Експериментально-клінічне обґрунтування застосування лікувально-профілактичних засобів з коренів цикорію при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

«Інститут стоматології академії медичних наук україни»

Автореферат

Експериментально-клінічне обґрунтування застосування лікувально-профілактичних засобів з коренів цикорію при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота

14.01.22 - стоматологія

Гончарук Сергій Володимирович

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі «Інститут стоматології АМН України»,

м. Одеса

Науковій керівник

доктор медичних наук, професор Скиба Василь Яковлевич,

Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса

завідувач відділу терапевтичної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології

- доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри дитячої стоматології

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання слизової оболонки порожнини рота займають одне з провідних місць, що пов'язане з великою кількістю етіологічних чинників, які їх викликають, а також відсутністю чітких уявлень про патогенез цих захворювань (А.И. Рыбаков, 1965; В.Е. Скляр, 1983; Г.В. Банченко, 1993; В.Я. Скиба, 1996; М.Ф. Данилевський, 1998).

Безумовно, пануюча в медицині, у тому числі і в стоматології, мікробна концепція етіології захворювань слизової оболонки порожнини рота, направляє зусилля лікарів на пошуки специфічних мікробних збудників стоматитів, серед яких фігурують віруси, бактерії, гриби (В.В. Хазанова, 1996; Л.В. Львова, 2001; И.М. Рабинович, 2002; Е.Г. Зеленова та співавт., 2004; Е.А. Левончук, 2005). Для лікування стоматитів запропоновано потужні антимікробні засоби, проте ефективність їх лікування залишає бажати кращого (Н.О. Савичук та співавт., 1997; В.І. Шматко та співавт., 1998; А.А. Авраменко, 2002; П.І. Ткаченко, 2002; В.Н. Царев, 2006).

Криза антимікробної профілактики і терапії запально-деструктивних захворювань слизової оболонки порожнини рота, як і інших стоматологічних хвороб, обумовлені тією обставиною, що надмірне захоплення антисептичними засобами при лікуванні призводить до порушень стабільності фізіологічної мікробної системи макроорганізму, яка визначає найбільшою мірою захист від інвазії патогенних мікробів (А.П. Левицький, 2005; К. Скалли, А.А. Каусон, 2005).

Регуляція фізіологічної мікробної системи порожнини рота здійснюється багатьма адаптаційно-трофічними системами, серед яких важлива роль відводиться слинним залозам та ротовій рідині, клітинному циклу епітеліоцитів слизової оболонки порожнини рота, специфічним та неспецифічним антимікробним факторам.

Одним з найбільш багатих джерел біологічно активних речовин, у тому числі і тих, що впливають на мікробіоценоз порожнини рота, є цикорій (И.М. Рабинович и соавт., 2001; Л.Ф. Сидельникова и соавт., 2004). Основним активним компонентом коренів цикорію, що становить майже 60 % всіх складових, є поліфруктозид інулін, який відноситься до класу пребіотиків. Також до складу цикорію входять фруктоолігосахариди, біофлаваноїди, органічні кислоти, серед яких особливий інтерес представляє хлорогенова кислота (Р.В. Ушаков, 1998; В.Л. Быков, 1997; Л.Ю. Орехова, 2003; Л.О. Павленко, 2004). В той же час корені цикорію позбавлені токсичних речовин, якими є алкалоїди і сапоніни (Н.О. Полевая, 2005; В.В. Овчинникова, 2005).

З давнього часу коріння цикорію широко застосовуються в народній медицині при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчовивідних шляхів, при різних запальних процесах. В останні роки експериментальні та клінічні дослідження визначили перспективу застосування коренів цикорію в якості лікувально-профілактичних засобів при цукровому діабеті, гепатитах і серцево-судинній патології. Проте практично відсутня інформація про застосування препаратів із коріння цикорію в стоматології, що й визначило предмет даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт ДУ «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса:

- "Дослідити регуляцію мікробіоценозу порожнини рота за допомогою про-, пре- і синбіотиків в нормі і при стоматологічній патології" (шифр АМН 052.04; № ДР 0104U000864);

- "Розробити принципи і засоби промікробної терапії і профілактики основних стоматологічних захворювань" (шифр АМН 059.05; № ДР 0105U000918). Здобувач був виконавцем окремих фрагментів зазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота шляхом застосування в комплексній терапії засобів з коренів цикорію на підставі визначення їх лікувально-профілактичної дії та впливу на мікробіоценоз порожнини рота.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Розробити рецептуру лікувально-профілактичних засобів з коренів цикорію для лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота.

2. Вивчити лікувально-профілактичну дію засобів з коренів цикорію при експериментальному стоматиті.

3. Дослідити в експерименті на тваринах антистресову та противиразкову дію засобів з коренів цикорію.

4. Оцінити ефективність застосування розроблених засобів з коренів цикорію в комплексному лікуванні хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит і кандидозний стоматит.

Об'єкт дослідження - стан прооксидантно-антиоксидантної системи, протеолізу, мікробіоценозу порожнини рота при експериментальному стоматиті в щурів та хронічному рецидивуючому афтозному й кандидозному стоматитах в хворих; лікувально-профілактичні властивості засобів з коренів цикорію.

Предмет дослідження - розробка рецептури, експериментально-клінічне обґрунтування та оцінка ефективності застосування засобів з коренів цикорію в комплексному лікуванні хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит і кандидозний стоматит.

Методи дослідження: Експериментальні на білих щурах (моделювання стоматиту, гематологічні, біохімічні, морфометричні методи) - для доклінічного вивчення лікувально-профілактичної дії засобів з коренів цикорію; клінічні - для оцінки стану СОПР хворих; функціональні - визначення швидкості слиновиділення; біохімічні - для оцінки стану системи ПОЛ-АОС, протеолітичної активності ротової рідини хворих, для визначення ступеня дисбіозу порожнини рота; статистичні.

