Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО»

УДК: 612.017.2-02:373.24-053.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Особливості адаптації дітей 4-5 років до дошкільного навчання з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму

14.01.10 - педіатрія

Лучишин Наталія Юріївна

Тернопіль - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державному вищому навчальному закладі «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Федорців Ольга Євгенівна, Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з дитячою хірургією № 1

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор, Нечитайло Юрій Миколайович

Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб;

- доктор медичних наук, професор, Квашніна Людмила Вікторівна,

Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», завідувач відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів.

Захист дисертації відбудеться 25 травня 2011 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.02 у Державному вищому навчальному закладі «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України, за адресою: майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України, за адресою: вул. Січових стрільців, 8, м. Тернопіль, 46001.

Автореферат розісланий 22 квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент Синицька В.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збереження здоров'я дітей дошкільного віку є актуальною і пріоритетною складовою державної політики. Відтак, з огляду на сучасні тенденції й відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», вона стає обов'язковою первинною ланкою системи безперервної освіти, що зумовлює щорічне зростання кількості організованих дітей. У сучасних умовах високі вимоги соціального середовища до індивідуального розвитку дитини поєднуютьcя з якісним зниженням рівня здоров'я дитячого населення, широкою варіацією індивідуальних можливостей їх організму (О. М. Лук'янова, 2005; Л. В. Квашніна, 2007; Ю. Г. Антипкін 2009). Внаслідок такої невідповідності спостерігається зниження функціональних можливостей дошкільників, що негативно позначається не лише на стані здоров'я дітей, але й на перспективах їх подальшого розвитку. Питання адекватності оцінки рівня здоров'я дітей постійно дискутується і вдосконалюється, однак, саме адаптивні властивості організму розглядаються як інтегральний показник здоров'я. Незважаючи на значну кількість досліджень (Б. О. Безкаравайний, 2004; Л. В Квашніна, 2005; Ю. А. Маковкіна, 2006; О. П. Піддубна, 2006), питання адаптаційних можливостей серцево-судинної системи дітей у дошкільному віці залишаються недостатньо вивченими.

Результати наукових досліджень констатують поширеність дезадаптаційних проявів серед дітей різних вікових груп, що призводять до зниження загального рівня здоров'я та погіршення якості їхнього життя. Актуальність вивчення порушень адаптації у старшому дошкільному віці, як одному з критичних періодів дитинства, обґрунтовується впливом нових соціальних та психологічних факторів на нестійкі біологічні компоненти адаптації дітей. Однак у доступній науковій літературі не знайдено даних щодо встановлення критеріїв ризику виникнення дезадаптивних проявів серед дітей старшого дошкільного віку.

Враховуючи дедалі зростаючу пріоритетність профілактичної медицини в Україні, підтверджується необхідність теоретичного обґрунтування нових критеріїв і нового вирішення проблеми сучасної педіатрії - донозологічної діагностики, розробки індивідуалізованих підходів до саногенетичної корекції порушень стану здоров'я дітей з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей.

Тому, удосконалення ранньої діагностики рівня адаптаційних можливостей організму дітей старшого дошкільного віку, прогнозування їх зниження є актуальним і перспективним у контексті індивідуального підходу до виховного процесу без завдавання шкоди здоров'ю дитини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційного дослідження є фрагментами планових науково-дослідних робіт кафедри педіатрії з дитячою хірургією №1 Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України «Вторинний остеопороз: патогенетичні механізми формування та прогресування, клініко-інструментальні та біохімічні маркери ранньої діагностики, профілактики і лікування» (номер державної реєстрації 0104U004523) та «Соціальна адаптація дітей з хронічною соматичною патологією в різних екосоціальних умовах оточення» (номер державної реєстрації 0105U002718).

Тема дисертації затверджена Проблемною комісією «Педіатрія» АМН України (протокол № 4 від 30.12.2008 р.)

Мета дослідження: удосконалення системи діагностики та методів нормалізації адаптаційних можливостей дітей дошкільного віку на основі вивчення індивідуальних особливостей розвитку і визначення найбільш інформативних показників функціонального стану організму.

Завдання дослідження:

Вивчити стан здоров'я та психологічні особливості розвитку дітей-вихованців дошкільних навчальних закладів.

Оцінити функціональний стан серцево-судинної системи, вегетативний гомеостаз, рівень адаптаційно-резервних можливостей організму та неспецифічної імунорезистентності у дітей дошкільного віку.

Встановити характер взаємозв'язку між порушеннями серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу і особливостями психоемоційного розвитку дітей.

Вивчити стан кальцієвого гомеостазу (за рівнем іонізованого кальцію у крові) та визначити рівень адаптаційно-резервних можливостей організму з урахуванням вмісту кальцію.

Оцінити адаптаційно-резервні можливості дітей з проявами гіперактивності.

Розробити алгоритм прогнозування виникнення порушень адаптації у дітей в дошкільних закладах з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму.

Визначити найбільш інформативні критерії адаптації та дезадаптації у дітей старшого дошкільного віку, обґрунтувати диференційований підхід до профілактики і реабілітації дітей з порушенням адаптації до дошкільного навчання.

Об'єкт дослідження: адаптація дітей старшого дошкільного віку в процесі дошкільного навчання.

Предмет дослідження: стан серцево-судинної системи та вегетативний гомеостаз, фізичний та психічний розвиток, неспецифічна резистентність, особливості темпераменту дітей дошкільного віку.

Методи дослідження: клінічні, функціональні, лабораторно-інструментальні, психологічні, математично-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на основі комплексного клініко-лабораторного обстеження здійснено оцінку адаптаційних можливостей серцево-судинної системи дітей старшого дошкільного віку. Визначено, що ріст і розвиток значної частини дітей (45,3%) старшого дошкільного віку, що відвідують дошкільні навчальні заклади, відбувається на фоні знижених адаптаційних можливостей організму. Вперше проведено дослідження психологічних особливостей та емоційного стану дітей під впливом навчального середовища з використанням методики Д. Кейрсі. Вперше визначено середньовікові значення деяких показників діяльності серцево-судинної системи дітей. У роботі вперше проведено комплексне дослідження і порівняльний аналіз даних фізичного розвитку, функціонування серцево-судинної системи, вегетативного гомеостазу та неспецифічної імунорезистентності в дітей з різними рівнями адаптації та виділено чинники дезадаптації дітей старшого дошкільного віку. Вперше вивчені особливості адаптаційно-резервних можливостей організму у дітей з проявами гіперактивності.

