Диференціальна діагностика та фармакотерапія залежності від метадону та від героїну

Практична значущість отриманих результатів. За результатами комплексного клініко-психопатологічного та психодіагностичного обстеження визначено діагностичну цінність та інформативність кожної одержаної диференціально-діагностичної ознаки і на цій основі створено діагностичні таблиці для розпізнавання станів залежності від метадону та від героїну на різних етапах детоксикації. На основі аналізу процесу адаптивної фармакотерапії синдрому відміни опіоїдів у хворих, залежних від героїну, і хворих, залежних від метадону, розроблені оптимальні методики детоксикації та визначено оптимальні терміни госпіталізації зазначених категорій хворих.

Результати досліджень було впроваджено в практику закладів охорони здоров'я Харківської (Харківська міська клінічна наркологічна лікарня № 9, Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, Харківський обласний наркологічний диспансер), Сумської (Сумський обласний наркологічний диспансер), Луганської (Луганський обласний наркологічний диспансер), Кіровоградської (Кіровоградський обласний наркологічний диспансер), Львівської (Львівський обласний наркологічний диспансер) областей.

Особистий внесок. Дисертаційна робота повністю виконана здобувачем. Всі ідеї, які становлять суть дисертації, належать авторові. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, визначені мета й завдання дослідження, розроблено його дизайн й освоєні всі дослідницькі методи, які використовувались під час виконання роботи. Автором самостійно обстежені всі хворі й проаналізовані результати цього обстеження. Самостійно виконана статистична обробка отриманих даних. Самостійно розроблений комплекс психодіагностичного дослідження для виявлення психічних і поведінкових розладів у хворих, залежних від героїну, і хворих, залежних від метадону, а також самостійно розроблені оптимальні методики детоксикації та визначено оптимальні терміни госпіталізації зазначених категорій хворих і проведено впровадження наукових розробок у медичну практику.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були представлені: на ІІІ Національному Конгресі (ХІ з'їзд) неврологів, психіатрів та наркологів України "Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології" (Харків, 2007); на Пленумі і конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Безпека та ефективність терапії неврологічних, психічних та наркологічних розладів" (Партеніт, 2008); на VІІ Українській науково-практичній конференції “Довженківські читання. Лікування та реабілітація осіб, залежних від психоактивних речовин”(Харків, 2006); на VІІІ Українській науково-практичній конференції “Довженківські читання. Сучасний погляд на лікування станів залежності та патології потягів" (Харків, 2007); на ІХ Українській науково-практичній конференції “Довженківські читання. Актуальні питання соціальної і клінічної наркології" (Харків, 2008); на Х Українській науково-практичній конференції “Довженківські читання. Проблема рецидиву в сучасній наркології" (Харків, 2009); на Обласній науково-практичній конференції “Якість життя хворих на залежність від психоактивних речовин" (Харків, 2006) та на Обласній науково-практичній конференції “Роль когнітивних порушень залежної особистості, в клініці та терапії" (Харків, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць: 6 робіт в наукових професійних виданнях відповідно до переліку ВАК (з них 4 наукові праці без співавторів) і 2 роботи - в матеріалах науково-практичної конференції та з'їзду.

Матеріали і методи дослідження. Основні дослідження за темою проводились в стаціонарі лікарні "Інтерклінік-ОД" в м. Одеса. Всього було обстежено 124 особи (чоловіки) залежних від опіоїдів (шифр діагнозу F11.2 за МКХ-10), в тому числі 63 особи, що вживали героїн (І група порівняння) і 61 особа, що вживала метадон (ІІ група порівняння). Внаслідок специфіки клініки, а також через необхідність підібрати адекватну групу порівняння хворим, залежним від метадону, якого під час набору первинного матеріалу в Україні практично не було (принаймні - як засобу офіційної замісної терапії) практично всі хворі були іноземцями. Середній вік обстежених складав: у залежних від героїну 27,81 ± 0,56 роки і у залежних від метадону 26,36 ± 0,35 роки.

