Гендерні й вікові особливості остеопорозу та його ускладнень

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

14.01.21 -- травматологія та ортопедія

УДК: 616.71-007.234-053.9:612.6.06

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

ГЕНДЕРНІ Й ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОСТЕОПОРОЗУ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ

ВАЙДА

ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

Донецьк

2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в ДУ "Інститут геронтології НАМН України"

Науковий керівник:

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор,

ПОВОРОЗНЮК Владислав Володимирович

Державна установа "Інститут геронтології НАМН України", завідувач відділом клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

Бруско Антон Тимофійович, Державна установа "Інститут травматології та ортопедії АМН України" керівник відділу патоморфології з експериментально-біологічним відділенням

доктор медичних наук, професор,

Бублик Леонід Олександрович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, заступник директора з наукової роботи НДІ травматології та ортопедії, професор кафедри травматології, ортопедії та ВПХ ФІПО

лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки, доктор медичних наук, професор,

Корж Микола Олексійович Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка АМН України", директор

Захист відбудеться " 25 " жовтня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.04 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83048 м. Донецьк, вул. Артема, 106).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83048 м. Донецьк, вул. Артема, 106).

Автореферат розісланий " 22 " вересня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент А.М. Колесніков

АКТУАЛЬНІСТЬ РОБОТИ

В усьому світі спостерігається суттєве постаріння населення. Незважаючи на більш низьку середню тривалість життя в чоловіків порівняно з жінками, чисельність осіб старших вікових груп обох статей продовжує збільшуватися (Поворознюк В.В., 2004; Reginster J.Y., 2006). Однак, на сьогоднішній день даними ряду досліджень доведено, що остеопороз "молодшає" та все частіше зустрічається в людей середнього віку. З кожним роком зростає частота переломів у працездатного населення (Burger H., 2001; Kanis J.A., 2005; Lopez A.М., 2006). У розвинених країнах остеопороз є однією з основних проблем охорони здоров'я. Зарубіжні фахівці вважають, що захворювання вже набуло характеру епідемії. Епідеміологічні дослідження показали, що немає раси, нації, країни, вільної від остеопорозу (Беневоленская Л.И., 2003; Корж Н.А. и др., 2002; Cummings S.R., 1998; Reginster J.Y., 2000). Аналіз світової тенденції показав, що постаріння популяції планети призведе до збільшення частоти переломів стегнової кістки вдвічі за період 2005-2050 рр. За даними літератури, у 2000 р. в Європі у чоловіків та жінок віком старше 50 років очікувалося 620 тис. нових переломів стегнової кістки, 574 тис. - передпліччя, 250 тис. - проксимальної ділянки плечової кістки та 620 тис. клінічних переломів тіл хребців, що становить 34,8% таких переломів у світі (Lopez A.М., 2002; Reginster J.Y., 1999). Остеопоротичні переломи виникають і в інших ділянках скелета (кістки таза, ребра, дистальні ділянки стегнової та великогомілкової кісток). Загальна кількість остеопоротичних переломів у Європі в чоловіків та жінок становить 2,7 млн, а прямі витрати на їх лікування - 36 млрд. євро.

Остеопоротичні переломи істотно впливають на захворюваність та летальність. Широко визнано, що остеопороз та пов'язані з ним переломи є чинниками підвищення смертності (за винятком переломів передпліччя). Так, за даними деяких досліджень, переломи в людей старшого віку призводять до збільшення смертності (більшою мірою в чоловіків, ніж у жінок), підвищення захворюваності (рівноцінно в чоловіків і жінок) та високих економічних витрат (більше для жінок, ніж для чоловіків) (Lyritis G., 2004; Melton L.J. III., 2003) . Остеопороз виявляється приблизно в 6% чоловіків і 21% жінок віком 50-84 роки. Його поширеність у чоловіків віком 50 років у 3 рази менша порівняно з відповідним показником у жінок, що співпадає з різницею ризику виникнення остеопоротичних переломів за період життя, що залишиється (Lopez A.М., 1995; Lyritis G., 1999). За даними ВООЗ, кількість ліжко-днів на рік для жінок у постменопаузальному періоді з остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки перевищує даний показник для таких захворювань, як рак молочної залози, гострий інфаркт міокарда, хронічні захворювання легень, цукровий діабет (WHO, 2004).

Значна увага в медичній літературі, в тому числі й в Україні (Поворознюк В.В., Татарчук Т.Ф., 2000; Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., 2004; Поворознюк В.В., 2009; Сметник В.П., 2006) приділяється постменопаузальному остеопорозу, який уперше описав у 1941 році F. Albright. Проте 20% хворих на остеопороз складають чоловіки, в яких спостерігається 25% від усіх остеопоротичних переломів стегнової кістки. Порівняно з жінками, в чоловіків з переломами стегнової кістки відзначено в два рази вищу летальність, яка складає протягом першого року після перелому 30% проти 9% у жінок (Cooper C., 1993; Reginster J.Y., 2000). Ризик остеопоротичного перелому в чоловіків становить 13-25 %, тоді як у жінок - 50%. Проте ризик летальності у випадках розвитку остеопоротичного перелому стегнової кістки в представників чоловічої статі в 2-3 рази вищий . Головна причина переломів стегнової кістки в літньому віці - зниження мінеральної щільності кісткової тканини описана як остеопороз, який у жінок викликаний дефіцитом естрогенів у пері- та постменопаузальному періодах (Kanis J.A., 1994; Lecart MP, Reginster JY.,2011), а в чоловіків - принаймні частково, дефіцитом тестостерону (Поворознюк В.В та інш., 2010; Lambert J.K. et al., 2011). Виявлено прямий зв'язок між дефіцитом статевих гормонів у осіб старшого віку при старінні й переломом стегнової кістки. Незважаючи на прогрес у вивченні постменопаузального остеопорозу, до цього часу лише незначна увага серед науковців і практичних лікарів приділяється остеопорозу та його зв'язку з гіпогонадизмом у чоловіків. Більшість методів, які використовуються для діагностики та лікування даної патології, апробовано в жінок, але не можуть широко використовуватись у чоловіків.

Фармакологічне лікування остеопорозу спрямоване на ефективне зниження ризику переломів, втрати мінеральної щільності кісткової тканини й повинно бути довгостроковим (Kanis J.A., 2008; Papapoulos S.E., 2005; Lewiecki E.M., 2011). За останні десятиріччя розроблено та доведено ефективність значної кількості лікувальних антиостеопоротичних засобів, які більшою або меншою мірою підвищують МЩКТ і знижують ризик переломів та мають свої переваги й ризики побічних ускладнень (Cranney A., 2006; Delmas P.D., 2004; Reginster J.Y., 2005; Rizzoli R, et al.,2011). Однак, не всі препарати для лікування остеопорозу застосовуються в однаковій мірі в жінок та чоловіків (Schwarz P. et al., 2011).

