Клініко-лабораторне обгрунтування тактики препарування каріозних порожнин ІІ класу за Блеком під сучасні пломбувальні матеріали

Дослідження крайового прилягання пломб та реставрацій залежно від тактики препарування і застосованого пломбувального матеріалу. Розробка рекомендацій щодо відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком залежно від методики пломбування.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 32,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТАКТИКИ ПРЕПАРУВАННЯ КАРІОЗНИХ ПОРОЖНИН ІІ КЛАСУ ЗА БЛЕКОМ ПІД СУЧАСНІ ПЛОМБУВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

14.01.22 - cтоматологія

ПАВЛЕНКОВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Полтава - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України Ковальов Євген Вікторович, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології.

Офіційні опоненти:

? доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, завідувач кафедри терапевтичної стоматології;

? доктор медичних наук, професор Скрипніков Петро Миколайович, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів.

Захист дисертації відбудеться “ 14 квітня 2009 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 при Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий “12” березня 2009р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Т.О. Дев'яткина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

пломбування блек зуб препарування

Актуальність теми. Одним з основних завдань стоматології за всю історію її розвитку було і залишається відновлення форми зуба, максимально наближеної до природної. З цією метою постійно ведуться наукові дослідження щодо вдосконалення якості пломбувальних матеріалів, інструментів і аксесуарів (Маунт Г.Д., 2006; Максимовський Ю.М., 2001; Станчева Д.В., 2006; Стасіс Честовас, 2004; Terry D.A., 2005). Найскладніше в роботі лікаря-стоматолога - це пломбування бічних поверхонь жувальної групи зубів і створення контактного пункту. Утруднений доступ і розташування каріозних порожнин вимагають від лікаря певних навичок. Відновлення каріозних порожнин, розташованих на контактних поверхнях жувальних зубів ? досить трудомісткий процес. Розв'язання цієї проблеми залежить від топографії каріозної порожнини, вибору пломбувального матеріалу, підбору форми матричної системи, а також інших аксесуарів (клинів, матрицетримачів).

Останнім часом у зв'язку з поліпшенням якості композитних пломбувальних матеріалів розширюються показання до їх застосування (Марк А. Латта, 2008; Gabriel Krastl, 2008; Камин Т.В., 2008; Мороз Б.Т., 2007; Макеева И.М., 2002). Нові композитні матеріали за своїми фізико-механічними якостями наближаються до твердих тканин зубів. Вони мають вищу міцність, мінімальну усадку при полімеризації, високу естетичність, що дозволяє використовувати їх у пломбуванні порожнин різних класів за Блеком (БорисенкоА.В., 2002; Андреас Грюнтцнер, 2003; Van Meerbeek B., 2003; Lopes G.С. et al., 2002).

Попри ці досягнення крайове прилягання пломбувальних матеріалів до тканин зуба залишається гострою проблемою, яка особливо актуалізується в разі пломбування порожнин II класу за Блеком, де навантаження на пломбу досить високе (Болховская С.М., 2000; Капирулина О.В., 2008).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної теми Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» «Механізм пошкодження зубо-щелепної системи, резистентність організму і обґрунтування засобів профілактики, терапії і реабілітації основних стоматологічних захворювань» (номер державної реєстрації 0197U018550). Авторка була безпосереднім виконавцем фрагменту НДР.

Мета дослідження ? підвищення ефективності лікування карієсу II класу за Блеком за рахунок особливостей тактики препарування порожнин та раціонального вибору пломбувальних матеріалів.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:

1. Провести лабораторні дослідження крайового прилягання пломб та реставрацій залежно від тактики препарування і застосованого пломбувального матеріалу.

2. За допомогою методу голографічної інтерферометрії дослідити фізико-механічні якості пломб та реставрацій із різних пломбувальних матеріалів у каріозних порожнинах ІІ класу за Блеком залежно від тактики препарування.

3. Провести клінічний аналіз результатів відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком різними пломбувальними матеріалами залежно від тактики препарування та методики пломбування.

4. На підставі клініко-лабораторних досліджень розробити рекомендації щодо відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком залежно від застосованого пломбувального матеріалу, тактики препарування та методики пломбування.

Об'єкт дослідження - крайове прилягання різних пломбувальних матеріалів при відновленні порожнин ІІ класу за Блеком, деформації на межі “пломба-зуб”. Клінічний стан реставрацій залежно від тактики препарування.

Предмет дослідження - обґрунтування тактики препарування каріозних порожнин ІІ класу за Блеком та оцінка ефективності крайового прилягання різних пломбувальних матеріалів у порожнинах ІІ класу за Блеком.

Методи дослідження - для досягнення поставленої мети були використані лабораторні методи дослідження крайової проникності на межі “пломба-зуб”, голографічне дослідження деформацій пломб у порожнинах ІІ класу за Блеком. Проведення клінічного аналізу результатів відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком різними пломбувальними матеріалами залежно від тактики препарування та методики пломбування. Оцінено крайове прилягання пломб та реставрацій із різних пломбувальних матеріалів електрометричним методом. Статистичний метод - для визначення достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено, використовуючи сучасні лабораторні та клінічні методи, визначення оптимальної тактики препарування та пломбування дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком залежно від застосованого пломбувального матеріалу та в залежності від стану гігієни порожнини рота та інтенсивності карієсу.

Вдосконалено та апробовано спосіб визначення крайового прилягання пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба (патент України на корисну модель «Спосіб визначення крайового прилягання пломбувальних матеріалів у порожнинах твердих тканин зуба» № 23971 U UA, А61С5/04, від 11.06.2007р.).

Вперше проведено дослідження деформаційних зрушень на межі «пломба-зуб» методом голографічної інтерферометрії.