Практичне значення отриманих результатів. Для практичної охорони здоров'я запропоновано алгоритм прогнозування розвитку порушень адаптації у дітей з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму, визначені рівні дезадаптації у дітей, що відвідують дошкільні навчальні заклади.

Запропоновано диференційовану методику корекції дезадаптації у дітей, залежно від її рівня та наявності проявів гіперактивності.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в практичну діяльність Тернопільської міської дитячої комунальної клінічної лікарні, Тернопільської обласної дитячої комунальної клінічної лікарні, Вінницької міської дитячої лікарні «Центр матері і дитини», Хмельницької обласної дитячої лікарні, Козівської центральної районної лікарні Тернопільської області.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за обраною проблемою, здійснено вибір об'єму та методик дослідження, сформульовано мету й завдання роботи. Дисертантом здійснено відбір та формування груп дітей, розробка карт клінічного обстеження, проведення обстежень, формування бази даних та статистична обробка первинного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів дослідження, формування основних наукових положень дисертації. Спільно із науковим керівником сформульовано висновки та практичні рекомендації. Особисто автором написані усі розділи дисертаційної роботи, підготовлено до друку наукові праці, виступи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені на науково-практичній конференції «Екопатологія в педіатрії» (Тернопіль, 2006), підсумковій науково-практичній конференції «Здобутки клінічної і експериментальної медицини» (Тернопіль, 2007, 2010), V Міжнародній науково-практичній конференції «Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров'я дітей» (Чернівці, 2007), ІV Республіканській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми педіатрії» (Євпаторія, 2007), ХІІ Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблемні питання патології у дітей та підлітків» (Тернопіль, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Патологія сполучної та кісткової тканини у дітей різного віку» (Тернопіль, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології» (Тернопіль, 2010), науково-практичній конференції «Медико-соціальні проблеми дитячого віку» (Тернопіль, 2011).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 4 статті у наукових фахових виданнях, 1 стаття у науковому журналі, 9 тез доповідей у збірниках науково-практичних конференцій та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 146 сторінках тексту, обсяг якого включає вступ, огляд літератури, опис матеріалів і методів дослідження, 4 розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації, список використаних наукових джерел (263 найменуванння), додатки. Робота проілюстрована 25 таблицями, 32 рисунками, які займають 24 повні сторінки. Бібліографічний опис наукових джерел та додатки займають 36 сторінок.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань роботу здійснювали у два етапи. Першим етапом було проведення обстеження 170 дітей старшого дошкільного віку ? вихованців дошкільних навчальних закладів м. Тернополя і м. Збараж. Серед них 48,8 % хлопчиків та 51,2 % дівчаток. Складовими цього етапу були:

- аналіз захворюваності дітей на основі клінічного огляду;

- оцінювання фізичного розвитку дітей за основними антропометричними показниками, які стандартизували за віком і статтю згідно перцентильних номограм (Наказ МОЗ № 55 від 03.02.2009 р.), визначення гармонійності фізичного розвитку за індексом маси тіла (ІМТ) та індексом стенії (ІС) Воронцова-Вервека;

- дослідження функціональних показників серцево-судинної системи: частоти серцевих скорочень (ЧСС), систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) артеріального тиску напівавтоматичним тонометром OMRON Compact (Японія) з використанням манжетки шириною 8 см, реєстрації електрокардіограми (ЕКГ) в 12-ти стандартних відведеннях за стандартною методикою на одноканальному електрокардіографі «Аксіон» (Росія) з кількісним і якісним аналізом за загальноприйнятою методикою (Г. Г. Осколкова, 2004);

- визначення рівня адаптаційних можливостей на основі індексу функціональних змін (ІФЗ) (Л. В. Квашніна, 2005) та функціональних можливостей серцево-судинної системи (пульсового артеріального тиску (ПАТ), систолічного об'єму крові (СОК), хвилинного об'єму кровотоку (ХОК), індексу Робінсона (ІР), коефіцієнту економічності системи кровообігу (КЕК) за формулами (М. В. Маліков, 2006), коефіцієнту функціонального стану системи кровообігу (КФС) за формулою (Н. В. Дмитрієва та співав., 1991), коефіцієнту витривалості (КВ) за формулою (М. В. Антропова, 2000)). Оцінювання цих показників здійснювали, порівнюючи їх зі стандартними, розрахованими за середніми значеннями та стандартними відхиленнями кожного показника;

- дослідження вегетативного гомеостазу, шляхом встановлення вегетативного індексу Кердо (ВІ), хвилинного об'єму крові (ХОК) та вегетативного забезпечення, проведенням ортостатичної та проби Шалкова з 10 глибокими присіданнями протягом 20 с, за показниками яких розраховувались: показник якості реакції (ПЯР), показник ефективності кровообігу (ПЕК);

- визначення типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції за часткою лімфоцитів у мазку-відбитку капілярної крові та розрахунковим індексом адаптації (співвідношенням лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів) (Л. Х. Гаркаві, 1996);

- встановлення концентрації іонізованого кальцію крові іонселективним методом на аналізаторі «EasyLyte Calcium Na/K/Ca/pH Analyser», Medica; рівня лужної фосфатази на апараті «РМ 2111, Солар-Україна»;

- психологічні типи визначалися за класифікацією Д. Кейрсі (1989) з виділенням 4 психологічних типів: сенсорно-плануючого (SJ), сенсорно-імпульсивного (SP), інтуїтивно-логічного (NT), інтуїтивно-емоційного (NF), встановленням рівнів тривожності за результатами проективного тесту Р. Темпл, М. Доркі, В. Амен (Р. В. Овчарова, 2001).

