Характеристика і корекція імунно-гормональних порушень у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит на санаторно-курортному етапі реабілітації

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

КРИМСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА УСТАНОВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ І МЕДИЧНОЇ КЛІМАТОЛОГІЇ ім. І.М.СЄЧЕНОВА»

УДК: 616.72-002.77-053.2/.6:612.017.1:615.834/838-08

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ХАРАКТЕРИСТИКА І КОРЕКЦІЯ ІМУННО-ГОРМОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ЮВЕНІЛЬНИЙ РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ НА САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ЕТАПІ РЕАБІЛІТАЦІЇ

14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія і курортологія

СКОРОМНА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

Ялта - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І.Георгієвського» МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович,

ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І.Георгієвського» МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шмакова Ірина Петрівна,

ДУ «Одеський національний медичний університет» МОЗ України, професор кафедри загальної практики та медичної реабілітації;

доктор медичних наук, професор Дринєвський Микола Павлович,

ДУ «Український НДІ дитячої курортології і фізіотерапії» МОЗ України, керівник відділення прогнозування, планування і координації наукових досліджень.

Захист дисертації відбудеться « 01 » __липня_2011 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.610.10 в Кримській республіканській установі «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова» МОЗ України (98603, Республіка Крим, м. Ялта, вул. Мухіна, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримської республіканської установи «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова» МОЗ України (98603, Республіка Крим, м. Ялта, вул. Мухіна, 8).

Автореферат розіслано « 26 » травня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради О.Ф.Пянков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

гормональний ревматоїдний артрит пелоїдотерапія

Актуальність теми. Ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) - важке деструктивно-запальне захворювання суглобів, що характеризується аутоімунним патогенезом, неухильно прогресуючим перебігом, можливим втягненням у процес внутрішніх органів, що нерідко призводить до ранньої інвалідизації хворих та зниження якості і тривалості життя (Омельченко Л.И., 2004; Бережной В.В.,2006; Волосовец А.П. та співавт., 2008). Це одне з найбільш частих і самих інвалідизуючих ревматичних захворювань, яке зустрічається у дітей (Лукьянова Е.М., Омельченко Л.И., 2002; Алексеева Е.И., 2003; 2005; 2007; Антипкин Ю.Г.,2005; Прохоров Е.В., 2007). Упродовж перших десяти років від початку захворювання у 48% хворих, котрі страждають на ЮРА, розвивається інвалідність. Приблизно у третини хворих формуються важкі, резистентні до лікування поліартрити (Алексеева Е.И.,2003; Марушко Т.В., 2005). За останні роки в Україні поширеність ЮРА продовжує зростати і становить 0,4, а первинна захворюваність - 0,07 на 1000 дитячого населення (МОЗ України, 2007 р.).

Враховуючи високий відсоток інвалідизації дітей, хворих на ЮРА, яка в майбутньому збільшує кількість даного населення, розробка і впровадження в практику нових ефективних лікувальних програм даного захворювання є актуальною медико-соціальною задачею сучасної педіатрії та дитячої кардіоревматології (Каладзе Н. Н., 2004; Алексеева Е. И. та співавт., 2007; Волосовец А. П.,2009).

Вивченням цього захворювання у дітей займались і кримські вчені. Питання патогенезу, клініки і лікування ревматоїдного запалення вивчались М.В. Кохановичем, Н.І. Корольовою, Е. Д. Костандою, Ю. А. Канаєвою.

За сучасними уявленнями, ключова роль у розвитку захворювання належить патологічній активації імунної системи у відповідь на антигенну стимуляцію (Е.М. Лукьянова, 2002; Cassidy J. T., 2002). Разом з тим, імунні пептиди, що утворюються, призводять до зміни активності гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи (ГГНС), що може провокувати цілий комплекс гормональних зрушень, оскільки всі ланки ендокринної системи функціонують у тісній взаємодії (Корнева Е. А.,1988; Акмаев И. Г, 2001; Баранов А. А., 2002). Роль гормональних порушень у патогенезі ЮРА вивчена недостаточньо, що створює передумови для більш глибокого, комплексного підходу до вивчення імунно-гормональних змін у дітей, котрі страждають на ревматоїдний артрит.

Невивченість етіології робить неможливою ефективну етіотропну терапію, а застосована патогенетична терапія не завжди здатна в повній мірі контролювати перебіг хвороби (Омельченко Л. И., 2007, Прохоров Е. В., 2008; Волосовец А. П., 2008, 2009). Це визначає необхідність застосування різних лікувальних чинників, здатних вплинути на патогенетичні ланки захворювання, серед яких важлива роль належить електросон-терапії і грязелікуванню (Коханович М. В., 1971; Дриневский Н. П., 1998; Улащик В. С., 2003; Ежов В. В., 2005; Гармаш О. И.,2006; Кошукова Г. Н., 2006).

У звязку з цим, вивчення патогенезу ЮРА з урахуванням змін у гормональному та імунному статусі, а також впровадження в практику способів корекції імунно-гормональних порушень, здатних потенціювати ефективність санаторно-курортного лікування, є актуальними і перспективними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт ДУ «Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського» та є складовою частиною комплексної науково-дослідної роботи кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії ФПО «Ефективність лікування поширених захворювань у дітей на різних етапах реабілітації» (шифр 02/10, державний реєстраційний № 0102U006362).

Мета дослідження: підвищити ефективність санаторно-курортної реабілітації хворих на ювенільний ревматоїдний артрит шляхом виявлення та корекції імунно-гормональних порушень.

Завдання дослідження:

1. Провести комплексну оцінку гормонального статусу у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит на підставі вивчення вмісту основних гормонів гіпофізарно-наднирковозалозної, гіпофізарно-тиреоїдної і гіпофізарно-гонадної систем залежно від форми, активності і тривалості захворювання.

2. Вивчити особливості добового ритму секреції мелатоніну у дітей з ревматоїдним артритом залежно від форми, активності і тривалості захворювання.

3. Виявити кореляційні зв'язки між змінами вмісту гормонів епіфізарно-гіпофізарно- наднирковозалозної системи, статевими і тиреоїдними гормонами у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.

4. Виявити кореляційні зв'язки між станом ендокринної та імунної системами у хворих на ЮРА.

5. На підставі результатів комплексного дослідження обгрунтувати диференційоване призначення електросон-терапії на етапі санаторно-курортної реабілітації хворим на ювенільний ревматоїдний артрит.

