Ранній гістогенез підшлункової залози у людини в умовах маткової та трубної імплантації

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДУ «КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО»

МАЙСТРУК МИКОЛА ІВАНОВИЧ

УДК 611.013.7/8 + 611 - 018 + 611.24 + 611.611

РАННІЙ ГІСТОГЕНЕЗ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ЛЮДИНИ

В УМОВАХ МАТКОВОЇ ТА ТРУБНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Сімферополь - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДE «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України (м. Сімферополь).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шаповалова Олена Юріївна, ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Волков Костянтин Степанович, ДВНЗ „Тернопільський медичний університет імені І.Я. Горбачевського”, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.

доктор медичних наук, професор Корольов Віталій Олександрович, ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України, професор кафедри медичної біології

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України (95006, АР Крим, м. Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трубна вагітність - досить поширена у всьому світі проблема і зустрічається в 1,5-2% від усіх вагітностей (R. Shao et all., 2009; E. Timmerman et all., 2008; S. Baruah et all., 2003). Вона є потенційною загрозою життя і головною причиною материнської смертності на ранніх термінах вагітності (G. Condous et all., 2009; M. Al-Azemi et all., 2009). Мало вивченими залишаються ембріони, що розвиваються при позаматковій імплантації і рідкісні роботи на цю тему опубліковані до 80-го року 20-го століття (А.П. Гормаков, 1954; А.И. Дворниченко, 1958; B.J. Poland et all., 1976). У нашій лабораторії асистентом Дем'яненком І.О. (І.О. Дем'яненко із співавт., 2006, 2007) вивчений розвиток дихальної системи у ембріонів людини при атиповій імплантації. У науковій літературі обговорюється можливість хірургічної переімплантації зародків з труби в матку (C.M. Garrone, P.R. Broso, 2000). Тому оцінка біологічної придатності і життєздатності таких зародків украй актуальна.

При матковій і трубній імплантації ПЗ властива схожа модель ембріогенезу, заснована на епітеліо-мезенхімних взаєминах. Проблема міжклітинних і міжтканинних взаємодій на різних етапах онтогенезу розглядалася в роботах вітчизняних і зарубіжних учених, але вона далека від завершення (В.А. Королев с соавт., 2010; В.Г. Черкасов та ін., 2002; Ю.Б. Чайковський та ін., 2006а; В.І. Шепітько та ін., 2006; Б.В. Троценко, И.А. Лугин, 2006; Н.П. Барсуков с соавт., 2008; К.С. Волков та ін., 2009). Дослідниками накопичений значний матеріал про будову і розвиток ПЗ (И.И. Бобрик, Л.М. Давиденко, 1991; В.М. Круцяк та ін., 1997; Е.Ю. Шаповалова, 2000; C. Amella et all., 2008; S. Ashizawa et all., 2004) у зародків людини, що розвивалися в матці. З'ясування міжтканинних взаємин у ранньому ембріогенезі людини, як складової частини ЕГ, важливе і в теоретичних аспектах, оскільки переважна більшість дослідницьких робіт проведена в культурі тканин лабораторних тварин (H. Matsushita et all., 2002; W. Li et all., 2005; T. Sagiyama et all., 2007), що не дозволяє повністю екстраполювати результати на процеси, що протікають in vivo у людини.

Апоптоз відбувається при нормальному ЕГ і важливий для підтримки балансу між старими нефункціонуючими КЛ і утвореними в результаті проліферації (I. Zusman et al., 2008; А.П. Милованов, С.В. Савельева, 2006). Відомості про особливості процесів апоптозу і проліферації КЛ закладок ПЗ відсутні. ембріональний гістогенез підшлунковий залоза імплантація

В період ембріогенезу в КЛ більшості органів з'являються рецептори гормонів Е і П, що роблять такі КЛ чутливими до цих гормонів (V. Pezzi et al., 2003; K.M. Stanfield et al., 2003; J. Takeyama et al., 2001). Для закладок ПЗ така інформація не виявлена.

Диференціювання строми ПЗ при матковій імплантації вивчене недостатньо (Ю.М. Галкина, 1999), а при трубній імплантації не описана взагалі. Відомості про терміни появи і локалізації різних типів колагену в ПЗ відсутні в доступній літературі.

Дані з питань зміни гістотопографії рецепторів Л в ПЗ, що розвивається, при матковій імплантації нечисленні і короткі і отримані часто на лабораторних тваринах (A.M. Yashchenko et al., 1990; U. Mikkat, I. Damm, 2001; D.J. Kelleher, D. Karaoglu, 2001; H. Matsushita, M. Takenaka, 2002). При трубній імплантації такі відомості відсутні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно із загальним планом наукових досліджень ДУ «Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського» з проблеми 07.03. і є фрагментом комплексної планової теми кафедри гістології, цитології та ембріології «Закономірності пренатального і постнатального гісто- і органогенезу при типовій і атиповій імплантаціїі». Шифр теми 02/26. Номер державної реєстрації 0104U009463.

Мета дослідження: Встановити на основі комплексного порівняльного аналізу ранніх етапів ембріонального гістогенезу органні особливості просторово-часового становлення міжтканинних взаємодій і перерозподілу глікополімерів у закладках підшлункової залози зародків, що розвивалися в матці, і при атиповій імплантації в маткових трубах.

Завдання дослідження:

1. Прослідкувати динаміку міжтканинних взаємин ЕП і М або ЕСТ в гістогенезі ПЗ в першому триместрі пренатального розвитку людини при типовій імплантації в стінку матки.

2. Прослідкувати динаміку міжтканинних взаємодій ЕП і М або ЕСТ в гістогенезі ПЗ в перші 60 діб пренатального розвитку людини при атиповій імплантації в стінку маткової труби.

3. Зіставити локалізацію і перерозподіл глікополімерів - рецепторів Л в епітеліальних і мезенхімних закладках ПЗ в ранньому ембріогенезі у ЗР при типовій і атиповій імплантації.

4. Вивчити індекс проліферації, апоптозу, готовності до апоптозу і антиапоптотичний індекс клітин ЕП і М або ЕСТ на етапах розвитку ПЗ в перші 12 тижнів ембріогенезу людини.

5. Прослідкувати терміни і динаміку появи і редукції Е- і П-залежних клітин ЕП і М або ЕСТ у процесі гістогенезу ПЗ в першому триместрі пренатального розвитку людини.

