Профілактика і лікування гестаційних та перинатальних ускладнень у вагітних з цукровим діабетом

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

УДК: 618.3-06-08+616.379-008.64]-053.31-084

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ ГЕСТАЦІЙНИХ ТА

ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ

З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

Галенко

Яна Анатоліївна

Донецьк

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Донецькому національному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, доцент

ТАЛАЛАЄНКО ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Донецький національний медичний університет

ім. М. Горького МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології №2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ПОТАПОВ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

ЖУК СВІТЛАНА ІВАНІВНА,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України, м. Київ,

професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться " 14 " квітня 2010 р. о 12-00 год. на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному

інституті медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного

університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, проспект Панфілова, 3)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного

медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16)

Автореферат розісланий " 11 " березня 2010 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук О.М. Долгошапко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. За даними ВООЗ, в економічно розвинутих країнах світу до 4-6 % населення хворіє на цукровий діабет (ЦД), і кожні 13-15 років кількість цих хворих подвоюється (T. Solon, 2008; В.І. Медведь, 2003; В.С. Вернігородський, 2003). В Україні офіційно зареєстровані хворими на це захворювання 2,4 % населення (Постанова КМУ, 2009). Серед вагітних частота випадків захворювання на ЦД складає 1,5-2 % від загальної кількості пологів (М.В. Федорова, 2002; Т.В. Авраменко, 2005). В даний час досягнуті значні успіхи в розумінні патофізіології та молекулярної біології ЦД. Не дивлячись на це, ЦД приводить до розвитку таких тяжких ускладнень при вагітності, як невиношування, прееклампсія, багатоводдя, інфекції сечовивідних шляхів (С.І. Жук, 2008, J. Modder, 2008).

Відомо, що діти від матерів з ЦД часто мають гіпоксичне ураження ЦНС, діабетичну фетопатію (Т.В. Авраменко, 2000; Є.Б. Базілів, 2002; В.О. Потапов, 2008, C.M. Scifres, 2008). Окрім цього, у цих новонароджених порушена адаптація і висока захворюваність в постнатальному періоді, а перинатальна смертність досягає 50-120‰ (М.В. Федорова, 2001; Т.В. Авраменко, 2004; Г.П. Лаку, 2006). Проте, до цих пір не проведена оцінка ризиків формування гестаційної і перинатальної патології у цієї категорії вагітних. Хоча відомо, що тільки оцінка ризиків з позицій доказової медицини дає інформацію про корисність або шкідливість якої-небудь дії.

До теперішнього часу досить добре вивчені зміни матково-плодово-плацентарного кровотоку у вагітних з ЦД (В.В. Чуприна, 2003; В.М. Запорожан, 1999). Невивченим залишається стан ниркового кровотоку у вагітних з ЦД, хоча, за даними більшості авторів, ураження нирок розвивається насамперед у цих пацієнток (Л.Ю. Гладка, 2003; І.Н. Гріцай, 2005; О.Р. Баїв, 2007; О.В. Ісламова, 2007). Зміни ниркового кровотоку, на нашу думку, можуть впливати на формування гестаційної і перинатальної патології при ЦД.

Проведені в Донецькому національному медичному університеті пріоритетні дослідження стану біологічних рідин показали значні зміни тензіореометричних параметрів у хворих на ЦД (В.М. Казаков і співавт., 1997; О.В. Синяченко і співавт., 2000). Слід зазначити, що у вагітних з ЦД тензіореометрія біологічних рідин до наших досліджень не проводилася, а вона також може мати безпосереднє відношення до патогенезу формування гестаційних і перинатальних ускладнень при цій патології матери.

Не дивлячись на велику кількість досліджень, присвячених профілактиці і лікуванню гестаційних і перинатальних ускладнень при ЦД, частота їх продовжує залишатися дуже високою, а результати вагітності не завжди сприятливими (В.М. Запорожан, 2001; М.Р. Русова, 2003). Останніми роками з'явилося багато повідомлень про позитивний вплив озонотерапії на характер перебігу багатьох патологічних процесів при вагітності, доведена її безпека для внутрішньоутробного плода (Г.О. Гречканев, 2001; В.І. Гріщенко, 2005, Ю.О. Талалаєнко, 2006). Проте досліджень, що стосуються застосування медичного озону у вагітних з ЦД в профілактиці і лікуванні гестаційних і перинатальних ускладнень, в світі не проводилося.

Все вищевикладене підтверджує актуальність виконання досліджень, спрямованих на оцінку ризиків розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень при ЦД, вивчення гемодинамічних і біофізичних особливостей гомеостазу при цій патології, розробку нового методу профілактики і лікування гестаційних та перинатальних ускладнень у вагітних з ЦД.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом теми науково - дослідницької роботи Донецького національного медичного університету ім. М. Горького "Нові напрямки в рішенні проблем діагностики і комплексного лікування ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду" (№ держреєстрації: 0101U007974, шифр: МК 02.04.03, терміни виконання 01.2002 - 12.2005 рр.) та НДР МОЗ України "Розробити профілактичні і лікувальні технології використання методів трансфузіологічної гемокорекції для вагітних і породіль з ускладненим перебігом гестаційного і пуерперального періодів та їх новонароджених" (№ держреєстрації 0105U008708, терміни виконання 01.2006 - 12.2008).

Мета дослідження. Знизити кількість гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з цукровим діабетом, шляхом створення комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію гемодинамічних і біофізичних порушень при даному виді патології.

Завдання дослідження:

1. Провести ретроспективний аналіз випадків ЦД у вагітних та оцінити ризики формування у них гестаційних і перинатальних ускладнень.

2. Вивчити стан ниркового кровотоку методом допплерометрії, а також біофізичні властивості крові й сечі методом тензіореометрії у вагітних на тлі ЦД та у здорових вагітних.

3. Оцінити вплив загальноприйнятого і запропонованого методів лікування з включенням озонотерапії на допплерометричні та тензіореометричні показники у вагітних з ЦД.

4. Дати оцінку морфологічним особливостям плацент вагітних з ЦД, що отримали різні схеми лікування.

5. Оцінити вплив загальноприйнятого і запропонованого методів лікування на розвиток гестаційних та перинатальних ускладнень у вагітних з ЦД.

Об'єкт дослідження: гестаційні та перинатальні ускладнення у вагітних з цукровим діабетом.