На сьогоднішній день остаточно не визначені гендерні особливості впливу різних чинників на темпи старіння кісткової тканини, розвиток, перебіг та особливості діагностики остеопорозу та остеопоротичних переломів , не встановлено зв'язок між параметрами гормонального статусу та показниками структурно-функціонального стану кісткової тканини в осіб різного віку та статі та не розроблено специфічної системи профілактики та лікування системного остеопорозу та його ускладнень залежно від віку та статі. Все вищезазначене стало підставою для виконання даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Державної установи "Інститут геронтології АМН України" за темами "Дослідження взаємозв'язку між поліморфізмом генів рецепторів вітаміну D3 і естрогенів, розвитком остеопорозу та ефективністю його лікування", шифр 34.06, держреєстрація № 0106U001525 та "Системний остеопороз та його ускладнення в чоловіків старших вікових груп: розповсюдженість, фактори ризику, механізми розвитку, профілактика та лікування", шифр 01.06.03, держреєстрація № 0106U001530. У рамках цих тем автор проводив відбір та обстеження пацієнтів з остеопорозом та його ускладненнями: визначення критеріїв включення/виключення, збір анамнезу, загальний огляд, проведення двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії, ультразвукової денситометрії. Проводив аналіз даних літератури та результатів досліджень, щодо гендерних особливостей структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих на остеопороз, а також брав участь у розробці та апробації нових схем лікування остеопорозу й проведенні оцінки їх ефективності.

Мета дослідження -- на підставі вивчення вікових та статевих особливостей структурно-функціонального cтану кісткової тканини запропонувати нові підходи до діагностики, профілактики та лікування системного остеопорозу та його ускладнень, спрямовані на покращання якості життя в людей різного віку з даною патологією.

Задачі дослідження:

1. Вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини та частоту остеопорозу за допомогою методу ультразвукової денситометрії в жителів Закарпаття та областей центральної України залежно від віку, статі та місця проживання.

2. Оцінити методом ультразвукової денситометрії особливості формування піку кісткової маси в дітей та підлітків залежно від статі, що проживають у різних регіонах Закарпатської області.

3. Визначити мінеральну щільність кісткової тканини та частоту остеопорозу (за допомогою рентгенівської денситометрії) в людей різного віку та статі.

4. Визначити особливості метаболізму кісткової тканини в людей різного віку та статі.

5. Вивчити частоту найбільш розповсюджених остеопоротичних переломів (проксимального відділу стегнової кістки, кісток передпліччя, плечової кістки) в людей різного віку та статі, які проживають в різних регіонах Закарпатської області.

6. Вивчити особливості впливу препаратів стронція ранелату, алендронової та памідронової кислоти на стан кісткової тканини залежно від віку та статі.

7. Експериментально обґрунтувати використання препарату золедронової кислоти в лікуванні остеопорозу в людей різного віку.

8. Вивчити ефективність та вплив на якість життя золедронової кислоти залежно від віку, статі, особливостей втрати кісткової тканини.

Об'єкт дослідження: жінки та чоловіки різного віку з нормальною кістковою тканиною та порушеннями структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопороз та остеопенія), з та без остеопоротичних переломів різної локалізації.

Предмет дослідження: структурно-функціональний стан кісткової тканини, мінеральна щільність кісткової тканини, остеопоротичні переломи, фактори ризику системного остеопорозу та його ускладнень, маркери метаболізму кісткової тканини.

Методи дослідження: загальноклінічне та ортопедичне обстеження, антропометричне дослідження, анкетування (визначення вираженості вертебрального больового синдрому за шкалою ВАШ та опитувальником Мак-Гіла; якості життя та життєвої активності за опитувальниками ECOS-16, Роланда-Моріса, EroQol-5D), ультразвукова денситометрія п'яткової кістки (апарат "Sahara", Hologic), рентгенівська абсорбціометрія (двохенергетичний рентгенівський денситометр "Prodigy", GE Medical systems, model 8743, 2005), хемілюмінісцентний метод дослідження маркерів кісткового метаболізму (імуноферментний аналізатор Elecsys). Статистичний аналіз проводився за допомогою програми "Statistika 6.0".

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше на системному рівні вивчено особливості втрати кісткової тканини в різних ділянках скелета залежно від віку та статі, описана втрата кісткової тканини за допомогою рівнянь лінійної регресії.

Вперше показано, що жителі гірських районів мають нижчі темпи втрати кісткової тканини після 50 років у порівнянні з жителями рівнинних регіонів, що обумовлює надзвичайно низьку частоту остеопорозу (2%) та його ускладнень у жінок 70 років та старше.

Вперше визначено особливості метаболізму кісткової тканини в людей різного віку та статі. Так, у чоловіків після 70 років встановлено вірогідне підвищення рівня вітаміну D (25(ОН)D₃), а в жінок 50-59 років - підвищений рівень паратиреоїдного гормону, при цьому вірогідних відмінностей за показниками маркерів метаболізму кісткової тканини не виявлено. Спостерігається тенденція до активізації ремоделювання кісткової тканини в жінок у пері- та постменопаузальному періодах.

Вперше в умовах експерименту показано, що лікування тварин з постоваріоектомічним остеопорозом та травматичним пошкодженням кісток препаратом золедронової кислоти сприяє стимуляції репаративної регенерації в ділянках компактної та губчастої кісткової тканини, площі яких значно перевищують такі в нелікованих тварин. У старих тварин препарат золедронової кислоти сприяє регенерації кісткової тканини ідентично оваріоектомованим тваринам. Лікування тварин з інволюційним та змодельованим остеопорозом підвищує зрілість кісткової тканини в ділянках регенерату та сприяє збільшенню її площі.

Вперше в Україні доведено, що стронцію ранелат призводить до зниження вираженості вертебрального больового синдрому на 58%, підвищення мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта на 7,7% і стегнової кістки на 4,1% при лікуванні порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини в жінок у постменопаузальному періоді.

В клінічних умовах доведено ефективність препаратів алендронової та памідронової кислот у лікуванні хворих на системний остеопороз. Зазначені препарати підвищують мінеральну щільність кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта на 4-8% для алендронової кислоти й 6,5% для памідронової кислоти.

