Оптимізація перебігу репаративного остеогенезу при переломах великогомілкової кістки (експериментально-клінічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

УДК 616.718.5-001.5-071.001.6:611.018.4

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОПТИМІЗАЦІЯ ПЕРЕБІГУ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ КІСТКИ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.01.21 - "травматологія і ортопедія"

ЗУБЕНКО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України" м. Київ.

Науковий керівник:

Калашніков Андрій Валерійович, доктор медичних наук, професор, ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України", завідувач науково?організаційного методичного відділу.

Офіційні опоненти:

Бур'янов Олександр Анатолійович, доктор медичних наук, професор, національний медичний університет ім. О.О. Богомольця завідувач кафедрою ортопедії та травматології.

Івченко Дмитро Валерійович, доктор медичних наук, доцент, ДЗ "Луганський державний медичний університет МОЗ" професор кафедри травматології та ортопедії.

Захист дисертації відбудеться "__" 2011р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 Державної установи "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України" за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України" за адресою: 01601, м. Київ, вул. Воровського, 27.

Автореферат розісланий "___" 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук Гук Ю.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Переломи кісток та їх лікування, як і раніше, залишаються актуальною проблемою в ортопедії і травматології (Барабаш А.П., 2006). Тривалість лікування та, як наслідок, непрацездатність призводять до великих фінансових витрат лікувальних установ й самого хворого.

Одним із найпоширеніших ушкоджень є переломи кісток гомілки, які складають від 11-13 до 27 % усіх переломів кісток опорно-рухової системи, а за частотою серед переломів кісток до 40-60 % (Неверов В.А., 2004, Редько К.Г., 2004). Відсоток ускладнень переломів кісток гомілки, як і раніше, залишається достатньо високим - 5,9 % (Романенко К.К., 2002). Серед хибних суглобів довгих кісток найчастіше (25-58 %) зустрічається псевдоартроз великогомілкової кістки внаслідок розладу репаративного остеогенезу (Амирханов И.М., 2006.). Строки непрацездатності у хворих з переломами великогомілкової кістки знаходяться в межах 175,6±3,1 діб при косих переломах та 188±7,7 діб при поперечних переломах (Акимова Н.Т., 2009).

Для поліпшення результатів лікування, скорочення строків непрацездатності та зниження відсотку ускладнень ортопедами-травматологами здійснюється пошук нових способів впливу на перебіг репаративних процесів кісткової тканини. Зараз існують два тісно пов'язаних між собою напрямки у вивченні й удосконаленні способів оптимізації загоєння перелому. Перший - спрямований на удосконалення методик оперативного лікування, способів і методів фіксації кісткових фрагментів, розробок нових металоконструкцій для фіксації кісткових уламків (Амро Т.А., 2002). Другий - спрямований на оптимізацію біологічних процесів у тканинах у ділянці перелому та кістковій мозолі, запобігання розладів перебігу репаративного процесу (Балин В.Н., 1999, Булатов А.А., 2005).

Останнім часом велике значення в процесі репаративного остеогенезу приділяють використанню різного роду біологічних матеріалів з остеоіндуктивними та остеокондуктивними властивостями. Існує велика кількість досліджень, в яких використовували ауто- й аллокістку, керамічний гідроксиапатит та ін. (Гамрецький А.А., 2004, Корж Н.А., 2008), але проблема профілактики і лікування розладів репаративного остеогенезу все ще залишається актуальною.

У зв'язку з цим принципово важливою є розробка заходів оптимізації репаративного остеогенезу з використанням ефективних остеопластичних матеріалів до яких можна віднести аутологічний збагачений тромбоцитами фібриновий гель (Dohan D.M., 2006, He L.A., 2009).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Тема дисертації виконана згідно з планом наукових досліджень ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" та є складовою науково-дослідної роботи на тему "Розробити технологію використання аутологічних матеріалів сполучної тканини для оптимізації репаративного остеогенезу після переломів кісток" № держреєстрації 0111U001991.

Мета роботи: обґрунтувати можливість оптимізації репаративного остеогенезу при переломах великогомілкової кістки шляхом застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та покращити результати лікування хворих із переломами кісток гомілки.

Завдання дослідження:

1. Визначити особливості динаміки репаративного остеогенезу при стандартних дефектах діафіза великогомілкової кістки при застосуванні для пластики дефекту збагаченого тромбоцитами фібринового гелю.

2. Визначити вплив поєднаного застосування аутологічної кісткової тканини та збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на загоєння дірчастого дефекту діафіза великогомілкової кістки.

3. Дослідити вплив збагаченого тромбоцитами фібриного гелю на ефективність клонування мезенхімальних стовбурових клітин.

4. Визначити ефективність застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю при лікуванні хворих із переломами великогомілкової кістки.

Об`єкт дослідження: дірчастий дефект діафіза великогомілкової кістки у кролів-самців, переломи кісток гомілки у людей.

Предмет дослідження: репаративний остеогенез при ушкодженні діафіза великогомілкової кістки за умови застосування збагаченого тромбоцитами аутофібринового гелю; ефективність колонієутворення мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку при застосуванні збагаченого тромбоцитами аутофібринового гелю, наслідки лікування хворих із переломами великогомілкової кістки при застосуванні збагаченого тромбоцитами аутофібринового гелю.

Методи дослідження: клінічні, рентгенологічні, морфологічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально доведена можливість використання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю для оптимізації репаративної регенерації кісткової тканини.

Уперше в експерименті доведено, що збагачений тромбоцитами фібриновий гель більш активно сприяє перебігу репаративного остеогенезу при переломах діафіза: площа кісткового регенерату у групах тварин де застосовувався збагачений тромбоцитами фібриновий гель порівняно з тваринами де збагачений тромбоцитами фібриновий гель не застосовувався, відповідно в 1,6 та 1,2 рази була більшою. Крім цього, збагачений тромбоцитами аутофібриновий гель також сприяє як формуванню, так і перебудові кісткового регенерату.