Програма дисертаційної роботи передбачала оцінку поточного стану хворих та його динаміки протягом лікування шляхом комплексного клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження із обробкою одержаних результатів методами математичної статистики. Вивчення анамнезу, скарг пацієнтів, поведінкових проявів наявної психопатології здійснювалося в межах клініко-психопатологічного метода з урахуванням діагностичних критеріїв МКХ-10 (Чуркин А.А., Мартюшов А.Н., 2000). Верифікація даних, одержаних за допомогою клініко-психопатологічного методу, а також кількісна оцінка ступеню виразності наявних психічних та поведінкових розладів здійснювалася шляхом застосування психодіагностичних методик, а саме методики квантифікації патологічного потягу до психоактивних речовин за глосарієм Н.В.Чередниченко - В.Б. Альтшулера (Чередниченко Н.В., 1992) та опитувальника виразності психопатологічної симптоматики L.R.Derogatis et al. (Simptom Check List - 90 Revised (SCL-90 R)) (Derogatis L.R. et al., 1973, 1976; Тарабрина Н. В., 2001). Окрім того, для інтегральної оцінки стану пацієнту визначалась якість його життя за методикою J.E. Mezzich et al. (Mezzich J.E. et al., 1999). Для відстеження динаміки стану хворих протягом періоду спостереження всі вони були зазначеними методами обстежені тричі: в момент госпіталізації; на висоті розвитку синдрому відміни і в ранньому постабстинентному стані.

З метою оцінки середніх значень параметрів, що досліджувались, їхньої дисперсії, взаємозалежностей та вірогідності відмінностей у групах порівняння використовувалися методи математичної статистики, зокрема, методи дисперсійного та кореляційного аналізу (Е.Е. Рафалес-Ламарк, 1971; С.Н. Лапач та ін., 2000) із застосуванням програмного пакета "Statistica 6.0" та розрахункових таблиць "Excel" з програмного пакета "МS Office 2003". Для узагальнення одержаної інформації і її формалізації розраховувались діагностичні коефіцієнти (ДК) та міри інформативності (МІ), що створило умови для розробки відповідних диференціально-діагностичних таблиць для розпізнавання стану залежності від метадону та стану залежності від героїну на основі послідовної процедури Вальда у модифікації Е.В. Гублера (Е.В. Гублер, 1978).

Результати досліджень та їх обговорення.

В результати дослідження динаміки патологічного потягу до опіоїдів (з оцінкою окремих його компонентів), яке було виконано за допомогою глосарію Чередниченко-Альтшулера, встановлено, що в групі хворих, залежних від героїну, рівень виразності патологічного потягу до опіоїдів протягом детоксикації залишається практично незмінним (відмінності поміж результатами досліджень недостовірні (p>0,05); в той час як в групі хворих, залежних від метадону, цей показник невпинно і достовірно (p<0,05) зростає (табл. 1) що підвищує ризик рецидиву наркотизації в постабстинентному періоді у останньої категорії пацієнтів.

Також показано, що "стрижневими" протягом всього періоду детоксикації у залежних від героїну є кореляції поміж ідеаторним та афективним компонентами ППО (коефіцієнти кореляції дорівнював 0,38; 0,42 і 0,54 одиниці при дослідженнях І, ІІ і ІІІ відповідно), а також поміж ідеаторним та поведінковим компонентами ППО (коефіцієнти кореляції дорівнював 0,68; 0,31 і 0,54 одиниці при дослідженнях І, ІІ і ІІІ відповідно); а у залежних від метадону - поміж ідеаторним та вегетативним компонентами ППО (коефіцієнти кореляції дорівнював 0,66; 0,35 і 0,83 одиниці при дослідженнях І, ІІ і ІІІ відповідно).

Таблиця 1 - Динаміка патологічного потягу до опіоїдів протягом курсу детоксикації

В результаті досліджень структури психічних і поведінкових розладів і їхньої динаміки, було встановлено що редукція зазначених розладів внаслідок вживання метадону протягом детоксикації (зокрема за показником загального індексу ваги симптомів (GSІ) опитувальника Derogatіs) відбувається достовірно (p<0,05) повільніше ніж редукція психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання героїну (табл. 2).

Таблиця 2 - Динаміка результатів комплексного психодіагностичного дослідження за допомогою опитувальника Derogatis

Окрім того, було показано, що у хворим залежним від метадону (у порівнянні із хворими залежними від героїну) притаманні достовірно (p<0,05) міцніші кореляційні зв'язки депресії з: соматизацією (на 126,83 %); обсесивністю - компульсивністю (на 52,78 %); міжособистісною сенситивністю (на 3700,00 %); тривожністю (на 58,33 %); паранояльністю (на 59,26 %); психотизмом (на 78,72 %); показниками додаткової шкали (на 26,53 %) та індексом GSI (на 59,65 %), що вказує на провідну, синдромоутворюючу роль депресії, серед інших психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання метадону (табл. 3).