Вперше в Україні при вивченні ефективності одноразового курсу золедронової кислоти показано збільшення мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта на 8,7%, стегнової кістки - на 4,7% та зменшення вираженості больового синдрому й покращання показників якості життя.

Практичне значення роботи. Вперше встановлено особливості формування піку кісткової маси в дітей та підлітків залежно від віку та статі та запропоновані референтні дані щодо нормативних показників ультрасонометрії (індекс міцності та екстрапольований показник мінеральної щільності кісткової тканини п'яткової кістки) в дітей та дорослих залежно від віку та статі.

Вперше визначено особливості переломів у жителів міста та села гірської місцевості різного віку та статі.

Вперше вивчено особливості показників метаболізму кісткової тканини в людей різного віку та статі, які в майбутньому будуть використовуватися для порівняння в повсякденній практичній діяльності.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи проведений аналіз та узагальнення сучасних джерел вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертації, визначено напрямки досліджень та розроблено методологію їх проведення.

Дисертантом самостійно виконано клінічні та інструментальні дослідження. Визначені можливості використання методів ультразвукової денситометрії та рентгенівської абсорбціометрії в діагностиці порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини в жінок та чоловіків різного віку. Виконано антропометричні обстеження, проведено анкетування.

Проведено систематизацію та статистичну обробку даних, аналіз, узагальнення та формулювання положень і висновків роботи, розробку та апробацію лікувально-профілактичних заходів.

Впровадження результатів роботи в практику. Результати роботи використовуються в лекційному курсі на кафедрі геронтології та геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти, курсів інформації та стажування "Геріатрична ортопедія з основами мануальної терапії", циклу конференцій та шкіл-семінарів для практичних лікарів різних регіонів України "Сучасні принципи діагностики, профілактики та лікування захворювань кістково-м'язової системи (остеопорозу та його ускладнень, остеоартрозу, остеохондрозу)", "Біль у спині" й "Менопауза та захворювання кістково-м'язової системи". Результати проведених досліджень впроваджено в клінічну практику: Держаної установи "Інститут геронтології АМН України" (м. Київ); Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка (м. Київ); Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу (м. Київ); Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака; Ужгородської міської клінічної лікарні; Міських клінічних лікарень м. Києва № 1, 3, 8, 12, Луганської обласної клінічної лікарні; Луганських міських клінічних лікарень № 2, 9; Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова; КЗОР "Тернопільська університетська лікарня"; Тернопільської комунальної лікарні швидкої та невідкладної допомоги; Івано-Франківської обласної клінічної лікарні; Волинської обласної клінічної лікарні; Хмельницької обласної клінічної лікарні; Мукачівської, Рахівської, Виноградівської, Берегівської, Хустської, Немірівської, Могилів-Подільської центральних районних лікарень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи впроваджені на республіканських, міжнародних з'їздах та конференціях: 15-17.05.2008 у м. Полтава (Україна) - Науково-практична конференція "Біль у спині"; 22-23.10.2009 у м. Київ (Україна) - Науково-практична конференція "Актуальні проблеми геріатричної ревмоортопедії"; 22-23.04.2010 у м. Свалява (Україна) - Науково-практична конференція з міжнародною участю "Остеопороз та вік"; 4-5.11.2010 у м. Євпаторія (Україна) - Науково-практична конференція з міжнародною участю "Менопауза, андропауза та захворювання кістково-м'язової системи"; 21-22.10.2010 у м. Київ (Україна) - Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні питання ревматології"; 11-13.09.2008 у м. Афіни (Греція) - "7th Athens Congress on womens health and disease"; 09-12.04.2008 у м. Стамбул (Турція) - "ECCEO-8"; 28.02-2.03.2008 у м. Флоренція (Італія) - "13^th World Congress of Gynecological Endocrinology"; 18-21.03.2009 у м. Афіни (Греція) - ECCEO 9; 23-26.06.2009 у м. Кембрідж (Англія) - "The 5^th International Conference on Children's Bone Health"; 3-5.09.2009 у м. Будапешт (Угорщина) - "The 2^nd European Congress on the Aging Male"; 10-13.09.2009 у м. Рим (Італія) - "8^th Congress of the European society of gynecology"; 24-26.09.2009 у м. Краків (Польща) - "III Сentral Еuropean congress on osteoporosis and osteoarthritis"; 27-29.11.2009 у м. Будапешт (Угорщина) - "3rd Central and Eastern European Osteoporosis Summit"; 4-7.03.2010 у м. Флоренція (Італія) - "The 14^th World Congress of Gynecological Endocrinology"; 24-28.04.2010 - "The 12^th European Congress of Endocrinology"; 5-7.05.2010 у м. Орхус (Німеччина) - "The 55^th Congress of the Nordic Orthopaedic Federation 2010"; 5-8.05.2010 у м. Флоренція (Італія) - "IOF World Congress on Osteoporosis" та "10th European Congress on Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis"; 9-12.05.2010 у м. Берген (Норвегія) - "The 33^rd Scandinavian Congress of Rheumatology"; 14-19.05.2010 у м. Давос (Швейцарія) - "IBMS Davos Workshops"; 11-15.06.2010 у Гонгконзі - "APLAR 2010"; 27.11.2010 у м. Відень (Австрія) - "Scientific Autumn Meeting of the AUsBMR".

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 48 робіт, у тому числі 2 монографії, 1 методичні рекомендації, 24 статей у провідних наукових фахових виданнях, у тому числі 22 статті в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 21 теза у матеріалах конференцій та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 310 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 100 рисунками, 55 таблицями. Складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел, який містить 412 джерел та додатку, в якому представлені акти впровадження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

З метою визначення вікових та статевих особливостей структурно-функціонального стану кісткової тканини методом ультрасонометрії залежно від регіону проживання обстежено 1592 пацієнта віком 20-94 роки (середній вік склав 60,62±0,64 років). Серед оглянутих переважну більшість склали жінки (83,0 %). Обстеження дорослого населення проводили в різних регіонах України (Біла Церква - 184 особи, Великий Бичків - 83, Володарка - 65, Дубове - 97, Калинівка - 125, Кам'янець-Подільський - 116, Кобилецька Поляна - 102, Львів - 250, Узин - 90 осіб) та в клініці відділу вікових змін опорно-рухового апарату ДУ "Інститут геронтології АМН України" (480 осіб). Також обстежено 514 дітей Закарпатської області віком 12-16 років. Серед оглянутих переважали дівчатка (52,7%), середній вік дівчат склав 13,1±0,11, хлопчиків - 12,9±0,11 років. В Закарпатті дослідження проводилися в чотирьох населених пунктах: у гірських районах Кобилецькій Поляні - селище міського типу Рахівського району, 480 м над рівнем моря, населеність 3392 чоловік (207 дітей) та Дубовому - селище міського типу, Тячівського району, 383 метри над рівнем моря, населеність 8900 чоловік (147 дітей), а також у низинних районах Великий Бичків - селище міського типу Рахівського району, 307 м над рівнем моря, населеність 9423 чоловік (196 дітей) та Виноградів - місто районного значення в Закарпатській області, населеність 27800 чоловік (168 дітей).