Результатами дослідження доведено найбільш активний вплив на формування кісткового регенерату, що заповнював стандартний дірчастий дефект діафіза стегнової кістки кролів, та на перебудову регенерату при застосуванні аутологічної кісткової тканини в поєднанні зі збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем. Так, площа кісткового регенерату при поєднаному застосуванні аутологічної кісткової тканини та збагаченого тромбоцитами фібринового гелю перевищувала відповідно площі регенерату у тварин контрольної групи в 1,7 разів та в 1,2 рази - при окремому застосуванні аутологічної кісткової тканини або збагаченого тромбоцитами фібринового гелю. Поєднане застосування аутологічної кісткової тканини та збагаченого тромбоцитами фібринового гелю сприяло більш активному формуванню кортикального шару кісткової тканини в зоні дефекту.

Вперше in vitro виявлено позитивний вплив збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на кількість багатошарових колоній та диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку. Ефективність клонування мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку при додаванні збагаченого тромбоцитами фібринового гелю становив 5,24±0,90, а без додавання його 2,33±0,74 серед 10⁵ ядровмісних клітин.

Визначено, що застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю в основній групі постраждалих із переломами великогомілкової кістки сприяло покращенню результатів лікування хворих, скороченню термінів загоєння переломів (на 1,25 місяця) та термінів непрацездатності (на 1,05 місяців) у порівнянні із контрольною групою хворих де збагачений тромбоцитами фібриновий гель не застосовували.

Практичне значення одержаних результатів полягає в покращенні результатів лікування хворих з переломами діафіза великогомілкової кістки на підставі застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю як засобу для оптимізації перебігу репаративної регенерації.

Середній строк загоєння перелому у постраждалих з переломами великогомілкової кістки склав в основній групі 3,55±1,04 місяців, у контрольній групі склав 4,70±1,44 місяців, застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю має й соціальне значення, тому що скорочує строки непрацездатності постраждалих (середня тривалість непрацездатності в основній групі 4,45±0,81 місяців, середній термін непрацездатності в контрольній групі хворих складає 5,50±1,26 місяців).

Добрі результати отримані у хворих основної групи у 83,3 %, у пацієнтів контрольної групи - 66,7 %; задовільні результати в основній групі отримані в 16,7 %, а в контрольній групі - у 26,6 %.

Впроваджений в практику метод пластики дефектів кісток, на які отримано патент України на корисну модель № 40614 "Спосіб пластики дефектів кісток". Використання цього способу дозволяє забезпечити малотравматичність оперативного втручання, знизити ризик виникнення розладів репаративної регенерації та скоротити строки непрацездатності за рахунок створення умов для зрощення кісткових уламків в оптимальні строки. При цьому способі пропонується застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю при лікуванні переломів.

Впроваджений в практику патент України на корисну модель № 42778 "Спосіб пластики дефектів кістки": при цьому методі застосовується збагачений тромбоцитами фібриновий гель із кістково-тканинною суміщу. Ця методика запропонована для заповнення дефектів кісток, а також при несвіжих переломах кісток.

Підготовлена наукова пропозиція, яка рекомендована до впровадження в практику охорони здоров'я КПКВ - 6541040. Запропонований спосіб пластики дефектів кісток полягає в застосуванні для пластики кісткових дефектів тромбоцитарно-фібринового гелю, змішаного з кістковою стружкою. Додавання тромбоцитарно-фібринового гелю до кісткової стружки дозволяє отримати матеріал з високою остеогенною антибактеріальною активністю за рахунок збереження лейкоцитів (місцевий антибактеріальний ефект). Застосування нововведення дозволяє провести при пластиці дефектів кісток їх заповнення пластичним матеріалом з підвищеними остеогенними властивостями, попередити виникнення алергічних ускладнень, зменшити травматичність оперативного втручання та інтраопераційну крововтрату, дозволило покращити на 15 % результати лікування.

Отримано 4 акти про впровадження результатів дослідження в практику роботи багатопрофільної міської лікарні №9 м. Запоріжжя, Запорізького обласного центру швидкої медичної допомоги.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Обсяг досліджень достатній, наукові положення та висновки обґрунтовані, випливають з фактичного матеріалу і мають теоретичне і практичне значення, достовірність доведена на підставі проведеного медико-статистичного аналізу. Усі параклінічні дослідження супроводжувались порівнянням з відомими стандартизованими показниками.

Впровадження результатів в практику. Результати наукової роботи впроваджено в практику ортопедичного відділення, травматологічного відділення Запорізької клінічної лікарні № 9, відділення поєднаної травми Запорізького обласного центру екстремальної медицини та швидкої медичної допомоги.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована вітчизняна і закордонна література, проведений патентний пошук з проблеми, визначені тема, мета та завдання роботи. Самостійно проведені оперативні втручання на експериментальних тваринах, виконано забір кісткового матеріалу для подальшого вивчення впливу збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на остеогенні клітини in vitro. Самостійно було прооперовано 16 хворих із застосуванням збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та проведено аналіз перебігу загоєння переломів кісток.

Автор висловлює щиру вдячність співробітникам відділу патоморфології з експериментально-біологічним відділенням та його керівнику докт. мед. наук проф. А.Т. Бруску за цінну допомогу в обробці морфологічного матеріалу та завідуючій імунологічної лабораторії канд. мед. наук Л.М. Панченко за допомогу в підготовці та аналізі імунологічних показників.

Апробація результатів дисертації. Матеріали, що складають зміст дослідження, оприлюднені та обговоренні на XV З'їзді ортопедів-травматологів України 16-18 вересня 2010 року (Дніпропетровськ), на науково-практичної конференції "Нове в ортопедії і травматології" (Луганськ, 2009), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання артроскопії, хірургії суглобів та спортивної травми" (Алушта, 2009), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні теоретичні та практичні аспекти остеосинтезу" (Святогорськ, 2010), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальные вопросы артрологии и спортивной травмы" (Запоріжжя, 2010), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання артроскопії, хірургії суглобів та спортивної травми" (Київ, 2010), на засіданнях Запорізького обласного товариства ортопедів травматологів 2010р. на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання хірургії верхньої кінцівки" (Київ, 2010).

