонтального індексу і індексу Рамфьорда в групі жінок середнього віку склали 3,64±0,14 балів і 4,85±0,25 балів, в групі молодого віку - 2,86±0,12 балів і 3,71±0,24 балів відповідно (p<0,05)).

Дані денситометричних досліджень свідчать, що з віком збільшується частота структурно-функціональних порушень кісткової тканини: у групі жінок середнього віку частота поширення структурно-функціональних порушень кісткової тканини була вища (69 %), ніж у жінок молодого віку (55 %), причому істотне зростання патології (21 %) в цій групі було за рахунок остеопорозу. Результати кореляційного аналізу між віком і показниками індексу щільності кісткової тканини ультразвукового дослідження (r=-0,35; p<0,003) та інтегрального кортикального індексу рентгеностеоденситометричного дослідження (r=0,41; p<0,0005) свідчили про те, що з віком погіршується стан кісткової тканини. Таким чином, в результаті дослідження було встановлено вплив структурно-функціональних порушень кісткової тканини на тяжкість перебігу генералізованого пародонтиту.

Проведення порівняльного аналізу ультразвукової денситометрії і рентгеностеоденситометрії показало, що в діагностиці структурно-функціональних порушень кісткової тканини у жінок однаково ефективні обидва методи досліджень. Отримані результати свідчать, що інтегральний кортикальний індекс є більш інформативним в діагностиці структурно-функціональних порушень кісткової тканини, оскільки кортикальна кісткова тканина більш чутлива до вікових змін.

Аналіз показників рентгеноморфометричних індексів у жінок з генералізованим пародонтитом молодого і середнього віку виявив вікові макроструктурні зміни в кортикальній пластинці і тілі нижньої щелепи. Встановлено достовірне збільшення висоти тіла нижньої щелепи: 19,46±0,43 мм у жінок середнього віку порівняно із 18,05±0,43 мм у жінок молодого віку, водночас виявлено тенденцію до зниження висоти альвеолярного відростка (13,82±0,33 мм і 14,57±0,45 мм відповідно). Виявлені зміни є компенсаторно-пристосувальною реакцією зубощелепної системи на вік та зумовлені зміною мінеральної щільності кісткової тканини.

Відзначені суттєві зміни структури кортикальної пластинки нижньої щелепи у жінок з віком: зареєстровані значні розшарування та лакунарні дефекти кортикальної пластинки (клас С3 НКІ) у 34 % жінок середнього віку, разом з тим клас С1 не було діагностовано. Серед жінок молодого віку клас С3 НКІ діагностувався лише на трьох ортопантомограмах жінок (5 %), тоді як у 18 % ендоостальний край нижньощелепного кортексу був чітким і рентгенологічно однорідним з обох боків нижньої щелепи (клас С1). При порівнянні показників НКІ у жінок молодого віку (1,86±0,07 балів) і середнього віку (2,34±0,08 балів) були отримані високодостовірні відмінності (р<0,0002). Ці зміни свідчать про активізацію процесів фізіологічної перебудови кісткової тканини та інтенсифікації процесів кісткоутворення під впливом функціонального жувального навантаження у жінок середнього віку.

Вивчено вплив запально-деструктивних процесів в альвеолярному відростку на структурну організацію зубощелепного комплексу за даними рентгеноморфометричних індексів. При проведенні порівняльного аналізу показників рентгеноморфометричних індексів у жінок з генералізованим пародонтитом і здоровими тканинами пародонта встановили, що при запально-деструктивних процесах в тканинах пародонта змінюється структура кортикальної пластинки нижньої щелепи. У жінок, хворих на генералізований пародонтит, виявлено значні розшарування кортикальної пластинки (клас С2) у 76 осіб (71 %) і значні розшарування та лакунарні дефекти кортикальної пластинки (клас С3) - у 21 (20 %). Лише у 10 пацієнток (9 %) ендоостальный край кортикальної пластинки був однорідний і чіткий з обох боків нижньої щелепи (клас С1). Тоді як у жінок з інтактним пародонтом клас С1 діагностовано у 13 осіб (52 %), клас С2 - у 12 (48 %), а клас С3 не був виявлений в жодної з них (рис. 1). При порівнянні показників НКІ жінок з інтактним пародонтом (1,56±0,16 балів) і генералізованим пародонтитом (2,24±0,05 балів) були отримані високодостовірні відмінності (р<0,0002). Ці зміни кортикальної пластинки нижньої щелепи свідчать про істотну перебудову нижньощелепної кістки у хворих на генералізований пародонтит.