З метою визначення референтних даних щодо показників мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії в осіб чоловічої і жіночої статі залежно від віку, встановлення взаємозв'язку між віком та МЩКТ було обстежено 274 чоловіки та 444 жінки віком від 20 до 79 років, розподілених за десятиріччями: 20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-69 років та 70 і старші.

З метою вивчення особливостей кісткового ремоделювання обстежено 519 пацієнтів віком 20-87 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в клініці відділу вікових змін опорно-рухового апарату та були розподілені за віковими підгрупами залежно від статі: 20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-69 років та 70 і старші. Серед обстежених переважали жінки (84,4 %). Середній вік чоловіків склав 53,2±1,9, жінок - 61,9±0,6 років.

З метою вивчення частоти переломів кісток різних відділів скелета залежно від віку та статі в жителів Закарпатської області використовувалися статистичні дані Міністерства статистики України щодо населення Закарпатської області (зокрема Виноградівського, Мукачівського, Рахівського, Тячівського та Хустського районів) за період 2005 - 2009 рр. Частота переломів розраховувалася на 100000 населення, яке постійно проживає в зазначених регіонах як за кожний рік вивчення, так і в кожній віковій групі. Вивчалася частота переломів стегнової, плечової кісток та кісток передпліччя й гомілки.

З метою вивчення вікових та статевих особливостей впливу стронцію ранелату, бісфосфонатів на кісткову тканину та больовий синдром при системному остеопорозі проведено клінічні блоки досліджень залежно від застосованого препарату (стронцію ранелату, алендронової, памідронової та золедронової кислот) та експериментальний блок на білих щурах з використанням препарату золедронової кислоти.

Експериментальна частина дослідження виконана на 66 білих щурах-самках молодого та старого віку, які утримувалися в стандартних умовах віварію ДУ "Інститут геронтології АМН України". Дослідження проводили згідно з правилами Європейської конвенції про гуманне ставлення до лабораторних тварин (European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes, 1986) та Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України № 3447-IV вiд 21.02.2006 р".

Частині тварин обох вікових груп на початку експерименту була виконана операція лапаротомії з двобічною оваріоектомією під загальним ефірним наркозом. Через 5 міс. тваринам за допомогою стоматологічного бору (діаметр - 1,5 мм) відтворювали транскортикальний дефект у діафізі стегнової кістки. Щурі були поділені на групи залежно від віку, проведених оперативних втручань та отриманого лікування. Групи лікування отримували препарат золедронової кислоти та комбінований препарат кальцію та вітаміну D. Розрахунок дози препаратів тваринам проводився з урахуванням маси тіла й того, що для комплексного лікування остеопорозу необхідне вживання 1000-1500 мг/д кальцію та 600-800 МО/д вітаміну D.

З метою оцінки динаміки стану кісткової тканини та особливостей репаративного остеогенезу при лікуванні тварин препаратом золедронової кислоти гістологічні дослідження виконані на 30 щурах з модельованим внаслідок оваріоектомії остеопорозом та інволютивними проявами остеопорозу. Щурів виводили з експерименту шляхом передозування ефіру через 5 міс після оваріоектоміі та на 10 і 30 добу після операції. Для дослідження регенерації кістки після моделювання травматичного ушкодження проведено 6 серій експериментів, що включали контроль та дослід.

На початку експерименту та впродовж нього в усіх тварин вимірювали масу тіла, а також визначали стан кісткової тканини за допомогою методу двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА).

В клінічній частині дослідження брали участь чоловіки та жінки старших вікових груп з первинним системним остеопорозом, діагностованим методом двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії за Т-критерієм у жінок (?-2,5) SD, у чоловіків - (?2,0) SD на рівні поперекового відділу хребта та/або стегнової кістки. У дослідження не включали пацієнтів, які з лікувальною метою протягом останніх 3 міс. до початку дослідження застосовували антирезорбенти чи стимулятори формування кісткової тканини (кальцитоніни, бісфосфонати, стронцію ранелат та інш.) або приймали лікарські засоби, які впливають на метаболізм кісткової тканини, а також пацієнтів з супутньою патологією в стадії суб- або декомпенсації.

З метою вивчення впливу стронцію ранелату на вираженість вертебрального больового синдрому та структурно-функціональний стан кісткової тканини було обстежено дві групи пацієнтів (968 жінок): І група - 74 жінки в постменопаузальному періоді (середній вік 58,4±4,5 років), які спостерігались на базі Українського науково-медичноого центру проблем центру остеопорозу; ІІ група - 894 жінки постменопаузальному періоді (середній вік 60,0±10,6 років), які спостерігалися в медичних закладах інших регіонів України. Пацієнти отримували стронція ранелат по 1 саше 1 раз на день і комбінований препарат кальцію та вітаміну D по 1 таблетці (кальцій 500 мг, вітамін D 400 MO) двічі на день постійно протягом 12 місяців.

З метою вивчення ефективності алендронової кислоти в лікуванні системного остеопорозу в жінок та чоловіків старших вікових груп було обстежено та проліковано 20 жінок та 11 чоловіків. Лікування проводили за схемою - алендронат натрію в дозі 70 мг один раз на тиждень на тлі постійного прийому препаратів кальцію та вітаміну D - дві таблетки на добу протягом 12 міс.

З метою вивчення безпечності та ефективності памідронової кислоти проведено однорічне рандомізоване, відкрите порівняльне дослідження у вигляді щоквартальних внутрішньовенних ін'єкцій (по 30 міліграм два-три рази з інтервалом 5-7 днів на курс лікування, всього 4 курси) в 20 жінок з постменопаузальним остеопорозом і переломами тіл хребців. Залежно від сумарної річної дози введеної памідронової кислоти пацієнти були розподілені на дві групи: А - сумарна доза препарату памідронової кислоти на рік склала 140 ± 10 (120-210) мг; В - сумарна доза склала 295 ± 16 (240-360) мг препарату. Пацієнти отримували внутрішньовенно памідронову кислоту, розведену у 500 мл ізотонічного фізіологічного розчину, та препарат кальцію та вітаміну D по 1 таблетці двічі на день протягом 12 міс.