Публікації. Результати дисертації відображені в 10 опублікованих наукових працях, у тому числі 3 - у виданнях, сертифікованих ВАК України. За матеріалами дисертації опубліковано 2 нововведення в Інформаційному бюлетені НАМН України, отримано 2 патенти України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 132 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 6 розділів, висновків, переліку посилань (129 найменувань, у тому числі, 51 - кирилицею, 78 - латиницею). Робота ілюстрована 50 рисунками, містить 15 таблиць

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Експериментальний розділ дослідження виконано на 36 статевозрілих, віком 7-10 міс, кролях породи шиншила масою від 3,0 до 3,5кг. Тварини були розподілені на 4 групи - по 9 кролів у кожній. Перша контрольна група, де тваринам формували тільки дірчастий дефект на рівні діафіза великогомілкової кістки, друга група тварин - дірчастий дефект великогомілкової кістки заповнювали аутоспонгіозною кісткою, третя група тварин - дірчастий дефект заповнювали збагаченим тромбоцитами аутофібриновим гелем, четверта група тварин дірчастий дефект заповнювали збагаченим тромбоцитами аутофібриновим гелем у поєднанні з аутоспонгіозною кісткою Всім кролям формували дірчастий дефект у правій великогомілковій кістці на ділянці проксимальної третини діафіза за допомогою 3-мм свердла. Ця модель травматичного ушкодження кістки запропонована проф. М.О. Воробйовим та є класичною при вивченні репаративного остеогенезу, оскільки вона повністю виключає рухомість кісткових уламків, як фактор, що значно впливає на перебіг репаративного остеогенезу. У стерильних умовах операційної під загальним наркозом (внутрішньом'язово вводили седазін 0,4 мл/кг та кетамін 0,3 мл/кг маси тіла) після відповідної обробки операційного поля, через розтин шкіри та м'яких тканин на ділянці медіальної поверхні проксимальної третини діафіза великогомілкової кістки оголяли кістку та свердлом діаметром 3мм у фронтальній площині діафіза формували канал, через усю її товщину. У тварин першої групи, після проведення каналу рану зашивали; у тварин другої групи утворений канал заповнювали аутоспонгіозою, взятою із крила клубової кістки; третьої - збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем та четвертої групи - аутоспонгіозою, взятою із крила клубової кістки та збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем. Після введення в канал вказаних біоматеріалів операційну рану зашивали.

Збагачений тромбоцитами фібриновий гель отримували наступним чином: призводили венесекцію вушної вени, проводили забір крові об'ємом 5см ³, після чого місце розтину затискали кровозупиняючою кліпсою. Кров наливали в стерильну чисту пробірку та центрифугували в центрифузі протягом 12хв. зі швидкістю 2600 об/хв. Кінцевим продуктом був збагачений тромбоцитами фібриновий гель.

Строки клініко-рентгенологічного спостереження - 14, 25 та 45 доба. На кожний строк спостереження взято по три кроля.

Кролів утримували в умовах клініки для експериментальних тварин на стандартному харчовому раціоні з вільним доступом до їжі та води. Дослідження проведені у вересні-жовтні 2009 року. У зазначені вище строки спостереження тварин виводили з досліду шляхом введення в одну із вушних вен летальної дози 10 % розчину тіопенталу натрію.

Для гістологічного дослідження витинали проксимальну третину діафіза великогомілкової кістки, яку після рентгенографії фіксували в 10 % розчині формаліну та після зневоднення й знежирювання в ацетонах та спиртах наростаючої міцності заливали в целоїдин. Отримували гістологічні зрізи у фронтальній площині, які забарвлювали гематоксиліном та еозином, а також пікрофуксином за ван Гізоном. Для планіметричного дослідження площі регенерату, що формується після травми в кортикальному дефекті, використовували за Автандиловим Г.Г. морфометричну окулярну квадратно-сітчату вставку та об'єкт-мікрометр.

Усі маніпуляції з тваринами здійснювали відповідно до вимог біоетики та міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purpose: Council of Europe 18.03.1986. - Strasburg. - 1986. - 52 p.).

Дослідження впливу збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на колонієутворення мезенхімальних стовбурових клітин in vitro виконано в атестованій лабораторії за сертифікованими й стандартизованими методиками (Атестат № ПТ - 099/08).

Дослідження проводили в умовах in vitro. Для дослідження були відібрані зразки аутоспонгіозною тканини від 19 хворих, з них - 6 пацієнтів з ортопедичною патологією віком від 3 до 17 років (група порівняння) та 13 хворих зі закритими діафізарними переломами кісток гомілки віком від 32 до 60 років (основна група).

У групу порівняння включені зразки аутоспонгіозної кістки від пацієнтів з різною ортопедичною патологією (остеохондропатія головки стегнової кістки, вроджений звих стегнової кістки, хвороба Блаунта), забір аутоспонгіозної кістки проводився в умовах операційної за всіма правилами асептики та антисептики поза осередками дегенеративно-дистрофічних уражень кістки. Для дослідження використана аутоспонгіозна кістка крила клубової кістки, кульшової западини, проксимального відділу стегнової та великогомілкової кісток.

Зразки аутоспонгіозної кістки основної групи забирались у пацієнтів з ділянок: проксимального та дистального уламків кістки великогомілкової кістки. Усього досліджено 61 зразків спонгіози (6 - від пацієнтів групи порівняння і 55-від хворих основної групи). Вирощено 98 культури мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку, з них 30 - від пацієнтів групи порівняння і 68 - від хворих основної групи (з них - 32 культури без додавання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та 36 культур з його додаванням).Зразки спонгіозної аутокістки та венозну кров для виготовлення збагаченого тромбоцитами фібринового гелю забирали в кожного пацієнта інтраопераційно.