Наукова новизна|новинка| одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтована, підтверджена в експерименті та клініці доцільність застосування лікувально-профілактичних засобів, що містять біологічно активні речовини з коренів цикорію, для профілактики й лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота.

Розроблено рецептуру лікувально-профілактичного зубного еліксиру «Цикорій», що містить біологічно активні речовини з коренів цикорію, для корекції метаболічних порушень в слизовій оболонці порожнини рота у хворих із стоматитами.

Обґрунтовано рецептуру, розроблено й опрацьовано новий таблетований засіб «КальЦикор», який містить комплекс біологічно активних речовин з коренів цикорію та цитрат кальцію і справляє пребіотичну, антистресову та противиразкову дії (Патент на корисну модель № 27601 від 12.11.2007 р.).

Обґрунтовано та опрацьовано в експерименті та клініці у хворих нові способи лікування хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту із застосуванням зубного еліксиру «Цикорій» (Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель за заявкою № u 2008 12763 від 31.10.2008 р.) та кандидозного стоматиту з застосуванням таблеток «КальЦикор» (Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель за заявкою № u 2008 12764 від 31.10.2008 р.).

Експериментальними дослідженнями при моделюванні стоматиту в щурів доведена здатність розроблених |здібність|прозроблених засобівзззааррзасобів із вмістом біологічно-активних речовин з коренів|із| цикорію нормалізувати стан прооксидантно|-антиоксидантної| системи, показників резистентності організму.

В клініці в хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит і кандидозний стоматит доведена здатність|здібність| засобів з|із| вмістом БАР з коренів цикорію підвищувати нестимульовану та стимульовану салівацію, знижувати активність уреази та |збільшувати вміст лізоциму в ротовій рідині, що вказує на нормалізацію мікробіоценозу порожнини рота.

Для загальних клінічних обстежень і для скринінгу препаратів про- і пребіотиків запропоновано новий ферментативний експрес-метод визначення дисбіозу порожнини рота.

Практичне значення одержаних результатів. Для практичного використання з метою профілактики та лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота запропоновано зубний еліксир «Цикорій» й таблетований засіб «КальЦикор», що містять біологічно активні речовини з коренів цикорію. Експериментально і клінічно доведена ефективність корекції цими засобами метаболічних порушень, що відбуваються в слизовій оболонці порожнини рота та великих слинних залозах у хворих на хронічний афтозний рецидивуючий стоматит і кандидозний стоматит.

Запропоновані нові способи лікування хронічного афтозного рецидивуючого стоматиту й кандидозного стоматиту |кошти| впроваджені в лікувальну практику відділу терапевтичної стоматології ДУ «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, терапевтичних відділень Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, міських стоматологічних поліклінік м. Одеси. Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі Одеського державного медичного університету МОЗ України, на курсах інформації і стажування в ДУ «Інститут стоматології АМН України». цикорій стоматит лікування слизовий

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, проведені усі експериментальні й клінічні дослідження, узагальнені та проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка. Спільно з науковим керівником визначені мета й завдання дослідження, сформульовані основні положення, висновки роботи.

Клінічні дослідження виконані особисто автором у відділі терапевтичної стоматології (зав. - д.мед.н., проф. В.Я. Скиба), біохімічні - сумісно із співробітниками лабораторії біохімії відділу біотехнології (керівник відділу - д.б.н., проф. А.П. Левицький, зав. лаб. - к.б.н., с.н.с. О.А. Макаренко), експериментальні - у віварії (зав. - І.В. Ходаков) Державної установи «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії» (Одеса, 2005); Міжнародному форумі стоматологів «Современные достижения стоматологии» «Одесса-Дента 2006» (Одеса, 2006); Міжнародному науковому симпозіумі «Растительные полифенолы и неспецифическая резистентность» (Одеса, 2006); IX Українському біохімічному з'їзді (Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні методи лікування та профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології» (Полтава, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України (Одеса, 2008); III (X) з'їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, серед яких 3 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 патенти на корисну модель, 5 тез, 1 методичні рекомендації.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 130 сторінках принтерного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, який містить 228 джерел, у тому числі 28 - іноземних авторів. Робота ілюстрована 23 таблицями і 9 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Вирішення поставлених завдань здійснювали за допомогою експериментальних, клінічних і лабораторних методів дослідження.

Експериментальні дослідження виконані з метою вивчення токсикологічних характеристик і специфічної ефективності зубного еліксиру «Цикорій» й таблетованого засобу «КальЦикор» згідно вимог ДержСанПіН (1999) і Державного фармакологічного центру МОЗ України (1996). Експерименти проводили на білих щурах, які отримували повноцінний раціон віварію.

Специфічну дію зубного еліксиру «Цикорій» вивчали на «перекисній» моделі стоматиту (Левицький А.П. та співавт., 2005). Стоматит моделювали шляхом додавання до раціону віварію 5 % від маси переокисленої соняшникової олії, що має прооксидантні властивості.

Антистресову дію таблетованого засобу «КальЦикор» вивчали на моделі імобілізаційного стресу.

По закінченню експерименту щурів піддавали евтаназії під тіопенталовим наркозом (40 мг/кг внутрішньочеревинно), проводили забір крові, виділяли зубо-щелепні блоки, вичленяли слизову оболонку щок та язика для подальших біохімічних та морфометричних досліджень.

Оцінку карієсу зубів проводили відповідно до методичних вказівок (Терешина Т.П. та співавт., 2003).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп експериментальних тварин оцінювали за методом А.В. Ніколаєвої (1967).