Предмет дослідження: стан ниркового кровотоку, фізико-хімічні властивості крові й сечі у вагітних, які страждають на цукровий діабет, і здорових вагітних, морфологічні особливості плацент вагітних з цукровим діабетом.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, хроматографічні, тензіометричні, реометричні, морфологічні, бактеріологічні, допплерометричні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Ш На основі проведення ретроспективного аналізу випадків ЦД у вагітних вперше оцінені ризики формування у них гестаційної та перинатальної патології і встановлено, що при ЦД відбувається значне підвищення абсолютного ризику (АР) і відносного ризику (ВР) розвитку даних ускладнень.

Ш Вперше доведено, що зміни допплерометричних показників ниркового кровотоку (зменшення V макс, V мін і збільшення індексу резистентності (ІР) та систоло-діастолічного співвідношення (С/Д)) і тензіореометричних показників крові й сечі (зниження поверхневого натягу (ПН) 2, ПН3, ПН4 і збільшення в'язкоеластичності (ВЕ) і часу релаксації (ЧР) крові, а так само збільшення ПН2, ПН3, ПН4, ВЕ, ЧР сечі) у вагітних з ЦД можуть бути додатковими критеріями діагностики розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень при даному виді патології.

Ш Доповнені окремі ланки патогенезу гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з ЦД, пов'язані зі змінами допплерометричних і тензіореометричних показників.

Ш Вперше встановлені кореляційні зв'язки між допплерометричними показниками ниркового кровотоку і тензіореометричними показниками крові й сечі у вагітних з ЦД, що дозволило поліпшити контроль за ефективністю лікувальних заходів.

Ш Вперше встановлено, що додаткове призначення озонотерапії має позитивний вплив на допплерометричні та тензіореометричні показники гомеостазу, морфологію плаценти, що дозволило рекомендувати озонотерапію для лікування вагітних, хворих на ЦД.

Ш Вперше доведена висока ефективність запропонованого методу в профілактиці й лікуванні гестаційних та перинатальних ускладнень у вагітних з ЦД.

Практичне значення отриманих результатів. Для діагностики порушень мікроциркуляції у вагітних з ЦД запропоновано визначення у них допплерометричних показників ниркового кровотоку V макс, V мін, ІР, С/Д, а для визначення зміни властивостей реології крові у цих пацієнток рекомендується дослідження тензіореометричних показників сироватки крові ПН2, ПН3, ПН4, ВЕ і ЧР в другому триместрі вагітності.

Розроблено комплекс патогенетично обґрунтованих немедикаментозних заходів щодо попередження розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з ЦД. Доведена висока ефективність озонотерапії в профілактиці й лікуванні цих ускладнень у вагітних з даною патологією.

Вперше розроблено і впроваджено в практичну охорону здоров'я спосіб лікування пієлонефриту при вагітності на тлі ЦД з включенням озонотерапії (деклараційний патент України на корисну модель № 22757, МПК А61к47/08. Заява № u200613545 від 20.12.2006. Опубл. 25.04.2007. Бюл. №5).

Практичне значення виконаної роботи полягає в реальній доступності запропонованих методів і рекомендацій для лікарів акушерських стаціонарів, пологових будинків і жіночих консультацій.

Впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи впроваджені в практику роботи пологових відділень і відділень патології вагітності Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства, Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, Науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї, міської клінічної лікарні №6 м. Донецька.

Особистий внесок здобувача. Власний внесок здобувача в отриманні результатів дослідження є основним і полягає у виборі теми, визначенні мети і завдань дослідження. Дисертанткою проведено самостійно ретроспективний аналіз всіх випадків пологів у жінок з ЦД і розрахунок відносного ризику виникнення гестаційних та перинатальних ускладнень у цих пацієнток. Самостійно проведено комплексне обстеження і лікування за допомогою запропонованого методу, збір матеріалу послідів, накопичення і ведення первинної документації вагітних з неускладненим перебігом вагітності та з ЦД, а також їх новонароджених. Дисертантка самостійно виконувала статистичну обробку і аналіз отриманих результатів дослідження, самостійно патогенетично обґрунтувала необхідність застосування озонотерапії у вагітних з ЦД для лікування і попередження у них розвитку і прогресу гестаційних та перинатальних ускладнень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на науково-практичних конференціях "Актуальні питання акушерства, гінекології і перинатології" (Судак, 2005); "Стан і перспективи розвитку урології в Донецькій області" (Донецьк, 2005); на IX міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2005); IV науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні аспекти застосування озону в медицині та екології" (Євпаторія, 2005); науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України "Актуальні питання перинатології" (Львів, 2005); XII з'їзді акушерів-гінекологів України з міжнародною участю "Репродуктивне здоров'я в XXI столітті" (Донецьк, 2006); 71-й міжнародній науково-практичній конференції молодих учених "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології і фармації" (Донецьк, 2009), науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України "Невідкладні стани в акушерстві, гінекології і дитячій гінекології" (Чернівці, 2009). Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 робіт, з них 9 статей у виданнях ВАК України, 1 деклараційний патент України на корисну модель, 2 тези конференцій. Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 164 сторінках друкарського тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел: всього 196, зокрема 129 вітчизняних і 67 іноземних (об'ємом 22 сторінки). Робота проілюстрована 33 таблицями і 11 малюнками, які займають 36 повних сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення поставлених завдань нами були висунуті наступні робочі гіпотези, підтвердити які належало нашими дослідженнями:

1. Цукровий діабет у вагітних сприяє підвищенню ризиків розвитку гестаційних та перинатальних ускладнень, приводить до зміни допплерометричних показників ниркового кровотоку і тензіореометричних показників біологічних рідин.

2. Запропонований метод лікування, який враховує дані зміни, приводить до їх нормалізації і сприяє зниженню частоти формування гестаційних та перинатальних ускладнень у цих вагітних.

Виконання дисертаційної роботи проводилося в 3 етапи.

На I етапі з метою з'ясування поширеності ЦД було проведено ретроспективне дослідження 7953 історій пологів з архівного матеріалу ДРЦОМД, ДОКТМО, пологових будинків м. Макіївки. З них було відібрано 418 історій пологів для детальнішого вивчення і дослідження ризиків виникнення гестаційних і перинатальних ускладнень при ЦД (130 історій пологів вагітних з ЦД, які склали групу А, та 288 історій пологів вагітних без ЦД і без тяжкої акушерської та соматичної патології, які склали групу В).