6. Виявити специфічні особливості локалізації і терміни появи КВ першого, другого, третього і четвертого типів і інших компонентів матриксу в гістогенезі волокнистої строми ПЗ в ембріональному і початку плодового періоду пренатального онтогенезу.

7. На підставі гістоморфологічних, гісто-, імуно- і лектиногістохімічних досліджень з адекватною статистичною обробкою проаналізувати органоспецифічні закономірності міжтканинних взаємин у структурах ПЗ зародків людини при типовій і атиповій імплантації.

Об'єкт дослідження: органні особливості раннього ембріонального гістогенезу підшлункової залози.

Предмет дослідження: ранній ембріональний гістогенез підшлункової залози людини при типової та атипової імплантації.

Методи дослідження: загальногістологічні - для вивчення структурних перетворень ПЗ при типовій і атиповій імплантації; гістохімічний - для вивчення змісту глікогену, глікопротеїнів, ГАГ і аргірофільних волокон в ПЗ; цитоспектрофотометричний - для визначення кількості ШИК-позитивних речовин в КЛ залози; імуногістохімічний - для вивчення локалізації і кількості КЛ в стані проліферації і апоптозу, КЛ з рецепторами Е і П і чотирьох типів КВ у стромі закладки ПЗ; лектиногістохімічний - для вивчення кількісного вмісту і гістотопографії глікополімерів-рецепторів Л в закладках ПЗ; морфометричні - для підрахунку кількості КВ чотирьох типів, КЛ у стані проліферації і апоптозу і КЛ з рецепторами Е і П; статистичні - для встановлення індексу проліферації, апоптозу, готовності до апоптозу і антиапоптотичного індексу КЛ ПЗ і достовірності порівняння вибірок лектиногістохімічного дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в роботі використовується порівняльний комплексний підхід до проблеми гістогенезу ПЗ при типовій і атиповій імплантації з використанням методів гістологічних, гісто-, імуно- і лектиногістохімічних досліджень, біометрії із статистичним аналізом, що дозволило достовірно порівняти особливості ЕГ ПЗ в нормі і при атиповій імплантації. Уперше представлена порівняльна характеристика їх послідовних гетерохронних гістогенетичних перебудов на ранніх термінах пренатального розвитку. Уперше проаналізовані взаємини між М і ЕП в нормі і при вищезгаданій патології. Уперше на значному ембріологічному матеріалі показаний ефект послідовного перерозподілу глікополімерів-рецепторів Л в КЛ, на їх поверхні і на позаклітинних тканинних структурах у процесі органоспецифічного диференціювання закладок ПЗ при трубній вагітності. Наново на досить великому матеріалі визначена послідовність біосинтезу і активність комплексу полісахаридної природи і їх роль у диференціюванні і структурних показниках ПЗ в нормі і при атиповій імплантації.

Уперше представлена характеристика процесів апоптозу і проліферації КЛ ПЗ на ранніх термінах пренатального розвитку. Уперше виявлені терміни появи і локалізація КВ першого, другого, третього і четвертого типів у волокнистій стромі залози. Вперше у ембріонів людини перших 12-ти тижнів розвитку виявлені КЛ, що мають рецептори гормонів Е і П у складі епітеліальних і мезенхімних закладок ПЗ, і зміна їх кількості в різні вікові періоди.

Практичне значення отриманих результатів. У роботі вивчений нормальний ембріогенез ПЗ ЗР людини, які розвиваються в матці за відсутності ушкоджувальних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, тому в практичному відношенні отримані результати можуть стати основою для розробки параметрів контролю нормальності розвитку органів in vivo і при клонуванні із стволової КЛ, попередження аномалій внутрішньоутробного розвитку і можливості їх корекції при впливі несприятливих екологічних чинників і пренатального стресу.

Виявлення КЛ, що містять рецептори гормонів Е і П в закладках ПЗ, розширює уявлення про вплив статевих гормонів, у тому числі і матері, на нормальний ембріогенез органів травної системи і свідчить про необхідність додавання жіночих статевих гормонів у культуральне середовище при точковому клонуванні залози.

Виявлення послідовності і термінів синтезу КВ різного типу в стромі ПЗ важливе для створення необхідної комірчастої структури для міграції епітеліальних клітин при клонуванні залози із стволової КЛ.

Картування глікополімерів, які є рецепторами Л, на оболонках КЛ, в їх цитоплазмі і на неклітинних структурах підшлункової залози в процесі нормального пренатального розвитку людини і зміненого при атиповій імплантації, необхідне для ранньої діагностики потенційно-злоякісних пухлинних клітин, що дозволить створити доступні лектиногістохімічні тест-системи для онкології і патологічної анатомії.

Отримані результати дослідження можуть бути враховані і використані в подальшій розробці теоретичних положень відносно ролі міжтканинних взаємин в ембріогенезі людини з порушеною імплантацією, а також біологічній придатності органів і тканин ЗР, що розвивалися у фаллопієвих трубах.

Отримані результати можуть бути використані в практиці акушерів-гінекологів, неонатологів, патологоанатомів і трансплантологів. Дані можуть бути використані в навчальному процесі на кафедрі гістології, цитології і ембріології, акушерства і гінекології, анатомії і патологічної анатомії.

Основні положення дисертаційної роботи впроваджені в навчальну, наукову і практичну роботу кафедр гістології, цитології і ембріології: ДЗ «Луганський державний медичний університет», Одеського національного медичного університету, Запорізького державного медичного університету, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», Харківського національного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет; кафедри анатомії людини Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою автора, в якій дисертант самостійно зібрав і проаналізував наукову літературу і патентну інформацію, сформулював мету і завдання дослідження. Претендент особисто провів збір і ретельний відбір ембріологічного матеріалу, його фіксацію з наступним ущільненням і виготовленням гістологічних зрізів, їх фарбування гістологічними, імуногістохімічними і логістохімічними методами, біометричні дослідження, статистичну обробку цифрових даних, аналіз і узагальнення отриманих даних. Автор апробував результати дослідження і підготував роботи до друку. У наукових публікаціях результатів дослідження за участю співавторів дисертантові належить основна частина вкладу.

