Профілактика алергічних станів у хворих, які потребують ортопедичного втручання з використанням незнімних конструкцій зубних протезів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.22 - стоматологія

ПРОФІЛАКТИКА АЛЕРГІЧНИХ СТАНІВ У ХВОРИХ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ОРТОПЕДИЧНОГО ВТРУЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕЗНІМНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ

АНДРУСЕНКО АЛЛА СЕРГІЇВНА

Київ-2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович,

Національна медична академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Інститут стоматології, кафедра стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна,

Київський медичний університет Української асоціації народної медицини, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

доктор медичних наук, професор Жадько Сергій Ігоревич,

Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Захист відбудеться «29» жовтня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий «25» вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.613.09 О.М. Дорошенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останнє десятиріччя частота виникнення алергічних реакцій та їх ускладнень як в Україні, так і в світі значно зросла, в структурі неінфекційної патології вона складає 20-25 % (В.И. Пыцкий, 1999; С.Т. Пырков, 2002; Б.М. Пухлик, 2004; А.А. Воложин, 2006).

В практичній роботі стоматолога в останні роки алергічні реакції спостерігають з частотою від 4 до 30 % (П.Н. Мойсейчик, 2000; А.М. Завєрна, 2004; П.В. Леоненко, 2005; О.О. Тимофеев, 2006).

Ці дані переконливо свідчать про актуальність проблеми алергії, яка набула важливого соціально-економічного значення нашої країни у зв'язку з високою вартістю стоматологічного лікування.

Суттєве значення вищезазначеної проблеми в стоматології зумовлене, по-перше, тим, що стоматологічну допомогу в Україні надають 90-95 % населення, з них 70-85 % вже мають алергологічне обтяження або сенсибілізацію до речовин різноманітного походження (В.П. Олешко, 2000; П.Д. Новиков, 2001).

По-друге, в стоматологічній практиці використовують значну кількість матеріалів, до складу яких входять активні алергени (гаптени), які зумовлюють загрозу виникнення алергічних реакцій у порожнині рота (Ю.В. Сергеев, 2001; Т.А. Гусєва, 2004).

І, по-третє, слизова оболонка порожнини рота як функціональний орган імунної системи є найбільш вразливою зоною організму (Т.В. Демченко, 2000; А.М. Політун, 2002; А. М. Завєрна, 2002).

В ортопедичній стоматології погляди фахівців щодо вибору матеріалу для виготовлення зубних протезів різняться через відсутність уніфікованої програми діагностики істинних та псевдоалергічних реакцій. Також не вирішені проблеми їх профілактики та лікування, що веде у 75 % спостережень до необгрунтованого видалення ортопедичних конструкцій з порожнини рота (С.І. Жадько, 2000; П.Н. Мойсейчик, Н.А. Скепьян, 2001).

Все це підтверджує актуальність проблеми й доцільність опрацювання раціонального алгоритму діагностики, профілактики та лікування алергічних реакцій на матеріали ортопедичних конструкцій у хворих, що потребують виготовлення незнімних зубних протезів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри стоматології ІС НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України: «Клініко-лабораторне обґрунтування використання сучасних медичних технологій для діагностики, профілактики і лікування основних стоматологічних захворювань» (державний реєстраційний номер - 0104 U 000711). Здобувач є співавтором окремого фрагменту зазначеної теми.

Мета дослідження - підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих шляхом профілактики алергічних реакцій, що виникають в порожнині рота під час протезування з використанням незнімних конструкцій зубних протезів за допомогою розробки і використання патогенетично обґрунтованого комплексу діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів.

Для досягнення зазначеної мети сформульовані наступні завдання:

1. Виявити основні провокуючі фактори ризику, які обумовлюють виникнення і прогресування ІАР та ПАР у пацієнтів з наявними ортопедичними конструкціями в порожнині рота.

2. Вивчити особливості клінічних проявів загальних та місцевих змін у хворих при ІАР і ПАР за наявності зубних протезів.

3. Визначити стан загальної і місцевої імунологічної реактивності та клініко-лабораторних показників у хворих із алергічними реакціями і наявними зубними протезами в ротовій порожнині.