6. На підставі результатів комплексного дослідження обгрунтувати диференційоване призначення пелоїдотерапії на етапі санаторно-курортної реабілітації хворим на ювенільний ревматоїдний артрит.

7. Вивчити віддалені результати санаторно-курортного лікування у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.

Обєкт дослідження: ювенільний ревматоїдний артрит

Предмет дослідження: показники клітинної і гуморальної ланок імунітету, стан гіпофізарно-наднирковозалозної системи, рівні статевих, тиреоїдних гормонів, мелатоніну залежно від віку, форми, активності і тривалості ЮРА, та їх корекція на санаторно-курортному етапі реабілітації.

Методи дослідження: клініко-анамнестичні, лабораторні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексну оцінку стану епіфізарно-гіпофізарно- наднирковозалозної, гіпофізарно-тиреоїдної і гіпофізарно-гонадної систем у хворих, котрі страждають на ЮРА, залежно від форми, активності і тривалості захворювання; установлено взаємозвязок між вмістом Т₄ і активністю ЮРА; між рівнями Т₃, кортизолу і тривалістю захворювання.

Вперше установлено закономірності кількісної продукції і ритму секреції мелатоніну у дітей із ЮРА залежно від форми, активності і тривалості захворювання; виявлено взаємозвязки між нічним рівнем мелатоніну і тривалістю ранкової скутості, ступенем активності ЮРА; між добовим і денним вмістом мелатоніну і давністю хвороби.

Вперше установлено, що застосування електросон-терапії в комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на ЮРА, призводило до нормалізації порушень в епіфізарно-гіпофізарному комплексі та клітинній ланці імунної системи.

Вперше установлено позитивний вплив санаторно-курортного лікування із застосуванням грязьових аплікацій на область уражених суглобів на гормональну регуляцію переважно в периферичній його ланці та на стан гуморального імунітету у хворих на ЮРА.

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтована необхідність проведення дослідження імунного і гормонального стану у хворих на ЮРА з метою своєчасної діагностики і корекції виявлених порушень.

Обгрунтовані показання до застосування грязьових аплікацій та електросон-терапії в комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на ЮРА.

Запропонований метод лікування дозволив підвищити ефективність санаторно-курортної реабілітації хворих на ЮРА за рахунок позитивних змін в імунологічному і гормональному статусі.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджені в практику роботи дитячих санаторіїв м. Євпаторія. Наукові розробки і матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії ФПО ДУ «Кримский держаний медичний університет імені С.І. Георгієвського».

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений інформаційно-патентний пошук, підібрана і проаналізована література, яка стосується проблеми дослідження, що дало можливість сформулювати тему, актуальність та дослідну програму роботи. Виконано індивідуальне клінічне обстеження, збір і підготовка біологічного матеріалу для подальшого дослідження з використанням методу імуноферментного аналізу. Автором самостійно проведена статистична обробка одержаних у ході дослідження даних, теоретичний аналіз та узагальнення результатів досліджень, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Результати дослідження повідомлені на наукових конференціях та відображені в публікаціях, наукових журналах і збірниках.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були повідомлені та обговорені на засіданнях кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії ФПО КДМУ ім. С.І. Георгієвського, щорічних наукових читаннях - «День науки» (Сімферополь 2008, 2009, 2010); Х, XІ Конгресах курортологів і фізіотерапевтів Автономної республіки Крим «Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики, медицинской реабилитации и физиотерапии» (Євпаторія, 2010, 2011); щорічних наукових читаннях лікарів Євпаторійського курорту «Acta Eupatorica» (Євпаторія, 2010); VIII, ІX Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Актуальные вопросы детской кардиоревматологии» (Євпаторія, 2009, 2011); щорічних наукових читаннях, присвячених памяті професора Н.І. Корольової (Євпаторія, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 праць, в тому числі 10 статей у провідних спеціалізованих журналах і збірниках, затверджених ВАК України, 6 - в матеріалах конгресів, конференцій, тезах доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 191 сторінках компютерного тексту і включають: вступ, огляд літератури, 2 розділи власних досліджень, обговорення та узагальнення одержаних результатів, висновки, практичні рекомендації. Список використаних літературних джерел включає 264 джерела (213 вітчизняних і країн ближнього зарубіжжя, 51 - країн дальнього зарубіжжя). Робота ілюстрована 43 таблицею і 7 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Нами було обстежено 133 дитини у віці 4-16 років, котрі страждали на ЮРА, які перебували на лікуванні в дитячому клінічному спеціалізованому санаторії «Здравниця» м. Євпаторія. Середній вік дітей склав 12,1±0,25 років, серед хворих переважала група пацієнтів у віці 12-16 років - 83 (62,41%). Серед хворих на ЮРА було 69 (51,88%) хлопчиків і 64 (48,12%) дівчаток. Контрольну групу (КГ) склали 36 дітей І і ІІ груп здоровя.

Основний діагноз був сформульований на підставі класифікації хвороб кістково-мязової системи і сполучної тканини згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб Х перегляду (МКХ - 10/ICD - 10) і критеріїв робочої групи Асоціації ревматологів України (2004).

Більшість обстежених пацієнтів 109 (81,96%) мали переважно суглобову форму ЮРА і 24 (18,04%) - суглобово -вісцеральну. У 24 (18,04%) дітей відмічалось швидко прогресуючий перебіг та у 109 (81,96%) пацієнтів - повільно прогресуючий перебіг захворювання. Більшість спостерігаємих хворих 71 (53,38%) мали мінімальний ступінь активності процесу, 26 (19,55%) дітей - середній ступінь активності, в фазі ремісії перебувало 36 (27,07%) хворих. З поліартритом було 95 (71,43%) дітей, з олігоартритом - 28 (21,05%), з моноартритом - 10 (7,52%). У 61 (45,86%) хворого спостерігалось обмеження функціональної здатності суглобів без обмеження здатності до самообслуговування, у 43 (32,34%) - здатність до самообслуговування була частково втрачена. Позитивна проба на ревматоїдний фактор (РФ+) була виявлена у 39 (29,32%) хворих. За тривалістю ЮРА хворі розподілились наступним чином: у 56 (42,1%) дітей давність хвороби склала до 3 років, у 29 (21,8%) хворих - від 3 до 6 років і 48 (36,1%) пацієнтів - більше 6 років.

Методи дослідження включали збір анамнезу, роботу з медичною документацією, огляд спеціалістів, клінічні, функціональні і лабораторні методи дослідження.