Таблиця 3 - Динаміка показників якості життя (ЯЖ) протягом курсу детоксикації

Інтегральні показники якості життя протягом детоксикації, не дивлячись на відносно більшу важкість симптомів психічних і поведінкових розладів (див. табл. 2), у хворих, залежних від метадону є стало і достовірно (p<0,05) вищими (6,15 ± 0,24 балів і 6,82 ± 0,38 балів за методикою Mezzich на початку і наприкінці лікування відповідно), ніж у хворих, залежних від героїну (3,81 ± 0,37 балів і 5,22 ± 0,36 балів за методикою Mezzich на початку і наприкінці лікування відповідно), що вказує на пов'язаний із вживанням метадону когнітивний дефіцит, який проявляє себе ігноруванням наявних актуальних проблем із здоров'ям і унеможливлює, адекватну оцінку якості власного життя. детоксикація діагностика героїн метадон

Протягом всього періоду детоксикації і у хворих обох груп порівняння спостерігались (p<0,05) прямі кореляційні зв'язки поміж компонентами патологічного потягу до опіоїдів (афективного у залежних від героїну і вегетативного у залежних від метадону) з рівнем соціо-емоційної підтримки (за методикою Mezzich), тобто - чим більше хворі демонстрували родичам свій потяг до наркотиків, тим більше співчуття і підтримки одержували, що є відбиттям маніпулятивної поведінки наркозалежних щодо їхнього найближчого оточення і проявом відносин співзалежності в уражених наркоманією родинах.

Шляхом розрахунків діагностичних коефіцієнтів (ДК) та мір інформативності Кульбака (МІ) для всіх наведених вище ознак було встановлено, що серед дослідницьких методик, які використовувались в цій роботі, найбільш інформативними (щодо диференціації залежностей від метадону та від героїну), є опитувальник для оцінки виразності психопатологічної симптоматики Derogatis, сумарна діагностична цінність якого (ДК) та сумарна міра інформативності Кульбака (МІ) коливались протягом детоксикації в межах ДК 100,5 - 118,9 одиниць і МІ 10,8 - 23,5 одиниць відповідно, а також методика оцінки якості життя за Mezzich (ДК 72,5 - 98,5 одиниць і МІ 13,0 - 19,7 одиниць відповідно), в той час як процедура оцінки патологічного потягу до наркотиків за Чередниченко-Альтшулером значно поступається першим двом методикам за цими показниками (ДК 13,3 - 33,3 одиниць і МІ 1,4 - 5,4 одиниці відповідно).

З урахуванням цього, на основі опитувальника Derogatis та методики Mezzich були побудовані таблиці маркерів для здійснення диференціальної діагностики між станом залежності від метадону та станом залежності від героїну на різних етапах детоксикації. Приклад збірки маркерів для здійснення диференціальної діагностики між зазначеними станами на етапі початку лікування подано у таблиці 4.

Таблиця 4 - Маркери диференціальної діагностики станів залежності від метадону та героїну на початку лікування (маркери подано в порядку зменшення їхньої інформативності).

Апробація розроблених таблиць, шляхом їхнього використання у послідовній процедурі Вальда (в модифікації Гублера), показала їх здатність забезпечити безпомилкову діагностику стану залежності від метадону в 96,72 % випадків і безпомилкову діагностику стану залежності від героїну в 95,24 % випадків, що є достатньо надійним для вибору адекватного терапевтичної тактики, а також для розв'язання експертних питань.

В результаті аналізу фармакотерапії хворих, залежних від героїну, і хворих, залежних від метадону, встановлено, що для детоксикації осіб, залежних від метадону, при інших рівних умовах, необхідна достовірно (p<0,001) більша тривалість стаціонарного лікування (19-22 доби) ніж для детоксикації осіб, залежних від героїну (14-17 діб) і потрібні значно більші середні курсові дози фармпрепаратів: знеболюючих (спазмолексу) - в 1,48 рази при p<0,01; вегетотропних (клофеліну) - в 1,25 рази при p<0,01; бензодіазепінів (феназепаму, діазепаму) - в 1,30 рази при p<0,01; барбітуратів (фенобарбіталу) - в 1,23 рази при p<0,01), нейролептиків (хлорпротиксену) - в 1,35 рази при p<0,05). В результаті, собівартість детоксикації хворих, залежних від метадону, для закладу охорони здоров'я виявляється майже в 1,5 рази вищою, ніж у хворих, залежних від героїну, що слід враховувати, зокрема, при плануванні масштабів впровадження програм замісної терапії осіб залежних від опіоїдів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення й нове рішення актуального наукового завдання - розробки диференціальної діагностики та фармакотерапії залежності від метадону та героїну.