жінка генералізований пародонтит

Рис. 1. Розповсюдженість структурних змін кортикальної пластинки нижньої щелепи (класи С1, С2 та С3 НКІ) у жінок з генералізованим пародонтитом та інтактними тканинами пародонта

Показники індексу резорбції альвеолярного відростка, як і очікувалося, мали достовірні відмінності (p<0,05) між групами жінок із захворюваннями пародонта - 2,26±0,04 мм і без ознак хвороби - 2,46±0,07 мм. Для решти рентгеноморфометричних індексів (МІ, АІ, ГІ, ПНІ (н) та ПНІ (в)), що характеризують ширину кортикальної пластинки нижньої щелепи на різних її ділянках, суттєвих відмінностей не встановлено, а тільки виявлено тенденцію до їх збільшення в групі жінок із захворюваннями пародонта. Отримані результати свідчать про те, що запально-деструктивні захворювання пародонта не мають істотного впливу на показники цих індексів.

У жінок із генералізованим пародонтитом було встановлено достовірне зниження висоти альвеолярного відростка (р<0,0001) на тлі збільшення висоти тіла нижньої щелепи (p<0,002) (рис. 2). Отримані результати свідчать про компенсаторно-пристосувальну реакцію кісткової тканини нижньої щелепи у хворих на генералізований пародонтит у відповідь на запально-деструктивні процеси в альвеолярному відростку.

Аналіз результатів ультразвукової денситометрії і рентгеностеоденситометрії показав достовірне зниження показників кортикальних індексів II, III, IV, V метакарпальних кісток та інтегрального кортикального індексу у жінок з остеопорозом. При проведенні кореляційного аналізу отримано суттєвий кореляційний зв'язок між інтегральним кортикальним індексом (ІКІ) та індексом міцності кісткової тканини, визначеним за допомогою ультразвукової денситометрії (r=0,38; p<0,005). Отримані результати дослідження мінеральної щільності кісткової тканини свідчать про те, що рентгеностеоденситометрія дозволяє адекватно оцінювати її структурно-функціональний стан.



Рис. 2. Зміни висоти альвеолярного відростка (ВАВ) і тіла нижньої щелепи (ВТНЩ) в області іклів нижньої щелепи у жінок з генералізованим пародонтитом та інтактними тканинами пародонта

Вивчено взаємозв'язок між рентгеноморфометричними індексами нижньої щелепи та структурно-функціональним станом кісткової тканини жінок із захворюваннями пародонта з метою подальшого використання рентгеноморфометричних індексів в стоматологічній практиці для діагностики остеопенії та остеопорозу скелета. У нашому дослідженні встановлені достовірні відмінності між показниками індексів НКІ, МІ, АІ, ПНІ (н) і ПНІ (в) в групах жінок з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини і остеопорозом, що мають генералізований пародонтит. У групі жінок з остеопенією показники МІ, АІ, ПНІ (н) і ПНІ (в) були нижчі, а показник НКІ дещо вищий, ніж у жінок з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини, проте ці відмінності були недостовірні (p>0,05). Так, у жінок з остеопорозом ширина кортикальної пластинки нижньої щелепи (МІ) склала 3,99±0,26 мм, а в групі пацієнток без структурно-функціональних порушень кісткової тканини - 4,67±0,15 мм (p=0,02). Ширина кортикальної пластинки нижньої щелепи в антегоніальній ділянці (АІ) в групі жінок з остеопорозом складала 3,42±0,22 мм, у жінок з нормальною мінералізацією кісткової тканини - 3,9±0,10 мм (p<0,02).

Достовірні відмінності між показниками індексів жінок вищезазначених груп були встановлені для панорамного нижньощелепного індексу (ПНІ (н)) і панорамного нижньощелепного індексу (ПНІ (в)) (p<0,02). Значення індексів ПНІ (н) і ПНІ (в) у жінок з остеопоротичною кістковою тканиною склали 0,32±0,02 і 0,26±0,02, у жінок з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини - 0,39±0,01 і 0,31±0,01 відповідно. Це свідчить про високу інформативність зазначених індексів в діагностиці остеопорозу.