Методика отримання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю включала застосування компактної лабораторної центрифуги та стандартної системи забору крові. Об'єм кожної пробірки 5см ³. Кров збирається із ліктьової вени пацієнта в пробірку та центрифугується протягом 12хв. зі швидкістю 2600 об/хв. Кінцевим продуктом є збагачений тромбоцитами фібриновий гель.

Клонування мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку проводили за методикою Фріденштейна О.Я. (1973) в модифікації Астахової В.С. (1982). Зразки спонгіози вносили в стерильні силіконовані пробірки з культуральним середовищем 199 безпосередньо в операційній. Подальша обробка матеріалу проводилась в умовах стерильного боксу. Після ретельного подрібнення кісткового фрагмента механічним способом на магнітній мішалці вимивали кістково-мозкові клітини. За допомогою камери Горяєва підраховували загальну кількість ядровмісних клітин у 1см ³ суспензії кістково-мозкових клітин. Посадку проводили з розрахунку 5Ч10³ на 1см ² дна культуральної чашки Петрі. Збагачений тромбоцитами фібриновий гель додавали в культуральну систему безпосередньо при внесенні клітин кісткового мозку в чашки Петрі (по 0,2мл на чашку діаметром 10см).

Клонування проводили за стандартних умов протягом 14 діб без зміни культурального середовища в чашках Петрі при 37 ^оС у газовій суміші з 5 % вмістом СО ₂ в атмосферному повітрі з використанням летально-опромінених клітин кісткового мозку кроля в якості фідера. Щільність експлантації фідерних клітин складала 5Ч10⁵ на 1 см² дна культуральної чашки Петрі.

Кожному досліду відповідав контроль - культивування стовбурових мезенхімальних клітин кісткового мозку за стандартних умов без додавання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю.

Після закінчення строку клонування (14 діб), культури фіксували етанолом 96^о та фарбували за Романовським-Гімзе. За колонію приймали скупчення 50 і більше стовбурових мезенхімальних клітин мозку. Результати оцінювали за показником ефективності клонування - числом мезенхімальних стовбурових клітин серед 10⁵ ядровмісних клітин кісткового мозку..

Клінічний розділ роботи виконано на 30-ти постраждалих з діафізарними переломами кісток гомілки, які проходили лікування на базі травматологічного відділення 9-ої міської клінічної лікарні м. Запоріжжя, відділення поєднаної травми Запорізького обласного центру екстремальної медицини і швидкої медичної допомоги Запорізького міжобласного центру відновної хірургії кісток і суглобів за період 2008-2010 рр. Контрольну групу склали 30 хворих з переломами діафіза великогомілкової кістки, які проходили лікування в період з 2000 по 2009 рр. у відділенні травматології 9-ої міської клінічної багатопрофільної лікарні м. Запоріжжя. Хворим здійснювали відкриту репозицію зі застосуванням апаратів зовнішньої фіксації (стрижньові апарати та апарати Ілізарова). Усі постраждалі були прооперовані в плановому режимі.

У дослідну групу постраждалих із 30 осіб увійшли 18 чоловіків (60 %) і 12 жінок (40 %) у віці від 19 до 67 років. Середній вік хворих склав 43 роки. Хворих активного працездатного віку було 22 особи (73 %).

У контрольну групу постраждалих з 30 чоловік увійшли також 18 чоловіків (60 %) і - 12 жінок (40 %) у віці від 19 до 67 років.

Середній вік хворих склав 43роки. Хворих активного працездатного віку було 22 чоловік (73 %).

Для виключення усіх можливих факторів, що впливають на загоєння перелому, пацієнти контрольної та дослідної груп були розподілені за статтю, віком, типом перелому, його локалізацією, а також технікою остеосинтезу. Вік пацієнтів, у яких встановлено за допомогою рентгенологічного обстеження перелом довгої кістки складав від 19 до 67 років, У всіх пацієнтів було отримано погодження на проведення досліду, що було підставою включення до дослідження. Критеріями виключення були: політравма, значне ураження м'яких тканин, відкриті переломи.

Враховуючи, що на загоєння перелому могли впливати різні медикаменти або системні порушення із досліду виключали пацієнтів із нирковою недостатністю, колагенозами, злоякісними новоутворюваннями, гематологічними захворюваннями, цукровим діабетом. Також виключали пацієнтів, які отримували терапію стероїдними і не стероїдними протизапалювальними препаратами або іншими імуносупресівними агентами. За усіма пацієнтами стежили від 6 міс. до 2-х років. При контрольних візитах пацієнти проходили клінічне та рентгенологічне обстеження раз на 4 тижні.

Кожному з пацієнтів якому проводили оперативне лікування із застосуванням збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем та апаратом зовнішньої фіксації, відповідав пацієнт, лікування якого обмежувалось тільки фіксацією апаратом зовнішньої фіксації, з якими проводили порівняння. Для класифікації переломів діафіза великогомілкової кістки нами була використана класифікація АО/ASIF.

Для дослідження хворих з переломами кісток гомілки були використані наступні методи:

- інформаційні: анамнез (скарги хворого, механізм ушкодження);

- рентгенологічні (визначення характеру і локалізації перелому, контроль ознак консолідації);

- клінічні: огляд (локалізація ушкодження, стан м'яких тканин, судинні і неврологічні розлади).

Лікування хворих з переломами довгих кісток гомілки проводили із використанням апаратів зовнішньої фіксації і збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем. В основній групі 29 (97 %) спостережуваних нами хворих отримали побутову травму, один хворий (3 %) отримав травму на виробництві; у контрольній групі 27 (90 %) хворих отримали побутову травму, та 3 (10 %) хворих - травму на виробництві.