4. Обґрунтувати й розробити алгоритм комплексного лікування хворих при ІАР і ПАР за наявності незнімних зубних протезів в порожнині рота.

5. Визначити ефективність запропонованого комплексного лікування хворих при ІАР і ПАР у найближчі і віддалені терміни спостереження на підставі динаміки клінічних проявів СОПР і даних імунологічного дослідження.

Об'єкт дослідження - тканини слизової оболонки порожнини рота, видимі слизові оболонки, шкірні покриви обличчя у хворих з ІАР і ПАР, а також у здорових осіб без проявів алергії, ротова рідина, венозна кров.

Предмет дослідження - оцінка ефективності поетапної діагностики, що застосовується у хворих із алергічними реакціями в порожнині рота, а також у хворих із обтяженим алергологічним анамнезом; оцінка клінічної ефективності профілактики та комплексного лікування хворих при ІАР і ПАР із застосуванням запропонованого комплексного лікування.

Методи дослідження: клінічні - для оцінки стоматологічного статусу та якості протезних конструкцій, вивчення особливостей клінічних проявів ІАР і ПАР; лабораторні (алергологічні, імунологічні) - для об'єктивного підтвердження діагнозу алергічного стану, контролю ефективності лікування та профілактики при використанні розробленого комплексу терапії; статистичні - для визначення достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення наукового завдання, що передбачає поліпшення результатів протезування зубів із використанням незнімних протезів шляхом розробки та впровадження комплексу патогенетично обґрунтованих заходів лікування та профілактики алергічних реакцій, що виникають у порожнині рота. В роботі вивчені особливості клінічного перебігу ІАР і ПАР, вперше визначенні характерні прояви цих захворювань.

Вперше розроблений комплекс поетапної діагностики алергічної реакції на матеріали зубних протезів з елементами диференційної діагностики виду алергії, виявлені фактори ризику виникнення алергії та імунодефіцитного стану.

Вперше вивчені особливості клінічних проявів алергічної реакції на матеріали ортопедичних конструкцій у хворих залежно від виду алергії и наявності факторів ризику.

Науково обґрунтовано, що причиною виникнення у пацієнтів алергії до матеріалів зубних протезів є зниження загальної та місцевої імунної реактивності, яке, насамперед, необхідно мати на увазі під час лікування цього стану, а не вид металів та їх сплавів, не різнорідність металевих включень в порожнині рота, не наявність комбінованих зубних протезів.

Встановлено, що основним в лікуванні алергічної реакції, що виникла на матеріали зубних протезів, є не тільки видалення металевих включень з порожнини рота, а й проведення імунокоригуючої терапії для усунення імунодефіцитного стану.

Вперше патогенетично обґрунтований та розроблений спосіб для усунення имунодефіцитного стану шляхом застосування імунокоректора Поліоксидоній.

Вперше розроблені й науково обґрунтовані заходи профілактики алергічних станів, спричинених протезуванням з використанням незнімних конструкцій зубних протезів, які передбачають встановлення й усунення факторів ризику виникнення алергії та корекцію виявленого імунодефіцитного стану.

Практичне значення отриманих результатів. Аналіз виявлених під час проведення в динаміці поетапного клініко-анамнестичного, алергологічного та лабораторного дослідження провокуючих факторів ризику виникнення алергії, видів алергічної реакції (ІАР чи ПАР), імунодефіцитного стану може використовуватися для розробки лікувально-профілактичних заходів у хворих при алергії на матеріали зубних протезів.

Доведено, що виникнення алергічної реакції можливе на будь-який метал або його сплав, з якого виготовлений зубний протез, тільки за наявності у пацієнта зниженої імунної реактивності, що зумовлене хронічними захворюваннями порожнини рота, внутрішніх органів та систем організму. Це положення слід мати на увазі під час опрацювання індивідуальних схем профілактики й лікування.

Удосконалення методів профілактики й лікування алергічних реакцій на матеріали, що входять до складу зубних протезів шляхом застосування для корекції імунодефіцитного стану імунокоригуючих засобів, зокрема, Поліоксидонію, а також лікування захворювань порожнини рота, органів і систем організму дозволило уникнути рецидиву алергічних реакцій під час повторного протезування.