Вперше розроблений новий підхід до тактики препарування каріозних порожнин ІІ класу за Блеком залежно від застосованого пломбувального матеріалу, стану гігієни порожнини рота та інтенсивності карієсу, який дозволяє зменшити кількість порушень крайового прилягання пломб і підвищує ефективність лікування карієсу зубів.

Практичне значення результатів дослідження. Результати досліджень впроваджені в клінічну практику 3-ї міської клінічної поліклініки, 4-ї міської клінічної лікарні, поліклінічного відділення № 2 (м. Полтава), Закарпатської обласної стоматологічної поліклініки (м. Ужгород), Тернопільської міської комунальної стоматологічної поліклініки та використовуються в навчальному процесі при вивченні розділу «Особливості препарування каріозних порожнин ІІ класу за Блеком» на кафедрі пропедевтики терапевтичної стоматології ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава та на кафедрі пропедевтики терапевтичної стоматології Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. Автор провела тематичний патентно-інформаційний пошук, реферування та аналіз наукової літератури, сформулювала мету і завдання дослідження. Самостійно проведені клінічний набір хворих та їх лікування. Аналіз отриманих результатів досліджень, математична обробка матеріалу, формулювання висновків та практичних рекомендацій також виконані самостійно. Робота виконана на базах кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології (3-я і 4-а міська клінічна лікарня, м. Полтава) (зав. - проф. Є.В. Ковальов), кафедри патологічної анатомії ( зав. - проф. А.П. Гасюк), кафедри біофізики і медичної апаратури (зав. - проф. В.І.Доценко) ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава).

У публікаціях, написаних у співавторстві, іншим авторам належить консультативна допомога.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були оприлюднені на науково-практичній конференції «Актуальні питання терапевтичної стоматології» (м. Полтава, 2005), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні методи лікування та профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології» (м. Полтава, 2007), обласній науково-практичній конференції «Сучасні аспекти профілактики і лікування основних стоматологічних захворювань» (м. Полтава, 2008), ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної стоматології» (м. Львів, 2008), на засіданні апробаційної ради №2 «Стоматологія» ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава, 2008).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені в 9 наукових працях, з яких 4 статті - у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, 2 статті ? у фахових журналах, 2 тез доповідей на конференціях. Одержано патент на корисну модель «Спосіб визначення крайового прилягання пломбувальних матеріалів у порожнинах твердих тканин зуба» за № 23971 U від 11.06.2007 р.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках комп'ютерного тексту і складається із переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, опису об'єктів та методів досліджень, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатка. Робота ілюстрована 15 таблицями та 20 рисунками. Список літератури складається зі 161 джерела (93 роботи з кириличною графікою та 68 робіт з латинською графікою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи досліджень.

І. Лабораторні дослідження крайової проникності на межі “пломба-зуб” були проведені на 40 інтактних зубах (третіх молярах верхньої і нижньої щелеп) видалених за ортодонтичними і хірургічними показаннями у пацієнтів віком 25 ? 35 років. Усі зуби були розділені на 4 групи (по 10 зубів у кожній) залежно від використаного пломбувального матеріалу. У I групі відновлення проводили хімічним композитом “Charisma РРF”, у II групі ? універсальним мікрогібридним фотополімерним матеріалом “Charisma”, у III групі ? гібридним склоіономерним цементом подвійного затвердіння “Цемілайт”, у IV групі ? методом закритого «сендвіча» з використанням гібридного склоіономерного цементу подвійного затвердіння “Цемілайт” і фотополімерного матеріалу “Charisma”.

Кожну групу у свою чергу розділили на підгрупи 1 і 2 залежно від тактики препарування. Крайову проникність на межі “пломба-зуб” вивчали після процедури прискореного старіння і навантаження адгезивного з'єднання з емаллю і дентином у нижченаведеній послідовності:

1. Термоциклювання - зміна температур 5/55С по 30 сек. у кожній ємності Ч2500 циклів ISO CDTR 11405.

2. Застосування переміжного навантаження в 100-250 Н при 30 циклах в хвилину Ч2000 на розривній машині МРК-1 за запропонованою нами методикою (патент України на корисну модель № 23971 від 11.06.07. Бюл. №8).

Крайову проникність на межі “пломба-зуб” досліджували за допомогою бінокулярного мікроскопа “МБС-10” зі збільшенням у 40 разів і фотографували фотоапаратом “Olimpus BХ-41”.

ІІ. Лабораторні дослідження методом голографічної інтерферометрії проведені на 24 інтактних зубах (третіх молярах верхньої і нижньої щелеп), видалених за ортодонтичними і хірургічними показаннями у пацієнтів віком 25?35 років.

Усі зуби були розділені на 4 групи (по 6 зубів у кожній) залежно від застосованого пломбувального матеріалу. Кожну групу розділили на підгрупи 1 і 2 залежно від тактики препарування.

У роботі використали двохекспозиційний варіант голографічної інтерферометрії. Послідовно на голограмі записували два стани зуба: початковий (без навантаження) і під навантаженням. Якісну оцінку деформації в зоні з'єднання пломбувального матеріалу і тканин зуба проводили з огляду на характер розповсюдження інтерферометричних смуг. Для кількісної оцінки величин зсуву пломбувального матеріалу до твердих тканин зуба використовували метод Александрова Е.Б. (1996).

ІІІ. Клінічні дослідження проведені на групі пацієнтів віком 21?50 років численністю 115 чоловік (78 жінок і 37 чоловіків), у яких пролікували 248 зубів із порожнинами II класу за Блеком. Вони були розділені на 4 групи залежно від виду обраного пломбувального матеріалу, кожна група розділена на дві підгрупи залежно від тактики препарування.

