Фармакоекономічні підходи до вдосконалення лікарського забезпечення хворих на хронічні вірусні гепатити в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА медична академія післядипломної

освіти імені П.Л. Шупика

УДК 615.014 + 616.36-002 + 368.9.06

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Фармакоекономічні підходи до вдосконалення лікарського забезпечення хворих на хронічні вірусні гепатити в Україні

15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація

Федяк Ірина Орестівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармації Івано-Франківського національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник:доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України НЕМЧЕНКО АЛЛА СЕМЕНІВНА, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри організації та економіки фармації.

Офіційні опоненти:доктор фармацевтичних наук, професор ВОЛОХ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідувач кафедри організації та економіки фармації;

доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ЯКОВЛЄВА ЛАРИСА ВАСИЛІВНА, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри фармакоекономіки.

Захист відбудеться «17» червня 2011 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий «16» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради А.О. Дроздова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розв'язати протиріччя між конституційним гарантуванням права на належну охорону здоров'я (ОЗ) громадян України і реальним фінансуванням галузі покликана зміна моделі медико-фармацевтичного забезпечення населення. Поряд із розробкою законодавчої бази важливим є вибір ефективних, безпечних і економних медичних технологій для раціонально-керованого використання обмежених ресурсів.

Інструментом належного використання ліків у світі є формулярна система (ФС). В Україні зроблено вагомі кроки для її функціонування: затверджено Національний перелік основних лікарських засобів (ОЛЗ) і налагоджено щорічний випуск Державного формуляру ЛЗ. Однак створення формулярів різних рівнів - динамічний наукововмісний процес, який повинен ґрунтуватися на даних доказової медицини і результатах фармакоекономічного аналізу. Розгляду проблемних питань фармакоекономічного підходу до лікбрського забезпечення хворих на різні нозології присвячувались роботи багатьох вітчизняних вчених: Д.С. Волоха, О.М. Заліської, І.А. Зупанця, О.П. Гудзенка, А.А. Котвіцької, З.М. Мнушко, А.С. Немченко, Б.Л. Парновського, Г.Л. Панфілової, М.С. Пономаренка, В.М. Толочка, В.В. Трохимчука, Л.В. Яковлєвої та інших науковців.

Останнім часом у світі та в Україні спостерігається невпинне зростання кількості хворих з ураженнями печінки. Більшість випадків цирозів (57 %) і раку печінки (78 %) вчені пов'язують із хронічними вірусними гепатитами В і С (ХГВ і ХГС відповідно), які набули значного поширення серед осіб молодого віку. У 2009 р. гепатит С був названий МОЗ України «найнебезпечнішою з інфекційних хвороб у світі поряд з ВІЛ/СНІД, туберкульозом і малярією. Ця хвороба несе в собі великі соціальні і економічні ризики для суспільства» і цим вперше було анонсовано необхідність створення Державної програми допомоги хворим на хронічні вірусні гепатити (ХВГ) в Україні. Однак фармакоекономічне обґрунтування лікбрського забезпечення пацієнтів із ХВГ не проводилося. Не було розроблено рекомендацій щодо включення препаратів у страхові переліки при запровадженні обов'язкового медичного страхування (ОМС) для реімбурсації витрат етіотропної противірусної терапії (ЕПТ). Вищезазначене зумовило актуальність, мету і завдання даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Івано-Франківського національного медичного університету і є складовою частиною науково-дослідної теми «Дослідження деяких дикорослих і культивованих рослин західного регіону України та розробка лікарських засобів на їх основі» (номер державної реєстрації 0110 U 006205) і ПК «Фармація» (протокол № 41 від 19.04.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - фармакоекономічне опрацювання стандартів терапії пацієнтів із ХВГ в Україні і розробка на його основі рекомендацій до удосконалення соціально-економічних регулюючих переліків лікарських засобів (ЛЗ) для оптимізації лікбрського забезпечення хворих на ХВГ.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

· опрацювати міжнародні і вітчизняні нормативно-правові, наукові і методичні джерела інформації за визначеними напрямками дослідження;

· вивчити структуру і тенденції захворюваності на ХВГ у світі та в Україні;

· провести маркетинговий аналіз вітчизняного ринку ЛЗ, які рекомендовано для ЕПТ хворих на ХГВ і ХГС і оцінити подальшу динаміку оптово-відпускних цін та показників доступності етіотропних противірусних препаратів;

· провести аналіз гендерних, вікових, соціальних характеристик вітчизняних пацієнтів із ХВГ для диференційованого підходу до відшкодування вартості ЕПТ;

· вивчити реальний стан лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні ретроспективними методами клініко-економічного аналізу;

· провести фармакоекономічний аналіз схем терапії хворих на ХГС і ХГВ;

· обґрунтувати вибір етіотропних противірусних препаратів до соціально-економічних регулюючих переліків ЛЗ методом експертних оцінок;

· розробити фармацевтичну складову стандарту медичної допомоги хворим на ХВГ і опрацювати організаційно-економічні підходи до удосконалення соціально-економічних переліків етіотропних препаратів і джерел їх реімбурсації.

Об'єкти дослідження: вітчизняна нормативно-правова база щодо функціонування ФС, соціально-економічних переліків ЛЗ та законопроектів із запровадження ОМС; показники захворюваності населення України; вітчизняний фармацевтичний ринок; діяльність ряду лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) 9 областей України з питань організації лікбрського забезпечення хворих на ХВГ.

Предмет дослідження: теоретичні і методологічно-прикладні підходи до удосконалення лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні в сучасних умовах і при запровадженні ОМС.

Методи дослідження. У роботі були використані наступні методи:

· бібліографічний, історичний, системно-логічний аналізи (для вивчення нормативно-правових, наукових, методичних, аналітичних матеріалів щодо лікбрського забезпечення пацієнтів із ХВГ у світі та в Україні);

· маркетингові аналізи і щомісячний моніторинг (для дослідження структури ринку і динаміки ціни та показників доступності етіотропних противірусних ЛЗ);

· ретроспективні клініко-економічні методи: частотний і ATC/DDD-аналіз (для визначення особливостей споживання ЛЗ хворими на ХВГ в умовах вітчизняних ЛПЗ різних регіонів України), АВС- і VEN-аналізи (для характеристики кількісно-якісних показників фармакотерапії пацієнтів);

· фармакоекономічні методи: «мінімізація витрат», «витрати-ефективність», «витрати-корисність» (для оптимізації витрат на проведення ЕПТ хворих на ХВГ);

· методи науково-технічного прогнозування: регресійного аналізу (для передбачення динаміки ціни і доступності специфічних ЛЗ); експертних оцінок (для обґрунтування вибору ЛЗ до соціально-економічних переліків на основі вивчення думок фахівців); структурно-логічного моделювання (для розробки фармацевтичної складової стандарту медичної допомоги хворим на ХВГ і джерел реімбурсації вартості противірусного лікування за умов запровадження ОМС);

· методи статистичної обробки даних (для опрацювання результатів анкетування);

· графічні методи (для ілюстрації результатів дослідження).