З метою вивчення ефективності та безпечності препарату золедронової кислоти проаналізовані показники 27 жінок віком 50-79 років з постменопаузальним остеопорозом. Аналіз у підгрупах проводили залежно від віку хворих (50-59, 60-69 і 70-79 років), ступеня вираженості змін кісткової тканини (остеопороз та остеопенія), наявності переломів різної локалізації (переломи тіл хребців, малотравматичні периферичні переломи). Препарат золедронової кислоти (5 мг на 100 мл готового для інфузії розчину) призначали згідно інструкції внутрішньовенно крапельно зі стабільною швидкістю (час інфузії складав 15-20 хвилин) 1 раз на рік на тлі постійного прийому комбінованого препарату кальцію та вітаміну D по 2 табл. на добу протягом 12 міс. Для профілактики грипоподібних реакцій при парентеральному введенні памідронової та золедронової кислот протягом перших трьох днів призначали парацетамол у дозі 500-1000 мг/д per os (за необхідності).

Дослідження щодо ефективності лікарських засобів проводилися впродовж 12 місяців - до лікування, через 3, 6, 9 і 12 місяців.

Використовували наступні методи дослідження: клінічне обстеження проводили з метою виключення супутньої патології; ортопедичне - з метою визначення наявності захворювань опорно-рухового апарату. Визначали зріст та масу тіла обстежених, на підставі яких вираховували індекс маси тіла за формулою (ІМТ = М/Зр², де М - маса тіла, кг; Зр - зріст, см.). Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини (СФСКТ) проводили за допомогою ультразвукового денситометра Sahara (Hologic) на п'ятковій кістці. Визначали наступні параметри: швидкість поширення ультразвуку через кістку (ШПУ, м/с); широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц); індекс міцності кістки (ІМ, %); Т- та Z-показники, екстрапольований показник мінеральної щільності кісткової тканини (еМЩКТ, г/см²) на рівні п'яткової кістки. Двохенергетичну рентгенівську абсорбціометрію проводили з використанням рентгенівського денситометра "Prodigy" (GE Medical systems, model 8743, 2005). МЩКТ оцінювали як кількість мінералізованої кісткової тканини в сканованій площі - г/cм². Проводили визначення МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта, проксимальних ділянок стегнових кісток, шийки стегнових кісток, променевої кістки та всього скелета. Також оцінювали Т- та Z-показники. Для характеристики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини користувалися рекомендаціями ВООЗ (1993), згідно з якими зниження Т-показника в жінок у постменопаузальному періоді більш ніж на 1 стандартне відхилення (SD) розглядається як остеопенія, на 2,5 SD і більше - як остеопороз. Порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини в жінок у пременопаузальному періоді, у чоловіків до 50 років та у дітей згідно рекомендацій ISCD (2005) встановлюють при зниженні Т-показника більш ніж на 2 SD при належній клінічній картині.

Вивчення маркерів кісткового метаболізму проводили за допомогою хемілюмінісцентного методу дослідження (імуноферментний аналізатор Elecsys). Вивчалися рівні 25 (ОН) вітаміну D та паратгормону. Серед маркерів кісткоутворення визначали рівень остеокальцину (ОС) та пропептидів проколагену І типу (tP1NP). Стан резорбції відображав рівень в-СТх у сироватці крові.

Анкетування включало оцінку вираженості больового синдрому за допомогою Мак-Гилівського опитувальника та інтенсивності болю - за допомогою комбінованої вербально-аналогової шкали, визначення рівня болю в нижній частині спини та порушення життєдіяльності, пов'язані з ним, - за опитувальником Роланда-Морріса. Оцінку якості життя в жінок з остеопорозом у постменопаузальному періоді проводили за опитувальником ECOS-16. Загальний стан пацієнта, зміни в повсякденній активності, пов'язані із хворобою, та загального стану під впливом лікування визначали за анкетою EuroQol-5D.

В експериментальній частині роботи визначення мінеральної щільності (МЩКТ) та мінеральної насиченості (МНКТ) кісткової тканини проводили з використанням програми "Експериментальні тварини" на двохенергетичному рентгенівському денситометрі "Prodigy" (GE Medical systems, model 8743, 2005). Для гістологічного дослідження були використані фрагменти дистального відділу стегнової кістки щурів, які досліджувалися методом світлової мікроскопії за допомогою світлового мікроскопа "AxioStar Рlus" з морфометричною програмою AxioVision. Фотовідбитки препаратів виготовляли за допомогою цифрової фотокамери Canon Power Short A640 при використанні ПК.

Всі отримані результати дослідження аналізувалися з використанням методів варіаційної статистики за допомогою програми "Statistika 6.0" Copyright© StatSoft, Inc. Використовували t-критерій Ст'юдента для зв'язаних вибірок, одновибірковий критерій Уїлкоксона й однофакторний дисперсійний аналіз (Anova). Відмінності показників вважали достовірними при р<0,05.

ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У результаті обстеження 1592 пацієнтів різного віку та статі методом ультразвукової денситометрії встановлено, що ультрасонометричні показники в групах 60-69 та 70 років і старші були вірогідно гірші в жінок (р<0,0001), ніж у чоловіків. Так у жінок зазначених вікових груп ІМ на 20,6 та 21,7 %, екстрапольований показник мінеральної щільності кісткової тканини (еМЩКТ) на рівні п'яткової кістки на 22,9 та 20,7 %, а ШОУ на 25,4 та 24,3 % відповідно є нижчими за такі ж у чоловіків аналогічного віку. В чоловіків середні параметри СФСКТ з віком не змінювалися, а в жінок встановлено тенденцію до зниження, починаючи з 50-річного віку. Проведений кореляційний аналіз виявив вірогідний вплив віку на всі ультразвукові параметри як у жінок, так і в чоловіків, зокрема, на ІМ (у жінок r = 0,41; p < 0,001 та r = -0,14; p = 0, 02 у чоловіків), ШОУ (r = -0,38; p < 0,001 та r = -0,97; p = 0,11, відповідно) та еМЩКТ (r = -0,40; p < 0,001 та r = -0,14; p = 0,02, відповідно). Серед обстежених осіб частка остеопорозу склала 12,9 %, остеопенії - 43,8 %. Остеопенічний синдром частіше діагностувався в жінок (58,6%), ніж у чоловіків (44,7 %).