Впровадження запропонованого методу дозволило підвищити ефективність лікування та усунути імунодефіцитний стан у пацієнтів з алергічними проявами в порожнині рота.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну діяльність кафедри стоматології ІС НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України, стоматологічної поліклініки № 2 Оболонського та Шевченківського районів, стоматологічного відділення ЦРЛ м. Вишгорода, приватної стоматологічної клініки «Альфамед» м. Київ.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно опрацьовано наукову літературу за обраною темою, проведені клінічні дослідження, аналіз отриманих результатів і статистична обробка, науково узагальнені результати дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Клінічні дослідження проведенні на базі кафедри стоматології ІС НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Лабораторні дослідження проведені у лабораторії клінічної імунології Міського алергологічного центру на базі клінічної лікарні № 8 м. Києва.

Імунологічні дослідження проведені в лабораторії імунології Інституту проблем патології НМУ імені О.О. Богомольця (за участю головного наукового співробітника д. біол. н. Н.Г. Бичкової). Автор висловлює глибоку вдячність вищезазначеному закладу за допомогу в проведені досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали і положення дисертаційної роботи викладені й обговорені на: конференції «Український міжнародний стоматологічний салон. Осінь 2005» (Київ, 2005); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті М. А. Кодоли (Київ, 2006); науково-практичній конференції молодих вчених НМАПО імені П.Л. Шупика (Київ, 2008); засіданні кафедри стоматології ІС НМАПО імені П.Л. Шупика з метою проведення тематичних семінарів для лікарів-стоматологів (Київ, 2009) та на спільному засіданні стоматологічних кафедр ІС НМАПО імені П.Л. Шупика (Київ, 2009).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертації опубліковані 11 наукових робіт, з них 8 - у профільних наукових журналах, включених до переліку видань, рекомендованих ВАК України (з них 2 - самостійні), отриманий 1 патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 168 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 216 джерел (113 - кирилицею, 103 - латиною). Робота ілюстрована 29 таблицями, 3 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Об'єкт та методи дослідження. З метою прогнозування виникнення алергічних реакцій у пацієнтів на матеріали конструкцій зубних протезів нами

розроблений комплекс діагностики, який складається з 4 етапів: (клініко-анамнестичний, оцінка імунного стану організму та підтвердження діагнозу ІАР і ПАР, алергологічне тестування для визначення певного алергену, проведення імунокоригувальної терапії з метою подальшого протезування).

Відповідно до поставлених завдань обстежені 123 пацієнта (111 жінок, 12 чоловіків) віком від 30 до 60 років. На підставі аналізу першого етапу розроблена анкета, яка включає 27 питань. Клінічне обстеження передбачало ретельний огляд слизової оболонки порожнини рота, зубів і зубних рядів, визначення наявності і стану зубних протезів. Особливо оцінювали наявність ураження та патологічних змін в ділянках прилягання зубних протезів, вивчали їх конструкцію, матеріал, технологію та якість виготовлення.

Ступінь запалення м'яких тканин порожнини рота оцінювали за допомогою проби Шиллера-Писарева, стан тканин пародонта аналізували з використанням індексу РМА.

Для встановлення діагнозу проводили другий етап поетапної діагностики, аналізували результати імунологічного дослідження, визначали рівень IgE, висока концентрація якого є специфічним маркером для підтвердження діагнозу ІАР.

Після аналізу анкетних та клінічних даних, а також проведення імунологічного дослідження для встановлення діагнозу всі пацієнти були розподілені на три групи:

1-ша група - 46 пацієнтів з ПАР, які звернулися з метою повторного протезування, без скарг на неприємні відчуття та патологічні зміни в порожнині рота, у 22 - обтяжений алергологічний анамнез;

2-га група - 37 пацієнтів з ІАР, які звернулися зі скаргами на відчуття печії, присмаку металу в порожнині рота, почервоніння СОПР після протезування, в усіх пацієнтів обтяжений алергологічний анамнез;

3-тя група (контрольна) - 40 пацієнтів без алергічних реакцій, які звернулися з метою повторного протезування зубів, без скарг та обтяженого алергологічного анамнезу.