2. Встановлено, що інтенсивність патологічного потягу до опіоїдів (оцінена за методикою Чередниченко-Альтшулера), у хворих, залежних від героїну, протягом детоксикації залишається майже незмінною (10,67 ± 0,68 балів на початку і 11,22 ± 0,91 балів наприкінці лікування при p>0,05); в той час як у хворих, залежних від метадону, цей показник істотно зростає (8,36 ± 0,71 балів на початку і 15,57 ± 0,83 балів наприкінці лікування відповідно при p<0,05), що підвищує ризик рецидиву наркотизації в постабстинентному періоді у останньої категорії пацієнтів.

3. Загальна тяжкість симптомів психічних і поведінкових розладів (за інтегральним індексом GSІ опитувальника Derogatіs), у хворих, залежних від героїну, протягом детоксикації істотно зменшується (0,78 ± 0,05 балів на початку і 0,54 ± 0,02 балів наприкінці відповідно при p<0,05), в той час як у хворих, залежних від метадону, цей показник є відносно вищім і майже незмінним протягом лікування (0,86 ± 0,06 балів на початку і 0,97 ± 0,06 балів наприкінці лікування при p>0,05), що також вказує на відносно вищий ризик рецидиву наркотизації в постабстинентному періоді у останньої категорії пацієнтів.

4. Прояви депресії на початку лікування у хворих, залежних від метадону (порівняно із хворими, залежними від героїну,) мають достовірно (p<0,05) міцніші кореляційні зв'язки з: соматизацією (на 126,83 %); обсесивністю - компульсивністю (на 52,78 %); міжособистісною сенситивністю (на 3700,00 %); тривожністю (на 58,33 %); паранояльністю (на 59,26 %); психотизмом (на 78,72 %); показниками додаткової шкали (на 26,53 %) та індексом GSI (на 59,65 %), що вказує на провідну, синдромоутворюючу роль депресії, серед інших психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання метадону.

5. Не дивлячись на відносно більшу важкість симптомів психічних і поведінкових розладів, інтегральні показники якості життя (за методикою Mezzich) протягом детоксикації, у хворих, залежних від метадону є стало і достовірно (p<0,05) вищими (6,15 ± 0,24 балів на початку і 6,82 ± 0,38 балів наприкінці лікування), ніж у хворих, залежних від героїну (3,81 ± 0,37 балів на початку і 5,22 ± 0,36 балів наприкінці лікування), що вказує на пов'язаний із вживанням метадону когнітивний дефіцит, який проявляє себе ігноруванням наявних актуальних проблем із здоров'ям і унеможливлює, адекватну оцінку якості власного життя.

6. І у хворих, залежних від героїну, і у хворих, залежних від метадону, протягом всього періоду детоксикації спостерігаються достовірні (p<0,05) прямі кореляційні зв'язки поміж компонентами патологічного потягу до опіоїдів (афективного у залежних від героїну і вегетативного у залежних від метадону) з рівнем соціо-емоційної підтримки; що є відбиттям маніпулятивної поведінки наркозалежних по відношенню до їхнього найближчого оточення і проявом відносин співзалежності в уражених наркоманією родинах: чим більше хворі демонструють родичам свій потяг до наркотиків, тим більше співчуття і підтримки від них одержуюють.

7. Серед дослідницьких методик, які використовувались в цій дисертаційній роботі, найбільш інформативними, щодо диференціації залежностей від метадону та від героїну, були: опитувальник для оцінки виразності психопатологічної симптоматики Derogatis, сумарна діагностична цінність якого (ДК) та сумарна міра інформативності Кульбака (МІ) коливались протягом детоксикації в межах ДК 100,5 - 118,9 одиниць і МІ 10,8 - 23,5 одиниць відповідно, а також методика оцінки якості життя за Mezzich (ДК 72,5 - 98,5 одиниць і МІ 13,0 - 19,7 одиниць відповідно), в той час як процедура оцінки патологічного потягу до наркотиків за Чередниченко-Альтшулером значно поступається першим двом методикам за цими показниками (ДК 13,3 - 33,3 одиниць і МІ 1,4 - 5,4 одиниці відповідно).