Другим етапом дослідження було визначення факторів ризику виникнення дезадаптації. З цією метою серед обстежених дітей були виділені дві групи. І групу склали 93 дитини із задовільними адаптаційними можливостями організму (51,6 % хлопчиків та 48,4 % дівчаток), ІІ групу - 77 дітей з проявами дезадаптації (напруженням, незадовільним рівнем та зривом адаптаційного потенціалу). Серед них 48,1 % хлопчиків та 51,9 % дівчаток. Середній вік дітей І групи становив (4,83±0,38) роки, ІІ групи - (4,84±0,37) роки (р>0,05).

Виявлення у дошкільників проявів гіперактивності (на основі експертної оцінки за життєвими показниками (анкетування батьків), яка містила перелік питань згідно критеріїв гіперактивного синдрому Американської Психіатричної Асоціації (1987), модифікованої М. М. Заваденко, Т. Ю. Успенською (1994)), оцінки імпульсивності (довільності поведінки) та стійкості уваги за даними опитувальника Д. Кейрсі та методикою «Знайди і викресли».

Статистичну обробку отриманих результатів здійснили загальноприйнятими методами параметричної і непараметричної статистики. Для порівняння середніх величин застосовували критерій Стьюдента (t). Різницю величин, виражених у відсотках, оцінювали методом кутового перетворення Фішера (ц). Виявлення і характеризування зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками здійснили шляхом аналітичного комбінаційного альтернативного групування. Обчислення проводили з використанням пакету прикладних статистичних програм Microsoft Exel 2003, Statistica 6.0.

Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведених обстежень встановлено, що серед організованих дітей старшого дошкільного віку лише 20,6 % можна вважати здоровими. У решти дітей фіксувались порушення різних органів та систем. Структура патології була представлена захворюваннями органів верхніх дихальних шляхів (54,7 %), ортопедичною патологією (50,0 %), захворюваннями шлунково-кишкового тракту (24,1 %), хірургічною патологією (21,2 %), захворюваннями серцево-судинної системи (10,7 %).

На основі аналізу антропометричних показників встановлено, що маса тіла у 57,6 % дітей, які відвідують середні і старші групи дошкільних навчальних закладів, була в межах середніх величин, у 41,2 % ? вона була вищою за середні значення та високою, у 1,2 % ? нижчою за середні рівні. Середньовікові значення зросту виявили у 71,8 % обстежених дітей, вищими за середні та високі - у 26,4 %, нижчими за середні - у 1,8 % випадку. Дітей із низьким рівнем фізичного розвитку у нашому дослідженні виявлено не було.

Серед обстежених 72,4 % дітей мали гармонійний розвиток тіла, у решти 11,2 % встановили відхилення ІМТ нижче, а у 16,5 % ? вище середніх значень.

Дисгармонійна тілобудова частіше спостерігалась у хлопчиків, ніж у дівчаток ((32,5±5,2) % проти (23,0±4,5) %, ц*=1,388, р>0,05). У 11,7 % дітей маса тіла виявилась надмірною, у 1,2 % - недостатньою. 12,9 % дітей були вищими за середні вікові нормативні значення, 1,8 % - нижчими (табл. 1).

Таблиця 1 Розподіл дітей за гармонійністю їх фізичного розвитку

Рівень	Центилі	Кількість дітей, n=170
		хлопчики	дівчатка	всього
		абс.	%	абс.	%	абс.	%
різко дисгармонійний низький	нижче 3	-	-	3	3,4±2,0	3	1,8±1,0
дисгармонійний низький	3-15	9	10,8±3,4	7	8,0±2,9	16	9,4±2,2
гармонійний	15-85	56	67,5±5,2	67	77,0±4,5	123	72,4±3,4
дисгармонійний високий	85-97	13*	15,7±4,0*	6	6,9±2,7	19	11,2±2,4
різко дисгармонійний високий	вище 97	5	6,0±2,6	4	4,6±2,3	9	5,3±1,7

Примітка. * - достовірна різниця у порівнянні з аналогічною групою дітей іншої статі (р<0,05)

За результатами функціонального тестування серцево-судинної системи обстежених дітей виявили, що середні їх значення знаходились у межах середньовікової норми (табл. 2).

При ЕКГ-дослідженні у 50,3% із числа обстежених були виявлені показники електричної активності серця в межах вікової норми. У решти 49,7 % - ряд змін (у тому числі синусова аритмія (10,2 %), помірні обмінні зміни в міокарді (7,9 %), перевантаження електричної активності лівого шлуночка (4,7%) та передсердя (3,1%), вкорочення АВ-провідності (3,1%), порушення фази реполяризації в міокарді (0,8%)).

Таблиця 2 Функціональні показники серцево-судинної системи обстежених дітей

Показник	Значення
	хлопчики (n=84)	дівчатка (n=86)
	Min.	Max.	Me	у	Min.	Max.	Me	у
ЧСС, уд./хв	65	115	87,0	10,2	78	157	91,5	13,4
САТ, мм рт.ст.	88	131	104,5	7,6	87	131	103,5	8,1
ДАТ, мм рт.ст.	45	85	59,5	7,3	43	85	60,0	7,7
ПТ, мм рт.ст.	20	64	44,0	7,5	22	64	42,0	7,7
СОК, мл	20,7	59,2	40,6	7,6	12,9	57,4	39,0	7,6
ХОК, мл/хв	2168,4	5380,1	3472,7	717,4	1379,4	5588,5	3475,6	773,2
Індекс Робінсона, ум.од.	58,5	138,0	92,1	13,9	68,7	172,7	94,8	18,0
КЕК, ум.од.	2140	6555	3819,0	780,7	2320	6437	3838,5	856,4
КВ, ум.од.	13,4	53,5	20,1	5,4	13,4	48,6	22,5	6,1
КФС, ум.од.	0,51	0,82	0,68	0,07	0,489	1,00	0,70	0,09

На основі розрахунку значень індексу функціональних змін (ІФЗ), серед усіх обстежених дітей задовільний рівень визначили у (54,7±3,8) % дітей, а незадовільний, напруження та її зрив адаптації - у (45,3±3,8) % випадках (рис.1). У процесі обстеження залежність адаптаційних можливостей організму від статі не простежувалась.

Рис. 1. Рівні ІФЗ в обстежених дітей.