Інформаційну базу досліджень становили нормативні акти, що регламентують діяльність у сфері ОЗ, статистичні матеріали МОЗ України, ВООЗ, публікації міжнародних досліджень з фармакоекономічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-прикладному обѓрунтуванні фармакоекономічного підходу до вдосконалення лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні і розробці науково-методичних рекомендацій до формування страхових і формулярних переліків епіотропних противірусних ЛЗ.

Уперше:

· досліджено проблеми лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні за умов існуючого протиріччя між конституційними гарантіями і фінансуванням фармацевтичної допомоги у закладах ОЗ та, як наслідок, домінування патогенетично-симптоматичного над етіотропно-противірусним підходом до терапії хворих на ХВГ у вітчизняних ЛПЗ;

· запропоновано використання АВС-методу у частотному аналізі призначень для вивчення сучасного стану лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні;

· опрацьовано щомісячну динаміку ринку інтерферонів альфа, пегільованих інтерферонів альфа, ламівудину, рибавірину і надано рекомендації вітчизняним виробникам з розширення асортименту виробництва противірусних ЛЗ;

· проведено фармакоекономічний аналіз схем лікування пацієнтів із ХГС і ХГВ в Україні методами «мінімізація витрат», «вартість-ефективність»;

· розроблено фармацевтичну складову медичного стандарту терапії хворих на ХВГ і рекомендації до формування страхових переліків ЛЗ при запровадженні ОМС;

· запропоновано механізм реімбурсації вартості етіотропної противірусної терапії для хворих на ХВГ в Україні.

Удосконалено:

· методику прогнозування показників доступності препаратів за результатами моніторингу оптово-відпускних цін ЛЗ, які використовуються для ЕПТ;

· розподіл хронічних гепатитів (ХГ) на етіологічні види у вітчизняних ЛПЗ на основі аналізу 2070 медичних карток хворих на ХГ у 14 ЛПЗ 9 областей України для диференційованого підходу до реімбурсації вартості лікування;

· склад регулюючих переліків шляхом опрацювання рекомендацій щодо внесення до Національного переліку ОЛЗ в Україні препаратів рекомбінантних (L03AВ04 / L03AВ05) і пегільованих (L03AB10 / L03AB11) інтерферонів альфа і внесення хронічних вірусних гепатитів до Переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких ЛЗ відпускаються безоплатно (з поправками).

Набуло подальшого розвитку використання фармакоекономічного підходу до вдосконалення регулюючих переліків противірусних ЛЗ з урахуванням механізмів реімбурсації.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження обґрунтовують необхідність збільшення бюджету для пацієнтів із ХВГ в Україні для забезпечення вимог ВООЗ щодо доступності доказової терапії для цієї категорії інфекційних хворих шляхом диверсифікації джерел надходження коштів. Водночас фармакоекономічні дослідження направлені на пошук досягнення найвищого результату за умов найменших витрат для задоволення потреб якомога більшої кількості потребуючих.

Розроблено фармацевтичну складову стандарту медичної допомоги хворим на ХГВ і ХГС, формулярний та страхові переліки етіотропних противірусних препаратів, механізми їх фінансового забезпечення. Запропоновані переліки можуть бути використані лікарями, керівництвом і формулярними комітетами ЛПЗ, відповідними виконавчими структурами влади й операторами фармацевтичного ринку у своїй практичній діяльності.

За результатами наукових досліджень було підготовлено 2 методичні рекомендації, які були затверджені ПК «Фармація» МОЗ та АМН України (Протоколи № 64 від 16.06.2010 р. і № 65 від 20.10.2010 р.) і Департаментом розвитку медичної допомоги МОЗ України (від 12.01.2011 р.):

· «Клініко-економічний аналіз етіотропної противірусної та патогенетично-симптоматичної фармакотерапії стаціонарних хворих на хронічні вірусні гепатити», які знайшли застосування у практичній роботі Центрального формулярного комітету МОЗ України; відділення вірусного гепатиту ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України»; відділення захворювань печінки і підшлункової залози ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України»; терапевтичного та інфекційного відділень Львівського клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України; поліклінічного відділення Комунальної третьої міської клінічної лікарні м. Львова; відділення гепатитів Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні; гастроентерологічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні; терапевтичного відділення Центру клінічної медицини університетської клініки ІФНМУ (акти впровадження від 28.02.2011 р., 25.02.2011 р., 23.02.2011 р., 17.02.2011 р., 16.02.2011 р., 14.02.2011 р., 10.02.2011 р., 11.02.2011 р. відповідно) і у навчальному процесі кафедр Івано-Франківського національного медичного університету: фармації, інфекційних хвороб, внутрішньої медицини №.1, терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти; кафедр Національного фармацевтичного університету: організації та економіки фармації і фармакоекономіки; кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: організації та економіки фармації з курсом технології ліків факультету післядипломної освіти і організації та економіки фармації; кафедри фармацевтичних дисциплін Тернопільського державного медичного університету імені I.Я. Горбачевського; кафедри фармації Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії Луганського державного медичного університету (акти впровадження від 31.01.2011 р., 10.02.2011 р., 10.02.2011 р., 28.02.2011 р., 09.02.2011 р., 15.02.2011 р., 14.02.2011 р., 14.02.2011 р., 11.02.2011 р., 14.02.2011 р., 16.02.2011 р. відповідно).