На II етапі для встановлення патогенетичних ланок гестаційних і перинатальних ускладнень, а також впливу запропонованої терапії на показники, що вивчаються, було проведено клініко-лабораторне дослідження (рандомізоване контрольоване випробування "до-після"). Обстежено 80 пацієнток, хворих на ЦД, яких розділили на основну групу і групу порівняння. Основну групу склали 35 вагітних з ЦД, яким разом із стандартним лікуванням внутрішньовенно вводили озонований фізіологічний розчин відповідно до методичних рекомендацій, затверджених МОЗ України (В.І. Грищенко, В.В. Ганічев і співавт., 2005). Озонотерапію проводили шляхом внутрішньовенних інфузій озонованого фізіологічного розчину в кількості 5-7 процедур. Озонування фізіологічного розчину здійснювали на апараті "Озон УМ-80" (Харків, Україна), концентрація озону в газовій суміші складала 0,5-1,5 мг/л в 400 мл флаконі, тривалість озонування становила 15 хв. До групи порівняння увійшли 45 вагітних з ЦД, яким призначали загальноприйняту, максимально стандартизовану схему терапії ЦД відповідно до наказу МОЗ України № 582 від 15.12.2003р. Контрольну групу склали 30 соматично здорових вагітних. Вагітних основної групи і групи порівняння обстежували двічі: до призначення лікування і після завершення курсу терапії.

На III етапі були вивчені морфологічні особливості 80 плацент пацієнток, які страждають на ЦД: 35 вагітним з ЦД був проведений запропонований нами метод лікування, 45 вагітних з ЦД отримали загальноприйнятий метод лікування. На цьому ж етапі був проведений аналіз перинатальних ускладнень в 75 випадках пологів у вагітних з ЦД. З них 35 вагітним призначали запропонований нами метод лікування, і 40 вагітних з ЦД, які отримали загальноприйнятий метод лікування ЦД.

Розрахунок ризиків виконували в пакеті комп'ютерної ліцензійної програми "MedStat" (Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов і співавт., 2006). Оцінювали абсолютний ризик - відношення числа хворих, у яких виник певний клінічний результат (в даному випадку виникнення гестаційних та перинатальних ускладнень) в групах вагітних до загального числа вагітних у відповідній групі. Також розраховували відносний ризик - відношення АР гестаційних і перинатальних ускладнень в групах вагітних, який показав силу зв'язку між ЦД у матери і виникненням даних ускладнень.

При клініко-лабораторному дослідженні були вивчені соматичний, гінекологічний, акушерський та інфекційний анамнез жінок, їх вік і соціальне положення; проведені загальноклінічні дослідження, що включають вивчення загального клінічного аналізу крові й сечі, біохімічного аналізу крові, аналізу виділень з піхви; рівень в крові глікозильованого гемоглобіну; тензіореометричні показники крові та сечі.

Рівень глюкози в крові визначали глюкозооксидазним методом стандартними наборами виробництва Росії. Глюкозу в сечі визначали за допомогою наборів виробництва Чехії "Lachema" (В.В. Меньшиков, 1987). Рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1C) визначали хроматографічним методом (В.В. Меньшиков, 1987; В.О. Королев, 2005).

Тензіореометричне дослідження включало визначення динамічного ПН і аналіз форми осесиметричних крапель. Дослідження динамічного ПН сечі й сироватки крові проведене за допомогою методу максимального тиску в бульбашці на комп'ютерних тензіометрах МРТ-1 і МРТ-2 (Lauda, Німеччина). Результати дослідження представляли у вигляді тензіограм - кривих залежності ПН від часу, на яких комп'ютер визначав крапки, що відповідають t=0,01 с (ПН1), t=1 с (ПН2), t>100 с (ПН3). Крім цього, вивчали кут нахилу кривих тензіограм (КНК) (В.М. Казаков, Р. Міллер і співавт., 1997).

Метод аналізу форми осесиметричних крапель проводили за допомогою апарату ADSA - Toronto (Канада), на якому визначали ПН4 (t від 100 до 10000 с і більше), зміни фазового кута (ФК) - кута між амплітудними значеннями деформації. За допомогою ADSA оцінювали реологічні властивості сечі й сироватки крові - модуль ВЕ при швидкій стресовій деформації розширення поверхні і ЧР, тобто час повернення моношару до свого початкового стану (A.V. Makievski, R. Miller, V.B. Fainerman et al., 1998).

Бактеріологічне дослідження статевих шляхів і сечі включало визначення видового і кількісного складу мікрофлори відповідно до наказу № 59 МОЗ України від 12.03.2003р.

Ультразвукове дослідження (УЗД) матки і плода проводили на апараті Simens Sonoline SL-1 (Японія) з вивченням фетометричних показників і обов'язковим підрахунком частоти серцевих скорочень плода за Granumm P.A. et al. (1988).

Оцінку внутрішньоутробного стану плода і характеру його серцевої діяльності проводили за допомогою кардіотокографічного дослідження, яке виконували на апараті "115 Fetal Monitor Corometrics medical systems" (Німеччина). Обробку результатів КТГ здійснювали за шкалою W. Fisher з урахуванням рекомендацій Л.Б. Маркіна і співавт. (1993).

Допплерометричне дослідження ниркового кровотоку. Для вивчення особливостей реґіонарної гемодинаміки нирок використовували метод дуплексного дослідження судин нирок, який є неінвазивним, безпечним для вагітних, як при одноразовому, так і при динамічному обстеженні, а також дозволяє характеризувати стан судинної стінки з діагностикою ранніх стадій патологічних процесів і оцінювати функціональні зміни кровотоку. Кольорове дуплексне сканування проводили широкосмуговим мультичастотним датчиком 5-2 Мгц на апараті Philips HDI - 5000. Вивчали кровотік в наступних відділах артеріального русла нирки: основний стовбур, сегментарні, міжчасткові, дугові артерії.

При цьому визначали:

1. V макс (см/с) - пікову швидкість кровотоку у систолу (найбільша лінійна швидкість руху частинок крові в потоці у момент максимального прискорення в систолу).

2. V мін (см/с) - кінцеву швидкість кровотоку у діастолу (мінімальна величина кровотоку у фазі діастоли).

3. ІР - індекс периферичного опору (відношення різниці пікової швидкості кровотоку у систолу і кінцевої швидкості кровотоку у діастолу до пікової швидкості кровотоку у систолу).

4. С/Д - співвідношення систоли до діастоли (співвідношення пікової швидкості у систолу до кінцевої швидкості кровотоку у діастолу) (Є.А. Квятковський, 2005).