Рівень кортизолу в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу. Застосовувались тест-системи, призначені для кількісного визначення концентрації даного гормону в сироватці крові ТОВ «Хема-Медика» м. Москва і «СтероїдІФА-Кортизол-01» ЗАТ «Алкор Біо» м. Санкт-Петербург. Кількісне визначення адренокортикотропного гормону (АКТГ) в плазмі крові проводили методом «двоступінчастого» імуноферментного аналізу (використовувались тест-системи «DSL» USA). Визначення рівня гормонів у сироватці крові - Т₃ і Т₄ виконували за допомогою тест-систем фірми ТОВ «Хема-Медика» м. Москва, в яких використовувався принцип конкурентного імуноферментного аналізу. Визначення кількісної концентрації тиреотропного (ТТГ) у сироватці крові виконували методом «двоступінчастого» імуноферментного аналізу за допомогою тест-систем фірми ТОВ «Хема-Медика» м. Москва. Рівень тестостерону в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою тест-системи «СтероїдІФА-тестостерон-01» ТОВ «Компанія Алкор Біо» м. Санкт-Петербург. Рівень прогестерону та естрадіолу в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу (використовувались тест-системи фірми ТОВ «Хема-Медика» м. Москва). Визначення кількісної концентрації пролактину, ФСГ і ЛГ проводили методом «двоступінчастого» імуноферментного аналізу. Застосовувались тест-системи фірми ТОВ «Хема-Медика» м. Москва. Кількість 6-сульфатоксимелатоніну (6-СОМТ) в сечі, що відображає рівень мелатоніну в сироватці крові, визначали методом імуноферментного аналізу (тест-системи «IBL» Hamburg, Germany).

Для оцінки стану клітинної ланки імунітету визначали вміст субпопуляцій лімфоцитів, які несуть на своїй поверхні наступні рецептори: CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+, а також обчислювали індекс імунорегуляції (CD4+/CD8+), методом постановки непрямої реакції поверхневої імунофлуоресценції (РІФ) з моноклональними антитілами. Використовувались реагенти (НПК «Препарат», Нижній Новгород, Росія). Стан гуморальної ланки імунітету оцінювали за концентрацією сироваткових імуноглобулінів класів А, М, G, методом твердофазного імуноферментного аналізу, із застосуванням моноклональних антитіл, що володіють високою специфічністю до імуноглобулінів указаних класів (фірма - виконавець «Вектор-Бест» Новосибірська обл., Росія).

У відповідності з поставленими задачами, хворі на ЮРА були розподілені методом рандомізації на 3 групи спостереження, в кожній із яких застосовувався відповідний лікувально-реабілітаційний комплекс. Пацієнтам 1-ї групи (група порівняння, n=30) проводилось традиційне санаторно-курортне лікування (СКЛ); пацієнтам 2-ї групи (основна група, n=30) додатково до СКЛ включалась електросон-терапія; пацієнтам 3-ї групи (основна група, n=30) додатково до СКЛ призначали грязьові аплікації на область уражених суглобів. Традиційне СКЛ включало: 1. Повноцінне збалансоване харчування. 2. Санаторно-курортний режим щадний або щадно-тренувальний. 3. Кліматолікування. 4. РГГ і лікувальну гімнастику малогруповим методом або індивідуально. 5. Масаж.6. Ортопедичну профілактику. 7. Санацію осередків хронічної інфекції.

Електросон-терапія проводилась за допомогою апарату Електросон-4Т шляхом впливу на кору головного мозку імпульсним струмом низької частоти прямокутної форми в безперервному режимі роботи. Коливання підводились до електродів, які накладались на область очних ямок і потиличну частину голови. Частота 20 Гц, тривалість процедури 30 хвилин, тривалість курсу 10 процедур, через день.

Грязьові аплікації на область уражених суглобів проводились з використанням сульфідної мулової грязі. Температура аплікації 38-40°С, товщина грязьового шару 4 см, тривалість процедури 10 хвилин. Тривалість курсу 8-10 процедур, які проводились через день.

Статистичну обробку одержаних у процесі дослідження даних проводили за допомогою компютерного пакету Statistica v 6. для роботи в середовищі Windows. Визначали основні статистичні характеристики: середнє (М), помилка середнього (m) і стандартне відхилення. При порівнянні статистичних сукупностей використовували параметричні (при нормальному розподілі величин) і непараметричні (при складному розподілі величин) методи (з обчисленням парного критерію Вілкоксона і U-тесту Манна-Уїтни). Для виявлення ступеня взаємозвязків проводився кореляційний аналіз із розрахунком коефіцієнтів кореляці (r) Спірмена.

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження клітинної ланки імунітету виявило суттєві зміни імунологічних показників у хворих на ЮРА порівняно з аналогічними показниками здорових дітей. При визначенні загального вмісту Т-лімфоцитів (CD3+) статистично значиме підвищення кількості цих клітин відмічали при системній формі ЮРА до 70,16±1,58%, (p<0,01) і в перші три роки хвороби до 68,94±1,39%, (p<0,01). При вивченні субпопуляційного складу Т-лімфоцитів виявлено порушення їх співвідношення за рахунок підвищення хелперно-індукторно (CD4+) і зниження кілерно-супресорно (CD8+) субпопуляцій. Найбільша кількість CD4+ становила 56,21±1,43%, (p<0,001) при суглобово-вісцеральному варіанті ЮРА. При наростанні запального процесу рівень CD4+ достовірно підвищувався до 52,83±1,86% , (p<0,001) - при помірному ступені. Зі збільшенням періоду хвороби кількість CD4+ знижувалась з 53,43±1,34%, (p<0,001) - в перші три роки ЮРА до 50,26±0,99%, (p<0,001) - при тривалості більше 6 років. Вміст CD8+ у хворих із суглобовою формою ЮРА був найбільш низьким 17,96±0,18%, (p<0,001). При наростанні запального процесу рівень CD8+ достовірно знижувався до 18,06±0,34%, (p<0,001) - при помірній активності захворювання (при нормі 25,65+1,07%). Зміни показників CD4+ і CD8+ визначали підвищення індексу імунорегуляції (CD4/CD8) до 2,87±0,05 у.о., (p<0,001) у хворих на ЮРА. ІРІ був достовірно збільшеним у хворих із суглобово-вісцеральною формою до 3,02±0,11 у.о., (p<0,001) і при ІІ ступені активності запальної реакції до 2,94±0,14 у.о., (p<0,001). Зі збільшенням тривалості ЮРА індекс імунорегуляції знижувався з 2,97±0,10 у.о., (p<0,001) - в перші 3 роки хвороби, до 2,77±0,07 у.о., (p<0,001) - при давності захворювання більше 6 років. Відносний вміст природних кілерів (CD16+) у дітей із ЮРА був вище, ніж у дітей КГ і становив 16,56±0,19% (p<0,001). Найбільш високий рівень CD16+ відмічений у хворих у період ремісії захворювання - 17,08±0,35 % (p<0,001), з наступним достовірним зниженням до 16,33±0,50 % (p<0,001) - при помірній активності. Така ж закономірність вмісту CD16+ простежувалась і у хворих із різною давністю ЮРА. У хворих на ЮРА виявлено достовірне підвищення відносної кількості В-лімфоцитів до 30,34±0,42 % (p<0,001). Найбільш високий їх рівень спостерігали у хворих із суглобово -вісцеральною формою - 32,89±0,73% (p<0,001) і при помірній активності ревматоїдного процесу - 31,06±1,08 % (p<0,001). Зі збільшенням тривалості ЮРА кількість В-лімфоцитів достовірно знижувалась (p<0,001).