Стан органів порожнини рота досліджували загальноприйнятими методами, рекомендованими ВООЗ (1989). У всіх пацієнтів визначали індекс інтенсивність ураження зубів карієсом (КПВ) (ВООЗ 1962), папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА) в модифікації C.Parma (1960), гігієнічний індекс (ОНІ -S) Gгееn - Vermillion (1976).

Оцінку пломб та реставрацій проводили за критеріями USPHS (1998), що охоплюють визначення: анатомічної форми (АФ), крайової адаптації (крайового прилягання) (КП), шорсткості поверхні (Ш), крайового фарбування (КФ), вторинного карієсу (ВК), наявність чутливості після пломбування (Ч), а також стан контактного пункту (КП). Клінічну оцінку пломб та реставрацій проводили в день відновлення та через 6 і 12 місяців. В ці ж строки проводили електрометричне дослідження крайового прилягання пломб та реставрацій. Робота проводилась відповідно Статусу Української асоціації з біоетики та норм GLP (1992), відповідно до вимог та норм ICH C8P (2002р.), типових положень з питань етики МОЗ України №281 від 01.11.2000р.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з застосуванням класичних методів варіаційної статистики з використанням середніх величин і оцінкою їх достовірності за програмним пакетом Excel for Windows 98, Microsoft.

Результати досліджень та їх обговорення. При оцінці крайової проникності на межі “пломба-зуб” виявлено що, мікропроникність барвника значно нижча при відновленні дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком фотополімерним композитним матеріалом “Charisma” та за методикою закритого “сендвіча”. Причому відмінності між підгрупами, в яких препарування каріозних порожнин здійснювали без додаткових та з додатковими елементами ретенції у вигляді площадки на оклюзійній поверхні, відсутні. В обох підгрупах відсутня проникність барвника вздовж реставрації на оклюзійній поверхні. В пришийковій ділянці нижча проникність барвника спостерігалась у 2 підгрупі як у ІІ, так і в ІV групах, у 80% випадків проникність була відсутня і лише в 20 % випадків барвник проникав до Ѕ ясенної стінки.

В разі відновлення дефектів твердих тканин ІІ класу за Блеком композиційним пломбувальним матеріалом хімічного твердіння “Charisma PPF”, утворення додаткової площадки на жувальній поверхні вірогідно знижує (p<0,05) крайову проникність як на оклюзійній поверхні, так і в пришийковій ділянці. Мікропроникність на оклюзійній поверхні була найбільшою - в 40% випадків барвник проникав вздовж емалево-дентиного з'єднання і в 20% випадків - вздовж емалі (в 1 підгрупі). В 2 підгрупі показник був значно кращий - проникність вздовж емалі лише в 20% випадків і в 80% випадків проникність барвника зовсім не спостерігалась.

У ІІІ групі, де дефекти твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком відновлювали за допомогою склоіономерного цементу “Цемілайт”, ця тенденція зберігається, але крайова проникність у пришийковій ділянці вірогідно вища (p<0,05) (в 40% випадків проникність вздовж ? ясенної стінки, в 60% випадків проникність по всій ясенній стінці), ніж у І групі (в 40% випадків проникність уздовж емалі, а в 60% випадків проникнення барвника не спостерігали).

Отже, результати досліджень крайової проникності на межі “пломба-зуб” показали, що проникність барвника була найбільше виражена в І та ІІІ групах, тоді як у ІІ та IV групах вона була мінімальною. При цьому препарування основної порожнини з елементами ретенції у вигляді додаткової площадки на жувальній поверхні сприяло зниженню мікропроникності в І і ІІІ групах та не мало суттєвого впливу в ІІ та IV групах.

У дослідженні моделей молярів із порожнинами ІІ класу за Блеком методом голографічної інтерферометрії отримані значення різниці деформацій залежно від тактики препарування і застосованого пломбувального матеріалу. Найбільші величини переміщень мали місце в ІІІ групі досліджених зразків. При чому, в 1 підгрупі ці показники вірогідно більші (p<0,05) ніж в 2 підгрупі. При використанні склоіономерного цементу “Цемілайт” в якості відновлювального матеріалу, показники деформації склали 3,48±0,43мк в 1 підгрупі, що в 4,2 рази перевищує показники деформації для “Charisma PPF”, в 9,6 разів - для матеріалу світового твердіння “Charisma”, в 8,1 раз - при відновленні дефектів за методикою закритого “сендвіча”. Величини деформацій в 2 підгрупі значно менші, ніж в 1 підгрупі, але все рівно деформації пломб з склоіономерного цементу “Цемілайт” і в даному випадку значущі, і складають 2,97±0,31мк. При порівнянні ІІ і IV груп вірогідних відмінностей не виявлено.

Отже, дані методу голографічної інтерферометрії та визначення крайової проникності свідчать про те, що найкращі результати спостерігаються при відновленні дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком за допомогою мікрогібридного фотополімерного матеріалу “Charisma” та із використанням методики закритого «сендвіча». Препарування основної порожнини з елементами ретенції у вигляді додаткової площадки на жувальній поверхні сприяє покращенню результатів у разі застосування композиту хімічного твердіння “Charisma PPF” та склоіономерного цементу “Цемілайт” і не впливає на ступінь крайової проникності при застосуванні фотополімерного матеріалу “Charisma” та із використанням методики закритого «сендвіча».

Результати клінічної оцінки пломб, виконаних з композиту хімічного твердіння “Charisma PPF”, через 12 місяців показали, що в 1 підгрупі тільки 76% пломб зберегли анатомічну форму (“А”), в 16% випадків пломби мали показник “В” через незначні сколи пломбувального матеріалу, а в 8% випадків через значні сколи пломби потребували заміни (“С”). У 2 підгрупі ця тенденція зберігалася, але заміни потребували лише 3,8% пломб (“С”). Показнику “А” відповідали 80,8%, “В” - 15,5%.