З тканин слизової оболонки порожнини рота щурів готували гомогенати шляхом розтирання наважок заморожених тканин з товченим склом і суспендування в 0,85%-ному розчині NaCl. Після центрифугування при 2500 об/хв. протягом 15 хвилин при t = +4⁰ С для дослідження активності ферментів відбирали надосадову рідину.

У біоптатах слизової оболонки щоки, язика та сироватці крові визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977); загальну протеолітичну активність (ЗПА) (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973); активність кислої (КФ) та лужної фосфатази (ЛФ) (Bessey O.A. et al., 1946 в модифікації Левицького А.П. із співавт., 1973). У сироватці крові тварин також визначали вміст загального білку (Lowry O.H. et al., 1957); інгібітору трипсину (Левицький А.П. , 1974); активність еластази (Visser L., Blaut E.R., 1972); каталази (Каролюк М.А., Иванова Л.И., 1988); аспартаттрансамінази (АСТ) та аланінтрансамінази (АЛТ) за методом S. Reitman, S.А. Frankel (1957).

На підставі результатів біохімічних досліджень підраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ) (Левицький А.П. та співавт., 2006).

У клінічних дослідженнях взяли участь 72 особи, з них 52 - із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота (30 хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит, 22 хворих з кандидозним стоматитом), які знаходилися на диспансерному обліку й амбулаторному лікуванні у відділі терапевтичної стоматології ДУ «Інститут стоматології АМН України», та 20 практично здорових людей, які склали контрольну групу. Термін захворювання складав 3-10 років.

У всіх пацієнтів проводили збір анамнезу, оцінку загального стану порожнини рота та виявлення патологічних змін слизової оболонки порожнини рота. При візуальному огляді визначали колір слизової оболонки, її зволоженність, наявність нальоту та елементів ураження, набряклість, складчастість, оцінювали якість догляду за порожниною рота.

Після клінічного обстеження проводили збір стимульованої та нестимульованої слини для визначення швидкості салівації (мл/хв.) та подальших біохімічних досліджень.

Біохімічні дослідження ротової рідини пацієнтів включали визначення вмісту малонового діальдегіду за методом Стальної І.Д., Гарішвілі Т.Г. (1977); активності каталази за методом Каролюк М.А. із співав. (1988), вмісту загального білку (Lowry O.H. et al., 1957), загальної протеолітичної активності за казеїнолітичним методом Кунітца в модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973). Вміст лізоциму визначали спектрофотометричним методом (Gorin et al., 1971) в модифікації А.П. Левицького по швидкості просвітлення суспензії Micrococcus lysodeikticus. Активність уреази визначали за гідролізом карбаміду шляхом вимірювання концентрації аміаку реактивом Несслера.

Ступінь дисбіозу порожнини рота визначали за ферментативним методом А.П. Левицького та ін. (2007), заснованому на визначенні співвідношення відносних активностей уреази та лізоциму.

Схема лікування хворих із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота. Всім хворим з хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом проводили базову терапію, яка включала застосування антимікробних, знеболюючих, протизапальних засобів та тих, що прискорюють регенерацію (0,05 % розчин хлоргексидину, мазь «Мефенат», Солкосерил дентальна адгезивна паста, Аевіт Нейровітан, Кларітин). Хворим основної групи додатково призначали ротові ванночки зубним еліксиром «Цикорій», у розведенні 1:5, протягом 2 хвилин 4-5 разів на добу.

Базова терапія, яку проводили всім хворим з кандидозним стоматитом, включала застосування загальноукріплюючих (Декамевіт), гіпосенсибілізуючих (Кларітин), етіотропних (Дифлюкан) засобів. Хворим основної групи додатково призначали «КальЦикор» - по 1 табл. 3 рази на день, сублінгвально до повного розсмоктування, протягом 20 діб.

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами математичної статистики з використанням t-критерію Ст'юдента на персональному комп'ютері IBM PC у пакетах "Statgraphic-2.3" і "Statistica-5".

Результати досліджень та їх обговорення. В зв'язку з тим, що при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота гігієна порожнини рота пацієнтами проводиться незадовільно, нами була розроблена рецептура зубного еліксиру «Цикорій», до складу якого включені біологічно активні речовини з коренів цикорію.

Проведені дослідження з вивчення нешкідливості розробленого еліксиру показали, що він не чинить жодної токсичної дії на організм тварин і може застосовуватися в клінічній практиці.

Результати дослідження стану процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у слизовій оболонці щоки (табл. 1) та сироватці крові (табл. 2) щурів при моделюванні «перекисного» стоматиту свідчать про те, що вже через 2 тижні після відтворення патології спостерігається достовірне збільшення вмісту малонового діальдегіду (р<0,05), кінцевого продукту перекисного окиснення ліпідів. Посилення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів відбувається на тлі вірогідного зниження активності каталази сироватки крові (р<0,001), ферменту фізіологічного антиоксидантного захисту, а також призводить до порушення метаболізму ліпідів, проникності клітинних мембран та виникнення процесу запалення, про що свідчить зростання загальної протеолітичної активності, активності кислої (р<0,01 у щоці) та лужної фосфатаз (р<0,01 у щоці та крові).