Апробація результатів дисертації. Про результати дисертаційного дослідження, включені в дисертацію, доповіли на науково-практичній конференції «Теоретичні і практичні аспекти сучасної медицини» (Алушта, 2008), міжнародній науково-практичній конференції «Кафедра медичної біології СПбГМА ім. І.І. Мечникова - 100 років на службі Вітчизні" (С. -Петербург, 2008), 81-ій науково-практичній конференції студентів і молодих учених «Теоретичні і практичні аспекти сучасної медицини» (Сімферополь, 2009), науково-практичній конференції «Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології» (Тернопіль, 2009), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми функціональної морфології», присвяченій 100-річчю з дня народження професора Е.Д. Бромберг (Полтава, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми ембріологічних досліджень», присвяченій пам'яті професора В.А. Козлова (Дніпропетровськ, 2009), 82-ій міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених «Теоретичні і практичні аспекти сучасної медицини» (Сімферополь, 2010), на 5-му Національному конгресі АГЕТ України (Вінниця, 2010), науково-практичній конференції «Прикладні аспекти морфології», присвячена пам' яті професора Б.В. Шутки (Івано-Франківськ, 2010), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми морфології» (Тернопіль, 2010), ІІІ науковому симпозіумі «Морфогенез органів і тканин під впливом екзогенних факторів» (Алушта 2010).

Публікації. Основні матеріали дисертації викладені в 13 наукових публікаціях, 8 з яких надруковані в професійних, ліцензованих ВАК України виданнях (2 - моно, 6 - у співавторстві), 5 - в матеріалах наукових конференцій.

Матеріал і методи дослідження. Вивчені 119 ЗР людини, що розвивалися в матці за відсутності явно виражених ушкоджувальних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, отриманих при медичних абортах в 1-му і 2-му пологових будинках м. Сімферополя і в гінекологічному відділенні Луговської ЦРЛ Сімферопольського району. Крім того, були досліджені 42 ЗР людини, що розвивалися в маткових трубах, отриманих інтраопераційно в гінекологічному відділенні 6-ої міської лікарні і 1-го пологового будинку м. Сімферополя. Одночасно були використані серійні зрізи з колекції «Крим» Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського». ЗР фіксували 10% нейтральним формаліном. Оглядові препарати забарвлювали гематоксиліном і еозином (В.В. Семченко із співавт., 2006). Аргірофільні волокна визначали імпрегнацією сріблом за методом Гомори.

Гістохімічний метод дослідження. Глікоген і глікопротеїни виявляли ШИК-реакцією. Вміст глікогену в КЛ визначали шляхом оцінки різниці між кількістю ШИК-позитивних речовин у препаратах, заздалегідь оброблених б-амілазою при температурі 38 градусів за Цельсієм протягом однієї години (А. Хем, Д. Кормак, 1982). Кількість ШИК-позитивних речовин у зрізах вимірювали за допомогою цитоспектрофотометра, сконструйованого на базі ультрафіолетового мікроскопа МУФ-3М і спектрофотометра СФ-4А при довжині хвилі 575 нм. ГАГ виявляли за допомогою забарвлення толуїдиновим синім при різних значеннях рН (від 2,0 до 8,0) буфера Михаеліса. Зіставлення результатів вказаного забарвлення з реакцією ШИК дозволило уточнити гістотопографію ГАГ. Для диференціювання різних груп ГАГ застосовували метилування зрізів розчином 0,1н соляної кислоти в метанолі при 37 градусах за Цельсієм протягом 4-х годин (слабке метилування) і при 60 градусах за Цельсієм протягом 4-20 годин (сильне метилування). Наступне обмилення зрізів дозволило віддиференціювати базофілію, викликану карбоксильними групами, від базофілії сульфатованих з'єднань. Паралельно з вказаними забарвленнями застосовували методи ферментативного контролю (тестикулярна і стрептококова гіалуронідаза).

Імуногістохімічний метод дослідження. Імуногістохімічні дослідження проводили на серійних парафінових зрізах завтовшки 5мкм, поміщених на адгезивні скельця, покриті полілізином («Menzel-Glaser», Німеччина). Для звільнення антигенів після фіксації формаліном використовували теплове демаскування антигенів у мікрохвильовій печі «Samsung» при потужності 800 Вт протягом 10 хвилин в цитратному буфері при рН 6,0 (Д.Е. Коржевский, 2005). Для вивчення різних типів колагену первинними антитілами були моноклональні антитіла до колагену I типу (Isotype Ig G1, Chemicon International), колагену II типу (клон COLL - II, Isotype Ms Ig G1 - kappa, Chemicon International), колагену III типу (Isotype Ig G1, Chemicon International) і колагену IV типу (клон CIV 22, Dako Cytomation). Як розчинник антитіл використовували розчин Antibody Diluent (Dako Cytomation). Результат розцінювали як позитивний при випаданні солей хромогена на КВ ПЗ. Проліферативну активність вивчали за допомогою моноклональних антитіл Ki - 67 (MIB - 1), які ідентифікують ядерний антиген, присутній у більшості проліферативних КЛ. Для оцінки готовності КЛ до рецепторного апоптозу і обчислення індексу готовності до апоптозу використовували моноклональні антитіла до Fas-рецепторів (CD 95 / Apo 1). Для виявлення КЛ в стані апоптозу застосовували моноклональні антитіла до протеїну p53, який кодується геном - онкосупресором wt p53 (L.P. Fesus et all., 1991). Антиапоптотичний білок Bcl-2 пролонгує життя КЛ, блокуючи апоптоз. Присутність білка Bcl-2 визначали за допомогою моноклональних антитіл до білку Bcl-2. Продукти позитивної реакції накопичувалися в ядрах КЛ, а для Bcl-2 також у цитоплазмі КЛ.

Для виявлення КЛ залози, що мають рецептори Е і П, імуногістохімічні реакції проводили з використанням відповідних первинних антитіл до рецепторів Е (клон PdR636 фірми DAKO) і П (клон 1D5 фірм DAKO). Продукти позитивної реакції накопичувалися в ядрах КЛ.

Продукти позитивної реакції візуалізувалися за допомогою системи візуалізації En vision (DAKO) протягом 10 хвилин з кожним реактивом з біотинільованими антитілами і стрептавідин-пероксидазним комплексом. Потім проводили реакцію з хромогеном DAB (Dako Cytomation). Для адекватного представлення структури тканини зрізи додатково забарвлювалися гематоксиліном Майєра протягом 3 хвилин. З метою контролю методу була проведена серія досліджень з використанням позитивних і негативних зразків, які служили еталонами.