З боку гуморальної ланки імунітету відмічались наступні зміни: рівень сироваткового IgА достовірно не відрізнявся від показників здорових дітей, рівні IgМ і IgG були достовірно вище - (1,85±0,04 г/л, (р<0,001) і 10,85±0,15 г/л, (р<0,001) відповідно) порівняно з КГ. Рівень IgМ був більш високим при суглобовій формі ЮРА - 1,88±0,05 г/л, (р<0,001), а рівень IgG більше підвищувався при системному варіанті захворювання - 10,95±0,28 г/л, (р<0,001). Рівень IgМ достовірно збільшувався від 1,77±0,08 г/л, (р<0,001) в період ремісії до 1,96±0,08 г/л, (р<0,01) при помірінй запальній реакції. Аналогічні зміни відбувалися з IgG, найбільш високий його рівень зафіксований при ІІ ступені активності - 11,02±0,42 г/л, (р<0,01). При збільшенні тривалості хвороби рівень IgМ зберігався високим із незначною тенденцією до зниження і найбільш низький показник виявлений у дітей, які хворіють більше 6 років - 1,81±0,07 г/л, (р<0,001). Вміст IgG достовірно підвищувався по мірі збільшення тривалості хвороби до 11,03±0,24 г/л, (р<0,001) при давності ЮРА більше 6 років.

Одержані результати дослідження гіпофізарно-наднирковозалозної осі свідчили про те, що у хворих на ЮРА секреція АКТГ знижена і становить 21,38±1,55 пг/мл, (р<0,05), що в 2 рази нижче, ніж у дітей КГ (41,10±18,93 пг/мл). В той же час виявлено статистично значиме підвищення рівня кортизолу (661,94±19,10 нмоль/л, р<0,001), що практично в 2,5 рази вище порівняно зі здоровими дітьми (250,59±22,89 нмоль/л). Залежно від клінічної форми захворювання було виявлено, що при системному варіанті відмічалось зниження рівня кортизолу до 557,0±34,20 нмоль/л, р<0,05 і незначне підвищення рівня АКТГ (21,80±3,39 пг/мл, р>0,05) порівняно із суглобовим варіантом ЮРА (697,41±21,32 нмоль/л, р<0,001 і 21,24±1,75 пг/мл, р<0,05 відповідно). Збільшення активності захворювання було поєднано зі зменшенням концентрації АКТГ і кортизолу. Найбільш низькі значення вмісту АКТГ (13,70±2,30 пг/мл, р>0,05) і кортизолу (636,82±56,10 нмоль/л, р<0,001) було виявлено у хворих із помірною активністю ЮРА. При розгляді стану гіпофізарно- наднирковозалозної осі залежно від давності ЮРА були отримані найбільш високі рівні гормонів у початковий період захворювання, з наступним зниженням їх вмісту при збільшенні строків хвороби. Кореляційний аналіз виявив відсутність звязку між показниками АКТГ і кортизолу у хворих на ЮРА. Даний факт свідчив про порушення внутрішнього механізму регуляції (за принципом зворотного зв'язку ) в системі гіпофіз-кора надниркової залози. Між рівнем кортизолу і тривалістю ЮРА виявлено негативний кореляційний зв'язок (r=-0,409; р<0,01), який указує на зниження вмісту гормону при збільшенні давності хвороби. Зменшення вмісту кортизолу асоціювалось з розвитком суглобово-вісцеральної форми захворювання (r=0,237; p<0,001), що дає підставу вважати, що більш високий вміст кортизолу перешкоджає розвитку системної форми ЮРА.

Із одержаних результатів дослідження гіпофізарно-тиреоїдної осі видно, що у хворих на ЮРА знижений вміст ТТГ на тлі підвищеної секреції гормонів щитоподібної залози (ЩЗ) (Т₃, Т₄). Достовірно найбільш виражене зниження рівня ТТГ виявлено при суглубово-вісцеральній формі ЮРА (1,42±0,11 мМЕ/л (р>0,05)), в той час як вміст Т₄ був максимально підвищеним (107,40±6,68 нмоль/л (р<0,001)), а рівень Т₃ склав - 2,41±0,25 нмоль/л (р>0,05), що було дещо нижче, ніж при суглобовому варіанті ЮРА. Вміст ТТГ прогресивно знижувався, а концентрація Т₃ і Т₄ в сироватці крові збільшувалась з наростанням ступеня активності ревматоїдного запалення. Самі низькі показники ТТГ (1,31±0,15 мМЕ/л (р<0,05)) і найбільш високі рівні гормонів ЩЗ: Т₃ - 2,71±0,31 нмоль/л (р>0,05) і Т₄ - 110,95±5,16 нмоль/л (p<0,001) відмічались у хворих із помірною активністю захворювання. Зміни секреції досліджуваних гормонів були поєднані з тривалістю захворювання. Вміст ТТГ незначно збільшився і при давності захворювання більше 6 років становив 1,58±0,11 мМЕ/л (р<0,05), а вміст Т₃ і Т₄ знижувався до 1,43±0,10 нмоль/л (р>0,05) і 89,94±4,91 нмоль/л (р<0,001) відповідно.

Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між вмістом Т₃ і Т₄ (r=0,248; p<0,05), що вказує на взаємозвязок синтезу тиреоїдних гормонів. Між рівнем Т₃ і тривалістю ЮРА виявлено негативний зв'язок (r=-0,661; p<0,001), що ймовірно повязано зі зменшенням функціональної активності ЩЗ при збільшенні давності хвороби. Кореляційні зв'язки Т₄ свідчать про те, що ступінь активності ЮРА (r=0,450; p<0,01), ранкова скутість (r=0,425; p<0,01), і рівень ШОЕ (r=0,539; p<0,01), знаходяться в прямій залежності із вмістом Т₄ тобто, чим вище рівень гормону, тим важче протікає захворювання. Негативний кореляційний зв'язок Т₄ з ТТГ (r=-0,331; p<0,01) говорить про збереження механізму зворотного звязку .

Зміни рівня 6-СОМТ показали, що у дітей із ЮРА добовий вміст мелатоніну в організмі був достовірно знижений до 231,35±13,34 нг/мл (р<0,001) порівняно з КГ і були порушення циркадного ритму його секреції, за рахунок підвищення денного (210,04±12,45 нг/мл; р<0,001) і зниження нічного рівня (21,31±2,07 нг/мл; р<0,001). При розгляді вмісту мелатоніну залежно від форми захворювання було виявлено, що у хворих із системною формою ЮРА спостерігалась та ж закономірність у коливаннях рівнів гормону, що й у дітей із суглобовою формою, однак розмах коливань рівнів гормону був помітно нижче (добовий вміст - 204,57±20,28 нг/мл (р<0,001); денний рівень - 185,50±19,78 нг/мл (р<0,001); нічний рівень - 19,07±2,66 нг/мл (р<0,001). Зі збільшенням ступеня активності ревматоїдного процесу виявлені найбільш низкі рівні денного - 195,56±21,41 нг/мл (р<0,001) і нічного вмісту - 13,22±1,87 нг/мл (р<0,001) у хворих із помірним запаленням. При збільшенні тривалості захворювання спостерігалось прогресивне зниження вмісту мелатоніну, з мінімальними значениями у хворих із давністю ЮРА більше 6 років.

Проведений кореляційний аналіз виявив наявність негативних звязків між нічним рівнем мелатоніну і ступенем активності ЮРА (r=-0,363; p<0,05), тривалістю ранкової скутості (r=-0,347; p<0,05), показником ШОЕ (r=-0,371; p<0,05) та рівнем імуноглобуліну М (r=-0,384; p<0,05), що дає підставу вважати, що чим нижче рівень гормону, тим вище активність ревматоїдного процесу, але можливо, що його більш високий вміст перешкоджає прогресуванню захворювання. Зі збільшенням тривалості ЮРА епіфізарний контроль слабшає, про що свідчать зворотні кореляційні звязки між добовим (r=-0,502; p<0,01), денним (r=-0,484; p<0,01) рівнем мелатоніну і давністю хвороби.

З метою оцінки гіпофізарно-гонадної системи у хворих на ЮРА вивчались показники центральних: ФСГ, ЛГ, пролактину і периферичних (тестостерону, прогестерону, естрадіолу) статевих гормонів у сироватці крові. Одержані результати дослідження вмісту ФСГ у хлопчиків і дівчаток свідчили про те, що рівень гормону має тенденцію до зниження у важко і тривало хворіючих дітей. Найбільш виражене зменшення вмісту ФСГ мало місце у дівчаток 7-11 років з тривалістю захворювання більше 6 років - 1,97±0,24 МЕд/л, (р<0,05) та у дівчаток у віці 12-16 років при суглобово -вісцеральній формі ЮРА - 2,13±0,58 МЕд/л, (р>0,05). У хлопчиків обох вікових груп найбільш низький рівень ФСГ спостерігали при суглобово -вісцеральній формі захворювання та з помірним ступенем запальної реакції.

При аналізі вмісту ЛГ у віковій групі 7-11 років, як у хлопчиків, так і у дівчаток рівень гормону був нижче значень КГ при помірному ступені активності і тривалості хвороби більше 6 років. У віковій групі 12-16 років самий низький рівень гормону зафіксований у дівчаток при суглобово-вісцеральній формі захворювання - 2,43±0,24 МЕ/л, (р>0,05) і тривалості хвороби більше 6 років - 2,86±0,68 МЕ/л, (р<0,05).

У віковій групі 7-11 років і у хлопчиків, і у дівчаток спостерігалось достовірне підвищення рівня пролактину до 329,15±17,19 мМЕ/л (p<0,05) і до 398,78±24,78 мМЕ/л (p<0,05) відповідно. Найбільш високий рівень гормону - 381,30±33,80 мМЕ/л (p<0,05) виявили у хлопчиків із системною формою ЮРА та у дівчаток, які перебували у стадії ремісії - 523,7±72,05 мМЕ/л (p<0,05) та з тривалістю захворювання до 6 років - 553,98±75,34 мМЕ/л (p<0,05). У віковій групі 12-16 років найбільший вміст пролактину зафіксовано у дівчаток із суглобово -вісцеральною формою ЮРА 403,32±47,48 мМЕ/л (p>0,05) та перебували в стадії ремісії - 415,28±60,60 мМЕ/л (p<0,05). У хлопчиків найбільш виражене підвищення вмісту пролактину спостерігали при тривалості хвороби до 3 років - 409,84±36,79 мМЕ/л (p>0,05).

При аналізі показників периферичних статевих гормонів у групі хлопчиків 7-11 років виявлено зниження рівня тестостерону до 0,81±0,09 нмоль/л (р<0,05), прогестерону до 0,78±0,11 нмоль/л (р>0,05) та естрадіолу до 0,07±0,01 нмоль/л (р>0,05) порівняно зі здоровими однолітками. У дівчаток тієї ж вікової категорії вміст тестостерону практично не відрізнався від показників КГ, рівні прогестерону та естрадіолу були знижені до 1,52±0,13 нмоль/л (р>0,05) і до 0,09±0,01 нмоль/л (р<0,01) відповідно. У хлопчиків із суглобово -вісцеральною формою захворювання і при помірному ступені активності ревматоїдного запалення відмічались найбільш низькі показники вмісту периферичних статевих гормонів. У групі дівчаток зі збільшенням ступеня активності запального процесу спостерігалась тенденція до підвищення рівня тестостерону та зменшенню секреції прогестерону. Зі збільшенням давності ЮРА вміст периферичних статевих гормонів знижувався як у хлопчиків, так і у дівчаток та при тривалості хвороби більше 6 років відмічались найбільш низькі їх показники.