В основу оцінки результатів лікування хворих покладені стандарти оцінки якості лікування ушкоджень та захворювань органів руху та опору, викладені в наказі МОЗ України № 41 від 30.03.1994 р. "Про регламентацію ортопедо-травматологічної служби в Україні" зі змінами, запропонованими Калашніковим А.В. тромбоцит фібриновий великогомілкова клонування

Результати досліджень та їх обговорення. Переломи кісток, а також порушення процесів репаративної регенерації, які виникають доволі часто при лікуванні переломів кісток гомілки займають провідну позицію в структурі ушкоджень опорно-рухової системи. Не дивлячись на значну кількість різноманітних пропозицій з лікування переломів кісток гомілки, вони спрямовані на стабільну фіксацію, відновлення рухів та опороздатність кінцівки. Але, нажаль, на етапі лікування свіжих переломів кісток майже не використовуються засоби, які впливають безпосередньо на загоєння перелому, тобто не створюються умови для оптимізації перебігу репаративного остеогенезу та формування кісткової мозолі. Ми вважаємо що потрібно впливати на загоєння перелому не тільки використовуючи механічні фактори, але й застосовуючи фізіологічно активні речовини.

За останній час відкриті та описані важливі біологічні фактори, які впливають на загоєння перелому кістки - це цитокіни (фактори росту), детерміновані та недетерміновані остеогенні клітини-попередники, взаємодія клітин на різних стадіях консолідації кісткових уламків за допомогою сигнальних молекул та цитокінів. За кордоном в останні десять років доволі часто для оптимізації перебігу репаративного остеогенезу використовують багату тромбоцитами плазму. Цю субстанцію виготовляють із крові пацієнта, тобто вона має аутологічну природу. Як уже відомо, самі тромбоцити безпосередньо на зрощення кісткових уламків не впливають, але вони виділяють фактори росту, які сприяють міграції клітин у зону перелому, активізують проліферацію та диференціювання клітин. Для отримання збагаченої тромбоцитами плазми потрібне обладнання, яке дорого коштує, окрім того під час центрифугування в кров додається інгібітор коагуляції, а після центрифугування - активатор дегрануляції. У деяких дослідженнях показано, що такий штучний вплив на тромбоцити призводить до більш скороченої дії тромбоцитів у зоні перелому та зниження активації процесів загоєння перелому. Тому нами було вирішено знайти спосіб більш природного отримання тромбоконцентрату, який не потребує застосування хімічних реактивів для активації та дезактивації тромбоцитів. Також важливою залишалась розробка технології оптимізації репаративного остеогенезу із використанням остеопластичних матеріалів, які б забезпечували відсутність токсичності, бактеріологічну та вірусологічну безпеку, біосумісність, повну біодеградацію, поєднання властивостей остеоіндукції та остеокондукції. Більш природним способом отримання тромбоконцентрату є отримання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю за методикою Tayaponsak. Цей спосіб не потребує апаратури, яка дорого коштує, а також допоміжних хімічних речовин, здатних впливати на тромбоцити. Збагачений тромбоцитами фібриновий гель досить активно протягом останніх 4 років застосовують у стоматології, але ми майже не знайшли інформації про застосування його у травматології та вплив його на зрощення кісткових уламків. Тому вищесказане зумовило ціль нашого дослідження - обґрунтувати в експерименті можливість оптимізації репаративного остеогенезу при переломах великогомілкової кістки шляхом застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та покращити результати лікування хворих із переломами кістки гомілки.

Для досягнення означеної мети нами поставлені наступні завдання:

вивчити динаміку репаративного остеогенезу при стандартних дефектах діафіза; визначити особливості репаративного остеогенезу при стандартних дефектах діафіза при застосуванні спонгіозної кісткової тканини; встановити особливості репаративного остеогенезу при стандартних дефектах діафіза при застосуванні збагаченого тромбоцитами фібринового гелю; вивчити особливості репаративного остеогенезу при стандартних дефектах діафіза при застосуванні спонгіозної тканини та збагаченого тромбоцитами фібринового гелю;

дослідити вплив збагаченого тромбоцитами фібринного гелю на ефективність клонування аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин;

впровадити методику оптимізації репаративного остогенезу в клініці у хворих з переломами великогомілкової кістки.

У результаті проведених досліджень нами були розроблені способи пластики дефектів кісток (патенти України № 40614 та № 42778) із використанням збагаченого тромбоцитами фібринового гелю.

Запропонована нами методика отримання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю ґрунтувалась на методиці Tayaponsak. Для отримання тромбоконцентрату використовували стерильні пробірки без додавання яких-небудь хімічних реактивів та безвібраційна лабораторна центрифуга. Кров брали безпосередньо перед застосуванням інтраопераційно в об'ємі 10-20см ³, проводили центрифугування на протягом 12 хв. зі швидкістю 2600 об/хв. Після завершення центрифугування середню фракцію (збагачений тромбоцитами фібриновий гель) вводили в зону перелому.

Для експериментального доказу позитивного впливу збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на репаративний остеогенез нами було прооперовано 36 статевозрілих кролів-самців, яких було розподілено на групи. У першій групі тварин у зоні метадіафіза великогомілкової кістки формували дірчастий дефект. У другій групі тварин після формування дефекту його заповнювали аутоспонгіозною тканиною, взятою з крила клубової кістки. У третій групі тварин дірчастий дефект заповнювали збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем, четвертій групі тварин дірчастий дефект заповнювали збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем та аутоспонгіозою. Спостереження проводили на 14, 25 та 40 добу. Для оцінки репаративних процесів використовували рентгенологічне та морфологічне дослідження кісткової тканини великогомілкової кістки в зоні дефекту. Експериментально ми встановили, що найбільш активні процеси репаративної регенерації перебігали в третій та четвертій групах тварин. Площа кісткового регенерату у тварин цих груп порівняно з тваринами контрольної та другої груп була відповідно в 1,6 та 1,2 разів більшою (таблиця).