Лабораторні дослідження включали специфічні та неспецифічні методи. До специфічних методів належать РГМЛ в порожнині рота за А.Д. Адо та РДТК в периферійній крові.

Оцінка імунного стану хворих включала: загальний аналіз крові; стан Т- та В-ланок імунітету - за допомогою непрямого імунофлюорисцентного методу з використанням моноклональних антитіл (виробництва ЗАТ «Сорбент», Росія) до антигенів лімфоцитів CD3, CD4, CD8, CD16, CD22; визначення функціональної активності Т-лімфоцитів - за допомогою реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) з фітогемаглютиніном (ФГА) (фірми Wellcome Burroughs); визначення функціональної активності В-лімфоцитів - за вмістом у сироватці IgG, IgA, IgM (G. Mancini, A. Carbonare, 1965); субпопуляції активованих Т-лімфоцитів та CD 22+ (S. Horowitz, T. Groshong, 1975); концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові та рідині з рота - з використанням поліетиленгліколю (ПЕГ-600) на мікроспектрофотометрі «Specol-21» (Німеччина) за довжини хвилі 450 нм (V. Haskova, J. Kastik, 1977); фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів - за ступенем поглинання ними часток латексу з обчисленням фагоцитарного індексу (ФІ) Гамбурга та фагоцитарного числа (ФЧ) Ройта; проведення навантажувальних тестів з імуномодуляторами (В.Г. Передерий та співавт., 1995); визначення вмісту IgЕ в сироватці крові та рідині з рота імуноферментним методом за методикою, розробленою фірмою «Вектор-Брест» (Росія).

Комплекс лікувальних заходів передбачав усунення патологічних змін СОПР та супутніх захворювань. Місцеве лікування в усіх групах починали з:

1) проведення професійної гігієни порожнини рота; 2) застосування розчину «Малавіт» у вигляді ванночок по 5-10 крапель на склянку теплої води 2-5 разів на добу; спиртового розчину 1 % цитралю по 40-50 крапель на склянку теплої води 3-4 рази на добу; використання штучного лізоциму до зникнення елементів ураження; 3) сублінгвально - «Гексаліз» розсмоктувати по 1 таблетці 6 разів на добу протягом 10 діб; 4) за тяжкого перебігу ураження призначали кортикостероїдні мазі (Тримістин «Дарниця», Бетаметазон «Дарниця»), змащували уражені ділянки 2-3 рази на добу до зникнення елементів ураження.

Для загальної терапії хворим з ІАР лікарі-алергологи призначали антигістамінні препарати (Лоратадин, Цетрин, Телфаст).

В якості імунокоригуючого препарату у пацієнтів з ІАР і ПАР застосовували імунокоректор «Поліоксидоній», який має дезінтоксикаційну, антиоксидантну, мембраностабілізуючу та гепатопротекторну дію. Препарат призначали за схемою: внутрішньом'язово по 0,06 мг на 1 ін'єкцію щоденно протягом 3 діб, а наступні 2 ін'єкції - через день; курс лікування - 5 ін'єкцій.

На підставі вивчення клінічної ефективності застосовано схему комплексного лікування пацієнтів з ІАР і ПАР.

Пацієнти з ПАР розподілені на три підгрупи:

· 1а - 15 пацієнтів, у яких видалені зубні протези, проведена санація супутних захворювань та призначений препарат «Поліоксидоній»;

· 1б - 21 пацієнт, якому проведене лікування супутніх захворювань та призначений «Поліоксидоній»;

· 1в - 10 пацієнтів, у яких видалений протез, проведене лікування супутних захворювань без використання «Поліоксидонію».

Пацієнти з ІАР також розподілені на три підгрупи.

· 2а - 14 пацієнтів, у яких видалені зубні протези, проведена санація супутних захворювань та призначений препарат «Поліоксидоній»;

· 2б - 12 пацієнтів, яким проведене лікування супутніх захворювань та призначений «Поліоксидоній»;

· 2в - 11 пацієнтів, у яких видалений протез, проведене лікування супутних захворювань без використання «Поліоксидонію».

Статистичний аналіз отриманих результатів проведений з застосуванням стандартних статистичних програм «Statistica 6.0» та «SPSS 14» (О.П. Мінцер, Ю.В. Вороненко, 2003).