Для вивчення впливу регіонального фактору на стан кісткової тканини всіх пацієнтів було розділено за місцем проживання та проаналізовано особливості СФСКТ у віковому аспекті. Найкращі показники структурно-функціонального стану кісткової тканини мали пацієнти високогірних районів - Кобилецької Поляни (жодного випадку остеопорозу, 34,4 та 44,7 % остеопенії в жінок та чоловіків відповідно) та Дубового (остеопороз діагностовано в 2,8 % жінок, а остеопенію в 34,3 та 36,0 % у жінок та чоловіків відповідно). Гірші показники були в жителів Великого Бичкова, а також у населення Львівської області. Найгірші показники СФСКТ були в жителів центрального регіону.

Проведений дисперсійний аналіз залежно від віку виявив вірогідний вплив регіону проживання на варіабельність показників стану кісткової тканини у вікових підгрупах 50-59, 60-69 та 70 років і старші обох статей. Встановлено достовірний вплив місця проживання на показники ультразвукової денситометрії в усіх вікових групах обстежених жінок. За критерієм Шеффе найнижчі показники еМЩКТ у жінок 50-59 років були серед обстежених у клініці порівняно з жінками з Великого Бичкова (р<0,05), Дубового (р<0,0001), Кам'янця-Подільського (р<0,05) та мешканок Львівської області (р<0,001). Показник еМЩКТ був вірогідно вищим у мешканок Дубового порівняно з аналогічними показниками жінок Львівської області та Калинівки (р<0,05) та нижчим, ніж у мешканок Узина (р<0,05). В жінок 60-69 років за критерієм Шеффе відзначено найнижчі показники еМЩКТ у пацієнтів клініки порівняно з мешканками Білої Церкви (р<0,05), Дубового (р<0,05), Калинівки (р<0,001), Кобилецької Поляни (р<0,00001), Львівської області (р<0,05). А в мешканок Кобилецької Поляни показники СФСКТ були вірогідно кращі порівняно з жінками Кам'янця-Подільського та Узина (р<0,05). У групі пацієнтів 70-79 років еМЩКТ був достовірно вищим за критерієм Шеффе у мешканок Кобилецької Поляни порівняно з жінками з Білої Церкви (р<0,005), Володарки (р<0,05), Калинівки (р<0,05), Кам'янця-Подільського (р<0,005), Львівської області (р<0,05), Узина (р<0,05) та пацієнток клініки (р<0,005). Тобто, еМЩКТ вірогідно не відрізнявся від аналогічних даних інших сіл Закарпаття, Великого Бичкова та Дубового.

За результатами обстеження 514 дітей Закарпатської області віком 12-16 років встановлено особливості формування піку кісткової маси. Так, у 14 років ІМ, ШРУ та ШОУ є достовірно вищими в дівчаток. У 16 років показники СФСКТ є вищими в дівчаток порівняно із хлопцями, причому ІМ в останніх достовірно нижчий (р<0,05). При порівнянні показників 16-літніх із групою дітей 12 років встановлено, що в 16-літніх дівчаток ІМ на 5,5 %, а еМЩКТ на 6,1 % вищі від аналогічного показника 12-літніх. У хлопців 16 років дані показники на 3,2 та 13,0 %, відповідно, є гіршими за аналогічні показники в 12-літніх дітей. При оцінці ШРУ в дівчаток приріст склав 0,7 %, у хлопчиків - не змінився. Встановлені достовірні зміни показника ШОУ. Так, у дівчат приріст склав 16,4 %, а в хлопців - 8,1 %. Встановлено нерівномірність приросту кісткової маси з віком як у дівчаток, так і в хлопців. При порівнянні показників СФСКТ дітей Закарпаття із середніми показниками СФСКТ дітей української референтної бази встановлено, що приріст кісткової маси в дітей Закарпаття достовірно нижчий (28,0 та 24,1 % у дівчат та хлопців відповідно). Також значно нижчі показники приросту ШОУ в дітей Закарпаття (16,4 проти 20,4 % у дівчаток та 8,1 проти 13,5 % у хлопців). Частота низької мінеральної щільності кісткової тканини в обстежених дівчат склала 0,6 %, а в хлопців - 6,9 %.

Виявлено достовірний зв'язок між віком та окремими показниками ультразвукової денситометрії. Так, встановлено достовірний кореляційний зв'язок між віком та ІМ і еМЩКТ як в дівчат (r= 0,15, p=0,02 та r= 0,15, p=0,02 відповідно), так і в хлопців (r= 0,17, p=0,03 та r= 0,09, p=0,007).

При порівнянні СФСКТ дівчат та хлопців залежно від місця проживання встановлено, що показники ультразвукової денситометрії в дівчат 12-16 років, які мешкають у Виноградово, ймовірно нижчі за аналогічні показники дітей з інших міст проживання. Найкращі показники кісткової маси мають діти Кобилецької Поляни та Великого Бичкова.

За даними вивчення гендерних та вікових відмінностей щодо показників мінеральної щільності кісткової тканини, визначених методом рентгенівської двохфотонної денситометрії, встановлено, що показники МЩКТ на рівні всього скелета в чоловіків вірогідно вищі у вікових групах 60-69 років та 70 років і старші порівняно із чоловіками 30-39 років. У жінок вікових груп 50-59, 60-69 та 70 років і старші показники МЩКТ є вірогідно нижчими порівняно з жінками віком 30-39 років. При цьому чоловіки порівняно з жінками мають вірогідно вищі показники МЩКТ на рівні всього скелета в усіх вікових групах (p < 0,005). МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта вірогідно знижується з віком. Так у чоловіків встановлено вірогідно нижчий показник у віковій групі 40-49 років; у жінок - у вікових групах 50-59, 60-69 і 70 років і старші порівняно з віковою групою 30-39 років. Встановлено вірогідно вищі показники МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта в чоловіків порівняно з жінками відповідного віку у вікових групах 50-59, 60-69 та 70 років і старші (p < 0,005).

Показник МЩКТ на рівні проксимального відділу стегнової кістки вірогідно знижується з віком у представників обох статей. Так, у чоловіків вірогідне зменшення показника спостерігається у вікових групах 40-49, 50-59 та 70 років і старші, а в жінок - у 50-59, 60-69 та 70 років і старші в порівнянні з віковою групою 30-39 років.

МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки вірогідно знижується як у чоловіків, так і в жінок у вікових групах 50-59, 60-69 та 70 років і старше. Встановлено вірогідно вищі показники МЩКТ проксимального відділу та шийки стегнової кістки в чоловіків порівняно з жінками у вікових групах 30-39, 50-59, 60-69 та 70 років і старші (p < 0,005).