· «Фармакоекономічні підходи до раціонального використання препаратів для етіотропної терапії хворих на хронічні вірусні гепатити», які знайшли застосування у практичній роботі Центрального формулярного комітету МОЗ України; відділення вірусного гепатиту ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України»; відділення захворювань печінки і підшлункової залози ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України»; інфекційного відділення Львівського клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України; поліклінічного відділення Комунальної третьої міської клінічної лікарні м. Львова; відділення гепатитів Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні; гастроентерологічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні (акти впровадження від 28.02.2011 р., 25.02.2011 р., 23.02.2011 р., 17.02.2011 р., 16.02.2011 р., 14.02.2011 р., 10.02.2011 р. відповідно) і у навчальному процесі кафедр Івано-Франківського національного медичного університету: фармації, інфекційних хвороб, клінічної фармації з курсами фармакології та клінічної фармакології; кафедр Національного фармацевтичного університету: організації та економіки фармації і фармакоекономіки, кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: організації та економіки фармації з курсом технології ліків факультету післядипломної освіти і організації та економіки фармації; кафедри фармацевтичних дисциплін Тернопільського державного медичного університету імені I.Я. Горбачевського; кафедри фармації Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії Луганського державного медичного університету (акти впровадження від 31.01.2011 р., 10.02.2011 р., 15.02.2011 р., 09.02.2011 р., 15.02.2011 р., 14.02.2011 р., 14.02.2011 р., 11.02.2011 р., 14.02.2011 р., 16.02.2011 р. відповідно).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною, завершеною науковою працею, яка містить лише результати і рекомендації особисто отримані здобувачем. Безпосередньо автором здійснено аналіз літератури, маркетингові, ретроспективні і фармакоекономічні дослідження, аналіз експертних оцінок, опрацьовано й узагальнено результати, здійснено їх графічне представлення, сформульовано висновки роботи. Разом із науковим керівником визначено мету і основні завдання досліджень, розроблено методичні підходи та обрано методи виконання практичної частини дисертації. Опубліковано наукові праці одноосібно і у співавторстві з професорами Немченко А.С., Грициком А.Р., Пришляк О.Я.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на: Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (Харків, 2008); науково-практичних конференціях «Фармакоекономіка в Україні - стан та перспективи розвитку» (Харків, 2009, 2010); XII і XIV міжнародних медичних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2008, 2010); 77-й і 79-й міжвузівських конференціях студентів і молодих вчених «Працюємо, творимо, презентуємо» (Івано-Франківськ, 2008, 2010); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика» (Львів, 2010).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць, а саме: 2 методичні рекомендації, зареєстровані Українським центром наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи, 5 статей (4 у наукових фахових виданнях), 13 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 255 сторінках машинописного тексту (обсяг основного тексту 135 сторінок), складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, 4 додатків, списку використаних джерел. Робота проілюстрована 40 таблицями, 55 рисунками. Список використаних джерел налічує 280 позицій, з яких 50 - іноземні.

вірусний гепатит етіотропний терапія

Основний зміст роботи

У першому розділі роботи «Сучасні погляди на лікування хворих на ХВГ та підходи до їх лікбрського забезпечення» на основі аналізу літературних джерел обґрунтовано доцільність фармацевтичного вивчення проблеми ХВГ в Україні для забезпечення вимог ВООЗ щодо необхідності їх профілактики і терапії.

За даними показників статистичної звітності встановлено, що за останніх 14 років розповсюдженість ХГ серед населення України зросла вдвічі. Вітчизняні і зарубіжні джерела доводять, що серед усіх видів ХГ найбільш несприятливими у прогностичному відношенні є ХВГ, які становлять значну медико-соціальну проблему для всіх країн світу через широке розповсюдження і несприятливі наслідки, до яких вони можуть привести при відсутності адекватного лікування.

На даний час у світі основою доказової терапії пацієнтів із ХВГ є етіотропна противірусна терапія, яка ґрунтується на сумісному використанні препаратів інтерферонів / пегінтерферонів альфа і аналогів нуклеозидів: ламівудину - для хворих на ХГВ і рибавірину - на ХГС. ЕПТ рекомендована до використання в Україні. Однак, з огляду на її вартість, залишається фінансово недоступною для більшості вітчизняних хворих за умов теперішнього стану фінансування системи ОЗ. Невирішеною залишалась проблема використання новітніх підходів (а саме фармакоекономічного) до вдосконалення лікбрського забезпечння цієї категорії пацієнтів в Україні в сучасних умовах та при запровадженні ОМС.

На основі опрацювання наукових першоджерел показано, що ФС і ОМС є взаємозалежними: без розробки національного та регіональних формулярних переліків ЛЗ з наступним формуванням страхових неможливо забезпечити раціональність фармакотерапії й розрахувати її вартість, а без впровадження ОМС, як альтернативного джерела фінансування ОЗ, розробки формулярних систем будь-яких рівнів так і залишаться пілотними проектами. В Україні відсутня реімбурсація вартості фармакотерапії, що унеможливлює доступність доказової медико-фармацевтичної допомоги для лікування витратних захворювань, до числа яких відносяться ХВГ. Тому опрацювання сучасних підходів до оптимізації лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні є актуальним завданням саме зараз.

У другому розділі роботи «Методологічна основа дисертації та основні методи дослідження» представлено загальну методику проведення дисертаційних досліджень, яка складалася із чотирьох основних блоків завдань. Перший - вивчення проблематики ХВГ у світі та в Україні і підходів до лікбрського забезпечення цих хворих, що здійснювалося на основі аналізу даних фахової літератури. Другий - проведення тривалого моніторингу вітчизняного оптового ринку противірусних ЛЗ, за результатами якого здійснено маркетинговий аналіз динаміки, сучасного стану і прогнозів на майбутні періоди показників доступності препаратів для ЕПТ. Третій - проведення клініко-економічного ретроспективного і фармакоекономічного аналізів. Було здійснено вивчення реального стану лікбрського забезпечення хворих на ХВГ у вітчизняних стаціонарах і адаптацію даних фармакоекономічних методів для аналізу терапії хворих на ХВГ. Четвертий - проведення експертної оцінки ЛЗ для надання рекомендацій до вдосконалення соціально-економічних регулюючих переліків ЛЗ; формування фармацевтичної складової стандарту медичної допомоги хворим на ХВГ з розробкою джерел реімбурсації витрат.

У третьому розділі «Маркетинговий аналіз груп етіотропних противірусних препаратів» представлено результати маркетингового дослідження. Аналіз було здійснено за результатами 80-місячного моніторингу за кількістю пропозицій і оптово-відпускними цінами препаратів груп рекомбінантних і пегільованих інтерферонів альфа (ІНФ і ПІНФ відповідно), ламівудину (ЛМ), рибавірину (РБ). Часовий проміжок було поділено на 10 періодів по 8 місяців кожен і обчислено середні значення показників фізичної і фінансової доступності досліджуваних ЛЗ.