За критерієм “крайова адаптація” в 1 підгрупі показнику “А” відповідали 80% пломб, показнику “В” -16%, показнику “С” -4%. У 2 підгрупі за цим же критерієм показнику “А” відповідали 84,6%, показнику “В” -15,4%.

Зміну кольору між пломбою і твердими тканинами в напрямку пульпи було виявлено в 4% випадків (“С”) пломб 1 підгрупи. Відсутність зміни кольору спостерігали у 84% пломб 1 підгрупи і 12% пломб відповідали показнику “В”. У 2 підгрупі крайове фарбування відповідало показнику “А” у 84,6% випадків, показнику “В” - 15,4%.

Гладенька поверхня була в 72% пломб 1 підгрупи. У 20% пломб шорсткість усували після фінішної обробки (“В”), 8% пломб 1 підгрупи були віднесені до показника “С”. У 2 підгрупі за критерієм “шорсткість поверхні” показнику “А” відповідали 80,8% пломб, показнику “В” - 15,5%, показнику “С” - 3,8%.

В І групі пацієнти не скаржилися на чутливість зубів під дією подразників протягом усього терміну спостереження.

Щільний контактний пункт зберігся в 1 підгрупі у 80% випадків, у 12% відповідав показнику “В”, а у 8% був відсутній (“С”). За цим же критерієм у 2 підгрупі показнику “А” відповідали 84,6% пломб, показнику “В” - 11,5%, показнику “С” - 3,8%.

Вторинний карієс виявили в 1 підгрупі у 8% випадків, у 2 підгрупі - лише в 3,8%.

В ІІ групі, де дефекти твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком відновлювали універсальним мікрогібридним фотополімерним матеріалом “Charisma”, через 12 місяців спостережень, були отримані такі результати: в 1 підгрупі анатомічну форму зберегли (“А”) 88% реставрацій, незначні сколи були (“В”) у 8% реставрацій, у 4% випадків реставрації потребували переробки (“С”). За цим же критерієм у 2 підгрупі показнику “А” відповідали 92,3% реставрацій, показнику “В” - 7,7%. Жодна реставрація в цій підгрупі не потребувала переробки.

За критерієм “крайова адаптація” показнику “А” в 1 підгрупі відповідали 92% реставрацій, у 4% випадків між реставрацією і тканинами зуба виявили щілину, в яку входив зонд (“В”), у 4% випадків реставрації потребували переробки (“С”). У 2 підгрупі за аналогічним критерієм показнику “А” відповідали 96,2% реставрацій, показнику “В” - 3,8%.

В 1 підгрупі в 92% досліджень не виявляли зміни кольору по краю між реставрацією і поверхнею зуба (“А”), колір змінився в 4% досліджених реставрацій (“В”), а в 4% колір змінився в напрямку пульпи (“С”).

В 2 підгрупі за аналогічним критерієм показник “А” був у 96,2% реставрацій, у 3,8 % випадків реставрації відповідали показнику “В”.

Гладенька поверхня (“А”) була у 88% реставрацій 1 підгрупи та у 88,5% ? 2 підгрупи. У 1 підгрупі шорстку поверхню (“В”) після фінішної обробки було усунуто у 8% реставрацій і в 11,5% реставрацій 2 підгрупи. У 4% випадків реставрації 1 підгрупи потребували заміни, оскільки мали поверхню із заглибинами, які неможливо усунути за допомогою фінішної обробки (“С”). У 2 підгрупі такі випадки були відсутні.

Незначний дискомфорт під дією термічних подразників через 12 місяців клінічної експлуатації в 1 підгрупі виявлено у 8 % випадків (“В”), у 2 підгрупі - в 11,5% випадків (показник “А” становив у 1 підгрупі 92%, у 2 підгрупі - 88,5%).

Щільний контактний пункт реставрацій 1 підгрупи зберігся в 92% реставрацій, а у 8% був не дуже щільний. У 2 підгрупі показнику “А” відповідали 96,2% реставрацій, показнику “В” - 3,8%.

В 1 підгрупі у 8% випадків після 12 місяців клінічної експлуатації був діагностований вторинний карієс, а в 2 підгрупі такого ускладнення не спостерігалося.

В ІІІ групі, де відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком проводили склоіономерним цементом “Цемілайт”, після 12 місяців клінічної експлуатації пломб, були отримані такі результати: анатомічну форму зберегли в 1 підгрупі 65,4% пломб (“А”), в 2 підгрупі цьому показнику відповідали 72 % пломб. Незначні сколи пломбувального матеріалу (“В”) спостерігалися у 23,1% пломб 1 підгрупи (“В”), у 2 підгрупі - в 20% випадків. Потребували переробки за аналогічним критерієм (“С”) в 1 підгрупі 11,6% пломб, у 2 підгрупі - 8%.

За критерієм “крайова адаптація ” показнику “А” в 1 підгрупі відповідали 69,2% пломб, у 19,2% випадків між пломбою і тканинами зуба виявлена щілина, в яку входив зонд (“В”), у 11,6% випадків пломби потребували переробки (“С”). У 2 підгрупі за аналогічним критерієм показнику “А” відповідали 76% пломб, показнику “В” - 20% і тільки в 4% випадків пломби потребували переробки (“С”).

В 1 підгрупі в 73% досліджень не виявляли зміни кольору по краю між пломбою і поверхнею зуба (“А”), зміна кольору відбулася в 15,4% досліджених пломб (“В”), а в 11,6% випадків зміну кольору виявляли в напрямку пульпи (“С”).

В 2 підгрупі за аналогічним критерієм показник “А” був у 80% пломб, у 16% випадків пломби відповідали показнику “В”, а в 4% випадків зміну кольору виявляли в напрямку пульпи (“С”).