Результати визначення НКІ на ортопантомограмах досліджуваних жінок продемонстрували достовірні зміни в її структурі за наявності у пацієнток остеопорозу: у 50 % жінок кортикальна пластинка нижньої щелепи мала сильні розшарування або явну пористість (клас С3), у іншої половини діагностувалися півмісяцеві дефекти або сформовані ендоостальні кортикальні розшарування (клас С2). У групі з нормальними показниками мінеральної щільності кісткової тканини клас С2 НКІ був визначений у 78 %, клас С3 встановлений тільки у 3 пацієнток (7 %), проте одна з цих жінок мала Т-показник > 1, а дві інші - високий Z-показник (>1), що свідчить про генетично закладений остеосклеротичний тип кісткової тканини. Кортикальна пластинка нижньої щелепи решти жінок зазначеної групи (15 %) не мала структурних змін і була віднесена до класу С1. При проведенні розрахунків характеристик тесту для визначення діагностичної ефективності НКІ у встановленні остеопорозу було виявлено, що чутливість цього індексу склала 70 %, специфічність - 84 %, загальна валідність - 82 % (рис. 3). Це свідчить про високу інформативність індексу НКІ в діагностиці остеопорозу та структурно-функціональних порушень кісткової тканини.

Рис. 3. Розповсюдженість структурних змін кортикальної пластинки нижньої щелепи (класи С1, С2 та С3 НКІ) у жінок з генералізованим пародонтитом в групах з нормальними показниками мінеральної міцності кісткової тканини (ММКТ) та остеопорозом

Не встановлено істотних відмінностей між групами жінок з остеопорозом і нормальними показниками мінеральної щільності кісткової тканини для індексів ІРАВ та ГІ.

Вивчено взаємозв'язок рентгеноморфометричних індексів нижньої щелепи і структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок різного віку, що мають генералізовані захворювання пародонта. Результати проведеного кореляційного аналізу між індексом міцності кісткової тканини скелета, який визначався за допомогою методу ультразвукової денситометрії, та показниками рентгеноморфометричних індексів виявили суттєвий кореляційний зв'язок для AI (r=0,36; p<0,005), НКІ (r=-0,27; p<0,03) та MІ (r=0,25; p<0,05).

Таким чином, отримані результати дослідження свідчать про те, що за наявності остеопорозу у жінок з генералізованими захворюваннями пародонта спостерігаються макроструктурні зміни зубощелепної системи. Ці зміни свідчать про активну перебудову кісткової тканини у вигляді репаративної реакції на функціональне жувальне навантаження. Зміни кортикальної пластинки нижньої щелепі у вигляді рарефікації, сильних розшарувань, лакунарних дефектів, що класифікуються як клас С3 при визначенні нижньощелепного кортикального індексу (НКІ), частіше спостерігаються у пацієнток з остеопенією і остеопорозом, а також із остеосклерозом. Отримані результати дослідження свідчать, що метаболічні остеопатії (остеопороз та остеосклероз) істотно погіршують адаптаційні і компенсаторні механізми кісткоутворення в нижній щелепі, що може істотно ускладнити перебіг генералізованого пародонтиту.

На другому етапі дослідження проведена оцінка ефективності системної і місцевої остеотропної терапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. Найближчі результати клініко-рентгенологічного дослідження у хворих на генералізований пародонтит свідчили про зниження запальних процесів в тканинах пародонта. Порівняльний аналіз показників індексів гігієни по Федорову-Володкіній і ПМА свідчили про те, що у всіх пацієнток після завершення курсу лікування істотно поліпшувався гігієнічний стан порожнини рота (p<0,05), а також істотно знижувалася інтенсивність запальних процесів в тканинах пародонта (p<0,05). У пацієнток всіх підгруп в кінці курсу лікування наголошувалося достовірне зниження значень індексу Рамфьорда (p<0,05). Так, в підгрупі IА показник ІР до лікування склав 5,3±0,21 балів, після лікування - 4,2±0,24 балів; у підгрупі IБ - до лікування - 5,1±0,17 балів, після - 4,5±0,31 балів; у підгрупах IIА і ІІБ до лікування 4,8±0,12 і 4,0±0,1 балів, а після лікування 4,9±0,18 і 4,3±0,15 балів відповідно. Проте у пацієнток підгруп IА і IIА, в комплекс лікувальних заходів яких був включений ультрафонофорез з «Біолем», були відзначені прискорені темпи редукції запальних процесів і набряку в тканинах пародонта.