Дослідження впливу збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на мезенхімальні стовбурові клітини проводили в умовах in vitro. Усього досліджено 61 зразок спонгіози (6 - від пацієнтів групи порівняння і 55 - від хворих основної групи). Зразки були поділені навпіл на дослідну групу - де застосовували збагачений тромбоцитами фібриновий гель, та контрольну групу - де його не застосовували. Вирощено 98 культур мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку, з них 30 - від пацієнтів групи порівняння і 68 - від хворих основної групи з яких - 32 культури без додавання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю (контрольна група) та 36 культур з його додаванням (основна група). У дослідженні впливу збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на мезенхімальні стовбурові клітини спонгіозної тканини групи порівняння спостерігався ріст багатошарових колоній, що свідчить про відсутність його гальмівного впливу на проліферацію мезенхімальних стовбурових клітин in vitro. Підрахунок кількості багатошарових колоній серед усіх, що виросли в чашці Петрі, теж свідчить на користь позитивної дії збагаченого тромбоцитами фібринового гелю. У контрольних чашках у середньому реєструвалось приблизно 53 % багатошарових колоній, додавання збагаченого тромбоцитами фібринового гелю в культури збільшило відсоток до 79 % (рис 1.).

Таблиця. Площа кісткової частини регенерату, що формується в кортикальному дефекті великогомілкової кістки в динаміці у тварин різних дослідних груп, M±m

Групи	Кількість тварин, n	Площа кісткового регенерату, % за строками спостереження
		14 діб	25 діб	45 діб
Перша - дефект не заповнювали	3	9,7±6,7	32,0±10,1	46,0±13,5
Друга - дефект заповнювали аутоспонгіозою	3	32,0±2,6	40,3±7,3	63,5±6,5
Третя - дефект заповнювали збагаченим тромбоцитами аутофібриновим гелем	3	28,6±12,7	40,3±7,3	74,7±14,6
Четверта - дефект заповнювали аутоспонгіозою та збагаченим тромбоцитами аутофібриновим гелем	3	37,6±6,4	44,7±10,2	89,3±11,2

При вирощувані мезенхімальних стовбурових клітин з проксимального та дистального уламків великогомілкової кістки ми отримали більшу кількість колоній в чашках зі збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем - 168 (з них 98 багатошарових) колоній зі зразків спонгіозної кістки проксимального уламку, та 48 (з них 14 багатошарових) колоній зі зразків спонгіозної кістки дистального уламку великогомілкової кістки. У контрольних чашках виросло 100 (з них 38 багатошарових) колоній зі зразків спонгіозної кістки проксимального уламку та 12 (з них 0 багатошарових) колоній зі зразків спонгіозної кістки дистального уламку великогомілкової кістки.

І хоча ефективність клонування мезенхімальних стовбурових клітин у контролі та основні майже не відрізнялись. (середня величина цього показника в контрольних та в дослідних чашках становила 2,05±1,38 та 2,37±1,91 відповідно), але велика кількість багатошарових колоній в дослідних групах вказувала на позитивний вплив збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на мезенхімальні стовбурові клітини. Окрім того статистично доведений зріст числа колоній в присутності збагаченого тромбоцитами фібринового гелю.

Рис 1. Загальна кількість та кількість багатошарових колоній мезенхімальних стовбурових клітин інтактної спонгіозної тканини людини в групі порівняння з додаванням збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та без нього (контроль)

Клінічне застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю проводилося з 2008 до 2010 рр. на базі 9-ї міської багатопрофільної клінічної лікарні м. Запоріжжя, Запорізького обласного центру екстремальної медицини та швидкої медичної допомоги. Для лікування було відібрано 30 пацієнтів із закритими переломами великогомілкової кістки. Контрольну групу склали 30 хворих з переломами діафіза великогомілкової кістки.

У дослідну групу постраждалих з 30 чоловік увійшли 18 чоловіків (60 %) і 12 жінок (40 %) у віці від 19 до 67 років. Середній вік хворих склав 43 роки. Хворих активного працездатного віку були 22 пацієнта (73 %). У контрольну групу постраждалих з 30 пацієнтів увійшли також 18 чоловіків (60 %) і 12 жінок (40 %) у віці від 19 до 67 років.

Середній вік хворих склав 43 роки. Хворих активного працездатного віку було 22 пацієнта (73 %). Кожному пацієнту, якому проводили оперативне лікування із застосуванням збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та апаратом зовнішньої фіксації, відповідав пацієнт, лікування якого обмежували тільки фіксацією апаратом позаосередкового остеосинтезу, з яким проводили порівняння. За усіма пацієнтами спостерігали від 6 міс до 2-х років. Контрольний догляд пацієнтів здійснювався щомісячно.

Оцінка результатів лікування була проведена за стандартами оцінки якості лікування ушкоджень та захворювань органів руху та опору, викладені в наказі МОЗ України № 41 від 30.03.1994 р. "Про регламентацію ортопедо-травматологічної служби в Україні" зі змінами, запропонованими Калашніковим А.В.

Лікування хворих з переломами довгих кісток гомілки проводили з використанням апаратів зовнішньої фіксації і збагаченого тромбоцитами фібринового гелю. Оперативне лікування: відкрита репозиція, остеосинтез стрижньовим апаратом зовнішньої фіксації проведено 27 хворим з переломами діафіза великогомілкової кістки; трьом хворим для лікування використовували апарат Ілізарова. Аналіз результатів лікування 30 хворих із застосуванням збагаченого тромбоцитами фібринового гелю показав його позитивний вплив на загоєння переломів. Так середній строк загоєння перелому склав в основній групі 3,55±1,04 місяців; у контрольній групі склав 4,70±1,44 місяців, застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю має й соціальне значення, тому що скорочує строки непрацездатності постраждалих (середня тривалість непрацездатності в основній групі - 4,45±0,81 місяців, середній термін непрацездатності - 5,50±1,26 місяців).

У результаті проведеного аналізу лікування у хворих дослідної групи добрі результати отримані у 25-ти хворих (83,3 %), задовільні результати - у 5-ти пацієнтів (16,7 %) у зв`язку із порушенням функції гомілково-ступневого суглобу при низьких діафізарних переломах та зрощенням перелому із незначними біомеханічними порушеннями. У пацієнтів групи порівняння добрі результати отримані у 20-ти хворих (66,7 %), задовільні результати - у 8-и пацієнтів (26,6 %) у зв'язку із частковою втратою працездатності, та зрощенням кісткових уламків із незначними біомеханічними порушеннями. Незадовільні результати лікування відзначені у 2 хворих (6,7 %) у зв'язку з незрощенням кісткових уламків та формуванням несправжнього суглоба та обмеженню рухів у гомілковостопному та колінному суглобах ушкодженої кінцівки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено рішення актуального наукового завдання: обґрунтувати можливість оптимізації репаративного остеогенезу шляхом застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та доведена його ефективність при оперативному лікуванні постраждалих із переломами великогомілкової кістки.