У хлопчиків старшій віковій групі виявлено, що вміст тестостерону практично в 2 рази нижче, ніж у здорових однолітків і склав 6,61±0,71 нмоль/л (р<0,01). У дівчаток рівень тестостерону був дещо нижче контрольных показників і становив 0,85±0,09 нмоль/л (р>0,05). При прогресуванні ревматоїдного запалення достовірне зменшення рівня тестостерону мало місце тільки в осіб чоловічої статі. Вміст прогестерону був зниженим як у хлопчиків, так і у дівчаток, порівняно з КГ і склав 1,44±0,09 нмоль/л (р>0,05) і 2,77±0,29 нмоль/л (р>0,05) відповідно. При наростанні ступеня активності ЮРА і при суглобово -вісцеральній формі захворювання достовірне зниження прогестерону відмічалось тільки у дівчаток. Виявлено зменшення секреції естрадіолу порівняно з КГ: у хлопчиків до 0,09±0,01 нмоль/л (р<0,05), у дівчаток - 0,15±0,02 нмоль/л (р<0,05). Низький вміст естрадіолу зберігався незалежно від клінічної форми, активності і тривалості захворювання, що може служити одним із маркерів формування і прогресування ревматоїдного запалення.

Нами був проведений аналіз динаміки показників імунного і гормонального стану у 90 дітей, котрі страждають на ЮРА, на етапі СКЛ. В групі хворих, які отримували додатково електросон-терапію, відмічалось найбільш значиме зниження CD3+ (p<0,01), CD4+ (p<0,01), CD20+ (p<0,01) лімфоцитів, нормалізація ІРІ (p<0,01) і підвищення відносної кількості CD8+ лімфоцитів (p<0,01). В гуморальній ланці імунітету спостерігалось достовірне зниження вмісту імуноглобулінів А (p<0,01), М (p<0,01), G (p<0,05). Одержані результати свідчили про позитивну динаміку, що відбувалась як в клітинній, так і в гуморальній ланці імунітету. В стані гормональної регуляції відмічалось найбільш значиме підвищення рівня АКТГ (p>0,05), ТТГ (p<0,01), підвищення добового вмісту мелатоніну (p<0,01), нормалізація ритму його секреції за рахунок зменшення денного (p>0,05) та збільшення нічного рівня (p<0,01). Вихідно підвищений (p<0,01) відносно КГ рівень кортизолу мав тенденцію до зниження (p>0,05). Відмічалось зменшення вмісту Т₃ (p<0,01) і Т₄ (p<0,05) до кінця лікування. У вмісті гіпофізарних статевих гормонів намітилась більш значима тенденція до нормалізації їх секреції. У хлопчиків підвищувався рівень ФСГ (p>0,05), ЛГ (p>0,05) і достовірно зменшувався вміст пролактину (p<0,05). У дівчаток збільшувався вміст ФСГ (p>0,05), незначно - ЛГ (p>0,05) і знижувався рівень пролактину (p>0,05). Серед периферичних статевих гормонів у групі хлопчиків вміст прогестерону (p>0,05) та естрадіолу (p>0,05) суттєво не змінився, а рівень тестостерону мав тенденцію до підвищення. У дівчаток секреція естрадіолу (p>0,05) і тестостерону (p>0,05) зберігалась на тому ж рівні, вміст прогестерону (p>0,05) збільшувався до кінця терапії. Одержані дані свідчили про позитивні зміни в гормональному гомеостазі, з найбільш вираженими зрушеннями в центральній ланці гормональної регуляції.

У групі хворих, які отримували додатково грязьові аплікації, відмічалась достовірна позитивна динаміка в стані клітинної ланки імунітету. При дослідженні гуморальної складової імунної системи спостерігались найбільш виражені позитивні зміни: зменшення вмісту Ig А (p<0,01), Ig M (p<0,01) і Ig G (p<0,05). У гіпофізарно-кортикальній осі відмічалось підвищення рівня АКТГ (p>0,05) та більш виражене достовірне (p<0,01) зниження вмісту кортизолу. Серед тиреоїдних гормонів виявлена позитивна динаміка їх вмісту: вихідно підвищений рівень Т₃ (p<0,05) та Т₄ (p<0,01) зменьшувався, а вихідно знижений рівень гипофізарного - ТТГ (p>0,05) ще більше знижувався на тлі застосування грязелікування. Відмічалось збільшення добової (p>0,05) і нічної (p<0,01) концентрації мелатоніну та незначне зниження його денного (p>0,05) рівня. В стані гіпофізарно-гонадної осі більшість показників вмісту периферичних статевих гормонів наближались до значень контрольної групи. У хлопчиків вміст ФСГ (p>0,05) і ЛГ (p>0,05) підвищувався до значень КГ, а секреція пролактину (p>0,05) зменшилась. У групі дівчаток спостерігалась тенденція до зниження підвищеного рівня ФСГ (p>0,05), пролактину (p>0,05) і ЛГ (p>0,05). Одержані результати свідчили про те, що грязелікування в більшій мірі сприяло сприятливим змінам у стані периферичної ланки ендокринної системи і гуморальної ланки імунітету. Позитивні ефекти після проведеного лікування в більшій мірі відмічались у хворих із суглобовою формою ЮРА, в фазі умовної ремісії і в перші 3 роки хвороби.

У групі хворих, які отримували традиційне СКЛ, спостерігалась позитивна динаміка імунних та ендокринних показників, але ступінь їх виразності був нижче, ніж у групі з додатковим призначенням електросон-терапії та в групі СКЛ+ пелоїдотерапія.

Аналізуючи дані катамнестичного спостереження видно, що після проведеного СКЛ із застосуванням електросну і пелоїдотерапії, позитивні зміни в гормональному статусі залишалися протягом 1 року. Зберігалась нормалізація гормональних показників (зниження високих значень кортизолу і підвищення низьких рівнів АКТГ і ТТГ), загальний вміст мелатоніну залишався практично незміненим, а досягнуті позитивні результати корекції ритму секреції мелатоніну стали стійкими. В групі порівняння при надходженні на повторне санаторно-курортне лікування через 6-12 місяців вивчаємі величини наближались до вихідних (показників до лікування). При оцінці результатів дослідження імунного статусу відмічалось збереження позитвиного ефекту електросну та пелоїдотерапії на стан клітинного і гуморального імунітету, хоча і спостерігались деякі зміни показників при порівнянні з результатами, отриманими безпосередньо після лікування. Зберігались достовірно знижені в процесі лікування рівні субпопуляцій лімфоцитів CD3+ (p<0,05), CD4+ (p<0,01), CD20+ (p<0,01), ІРІ (p<0,01) та збільшені показники CD8+ (p<0,05). Вміст IgM (p<0,01), IgG (p<0,05) також залишався зниженим при порівнянні з первісними даними.