Для ПІ також були встановлені достовірні зміни показників у всіх підгрупах: у підгрупах IA і IБ показники складали до лікування 3,7±0,15 і 3,6±0,11 балів відповідно, після лікування - 2,2±0,18 і 2,8±0,08 балів. Значення ПІ до лікування в підгрупах IIA і IIБ склали 3,5±0,12 і 3,7±0,19 балів, після проведеного лікування - 2,2±0,14 і 2,4±0,18 балів відповідно. Достовірно збільшувалася (p<0,05) і стійкість периферичних судин ясен пацієнток усіх підгруп, що вказувало на підвищення резистентності капілярів ясен.

Результати проведеного клінічного дослідження після закінчення курсу лікування генералізованого пародонтиту свідчать про те, що в підгрупах IA і IIA показники індексів, які характеризують стан тканин пародонта, після лікування були значно нижчі, ніж в підгрупах IБ і IIБ, проте отримані результати не були достовірні (p> 0,05).

Віддалені результати клініко-рентгенологічного дослідження у всіх пацієнток з генералізованим пародонтитом свідчили про високу ефективність запропонованого нами комплексу лікувальних заходів. Так, в підгрупах IА і IIА у 98 % виявлена стабілізація генералізованого пародонтиту (у однієї пацієнтки з остеопорозом), тоді як у 11 (23 %) пацієнток підгруп IБ і IIБ через 12 місяців спостерігалося загострення генералізованого пародонтиту (у 8 жінок (26 %) в підгрупі IБ і у 3 (18 %) в підгрупі IIБ).

Показники параклінічних індексів указували на стабільніший ефект у пацієнток підгруп IА і IIА, яким проводився запропонований комплекс лікувальних заходів. Порівняльний аналіз результатів лікування, отриманих через рік у підгрупах А і Б, встановив достовірні відмінності (pаб<0,05) для всіх показників параклінічних індексів. Так, показники ПІ через рік після лікування в підгрупах IА і IIА склали 2,1±0,14 і 2,0±0,17 балів, в підгрупах IБ і IIБ - 3,2±0,20 і 2,9±0,13 балів. Таким чином, результати лікування пацієнток в підгрупах А і Б продемонстрували високу ефективність запропонованого комплексу лікування та тривалу ремісію захворювання.

В результаті проведеного лікування у цього контингенту хворих показники МІ до і через рік після проведеного лікування не мали суттєвих відмінностей, проте була відмічена тенденція до збільшення цього показника в підгрупі IA (4,27±0,1 мм до лікування порівняно із 4,46±0,31 мм після лікування) і до зниження в підгрупі IБ (4,23±0,21 мм і 4,05±0,23 мм відповідно). Показники МІ до і після проведеного лікування в підгрупах IIА і IIБ залишалися практично без змін.

При порівняльному аналізі отриманих показників НКІ, які оцінюють стан кортикальної пластинки нижньої щелепи, достовірних відмінностей не було знайдено для жодного показника, проте у деяких пацієнток підгрупи IА спостерігалося ущільнення кортикальної пластинки і була відзначена тенденція до зниження цього показника.

Віддалені результати дослідження свідчать про необхідність призначення хворим на генералізований пародонтит зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини в протоколі підтримувальної терапії один раз на 6 місяців 10 процедур ультрафонофорезу з «Біолем» та «Кальцеміну» (по 1 табл. 2 рази на день протягом 3-х місяців).

Таким чином, встановлено, що застосування місцевої остеотропної терапії у вигляді ультрафонофорезу з «Біолем» і загальної - препарату «Кальцемін» поліпшує метаболізм кісткової тканини - знижуються процеси резорбції і посилюється остеогенез, підвищуються адаптаційні і компенсаторні процеси в кістковій тканині, що сприяє тривалій ремісії захворювання.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлене теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі - підвищення ефективності діагностики, профілактики і лікування генералізованого пародонтиту у жінок зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини з використанням рентгеноморфометричних індексів нижньої щелепи на підставі яких запропоновано диференційовану комплексу остеотропну терапію генералізованого пародонтиту.

1. Клініко-рентгенологічними дослідженнями виявлено макроструктурні зміни нижньої щелепи у жінок з віком: зниження мінеральної щільності кісткової тканини скелету спричинює активізацію процесів ремоделювання та перебудови кісткової тканини нижньої щелепи, про що свідчить збільшення показника нижньощелепного кортикального індексу у жінок середнього віку (НКІ 2,34±0,08 балів) порівняно з жінками молодого віку (НКІ 1,86±0,07 балів). Адаптаційні і компенсаторні процеси, що відбуваються в кістковій тканині нижньої щелепи з віком, характеризуються збільшенням висоти її тіла (p<0,0002), що спрямоване на підвищення опороздатності зубощелепного апарату на жувальне навантаження (p<0,0002).