Маркетинговий аналіз виявив, що на початку моніторингу (станом на 01.07.2004 р.) вітчизняний ринок пропонував 4 імпортні і 2 вітчизняні ІНФ, на кінець (станом на 01.02.2011 р.) - 9 імпортних і 6 вітчизняних у вигляді 60 лікарських форм (ЛФ). 6 країн-імпортерів (Швейцарія, США, Аргентина, Куба, Ізраїль, Хорватія) постачали на вітчизняний ринок по 1 найменуванню препарату ІНФ і Росія - 2 ЛЗ у вигляді 1-5 ЛФ. Вітчизняні ліки поступалися імпортним за кількістю найменувань, однак переважали за кількістю дозувань і ЛФ. Для більшості ІНФ найвища оптова ціна була наприкінці моніторингу.

Встановлено, що група ІНФ мала широкий ціновий діапазон. Найдешевшим ІНФ був вітчизняний Лаферобіон (Біофарма).

На ринку впродовж моніторингу були присутніми два ПІНФ: альфа-2а - Пегасіс (Roche, Швейцарія) і альфа-2b - Пегінтрон (Schering-Plough, США), ціни на який стали доступні, починаючи із сьомого періоду дослідження. Наприкінці моніторингу ціни ПІНФ коливалися від 1940,90 грн до 2587,70 грн за одиницю дози, серед них дешевшим був Пегасіс (Roche, Швейцарія).

Середня заробітна плата впродовж 2004 - 2011 рр. зросла в 3,7 разів, тому коефіцієнт цінової адекватності платоспроможності населення (C_a.s.) поступово зменшувався. Динаміка C_a.s. для ІНФ і ПІНФ вказує на те, що зміна заробітної плати випереджує ріст їх цін. Однак, ці препарати залишаються дуже високовартісними: середня зарплата в Україні у 10 періоді моніторингу була 2366,9 грн, а найнижча місячна вартість ПІНФ при 5-ти разовому прийомі - 9604,5 грн.

Іншою групою ЛЗ, яка входить у стандартні схеми ЕПТ і збільшує їх витрати, є група власне противірусних ЛЗ. Із восьми зареєстрованих препаратів ЛМ для терапії хворих на ХГВ на ринку присутній лише Зеффікс («GSK», Великобританія).

Група РБ представлена ширше: у липні 2004 р. були наявні 2 ЛЗ групи, у лютому 2011 р. - 10 препаратів, 70.% з яких - імпортні. Вартість одиниці дози РБ відрізняється за виробниками: вітчизняні ліки знаходяться посередині оптового цінового ряду (станом на липень 2010 р. - лютий 2011 р.).

Проведений маркетинговий аналіз виявив наявність фізичної і відсутність фінансової доступності ЕПТ для хворих на ХВГ, хоча C_a.s. ЛЗ знижувався упродовж моніторингу завдяки зросту заробітної плати. Доцільно рекомендувати до основних страхових переліків ЛЗ вітчизняні генерики ІНФ при запровадженні ОМС в Україні.

У четвертому розділі «Клініко-економічний аналіз терапії хворих на хронічні вірусні гепатити в Україні ретроспективними і фармакоекономічними методами» представлено результати аналізу проблем лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в умовах вітчизняних стаціонарів і фармакоекономічного аналізу (ФА) схем терапії хворих на ХВГ за середньою роздрібною вартістю ЛЗ.

Аналіз захворюваності на ХГ показав, що вона відрізняється за областями, які умовно було поділено на 4 групи: дуже високого, високого, середнього і умовно низького ризику розвитку ХГ. Тому у вибірку стаціонарів для відбору медичних карток стаціонарних хворих для проведення ретроспективного аналізу увійшли ЛПЗ дев'яти областей з урахуванням усіх рівнів розповсюдженості ХГ.

Аналіз було проведено у 14 ЛПЗ різних рівнів: міські, районні лікарні, обласні клінічні лікарні, гепатологічні центри, спеціалізовані установи АМН України - Інститут терапії ім. Л.Т. Малої (м. Харків) й Інститут гастроентерології (м. Дніпропетровськ). Хворі знаходилися в інфекційних, гастроентерологічних, терапевтичних відділеннях у 2004 - 2009 рр. Для статистичного аналізу з архівів ЛПЗ було відібрано 2070 медичних карток стаціонарних хворих із діагнозом «Хронічний гепатит». Подальші дослідження стану лікбрського забезпечення було проведено для хворих на ХВГ (939 медичних карток). Серед них найбільшу частку становили хворі на ХГС (62 %), кількість пацієнтів із ХГВ була удвічі меншою (31 %), із ХГВ + С і неуточненими ХВГ - 7 %. Чоловіків у вибірці пацієнтів було 65 %, 94 % - громадяни віком до 61 року. Розподіл усіх хворих на ХВГ за соціальним станом виявив, що серед них найбільше було службовців (31 %-42 %) і безробітних (22-32%). Серед пацієнтів-службовців третина займала керівні посади і третина були медичними працівниками, які як пацієнти займали у сукупній вибірці близько 10 %. Решту соціальних прошарків склали непрацюючі інваліди (9-19 %), робітники (9-14 %), пенсіонери (5 - 9 %) і студенти (5 - 7 %).

В середньому, пацієнти аналізованої вибірки провели у стаціонарі 15 ліжко-днів. 939 медичних карток стаціонарних хворих на ХВГ належали 798 пацієнтам. Найчастіше повторно відвідували стаціонар хворі на ХГС, які під контролем фахівців приймали препарати ЕПТ. Водночас, 83 % пацієнтів, яким були призначені схеми ЕПТ, знаходилися в інфекційних відділеннях.

За результатами аналізу листків призначень пацієнтів із ХВГ був проведений ретроспективний частотний аналіз спожитих ними ЛЗ (табл. 1).

Таблиця 1. Показники частотного аналізу листків призначень хворих на ХВГ

Показник аналізу	ХГС	ХГВ	ХГВ+С
Кількість медичних карток стаціонарних хворих	585	289	65
Загальне число призначень препаратів	5023	2401	677
Середнє число призначень на 1 листок	9	8	10
Кількість торгових найменувань ЛЗ / в т.ч. із врахуванням різних ЛФ	392 / 419	240 / 259	137 / 142
Сукупна частка призначень препаратів ЕПТ, %	7,23	1,92	0,89
Частка пацієнтів, яким було призначено ЕПТ, %	25	10	9

Серед АТС-груп ЛЗ пацієнтам із ХВГ найчастіше призначали групу «Засобів, які впливають на травну систему і метаболізм» (55,9 % у фармакотерапії хворих на ХГС та 63,3 % - на ХГВ). На другому місці за кількістю призначень - група «Засоби, які впливають на систему крові і гемопоез» (21,1 % для ХГС та 22,4 % для ХГВ). Результати частотного аналізу вказують на те, що хворі переважно отримали патогенетично-симптоматичну терапію (ПСТ) і терапію супутніх захворювань, серед яких переважали холецистити і панкреатити. Дані аналізу свідчать, що у вітчизняних стаціонарах відсутній формулярний підхід до призначення ЛЗ, оскільки 36 % препаратів, які було призначено хворим на ХГС, і 45 % - на ХГВ, зустрічалися всього 1 раз на 585 і 289 листків призначень відповідно. За результатами частотного аналізу рекомендовано для внесення до стандарту медичної допомоги (СМД) хворим на ХВГ у складі схем ПСТ препарати аргініну глутамату, тіотриазоліну, кислот тіоктової і урсодезоксихолевої, ессенціальних фосфоліпідів.