Визначені середні величин СОК, ХОК і КВ характеризували достатній рівень кровопостачання організму та витривалості системи кровообігу у дітей, однак значення КФС та КЕК свідчили про зниження рівня функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (ССС) обстежених дітей.

Шляхом оцінки індексу Робінсона було визначено функціонально-резервні можливості кардіо-васкулярної системи. В стані спокою високий та вище середнього рівень констатували лише у (30,1±3,5) % дітей, у решти (69,9±3,5) % обстежених - середній та нижче.

Виконання проби Шалкова з навантаженням викликало у більшості (80,7 %) дітей реакцію ССС за симпатикотонічним типом, у 18,6 % - за асимпатикотонічним, у 0,7 % - за ейтонічним типами.

Середні значення показника ефективності кровообігу (ПЕК) були на рівні задовільних (ПЕК=(110,8±35,8) ум.од.). Середнє значення показника якості реакції (ПЯР), що дорівнювало (-0,37) ум.од., характеризувало сприятливу якість реакції на навантаження у дітей.

За результатами аналізу гемограм обстежених дітей, середній відсотковий вміст формених елементів показав граничні з нормою значення, наявність фізіологічного «другого перехресту». Аналізуючи відсотковий вміст лімфоцитів, визначили різні типи неспецифічних адаптаційних реакцій у дітей (табл. 3).

Фізіологічними, такими, що забезпечують генетичну програму росту дитячого організму, високу резистентність до інфекційних захворювань, задовільну адаптацію вважаються реакції активації (спокійної і підвищеної). Ці типи адаптаційних реакцій були виявлені у (53,6±4,5) % дітей. У решти (46,4±4,5) % ? встановлені порушення неспецифічної резистентності у вигляді реакції стресу, тренування та переактивації, що є неспецифічною основою хвороб.

Таблиця 3 Розподіл дітей за типом адаптаційної реакції по Гаркаві

Тип адаптаційної реакції	Кількість дітей , n=125
	абс.ч.	%
Стрес	12	9,6±2,6
Тренування	36	28,8±4,1
Спокійна активація	37	29,6±4,1
Підвищена активація	30	24,0±3,8
Переактивація	10	8,0±2,4

У більшості (95,2 %) дітей адаптаційні реакції мали середній рівень реактивності, що вказує на помірне напруження неспецифічної резистентності організму сучасних дошкільників та вплив на них подразника середньої сили. дошкільний серцевий гомеостаз

Згідно з теорією неспецифічних адаптаційних реакцій організму, ідеальне здоров'я формується на тлі реакцій спокійної та підвищеної активації високого рівня реактивності. Таке поєднання виявили лише у 5 (4,0%) дітей. Антистресорні реакції спокійної та підвищеної активації середнього рівня реактивності, що розглядаються як неспецифічна основа різних варіантів донозологічних станів, виявлені у (49,6±4,5) % дітей. Кількість дітей із реакціями стресу, тренування й переактивації середнього й низького рівнів реактивності (індикаторами неспецифічної основи передхвороби) склала (46,4±4,5) %.

Для дослідження психологічних рис дітей ми використали типологічну класифікацію Д. Кейрсі, яка враховує закономірності як психологічного, так і фізіологічного рівня. Екстра- та інтровертність, а також мислительна, почуттєва, сенсорна, інтуїтивна типологічні функції розглядаються психологами як найважливіші особистісні властивості, що впливають на психологічну адаптивність або стресостійкість. Методика визначення вроджених особливостей типологічних рис використовує аналіз поведінки дітей з виділенням характеристик:

- екстраверсії (Е) - інтроверсії (І) за способом відновлення енергії;

- розсудливості (S) - інтуїції (N) за способом орієнтування в ситуації;

- планування (J) - імпульсивності (Р) за способом реалізації прийнятих рішень;

- логічності (T) - емоційності (F) за способом прийняття рішення.

На рисунку 2 представлений розподіл обстежених дітей за виявленими психологічними типами. Достовірних відмінностей залежно від статі не було виявлено.

На рисунку 2 представлений розподіл обстежених дітей за виявленими психологічними типами. У нашому дослідженні між представниками різної статі достовірних відмінностей у чисельності не виявлено.

Рис. 2. Частота виявлення психологічних типів серед обстежених дітей.

За результатами дослідження емоційного стану, сприятливим він виявився у (55,2±4,5) % обстежених, задовільним - у (37,6±4,3) %, незадовільним - у (7,2±2,3) % дітей. Тривожність дітей, яку визначали за її індексом, у більшості обстежених (57,6 %) була високого рівня, у 40,0 % - середнього та у 2,4 % - низького рівнів.

Вивчення рівня адаптаційно-резервних можливостей встановило його залежність від забезпечення організму кальцієм, особливо в критичні періоди розвитку. Проведені дослідження виявили взаємозв'язок між концентрацією іонізованого кальцію, рівнем загальної неспецифічної резистентності та адаптаційно-резервними можливостями серцево-судинної системи.

Обстежені діти (n=170) були розподілені на дві групи. До І групи ввійшли дошкільники, у котрих виявили задовільний рівень адаптаційних можливостей ССС, до ІІ групи - діти з порушенням адаптаційно-резервних можливостей організму.

Відповідно до отриманих результатів, діти з проявами дезадатації ССС характеризувались дисгармонійним і різко дисгармонійним фізичним розвитком (19,5% проти 9,7%, ц=1,83, р<0,05), а також високою частотою патології ЛОР-органів (79,2 %) та кістково-м'язової системи (78,0 %). Враховуючи, що адаптованість організму визначається існуючими функціональними резервами, адекватністю та економічністю реагування, ефективністю управління процесами витрачання і відновлювання резервів, був проведений порівняльний аналіз функціональних показників ССС між досліджуваними групами (табл. 4).

Таблиця 4 Показники функціонування серцево-судинної системи дітей

Показник	Значення показника залежно від групи
	І група (n=93)	ІІ група (n=77)
ЧСС, уд/хв	85,1±7,5	99,1±12,3*
САТ, мм рт. ст.	99,7±6,0	108,6±7,0*
ДАТ, мм рт. ст.	56,6±4,7	65,7±7,2*
ПТ, мм рт. ст.	43,1±7,3	42,9±8,1
СОК, мл	41,3±7,2	37,1±7,7*
ХОК, л/хв	3519,5±713,3	3651,3±776,5
Індекс Робінсона, ум.од.	84,8±8,3	107,6±14,8*
КФС, ум.од.	0,65±0,1	0,69±0,1
КВ, ум.од.	20,4±4,1	24,2±7,1*
КЕК, ум.од.	4120,0±834,3	4232,9±844,3

Примітка. * - достовірна різниця показників у представників різних груп (р<0,05).