Гладенька поверхня (“А”) була в 65,4% пломб у 1 підгрупи і в 64% - 2 підгрупи. У 1 підгрупі шорстку поверхню (“В”) після фінішної обробки було усунуто у 23,1% пломб і у 28% пломб 2 підгрупи. В 11,6% випадків пломби 1 підгрупи потребували заміни, оскільки мали поверхню в заглибленнях, які неможливо усунути за допомогою фінішної обробки (“С”). У 2 підгрупі показнику “С” відповідало 8% пломб.

В ІІІ групі всі пломби як 1, так і 2 підгрупи за критеріями “чутливість” та “наявність вторинного карієсу” відповідали показнику “А” - 100%. Щільний контактний пункт зберігся в 73% пломб 1 підгрупи, а в 15,4% був не дуже щільний, у 11,6% випадків пломби відповідали показнику “С”. У 2 підгрупі показнику “А” відповідали 76% пломб, показнику “В” - 20% пломб, у 4% випадків пломби відповідали показнику “С”.

В IV групі після 12 місяців клінічної експлуатації реставрацій, які проводили за методикою закритого «сендвіча», отримали такі результати: анатомічну форму зберегли в 1 підгрупі 88,5% реставрацій (“А”), в 2 підгрупі цьому показнику відповідали 92,6% реставрацій. Незначні сколи пломбувального матеріалу (“В”) спостерігали в 7,7% реставрацій 1 підгрупи (“В”), у 2 підгрупі - в 7,4%. Потребували переробки (“С”) 3,8% реставрацій 1 підгрупи. У реставраціях 2 підгрупи такого ускладнення не спостерігалося.

За критерієм “крайова адаптація” показнику “А” в 1 підгрупі відповідали 92,3% реставрацій. Наявність незначної щілини (“В”) виявляли в 3,8% випадків і в 3,8% глибока щілина оголяла дентин (“С”), тому такі реставрації вимагали переробки. У 2 підгрупі 96,3% реставрацій оцінені за показником “А” і 3,7% реставрацій - за показником “В”. Жодна реставрація 2 підгрупи не вимагала переробки.

В 1 підгрупі крайове фарбування відповідало показнику “А” в 92,3% реставрацій, а в 3,8% спостерігали зміну кольору між реставрацією і тканинами зуба (“В”). У 3,8% випадків реставрації 1 підгрупи потребували переробки, оскільки колір змінився в напрямку пульпи. У 2 підгрупі показнику “А” відповідали 96,3% реставрацій, показнику “В” - 3,7%. Жодна реставрація 2 підгрупи не вимагала переробки.

Гладенька поверхня (“А”) була у 88,5% реставрацій 1 підгрупи, в 92,6% - 2 підгрупи. Шорсткість було усунуто після фінішної обробки в 7,7% реставрацій (“В”) 1 підгрупи і в 7,4% реставрацій 2 підгрупи. 3,8% реставрацій 1 підгрупи відповідали показнику “С”. У 2 підгрупі такого ускладнення не спостерігали.

Щільний контактний пункт був збережений у 92,3% реставрацій 1 підгрупи (“А”), у 7,7% випадків спостерігали не дуже щільний контактний пункт (“В”). У 2 підгрупі показник “А” становив 96,3% реставрацій, показник “В” - 3,7%. Скарги на наявність чутливості під дією термічних подразників у IV групі були відсутні. Випадків вторинного карієсу в IV групі не спостерігали.

Отже, найкращі результати у віддалені строки були отримані в ІІ та ІV групах. Треба зазначити, що в цих групах тактика препарування суттєво не впливала на якість реставрації. Щодо реставрацій І групи, де в ролі відновлювального матеріалу застосовували композиційний матеріал хімічного затвердіння “Charisma РРF”, то така залежність мала місце. Кращі результати у віддалені строки показали реставрації, під які при препаруванні створювали елементи ретенції у вигляді додаткової площадки. В ІІІ групі додаткова площадка вірогідно збільшувала (р<0,05) кількість прийнятних реставрацій, але в цій групі спостерігався найвищий відсоток реставрацій (1 підгрупа за АФ, КА, КФ, “гладкість поверхні”, “стан контактного пункту” - 11,6%; 2 підгрупа за АФ, “гладкість поверхні” - 8%, за КА, КФ, “стан контактного пункту” - 4%), які вимагали переробки, як у 1 так і в 2 підгрупі.

Показники електрометричного дослідження корелюють з отриманими даними клінічної оцінки реставрацій. За результатами електрометричного дослідження крайового прилягання пломб у динаміці виявлено, що через 6 місяців сила струму на межі “пломба-зуб” у І групі склала в середньому 1,65 ±0,02мкА у 1 підгрупі та 1,33± 0,02 мкА - у 2 підгрупі. Через 12 місяців показники електрометрії склали в середньому для пломб 1 підгрупи 2,0± 0,1мкА і для ?2 підгрупи 1,65± 0,03 мкА відповідно. У ІІ групі були отримані такі показники електропровідності на межі “пломба-зуб”: після 6 місяців клінічної експлуатації в 1 підгрупі сила струму становила в середньому 0,98± 0,04 мкА, в 2 підгрупі - 0,80± 0,03мкА. Після 12 місяців функціонування пломб у 1 підгрупі сила струму в середньому становила 1,03± 0,01 мкА, в 2 підгрупі - 0,9± 0,02 мкА. У ІІІ групі, де в ролі відновлювального матеріалу використовували склоіономерним цемент “Цемілайт” подвійного методу твердіння, були отримані такі результати: через 6 місяців сила струму на межі “пломба-зуб” склала в середньому в 1 підгрупі 1,38± 0,01 мкА, в 2 підгрупі - 1,2 ± 0,01мкА. Через 12 місяців спостережень показники електрометрії склали в 1 підгрупі в середньому 1,73±0,04 мкА, в 2 підгрупі - 1,4±0,1 мкА. У ІV групі, де порожнини ІІ класу за Блеком відновлювали за методикою закритого «сендвіча», показники електрометрії через 6 місяців клінічної експлуатації в 1 підгрупі в середньому склали 0,93±0,05мкА, в 2 підгрупі - 0,76±0,03 мкА. Через 12 місяців електропровідність на межі “пломба-зуб” склала в середньому в 1 підгрупі 0,98±0,03мка, в 2 підгрупі - 0,89±0,03 мкА.