Морфологічне дослідження. Вирізали шматочки тканини з центру і периферії плаценти, плодових оболонок і пуповини. Зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином. Для виявлення колагенових волокон і оцінки ступеня вираженості склерозу використовували фарбування пікрофуксином за Ван Гізоном (Г.О. Меркулов, 1969).

Стан новонароджених оцінювали за даними клінічного обстеження відразу після народження (на 1 і 5-й хвилині) за 10-бальною шкалою V. Apgar (1952), прояви дихальних порушень оцінювали за шкалою V. Silverman (В.А. Габоліна,1984).

Впродовж раннього неонатального періоду визначали неврологічний статус, основні антропометричні показники, поразку центральної нервової системи, респіраторний дистрес - синдром.

Оцінку отриманих даних проводили з використанням методів математичної статистики. Розрахунки проводили за допомогою електронної таблиці статистичного аналізу "Excel 9.0". Для порівняння показників різних вибірок застосовували стандартні статистичні критерії перевірки гіпотез: у разі порівняння нормально розподілених параметричних вибірок використовували критерій Стьюдента, при зіставленні частоти зустрічаємості номінальних показників застосовували 2-крітерій для таблиць зв'язаності ознак. Для виявлення зв'язку між нормально розподіленими ознаками застосовували методи кореляційного аналізу (І. Гайдишев, 2001; П.Л. Свердан, 1998; В.І. Сергієнко, 2000).

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті ретроспективного дослідження нами було виявлено, що у 1,63±0,14 % жінок вагітність перебігала на тлі ЦД.

При порівняльній оцінці анамнестичних даних було відмічено достовірне збільшення питомої ваги ряду хронічних захворювань у вагітних з ЦД. Так, у вагітних групи А в порівнянні з вагітними групи В часто зустрічалися: тонзиліт - 27,7±3,9 і 3,8±1,1 % випадків, захворювання жіночих статевих органів - 50,0±4,4 і 38,2±2,9 %, патологія шлунково-кишкового тракту - 16,9±3,3 і 5,2±1,3 %, захворювання легенів - 7,7±2,3 і 2,4±0,9 %, патологія серцево-судинної системи - 10,8±2,7 і 2,1±0,8 %, а також патологія сечовидільної системи - 27,7±3,9 і 15,6±2,1 % випадків відповідно (скрізь р<0,05).

Перебіг вагітності у пацієнток з ЦД також був зв'язаний з появою ряду ускладнень. У вагітних групи А було виявлено високий рівень загрози переривання вагітності -- в 60,8±4,3 проти 22,9±2,5 % випадків, багатоводдя -- в 59,2±4,3 проти 3,8±1,1 %, прееклампсії -- в 47,7±4,4 проти 12,8±2,0 %, анемії -- в 45,4±4,4 проти 27,1±2,6 % випадків в порівнянні з вагітними групи В (р<0,05).

У пацієнток групи А в 19,2±3,5 % випадків в порівнянні з пацієнтками групи В (2,4±0,9 %) відбувалося загострення хронічного пієлонефриту, приєднувався гестаційний пієлонефрит в 16,9±3,8 і 3,8±1,1 % випадків, спостерігалася безсимптомна бактеріурія в 20,8±3,6 і 2,1±0,8 % випадків відповідно (скрізь р<0,05).

Виявлені нами закономірності анамнезу і перебігу вагітності раніше також були описані М.М. Шехтманом (1999), М.В. Федоровою (2001), Н.Ю. Арбатською (2003), В.С. Вернігородським (2003).

Нами вперше були розраховані ризики (АР і ВР) виникнення гестаційних і перинатальних ускладнень при ЦД (табл. 1). Високі ВР ряду гестаційних і перинатальних ускладнень з доказових позицій свідчать про серйозність проблеми ЦД як для матері, так і для плода, що підтверджує доцільність подальших досліджень в цьому напрямі.

Таблиця 1

Ризики деяких гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних досліджуваних груп з довірчими інтервалами (ДІ)

Ускладнення	Абсолютний ризик в групі А, (ДІ)	Абсолютний ризик в групі В (ДІ)	Відносний ризик (ДІ)
Загроза переривання	60,8 (52,2-69,0)	22,9 (18,3-27,9)	2,65 ( 2,06-3,41)
Прееклампсія	47,7 (39,1-56,4)	12,8 (9,2-17,0)	3,71 (2,61-5,27)
Багатоводдя	59,2 (50,6-67,6)	3,8 (1,9-6,3)	15,5 (8,54-8,20)
Анемія	45,4 (36,9-54,1)	27,1 (22,1-32,4)	1,68 (1,28-2,19)
Загострення хронічного пієлонефриту	19,2 (12,9-26,5)	2,4 (1,0-4,5)	7,91 (3,51-17,8)
Гестаційний пієлонефрит	16,9 (10,9-23,9)	3,8 (1,9-6,3)	4,43 (2,21-8,86)
Безсимптомна бактеріурія	20,8 (14,2-28,2)	2,1 (0,8-4,0)	9,97 (4,22-23,6)
Передчасні пологи	66,9 (58,1-75,2)	4,5 (2,1-7,2)	14,8 (8,59-25,6)
Дистрес плода	12,7 (7,3-19,4)	3,5 (1,7-5,9)	3,66 (1,69-7,91)
Перинатальна захворюваність	86,2 (79,6-91,6)	3,5 (1,7-5,9)	24,8 (13,4-45,8)
Перинатальна смертність	6,2 (2,7-11,0)	0,0 (0,0-0,7)	-

Примітка: при ВР >1 вірогідність виникнення результату, що вивчали, в групі А статистично значущо вище, ніж в групі В.

На II етапі нами було виявлено, що середній ступінь тяжкості зустрічався у 41,2±5,5 %, тяжкий - у 58,8±5,5 % вагітних групи ЦД. В процесі вивчення мікробіоценозу цервікального каналу більш ніж у половини вагітних з ЦД була висіяна мікрофлора, серед якої домінували Candida albicans, - в 28,8±5,1 % випадків і Escherichia coli - в 18,8±4,4 % випадків, що зустрічалися відповідно в 4,3 і 5,6 рази частіше, ніж в контрольній групі (p<0,05). допплерометричний тензіореометричний патогенез озонотерапія

Бактеріологічне дослідження сечі виявило зростання мікрофлори у половини пацієнток з ЦД -- в 3,7 рази частіше, ніж в контролі. Найпоширенішою була Escherichia coli - 28,8±5,1 % випадків, яка була висіяна у вагітних групи ЦД в 4,3 рази частіше, ніж у жінок контрольної групи (p<0,05); в 2,3 рази частіше в сечі вагітних групи ЦД фіксували і Candida albicans.