ВИСНОВКИ

У роботі представлено рішення актуальної задачі медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології, яка полягає у підвищенні ефективності санаторно-курортного лікування хворих на ЮРА шляхом виявлення та корекції імуно-гормональних порушень лікувальними фізичними чинниками.

1. У хворих на ЮРА виявлені зміни функціонування гіпофізарно- наднирковозалозної системи, які залежать від форми, ступеня активності, тривалості захворювання і характеризуються зменшенням вмісту АКТГ, підвищенням рівня кортизолу, що свідчило про активацію гіпофізарно-кортикальної осі в результаті антигенної стимуляції.

2. У хворих на ЮРА визначались зміни функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи, що характеризуються зниженням рівня ТТГ і підвищенням вмістуТ₃ і Т₄, з прогресуванням виразності порушень при суглобно-вісцеральній формі захворювання, при помірному запальному процесі і тривалості хвороби більше 6 років.

3. У групі хлопчиків, котрі страждають на ЮРА, виявлені зміни в гіпофізарно-гонадній осі, які характеризувались зниженням вмісту ФСГ, тестостерону, прогестерону і підвищенням секреції пролактину, які залежать від форми захворювання, ступеня активності патологічного процесу і тривалості ЮРА.

4. У гіпофізарно-гонадній системі у дівчаток, котрі страждають на ЮРА, відмічалось зменшення продукції ФСГ, ЛГ, естрадіолу, прогестерону та збільшення вмісту пролактину. Виявлені зміни корелювали з розвитком більш важкої суглобово-вісцеральної форми захворювання та з тривалістю ЮРА.

5. У хворих на ЮРА мало місце зниження кількісної продукції мелатоніну і порушення циркадіанного ритму його секреції (за рахунок підвищення денного і зниження нічного ровня) з найбільш вираженими змінами при суглобово-вісцеральній формі захворювання, помірним ступенем активності запального процесу і тривалості хвороби більше 6 років, що свідчило про коригуючу дію епіфізу, направлену на підтримку гомеостазу та здійснення адаптації в умовах хронічного запального процессу.

6. Кореляційний аналіз міжсистемних відношень епіфізарно-гіпофізарно- наднирковозалозного, гіпофізарно-тиреоїдного і гіпофізарно-гонадного комплексів у дітей, котрі страждають наЮРА, виявив прямий взаємозвязок між Т₃ і кортизолом, Т₃ і добовим вмістом мелатоніну, що свідчило про стимулюючий вплив підвищеного рівня тиреоїдного гормону на синтез кортизолу, а мелатоніну на синтез Т₃. Також виявлено порушення взаємозвязку між епіфізом і гіпофізом, разом інгібуючої дії епіфіз (нічний рівень мелатоніну) чинив стимулюючий вплив на продукцію АКТГ. Між кортизолом і АКТГ відсутній кореляційний зв'язок, що вказувало на порушення регулюючого впливу гіпофизу на активність кори надниркових залоз, що в цілому свідчило про десинхроніз в роботі ендокринної системи, зумовленого перебігом основного захворювання.

7. Між імунною та ендокринною системами у хворих на ЮРА виявлена дезінтеграція, про що свідчили виявлені кореляційні зв'язки : низький рівень нічного вмісту мелатоніну і АКТГ підвищували активність гуморального імунітету; підвищення рівня ТТГ призводило до активації клітинної ланки імунної системи; серед статевих гормонів: ФСГ і нстрадіолу (у дівчаток) підвищував, а тестостерон (у хлопчиків) чинив інгібуючу дію на активність клітинного імунітету.

8. Застосування грязьових аплікацій на область уражених суглобів у комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на ЮРА сприяло зменшенню проявів гормонального дисбалансу переважно в периферичній ланці ендокринної регуляції, що виражалось у зниженні високих рівнів кортизолу і тиреоїдних гормонів (Т_{3 і} Т₄), а також призводило до більш значимої нормалізації в гуморальній ланці імунної системи, про що свідчило зменшення проявів дисімуноглобулінемії (зниження високих показників вмісту Ig G і Ig М).

9. Застосування електросон-терапії в комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на ЮРА чинило більш виражений нормалізуючий ефект на центральну ланку ендокринної системи, що проявлялось підвищенням вмісту АКТГ, ТТГ, мелатоніну і зниженням рівня пролактину, а також сприяло сприятливим змінам в стані клітинного імунітету, про що свідчило підвищення вмісту лімфоцитів CD8+, зниження CD3+, CD4+ і нормалізація імунорегуляторного індексу.

10. Санаторно-курортне лікування із застосуванням електросон-терапії і грязьових аплікацій на область уражених суглобів у хворих на ЮРА сприяло збереженню досягнутих сприятливих змін у гормональному (зниження високих значень кортизолу і підвищення низьких рівнів АКТГ, ТТГ, мелатоніну) та імунному статусі (зниження рівней IgМ, IgG, CD3+, CD4+, CD20+, ІРІ і підвищення CD8+) упродовж наступного року.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В комплекс обстеження дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, доцільно включати оцінку стану імунної та ендокринної систем, з метою виявления імунно-гормональних порушень, своєчасної їх корекції та контролю проводимої терапії.

2. Для оптимізації санаторно-курортного лікування дітей, котрі страждають на ЮРА, а також корекції гормонального дисбалансу переважно в периферичній ланці ендокринної системи і в гуморальній ланці імунітету рекомендується застосування аплікацій сульфідної мулової грязі на область уражених суглобів. Грязелікування проводиться при температурі лікувальної грязі 38-40°С, товщина грязьового шару 4 см, тривалість процедури 10-12 хвилин, один раз на день, через день, на курс 8-10 процедур.