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами проведеного першого клініко-анамнестичного етапу поетапної діагностики алергологічний анамнез виявлений у 47,8 % пацієнтів з ПАР і в усіх хворих з ІАР.

У 1-й групі діагностовані супутні захворювання: ЛОР-органів - у 13,0 % пацієнтів, органів травлення - у 63,7 %, ендокринної - у 34,7 %, серцево-судинної - у 30,4 %, сечостатевої системи - у 17,3 %, ендогенна інфекція - у 34,7 %.

У 2-й групі реакція на лікарські препарати відзначена у 48,6 % пацієнтів, непереносимість вакцин і сироваток - у 16,2 %, супутні захворювання органів травлення - у 37,8 %, ендокринної - у 24,3 %, серцево-судинної - у 13,5 %, сечостатевої системи - у 10,8 %, ендогенна інфекція - у 16,2 %. Важливим чинником є те, що на тлі алергологічного анамнезу в усіх хворих з ІАР спостерігалися виражені патологічні зміни СОПР.

За даними об'єктивного дослідження у всіх пацієнтів в порожнині рота виявлені ортопедичні конструкції зубних протезів.

Розподіл конструкцій зубних протезів наведений у табл. 1.

Таблиця 1. Розподіл конструкцій зубних протезів у хворих з ПАР та ІАР

Зубні конструкції	Кількість спостережень в підгрупах
	1-й (n=46)	2-й (n=37)	3-й (n=40)
	абс.	%	абс.	%	абс.	%
Штамповано-паяні мостоподібні протези без МЗП	12	26,0	11	29,7	9	22,5
Штамповано-паяні мостоподібні протези з МЗП	20	43,4	16	43,2	18	45
Металопластмасові мостоподібні протези	8	17,3	6	16,2	9	22,5
Металокерамічні мостоподібні протези	4	8,6	3	8,1	4	10
Мостоподібні протези, виготовлені з золота	2	4,3	1	2,7	-	-

При вивченні тривалості користування конструкціями зубних протезів встановлена наступна закономірність: у 1-й групі характерне виникнення алергічних реакцій при протезуванні вперше у 71,3 % хворих, вони частіше виникали протягом першого півріччя; у 2-й групі при повторному протезуванні у період від 3 до 12 міс у 78,3 % хворих.

Клінічні прояви патологічних змін у пацієнтів з ПАР та ІАР різноманітні, як місцеві, так і загальні.

Патологічні зміни СОПР виявляли у пацієнтів обох груп. Так, у 1-й групі загострення генералізованого пародонтиту відзначене у 13,0 % хворих, гіпертрофічного гінгівіту - у 8,6 %, геморагічного висипу та енантем в ділянці твердого піднебіння - у 4,3 %; у 2-й групі також спостерігалися патологічні зміни СОПР, поряд з цим виразково-некротичне ураження виявлене у 13,5 % хворих, багатоформна ексудативна еритема - у 16,2 %, червоний плескатий лишай - у 8,1 %.

Із загальних розладів у хворих обох груп (ІАР і ПАР) встановлені вегето-судинні та гастроінтестинальні симптоми (табл. 2).

За даними клінічного обстеження порожнини рота в усіх пацієнтів виявлене запалення м'яких тканин різного ступеня шляхом проведення проби Шиллера - Писарева: у 1-й групі проба виявилася позитивною у 36,96 % хворих, у 2-й групі - у 75,67 %.

Оцінюючи показники індексу РМА у хворих 1-ї групи за наявності гінгівіту легкого ступеня становив 11,3 ± 0,94, у хворих 2-ї групи за наявності гінгівіту середнього ступеня - 26,3 ± 1,39.