Отже, показники електрометричного дослідження свідчать про те, що з часом крайова проникність підвищується. Найкращі результати були отримані в ІІ та ІV групах.

При порівнянні електропровідності реставрацій на межі “пломба-зуб”, виконаних матеріалом хімічного твердіння “Charisma РРF”, з електропровідністю інших пломбувальних матеріалів було визначено, що через 6 місяців значення електрометрії були вірогідно вищі (р<0,05) від значень, отриманих при обстеженні пломб із фотополімерного матеріалу “Charisma”, склоіономерного цементу “Цемілайт” та пломб, виконаних методом закритого «сендвіча». Через 12 місяців ця відмінність збереглася.

При аналізі даних електрометрії реставрацій ІІ групи вірогідні відмінності (р<0,05) спостерігаються при порівнянні з реставраціями І та ІІІ груп. При порівнянні з реставраціями ІV групи статистично вірогідних відмінностей ми не спостерігали.

Оскільки надійність та довговічність пломб і реставрацій значною мірою залежать від якостей пломбувальних матеріалів, адгезивних систем, а також від інтенсивності карієсу та стану гігієни порожнини рота, ми провели порівняльну оцінку виконаних реставрацій у віддалені строки через 6 та 12 місяців залежно від вище зазначених параметрів. Головний чинник, який обумовлює строк служби пломб та реставрацій ? це крайове прилягання (крайова адаптація) їх до твердих тканин зуба, тому порівнювали за цим критерієм.

Проведені спостереження дозволяють дійти відповідних висновків. У пацієнтів із низькою інтенсивністю карієсу та в пацієнтів із високим рівнем гігієни порожнини рота тактика препарування не впливає на якість крайового прилягання пломб і реставрацій в усіх досліджуваних групах. У пацієнтів із середньою інтенсивністю карієсу та в пацієнтів із задовільним рівнем гігієни створення додаткової площадки на жувальній поверхні збільшує кількість пломб і реставрацій із добрим крайовим приляганням в усіх досліджуваних групах. Найкращі результати спостерігали за використання фотокомпозиту “Charisma” та із застосуванням методики закритого «сендвіча». У пацієнтів із високою інтенсивністю карієсу та в пацієнтів із незадовільним станом гігієни найкращі результати якості крайового прилягання реставрацій спостерігали за використання методики закритого «сендвіча» з утворенням додаткової площадки на жувальній поверхні.

Отримані нами результати лабораторних і клінічних досліджень дозволяють дійти висновку: в умовах клініки для відновлення каріозних порожнин ІІ класу за Блеком доцільніше застосовувати методику закритого «сендвіча», а формування додаткових елементів ретенції покращує фіксацію пломбувального матеріалу та подовжує термін функціонування пломби чи реставрації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і клінічне обґрунтування вирішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні тактики препарування і відновлення дефектів твердих тканин зубів ІІ класу за Блеком залежно від застосованого пломбувального матеріалу.

1. Встановлено, що проникність барвника на межі “пломба-зуб” залежно від тактики препарування і застосованого пломбувального матеріалу найнижча за відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу композиційним матеріалом світлового твердіння “Charisma”, за методикою закритого «сендвіча» і композитом хімічного твердіння “Charisma РРF”. Максимально проникним на цій межі барвник був за використання склоіономерного цементу “Цемілайт”, а утворення додаткової площадки на жувальній поверхні знижувало його проникність.

2. Встановлено за допомогою методу голографічної інтерферометрії на моделях натуральних зубів, що отримані значення різниці деформацій залежали від тактики препарування каріозних порожнин ІІ класу та застосованих пломбувальних матеріалів. Максимальні деформаційні зміни на межі “пломба-зуб” створював склоіономерним цемент “Цемілайт”, менші - “Charisma РРF”, найменші - “Charisma” та методика закритого «сендвіча».

3. При проведенні клінічного аналізу результатів безпосередньо після відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком усі пломби та реставрації відповідали “чудовим” результатам.

У віддалені терміни спостереження було встановлено, що в пацієнтів із високою інтенсивністю карієсу та в пацієнтів із незадовільним рівнем гігієни порожнини рота найкращі результати якості крайового прилягання реставрацій спостерігали за використання методики закритого «сендвіча» з утворенням додаткової площадки на жувальній поверхні.

4. Отримані в динаміці результати електрометричної оцінки крайової проникності на межі “пломба-зуб” показали підвищення електропровідності, яка характеризує погіршення крайового прилягання пломб у будь-якому випадку. Максимально високими показники були за відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком склоіономерним цементом “Цемілайт”, мінімальними - в разі застосування “Charisma” і за методикою закритого «сендвіча». Препарування додаткової площадки на жувальній поверхні знижувало показники електропровідності за використання склоіономерного цементу “Цемілайт” і композиту хімічного твердіння “Charisma РРF”.

5. На підставі клініко-лабораторних досліджень розроблені рекомендації щодо відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком залежно від тактики препарування застосованого пломбувального матеріалу та методики пломбування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Застосовуючи композиційні матеріали хімічного твердіння для відновлення дефектів твердих тканин зуба ІІ класу за Блеком, з метою покращення фіксації пломб та подовження строку їх експлуатації, необхідно створювати при препаруванні додаткову площадку на жувальній поверхні зубів.