3. В комплекс санаторно-курортного лікування хворих на ЮРА, з метою корекції порушень в епіфізарно-гіпофізарному комплексі і в клітинній ланці імунної системи, рекомендується включати електросон-терапію, шляхом впливу на кору головного мозку імпульсним струмом низької частоти прямокутної форми у безперервному режимі роботи. Коливання підводились до електродів, які накладались на область очних ямок і потилочну частину голови. Частота 20 Гц, тривалість процедури 30 хвилин, тривалість курсу 10 процедур, через день.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНІХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каладзе Н. Н. Изменение показателей адренокортикотропного гормона и кортизола у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Каладзе, Н. Н. Скоромная // Експериментальна і клінічна медицина. 2008. №4. С. 104.

2. Скоромная Н. Н. Гормональные изменения у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Скоромная // Таврический медико-биологический вестник. 2009. Т.12, №1(45). С. 96 - 98.

3. Скоромная Н.Н. Состояние гипофизарно-тиреоидной системы у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Скоромная // Таврический медико-биологический вестник. 2009. Т.12, №2(46). С. 13 - 15.

4. Каладзе Н. Н. Показатели гипофизарных половых гормонов у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Каладзе, Н. Н. Скоромная // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: тр. Крым. гос.. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. Симферополь, 2009. Т.145, Ч.IV. С. 20 - 25.

5. Скоромная Н. Н. Показатели периферических половых гормонов у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Скоромная // Таврический медико-биологический вестник. 2009. Т.12, №4(48). С. 184 - 189.

6. Каладзе Н. Н. Влияние санаторно-курортного лечения с применением пелоидотерапии на адаптационные возможности больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Каладзе, Н. Н. Скоромная // Вестник физиотерапии и курортологии. 2010. №1. С. 28 - 30.

7. Скоромная Н. Н. Влияние электросон-терапии на адаптационные возможности больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Скоромная // Проблемні питання педіатрії та вищої медичної освіти: сборник науч. тр. Донецк, 2010. С. 129 - 135.

8. Каладзе Н. Н. Итоги и перспективы изучения физиологических, патогенетических и фармакологических эффектов мелатонина / Н.Н. Каладзе, Е.М. Соболева, Н.Н. Скоромная // Здоровье ребёнка. 2010. №2(23). С. 156 - 166.

9. Каладзе Н. Н. Динамика показателей гормонов гипофизарно-тиреоидной оси под влиянием санаторно-курортного лечения с применением электросон-терапии у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Каладзе, Н. Н. Скоромная // Таврический медико-биологический вестник. 2010. Т.13, №2. С. 52 - 55.

10. Каладзе Н.Н. Состояние гормональной регуляции у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н.Н. Каладзе, Н.Н. Скоромная, Е.М. Соболева // Здоровье ребенка. 2010. №3. С.1 - 37.

11. Каладзе Н. Н. Показатели количественной продукции и ритма секреции мелатонина у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Каладзе, Н. Н. Скоромная, Е. М. Соболева // Детская кардиология 2010: VI Всеросийский конгресс. М., 2010. С. 110 - 111.

12. Каладзе М. М. Стан гормонального та імунного статусу у дітей з ювенільним ревматоїдним артритом на етапі санаторно-курортної реабілітації / М. М. Каладзе, О. М. Соболєва, Н. М. Скоромна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2010. Т. 72, №4. С. 56 - 57.

13. Каладзе М. М. Зміни показників ендокринно-імунного стану у дітей з ювенільним ревматоїдним артритом на етапі санаторно-курортної реабілітації / М. М. Каладзе, Н. М. Скоромна // Імунопрофілактика та імунотерапія в педіатрії: матер. наук.-практ. конф., Івано-Франківськ, 9-10 вересня 2010 р. Івано-Франківськ, 2010. С. 218.

14. Каладзе Н. Н. Изменения содержания гормонов гипофизарно-тиреоидной оси на фоне санаторно-курортного лечения с применением пелоидотерапии у больных ювенильным ревматоидным артритом / Н. Н. Каладзе, Н. Н. Скоромная // Вестник физиотерапии и курортологии. 2010. №3. С. 26 - 30.

15. Соболева Е. М. Влияние електросон-терапии на содержание мелатонина у больных с ювенильным ревматоидным артритом /Е. М.Соболева, Н. Н. Скоромная // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: тр. Крым. гос. мед. ун-та им.С.И. Георгиевского. Симферополь, 2010. Т.146, Ч.VII. С. 126.

16. Каладзе Н. Н. Состояние клеточного и гуморального звеньев иммунитета у больных ювенильным ревматоидным артритом на фоне санаторно-курортного лечения с применением пелоидотерапии / Н. Н. Каладзе, Н. Н. Скоромная, О. Г. Юшковская // Вестник физиотерапии и курортологии. 2010. №.6. С. 72 - 75.

АНОТАЦІЯ

Скоромна Н. М. Характеристика та корекція імунно-гормональних порушень у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит на санаторно-курортному етапі реабілітації. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. Кримська республіканська установа «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» Ялта, 2011.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності санаторно-курортної реабілітації хворих на ЮРА на основі вивчення стану імунної і ендокринної систем та корекція виявлених порушень. Зміни в ендокринній системі характеризувались підсиленням секреції кортизолу, гормонів щитоподібної залози, пролактину, пригніченням продукції тропних і статевих гормонів, порушенням ритму секреції мелатоніну та зниженням його добової концентрації. Виявлені зміни з боку імунної системи свідчили про активації Т- і В- клітинних ланок імунітету і дисбалансу співвідношення імунорегуляторних субпопуляцій (підвищення CD4+ і зниження CD8+). Комплексне санаторно-курортне лікування із застосуванням грязьових аплікацій на область уражених суглобів сприяло зменшенню проявів дисбалансу переважно в периферичній ланці ендокринної регуляції та в гуморальній ланці імунної системи. Застосування електросон-терапії сприяло сприятливим змінам у центральній ланці ендокринної системи та в стані клітинного імунітету.

Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, діти, гормони, імунітет, санаторно-курортне лікування.

АННОТАЦИЯ

Скоромная Н.Н. Характеристика и коррекция иммунно-гормональных нарушений у больных ювенильным ревматоидным артритом на санаторно-куротном этапе реабилитации. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 33 медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. Крымское республиканское учреждение «Научно-исследовательский институт физических методов лечения и медицинской климатологии им. И. М. Сеченова». Ялта, 2011.

Диссертация посвящена проблеме повышения эффективности санаторно-курортной реабилитации больных ЮРА на основании изучения состояния иммунной и эндокринной систем и коррекции выявленных нарушений.