Лектиногістохімічний метод дослідження. Серійні зрізи після депарафінізації занурювали в 96-градусний етанол, а потім для інактивації ендогенної пероксидази інкубували 20 хвилин в метанолі, що містить 0,3% перекису водню. Препарати обробляли із застосуванням стандартних наборів НВК «Лектинотест» м. Львів у розведенні Л 1:50 за рекомендованою методикою (А.Д. Луцик із співавт., 1989). Візуалізацію місць зв'язування Л проводили в системі діамінобензидин-перекис водню. Контроль специфічності реакції здійснювали шляхом виключення зі схеми обробки препаратів діамінобензидину. Використовували Л: бузини чорної (SNA), специфічний до кінцевих нередукуючих залишків N-ацетилнейрамінової (сіалової) кислоти глікополімерів; арахісу (PNA), специфічний до бета-D-галактози; рицини (RCA), специфічний до (Я-D-галактози, екранованої сіаловою кислотою; сочевиці харчової (LCA), специфічний до альфа-D-манози; сої (SBA) і Л виноградного слімака (HPA), специфічні до N-ацетил-D-галактозаміну; бульб картоплі (STA), специфічний до N-ацетил-D-глюкозаміну; зародків пшениці (WGA), специфічний до N-ацетилнейрамінової кислоти і у меншій мірі до N-ацетил-D-глюкозаміну і бобовника анагіролистного (LABA), специфічний до б-L-фукози. Інтенсивність фарбування зрізів різними Л оцінювалася в балах.

Способи отримання і обробки статистичної інформації. Індекс проліферації, готовності до апоптозу і апоптозу, антиапоптотичний індекс визначали шляхом підрахунку кількості Ki - 67, CD 95 / Apo 1, p53 і Bcl-2-позитивних КЛ на 100 КЛ кожної закладки ПЗ при збільшенні х1350 з наступним обчисленням показника у відсотках в середньому за результатами усіх вивчених ЗР кожного віку. Аналогічно в ста КЛ кожної закладки підраховувалася кількість клітин з рецепторами Е і П.

Волокна, позитивні по відношенню експресії маркерів КВ I, II, III і IV типів, вивчали як мінімум на 5-ти зрізах. У кожному з них визначали кількість забарвлених в коричневий колір волокон в 10 полях зору на площі 502,08 мкм² (збільш. х 400 мікроскопа «Olympus CX - 41») за допомогою окулярної сітки за Г.Г. Автандиловим (Г.Г. Автандилов, 1991).

Цифрові дані цитоспектрофотометрії ШИК-реакції піддавали статистичній обробці з обчисленням перших параметрів розподілу: середньої арифметичної і стандартної помилки середньої.

Незалежні варіаційні ряди інтенсивності фарбування КЛ епітеліальних і мезенхімних закладок ПЗ різними Л, оцінювана в балах, піддана статистичному аналізу на предмет приналежності до однієї або різних генеральних сукупностей за допомогою непараметричного статистичного парного T-критерію Уїлкоксона.

Результати власних досліджень та їх аналіз. У базисні механізми, складові ЕГ, А.А. Клишов (А.А. Клишов, 1984), осучаснюючи концепцію А.Г. Кнорре (А.Г. Кнорре, 1971, 1977) включив єдиний комплекс координованих у часі і просторі процесів проліферації, диференціації, детерміації, інтеграції, функціональної адаптації і загибелі клітин. Реалізація цих процесів здійснюється на клітинному рівні і супроводжується фенотипічними змінами КЛ. Конкретні форми і міра їх вираження специфічні для кожної окремої тканини, що входить до складу різних органів Е.Ю. Шаповалова, И.А. Демьяненко, 2006; Б.В. Троценко, 2006; В.Ф. Шаторна, І.С. Шпонка, 2008; Т. А. Бойко, 2009). В той же час не виявлені роботи, що розглядають вплив на закономірності ЕГ атипової імплантації, зокрема в маткові труби, окрім вивченого в нашій лабораторії розвитку дихальної системи (Е.Ю. Шаповалова, И.А. Демьяненко, 2007). Ми досліджували і розкрили органні особливості деяких етапів ЕГ при обох типах імплантації: диференціацію, інтеграцію і частково спеціалізацію. При матковій імплантації розглянуті також такі параметри ЕГ ПЗ як проліферація і загибель КЛ. Ці дані доповнені дослідженням деталей вуглеводного обміну і перерозподілу глікополімерів, що призводять до інтеграції, спеціалізації і функціональної адаптації тканин закладок.

При матковій і трубній імплантації ПЗ властива схожа модель ембріогенезу, що полягає у впровадженні первинно двох епітеліальних тяжей в нижчерозташовану неущільнену мезенхіму брижі. Тяжі під впливом оточуючої М ростуть, повторно дихотомічно галузяться, диференціюються, чинячи у свою чергу вплив на М, що призводить до диференціювання останнього в різні похідні. Згодом дві закладки залози зливаються і утворюється одна ПЗ. До 12-ти тижнів розвитку при матковій імплантації принципове галуження в ПЗ закінчується. Утворюються протоки чотирьох порядків галуження і ацинуси.

При трубній вагітності спостерігається відставання в розвитку ЗР в середньому на 5 діб. Розвиток ПЗ також уповільнений і до кінця вивченого періоду - до 60 діб (зародки 26 мм довжини) є тільки зачатки закладок вивідних проток четвертого порядку. Ацинуси відсутні.

У кожен момент часу ПЗ має головну вивідну протоку, проксимальні закладки, які утворилися раніше, і дистальні закладки, які ще тільки утворюються. Епітеліальний пласт проксимальних відділів закладок, що галузяться, має більшу кількість рядів КЛ в порівнянні з дистальними. Тонка система рівноваги між проліферацією і апоптозом - ключовий механізм розвитку. КЛ вивідних проток, що закладаються, і ацинусів проявляють високу проліферацію і експресію антиапоптотичного гена Bcl-2, що дозволяє їм диференціюватися (мал. 1). Процеси апоптозу і готовності до рецепторного апоптозу понижені. За А.А. Клишовим - це зростаюча клітинна популяція. КЛ розвинених проток демонструють властивості клітинної популяції, що оновлюється, і однаково рідко діляться і гинуть шляхом апоптозу.

Мал. 1. Індекси проліферації, апоптозу, готовності до апоптозу і антиапоптотичний індекс клітин ЕП проток.

Антиапоптотичний ген Bcl-2 експресується в невеликій кількості клітин. КЛ з рецепторами CD95 одиничні (мал. 2). Серед КЛ головної вивідної протоки залози налічуються найнижчі показники вивчених індексів у порівнянні з ЕСТ інших наявних вивідних проток. Ці показники поступово знижуються.