Методом АТС/DDD-аналізу було встановлено, що споживання препаратів ЕПТ найперше залежить від можливостей фінансування. Так, у м. Вінниці і Вінницькій області діє регіональна програма допомоги хворим на ХГС, за якою частина витрат на придбання препаратів ЕПТ підлягає реімбурсації на кошти місцевих бюджетів. Тому у Вінницькій міській клінічній лікарні № 1 препарати, які ввійшли в перелік ЛЗ для відшкодування їх вартості, мали суттєву перевагу у споживанні хворими: пегінтерферон альфа-2в (Пегінтрон, Schering-Plough) - у 51,7 рази, рибавірин - у 5,6 разів більше, ніж у стаціонарі порівняння, де пацієнти лікуються за власний кошт.

Станом на 01.02.2010 р. роздрібна вартість стандартної ЕПТ для хворих на ХГС становила 67 844,40 грн (Пегасіс _{180 мкг} + Копегус _{1200 мг/добу}) або 71 660,64 грн (Пегінтрон _{120 мкг} + Ребетол _{1200 мг/добу}) для 2 і 3 генотипу вірусу С і 135 688,80 - 143 321,28 грн для 1 генотипу відповідно. Середня зарплата в Україні за лютий 2010 р. була 1955,00 грн, а найнижча ціна 1 дози Пегасісу _{180 мкг} (за даними Internet-аптек) - 2600,00 грн. Середня сума витрат для проведення всього курсу патогенетично-симптоматичної терапії у ЛПЗ для 1 пацієнта із ХГС становила 454,90 грн (26,76 грн / 1 пацієнта із ХГС / 1 день), для пацієнта із ХГВ - 820,90 грн (48,23 грн / 1 пацієнта / 1 день) і для пацієнта із ХГВ + С - 752,64 грн (47,04 грн. / 1 пацієнта / 1 день).

За результатами формального VEN-аналізу було виявлено, що на даний час ОЛЗ з препаратів для ЕПТ і ПСТ є лише препарати ламівудину і рибавірину, а інтерферони і гепатопротектори не є ОЛЗ через високу вартість перших і низький рівень доказовості других.

У цьому розділі представлено також результати проведеного ФА схем терапії хворих на ХВГ. Так, методом «мінімізація витрат» було визначено доступнішу серед схем ЕПТ, яка включала генеричні ІНФ і аналоги нуклеозидів (табл. 2).

Таблиця 2. Результат ФА схем ЕПТ хворих на ХВГ методом «мінімізація витрат»

Препарати	Схема ЕПТ	Вартість 24 / 48 тижнів ЕПТ (на 01.06.2010 р.)
		грн	$
ЕПТ для хворих на хронічний вірусний гепатит С
Лаферобіон (Біофарма, Україна) + Рибарин (Фарма Старт, Україна)	[1 фл. по 3 млн. МО 3 рази на тижд.] + [5 капс. по 200 мг на день]	9687 / 19374	1225 / 2450
ЕПТ для хворих на хронічний вірусний гепатит В
Лаферобіон (Біофарма, Україна) + Зеффікс (GSK, Великобританія)	[3 фл. по 3 млн. МО 3 р. на тижд.] + [1 табл. по 100 мг 1 раз / день]	9034,8 / 18069,6	1142,2 / 2284,4

Вартість курсу РБ, який має 8 аналогів, впливає на вартість ЕПТ від 8,5 % до 94 % при лікуванні різними ІНФ і не впливає на вартість схем з ПІНФ, бо виробники ПІНФ (Roche / Schering-Plough) при купівлі всього курсу (Пегасісу / Пегінтрону) препарати РБ (Копегус / Ребетол) надають безкоштовно.

При проведенні ФА «витрати-ефективність» складову «ефективність» (частоту стійкої вірусологічної відповіді (СВВ) отримали з іноземних джерел (табл. 3).

Таблиця 3. Результат аналізу «витрати / ефективність» для схем терапії ХГС

№	Схеми ЕПТ	Показник співвідношення вартості / % СВВ, грн ($)	Для підвищення СВВ на 1 % необхідно
Генотип 1 - 48 тижнів лікування
1	ПІНФ а-2а, 180 мкг 1 р./ тижд. + РБ, 1,0 - 1,2 г щодня	СЕА схеми 1 = 129 256 / 0,46 = 280 991 грн (35 524 $)	280 991 грн (35 524 $)
2	ПІНФ а-2в, 1,5 мкг/кг 1 р./ тижд. + РБ, 0,8 мг щодня	СЕА схеми 2 = 135 716 / 0,42 = 323 133 грн (40 851 $)	323 133 грн (40 851 $)
3	ІНФ а-2в, 3 млн. МО 3 р./тижд. + РБ, 1,0 - 1,2 г щодня	СЕА схеми 3= 19 374 / 0,35 = 55 354 грн (6 998 $)	55 354 грн (6 998 $)
Генотип «не 1» - 24 тижні лікування
1	ПІНФ а-2а, 180 мкг 1 р./ тижд. + РБ, 1,0 - 1,2 г щодня	СЕА схеми 1 = 64 628 / 0,76 = 85 037 грн (10 751 $)	85 037 грн (10 751 $)
2	ПІНФ а-2в, 1,5 мкг/кг 1 р./ тижд. + РБ, 0,8 мг щодня	СЕА схеми 2 = 67 858 / 0,82 = 82 754 грн (10 462 $)	82 754 грн (10 462 $)
3	ІНФ а-2в, 3 млн. МО 3 р./тижд. + РБ, 1,0 - 1,2 г щодня	СЕА схеми 3* = 9 687 / 0,70 = = 13 839 грн (1 750 $)	13 839 грн (1 750 $)

Як свідчить співвідношення «витрати» / «ефективність» схем ЕПТ хворих на ХГС (табл. 3), вартість додаткової одиниці ефективності схем з ПІНФ у 5, 1 - 5,8 раз більша, ніж схем з ІНФ для генотипу 1 і у 6,1 - 6,0 раз для інших генотипів вірусу C.