Проведеними дослідженнями було встановлено, що у вагітних групи ЦД на рівні дугових артерій статистично достовірно зменшувалися V макс, V мін і збільшувалися ІР і С/Д з обох боків, на рівні міжчасткових і сегментарних артерій зменшувалися V мін і збільшувалися ІР та С/Д з обох боків, на рівні основного стовбура ниркової артерії відбувалося достовірне зменшення показників V макс і V мін і збільшення ІР та С/Д з обох боків в порівнянні з контролем (скрізь р<0,001) (рис. 1). Виявлені нами зміни були раніше показані О.В. Ісламовою (2007), Є. А. Квятковським (2005) у невагітних пацієнток з ЦД.

Нами було встановлено, що при ЦД у вагітних відбувалися значні зміни біофізичного стану біологічних рідин. Так, у вагітних з ЦД ПН2 крові склав 68,04±0,14 мН/м, а у здорових вагітних - 69,22±0,18 мН/м (р<0,001), ПН3 - 58,63±0,30 і 60,37±0,35 мН/м (р<0,001), ПН4 - 45,52±0,45 і 47,63±0,66 мН/м (р<0,01) відповідно. Що стосувалося реометричних показників крові, то нами виявлено достовірне збільшення ВЕ до 30,40±0,75 мН/м і ЧР до 114,83±3,68 с у вагітних групи ЦД в порівнянні з контрольною групою (р<0,05). У здорових вагітних ці показники визначалися на рівні 27,07±1,18 мН/ м і 92,26±6,33 с відповідно, що свідчило про погіршення реології сироватки крові у вагітних з ЦД. Значними порушеннями, які відбувалися в системі гомеостазу, пояснювала аналогічні зміни тензіореометричних показників біологічних рідин М.В. Зябліцева (2001) у невагітних пацієнток з ЦД.

Рандомізований розподіл вагітних до основної групи і групи порівняння дозволив нам уникнути відмінностей між ними за основними параметрами і зберегти властиві відмінності з контрольною групою до початку терапії.

Для виявлення взаємовпливу тензіореометричних і допплерометричних показників нами був проведений кореляційний аналіз. Було встановлено існування наступних кореляційних зв'язків між деякими реометричними характеристиками крові та допплерометричними показниками ниркового кровотоку: на рівні дугових артерій ІР і ВЕ (r=0,33), С/Д і ВЕ (r=0,34); на рівні міжчасткових артерій V макс і ЧР (r=-0,44), V мін і ЧР (r=-0,39); на рівні основного стовбура V макс з ВЕ (r=-0,61) і ЧР (r=-0,51), V мін з ВЕ (r=-0,64) і ЧР (r=-0,32), ІР і ЧР (r=0,42), С/Д і ЧР (r=0,34) (скрізь р<0,05). Таким чином, нами було показано, що виявлені зміни тензіореометричних параметрів крові пов'язані з порушеннями мікроциркуляції.

Ми вважаємо, що виявлені зміни допплерометричних показників ниркового кровотоку і тензіореометричних характеристик біологічних рідин у вагітних з ЦД мають велике значення в розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень у даної категорії хворих (рис. 2):



Рис. 2 Патогенез розвитку гестаційних та перинатальних ускладнень при цукровому діабеті у вагітних

Виходячи з отриманих даних, додаткове призначення озонотерапії дозволило б впливати відразу на декілька ланок в патогенезі розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень.

Після проведеного лікування в основній групі було відмічено статистично значуще зниження рівня глюкози в крові з 8,38±0,71 до 6,93±0,34 ммоль/л (р<0,05), глюкози в сечі - з 20,28±3,01 до 11,12±1,99 ммоль/л (р<0,001), рівня глікозильованого гемоглобіну - з 7,82±0,34 до 6,93±0,26 % (р<0,05), чого не спостерігалося у вагітних групи порівняння за всіма вищеназваними показниками (р>0,05). Слід зазначити, що проведене лікування не сприяло нормалізації даних показників ні в одній групі вагітних. Рівні глюкози в крові, сечі і глікозильованого гемоглобіну незалежно від обраних схем лікування, все - таки залишалися високими в порівнянні з контрольною групою - 4,63±0,15 і 0,10±0,03 ммоль/л і 5,19±0,16 % (р<0,05).

Виявлені позитивні зрушення в основних показниках вуглеводного обміну після проведення озонотерапії дозволяють зробити висновок про поліпшення перебігу ЦД у цієї категорії вагітних. Аналогічна сприятлива дія медичного озону на стан вуглеводного обміну відмічена Л.Д. Тондієм (2001) і Д.С. Павловим (2003). За їх даними, курс терапії ЦД з використанням медичного озону також сприяв достовірному зниженню рівнів глюкози в крові, сечі і глікозильованного гемоглобіну у невагітних пацієнток на відміну від загальноприйнятого методу лікування.

Вивчення динаміки допплерометричних і тензіореометричних показників після проведення двох схем терапії дало наступні результати. Швидкісні показники ниркового кровотоку на різних рівнях розподілу ниркової артерії з обох боків у вагітних групи порівняння після лікування не зазнавали істотних змін (p>0,05). У вагітних основної групи було відмічено статистично достовірне підвищення V макс, V мін і зниження ІР і С/Д практично на всіх рівнях розподілу ниркової артерії в порівнянні з контрольною групою (р>0,05).

У вагітних, що отримали озонотерапію, було відмічено підвищення V макс в дугових артеріях правої нирки з 22,91±0,96 до 25,44±0,83 см/с, лівої нирки з 22,35±0,62 до 24,45±0,70 см/с (р<0,05) і в міжчасткових артеріях справа з 33,57±1,30 до 37,17±1,27 см/с, зліва з 33,83±1,12 до 37,26±1,32 см/с (р<0,05), V мін в дугових артеріях правої нирки з 8,43±0,43 до 10,03±0,37 см/с, лівої нирки з 8,24±0,36 до 9,93±0,30 см/с (р<0,01) і в міжчасткових артеріях правої нирки з 13,19±0,59 до 15,63±0,55 см/с (р<0,01), лівої нирки з 13,31±0,63 до 15,64±0,64 см/с (р<0,05), і зниження ІР і С/Д в дугових і міжчасткових артеріях лівої і правої нирок (p<0,05 і p<0,01) до рівня показників контрольної групи (p>0,05), хоча в лівій нирці зберігалася достовірна різниця в значеннях ІР і С/Д порівняно із здоровими вагітними на рівні дугових артерій.