Нами вивчена диференціація КЛ ПЗ, що виражається в синтезі цими КЛ рецепторів статевих гормонів Е і П, що дозволяє їм реагувати на сигнали другої інтегруючої системи як організму матері, так і ЗР. ЕГ залози на ранніх стадіях розвитку не регулюється статевим гормоном П. П важливий для утворення ацинусів і диференціювання їх КЛ і КЛ проток. Е контролюють ранні стадії галуження прострумової системи залози і диференціювання М в ЕСТ. Питання про джерела походження стероїдних статевих гормонів, що впливають на розвиток органів ембріонів і плодів, не вирішений остаточно. Можливо, вони потрапляють до ЗР з організму матері. Є роботи, що підтверджують можливість синтезу Е безпосередньо КЛ ембріональних нестатевих органів (E.V. Barker, 1994; W. Tang, 2006). В той же час є дослідження, яке свідчить, що плацента сама не може синтезувати Е, але може стимулювати їх синтез клітинами ембріональних органів (R. Voutilainen, 1986).

Мал. 2. Індекси проліферації, апоптозу, готовності до апоптозу і антиапоптотичний індекс клітин ЕСТ проток.

Вивчені і зіставлені закономірності гістохімічного диференціювання ПЗ, що розвивається, при обох видах вагітності. При типовій імплантації КЛ епітеліальних зачатків першим з полісахаридів, починаючи з 32-34 діб розвитку (ЗР 5,5 мм довжини), синтезують глікоген. Біосинтез глікопротеїнів починається з 42 діб розвитку (ЗР 13 мм довжини). Епітеліоцити ПЗ - до 52 діб (ЗР 23 мм довжини) - активніше синтезують енергетичний і пластичний біополімер глікоген. З біосинтезом цього гомоглікану на ранніх етапах ембріогенезу пов'язано становлення імунохімічних і захисних реакцій (Ю.Н. Шаповалов, Н.П. Барсуков, 1980; M. Post, B.T. Smith, 1988; J.W. Di Fiore, M.Wilson, 1994). Після цього віку біосинтез глікопротеїнів поступово зростає і переважає над біосинтезом глікогену при загальному збільшенні сумарних речовин ШИК-позитивних. У віці від 47 діб до 62 діб (ЗР 18 - 32 мм довжини) загальний вміст ШИК-позитивних речовин вищий в КЛ ЕСТ. При атиповій імплантації КЛ епітеліальних закладок ПЗ також першим з полісахаридів синтезують глікоген. Закономірності ускладнення вуглеводного обміну аналогічні таким при матковій імплантації. Проте максимум вмісту глікогену фіксується тільки на 57 добі (ЗР 27 мм довжини). У мезенхімних закладках кількість ШИК-позитивних з'єднань на третьому місяці розвитку не перевищує концентрацію таких в епітеліальних закладках. До кінця вивченого періоду вони продовжують збільшуватися і не знижуються на третьому місяці ембріогенезу, як в нормі.

Здатність клітин М залози при обох типах імплантації ускладнювати біосинтетичні процеси і активно секретувати компоненти основної речовини сполучної тканини - ГАГ - знаменує трансформацію їх в молоді фібробласти і появу ЕСТ. Спочатку синтезується гіалуронова кислота, потім складніші біополімери Ї хондроїтинсульфати А і З, а потім волокнистий компонент ЕСТ. Перша поява гіалуронової кислоти в ЕСТ капсули залози при матковій вагітності фіксується у віці 42 діб (ЗР 13 мм довжини), при трубній вагітності пізніше Ї у віці 53 діб (ЗР 20 мм довжини). Кількість синтезованих ГАГ і аргірофільних волокон поступово наростає відповідно до дистального градієнта закладок, що галузяться, утворюючи своєрідний каркас в стромі органів. Після застосування імуногістохімічного методу з моноклональними антитілами стало ясно, що аргірофільні волокна є КВ третього типу. Такі волокна з'являються першими в капсулі у ЗР у віці 45 діб (16 мм довжини) і навколо епітеліальних закладок проток, що розвиваються. Надалі тут же у ЗР у віці 50 діб (21?мм довжини) синтезуються КВ першого типу. КВ першого типу повторюють динаміку і гістотопографію КВ третього типу, але їх значно менше. КВ II типу присутні в стромі ПЗ після 62 діб розвитку (ЗР 32 мм довжини) і помітно не збільшуються кількісно і в товщину до кінця вивченого періоду ембріогенезу. КВ IV типу входять до складу базальної мембрани ендотелію кровоносних капілярів, починаючи з 11 тижнів гестації (ЗР 46-56 мм довжини). До 12-ти тижнів ембріогенезу в стромі ПЗ людини присутні КВ I, II і III типів у співвідношенні 2,8: 1,8: 6,2.

Нами виявлений ефект поступової зміни глікокон'югатів на поверхні і в цитоплазмі КЛ у процесі їх диференціації і органної спеціалізації, що відбивають послідовність включення різних механізмів диференціювання. Зокрема, на початкових етапах розвитку залози невелика кількість WGA-позитивних глікополімерів (з термінальними моносахаридними залишками N-ацетил-D-глюкозаміну і у меншій мірі N-ацетилнейрамінової кислоти) виявляються тільки на апікальній поверхні Е проток. Диференціювання Е до кінця вивченого відрізку ембріогенезу пов'язане з накопиченням WGA+ глікополімерів на апікальній поверхні Е і поява їх у невеликій кількості на всій цитолемі КЛ. При ектопічній імплантації відбувається дезинтеграція біосинтетичних процесів, що проявляється зміною термінів перебудови Л-рецепторних систем і зменшенням кількості рецепторів Л зародків пшениці в типових місцях локалізації.

Гістотопографія і характер розподілу рецепторів Л бузини чорної в епітеліальних і мезенхімних закладках ПЗ має незначну схожість з гістотопографією і перерозподілом рецепторів Л WGA в тих же закладках, незважаючи на деяку схожість вуглеводної специфічності Л. На ранніх стадіях органогенезу КЛ епітеліальних закладок залози синтезують багато глікополімерів з вуглеводною детермінантою N-ацетилнейрамінової кислоти, виявляються Л SNA, що зосереджені на апікальній поверхні Е і в меншій кількості на базальній поверхні. Міграція КЛ при галуженні проток пов'язана з накопиченням сіалірованих глікополімерів на базальній і апікальній поверхнях, а також у цитоплазмі. До кінця принципового галуження Ї до 12-ти тижнів ембріогенезу, рецептори Л бузини чорної піддаються редукції і нещільно лежать тільки в цитоплазмі клітин ацинусів і відгалужень проток 4-го порядку. При трубній імплантації кількість рецепторів Л бузини чорної в типових місцях локалізації зменшується.