У п'ятому розділі «Розробка фармацевтичної складової стандарту медичної допомоги хворим на ХВГ, регулюючих переліків препаратів і джерел реімбурсації їх вартості» представлено обґрунтування вибору противірусних препаратів до формулярних, страхових переліків ЛЗ методом експертних оцінок. Лікарі оцінювали ефективність, частоту призначення, перспективність, токсичність противірусних препаратів. За результатами експертного аналізу кожному препарату було присвоєно одну інтегральну оцінку. Оцінки розподілили на групи високої (n₁), середньої (n₂) і умовно низької (n₃) доцільності включення ЛЗ до формулярних і страхових переліків.

Отже, групу високої доцільності включення у формулярні та страхові переліки ЛЗ склали обидва пегінтерферони - Пегасіс (Roche) і Пегінтрон (Schering-Plough) і шість препаратів рибавірину.

У табл. 4 представлено ЛЗ, які рекомендовано для внесення у страхові переліки.

Таблиця 4

Перелік препаратів, які рекомендовані до включення у страхові переліки ЛЗ для реімбурсації фармакотерапії хворих на ХВГ Назва препарату, форма випуску	Фірма-виробник	Страховий перелік
		Основний	Додатковий
Інтерферон альфа 2а L03A В04
Роферон А, р-н д / ін., шприц-тюбик по 3 млн. МО / 0,5 мл №1	Roche, Швейцарія		**
Інтерферон альфа 2b L03A В05
Лаферобіон, ліоф. порошок для ін. 3 (5, 9) млн. МО амп. № 10	Біофарма, Україна	*
Лаферон-фармбіотек, ліоф. порошок 3млн МО фл. №10	Інтерфармбіотек, Україна	*
Еберон альфа Р, ліоф. порошок 3млн. МО фл. №1	Centro de Ing. Genet., Куба		**
Біоферон, ліоф. порошок 3млн. МО флакон №1	Bio Sidus, Аргентина		**
Реальдирон, ліоф. порошок 3млн. МО флакон №5	Teva, Ізраїль		**
Пегінтерферон альфа - 2b L03A B10
Пегінтрон порошок ліоф. 80 (100, 120, 150) мкг/0,5мл ®	Schering-Plough, США		**
Пегінтерферон альфа - 2а L03A B11
Пегасіс, р-н для ін. 135 (180) мкг шприц-тюбик 0,5мл № 1	Roche, Швейцарія	* (для ХГС 1 генотипу)	** (для ХГС не 1 генот.)
Рибавірин J05A В04 (для етіотропної терапії ХГС)
Рибарин***, капс. по 0,2 г №100	Фарма Старт, Україна	*
Гепавірин, капс. 0,2 г №140	Pharmascience, Канада		**
Рибавін, капс. 0,2 г № 40	Lupin, Індія		**
Копегус***, табл. 0,2 г №168	Roche, Швейцарія	*	**
Ребетол, капс. 0,2 г № 140	Schering-Plough, США		**
Ламівудин J05A F05 (для етіотропної терапії ХГВ)
Зеффікс, табл. 100 мг №28	GlaxoSmithKline, Великобританія	*

П р и м і т к и: * - ЛЗ рекомендовано до включення в основний перелік; ** - ЛЗ рекомендовано - у додатковий перелік; *** - ЛЗ рекомендовано до включення в основний перелік при наявності знижки ціни, яка практикується виробником.

У п'ятому розділі представлено також результати вивчення думок лікарів щодо сучасного стану лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні і шляхів можливої допомоги для цієї категорії хворих з боку держави.

Основною причиною обмеження стандартної ЕПТ для хворих на ХВГ в Україні всі лікарі (100 %) визнали високу її вартість і більшість (62 %) - відсутність державної програми допомоги.

Фахівцям пропонувалося оцінити результативність можливих шляхів державної допомоги хворим на ХВГ, а саме: доцільність прийняття Державної програми боротьби з вірусними гепатитами і доцільність включення хронічних вірусних гепатитів в Перелік категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких ЛЗ відпускають безкоштовно (Постанова КМУ № 1303 від 17.08.1998 р.).

За результатами проведеного дослідження нами запропоновано схему диверсифікації джерел відшкодування вартості етіотропної противірусної терапії для пацієнтів із хронічними вірусними гепатитами в Україні (рис. 1).



Рис. 1. Схема диверсифікації коштів для реімбурсації терапії хворих на ХВГ.

За цією схемою нами було розраховано орієнтовний бюджет лікування пацієнтів із ХГС в Україні за умов запровадження ОМС і залучення додаткових джерел.

Загальні висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано практичне вирішення проблем оптимізації лікбрського забезпечення хворих на ХВГ шляхом фармакоекономічного підходу до вдосконалення регулюючих переліків етіотропних противірусних ЛЗ і механізмів реімбурсації їх вартості в умовах ОМС.

1. Вивчено структуру захворюваності на ХГ в Україні на вибірці із 2070 медичних карток стаціонарних хворих 14 ЛПЗ 9 областей України. Співвідношення між вірусними і алкогольними ХГ складало 77 %.:.16 %, частка стеатогепатиту становила 6 %, аутоімунного - 1 %. За аналізом 939 медичних карток 798 пацієнтів виявлено, що у вітчизняних ЛПЗ домінує ХГС (62 %), ХГВ становив 31 %, ХГВ+С - 7 %. Встановлено, що 65 % хворих на ХВГ - чоловіки працездатного віку (94 %). За соціальними станами переважали непрацюючі громадяни і службовці (49 %-55 % і 31 %-42 % відповідно). Хворі на ХВГ медики займали у сукупній вибірці 10 %.

2. За результатами 80-місячного моніторингу за маркетинговими показниками вітчизняного ринку інтерферонів альфа і аналогів нуклеозидів виявлено, що станом на 01.02.2011 р. на вітчизняному ринку були наявні 15 найменувань ІНФ (60 % імпортних і 40 % вітчизняних) у вигляді 60 ЛФ і 2 - імпортних ПІНФ (4 ЛФ). Найдешевшими є вітчизняні ІНФ, які лідирують за кількістю постачальників. Виявлено, що на ринку є лише один ЛЗ ламівудину, серед 10 ЛЗ рибавірину імпортні становлять 70 %. Встановлено наявність фізичної і відсутність фінансової доступності для хворих противірусних ЛЗ на даний час. Методом регресійного аналізу побудовано моделі динаміки цін і доступності ЛЗ на майбутні 80 місяців.