МЩКТ на рівні ультрадистального відділу кісток передпліччя є вірогідно нижчою в чоловіків вікової групи 70 років і старші та в жінок вікових груп 60-69 та 70 років і старші порівняно із 30-39 річними. В чоловіків порівняно з жінками відповідного віку встановлено вірогідно вищі показники МЩКТ кісток передпліччя в усіх вікових групах (p < 0,005).

Встановлено, що з віком більш виражені зміни мінеральної щільності кісткової тканини спостерігаються в жінок. Так, у жінок вікової групи 50-59 років порівняно з жінками 30-39 років встановлено вірогідне зменшення МЩКТ на рівні всього скелета (3%), поперекового відділу хребта (11,4%), шийки стегнової кістки (6,8%), проксимального відділу стегнової кістки (2%), ультрадистального відділу (1,4%) та загального показника кісток передпліччя (3,3%); в жінок 60-69 років - вірогідне зменшення МЩКТ на рівні всього скелета (7,7%), поперекового відділу хребта (17,4%), проксимального відділу стегнової кістки (9,8%), шийки стегнової кістки (15%), трохантера (5%), ультрадистального відділу кісток передпліччя (9,4%), середньої третини передпліччя (13,5%) та загального показника кісток передпліччя (11,8%); у жінок 70 років і старші - вірогідне зменшення МЩКТ на рівні всього скелета (10,3%), поперекового відділу хребта (15%), проксимального відділу стегнової кістки (15,4%), шийки стегнової кістки (19,8%), трохантера (11,3%), ультрадистального відділу кісток передпліччя (13,8%), середньої третини передпліччя (19,5%) та загального показника кісток передпліччя (17,7%).

У чоловіків віком 50-59 років порівняно із чоловіками 30-39 років МЩКТ вірогідно знижується на рівні поперекового відділу хребта (3,8%), шийки стегнової кістки (9,7%), проксимального відділу стегнової кістки (5,7%) та ультрадистального відділу кісток передпліччя (4,7%). Серед чоловіків віком 60-69 років мінеральна щільність кісткової тканини вірогідно нижча на рівні всього скелета (1,5%) та шийки стегнової кістки (8,2%). У чоловіків 70 років і старші вірогідно нижчі показники МЩКТ в порівнянні з віком 30-39 років спостерігаються на рівні всього скелета (1,5%), шийки стегнової кістки (10,9%), проксимального відділу стегнової кістки (5,8%), ультрадистального відділу кісток передпліччя (8,3%) та загального показника кісток передпліччя (7,7%). Мінеральна щільність кісткової тканини всіх досліджуваних регіонів скелета вірогідно нижча в жінок порівняно із чоловіками відповідного віку.

При розподілі чоловіків і жінок відповідно до критеріїв ВООЗ щодо МЩКТ встановлено зростання частки остеопорозу в жінок залежно від віку на рівні поперекового відділу хребта від 16% до 24%, на рівні шийки стегнової кістки - від 4% до 27%. У чоловіків вірогідних відмінностей залежно від віку щодо частки остеопорозу не виявлено.

Встановлено вірогідний зв'язок між показниками МЩКТ різних відділів скелета та віком залежно від статі. В жінок спостерігається вірогідне зменшення МЩКТ всіх відділів скелета (весь скелет, поперековий відділ хребта, стегнова кістка та кістки передпліччя) залежно від віку. В чоловіків вірогідний зв'язок з віком спостерігається тільки на рівні поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки та загального показника кісток передпліччя.

За результатами визначення особливостей маркерів кісткового ремоделювання встановлено вікові та статеві особливості. Так, при дослідженні рівня 25(ОН) вітаміну D не було виявлено достовірної різниці показника між різними віковими групами залежно від статі. Середній рівень 25(ОН) вітаміну D склав 40,4±1,2 в жінок та 44,6±3,9 nmol/l у чоловіків, тобто, знаходився в межах недостатності вітаміну D. При порівнянні рівнів 25(ОН) вітаміну D у кожній віковій групі, виявлено достовірно вищі показники в чоловіків 70 років і старші (56,7±2,1 проти 39,7±1,7 nmol/l у жінок, р<0,05). Середні значення рівня паратгормону знаходилися в межах вікової норми, проте достовірно були нижчими в чоловіків (38,8±1,8 pg/ml проти 45,8±1,7 pg/ml у жінок, р<0,01), особливо у віці 50-59 років. Аналіз рівня ПТГ у віковому аспекті встановив бімодальність даного показника в чоловіків у вікових групах 50-59 та 70 років і старші.

Рівень остеокальцину в сироватці крові в жінок підвищується з віком - показник є достовірно вищим після 40 років. У чоловіків 30-39 років спостерігається достовірне підвищення рівня остеокальцину (р<0,0001), після чого показник різко знижується в 40-49 років та поступово підвищується з віком, сягаючи максимального рівня в групі 70 років та старші. Слід зазначити, що у віці 40-49 років остеокальцин у жінок максимально підвищується, а в чоловіків різко знижується (р<0,05). Подібні результати отримані при аналізі змін P1NP. Так, у жінок P1NP достовірно не відрізнявся між віковими групами, а в чоловіків встановлено вірогідне зниження P1NP в 40-49 років, з наступним його підвищенням в групі 70 років та старші (р<0,001). Слід зазначити, що рівні P1NP були достовірно (р<0,05-0,0001) вищими в жінок 30-39, 40-49 та 60-69 років порівняно із чоловіками. Встановлено, що маркер кісткової резорбції в-CTx у чоловіків підвищується з віком та сягає максимального рівня в групі пацієнтів 70 і старші (р<0,0001). Зміни в-CTx у чоловіків старше 40 років подібні до вікових змін показників остеокальцину та P1NP. У жінок рівень в-CTx достовірно не відрізнявся між віковими групами, проте порівняно із чоловіками був достовірно вищим у 30-39 років та нижчим у 70 років і старші (р<0,01 та 0,05 відповідно).

У рамках проведеного дослідження визначено особливості динаміки частоти розвитку переломів периферичного скелета залежно від віку та статі в мешканців Закарпатської області (Виноградівського, Мукачівського, Рахівського, Тячівського та Хустського районів) за період 2005 - 2009 рр. Результати аналізу складу населення вказаних регіонів залежно від віку та статі показали, що кожний третій-четвертий мешканець Виноградівського, Мукачівського, Рахівського, Тячівського та Хустського районів відноситься до старших вікових груп. Проте, найбільш виражені ознаки суттєвого постаріння населення відзначені в Мукачівському та Хустському районах Закарпатської області. Відомо, що регіони проживання із часткою людей літнього віку 65 років і старше від 7% та більше вважаються "старими". Таким чином, жителі зазначених районів відносяться саме до цієї категорії регіонів, що потребує відповідної геріатричної компетенції при плануванні лікувально-профілактичних заходів.