При матковій вагітності глікопротеїни з кінцевими нередукуючими залишками N-ацетил-D-глюкозаміну, що виявляються Л бульб картоплі, в тканинах ПЗ відсутні. При трубній імплантації рецептори Л бульб картоплі з'являються в невеликих кількостях як в епітеліальних, так і в мезенхімних закладках. Особливо багата на ці рецептори апікальна поверхня ЕП вивідних проток.

З літературних джерел відомо, що в міру дозрівання ембріональних тканин відзначається тенденція до зменшення вмісту глікокон'югатів з кінцевими нередукуючими залишками Я-D-галактози (рецептори Л арахісу) і збільшенню вмісту сіалокон'югатів (R. Coapman, H. Cooper, 1986; Н.О. Амбарова та ін., 2009; Ю.В. Силкина та ін., 2009). В основі цього феномену найчастіше лежить механізм маскування кінцевих залишків Я-D-галактози сіаловою кислотою (О.Д. Луцик із співавт., 1986; B. Bernard, J. Font, 1982). Сіалірування залишків D-галактози пов'язане з підвищенням міграційних характеристик КЛ (A. Raedler, E. Raedler, 1985). Співвідношення D-галактоза / сіалова кислота на поверхні КЛ може служити регулювальником рівноважної системи адгезія-міграція у складі ранніх ЗР (D.W. De Simone, M. Spiegel, 1986; N. Milos, H.C. Wilson, 1986). Нами встановлено, що в епітеліальних зачатках ПЗ глікополімери з кінцевими нередукуючими залишками Я-D-галактози, що є рецепторами Л PNA, уперше з'являються в 11 тижнів ембріогенезу (ЗР 46-56 мм довжини). Л-позитивні з'єднання в дуже невеликих кількостях визначаються в базальній мембрані і на апікальній поверхні великих вивідних проток ПЗ, тобто в тих місцях, в яких галуження і пов'язана з цим міграція КЛ закінчується. У мезенхімних закладках ПЗ глікополімери з кінцевими нередукуючими залишками Я-D-галактози, що з'єднуються з Л PNA, в перші три місяці ембріогенезу відсутні. В епітеліальних закладках ПЗ глікополімери з кінцевими нередукуючими залишками Я-D-галактози, екранованою сіаловою кислотою, що зв'язується з Л рицини, уперше з'являються у ЗР у віці 43 діб (14 мм довжини) під час активного галуження прострумової системи залози. У кінці другого місяця розвитку (ЗР 14-27 мм довжини) гістотопографія їх дискретна: найбільш багата рецепторами Л апікальна поверхня великих проток. На третьому місяці ембріогенезу біосинтез цих з'єднань продовжує наростати і вони з'являються також у периферичних ділянках цитоплазми епітеліоцитів. Ми вважаємо, що цей факт пов'язаний з незавершеним виселенням прострумових епітеліоцитів, детермінованих убік клітин ендокринних острівців (P.L. Herrera, J. Huarte, 1994; A.C. Percival, J.M. Slack, 1999).

Галактозамінокон'югати, що виявляються Л арахісу, у найстаршого з вивчених ЗР при трубній вагітності у віці 60 діб (26 мм завдовжки) в закладках ПЗ, так само як при типовій імплантації, відсутні. Рецепторів Л рицини синтезується менше, ніж при матковій імплантації, особливо в епітеліальних закладках, що свідчить про порушення процесів адгезії і дезинтеграції рівноважної системи адгезія-міграція.

У підвищенні агрегаційних характеристик КЛ істотна роль глікокон'югатів з кінцевими залишками N-ацетил-D-галактозаміну (О.А. Хомутовский із співавт., 1986; M.C. Lee, T.C. Wu, 1983; И.В. Твердохлеб, И.С. Шпонька, 1989). В епітеліальних закладках залози рецептори Л SBA і HPA уперше з'являються на апікальній поверхні пласта у ЗР у віці 39 діб (11 мм довжини). Впродовж усього подальшого вивченого періоду ембріогенезу такі глікокон'югати накопичуються і до кінця 12-го тижня найбільше вони на базальній мембрані. При трубній вагітності кількість цих рецепторів зменшується, порушуючи процеси адгезії КЛ.

Відомо, що в ембріональному періоді маннозовмісні глікокон'югати (рецептори Л сочевиці) грають роль у специфічному пізнаванні КЛ її мішеней і в підвищенні міжклітинної адгезії (M.M. Brysk, S. Rajaraman, 1986; C.E. Hart, J.G. Wood, 1985). В епітеліальних закладках залози глікополімери із залишками Я-D-маннози, з'являючись уперше у ЗР у віці 43 діб (14 мм довжини) на апікальній поверхні і цитолемі КЛ пласта, до кінця другого місяця ембріогенезу зберігаються на одному рівні. Протягом третього місяця розвитку вони накопичуються на апікальній поверхні і з'являються на базальній мембрані ЕП і в меншій кількості - в цитоплазмі епітеліоцитів. Атипова імплантація веде до того, що біосинтез цих рецепторів у закладках залози змінюється в бік зменшення при тих же розмірах ЗР, що і при типовій імплантації, що свідчить про порушення процесів адгезії.

Нами отримано, що послідовність експресії і редукції глікополімерів, що є рецепторами використаних Л різної вуглеводної специфічності, і їх кількість у міру розвитку ЗР в перші 12 тижнів ембріогенезу в закладках ПЗ при типовій імплантації статистично достовірно відрізняється від таких в закладках залози при атиповій імплантації. Підсумовуючи дані, слід зазначити, що найбільш помітні перебудови Л-рецепторної системи в ПЗ відбувається при матковій імплантації в другій половині другого місяця пренатального онтогенезу, а при трубній імплантації - у кінці другого місяця.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вивчена актуальна проблема, яка торкається органих особливостей раннього ембріонального гістогенезу ПЗ у людини при матковій та трубній імплантації і отримані нові дані відносно порушень гістогенезу під впливом атипової імплантації, відомості про які, за даними літератури, відсутні.

1. Комплексне вивчення закономірностей раннього гістогенезу ПЗ людини при матковій і трубній імплантації виявило, що імплантація в маткові труби істотно порушує ранній ЕГ ПЗ. Відставання в розвитку органу при атиповій імплантації складає в середньому п'ять діб.