У дітей із проявами дезадаптації встановлено вегетативну дисфункцію у вигляді асимпатикотонічного типу реактивності у 84,4 % випадках, подовження інтервалу Q-T на ЕКГ у 12,3 % дітей та зниження рівня ефективності функціонування ССС (100,0 %). За індексом Робінсона достовірно частіше у дітей ІІ групи, порівняно із дітьми І групи, виявляли знижені рівні ефективності функціонування ССС: низький (ц*=10,59, р<0,01) та нижче середнього (ц*=2,49, р<0,01) (рис. 3).

Рис. 3. Рівень ефективності функціонування серцево-судинної системи у дітей.

Зниження адаптаційних можливостей ССС у дітей старшого дошкільного віку супроводжувалось збільшенням частоти незадовільних типів реакцій неспецифічної резистентності їх організму переважно у вигляді реакцій стресу, тренування, переактивації середньої реактивності (52,6 %) порівняно із їх рівнем у дітей групи порівняння (41,2 %; ц*=1,188, р>0,05).

Прояви дезадаптації у 62,8 % випадків проявлялись у дітей з переважанням психологічних рис, характерних для сенсорно-плануючого (SJ) типу, визначеного за методикою Д. Кейрсі (62,8 % проти 46,8 % групи порівняння (ц*=1,98, р<0,05) та з високим рівнем тривожності (56,4 %).

Використовуючи градуальну оцінку показників, що достовірно відрізнялись у дітей з різними рівнями адаптації, був розроблений алгоритм прогнозування дезадаптації у дітей до дошкільного навчання.

Серед обстежених дітей старшого дошкільного віку 19,3 % мали прояви гіперактивності. 34,6 % цих дітей були єдиними в сім'ї, 38,5 % - молодшими із двох дітей сім'ї. У фізичному розвитку гіперактивні діти не відставали від однолітків. Середньогрупові значення функціональних показників ССС у цих дітей відповідали віковим нормальним значенням. З огляду на отримані результати, забезпечення адаптаційних можливостей їх організму здійснювалось на задовільному рівні у 58,6 %. Однак лише у 41,2% гіперактивних дітей показники резервних можливостей ССС перебували на достатніх рівнях, що вказує на наявність ризику неадекватної реакції ССС на фізичне та психічне навантаження в цій групі.

Оцінка порушень адаптаційних можливостей з попереднім визначенням ІФЗ доповнює діагностику ранніх порушень здоров'я у дітей старшого дошкільного віку та обґрунтовує потребу диференційованого підходу до застосування навчального навантаження (фізичного та психоемоційного), а також корекції виявлених порушень.

Враховуючи стан здоров'я та психоемоційні особливості дітей з дезадаптацією, запропоновані диференційовані методи корекції залежно від її рівня. Під час діагностування у дитини І рівня дезадаптації призначався полівітамінний препарат у віковій дозі протягом 1 місяця та препарат амінооцтової кислоти, що має кардіопротекторну, антиоксидантну та антистресорну дію. Дітям з ІІ ступенем дезадаптації вітамінно-метаболічну корекцію поєднували з комплексом фізичних вправ, що включали циклічні рухи (ходьба, біг), рухливі ігри з елементами бігу, стрибків, лазіння. Дітям з проявами гіперактивності додатково призначались заняття з психологом, спрямовані на зниження імпульсивності та розгальмованості.

Оцінку ефективності запропонованих заходів здійснювали через 1 місяць за рівнем достовірності змін суб'єктивних симптомів, показників функціонального стану ССС (ІФЗ, ІР) та психологічних компонентів адаптації (тривожність, імпульсивність) у дітей.

Таким чином, виявлена значна поширеність порушення процесів адаптації серед дітей вже на етапі дошкільного виховання. Тому рання діагностика та корекція знижених адаптаційно-резервних можливостей організму підвищує ефективність профілактичних програм, які здійснюються дільничними педіатрами, медичними працівниками, котрі обслуговують дітей у дошкільних навчальних закладах.

Висновки

У роботі запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання сучасної педіатрії - удосконалення системи діагностики та методів нормалізації адаптаційних можливостей дітей дошкільного віку на основі вивчення індивідуальних особливостей розвитку і визначення найбільш інформативних показників функціонального стану організму.

1. Доведено, що серед дітей у віці від 4 до 5 років, які відвідували дошкільні навчальні заклади, лише 20,6 % можуть вважатися здоровими. На основі визначення індексу функціональних змін встановлено задовільний рівень адаптаційно-резервних можливостей організму у 54,7 % дітей, незадовільний - 11,2 %, напруження адаптації - 32,4 % та її зрив - у 1,8 % випадків.

2. За типом темпераменту діти дошкільного віку розподіляються наступним чином: сенсорно-плануючий - (54,4±4,1)%; сенсорно-спонтанний - (18,8±3,2) %; інтуїтивно-раціональний - (15,4±3,0) %; інтуїтивно-емоційний - (11,4±2,6) %. Високий рівень тривожності визначено у 57,6 % обстежених дітей.

3. Задовільні неспецифічні адаптаційні реакції (спокійна та підвищена активації високого і середнього рівня реактивності) спостерігались частіше у дітей із задовільним рівнем адаптаційного потенціалу ((56,8±7,0)% проти (45,6±6,7) % дітей зі зниженням адаптаційним потенціалом (ц*=1,173, р>0,05)). Серед дітей із дезадаптацією частіше визначали незадовільні типи (реакції стресу, тренування і переактивації середнього рівня реактивності) ((54,3±6,7) % проти (43,1±7,0) %, ц*=1,178, р>0,05).