3. Ретроспективними методами клініко-економічного аналізу встановлено, що лідерами серед АТС-груп у терапії хворих на ХВГ є ЛЗ, які впливають на травну систему і метаболізм (60 %) та ті, які впливають на систему крові і гемопоез (21 %). У вітчизняних ЛПЗ цій категорії хворих найчастіше призначають ЛЗ панкреатину, аргініну глутамату, тіотриазоліну, тіоктової і урсодезоксихолевої кислот. Цей факт вказує на переважне лікування супутніх хвороб, серед яких - холецистити і панкреатити. Виявлено, що хворі на ХВГ розподілені між різними відділеннями ЛПЗ; 83 % хворих, які отримували ЕПТ, спостерігаються в інфекційних відділеннях.

4. Проведено анонімне опитування лікарів, за результатами якого здійснено експертну оцінку противірусних ЛЗ, серед яких найвищі інтегральні оцінки отримали ПІНФ. 100 % лікарів визнали фінансову недоступність як основну причину обмеження використання доказової противірусної терапії в Україні, 62 %, крім того, - відсутність державної програми допомоги хворим на вірусні гепатити.

5. Проведено фармакоекономічний аналіз схем ЕПТ хворих на ХВГ. За даними методу «вартість-ефективність» показано, що вартість додаткової одиниці ефективності схем із пегінтерферонами у 5,1-6,1 разів вища, ніж схем із вітчизняними ІНФ. Тому на даному етапі фінансування ОЗ вітчизняні ІНФ доцільно включити в основні страхові переліки для терапії хворих зі всіма генотипами вірусу гепатиту C, крім 1; для хворих з 1-генотипом - рекомендовано внести ПІНФ.

6. Розроблено фармацевтичну складову стандартів терапії хворих на ХВГ та опрацьовано організаційно-економічні підходи до створення формулярів, страхових переліків і джерел їх реімбурсації, які для ЕПТ повинні бути диверсифікованими. Одним із джерел повинні стати місцеві бюджети, оскільки дослідження споживання ЛЗ методом ATC / DDD-аналізу показало, що у випадку долучення місцевих бюджетів до фінансування вартості ЕПТ, рівень її споживання був у десятки разів вищим, ніж там, де пацієнти оплачували лікування самостійно.

7. Рекомендовано внести поправку до Законопроекту «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» (2010 р.) з метою включення лікування ХВГ у Перелік медичних послуг, що будуть надаватися з фонду ОМС, оскільки ХВГ є виключені із нього, і доповнити ХВГ Перелік категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких ЛЗ відпускаються безоплатно (Постанова КМУ від 17.08.1998 р. № 1303), з поправкою: для медичних працівників, які інфікувалися при виконанні службових обов'язків, і громадян, яких інфікували у ЛПЗ.

8. Виявлено, що інтерферони не включені до Національного переліку ОЛЗ, тому рекомендовано внести їх в цей перелік для державного регулювання цін. Відсутність доступності ЕПТ вказує на необхідність розробки державної програми допомоги хворим на ХВГ, яка повинна включати і фінансування створення вітчизняних пегінтерферонів, налагодження виробництва інтерферонів і аналогів нуклеозидів на одних заводах-виробниках і виробництва вітчизняних препаратів ламівудину.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Методичні рекомендації

1. Немченко А.С. Фармакоекономічні підходи до раціонального використання препаратів для етіотропної терапії хворих на хронічні вірусні гепатити: метод. рек. / А.С. Немченко, І.О. Федяк - Львів: ДП МВС України «Львів - Інформ - Ресурси», 2011. - 31 с. (Здобувач особисто приймала участь в отриманні первинної інформації, її опрацюванні, текстовому та графічному представленні і оформленні до друку).

2. Немченко А.С. Клініко-економічний аналіз етіотропної противірусної та патогенетично-симптоматичної фармакотерапії стаціонарних хворих на хронічні вірусні гепатити: метод. рек. / А.С. Немченко, І.О. Федяк - Львів: ДП МВС України «Львів - Інформ - Ресурси», 2011. - 31 с. (Здобувач особисто приймала участь в отриманні первинної інформації, її аналізі, представленні, оформленні до друку).

Статті у фахових виданнях

1. Грицик А.Р. Дослідження вітчизняного ринку гепатотропних засобів. Повідомлення 2 / А.Р. Грицик, І.О. Федяк // Ліки України. - 2008. - № 4. - С. 89 - 94. (Здобувач особисто здійснила нормативний аналіз ЛЗ, оформила статтю до друку).

2. Немченко А.С. Результати експертної оцінки препаратів, які використовуються для етіотропної терапії хронічних вірусних гепатитів / А.С. Немченко, І.О. Федяк // Український медичний альманах. - 2010. - Том 13. - № 6. - С. 111-114. (Здобувач особисто провела анкетування лікарів, здійснила експертну оцінку препаратів, оформила статтю до друку).

3. Федяк І.О. Клініко-економічний аналіз фармакотерапії хворих з хронічними вірусними гепатитами / І.О. Федяк // Ліки України плюс. - 2010. - № 1. - С. 40-46.

4. Федяк І.О. Фармакоекономічний аналіз схем терапії хворих на хронічні вірусні гепатити / І.О. Федяк // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2011. - № 2. - С. 54-61.

Статті в інших виданнях

1. Федяк І.О. Ретроспективний аналіз частоти призначення ліків пацієнтам з хронічними вірусними гепатитами / І.О. Федяк // Матер. науч.-практ. конф. «Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития», НФаУ. - Х., 2010. - С. 109-116.

Тези у матеріалах конференцій

1. Федяк І. Дослідження взаємозв'язків формулярної системи з іншими компонентами системи раціонального фармацевтичного забезпечення / І. Федяк // Матер. ХІІ Міжнар. мед. конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. - С. 228.

2. Федяк І.О. Опрацювання методики відбору лікарських засобів до фармацевтичного формуляру лікування хронічних хвороб печінки / І.О. Федяк // Матер. 77-ої міжвуз. конф. студентів та молодих вчених з міжнар. уч. «Працюємо, творимо, презентуємо». - Івано-Франківськ. - 2008. - С. 174.