1. Пластика збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем сприяє збільшенню площі кісткового регенерату та прискорює диференціювання остеогенних клітин у порівнянні з контролем; в усіх строках спостереження заповнення дірчастого дефекту в три рази більше на 14 добу та в 1,2 й 1,7 разів - на 25 та 45 добу відповідно в порівнянні з контролем.

2. Застосування збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та аутоспонгіозної кістки суттєво збільшує площу кісткового регенерату в порівнянні із пластикою дірчастого дефекту аутоспонгіозою, при застосуванні аутоспонгіозної кістки та збагаченого тромбоцитами фібринового гелю площа кісткового регенерату в усіх строках спостереження була більшою: в 1,2 рази на 14-ту добу, у 1,1 та 1,4 рази на 25-ту та 45-ту добу відповідно.

3. При застосуванні аутоспонгіозної кістки та збагаченого тромбоцитами фібринового гелю у порівнянні з пластикою дефекту тільки збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем: у випадку застосування аутоспонгіозної кістки та збагаченого тромбоцитами фібринового гелю площа кісткового регенерату на всіх строках спостереження була більшою: на 14-ту добу в 1,3 рази, на 25-ту та 45-ту доби - в 1,1 та 1,2 рази відповідно.

4. Збагачений тромбоцитами фібриновий гель in vitro сприяє проліферативній активності та диференціюванню мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку людини та формуванню кісткового диферону. Ефективність клонування мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку при додаванні збагаченого тромбоцитами фібринового гелю становить 5,24±0,90, а без додавання його - 2,33±0,74 серед 10⁵ ядровмісних клітин.

5. Строки загоєння перелому при застосуванні збагаченого тромбоцитами фібринового гелю були меншими на 1,25 місяця у порівнянні із контрольною групою хворих, а строки непрацездатності - на 1,05 міс.

6. Добрі результати отримані у хворих основної групи у 83,3 %, у пацієнтів контрольної групи - 66,7 %; задовільні результати в основній групі отримані в 16,7 %, а в контрольній групі у 26,6 % у зв'язку із частковою втратою працездатності, та зрощенням перелому із незначними біомеханічними порушеннями перелому.

Практичні рекомендації. У клінічну практику можна рекомендувати наступне:

1. Рекомендується новий спосіб кісткової пластики при лікуванні діафізарних переломів. В якості пластичного матеріалу доцільно використовувати збагачений тромбоцитами фібриновий гель.

2. Рекомендується новий спосіб кісткової пластики при кісткових дефектах. В якості пластичного матеріалу доцільно використовувати збагачений тромбоцитами фібриновий гель в поєднанні із спонгіозною аутотканиною.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Калашников А.В. Возможность использования обогащенной тромбоцитами плазмы для оптимизации репаративного остеогенеза / Калашников А.В., Зубенко А.Г. // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2009 - Т.10, №3. - С. 109-114. Автор проводив аналіз літератури за даною проблемою.

2. Панченко Л.М. Вплив збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на клоногенну активність стовбурових стромальних клітин кісткового мозку людини in vitro / Панченко Л.М., Калашников А.В., Зубенко А. Г // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т.8, №2. - С. 137-140. Автором виконано експериментальне дослідження щодо впливу збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на стовбурові клітини.

3. Побел А.Н. Использование обогащенного тромбоцитами фибринового геля для оптимизации репаративной регенерации переломов костей голени / Побел А.Н., Зубенко А.Г., Пелешук И.Л. [и др.]// Актуальні питання медичної науки та практики збірник наукових праць. - 2009 - Т.1 - Кн.2 - Вып. 76 - С. 76-82. Автором проведено аналіз клінічних досліджень.

4. Калашников А.В. Возможность использования обогащенного тромбоцитами фибринового геля у больных с переломами костей / Калашников А.В., Зубенко А.Г., Бруско А.Т., Панченко Л.М. // Збірник наукових праць XV з'їзду ортопедів-травматологів України, 16-18 вересня - м. Дніпропетровськ: Ліра 2010 - С. 107. Автор проводив аналіз клінічних досліджень.

5. Калашников А.В. Алгоритм профилактики расстройств репаративного остеогенеза при переломах большеберцовой кости с помощью обогащенного тромбоцитами фибринового геля / Калашников А.В., Зубенко А.Г., Руденко И.А. [и др.]// Збірник наукових праць XV з'їзду ортопедів-травматологів України, 16-18 вересня - м. Дніпропетровськ: Ліра 2010 - С. 106. Автором розроблений метод кісткової пластики.

6. Калашников А.В. Колониеобразование стволовых стромальных клеток клеток костного мозга в условиях введения обогащенного тромбоцитами фибринового геля in vitro / Калашников А.В., Панченко Л.М., Зубенко А.Г. // ["Актуальні питання хірургії верхньої кінцівки"], (20-21 травня 2010 р. м Київ). К.: ДУ "ІТО НАМН України", 2010. - С. 125-126. Автором проведений аналіз експериментальних досліджень.

7. Калашніков А.В. Спосіб пластики дефектів кістки / Калашніков А.В., Зубенко А.Г., Бруско А.Т. [та ін.]// Журнал Академії медичних наук України (додаток). Інформаційний бюллетень, випуск №25. ? Київ. ? 2009.? С. 144. Автором запропоновано до застосування у практичній діяльності спосіб пластики дефектів кістки за допомогою збагаченого тромбоцитами фібринового гелю.