4. Доведено, що на формування певного рівня адаптаційних можливостей у дітей дошкільного віку впливають: високий індекс маси тіла, дисгармонійність фізичного розвитку, показники центральної гемодинаміки, вегетативного та кальцієвого гомеостазу.

5. Визначений прямий кореляційний зв'язок між індексом функціональних змін серцево-судинної системи, показниками неспецифічних адаптаційних реакцій організму дітей та рівнем іонізованого кальцію крові (r=0,84). Доведено, що подовження інтервалу Q-T на ЕКГ (більше 0,44 с) виявилось інформативним показником зниження адаптаційних можливостей системи кровообігу у дітей.

6. У дітей із проявами гіперактивності достовірно частіше визначаються знижені адаптаційно-резервні можливості серцево-судинної системи та загальної неспецифічної резистентності.

7. Розроблена та впроваджена в практику методика профілактично-оздоровчих заходів нормалізації адаптаційних можливостей організму з використанням метаболічної корекції та комплексу фізичних вправ (циклічні рухи, рухливі ігри), яка враховує індивідуальні особливості розвитку та порушення функціонального стану організму.

Практичні рекомендації

Для впровадження в практику охорони здоров'я рекомендується:

1. Під час медичного огляду у процесі оформлення дитини у дошкільний навчальний заклад визначати рівень адаптаційно-резервних можливостей та дезадаптації за наступними показниками:

- тривалість грудного вигодовування менше 6 місяців;

- надмірна маса тіла, дисгармонійний фізичний розвиток;

- підвищення систолічного артеріального тиску вище 116 мм рт.ст.;

- на ЕКГ подовженням інтервалу Q-T більше 0,44 с;

- сенсорно-плануючий та інтуїтивно-емоційний типи темпераменту;

- в лейкоцитарній формулі периферичної крові незадовільні типи неспецифічних адаптаційних реакцій стресу, тренування, переактивації середньої реактивності, що проявляються зростанням співвідношення між лімфоцитами та сегментоядерними лейкоцитами (менше 0,5 або більше 0,9 ум.од.);

- індекс функціональних змін в якості експрес-методики для оцінки функціонального стану дітей дошкільного віку.

2. Для адекватної оцінки типу реагування на навчальне навантаження визначати психологічні особливості дитини за класифікацією Д.Кейрсі.

3. Для підвищення адаптаційних можливостей організму рекомендується диференційована методика профілактично-оздоровчих заходів, об'єм якої залежить від ступеня дезадаптаційних проявів. Дітям із І рівнем дезадаптації доцільно призначати полівітамінний препарат «Кідді фарматон» у вигляді сиропу в дозі 3 мл 1 раз на добу перед обідом та препарат амінооцтової кислоти «Гліцин» по 1 таблетці (0,1 г) тричі на добу сублінгвально протягом 1 місяця. Дітям з ІІ рівнем дезадаптації аналогічну корекцію слід поєднувати з комплексом фізичних вправ (циклічні рухи, рухливі ігри з елементами бігу, стрибків, лазіння). Дітям із проявами гіперактивності додатково варто призначати заняття з дошкільним психологом.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Федорців О. Є. Визначення неспецифічної резистентності організму дітей старшого дошкільного віку / О. Є. Федорців, Н. Ю. Лучишин // Вісник наукових досліджень. - 2009. - № 4. - С. 7-9. (Здобувач провела підбір та обстеження дітей, аналіз та статистичну обробку матеріалу, добір літературних джерел, підготувала статтю до друку).

2. Лучишин Н. Ю. Адаптація і здоров'я організованих дітей дошкільного віку / Н. Ю. Лучишин // Современная педиатрия. - 2009. - № 6. - С. 91-95.

3. Федорців О. Є. Особливості адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у дітей із синдромом гіперактивності з дефіцитом уваги / О. Є. Федорців, Н. Ю. Лучишин // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2010. - № 1. - С. 50-53. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та обстеження дітей, аналіз та статистичну обробку результатів, підготувала статтю до друку).

4. Особливості стану здоров'я та адаптаційних можливостей дітей дошкільного віку в сучасних умовах / О. Є. Федорців, Т. О. Воронцова, Н. Ю. Лучишин, І. В. Кубей, М. І. Кінаш, П. В. Гощинський, Н. Б. Галіяш, В. С. Ревчук, Т. А. Ковальчук // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - 2010. - № 1 (12). - С. 139-142. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та обстеження дітей, аналіз та статистичну обробку матеріалу, підготувала статтю до друку).

5. Федорців О. Є. Доцільність застосування вітамінно-мінерального комплексу «Кідді фарматон» у дітей дошкільного віку / О. Є. Федорців, Н. Ю. Лучишин, С. О. Никитюк // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології». - 2008. - № 2. - С. 32-34. (Здобувач провела підбір та обстеження дітей, аналіз та статистичну обробку матеріалу, добір літературних джерел, обговорення результатів, підготувала статтю до друку).

6. Федорців О. Є. Вплив метаболізму кальцію на фізичний розвиток дітей дошкільного віку / О. Є. Федорців, Н. Ю. Лучишин // «Екопатологія в педіатрії»: науково-практична конференція, 2-3 жовтня 2006 р. : матеріали конф. - Тернопіль, 2006. - С. 66-67. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела аналіз матеріалу, підготувала статтю до друку).

7. Федорців О. Є. Фактори ризику порушення фізичного розвитку дітей / О. Є. Федорців, Н. Ю. Лучишин // «Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров'я дітей»: V міжнародна науково-практична конференція, 20-21 вересня 2007 р. : матеріали конф. - Чернівці, 2007. - С. 32-33. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та клінічне обстеження дітей, аналіз та статистичну обробку матеріалу, підготувала тези до друку).

8. Федорців О. Є. Проблема якісної та кількісної оцінки стану здоров'я дітей / О. Є. Федорців, Н. Ю. Лучишин // «Современные проблемы педиатрии»: VI республиканская научно-практическая конференция, 8-9 ноября 2007 г. : тезисы докл. - Евпатория, 2007- С. 99. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела обробку та аналіз матеріалу, підготувала статтю до друку).

9. Лучишин Н. Зв'язок між показниками фізичного розвитку та адаптаційного потенціалу у практично здорових дітей дошкільного віку / Н. Лучишин // ХІІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, 31 березня-1 квітня 2008 р. : матеріали конгр. - Тернопіль, 2008. - С. 89.