2. Запально-деструктивні процеси в тканинах пародонта у жінок з генералізованим пародонтитом зумовлюють розвиток компенсаторно-пристосувальних реакцій в кістковій тканині нижньої щелепи, що характеризується достовірним зниженням висоти альвеолярного відростка (p<0,0001) на тлі достовірного збільшення висоти тіла нижньої щелепи (p<0,002), та зміни структури кортикальної пластинки нижньої щелепи (НКІ у осіб з інтактним пародонтом 1,56±0,16 балів; при генералізованому пародонтиті 2,24±0,05 балів).

3. Доведена діагностична ефективність використання в попередній діагностиці структурно-функціональних порушень кісткової тканини у жінок з генералізованим пародонтитом таких рентгеноморфометричних індексів: нижньощелепного кортикального індексу (НКІ), ментального індексу (МІ), антегоніального індексу (АІ), панорамного нижньощелепного індексу (нижнього) (ПНІ (н)) і панорамного нижньощелепного індексу (верхнього) (ПНІ (в)). Про високу інформативність НКІ свідчать суттєві чутливість (70 %), специфічність (84 %) і загальна валідність (82 %) діагностичного тесту.

4. Внаслідок результатів клініко-рентгенологічних і функціональних методів дослідження встановлений взаємозв'язок між індексом щільності кісткової тканини скелета, визначеним за допомогою методу ультразвукової денситометрії, і показниками нижньощелепного кортикального індексу (НКІ) (r = -0,27; p<0,03), ментального індексу (МІ) (r=0,25; p<0,05) і антегоніального індексу (АІ) (r=0,36; p<0,05), що свідчить про їхню високу ефективність використання в діагностиці остеопенії/остеопорозу.

5. Встановлена ефективність диференційованої комплексної остеотропної терапії в лікуванні генералізованого пародонтиту. У хворих на генералізований пародонтит зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини застосування ультрафонофорезу з «Біолем» і препарату «Кальцемін» сприяло тривалій ремісії захворювання, що підтверджене позитивною динамікою пародонтальних індексів і даних рентгенологічних досліджень протягом тривалого спостереження.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В практиці лікарів-стоматологів при аналізі ортопантомограм рекомендовано визначати показники нижньощелепного кортикального індексу (НКІ), ментального індексу (МІ) і антегоніального індексу (АІ) для характеристики структурно-функціонального стану кісткової тканини та попередньої діагностики остеопенії/остеопорозу.

2. У пацієнтів, що мають генералізований пародонтит, за наявності помірних, середніх або сильних розшарувань кортикальної пластинки нижньої щелепи (показники НКІ С2 і С3) рекомендовано призначення системної остеотропної терапії, оскільки ці показники свідчать про суб- і декомпенсаторні процеси в кістковій тканині нижньої щелепи на фоні метаболічних остеопатій (остеопенії і остеопорозу).

3. Для диференційованого підходу до призначення комплексного лікування генералізованого пародонтиту рекомендовано використання показників нижньощелепного кортикального індексу (НКІ): при показниках НКІ С2 і С3 до комплексу лікувальних заходів генералізованого пародонтиту запропоновано включати ультрафонофорез з «Біолем» (10 процедур) і препарат «Кальцемін» протягом 3 місяців; при показнику С1 - ультрафонофорез з «Біолем» (10 процедур) і препарат «Кальцемін» протягом 1 місяця.

4. Рекомендовано проведення ультрафонофорезу з «Біолем» за такою методикою: розведений із дистильованою водою препарат у співвідношенні 1:2 вводиться в пародонтальні кишені у вигляді інстиляцій, потім на марлевих аплікатах на ясна верхньої і нижньої щелеп вестибулярної поверхні. Методика озвучування - пересувна, у вигляді ковзаючих, кругових рухів випромінювача по шкірі губ і щік в проекції тканин пародонта верхньої і нижньої щелеп. Частота озвучування 880 кГц, потужність 0,2 Вт/см², режим імпульсний. Тривалість процедури 10 хвилин, щоденно або через день, на курс лікування 10 процедур.