2. При матковій імплантації КЛ вивідних проток, що закладаються, і ацинусів проявляють високу проліферацію і експресію антиапоптотичного гена Bcl-2, що дозволяє їм диференціюватися. Процеси апоптозу і готовності до рецепторного апоптозу понижені. КЛ розвинених проток демонструють властивості оновлюваної клітинної популяції і однаково рідко діляться і гинуть шляхом апоптозу. Антиапоптотичний ген Bcl-2 Експресується в невеликій кількості КЛ. КЛ з рецепторами CD95 одиничні. Серед КЛ головної вивідної протоки ПЗ налічуються найнижчі показники вивчених індексів.

3. ЕГ ПЗ при типовій імплантації на ранніх стадіях розвитку не регулюється статевим гормоном П. П важливий для утворення ацинусів і диференціювання їх клітин і клітин проток. Е контролюють ранні стадії галуження прострумової системи залози і диференціювання М в ЕСТ.

4. Особливості ускладнення вуглеводного обміну аналогічні в усіх закладках ПЗ при обох типах імплантації. При трубній вагітності синтез глікогену і глікопротеїнів помітно понижений: в епітелії за рахунок глікопротеїнів, а в мезенхімних закладках - за рахунок глікогену.

5. Гістогенез похідних М ПЗ при обох типах імплантації характеризується дивергентним диференціюванням первинно однорідною М у відповідні мезенхімні похідні передусім в периепітеліальних зонах і навколо проксимальних епітеліальних закладок, і супроводжується накопиченням в них глікогену, глікопротеїнів, глікозаміногліканів, перерозподілом глікокон'югатів з термінальними залишками N-ацетил-D-глюкозаміну, сіалової кислоти, N-ацетил- D-галактозаміну і б-L-фукози. Диференціювання КЛ мезенхіми в молоді фібробласти ЕСТ пов'язана з редукцією і експресією різних вуглеводних детермінант при різних типах імплантації.

6. Першими з волокнистих компонентів строми ПЗ при нормальному ЕГ в капсулі і навколо епітеліальних закладок проток, що розвиваються, у ЗР у віці 45 діб (16 мм довжини) синтезуються аргірофільні волокна, що є КВ третього типу. КВ першого типу повторюють динаміку і гістотопографію КВ третього типу, але їх значно менше. КВ II типу присутні в стромі ПЗ після 62 діб розвитку (зародки 32 мм довжини) і помітно не збільшуються кількісно і в товщину до кінця вивченого періоду ембріогенезу. КВ IV типу входять до складу базальної мембрани ендотелію кровоносних капілярів, починаючи з 11 тижнів гестації (зародки 46-56 мм довжини). При трубній імплантації синтез волокнистих компонентів строми залози запізнюється.

7. Закономірності перерозподілу глікополімерів, що є рецепторами використаних Л різної вуглеводної специфічності, і їх кількість у міру розвитку ЗР в перші 12 тижнів ембріогенезу в закладках ПЗ при типовій імплантації не відповідає таким при атиповій імплантації. Найбільш помітні перебудови Л-рецепторної системи при матковій імплантації відбуваються з другої половини другого місяця пренатального онтогенезу, а при позаматковій - у кінці другого місяця.

8. При типовій імплантації між базальною мембраною ЕП і цитолемою клітин що лежать під М, і ЕСТ протягом перших трьох місяців ембріогенезу зберігається відповідність гістотопографії і перерозподіли галактокон'югатів (рецептори Л арахісу), сіало- і N-ацетил-D-глюкозамінокон'югатів (рецептори Л зародків пшениці і бузини чорної), а у N-ацетил-D-галактозамінокон'югатів (рецептори Л сої і виноградного равлика), фукозокон'югатів (рецептори Л сочевиці) і манозокон'югатів (рецептори Л бобовника анагіролистного) такої схожості немає. При атиповій імплантації зберігається відповідність гістотопографії і перерозподіли N-ацетил-D-глюкозамінокон'югатів (рецептори Л бульб картоплі) і фукозокон'югатів (рецептори Л сочевиці).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При оцінці біологічної придатності КЛ і тканин ЗР, що розвивалися в маткових трубах, слід враховувати, що імплантація в маткові труби істотно порушує ЕГ ПЗ.

2. Картування локалізації глікополімерів, які є рецепторами Л, в ПЗ в нормальному пренатальному розвитку людини може бути використано для ранньої діагностики потенційно злоякісних пухлинних КЛ, що дозволить створити доступні лектиногістохімічні тест-системи для онкології і патологічної анатомії.

3. Картування чотирьох типів колагену в стромі, проліферуючих КЛ і КЛ в стані апоптозу, КЛ з рецепторами Е і П в процесі нормального ембріонального органогенезу ПЗ людини може бути використано для розробки параметрів нормального пренатального органогенезу цього органу при точковому клонуванні.

4. При створенні колагенової комірчастої структури для вирощування ПЗ із стволової КЛ необхідно на початку використовувати колаген третього типу, а потім додавати колаген першого типу.

5. При вирощуванні ПЗ із стволової КЛ в культуральне середовище необхідно додавати гормони Е і П, які контролюють розвиток цього органу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Майструк Н.И. Особенности биосинтеза полисахаридов и волокнистого каркаса поджелудочной железой и окончательной почкой в раннем эмбриогистогенезе у человека при маточной имплантации / Н. И. Майструк, Т. А. Бойко, Е. Ю. Шаповалова // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - Т. 11, № 2. - С. 182-186. (Особисто здобувачем проведений огляд літератури, зібрані ембріони та плоди людини, виготовлені та пофарбовані препарати, зроблені висновки).

2. Майструк М. І. Закономірності появи і локалізації коллагену І, II, III та IV типів в ранньому ембріогістогенезі підшлункової залози у людини при типовій імплантації / М. І. Майструк, О. Ю. Шаповалова, І. А. Дем'яненко // Світ медицини та біології. - 2009. - № 3. - С. 119-122. (Особисто здобувачем проведений огляд літератури, виготовлені та пофарбовані препарати, проведено узагальнення результатів).

3. Майструк Н. И. Органные особенности процессов пролиферации и апоптоза клеток поджелудочной железы у зародышей человека при маточной имплантации / Н. И. Майструк, Е. Ю. Шаповалова // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т. 12, № 4. - С. 121-124. (Особисто здобувачем проведений огляд літератури, зібрані ембріони та плоди людини, виготовлені та пофарбовані препарати, зроблені виводи).