На рівні сегментарних артерій достовірно підвищилися показники V мін в правій з 20,66±0,92 до 23,93±0,68 см/с і лівій з 19,28±0,86 до 23,50±0,79 см/с нирках (p<0,01), а також основного стовбура ниркових артерій справа з 32,71±1,02 до 37,18±0,98 см/с (p<0,01) і зліва з 30,70±1,16 до 34,32±1,18 см/с (p<0,05), досягаючи значень контрольної групи (p>0,05). ІР достовірно знизився на рівні сегментарних артерій у вагітних основної групи в лівій нирці з 0,595±0,012 до 0,539±0,014 (p<0,01), на рівні основного стовбура ниркової артерії в правій нирці з 0,625±0,009 до 0,594±0,009 (p<0,05). Співвідношення систоли до діастоли на рівні сегментарних артерій нирок достовірно знизилося справа з 2,35±0,08 до 2,15±0,05 (p<0,05) і зліва з 2,54±0,08 до 2,24±0,07 (p<0,01), досягаючи величин показників групи контролю (p>0,05). У основного стовбура ниркової артерії С/Д справа достовірно знизилося з 2,72±0,07 до 2,51±0,06 (p<0,05), досягаючи показників групи контролю (p>0,05).

Таким чином, ми виявили нормалізацію швидкісних показників ниркового кровотоку, що можливо пов'язане з позитивним впливом озонованого фізіологічного розчину на ендотелій судинної стінки, зниженням тонусу судин паренхіми нирок і зменшенням генералізованого спазму судин.

Після курсу озонотерапії відбувалося достовірне підвищення ПН2 сироватки крові з 68,11±0,25 до 69,25±0,26 мН/м (р<0,01), що відповідало рівню здорових вагітних (69,09±0,21 мН/м (р>0,05)). ПН3 також достовірно підвищувався з 58,43±0,52 до 59,90±0,53 мН/м (р<0,05), досягаючи рівня групи контролю (59,84±0,41 мН/м (р>0,05)). Аналогічне підвищення було відмічене і для ПН4 сироватки крові - з 45,04±0,74 до 47,73±0,54 мН/м (р<0,01), що відповідало контролю (47,39±0,46 мН/м (р>0,05)). У групі порівняння рівні ПН2, ПН3 і ПН4 продовжували достовірно розрізнятися з показниками контрольної групи (67,48±0,14, 57,65±0,34 і 45,72±0,50 мН/м відповідно) (р<0,05).

Вивчення реометричних показників сироватки крові вагітних основної групи показало, що після озонотерапії рівень ВЕ в сироватці крові знижувався в порівнянні з початковим значенням - 30,78±1,21 мН/м (р<0,05) до середнього показника контрольної групи - 27,61±1,12 мН/м (р>0,05). Що стосувалося ЧР сироватки крові у вагітних основної групи, то він достовірно знижувався з 111,50±5,10 до 96,97±4,93 с (р<0,05), досягаючи показника здорових вагітних (94,54±6,98 с (р>0,05)). Рівні ВЕ і ЧР в групі порівняння після лікування були 31,38±0,87 мН/м і 117,98±4,26 с і відрізнялися від групи контролю (р<0,05).

Морфологічне вивчення плацент пацієнток, які страждають на ЦД, дало такі результати. Серед послідів пацієнток, які отримали озонотерапію, в порівнянні із загальноприйнятою терапією, була менше питома вага плацент з вираженим набряком (34,3±8,1і 57,8±7,4 % відповідно), з міжворсинчастими крововиливами (57,1±8,5 і 77,8±6,3 %), набряком оболонок (37,1±8,3 і 62,2±7,3 %) і вираженим набряком пуповини (42,9±8,5 і 71,1±6,8 %) (скрізь р<0,05). Це пов'язано насамперед з суттєвим протизапальним ефектом озонотерапії, який раніше був описаний А.М. Абубакіровою (2002), В.І. Грищенко (2005).

Нами було відмічено, що в основній групі відносно групи порівняння відбулося зниження питомої ваги передчасних пологів з 70,0±7,3 до 37,1±8,3 %, дистресу плода з 20,0±6,4 до 2,9±2,9 %, багатоводдя з 68,9±7,0 до 42,9±8,5 %, гіпертензії при вагітності з 42,2±7,4 до 17,1±6,5 %, прееклампсії з 46,7±7,5 до 22,9±7,2 %, розвитку гестаційного пієлонефриту з 24,4±6,5 до 5,7±4,0 % (скрізь р<0,05).

Це все сприяло підвищенню питомої ваги нормальних пологів з 2,2±2,2 % у групі порівняння до 14,3±6,0 % в основній групі (р<0,05), що відповідно позитивно позначилося на стані новонароджених. Так, в результаті застосування озонотерапії відбулося зниження питомої ваги народження недоношених новонароджених з 70,0±7,3 % (група порівняння) до 37,1±8,3 % (основна група) (р<0,05), і збільшення питомої ваги дітей, народжених без перинатальної патології, з 15,8±6,0 % (група порівняння) до 40,0±8,4 % (основна група) (р<0,05).

Термін гестації на момент пологів у новонароджених від матерів основної групи був достовірно вище - 36,67±0,30 тиж., ніж у групі порівняння - 33,61±0,87 тиж. (р<0,01), хоча і залишався достовірно низьким порівняно з новонародженими від здорових вагітних - 38,88±0,13 тиж. (р<0,01). Окрім цього було відмічено, що у новонароджених основної групи достовірно вищою була оцінка за шкалою Апгар на 1-й хв - 6,49±0,14 і на 5-й хв - 7,37±0,14 в порівнянні з новонародженими від матерів, які отримали загальноприйнятий метод лікування, - 5,24±0,21 і 6,42±0,15 р<0,01), хоча вона залишалася достовірно нижче порівняно з новонародженими від здорових матерів - 7,12±0,12 і 7,90±0,10 відповідно (р<0,05).

Таким чином, проведені нами дослідження показали, що додаткове призначення озонотерапії вагітним з ЦД сприяє поліпшенню стану гомеостазу, позитивно впливає на морфологію плаценти, що приводить до зниження гестаційних та перинатальних ускладнень, покращує стан новонароджених у цих пацієнток.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі - зниження кількості гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з ЦД шляхом створення комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію гомеостазу при даному виді патології.