5. З метою стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта і зменшення частоти загострень всім пацієнткам, хворим на генералізований пародонтит з наявністю структурно-функціональних порушень кісткової тканини, рекомендовано один раз на 6 місяців проводити пародонтологічне лікування для підтримання досягнутих результатів, до складу якого входить 10 процедур ультрафонофорезу з «Біолем» та прийом препарату «Кальцемін» (протягом 3 місяців).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мазур И. П. Использование рентгеноморфометрических индексов нижней челюсти в диагностике структурно-функциональных нарушений костной ткани (обзор) / И. П. Мазур, В. Н. Макаренко // Дентальные технологии. - 2008. - Т. 36, № 1. - С. 25-29. Особистий внесок здобувача - переклад та огляд іноземної літератури з даної проблеми, написання статті.

2. Макаренко В. Н. Особенности структурной организации зубочелюстной системы у женщин с заболеваниями пародонта в зависимости от структурно-функционального состояния костной ткани скелета / В. Н. Макаренко // Український морфологічний альманах. - 2007. - Т. 10, № 4. - С. 114-118.

3. Мазур И. П. Возраст-обусловленные рентгеноморфометрические изменения нижней челюсти у женщин с генерализованным пародонтитом (клинико-рентгенологическое исследование) / И. П. Мазур, В. Н. Макаренко // Современная стоматология. - 2007. - Т. 40, № 4. - С. 56-60. Дисертантом проведено усі клінічні дослідження, морфометричні вимірювання ортопантомограм та визначення показників рентгеноморфометричних індексів, здійснені статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, написано статтю.

4. Мазур И. П. Влияние генерализованных заболеваний пародонта на структурно-функциональное состояние нижнечелюстной кости / И. П. Мазур, В. Н. Макаренко // Вісник стоматології. - 2007. - Т. 58, № 4. - С. 70-75. Дисертантом проведено усі клінічні дослідження, морфометричні вимірювання ортопантомограм та визначення показників рентгеноморфометричних індексів, здійснені статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, написано статтю.

5. Макаренко В. Н. Использование ультрафонофореза «Биоля» в комплексном лечении генерализованного пародонтита у женщин со структурно-функциональными нарушениями костной ткани / В. Н. Макаренко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - Т.13, № 4. - С. 44-47.

6. Поворознюк В. В. Остеопороз та захворювання пародонта: Зв'язок є чи ні? / В. В. Поворознюк, В. М. Макаренко // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2007. - № 3 (7). - С. 6-8. Особистий внесок здобувача - переклад та огляд літератури вказаної проблеми, участь у написанні статті, підготовка матеріалів до друку.

7. Мазур И. П. Клинико-рентгенологическое исследование компенсаторно-приспособительных реакций нижней челюсти у женщин с генерализованным пародонтитом / И. П. Мазур, В. Н. Макаренко // Стоматологічна імплантація Остеоінтеграція : Третій український міжнар. конгрес (Київ, 15-17 травня 2008 р.) - К., 2008. - С. 258-262. Дисертантом проведено усі клінічні дослідження, морфометричні вимірювання ортопантомограм та визначення показників рентгеноморфометричних індексів, здійснені статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, підготовка матеріалів до друку.

8. Макаренко В. Н. Комплексное лечение генерализованного пародонтита у женщин с использованием ультрафонофореза «Биоля» / Материалы ежегодных научных чтений врачей Евпаторийского курорта «ACTA EUPATORICA»

9. 18-19 марта 2008 г. // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - № 1. - С. 94.

10. Макаренко В. Н. Применение факторов Евпаторийского курорта в комплексном лечении больных с генерализованным пародонтитом / В. Н. Макаренко, Н. В. Сакун // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - № 2. - С. 124. Особистий внесок здобувача - проведення клінічних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до друку.

11. Рентгенівська абсорбціометрія в діагностиці системного остеопорозу : метод. рек. / [Поворознюк В. В., Дмитренко О. П. , Верба О. І., Макаренко В. М]. - К., 2003. - 27 с. Особистий внесок здобувача - участь у проведенні рентгеностеоденситометричних досліджень у пацієнток з захворюваннями тканин пародонта.

12. Макаренко В. Н. Использование «Биоля» в комплексном лечении генерализованного пародонтита / В. Н. Макаренко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - Специальный выпуск. - С. 101.