Таблиця 2. Порушення загального стану пацієнтів з ПАР та ІАР за наявності конструкцій зубних протезів

Симптоми	Кількість спостережень в групах
	1-й (n=46)	2-й (n=37)
	абс	%	абс	%
Головний біль	28	60,8	11	29,7
Запаморочення	16	34,7	10	27,0
Першіння у горлі	12	26,0	6	16,2
Сухий кашель	9	19,5	3	8,1
Свербіж шкіри	10	21,7	19	51,3
Втрата апетиту	8	17,3	15	40,5
Нудота	9	19,5	17	45,9
Блювання	7	15,2	10	27,0
Біль у животі	6	13,0	16	43,2
Діарея	5	10,8	14	37,8

На II етапі поетапної діагностики оцінений імунний стан організму пацієнтів та підтверджений діагноз ІАР, проведене імунологічне дослідження - визначали рівень IgE в периферійній крові та рідині з ротової порожнини, що є специфічним маркером для підтвердження діагнозу ІАР (табл. 3).

Таблиця 3. Вміст IgE в сироватці крові та рідині ротової порожнини у пацієнтів з ПАР та ІАР

Середовище, в якому визначали вміст IgE, МЕ/мл	Кількість спостережень в групах
	1-й (n=46)	2-й (n=37)	3-й (n=40)
Сироватка крові	82,34±2,82	150,14±11,34*	71,85±8,17
Рідина ротової порожнини	54,22±0,24	162,71±23,86*	61,50±7,2

Примітка. * - різниця показників вирогідна у порівнянні з такою у хворих контрольної групи (p<0,01).

Найбільший рівень IgE відзначений у хворих 2-ї групи, який перевищував такий у контрольній групі у 2,1 рази (р < 0,01), у 1-й групі цей показник достовірно не відрізнявся від такого у контрольній групі.

Аналогічну тенденцію спостерігали і при дослідженні концентрації цього імуноглобуліну у рідині ротової порожнини пацієнтів. Так, у хворих 2-ї групи рівень IgE був вище такого у контрольній групі у 2,6 рази (р < 0,01), перевищував концентрацію у периферійній крові на 16,2 % (р < 0,05).

Показники клітинного та гуморального імунітету у хворих при ІАР і ПАР за наявності незнімних конструкцій зубних протезів мали характерні відмінності. Так, у пацієнтів 1-ї групи виявляли лейкопенію (зменшення кількості лейкоцитів на 36,7 % порівняно з такою у контрольній групі); лімфопенію (зменшення кількості лімфоцитів на 26,8 %); кількість CD3+ і CD4+ не відрізнялися від такої в контрольній групі. Проте, кількість CD8+ (цитотоксичні лімфоцити-супресори) була на 25,6 % менше (р < 0,05). Функціональну активність В-лімфоцитів у пацієнтів 1-ї групи оцінювали за вмістом у сироватці крові пацієнтів рівня імуноглобулінів (IgG, IgA, IgM). Виявлене під час первинного огляду пацієнтів 1-ї групи зниження рівня наведених імуноглобулінів свідчило про пригнічення місцевого імунітету та підвищення ризику ураження СОПР різного походження.

В той же час, функціональна активність Т-лімфоцитів, нейтрофільних гранулоцитів, ФІ - (62,12 ± 2,14)%, ФЧ - (6,17 ± 0,59)% були збережені, що свідчило про відсутність активної запальної реакції на антиген.

За даними імунологічного дослідження пацієнтів 2-ї групи виявлені більш глибокі зміни показників клітинного та гуморального імунітету. Спостерігали зменшення відносної (на 32,8 %) та абсолютної (у 2,7 рази) кількості CD3+, дисбаланс імунорегуляторних субпопуляцій, зокрема, підвищення рівня CD4+ - на 15,6 %, зниження рівня CD8+ в 1,93 рази, підвищення імунорегуляторного індексу у 2,3 рази. Подібні зміни субпопуляційного складу лімфоцитів є проявом активного алергічного процесу з постійним рецидивуючим антигенним стимулюванням.