Таблиця 1

Вплив зубного еліксиру "Цикорій" на біохімічні показники слизової оболонки щоки щурів з "перекисним" стоматитом

Група	Загальний білок, г/кг	ЗПА, мккат/кг	КФ, мккат/кг	МДА, ммоль/кг
1. Контроль (інтактна)	52,4±3,0	0,35±0,04	9,51±0,91	29,3±4,2
2. "Перекисний" стоматит, 2 тижні, вода	56,9±2,9 р > 0,05	0,42±0,05 р > 0,05	15,47±1,18 р < 0,01	48,4±4,7 р < 0,01
3. "Перекисний" стоматит, 2 тижні, еліксир	49,0±2,2 р > 0,05 р1 > 0,05	0,25±0,11 р > 0,05 р1 > 0,05	14,3±1,25 р > 0,05 р1 < 0,05	40,4±3,8 р > 0,05 р1 > 0,05
4. "Перекисний" стоматит, 5 тижнів, вода	43,6±1,9 р < 0,05	0,39±0,05 р > 0,05	14,5±1,35 р < 0,05	42,2±4,7 р < 0,05
5. "Перекисний" стоматит, 5 тижнів, еліксир	57,5±6,0 р > 0,05 р1 < 0,05	0,27±0,04 р > 0,05 р1 > 0,05	11,5±0,80 р > 0,05 р1 > 0,05	35,0±2,3 р > 0,05 р1 > 0,05

Примітка: р - достовірність, розрахована відносно групи контролю; р₁ - відносно групи порівняння («перекисний» стоматит + вода) відповідного терміну експерименту.

Таблиця 2

Вплив зубного еліксиру "Цикорий" на біохімічні показники сироватки крові щурів з "перекисним" стоматитом

Група	МДА, мкмоль/л	Каталаза, мкат/л	ЛФ, мккат/л	КФ, мккат/л
1.Контроль (інтактна)	0,96±0,12	0,56±0,02	3,18±0,23	1,23±0,10
2. "Перекисний" стоматит, 2 тижні, вода	2,15±0,40 р < 0,05	0,32±0,04 р < 0,001	4,96±0,38 р < 0,01	1,33±0,15 р > 0,05
3. "Перекисный" стоматит, 2 тижні, еліксир	1,08±0,07 р > 0,05 р1 < 0,05	0,43±0,03 р < 0,01 р1 < 0,05	5,01±0,44 р < 0,01 р1 > 0,05	1,08±0,14 р > 0,05 р1 > 0,05
4. "Перекисний" стоматит, 5 тижнів, вода	1,62±0,14 р < 0,05	0,43±0,08 р < 0,05	5,47±0,71 р < 0,05	0,98±0,18 р > 0,05
5. "Перекисний" стоматит, 5 тижнів, еліксир	1,24±0,05 р > 0,05 р1 < 0,05	0,59±0,02 р > 0,05 р1 < 0,05	5,75±0,72 р < 0,05 р1 > 0,05	1,20±0,03 р > 0,05 р1 > 0,05

Примітка: р - достовірність, розрахована відносно групи контролю; р₁ - відносно групи порівняння («перекисний» стоматит + вода) відповідного терміну експерименту.

Щоденне полоскання порожнини рота щурів еліксиром «Цикорій» призводить до зниження процесів пероксидації ліпідів та підвищення антиоксидантного захисту як в тканинах слизової оболонки порожнини рота, так і в сироватці крові, про що свідчить зниження вмісту МДА (р<0,05) та підвищення активності каталази (р<0,05). Під дією розробленого еліксиру зменшується загальна протеолітична активність в слизовій оболонці щоки (табл. 1, 2).

Проведені токсико-гігієнічні дослідження зубного еліксиру «Цикорій» показали його абсолютну нешкідливість при тривалому застосуванні в тварин.

При вивченні специфічної дії еліксиру встановлено, що при моделюванні імобілізаційного стресу в слизовій оболонці порожнини рота та сироватці крові щурів збільшується вміст МДА, ЗПА, знижується рівень інгібітору трипсину та активність каталази. Імобілізаційний стрес призводив до появи виразок у шлунку 67 % щурів.

Дослідження показали, що попереднє введення експериментальним тваринам «КальЦикору» при моделюванні імобілізаційного стресу знижує вміст МДА, підвищує активність каталази (р<0,05), у 87,2 % випадків попереджає виникнення виразок у шлунку, що підтверджує його антистресову дію.

Таким чином, доведено, що розроблений засіб "КальЦикор", який містить комплекс біологічно активних речовин з коренів цикорію та цитрат кальцію, справляє антистресову та противиразкову дії, нормалізує стан прооксидантно-антиоксидантної та протеазно-інгібіторної систем, що є підставою для застосування "КальЦикору" для профілактики уражень слизової оболонки порожнини рота в клініці при різноманітній патології, обумовленій, в тому числі, і надмірним стресовим впливом.

Клінічне обстеження проведено у 52 хворих з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота та 20 практично здорових людей аналогічного віку без виявленої супутньої патології.

При вивченні швидкості салівації встановлено, що в хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит відбувається зниження нестимульованого і стимульованого слиновиділення. При регулярному полосканні порожнини рота зубним еліксиром «Цикорій» у цих хворих відмічається збільшення швидкості салівації (рис. 1).

При дослідженні показників системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині хворих на хронічний рецидивуючий афтозний встановлено майже дворазове збільшення вмісту малонового діальдегіду на тлі зниження активності ферменту антиоксидантного захисту - каталази (рис. 2). При цьому визначається більш ніж дворазове збільшення вмісту водорозчинного білку і зростання активності маркерного ферменту лізосом - кислої фосфатази, що вказує на порушення проникності клітинних мембран в тканинах слизової оболонки та наявність процесу запалення, що підтверджується і значним підвищенням загальної протеолітичної активності ротової рідини.

Рис. 1. Вплив зубного еліксиру "Цикорій" на швидкість салівації у хворих на хронічний афтозний рецидивуючий стоматит.

Полоскання ротової порожнини зубним еліксиром «Цикорій» суттєво знижує концентрацію МДА в ротовій рідині хворих, що свідчить про його протизапальні властивості, які реалізуються через виражену антиоксидантну дію. Що стосується активності каталази, то вона мало змінюється при полосканні порожнини рота еліксиром та залишається нижче рівня показників у здорових людей. Більш чіткі позитивні зміни визначаються стосовно показника, що характеризує стан системи ПОЛ-АОС - антиоксидантно-прооксидантного індексу (АПІ) (рис. 2), який достовірно збільшується, однак рівня у здорових людей не досягає.