1. На підставі проведеного ретроспективного дослідження було встановлено, що у вагітних з ЦД в порівнянні із загальною популяцією відносний ризик загрози переривання вагітності складає 2,65; прееклампсії - 3,71; багатоводдя - 15,50; анемії - 1,68; загострення хронічного пієлонефриту - 7,91; гестаційного пієлонефриту - 4,43; безсимптомної бактеріурії - 9,97; передчасних пологів - 14,8; дистресу плода в пологах - 3,66; перинатальної захворюваності - 24,80.

2. Допплерометричні показники ниркового кровотоку у вагітних з ЦД характеризуються зниженням V макс, V мін і підвищенням ІР і С/Д в порівнянні із здоровими вагітними (р<0,01). Під час вагітності у жінок з ЦД відбувається зниження ПН2 (р<0,001), ПН3 (р<0,001), ПН4 (р<0,01) і збільшення ВЕ (р<0,05) і ЧР (р<0,01) в сироватці крові в порівнянні із здоровими вагітними; у сечі ж спостерігається значне збільшення ПН2 (р<0,01), ПН3 (р<0,01), ПН4 (р<0,05), ВЕ (р<0,05) і ЧР (р<0,01).

3. Включення озонотерапії до комплексного лікування покращує мікроциркуляцію нирок і нормалізує допплерометричні показники ниркового кровотоку V макс, V мін, ІР і С/Д на всіх рівнях розподілу ниркових артерій (р>0,05) в порівнянні із здоровими вагітними. В разі дії медичного озону відбувається нормалізація всіх змінених тензіореометричних показників крові й сечі ПН2, ПН3, ПН4, ВЕ і ЧР (р>0,05) в порівнянні із здоровими вагітними.

4. Серед послідів пацієнток, хворих на ЦД, які отримали озонотерапію, відбувається достовірне зменшення питомої ваги плацент з набряком - в 1,7 рази (р<0,05), міжворсинчастими крововиливами - в 1,4 рази (р<0,05), запальними змінами - в 1,8 рази (р<0,05), практично в 1,7 рази зменшується кількість послідів з набряком оболонок і пуповини (р<0,05) в порівнянні із послідами вагітних, котрі отримали загальноприйняту терапію.

5. Застосування озонотерапії дозволяє зменшити кількість передчасних пологів в 1,9 рази (р<0,05), збільшити кількість нормальних пологів в 6,5 разів (р<0,05) в порівнянні з вагітними, які отримали загальноприйняту терапію. Окрім цього збільшується термін гестації новонароджених на момент пологів (р<0,01), а також стає вищою їх оцінка за шкалою Апгар на 1 і 5-й хв (р<0,01).

6. Застосування запропонованого методу лікування у вагітних з ЦД привело до зниження багатоводдя - в 1,6 рази (р<0,05), гіпертензії - в 2,5 рази (р<0,05), прееклампсії - в 2 рази (р<0,05), розвитку гестаційного пієлонефриту - в 4,3 рази (р<0,05), дистресу плода в пологах - в 6,9 разів (р<0,05) в порівнянні з вагітними, котрі отримали загальноприйняту терапію.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У вагітних, хворих на ЦД, з метою профілактики розвитку гестаційних та перинатальних ускладнень рекомендується дослідження допплерометричних показників ниркового кровотоку V макс, V мін, ІР, С/Д на всіх рівнях розподілу ниркової артерії, починаючи з другого триместру вагітності.

Про порушення мікроциркуляції свідчать середні значення допплерометричних показників на рівні дугових артерій: V макс - менше 25,39±0,31 см/с, V мін - менше 10,41±0,09 см/с, ІР - більше 0,59±0,00, С/Д - більше 2,42±0,02; на рівні міжчасткових артерій: V макс - менше 34,77±0,30 см/с,

V мін - менше 15,35±0,17 см/с, ІР - більше 0,55±0,01, С/Д - більше 2,27±0,03; на рівні сегментарних артерій:

V макс - менше 49,25±0,39 см/с, V мін - менше 23,49±0,17 см/с, ІР - більше 0,53±0,01, С/Д - більше 2,15±0,03; на рівні основного стовбура ниркової артерії:

V макс - менше 93,06±0,53 см/с, V мін - менше 40,82±0,80 см/с, ІР - більше 0,57±0,01, С/Д - більше 2,33±0,04.

2. Для визначення порушення властивостей реології крові у вагітних на тлі ЦД рекомендується дослідження тензіореометричних показників сироватки крові ПН2, ПН3, ПН4, ВЕ і ЧР в другому триместрі вагітності.

Про порушення фізико-хімічного гомеостазу крові свідчать значення ПН2 - менше 69,09±0,21 мН/м, ПН3 - менше 59,84±0,41 мН/м, ПН4 - менше 47,39±0,46 мН/м, ВЕ - більше 27,61±1,12 мН/м і ЧР - більше 94,54±6,98 с.

3. Вагітних з ЦД слід включати до групи ризику з розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень і призначати їм разом із загальноприйнятим методом лікування курс озонотерапії в другому триместрі вагітності. Тривалість курсу 5-7 днів. Озонотерапія проводиться шляхом внутрішньовенних інфузій озонованого фізіологічного розчину 1 раз на добу або через добу. Концентрація озону в газовій суміші складає 0,5-1,5 мг/л у 400 мл флаконі, тривалість озонування - 15 хвилин.

4. 

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

За темою дисертації опубліковано 12 робіт, з них 9 у виданнях ВАК України, 1 деклараційний патент України на корисну модель, 2 тези конференції,.

1. Талалаенко Ю.А. Исследование функционального состояния почек у беременных с сахарным диабетом / Ю.А. Талалаенко, Я.А. Маликова, Л.И. Шкарбун // Питання експериментальної та клінічної медицини / Збірник статей. Вип. 9, Т. 1. - Донецьк: ДонДМУ. - 2005. - С. 93-97 (клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

2. Талалаенко Ю.А. Особенности течения беременности и родов при диабетических ангиопатиях / Ю.А. Талалаенко, Я.А. Маликова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2005. - Том 141. - Ч. II - С. 142-144 (аналіз літератури, клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

3. Талалаенко Ю.А. Эффективность озонотерапии в комплексном лечении беременных, страдающих сахарным диабетом / Ю.А. Талалаенко, Я.А. Маликова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2005. - Том 11. - С. 105-106 (клінічні спостереження, аналіз та оформлення роботи).

4. Талалаенко Ю.А. Особенности микробиоценоза урогенитального тракта при инфекционном поражении почек у беременных с сахарным диабетом 1 типа / Ю.А. Талалаенко, А.В. Чурилов, Я.А. Маликова, А.А Спалек // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2005. - С. 385-388 (аналіз літератури, клінічні спостереження, оформлення роботи).