3. Федяк І.О. Аналіз оціночної вартості стандартної терапії гепатиту С в Україні / І.О. Федяк // Сьогодення та майбутнє фармації: Тези доповідей Всеукраїнського конгресу « Сьогодення та майбутнє фармації « / Ред. кол.: В.П. Черних та ін. - Х.: Вид-во НФаУ, 2008. - С. 512.

4. Федяк І.О. Аналіз стану вітчизняного ринку антиретровірусних препаратів, які використовуються в комплексній терапії гепатитів В і С / І.О. Федяк // Сьогодення та майбутнє фармації: Тези доповідей Всеукраїнського конгресу « Сьогодення та майбутнє фармації «. - Х.: Вид-во НФаУ, 2008. - С. 513.

5. Федяк І.О. Вивчення досвіду функціонування формулярної системи в різних країнах світу / І.О. Федяк // Матер. науч.-практ. конф. «Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития», НФаУ. - Х., 2008. - С. 30-32.

6. Грицик А.Р. До питання доцільності викладання фармакоекономіки для провізорів загального профілю на додипломному та післядипломному рівнях освіти / А.Р. Грицик, І.О. Федяк // Матер. науч.-практ. конф. «Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития», НФаУ. - Х., 2009. - С. 30-32. (Здобувач особисто здійснила збір первинної інформації, опрацювала її результати і представила тези для публікації).

7. Федяк І.О. Статистичний аналіз вибірки пацієнтів з діагнозом «Хронічний гепатит « та проблеми її створення / І. О. Федяк //Матер. Второй науч.-практ. конф. «Безопасность лекарств: от разработки до медицинского применения». - Киев. - 2009. - С. 151-152.

8. Федяк І. Доцільність віднесення хворих з вірусними гепатитами в категорію соціально небезпечних затратних хвороб в системі реімбурсації / І. Федяк // Матер. ХІV Міжнар. мед. конгресу студентів та молодих вчених - Тернопіль: Укрмедкнига, 2010. - С. 310.

9. Федяк І.О. Моделювання методу АВС-ранжування до частотного аналізу на прикладі фармакотерапії ХВГ / І.О. Федяк // Матер. 79-ої міжвуз. наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнар. уч. «Працюємо, творимо, презентуємо». - Івано-Франківськ. - 2010. - С. 288-289.

10. Федяк І.О. Результати АВС-аналізу фармакотерапії хворих з ХВГ / І.О. Федяк // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» - Х.: Вид-во НФаУ, 2010. - С. 371.

11. Федяк І.О. Проблематика проведення VEN-аналізу в сучасних умовах (на прикладі фармакотерапії ХВГ) / І.О. Федяк // Матер. VII Наук.-практ. конф. з міжнар. уч. студентів та молодих вчених «Науковий потенціал молоді - прогрес медицини майбутнього». - Ужгород, 2010. - С. 144.

12. Грицик А.Р. Законодавчі проблеми забезпечення якості лікарських засобів в Україні на рівні суб'єктів господарювання / А.Р. Грицик, І.О. Федяк // Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика: матер. наук.-практ. конф. за міжнар. уч. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2010. - С. 244 - 247. (Здобувач особисто приймала участь в написанні тез, оформила їх до друку).

13. Федяк І.О. Результати клініко-економічного аналізу етіотропної та патогенетичної терапії хворих на хронічні вірусні гепатити / І.О. Федяк, О.Я. Пришляк, А.Р. Грицик // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. «Актуальні питання гастроентерології». - Івано-Франківськ, 2011. - С. 51-52 (Здобувач особисто приймала участь в отриманні результатів дослідження, їх представленні та оформленні тез до друку).

Федяк І.О. Фармакоекономічні підходи до вдосконалення лікбрського забезпечення хворих на хронічні вірусні гепатити в Україні - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2011.

У дисертації представлено результати фармакоекономічного опрацювання стандарту терапії пацієнтів із парентеральними вірусними гепатитами і розроблено рекомендації до удосконалення соціально-економічних регулюючих переліків ЛЗ для оптимізації лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні. Вивчено структуру і тенденції захворюваності на ХВГ. Методом щомісячного моніторингу проведено маркетинговий аналіз вітчизняного ринку противірусних препаратів. Проведено аналіз гендерних, вікових, соціальних характеристик вітчизняних пацієнтів із ХВГ для диференційованого підходу до відшкодування вартості ЕПТ. Вивчено реальний стан лікбрського забезпечення хворих на ХВГ в Україні ретроспективними методами клініко-економічного аналізу і проведено фармакоекономічний аналіз рекомендованих схем терапії для пацієнтів із ХГС і ХГВ. Обґрунтовано вибір препаратів до соціально-економічних переліків ЛЗ методом експертних оцінок і розроблено фармацевтичну складову стандарту медичної допомоги хворим на ХВГ, показано можливі джерела реімбурсації вартості лікування для цієї категорії пацієнтів.

Ключові слова: хронічні вірусні гепатити, етіотропна противірусна терапія, інтерферони альфа, пегільовані інтерферони альфа, ламівудин, рибавірин, фармакоекономічний підхід, клініко-економічний аналіз, соціально-економічні регулюючі переліки лікарських засобів, щомісячний моніторинг ринку препаратів.

Федяк И.О. Фармакоэкономические подходы к усовершенствованию лекарственного обеспечения больных на хронические вирусные гепатиты в Украине.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата фармацевтических наук за специальностью 15.00.01 - технология лекарств, организация фармацевтического дела и судебная фармация. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МОЗ Украины. - Киев, 2011.

В диссертационной работе приведено теоретическое обобщение и предложено практическое решение проблем вопроса фармакоэкономического подхода к оптимизации лекарственного обеспечения больных на хронические вирусные гепатиты и реимбурсации расходов в условиях внедрения обязательного медицинского страхования в Украине. В работе представлены результаты изучения структуры заболеваемости на хронические гепатиты в Украине на выборке из 2070 медицинских карт стационарных больных 14 лечебно-профилактических учреждений 9 областей Украины. Соотношение между вирусными и алкогольными хроническими гепатитами было 77.%.:.16.%, стеатогепатит составил 6.%, аутоиммунный - 1.%. Исследовано, что в отечественных стационарах среди диагнозов больных на хронические вирусные гепатиты доминирует ХГС (62 %), ХГВ составил 31 %, ХГВ+С - 7 %. Установлено, что 65 % больных на ХВГ - мужчины работоспособного возраста (94 %). За социальным статусом преобладали неработающие граждане и служащие (49 %-55 % и 31 %-42 % соответственно). Больные на ХВГ медицинские работники занимали в совокупной выборке 10 %.