13. Журочко Е. И. Возможности компьютеризированной рентгеностеоденситометрии в диагностике структурно-функционального состояния костной системы и тканей пародонта / Е. И. Журочко, В. В. Поворознюк, В. Н. Макаренко // Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти : тези доп. наук.-практ. конф. (Ялта, 13-14 травня 2004 р.). - КДМУ, 2004. - С. 166-167. Особистий внесок здобувача - участь у проведенні рентгеностеоденситометричних досліджень у пацієнток з захворюваннями тканин пародонта.

АНОТАЦІЯ

Макаренко В.М. Особливості лікування генералізованого пародонтиту у жінок зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом - 14.01.22 - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності діагностики, профілактики і лікування генералізованого пародонтиту у жінок зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини. Вивчено зміни структурної організації і показників рентгеноморфометричних індексів нижньої щелепи у пацієнток залежно від віку, наявності генералізованого пародонтиту і структурно-функціональних порушень кісткової тканини.

Рентгеноморфометричними дослідженнями встановлено макроструктурні зміни в кортикальній пластинці і тілі нижньої щелепи жінок залежно від віку (p<0,02) та наявності генералізованого пародонтиту (p<0,002). Встановлено взаємозв'язок між індексом щільності кісткової тканини скелета, визначеним за допомогою ультразвукової денситометрії, і показниками нижньощелепного кортикального індексу (НКІ) (r=-0,27; p<0,03), ментального індексу (МІ) (r=0,25; p<0,05) і антегоніального індексу (АI) (r=0,36; p<0,05).

Результати клініко-рентгенологічного дослідження обґрунтували ефективність використовування диференційованого комплексного підходу до лікування генералізованого пародонтиту з використанням ультрафонофореза з «Біолем» і препарату «Кальцемін».

Ключові слова: захворювання пародонта, генералізований пародонтит, лікування, діагностика структурно-функціональних порушень кісткової тканини, рентгеноморфометричні індекси, «Кальцемін», «Біоль».

АННОТАЦИЯ

Макаренко В.Н. Особенности лечения генерализованного пародонтита у женщин со структурно-функциональными нарушениями костной ткани. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена вопросам повышения эффективности диагностики, профилактики и лечения генерализованного пародонтита у женщин со структурно-функциональными нарушениями костной ткани. Изучены изменения структурной организации и показателей рентгеноморфометрических индексов нижней челюсти у пациенток в зависимости от возраста, наличия генерализованного пародонтита и структурно-функциональных нарушений костной ткани.

В ходе первого этапа исследования было обследовано 107 женщин с генерализованным пародонтитом и 25 женщин с интактными тканями пародонта. Установлены существенные возрастные макроструктурные изменения в кортикальной пластинке и теле нижней челюсти. Данные изменения свидетельствуют об активизации процессов физиологической перестройки костной ткани и интенсификации процессов костеобразования под воздействием функциональной жевательной нагрузки у женщин среднего возраста.

Изучено влияние воспалительно-деструктивных процессов в альвеолярном отростке на структурную организацию зубочелюстного комплекса по данным рентгеноморфометрических индексов. Установлено, что при воспалительных процессах в тканях пародонта у больных генерализованным пародонтитом происходит существенная перестройка нижнечелюстной кости, о чем свидетельствуют изменения структуры кортикальной пластинки нижней челюсти, а также выявлено достоверное снижение высоты альвеолярного отростка (р<0,0001) на фоне достоверного увеличения высоты тела нижней челюсти (p<0,002). Полученные результаты свидетельствуют о компенсаторно-приспособительной реакции нижней челюсти у больных генерализованным пародонтитом в ответ на убыль высоты альвеолярного отростка.

При изучении взаимосвязи между рентгеноморфометрическими индексами нижней челюсти и структурно-функциональным состоянием костной ткани были установлены достоверные отличия между показателями индексов НКИ, МИ, АИ, ПНИ (н) и ПНИ (в) в группах женщин с нормальной плотностью костной ткани и остеопорозом.

В результате проведенного корреляционного анализа между индексом плотности костной ткани скелета, определенным с помощью метода ультразвуковой денситометрии, и показателями рентгеноморфометрических индексов установлены корреляционные взаимосвязи для НКИ (r= -0,27; p<0,03), МИ (r=0,25; p<0,05) и АИ (r=0,36; p<0,05). Полученные данные свидетельствуют о высокой эффективности использования этих индексов в предварительной диагностике остеопороза.