10. Федорців О. Є. Оцінка адаптаційного потенціалу у дітей дошкільного віку / О. Є. Федорців, Н. Ю. Лучишин // «Проблемні питання патології у дітей та підлітків»: всеукраїнська науково-практична конференція, 3-4 квітня 2008 р. : матеріали конф. - Тернопіль, 2008. - С. 125-126. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та клінічне обстеження дітей, аналіз та статистичну обробку матеріалу, підготувала статтю до друку).

11. Лучишин Н. Ю. Особливості функціонального стану серцево-судинної системи у дітей дошкільного віку / Н. Ю. Лучишин, О. Є. Федорців // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Тези І Конгресу федерації педіатрів країн СНД «Дитина і суспільство: проблеми здоров'я, розвитку та харчування», 19-21 травня 2009 р. - Київ, 2009. - Додаток № 3. - С. 82. (Здобувач провела підбір та клінічне обстеження дітей, аналіз та статистичну обробку матеріалу, підготувала тези до друку).

12. Федорцив О. Е. Особенности электрокардиограммы у детей старшого дошкольного возраста / О. Е. Федорцив, Н. Ю. Лучишин, И. В. Кубей // «Актуальные проблемы педиатрии»: XIV Конгресс педиатров России с международным участием, 15-18 февраля 2010 г. : сб. материалов конгр. - Москва, 2010. - С. 824. (Здобувач провела підбір та обстеження дітей, аналіз та статистичну обробку матеріалу, підготувала статтю до друку).

13. Лучишин Н. Ю. Характеристика адаптаційних реакцій організму дітей дошкільного віку / Н. Ю. Лучишин // Перинатологія і педіатрія. Матеріали науково-практичної конференції «Новітні технології в педіатричній науці, практиці та освіті», присвяченої пам'яті академіка АМН України Б.Я. Резника Одеса, 8-9 квітня 2010 р. - 2010. - № 2. - С. 99-101.

14. Федорців О. Є. Психологічний портрет сучасного дошкільника / О. Є. Федорців, Н. Ю. Лучишин // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Матеріали 12 з'їзду педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії», 12-14 жовтня 2010 р. - Київ, 2010. - № 4 (440). - С. 146. (Здобувач провела підбір та обстеження дітей, аналіз отриманих результатів, підготувала тези до друку).

Анотація

Лучишин Н.Ю. Особливості адаптації дітей 4-5 років до дошкільного навчання з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - Педіатрія. - Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України, Тернопіль, 2011.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення системи діагностики та методів нормалізації адаптаційних можливостей дітей дошкільного віку на основі вивчення індивідуальних особливостей розвитку і визначення найбільш інформативних показників функціонального стану організму.

Встановлена гетерогенність контингенту дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади як за параметрами фізіологічних показників, якістю неспецифічних адаптаційних реакцій, так і за семіотикою захворювань. Факторами ризику у виникненні дезадаптації у дітей цієї вікової групи виступають неадекватний характер вигодовування у ранньому віці, підвищені, відносно середньовікових, показники фізичного розвитку та його дисгармонійність, сенсорно-плануючий тип психологічних рис особистості дитини, погіршення систолічної роботи серця, підвищений вплив симпатичної ланки вегетативного гомеостазу, незадовільної якості реагування серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження.

Серед дітей старшого дошкільного віку, які відвідують дошкільні навчальні заклади, виявлена значна частка (19,3 %) із симптомами гіперактивності. У цієї групи дітей діагностовано низькі резервні можливості ССС. Тому психологічне тестування з метою виявлення симптомів гіперактивності, індивідуальний підхід до виховання та фізичного навантаження дозволяє покращити адаптацію до мікросоціального середовища та якість життя дітей та їхніх батьків. Запропоновано алгоритм прогнозування розвитку порушень адаптації у дітей з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму, визначені рівні дезадаптації у дітей, що відвідують дошкільні навчальні заклади. Запропоновано диференційовану методику корекції дезадаптації у дітей, залежно від її рівня та наявності проявів гіперактивності.

Ключові слова: дошкільники, адаптаційні можливості, фізичний розвиток, серцево-судинна система, вегетативний гомеостаз, неспецифічні адаптаційні реакції, психологічний тип.

Аннотация

Лучишин Н.Ю. Особенности адаптации детей 4-5 лет к дошкольному образованию с учетом индивидуально-типологических характеристик организма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - Педиатрия. - Государственное высшее учебное заведение «Тернопольский государственный медицинский университет имени И. Я. Горбачевского» МЗ Украины, Тернополь, 2011.

Диссертация посвящена проблеме усовершенствования системы диагностики и методов нормализации адаптационных возможностей детей дошкольного возраста на основании изучения индивидуальных особенностей развития и определения наиболее информативных показателей функционального состояния организма.

Для решения поставленных задач проведено клиническое обследование 170 детей старшего дошкольного возраста - воспитанников дошкольных учебных заведений г. Тернополя и г. Збараж. Выбор методов прицельного обследования сердечно-сосудистой системы, вегетативного гомеостаза, физического развития и психологических особенностей были определены заданиями работы.

Проведенное исследование установило, что среди организованных детей 4-5-летнего возраста только 20,6 % можно считать здоровыми. У остальных детей отмечались нарушения различных органов и систем. Структура патологии была представлена заболеваниями верхних дыхательных путей (54,7 %), ортопедической патологией (50,0 %), заболеваниями желудочно-кишечного тракта (24,1 %), хирургической патологией (21,2 %), заболеваниями сердечно-сосудистой системы (10,7 %).

Показатели физического развития у (72,4±3,4) % детей были средними. (5,3±1,7) % составляли дети с высоким и (10,6±2,3) % - выше среднего уровнями физического развития. Количество детей с уровнем физического развития ниже среднего была в пределах (10,0±2,3) %, с низким - (1,7±0,9) %.