8. На основі опитувальника для оцінки виразності психопатологічної симптоматики Derogatis та методики оцінки якості життя за Mezzich побудовані диференціально-діагностичні таблиці для використання у складі послідовної процедури Вальда, які в результаті апробації продемонстрували свою здатність на будь-якому етапі детоксикації забезпечити безпомилкове визначення стану залежності від метадону в 96,72 % випадків і безпомилкове визначення стану залежності від героїну в 95,24 % випадків, що є достатньо надійним для вибору адекватної терапевтичної тактики, а також для розв'язання експертних питань.

9. При використанні традиційної для вітчизняної наркології психофармакологічної моделі лікування, для детоксикації осіб, залежних від метадону, при інших рівних умовах, необхідна достовірно (p<0,001) більша тривалість стаціонарного лікування (19-22 доби) ніж для детоксикації осіб, залежних від героїну (14-17 діб) і потрібні значно більші середні курсові дози фармпрепаратів, що використовуються: знеболюючих (спазмолексу) - в 1,48 рази при p<0,01; вегетотропних (клофеліну) - в 1,25 рази при p<0,01; бензодіазепінів (феназепаму, діазепаму) - в 1,30 рази при p<0,01; барбітуратів (фенобарбіталу) - в 1,23 рази при p<0,01), нейролептиків (хлорпротиксену) - в 1,35 рази при p<0,05), що зумовлює приблизно в півтора рази більшу собівартість купіювання синдрому відміни опіоїдів у хворих, залежних від метадону, ніж у хворих, залежних від героїну.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Корошніченко Д.М. Порівняльна характеристика патологічного потягу до опіоїдів у хворих залежних від героїну і хворих залежних від метадону. / Корошніченко Д.М. // Український вісник психоневрології. - 2008. - Т. 16, № 1 (54). - С. 14-18.

2. Корошніченко Д.М. Фактори, що впливають на патологічний потяг до героїну та метадону у залежних від них осіб. / Корошніченко Д.М. // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2008. - №1 (18). - С. 73-80.

3. Корошніченко Д.М. Структура психопатологічної симптоматики у осіб залежних від героїну та метадону і фактори, що впливають на неї. / Корошніченко Д.М.// Український вісник психоневрології. - 2008. - Т. 16, № 3 (56). - С. 60-65.

4. Корошніченко Д.М. Динаміка психічних та поведінкових розладів у залежних від героїну і у залежних від метадону протягом курсу детоксикації. / Корошніченко Д.М.// Український вісник психоневрології. - 2008. - Т. 16, № 4 (57). - С. 70-74.

5. Корошніченко Д.М. Порівняльний аналіз фармакотерапії при детоксикації залежних від героїну і залежних від метадону. / Корошніченко Д.М. , Лінський І.В. // Український вісник психоневрології. - 2009. - Т. 17, № 1 (58). - С. 77-83. (Дисертантом виконано інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, частково проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

6. Корошніченко Д.М. Диференціальна діагностика залежності від героїну і залежності від метадону. / Корошніченко Д.М. , Лінський І.В. // Журнал психиатрии и медицинской психологи.- 2009. -№ 1 (21). - С. 56-64. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

7. Корошніченко Д.М. Динаміка клінічних та психодіагностичних показників протягом детоксикації в осіб, залежних від метадону / Корошніченко Д.М., Лінський І.В. // Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології: матеріали ІІІ Національного Конгресу (ХІ з'їзду) неврологів, психіатрів та наркологів України (3-5 червня 2007 р.): тези доп. - Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, № 1 (50). - С. 264. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

8. Корошніченко Д.М. Детоксикація залежних від героїну і залежних від метадону. / Корошніченко Д.М., Лінський І.В. // Довженківські читання: Проблема рецидиву в сучасній наркології: матеріали Української конференції з міжнародною участю (7-8 квітня 2009 р.): тези доп. // Харків, Плеяда, 2009. - с. 105-108. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

АНОТАЦІЯ

Корошніченко Д.М. Диференціальна діагностика та фармакотерапія залежності від метадону та від героїну. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.17 - наркологія. - ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України", Харків, 2009.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення й нове рішення актуального наукового завдання: диференціальної діагностики та фармакотерапії залежності від метадону та героїну. Встановлено, що інтенсивність патологічного потягу до опіоїдів та загальна тяжкість психопатологічних симптомів протягом детоксикації у хворих, залежних від метадону, є достовірно вищими, ніж у залежних від героїну. Виявлено ознаки когнітивного дефіциту у хворих, залежних від метадону, який унеможливлює для них, адекватну оцінку якості власного життя. Створені диференціально-діагностичні таблиці які забезпечують безпомилкове визначення стану залежності від метадону в 96,72 % випадків і стану залежності від героїну в 95,24 % випадків. Показано, що при інших рівних умовах для детоксикації осіб, залежних від метадону, необхідна достовірно (p<0,001) більша тривалість стаціонарного лікування і більші середні курсові дози фармакотерапевтичних засобів, ніж для детоксикації осіб, залежних від героїну, що зумовлює приблизно в 1,5 рази більшу собівартість купіювання синдрому відміни метадону у порівнянні із синдромом відміни героїну.