2. Склоіономерний цемент “Цемілайт” можна застосовувати у пломбуванні каріозних порожнин ІІ класу за Блеком як тимчасовий матеріал для мінералізації підлеглих твердих тканин.

3. У пацієнтів із високим рівнем гігієни порожнини рота та в пацієнтів із низькою інтенсивністю каріозного процесу не обов'язково при препаруванні створювати додаткову площадку.

4. У пацієнтів із середньою інтенсивністю карієсу та в пацієнтів із задовільним рівнем гігієни краще створювати додаткову площадку на жувальній поверхні зубів ? це збільшує кількість пломб і реставрацій із добрим крайовим приляганням.

5. У пацієнтів із незадовільним рівнем гігієни порожнини рота та в пацієнтів із високою інтенсивністю каріозного процесу для пломбування каріозних порожнин ІІ класу за Блеком краще застосовувати методику закритого «сендвіча» з препаруванням додаткової площадки на жувальній поверхні зуба.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Павленкова Е.В. Особенности оперативной обработки твердых тканей зуба при кариозных полостях II класса по Блэку / Е.В. Павленкова // Український стоматологічний альманах. - 2005. ? №5. - С. 66?69.

2.Павленкова Е.В. Применение метода голографической интерферометрии для определения качества прилегания пломб в полостях II класса по Блэку / Е.В. Павленкова // Український стоматологічний альманах. - 2006. ? №6. - С. 15?18.

3.Павленкова О.В. Клінічна оцінка реставрацій ІІ класу за Блєком за допомогою електрометричного методу / О.В. Павленкова // Український стоматологічний альманах. - 2008. ? №2. - С. 18?22.

4.Павленкова Е.В. Краевая проницаемость пломб из композиционных материалов химического и светового отверждения / Е.В. Павленкова, Е.В. Ковалев, В.И. Доценко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, Вип. 3. - С. 50 ? 53. Здобувачу належать експериментальні дослідження, аналіз результатів з дослідження крайової проникності на межі “пломба-зуб”, написання статті.

5.Патент на корисну модель № 23971, Україна, МПК (2006) А61С5/04. Спосіб визначення крайового прилягання пломбувальних матеріалів у порожнинах твердих тканин зуба / О.В. Павленкова, Є.В. Ковальов, В.І. Доценко. ? № u200701844; Заявл. 22.02.2007; Опубл. 11.06.2007, Бюл. №8. Здобувачем виконано збір та аналіз даних щодо аналогів та прототипу заявленого способу, виконано огляд літератури та патентно-інформаційне дослідження, а також виготовлення експериментальних зразків, проведення статистичної обробки результатів експериментального дослідження.

6.Павленкова Е.В. Отдаленные результаты применения стеклоиономерного цемента «Цемион РСЦ» при восстановлении дефектов боковых зубов / Е.В. Павленкова, В.Н. Петрушанко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - Харьков, 2004. - Вып. 8. - С. 35?37. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних дослідження, аналіз результатів дослідження, написання статті.

7. Павленкова О.В. Утворення контактного пункту та пломбування каріозних порожнин другого класу / О.В. Павленкова, В.М. Петрушанко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - Харьков, 2005. - Вып. 9. - С. 42?43. Участь здобувача полягає у проведенні клінічного дослідження, аналіз результатів, написання статті.

8.Павленкова Е.В. Результаты клинических исследований качества восстановления кариозных полостей II класса / Е.В. Павленкова, В.Н. Петрушанко // Підсумкова наук. конф. молодих вчених «Медична наука ? 2005», 14 грудня 2005р., м. Полтава: тези допов. ? Вісник Української медичної стоматологічної академії: «Актуальні проблеми сучасної медицини». - 2005. ? Т. 5, Вип. 4(12). - С. 64 ? 65.

9.Павленкова Е.В. Отдаленные результаты восстановления полостей ІІ класса по Блэку СИЦ «Цемилайт» / Е.В. Павленкова, В.Н. Петрушанко // Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної стоматології», присвяченої 50-річчю стоматологічного факультету ЛНМУ імені Данила Галицького, 29 жовтня ? 1 листопада 2008 р.: Стоматологічні новини. - Львів, 2008. ? Вип. 8. - С. 185 ? 186.

АНОТАЦІЯ

Павленкова О.В. Клініко-лабораторне обгрунтування тактики препарування каріозних порожнин ІІ класу за Блеком під сучасні пломбувальні матеріали. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 ? стоматологія. ? Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, Полтава, 2009.

Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню підвищення ефективності пломбування контактних порожнин бокових зубів на основі диференційованого вибору тактики препарування в залежності від обраного пломбувального матеріалу в пацієнтів з різним рівнем гігієни та в залежності від інтенсивності карієсу. Встановлено, в умовах експерименту, що крайова проникність на межі «пломба-зуб» залежить від тактики препарування та застосованого пломбувального матеріалу. За допомогою методу голографічної інтерферометрії на моделях натуральних зубів були отримані значення різності деформацій які також залежали від тактики препарування та застосованих пломбувальних матеріалів. Проведено обстеження 115 хворих і лікування карієсу ІІ класу за Блеком. Розроблений нами диференційований підхід до тактики препарування дефектів твердих тканин зубів ІІ класу за Блеком, залежно від обраного пломбувального матеріалу, сприяв скороченню порушень крайового прилягання пломб та реставрацій, що свідчить про переваги даного підходу. Ефективність запропонованого диференційованого підходу до тактики препарування сприяло поліпшенню якості фіксації матеріалу до твердих тканин зубів у 90-95 % хворих у найближчі та віддалені терміни спостережень.

Ключові слова: пломбувальні матеріали, каріозні порожнини ІІ класу за Блеком, карієс, препарування твердих тканин зубів.