Аналіз переломів стегнової кістки за 2005 рік показав вірогідно вищу частоту в мешканців Мукачівського р-ну порівняно з іншими регіонами, сягаючи максимального рівня у віковій групі 70 років і старше (311/100000). Незначне підвищення показника в мешканців Виноградівського району у вікових групах 60-69 (113/100000) та 70 років і старші (143/100000). Вірогідних гендерних відмінностей не встановлено. Найвища частота переломів стегнової кістки в 2009 році - в мешканців Мукачівського (60-69 років - 135/100000, 70 років і старше - 193/100000) та Виноградівського районів (70 років і старше - 146/100000). Вірогідних статевих відмінностей не виявлено. Таким чином, встановлено, що найбільша частота переломів стегнової кістки серед зазначених районів Закарпатської області в 2005-2009 рр. спостерігається в Мукачівському. Також у 2005 р. в жінок міста Мукачево (70 років і старші - 570/100000) встановлено вірогідно вищі показники переломів стегнової кістки порівняно із сільськими мешканцями. В чоловіків міста Мукачево та сільських поселень Мукачівського району не виявлено вірогідних відмінностей. У 2009 р. частота переломів стегнової кістки також вірогідно була вищою в жінок Мукачево (70 років і старші - 277/100000) порівняно з чоловіками даного міста (р<0,005) у вікових групах 50-59 (148/100000) та 60-69 років (136/100000). В чоловіків Мукачево показник вірогідно вищий у віковій групі 70 років і старші (228/100000). Гендерних відмінностей серед міських та сільських мешканців Мукачівського району не було виявлено.

Аналіз частоти переломів плечової кістки залежно від віку за 2005 рік різних регіонів Закарпатської області встановив невисоку їх частоту в мешканців Виноградівського, Тячівського, Рахівського та Хустського районів. У мешканців Мукачівського району - збільшення частоти переломів плечової кістки в 50-59 років (266/100000). У 2006 році не виявлено значних відмінностей між Виноградівським, Мукачівським, Тячівським, Рахівським та Хустськими районами за частотою переломів плечової кістки, зазначений показник є невисоким. Пік переломів спостерігається в мешканців Тячівського району віком 70 років і старше та складає 77/100000. У 2007 році не виявлено значних відмінностей між Виноградівським, Тячівським та Рахівським районами, частота переломів - низька. В жителів Мукачівського району встановлено підвищення показника з віком, максимальний рівень - в 70 років і старше (157/100000); в Хустському районі - незначні підйоми показника в 30-39 (69/100000) та 70 років і старше (91/100000). У 2008 році в мешканців Виноградівського, Рахівського, Мукачівського районів частота переломів плечової кістки низька; в Хустському - незначне збільшення з віком, пік у групі 70 років і старше (134/100000). У 2009 році у Виноградівському районі встановлено підвищення частоти переломів даної локалізації з віком (пік - у 70 років і старше (226/100000)); у Мукачівському - пік у 60-69 років (153/100000); у Тячівському, Рахівському та Хустському - не встановлено суттєвих відмінностей. Таким чином, частота переломів кісток плечової кістки невисока в усіх досліджуваних районах Закарпатської області. Проте, встановлені поодинокі підвищення показника в старших вікових групах, незалежно від статі, переважно у Виноградівському, Тячівському та Мукачівському районах Закарпатської області.

Аналіз частоти переломів кісток передпліччя в мешканців Закарпатської області залежно від віку за 2005 рік показав, що в мешканців Виноградівського району спостерігається значне підвищення показника з віком, а саме в 70 років і старше (129/100000); у мешканців Мукачівського району - пік у 50-59 (168/100000) та 70 років і старше (169/100000); у Тячівському, Рахівському та Хустському - значних коливань показника залежно від віку не виявлено. В 2006 році в мешканців Виноградівського району - значне підвищення частоти переломів з віком, а саме у віковій групі 70 років і старше (203/100000); у Мукачівському, Тячівському, Рахівському та Хустському районах - значних коливань не виявлено. В чоловіків і жінок Виноградівського району - підвищення частоти переломів кісток передпліччя в 70 років і старше (138/100000 та 232/100000, відповідно). В 2007 році в Мукачівському районі - пік переломів у 70 років і старше (134/100000); у Виноградівському, Тячівському, Рахівському та Хустському - не виявлено значних коливань показника. В чоловіків Виноградівського, Мукачівського та Тячівського районів суттєвих відмінностей показника залежно від віку не виявлено, однак у Рахівському та Хустському районах встановлено незначне підвищення показника в чоловіків віком 10-19 років (106/100000 та 150/100000, відповідно). В жінок Мукачівського району - пік переломів кісток передпліччя в 70 років і старше (170/100000); в Хустському - піки в 60-69 та 70 років і старше (132/100000 та 142/100000, відповідно); у Виноградівському, Тячівському та Рахівському - не виявлено суттєвих відмінностей показника залежно від віку. В 2008 році в Хустському районі - два незначних підйоми в 30-39 та 50-59 років (68/100000 та 93/100000, відповідно); у Виноградівському, Мукачівському, Тячівському, Рахівському - значних коливань частоти переломів не виявлено. В чоловіків та жінок Виноградівського, Мукачівського, Рахівського та Тячівського районів суттєвих відмінностей показника залежно від віку не виявлено; в чоловіків 30-39 років та жінок 50-59 років Хустського району - незначне підвищення показника (136/100000 та 126/100000, відповідно). В 2009 році в Мукачівському районі встановлено незначний підйом в 50-59 років (153/100000); у Виноградівському, Тячівському, Рахівському та Хустському - суттєвих відмінностей показника залежно від віку не виявлено. В чоловіків Виноградівського та Рахівського районів - підвищення частоти переломів кісток передпліччя в 10-19 років (90/100000 та 97/100000, відповідно); в Хустському - у 60-69 років підвищення до 94/100000; в Тячівському та Мукачівському - суттєвих відмінностей не виявлено. В жінок Виноградівського та Мукачівського районів - підвищення частоти переломів кісток передпліччя в 60-69 років (77/100000) та 50-59 років (126/100000), відповідно; в Рахівському, Тячівському та Хустському - значних відмінностей не виявлено.