Ключові слова: метадон, героїн, клініка, диференціальна діагностика, терапія.

АННОТАЦИЯ

Корошниченко Д.Н. Дифференциальная диагностика и фармакотерапия зависимости от метадона и от героина. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.17 - наркология. - ГУ "Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины", Харьков, 2009.

В диссертации на основании комплексного динамического клинико-психопатологического и психодиагностического исследования представлено теоретические обобщения и новое решение актуальной научной задачи: дифференциальной диагностики и фармакотерапии зависимости от метадона и героина. Представлены результаты обследования 63 больных, зависимых от героина, и 61 больного, зависимого от метадона (диагностика проводилась согласно критериям МКБ-10). Установлено, что интенсивность патологического влечения к опиоидам (оцененная по методике Чередниченко-Альтшулера) у больных, зависимых от героина, на протяжении детоксикации остается практически неизменной; в то время как у больных, зависимых от метадона, этот показатель существенно и достоверно возрастает ( с 8,36 ± 0,71 баллов в начале лечения до 15,57 ± 0,83 баллов в конце лечения при p<0,05), что повышает у них риск рецидива наркотизации. Дополнительным неблагоприятным обстоятельством у больных, зависимых от метадона, является большая тяжесть психопатологических симптомов (оцененная при помощи опросника Derogatіs), чем у больных, зависимых от героина. Проявления депрессии в начале лечения в больных, зависимых от метадона (по сравнению с больными, зависимыми от героина,) имеют достоверно (p<0,05) более сильные корреляционные связи с другими психопатологическими симптомами, что указывает на ведущую, синдромообразующую роль депрессии при зависимости от метадона. Выявлены признаки когнитивного дефицита у больных, зависимых от метадона, который делает невозможной адекватную оценку ими качества собственной жизни.

На основе опросника Derogatіs и методики оценки качества жизни Mezzіch построены дифференциально-диагностические таблицы для использования в составе последовательной процедуры Вальда (в модификации Гублера), которые обеспечивают на любом этапе детоксикации безошибочное выявление состояния зависимости от метадона в 96,72 % и от героина в 95,24 % случаев, что достаточно для выбора адекватной терапевтической тактики, а также для решения экспертных вопросов.

Показано, что, при прочих равных условиях, для детоксикации лиц, зависимых от метадона, необходима достоверно (p<0,001) большая продолжительность стационарного лечения и большие средние курсовые дозы фармакотерапевтических средств, чем для детоксикации лиц, зависимых от героина, что предопределяет приблизительно в 1,5 раза более высокую себестоимость купирования синдрома отмены метадона по сравнению с синдромом отмены героина.

Ключевые слова: метадон, героин, клиника, дифференциальная диагностика, терапия.

ANNOTATION

Koroshnichenko D.M. Differential diagnostics and pharmacotherapy of dependence on methadone and on heroine. - Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in specialty 14.01.17 - "Narcology". - "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of AMS of Ukraine", Kharkiv, 2009.

The theoretical generalizations and new decision of actual scientific problem are presented in the dissertation: the differential diagnostics and pharmacotherapy of dependence on methadone and on heroine. It is established, that intensity of pathological craving for opioids and general severity of psychopathological symptoms during detoxication in methadone-depended patients, is significantly higher, than in heroine-depended patients. It is revealed attributes of cognitive deficiency in methadone-depended patients which makes impossible the adequate estimation of qualities of life for them. The differential diagnostic tables were created which provide correct determination of methadone-depended state in 96,72 % of cases and heroine-depended state in 95,24 % of cases. It is shown, that, with other things being equal, significantly bigger (p<0,001) duration of hospitalization and bigger average course-dozes of medicines are necessary for detoxication of methadone-depended persons, in comparison with detoxication of heroine-depended persons. It predetermines the approximately 1,5 times higher price of treatment of methadone withdrawal syndrome in comparison with heroine withdrawal syndrome .

Key words: methadone, heroine, clinic, differential diagnostics, therapy.

Размещено на Allbest.ru