Рис. 2. Вплив зубного еліксиру "Цикорій" на концентрацію МДА, активність каталази в ротовій рідині і показник АПІ в хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит.

У здорових людей концентрація білку в нестимульованій ротовій рідині дорівнює в середньому 1,50 г/л, у хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит вона значно вища (2,04±0,22 г/л), і, на жаль, вона мало знижується після лікування (1,92±0,24 г/л). Збільшення кількості водорозчинного білку в ротовій рідині хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит може обумовлюватись зниженням рівня салівації, посиленням десквамації клітин епітелію, а також за рахунок посиленої ексудації білку із слизової оболонки порожнини рота.

Мікрофлора порожнини рота грає значну роль в формуванні неспецифічного захисту, а порушення її видового складу в сторону збільшення патогенних бактерій і грибів відображає наявність імунобіологічних порушень, які погіршують перебіг захворювання. Активність ферменту уреази ротової рідини відображає опосередковано рівень мікробного обсіменіння порожнини рота.

Після проведеного лікування хворих із застосуванням зубного еліксиру «Цикорій» активність уреази в ротовій рідині дещо збільшувалась, що може свідчити про ріст числа мікробів, можливо за рахунок сапрофітів, для яких екстракт цикорію, що містить пребіотики, виявився поживним середовищем.

У хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит в період висипання елементів ураження на слизовій оболонці ротової порожнини вміст лізоциму в ротовій рідині знижувався в 1,7 рази (29,7±6,1 мкг/мл) по відношенню до показників в здорових людей (51,5 ± 6,95 мкг/мл), що, в свою чергу, призводить до надмірного росту як патогенної, так і умовно патогенної мікрофлори. В результаті проведеного лікування секреція лізоциму збільшилась практично вдвічі (з 14,8±3,1 мкг/хв. до 26,6±4,0 мкг/хв., р<0,05), однак залишилась нижче рівня в контрольній групі (39,8±4,8 мкг/хв.).

Стимулююча дія біологічно активних речовин еліксиру на рівень лізоциму відіграє важливу роль в антимікробному захисті ротової порожнини, підвищенні неспецифічного місцевого імунітету в хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит.

Проведені спостереження за хворими показали, що вже на другий день після призначення полоскань зубним еліксиром „Цикорій” в них зменшувалась болісність афт при прийманні їжі, розмові, зменшувалась гіперемія та набряк слизової оболонки порожнини рота, прискорювалися процеси регенерації афт.

Отримані результати досліджень вказують на те, що хворі на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит мають конституційний чи придбаний дефект лізосомальної системи, а, можливо, і стан імунодефіциту, що і обумовлює ризик розвитку у них стоматитів. Біологічно активні речовини з коріння цикорію, які мають протизапальні властивості, можуть справляти значний вплив на імунну систему, і це необхідно враховувати при лікуванні хворих з даною патологією.

Клініко-лабораторне обстеження хворих на кандидозний стоматит показало, що в них достовірно знижується швидкість нестимульованої (р<0,05) та стимульованої салівації (p<0,001). Включення в комплекс лікувально-профілактичних заходів таблетованого засобу "КальЦикор" призвело до достовірного підвищення як нестимульованого (р<0,001), так і стимульованого (р<0,001) слиновиділення, при цьому рівень нестимульованої салівації після прийняття «КальЦикору» (0,95±0,08 мл/хв.) перевищував даний показник у здорових людей (0,68±0,06 мл/хв., p<0,01). Суб'єктивно хворі не відмічали сухості в порожнині рота.

В ротовій рідині хворих на кандидозний стоматит достовірно підвищується рівень всіх маркерів запалення, що вивчалися. Так, у ротовій рідині цих хворих відмічається зростання вмісту водорозчинного білку, загальної протеолітичної активності та вмісту малонового діальдегіду (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив «КальЦикора» на рівень маркерів запалення в нестимульованній ротовій рідині у хворих на кандидозний стоматит

Група	Білок, г/л	ЗПА, мкат/л	МДА, мкмоль/л
1. Контроль (здорові)	1,53 ± 0,16	2,91 ± 0,30	0,28 ± 0,03
2. Кандидозний стоматит (група порівняння)	до лікування	2,28 ± 0,17 р < 0,05	6,93 ± 1,12 р < 0,002	0,52 ± 0,05 р < 0,001
	після лікування	1,97 ± 0,15 р > 0,05 р1 > 0,05	4,96 ± 0,88 р > 0,05 р1 > 0,05	0,39 ± 0,04 р < 0,05 р1 > 0,05
3. Кандидозний стоматит (основна група)	до лікування	2,26 ± 0,18 р < 0,05	7,00 ± 1,07 р < 0,01	0,56 ± 0,06 р < 0,001
	після лікування	1,61 ± 0,12 р > 0,05 р1 < 0,05 p2 > 0,05	3,64 ± 0,55 р > 0,05 р1 < 0,01 p2 > 0,05	0,30 ± 0,04 р > 0,05 р1 < 0,02 p2 > 0,05

Примітка: р показник вірогідності відмінностей з групою контролю; p₁ показник вірогідності відмінностей з групою до лікування; р₂ показник вірогідності відмінностей з групою порівняння (після лікування).

Після проведеного базисного лікування (група порівняння) досліджувані біохімічні показники знижуються, однак в усіх випадках не достовірно (р>0,05).

При включенні в комплекс лікувальних заходів розробленого засобу «КальЦикор» відмічалось вірогідне зниження рівня маркерів запалення, при цьому у хворих основної групи концентрація водорозчинного білку, загальна протеолітична активність та вміст малонового діальдегіду в ротовій рідині практично відповідали аналогічним показникам у здорових людей (табл. 3).