Для исследования психологических особенностей детей использовали типологию Д. Кейрси, на основании которой личности различают по способу ориентировки в ситуации, принятия решений и их реализации, обнаруживают различия в динамике стрессовых реакций и специфике течения патологических реакций. Более половины организованных детей дошкольного возраста владели чертами сенсорно-планирующего типа (54,4±4,1 %). Меньшим количеством детей были представлены группы с качествами сенсорно-импульсивного (18,8±3,2 %), интуитивно-логического (15,4±3,0 %) и интуитивно-эмоционального (11,4±2,6 %) психологических типов.

Изучение адаптационных возможностей организма детей дошкольного возраста показало, что удовлетворительным уровнем адаптационного потенциала владели только 54,7 % из них. Напряжение адаптационных возможностей обнаружили у 32,4 %, неудовлетворительный их уровень - в 11,2 % случаев, а срыв - у 1,8 % детей. Исходя из заданий работы, дошкольники с удовлетворительным уровнем адаптационных возможностей ССС составили I группу (n=93), а дети со сниженными показателями адаптационного потенциала - II группу (n=77). По возрасту и полу группы были однородными.

Сравнительный анализ показателей, включенных в программу обследования, у детей с разными уровнями адаптационного потенциала позволил выделить факторы риска по возникновению дезадаптации. Согласно полученным результатам, организованные дети с проявлениями дезадатации сердечно-сосудистой системы (ІІ группы) характеризовались дисгармоничным и резко дисгармоничным высоким физическим развитием по сравнению с детьми І группы (19,5 % против 9,7 %, ц=1,83, р <0,05). Клинический осмотр достоверно чаще выявлял патологию ЛОР-органов (79,2 %) и костно-мышечной системы (78,0 %). У детей с проявлениями дезадаптации установлено вегетативную дисфункцию в виде асимпатикотонического типа реактивности в 84,4 % случаях, удлинение интервала Q-T на ЭКГ у 12,3 %, снижение уровня эффективности функционирования сердечно-сосудистой системы (100,0 %). Проявления дезадаптации достоверно чаще проявлялись у детей с преобладанием психологических черт, характерных для сенсорно-планирующего (SJ) типа, определенного по методике Д. Кейрси: в 62,8 % случаев по сравнению с 46,8 % детей І группы (ц*= 1,98, р<0,05).

Уровень неспецифической резистентности у детей с различными адаптационными возможностями сердечно-сосудистой системы тоже отличался. Так, удовлетворительные адаптационные реакции (спокойная и повышенная активации) наблюдались чаще у детей І группы ((56,8±7,0) % по сравнению с (45,6±6,7) % детей ІІ группы (ц*=1,173, р>0,05)), в то время как неудовлетворительные типы (реакции стресса, тренировки и переактивации) - у детей с дезадаптацией ССС ((54,3±6,7) % против (43,1±7,0) % (ц*=1,178, р>0,05).

Среди детей старшего дошкольного возраста, которые посещают дошкольные учебные заведения, выявлена значительное количество с симптомами гиперактивности. У детей этой группы диагностированы низкие резервные возможности сердечно-сосудистой системы.

Учитывая физиологические и психологические особенности детей с различными уровнями дезадаптации, предложены дифференцированные методы коррекции адаптационных возможностей их организма путем использования витаминно-метаболической терапии (поливитаминный препарат и препарат аминоуксусной кислоты) у детей с I уровнем дезадаптации и объединение ее с комплексом оздоровительных физических упражнений (циклические движения, подвижные игры с элементами бега, прыжков, лазания) у детей со II уровнем дезадаптации. Детям, у которых были определены симптомы, свойственные для синдрома гиперактивности, дополнительно назначались занятия с психологом, направленные на снижение импульсивности и расторможенности.

Ключевые слова: дошкольники, адаптационные возможности, физическое развитие, сердечно-сосудистая система, вегетативный гомеостаз, неспецифические адаптационные реакции, психологический тип.

Summary

Luchyshyn N.Yu. Adaptation Features of 4-5 years Old Children to Preschool Education with Considering Individual Typological Characteristics of Their Organism. - Manuscript.

Thesis for a Master's degree of medicine in speciality 14.01.10 - Pediatrics. - State Higher Educational Establishment «I. Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University» - The Ministry of Health of Ukraine. - Ternopil, 2011.

Dissertation focuses on improving methods of diagnosis and normalization of adaptive capacities of preschool children based on the study of individual characteristics and determine the most informative of functional state of the body.

Heterogeneity of preschooler's which attend preschool education was installed as the parameters of physiological indicators, quality of nonspecific adaptive responses and for semiotic diseases. Risk factors of disadaptation manifestations in children in this age group are the inadequate nature of feeding at an early age, raised parameters of physical development, sensory- planning type of psychological features of the child's personality, violation of systolic heart, increased influence of the sympathetic part of vegetative homeostasis that is manifested in high rates of heart rate and blood pressure, poor quality of response of the cardiovascular system to dosed physical load.

Significant proportion (19,3%) preschool age children with symptoms of hyperactivity was determined. Low opportunities of cardiovascular system were diagnosed in this group of children. That is why psychological testing to identify the symptoms of this violation, an individual approach to education and physical activity for improved adaptation to microsocial environment and quality of life of children and their parents in general.

The algorithm for prediction of adaptation disorders in children, taking into account individual-typological characteristics of the organism was offered, the level of maladjustment in children was determined also. The differential correction method of maladjustment in children, depending on its level and the presence of manifestations of hyperactivity was represented.

Key words: preschool children, adaptation possibilities, physical development, cardiovascular system, vegetative homeostasis, nonspecific adaptation reactions, psychological type.

Перелік умовних скорочень

АП - адаптаційний потенціал

ВІ - вегетативний індекс

ДАТ - діастолічний артеріальний тиск

ЕКГ - електрокардіографія

ІМТ - індекс маси тіла

ІР - індекс Робінсона

ІФЗ - індекс функціональних змін

КВ - коефіцієнт витривалості

КЕК - коефіцієнт економічності кровообігу

КФС - коефіцієнт функціонального стану

ПЕК - показник ефективності кровообігу

ПТ - пульсовий тиск

ПЯР - показник якості реакції

САТ - систолічний артеріальний тиск

СОК - систолічний об'єм крові

ССС - серцево-судинна система

ЧСС - частота серцевих скорочень