5. Талалаенко Ю.А. Клиническое значение исследования состояния гемодинамики почек у беременных с сахарным диабетом 1 типа / Ю.А. Талалаенко, Я.А. Маликова, Л.И. Шкарбун // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2006. - С. 656-659 (клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

6. Чайка В.К. Влияние озонотерапии на допплерометрические показатели почечного кровотока у беременных с сахарным диабетом / В.К. Чайка, Я.А. Галенко, Г.Д. Мисуна, Л.И. Шкарбун // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2008. - Том 13, № 3 - С. 12-17 (клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення отриманих результатів).

7. Чайка В.К. Влияние озонотерапии на тензиометрические и реометрические показатели крови и мочи у беременных с сахарным диабетом / В.К. Чайка, Я.А. Галенко, Г.Д. Мисуна // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2008. - Том 13, № 4 - С. 51-56 (клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

8. Чайка В.К. Досвід застосування озонотерапії в комплексному лікуванні вагітних, хворих на цукровий діабет / В.К. Чайка, Я.А. Галенко, Г.Д. Місуна // Вісник невідкладної і відновної медицини. - 2008. - Том 9, № 4 - С. 492-495 ( аналіз і узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи).

9. Галенко Я.А. Влияние озонотерапии на морфологические особенности плацент при сахарном диабете / Я.А. Галенко, Ю.А. Талалаенко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2009. - С. 141-144 (аналіз літератури, клінічні спостереження, оформлення роботи).

10. Деклараційний патент Україні на корисну модель № 22757, МПК А61к47/08. Спосіб лікування пієлонефриту при вагітності на тлі цукрового діабету/ В.К. Чайка, Ю.О. Талалаєнко, Я.А. Малікова. Заява № u200613545 від 20.12.2006. // Промислова власність. - 25.04.2007. - Бюл. №5 (автор ідеї винаходу, клінічне спостереження, узагальнення).

11. Маликова Я.А. Диагностическая ценность допплерографического исследования почечного кровотока у беременных с сахарным диабетом / Я.А. Маликова // Матеріали 9 Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 261 (аналіз літератури, клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

12. Маликова Я.А. Новые подходы к терапии сахарного диабета у беременных / Я.А. Маликова, Ж.В. Данелян // Програма та матеріали 71-ї міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації". - Донецьк: "Каштан", 2009. - С. 76 (аналіз літератури, клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).



АНОТАЦІЯ

Галенко Я.А. Профілактика і лікування гестаційних та перинатальних ускладнень у вагітних з цукровим діабетом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Дисертаційна робота присвячена рішенню важливої наукової задачі - знизити кількість гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з цукровим діабетом шляхом створення комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію гемодинамічних і біофізичних порушень при даному виді патології.

На підставі проведеного ретроспективного дослідження було встановлено було встановлено, що у вагітних з ЦД в порівнянні із загальною популяцією відносний ризик загрози переривання вагітності складає 2,65; прееклампсії - 3,71; багатоводдя - 15,50; анемії - 1,68; загострення хронічного пієлонефриту - 7,91; гестаційного пієлонефриту - 4,43; безсимптомної бактеріурії - 9,97; передчасних пологів - 14,8; дистресу плода в пологах - 3,66; перинатальної захворюваності - 24,80.

Показано, що для вагітних з ЦД характерна зміна допплерометричних і тензіореометричних показників, також доведена їх роль в патогенезі розвитку гестаційних та перинатальних ускладнень. Розроблено новий метод профілактики і лікування гестаційних та перинатальних ускладнень у вагітних з ЦД з використанням озонотерапії.

Ключові слова: вагітність, цукровий діабет, допплерометрія, тензіореометрія, плацента, озонотерапія.



АННОТАЦИЯ

Галенко Я.А. Профилактика и лечение гестационных и перинатальных осложнений у беременных с сахарным диабетом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МОЗ Украины, Донецк, 2010.

Диссертационная работа посвящена решению важной научной задачи - снизить количество гестационных и перинатальных осложнений у беременных с сахарным диабетом, путем создания комплекса диагностических и лечебно-профилактических мероприятий, направленных на коррекцию гемодинамических и биофизических нарушений при данном виде патологии.

В результате проведенного ретроспективного исследования было выявлено, что у беременных с СД по сравнению с общей популяцией относительный риск угрозы прерывания беременности составляет 2,65, преэклампсии - 3,71, многоводия - 15,50, анемии - 1,68, обострения хронического пиелонефрита - 7,91, гестационного пиелонефрита - 4,43, бессимптомной бактериурии - 9,97, преждевременных родов - 14,8, дистресса плода в родах - 3,66, перинатальной заболеваемости - 24,80.

Предложено для диагностики нарушений микроциркуляции у беременных с СД проводить допплерометрическое исследование почечного кровотока. Для беременных с СД характерно снижение скоростных показателей почечного кровотока V макс, V мин и повышение индексов периферического сопротивления ИР и С/Д на всех уровнях деления почечной артерии. Исследованы тензиореометрические параметры сыворотки крови и мочи у беременных с СД, доказаны изменения этих показателей при СД у беременных (в сыворотке крови снижение ПН2, ПН3, ПН4 и увеличение ВЭ и ВР, в моче увеличение ПН2, ПН3, ПН4, ВЭ и ВР), а также их связь с нарушениями микроциркуляции.

Показано положительное влияние озонотерапии на углеводный обмен, допплерометрические и тензиореометрические показатели при СД, морфологию плаценты и состояние новорожденных. Таким образом, доказана ее эффективность в профилактике и лечении гестационных и перинатальных осложнений при СД.

Ключевые слова: беременность, сахарный диабет, допплерометрия, тензиореометрия, плацента, озонотерапия.



ANNOTATION

Galenko Y.A. Prophylaxis and treatment of gestational and perinatal complications for pregnant with diabetes mellitus. - Manuscript.

The dissertation on reception of scientific degree of the candidate of medical sciences on a specialty 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - Donetsk National Medical University the name of M. Gorky, Ministry of Health, Ukraine, Donetsk, 2010.

Dissertation work is devoted the decision of important scientific task - to reduce the amount of gestational and perinatal complications for pregnant with diabetes mellitus, by creation of complex of diagnostic and therapeutic prophylactic measures, directed on the correction of hemodynamic and biophysical violations at this type of pathology.