Встановлено, що при кандидозному стоматиті в ротовій рідині хворих більш ніж в 2 рази збільшується активність уреази (з 25,6±3,0 нкат/л у здорових до 60,2±8,7 нкат/л у хворих основної групи, p<0,001), яка відображає ступінь мікробного обсіменіння порожнини рота. Під впливом «КальЦикору» активність уреази знижується в більшій мірі, ніж при застосуванні тільки базового лікування (до 30,5±4,01 нкат/л і 48,7±8,9 нкат/л відповідно). Це можна пояснити тим, що кальцію цитрат, який входить до складу «КальЦикору», підсилює пребіотичні властивості інуліну з коренів цикорію. Інулін через пробіотичну мікрофлору стимулює вироблення бактеріоцинів, котрі пригнічують ріст грибків, патогенних та умовно-патогенних бактерій.

Навпроти, відносна активність лізоциму в ротовій рідині, ферменту-індикатора стану неспецифічного антимікробного захисту порожнини рота, у хворих на кандидозний стоматит знижується більш ніж в 2 рази (з 0,073±0,010 од./мл у здорових до 0,030±0,06 од./мл в основній групі, p<0,01). При застосуванні «КальЦикору» в комплексному лікуванні даний показник збільшується до показника в здорових людей (до 0,068±0,009 од./мл, p<0,01).

Таким чином, отримані дані свідчать про наявність чітко вираженого дисбіозу в порожнині рота хворих на кандидозний стоматит - показник ступеня дисбіозу, визначений за співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму, збільшується в 5 разів (рис. 3). Після базового лікування ступінь дисбіозу знижується в 2 рази, а після лікування з використанням таблеток «КальЦикору» - в 4,5 рази.

Рис. 3. Вплив засобу "КальЦикор" на ступінь дисбіозу порожнини рота у хворих на кандидозний стоматит:

1 контроль; 2 група порівняння; 3 основна група.

Активність каталази в ротовій рідині, яка відображає стан антиоксидантної системи, знижується при кандидозному стоматиті (з 0,50±0,04 мкат/л в здорових до 0,29±0,04 мкат/л в основній групі, р<0,001), що свідчить про виснаження захисних систем порожнини рота. При застосуванні «КальЦикору» активність цього ферменту збільшується (до 0,45±0,04 мкат/л, р<0,05) практично до показників в ротовій рідині здорових людей.

Стан прооксидантно-антиоксидантної системи порожнини рота дуже інформативно відображає індекс АПІ Отримані результати дослідження свідчать про те, що включення в лікувально-профілактичний комплекс «КальЦикору» значно збільшує індекс АПІ, який вірогідно знижений при кандидозному стоматиті (рис. 4).



Рис. 4. Вплив "КальЦикору" на індекс АПІ в ротовій рідині хворих на кандидозний стоматит: 1 контроль; 2 група порівняння; 3 основна група.

Таким чином, клініко-лабораторні дослідження з вивчення ефективності застосування розробленого засобу "КальЦикор" в хворих на кандидозний стоматит виявили його виражені антиоксидантні, протизапальні та пробіотичні властивості. До цього слід добавити і хороший клінічний ефект від застосування «КальЦикору», про що свідчить зникнення типових симптомів кандидозного стоматиту, в тому числі і зменшення сухості в порожнині рота.

Взагалі, проведені дисертаційні дослідження довели високу терапевтичну ефективність застосування розроблених лікувально-профілактичних засобів з коренів цикорію (зубного еліксиру «Цикорій» і таблеток «КальЦикор») в комплексному лікуванні хворих на хронічний рецидивуючий афтозний та кандидозний стоматит, що дозволяє рекомендувати їх для впровадження у клінічну практику лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота..

ВИСНОВКИ

В дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з розробкою та обґрунтуванням застосування лікувально-профілактичних засобів з коренів цикорію для корекції встановлених структурно-метаболічних порушень при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота.

1. Розроблено новий ферментативний метод оцінки ступеня дисбіозу порожнини рота, заснований на визначенні співвідношення відносних активностей ферментів уреази і лізоциму, який дозволяє швидко встановлювати наявність дисбіозу та визначати його ступінь.

2. Розроблено рецептуру лікувально-профілактичного зубного еліксиру "Цикорій", що містить біологічно активні речовини з коренів цикорію. Показано його терапевтичну ефективність при експериментальному стоматиті в щурів, підтверджену результатами визначення маркерів запалення в слизовій оболонці порожнини рота.

3. Розроблено рецептуру таблетованого засобу "КальЦикор", який містить біологічно активні речовини із коренів цикорію і цитрат кальцію. Встановлено його антистресові та протизапальні властивості, про що свідчить зниження більш ніж в 4 рази кількості виразок в шлунку, достовірне підвищення активності каталази (р<0,05) і зниження вмісту малонового діальдегіду в сироватці крові (р<0,05) і слизовій оболонці порожнини рота.

4. Показана в клініці здатність засобів із коренів цикорію нормалізувати мікробіоценоз порожнини рота, про що свідчить зниження активності уреази в 1,5-2 рази, що вказує на зменшення мікробного обсіменіння порожнини рота, та збільшення в 2 рази відносної активності лізоциму в ротовій рідині хворих на хронічний рецидивуючий афтозний та кандидозний стоматит.

5. Доведена здатність засобів із коренів цикорію знижувати в ротовій рідині хворих з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота рівень маркерів запалення (загальна протеолітична активність з 7,0±1,0 мккат/кг до 3,64±0,55 мккат/кг, р<0,05) та стимулювати антиоксидантну систему ротової порожнини (активність каталази з 0,25±0,036 до 0,45±0,04 мккат/кг, р<0,05) і організму в цілому, прискорювати термін лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для профілактики і лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота рекомендовані полоскання порожнини рота зубним еліксиром "Цикорій" - в дозі 1 чайна ложка на чверть склянки води, 3 рази на день, після їжі.