8. Гайко Г.В. Спосіб пластики дефектів кісток / Гайко Г.В., Калашніков А.В., Зубенко А.Г., [та ін.]// Журнал Академії медичних наук України (додаток). Інформаційний бюлетень випуск №29. ? Київ. ? 2010 ? С. 196-197. Автором запропоновано до застосування у практичній діяльності спосіб пластики дефектів кісток за допомогою збагаченого тромбоцитами фібринового гелю та аутокістки в залежності від дефекту та строків з моменту травми

9. Пат. на КМ № 40614 UA. МПК А 61 В 17/16 (2008) Спосіб пластики дефектів кісток / Г.В. Гайко (UA), А.В. Калашніков (UA), А.Г. Зубенко (UA) О.В. Калашніков (UA); заявник та патентовласник ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України" (UA); № u200807715; Заявл. 06.06.2008; Опубл. 27.04.2009, Бюл. № 8. Автором запропонований метод пластики дефектів кісток.

10. Пат. на КМ № 42778 UA. МПК А 61В 17/16 (2008) Спосіб пластики дефектів кістки / А.В. Калашніков (UA), А.Г. Зубенко (UA), А.Т. Бруско (UA), Л. М Панченко (UA), О.В. Калашніков (UA) / заявник та патентовласник ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України" (UA); № u200807635; Заявл. 25.12.2008; Опубл. 27.07.2009, Бюл. № 4. Автором запропонований метод пластики дефектів кісток.

АНОТАЦІЯ

Зубенко А.Г. Оптимізація перебігу репаративної регенерації при переломах великогомілкової кістки (експериментально-клінічне дослідження). -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія, - ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України", Київ, 2011.

Дисертацію присвячено покращенню результатів лікування хворих із переломами діафіза великогомілкової кістки.

У дисертації представлено експериментальне порівняння загоєння дірчастого дефекту у тварин із дірчастим дефектом, заповненим аутоспонгіозою, дірчастим дефектом заповненим збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем, дірчастим дефектом, заповненим збагаченим тромбоцитами фібриновим гелем та аутоспонгіозою. Проведено гістоморфометричний аналіз кісткової тканини в різні строки загоєння дефекту. Показано позитивний вплив на колонієутворення мезенхімальних стовбурових клітин як інтактної спонгіозної тканини, так і кісткової тканини в зоні перелому у присутності збагаченого тромбоцитами фібринового гелю in vitro. Розроблено спосіб оптимізації перебігу репаративного остеогенезу при переломах великогомілкової кістки за допомогою збагаченого тромбоцитами фібринового гелю. На основі клінічного, рентгенологічного, статистичного та порівняльного аналізу вивчено вплив збагаченого тромбоцитами фібринового гелю на загоєння перелому.

Ключові слова: перелом, великогомілкова кістка, збагачений тромбоцитами фібриновий гель.

АННОТАЦИЯ

Зубенко А.Г. Оптимизация течения репаративной регенерации при переломах большеберцовой кости (экспериментально-клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия, - ГУ "Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины", Киев, 2011.

Диссертация посвящена улучшению результатов лечения больных с переломами диафиза большеберцовой кости.

В диссертации на основании проведенного анализа литературы был выбран метод получения обогащенного тромбоцитами фибринового геля не требующего дорогостоящего оборудования и простого в получении и применении. Проведено всестороннее исследование его влияния на репаративные процессы в костной ткани, представлено экспериментальное сравнение заживления у животных дырчатого дефекта с пластикой его аутоспонгиозой, обогащенным тромбоцитами фибриновым гелем, обогащенным тромбоцитами фибриновым гелем в комплексе с аутоспонгиозой. Проведен гистоморфометрический и рентгенологический анализ заживления костного дефекта в сроки 14, 25 и 45 суток. Выявлено лучшее заживление дефекта при его заполнении обогащенным тромбоцитами фибриновым гелем и обогащенным тромбоцитами фибриновым гелем в комплексе с аутоспонгиозой. Показано положительное влияние обогащенного тромбоцитами фибринового геля на колониеобразование интактной спонгиозной ткани. При подсчете количества колоний среди всех выросших в присутствии обогащенного тромбоциатми фибринового геля многослойных колоний было 79 %, а без добавления обогащенного тромбоцитами фибринового геля многослойных колоний было 53 %. Также было показано положительное влияние обогащенного тромбоцитами фибринового геля на колониеобразование мезенхимальных стволовых клеток костной ткани, взятой из места перелома большеберцовой кости.

Разработан способ оптимизации репаративной регенерации у пострадавших при переломах большеберцовой кости с помощью обогащенного тромбоцитами фибринового геля. На основе клинического, рентгенологического, статистического анализа изучено влияние обогащенного тромбоцитами фибринового геля на заживление перелома. Анализ результатов лечения тридцати больных с применением обогащенного тромбоцитами фибринового геля показал положительное влияние на заживление переломов. Так средний срок заживления перелома составил в основной группе средний 3,55±1,04 месяца; в контрольной группе составил 4,70±1,44 месяца, применение обогащенного тромбоцитами фибринового геля также сокращало сроки нетрудоспособности пострадавших на 1,05 месяца (средняя продолжительность нетрудоспособности в основной группе составила 4,45±0,81 месяца, средняя длительность нетрудоспособности в контрольной группе составила 5,50±1,26 месяца).

В результате проведенного анализа лечения у больных основной группы хорошие результаты получены у 25-ти пострадавших (83,3 %), удовлетворительные результаты получены у 5-ти пациентов (16,7 %) в связи с нарушением функции голеностопного сустава при низких диафизарных переломах и сращением перелома с незначительными биомеханическими нарушениями. У пациентов контрольной группы хорошие результаты получены у 20-ти пострадавших (66,7 %), удовлетворительные результаты у - у 8-и пострадавших (26,6 %) в связи с частичной потерей трудоспособности и сращением перелома с незначительными биомеханическими нарушениями. Неудовлетворительные результаты лечения отмечены у 2 пострадавших (6,7 %) в связи с несращением и формированием ложного сустава и ограничением движений в коленном и голеностопном суставах поврежденной конечности.