4. Майструк Н. И. Перераспределение галактозаминоконъюгатов в раннем гистогенезе поджелудочной железы человека при типической и атипической имплантации / Н. И. Майструк // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 3. - С. 111-113.

5. Майструк Н. И. Влияние эктопической имплантации зародышей человека на особенности межклеточной адгезии клеток эпителиальных и мезенхимных закладок поджелудочной железы / Н. И. Майструк, Е. Ю. Шаповалова // Морфологія. - 2009. - Т. 3, № 3. - С. 70-74. (Особисто здобувачем проведений огляд літератури, зібрані ембріони та плоди людини, виготовлені та пофарбовані препарати, зроблени висновки).

6. Майструк Н. И. Особенности клеточной пролиферации и гибели в процессе раннего эмбрионального гистогенеза первичной почки и поджелудочной железы у зародышей человека / Н. И. Майструк, Т. А. Бойко, Е. Ю. Шаповалова, И. А. Демьяненко // Вісник морфології. - 2010. - Т. 16, №2. - С. 307-312. (Здобувач охарактеризував морфологію клітин, виконав статистичну обробку, сформулював висновки, підготував матеріал до друку).

7. Майструк М. І. Використання імуно-гістохімічного методу для визначення рецепторів естрогенів і прогестерону в органогенезі підшлункової залози ембріонів людини при матковій імплантації / М. І. Майструк // Галицький лікарський вісник. - 2010. - Т. 17Б №2, Ч.2. - С. 76-77.

8. Майструк Н. И. Динамика изменения факторов адгезии клеток в раннем гистогенезе поджелудочной железы у человека при маточной и трубной беременности / Н. И. Майструк, Е. Ю. Шаповалова, И. А. Демьяненко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2010. - Т. 146, Ч. VI. - С. 60-64. (Здобувач виготував та пофарбував препарати, виконав статистичну обробку, сформулював висновки, підготував матеріал до друку).

9. Майструк Н. И. Гистотопография гликополимеров c углеводными детерминантами сиаловых кислот и N-ацетил-D-глюкозамина в раннем гистогенезе поджелудочной железы типично имплантированных эмбрионов человека / Н. И. Майструк, Е. Ю. Шаповалова // Вопросы морфологии XXI века: матер. междун. наук.-практ. конф. „Кафедра медицинской биологии СПбГМА им. И.И. Мечникова - 100 лет на службе Отечеству” (27 ноября 2008, С.-Петербург). - С. 327-332. (Особисто здобувачем проведений огляд літератури, зібрані ембріони та плоди людини, виготовлені та пофарбовані препарати, зроблені висновки).

10. Майструк Н. И. Коллагены I, II, III и IV типов формируют соединительнотканный каркас поджелудочной железы эмбрионов человека / Н. И. Майструк, Е. Ю. Шаповалова // Теоретические и практические аспекты современной медицины: Матер. междун. наук.-практ. конф. студ. и мол. уч. (23-24 апреля 2009, Симферополь). - Симферополь, 2009. - С. 19. (Здобувач охарактеризував морфологію клітин, виконав статистичну обробку, сформулював висновки, виступив з доповіддю).

11. Майструк Н. И. Гистотопография сиало- и N-ацетил-D-глюкозаминоконъюгатов в раннем гистогенезе поджелудочной железы у человека в условиях типической и атипической имплантации / Н. И. Майструк, Е. Ю. Шаповалова, И. А. Демьяненко // Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології: матер. наук.-практ. конф. (10-11 червня 2009, Тернопіль . - Тернопіль, 2009. - С. 110-112. (Здобувач охарактеризував морфологію клітин, виконав статистичну обробку, сформулював висновки, виступив з доповіддю).

12. Майструк Н. И. Экспрессия рецепторов половых гормонов в раннем гистогенезе поджелудочной железы у человека при типической имплантации / Н. И. Майструк, Е. Ю. Шаповалова // Актуальні проблеми морфології: матер. наук.-практ. конф. (16-17 квітня 2010, Тернопіль . - Тернопіль, 2010. - С. 98-99. (Здобувач охарактеризував морфологію клітин, виконав статистичну обробку, сформулював висновки, виступив з доповіддю).

13. Майструк Н. И. Равновесие между пролиферацией и апоптозом клеток обусловливает эмбриогенез поджелудочной железы у зародышей человека при маточной имплантации / Н. И. Майструк, Э. С. Аджихалилова // Теоретические и практические аспекты современной медицины: матер. 82-й междун. науч.-практ. конф. студ. и мол. уч. (28-30 апреля 2010, Симферополь). - Симферополь, 2010. - С. 35-36. (Особисто здобувачем проведений огляд літератури, зібрані ембріони та плоди людини, виготовлені та пофарбовані препарати, зроблені висновки).

АНОТАЦІЯ

Майструк М. І. Ранній гістогенез підшлункової залози у людини в умовах маткової і трубної імплантації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальностю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. - ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України. - Сімферополь, 2011.

Проведене на ембріонах людини перших 12 тижнів ембріогенезу при матковій імплантації і 60 діб при трубній імплантації морфологічне, гісто-, імуно- і лектиногістохімічне і морфометричне дослідження дозволило встановити, що імплантація в маткові труби істотно порушує ЕГ підшлункової залози. Відставання в розвитку органу при атиповій імплантації складає в середньому п'ять діб.

При матковій імплантації КЛ вивідних проток і ацинусів, що закладаються, проявляють високу проліферацію і експресію антиапоптотичного гена Bcl-2, що дозволяє їм диференціюватися. ЕГ на ранніх стадіях розвитку не регулюється П. Е контролюють ранні стадії галуження прострумової системи залози і диференціювання мезенхіми в ЕСТ.

Прослідкували утворення строми підшлункової залози і послідовність та терміни появи колагенових волокон чотирьох типів, а також ефект перерозподілу глікополімерів - рецепторів Л в клітинах і міжклітинній речовині в процесі органоспецифічного диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок і участь цих молекул в епітеліо-мезенхімних взаєминах, які залежать від типу імплантації зародка.

Ключові слова: ембріони людини, трубна вагітність, підшлункова залоза, лектини, гістохімія, апоптоз, проліферація, гормони, епітеліо-мезенхімні взаємини.

АННОТАЦИЯ

Майструк Н. И. Ранний гистогенез поджелудочной железы у человека в условиях маточной и трубной имплантации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология, эмбриология. - ГУ «Крымский государственный медицинский университет имени С.И. Георгиевского» МЗ Украины. - Симферополь, 2011.