2. Для профілактики і лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота рекомендовано включати в схему комплексного лікування таблетований засіб "КальЦикор" - по 1 табл. 3 рази на день, після прийняття їжі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Гончарук С. В. Мембранопротекторные свойства зубного эликсира «Цикорий» при экспериментальном стоматите / С.В. Гончарук, А.П. Левицкий, В.Я. Скиба, В.Н. Почтарь // Вісник стоматології. 2006. № 2. С.12-15. Здобувачем проведено експериментальне дослідження, зроблено аналіз отриманих результатів, написання статті.

2. Гончарук С. В. Влияние на саливацию и состав слюны у лиц с хроническим рецидивирующим афтозным стоматитом комплексного лечения с включением зубного эликсира «Цикорий» / С.В. Гончарук, В.Н. Почтарь, А.Б. Македон, В.А. Дацюк, А.В. Дзяд // Вісник стоматології. - 2006. - № 1. - С. 53-55. Участь здобувача полягає у проведенні лікування хворих, зборі клінічного матеріалу, обробці результатів та підготовці статті.

3. Левицкий А. П. Антистрессовые свойства биологически активных веществ корней цикория / А.П. Левицкий, С.В. Гончарук, Л.Н. Россаханова, Ю.В. Цисельский // Фітотерапія. Науково-практичний часопис. - 2008. - № 1. - С. 14-17. Участь здобувача у проведенні досліджень, написанні статті.

4. Деклараційний патент на корисну модель № 16048, Україна, МПК (2006), А61В 5/00. Спосіб оцінки дисбактеріозу порожнини рота / А.П. Левицький, О.А. Макаренко, І.О. Селіванська, О.В. Дєньга, В.М. Почтар, С.В. Гончарук. - № u 2006 01643; Заявл. 17.02.2006; Опубл. 17.07.2006. - Бюл. № 7. Здобувач прийняв участь у розробці методики та її апробації, підготовці матеріалів заявки.

5. Патент на корисну модель № 27601, Україна, МПК (2006), А61К 36/00. Лікувально-профілактичний засіб / А.П. Левицький, С.В. Гончарук, С.К. Ярославцев, І.О. Селіванська, О.А. Макаренко, Ю.В. Цісельський. - № u 2007 06503; Заявл. 11.06.2007; Опубл. 12.11.2007. - Бюл. № 18. Здобувач прийняв участь у розробці рецептури та її апробації, підготовці матеріалів заявки.

6. Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель № 16642/1 від 05.12.2008 г. за заявкою № u 2008 12763 від 31.10.2008 р. МПК (2006), А61К 6/00, А61Q 11/00. Спосіб лікування хронічних рецидивних афтозних стоматитів / С.В. Гончарук, В.Я. Скиба, В.М. Почтар.

7. Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель № 7/1 від 08.01.2009 р. за заявкою № u 2008 12764 від 31.10.2008 р. МПК (2006), А61К 6/00, А61Q 11/00. Спосіб лікування хворих на хронічний кандидозний стоматит / С.В. Гончарук, В.Я. Скиба, А.П. Левицький.

8. Скиба В. Я. Пребіотичні адаптогени в складі лікувально-профілактичних зубних паст і еліксирів / В.Я. Скиба, В.В. Лепський, С.В. Гончарук // Вісник стоматології, спеціальний випуск (Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії», Одеса, 28-30 жовтня 2005 р.). 2005. № 2. С. 152. Здобувач брав участь в експериментальних дослідженнях, написанні тез.

9. Скиба В. Я. Регуляция дисбактериоза полости рта биофлавоноидами / В.Я. Скиба, В.Н. Почтарь, В.В. Голобородько, С.В. Гончарук, А.П. Левицкий // Вісник стоматології, спеціальний випуск (Матеріали Міжнародного наукового симпозіуму «Рослинні поліфеноли та неспецифічна резистентність», Одеса, 2-3 жовтня 2006 р.). 2006. № 3. С. 27-28. Участь здобувача полягає у пошуку літератури, проведенні досліджень та їх аналізі, написанні тез.

10. Левицкий А. П. Дисбактериоз полости рта и его коррекция биофлавоноидами / А.П. Левицкий, И.А. Селиванская, В.Н. Почтарь, С.В. Гончарук, Е.П. Пустовойт // Матеріали IХ Українського біохімічного з'їзду, м. Харків, 24-27 жовтня 2006 р. - Харків, 2006. - Т. 2. - С. 76-77. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі матеріалу.

11. Селиванская И. А. Новые лечебно-профилактические и гигиенические средства, содержащие пребиотики / И.А. Селиванская, В.Т. Гулавский, С.К. Ярославцев, Н.И. Ткачук, С.В. Гончарук, В.В. Голобородько, В.В. Лепский // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. с міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, 3-4 квітня 2008 р.).- 2008.- № 1.- С. 16-17. Здобувач прийняв участь у підборі матеріалу та написанні тез.

12. Почтарь В. Н. Сравнительная лечебно-профилактическая эффективность зубных эликсиров с биофлавоноидами при стоматологических заболеваниях / В.Н. Почтарь, О.А. Макаренко, И.А. Селиванская, Е.П. Пустовойт, Н.И. Ткачук, Т.Л. Тищенко, А.Б. Македон, Ю.Г. Романова, С.В. Гончарук, В.В. Голобородько // Матеріали III (X) з'їзду Асоціації стоматологів України «Інноваційні технології - в стоматологічну практику», м. Полтава, 16-18 жовтня 2008 р. - Полтава: Дивосвіт, 2008. - С. 231-232. Участь здобувача в експериментально-клінічних дослідженнях, аналізі матеріалу.

13. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков: метод. рекомендации / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, И.А. Селиванская, Л.А. Россаханова, О.В. Деньга, В.Н. Почтарь, К.В. Скидан, С.В. Гончарук. - Киев, 2007. - 22 с. Здобувач прийняв участь у розробці методики та її апробації.

АНОТАЦІЯ

Гончарук С.В. Експериментально-клінічне обґрунтування застосування лікувально-профілактичних засобів з коренів цикорію при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2008.

Дисертація присвячена обґрунтуванню застосування лікувально-профілактичних засобів, що містять біологічно активні речовини з коренів цикорію, для корекції метаболічних змін, які відбуваються в слизовій оболонці порожнини рота при хронічному рецидивуючому афтозному та кандидозному стоматиті.

Обґрунтовано рецептури, розроблено й опрацьовано в експерименті та клініці нові лікувально-профілактичні засоби: зубний еліксир «Цикорій» і таблетований препарат «КальЦикор», який окрім БАР цикорію містить цитрат кальцію. Встановлено, що біологічно активні речовини з коренів цикорію є інгібіторами процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, що посилюється при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота.

Проведені експериментальні та клінічні дослідження показали, що включення розроблених засобів в комплексне лікування хворих зі стоматитами різної етіології сприяє зниженню процесів вільнорадикального окислення ліпідів, зростанню активності ферментів антиоксидантного захисту, прискорює швидкість слиновиділення, нормалізує мікробіоценоз порожнини рота, прискорює термін лікування, що дозволяє рекомендувати їх для профілактики і лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота.

Ключові слова: слизова оболонка порожнини рота, ротова рідина, стоматит, структурно-метаболічні порушення, перекисне окислення ліпідів, зубний еліксир, «КальЦикор».

Гончарук С.В. Экспериментально-клиническое обоснование применения лечебно-профилактических средств из корней цикория при заболеваниях слизистой оболочки полости рта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2008.

Диссертация посвящена обоснованию применения лечебно-профилактических средств, содержащих биологически активные вещества из корней цикория, для коррекции метаболических нарушений в слизистой оболочке полости рта у больных хроническим рецидивирующим афтозным стоматитом и кандидозным стоматитом.

Установлено, что биологически активные вещества из корней цикория являются ингибиторами процессов свободнорадикального окисления липидов, которое усиливается при заболеваниях слизистой оболочки полости рта.

Установлено, что при хроническом рецидивирующем афтозном и кандидозном стоматите снижается скорость слюноотделения, нарушается микробиоценоз полости рта, о чем свидетельствует 2-х кратное увеличение в ротовой жидкости активности уреазы, которая опосредованно отображает степень микробной обсемененности полости рта.

Обоснованы рецептуры, разработаны и апробированы в эксперименте и клинике новые лечебно-профилактические средства: зубной эликсир "Цикорий" и таблетированный препарат "КальЦикор", который кроме БАВ цикория содержит цитрат кальция, усиливающий пробиотические свойства инулина. Инулин через пробиотическую микрофлору стимулирует рост и выработку бактериоцинов, которые подавляют рост грибков, патогенных и условно- патогенных бактерий.

Проведено обследование 72 пациентов, из которых 20 практически здоровых людей и 52 больных с заболеваниями слизистой оболочки полости рта, которым было проведено комплексное лечение. Установлено, что введение в схему комплексного лечения хронического рецидивирующего афтозного и кандидозного стоматитов разработанных средств, содержащих биологически активные вещества из корней цикория, вызывает снижение уровня процессов свободнорадикального окисления липидов в слизистой оболочки полости рта и ротовой жидкости, рост активности ферментов антиоксидантной защиты, о чем свидетельствует уменьшение содержания малонового диальдегида и увеличение активности каталазы, повышает активность лизоцима, снижает активность фермента уреазы, усиливает скорость слюноотделения, тем самым приводит к нормализации микробиоценоза полости рта, сокращению сроков лечения заболеваний.

Ключевые слова: слизистая оболочка полости рта, ротовая жидкость, стоматит, структурно-метаболические нарушения, перекисное окисление липидов, эликсир.

Goncharuk S.V. Experimentally-clinical substantiation of application of medical-prophylactic facilities from the roots of chicory at the diseases of mucus shell of oral cavity. - A manuscript.

Dissertation for the kandidate of medical sciences in speciality 14.01.22 - dentistry. Public Institution “Institute of Dentistry of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2009.

Dissertation is devoted to substantiation of application of medical-prophylactic facilities which contain biologically active matters from the roots of chicory, for the correction of metabolic changes which register in an oral cavity mucous and liquid at chronic recurrent aphthous and candidosis stomatitis.

It is developed and worked in an experiment and clinic new medical-prophylactic facilities: a dental elixir is «Chicory» and «CalChykor», which contains biologically active matters of chicory and calcium citrate.

It is set that biologically active matters from the chicory roots are inhibitors of processes of oxidant lipid's process, which increases at the oral cavity mucous.

Conducted experimental and clinical researches showed that plugging of the developed facilities in complex treatment of patients with the diseases of oral cavity mucous was instrumental in the decline of processes of oxidant lipid's process, growth of enzymes activity of antioxidant defence, strengthening of functional activity of salivary glands, normalizes microbiocenosis of oral cavity, reduce terms of treatment, that allows to recommend them for the use patients with chronic recurrent aphthous and candidosis stomatitis.

Keywords: oral cavity mucous, oral liquid, stomatitis, structurally-metabolic violations, oxidant lipid's process, dental elixir, «CalChykor».

Размещено на Allbest.ru