АННОТАЦИЯ

Павленкова Е.В. Клинико-лабораторное обоснование тактики препарирования кариозных полостей ІІ класса по Блэку под современные пломбировочные материалы. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 ? стоматология. ? Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МОЗ Украины, Полтава, 2009.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию повышения эффективности пломбирования контактных полостей боковых зубов на основе дифференцированного выбора тактики препарирования в зависимости от выбранного пломбировочного материала у пациентов с разным уровнем гигиены и в зависимости от интенсивности течения кариеса. В условиях эксперимента определено состояние краевой проницаемости на границе «пломба-зуб» реставраций из различных пломбировочных материалов в зависимости от тактики препарирования. Исследование краевой проницаемости показало, что полное прилегание пломбировочного материала к тканям зуба на окклюзионной поверхности наблюдается при восстановлении дефектов твердых тканей зуба ІІ класса по Блэку универсальным микрогибридным фотополимерным материалом “Charisma” (ІІ группа) и при применении методики закрытого «сэндвича» с использованием гибридного стеклоиономерного цемента двойного отверждения “Цемилайт” и фотополимерного материала “Charisma” (ІV группа). Необходимо отметить, что при применении этих пломбировочных материалов нет зависимости краевой проницаемости от наличия дополнительных элементов ретенции при препарировании кариозных полостей.

Проницаемость красителя была наиболее выражена при использовании в качестве пломбировочного материала композита химического отверждения “Charisma РРF”и стеклоиономерного цемента «Цемилайт», при этом препарирование основной полости с элементами ретенции в виде дополнительной площадки на жевательной поверхности способствовало снижению микропроницаемости в этих групах.

Исследованы модели моляров с полостями ІІ класса по Блэку методом голографической интерферометрии и получены значения разницы деформаций в зависимости от тактики препарирования и примененного пломбировочного материала. Максимальные величины перемещений имели место в ІІІ группе исследованных образцов, причём в 1 подгруппе эти показатели достоверно выше (p<0,05), чем во 2 подгруппе. При использовании стеклоиономерного цемента “Цемилайт” в качестве восстановительного материала показатели деформации составили 3,48±0,43 мк в 1 подгруппе, что в 4,2 раза превышает показатели деформации для “Charisma PPF”, в 9,6 раза - для материала светового отверждения “Charisma”, в 8,1 раза - при восстановлении дефектов методикой закрытого «сэндвича». Величины деформаций во 2 подгруппе значительно меньше, чем в 1 подгруппе, но все же деформации пломб из стеклоиономерного цемента “Цемилайт” и в этом случае значимые - 2,97±0,31мк. Анализ полученных данных голографической интерферометрии и определения краевой проницаемости свидетельствуют о том, что наилучшие результаты наблюдаются при восстановлении дефектов твердых тканей зуба ІІ класса по Блэку с помощью микрогибридного фотополимерного материала “Charisma” и с использованием методики закрытого «сэндвича». Препарирование основной полости с элементами ретенции в виде дополнительной площадки на жевательной поверхности способствует улучшению результатов в случае применения композита химического отверждения “Charisma PPF” и стеклоиономерного цемента “Цемилайт” и не влияет на степень краевой проницаемости при применении фотополимерного материала “Charisma” и при использовании методики закрытого «сэндвича».

Проведено обследование 115 больных и лечение кариеса ІІ класса по Блэку. Все пациенты были разделены на 4 группы в зависимости от применяемого восстановительного материала, каждая группа в свою очередь была разделена на 2 подгруппы (1,2), в зависимости от тактики препарирования дефектов твердых тканей зуба II класса. Контроль за состоянием композиционных пломб и реставраций осуществляли путем проведения клинических, електрометрических и лабораторных методов исследования. С этой целью впервые использовали усовершенствованный метод определения краевой проницаемости на границе «пломба-зуб», метод голографической интерферометрии. Нами разработан дифференцированный подход к тактике препарирования дефектов твердых тканей зуба ІІ класса по Блэку в зависимости от выбранного пломбировочного материала. Положительная динамика общеклинических изменений, уменьшение нарушений краевого прилегания пломб и реставраций, повышение эффективности лечения зубов с уменьшением числа осложнений свидетельствуют о преимуществах данного подхода.

Эффективность предложенного дифференцированного подхода к тактике препарирования способствовало улучшению качества фиксации материала к твердым тканям зубов у 90-95% больных в ближайшие и отдаленные сроки наблюдения.

Ключевые слова: пломбировочные материалы, кариозные полости ІІ класса по Блэку, кариес, препарирование твердых тканей зуба.

ANNOTATION

Pavlenkova O.V. Clinic-laboratory basis of tactics of 2 class after Black caries cavities preparation for modern filling materials. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Medicine by Speciality 14.01.22 ? stomatology. ? Higher State Educational Establishment of Ukraine “Ukrainian Medical Stomatological Academy “, ? Poltava, 2009.

Thesis is devoted to elaboration and basis of efficiency increase of filling of contact cavities of lateral teeth on the basis of differential choice of preparation tactics in dependence on the selected filling material for patients with different level of oral hygiene and the caries intensity. In the conditions of experiment edge it has been estimated that permeability on the “filling-tooth” border depends on tactics of preparation and using of filling material. With the aid of holographic interferometry method on the models of natural teeth it has been determined values of deformations' difference, which depend on tactics of preparation and used filling materials. The examination of 115 patients and the treatment of caries of 2 class after Black have been performed. The elaborated by us differentiated approach to the tactics of preparation of hard tissues defects of 2 class after Black depending on selected filling material has promoted to the reducing of filling edge adjoining disturbances and restorations and testifies the advantages of this approach.

Efficiency of the offered differentiated approach for tactics of preparation has improved the hard tissues of teeth in the nearest and long-time terms of supervision in 90-95% of patients.

Key words: filling materials, carious cavities of 2 class after Black, caries, preparing of hard tissues of teeth.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.