При вивченні функціональної активності В- і Т-лімфоцитів у хворих 2-ї групи встановлені зміни були більш глибокими, ніж у хворих 1-ї групи, для яких характерне підвищення рівня IgG - до (15,25 ± 1,17) г/л (p=0,5), IgМ - на 38,1 %

(р < 0,05), зниження рівня IgA - у 2,9 рази; показники функціональної активності Т-лімфоцитів були достовірно менше, а проліферативної активності - перевищували на 39,8 % (р < 0,05) на відміну від показників контрольної групи, що свідчило про наявність алергічного запалення та постійне стимулювання

Т-лімфоцитів. У пацієнтів 2-ї групи спостерігали підвищення активності нейтрофільних гранулоцитів, що супроводжувалось збільшенням ФЧ на 24,7 %. Це свідчило про можливість вторинного бактеріального інфікування СОПР у цих хворих. Найбільш глибокі зміни показників місцевого імунітету спостерігали у пацієнтів 2-ї групи, зокрема, підвищення фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів (р=0,5), збільшення ФЧ на 41,8 %, зниження рівня SIgA у 6,1 рази.

Таким чином, встановлені значні порушення наведених вище показників свідчать про активний запальний алергічний процес в порожнині рота.

Специфічне дослідження з використанням РГМЛ у порожнині рота за А.Д. Адо здійснювали у пацієнтів 2-ї групи для встановлення причинного алергену та прогнозування алергічних реакцій під час повторного протезування. Найбільша чутливість виявлена до таких складових ортопедичних конструкцій: нітрид титанового покриття - у (70,2 ± 4,6)%, міді - у (64,8 ± 4,2)%, нікелю - у (59,4 ± 3,8)%, кобальту - у (56,7 ± 3,5)%, хрому - у (51,3 ± 3,1)%, цинку - у (43,2 ± 3,0)% хворих. Одночасне проведення РДТК свідчило про аналогічну тенденцію до сенсибілізації, що і РГМЛ.

Після проведеного комплексного лікування хворих з ПАР одержані наступні результати: найбільш ефективним лікуванням вже через місяць є проведення санації супутньої патології та застосування імунокоригуючої терапії препаратом «Поліоксидоній» (1б підгрупа), що підтвердилося у вигляді значного покращення загальних та місцевих симптомів у 76,1 % хворих, у вигляді покращення - у 23,8 % хворих. Аналогічна тенденція спостерігалася при проведені наступних лікувальних заходів: елімінація зубного протезу з порожнини рота, проведення санації супутньої патології та застосування імунокоригуючої терапії препаратом «Поліоксидоній» (1а підгрупа), що складало: у вигляді значного покращення у 66,6 % хворих, у вигляді покращення - у 33,3 % хворих. Найменш ефективним став комплекс заходів, які складалися з елімінації зубного протезу з порожнини рота та проведення лікування супутньої патології, без застосування імунокоригуючої терапії препаратом «Поліоксидоній» (1в підгрупа), що склало у вигляді покращення у 30 % хворих, а у 70 % хворих патологічний стан залишався без змін.

Отриманні дані проведеного лікування у хворих з ІАР свідчать про те, що найбільш ефективною схемою лікування було видалення зубного протезу з порожнини рота, проведення лікування супутньої патології та використання імунокоригуючої терапії препаратом «Поліоксидоній» (2а підгрупа), що підтвердилося у вигляді значного покращення у 64,7 % хворих та у вигляді покращення у 35,7 % хворих. Неефективним виявився комплекс лікування, який складався з проведення санації супутньої патології та застосування імунокоригуючої терапії препаратом «Поліоксидоній» (2б підгрупа), що підтвердилося відсутністю позитивної динаміки місцевих та загальних проявів у 100 % хворих. алергія зубний протез лікування

Віддаленні результати лікування свідчать про ту ж саму закономірність. Так, для хворих з ПАР після 6 і 12 місяців проведеної терапії значне покращення зберігалося в підгрупах 1а у 86,6 % випадків та 1б у 90,4 % випадків відповідно, тоді як для хворих з ІАР найбільш ефективним залишалась комбінація в підгрупі 2а, що підтвердилося через 6 та 12 місяців після проведеного лікування у 85,7 % випадків.

Під впливом проведеного лікування спостерігали значне покращення гігієнічних індексів. Так, вираженість запалення СОПР (проба Шиллера - Писарева) після комплексного лікування у пацієнтів з ПАР та з застосуванням ефективної схеми лікування (1б підгрупа) негативна проби становила через 6 і 12 міс. - 90,5 %, хворих з ІАР (2а підгрупа) - через 6 міс. - 71,4 %, через 12 міс. - 92,8 % відповідно.

Результати визначення індексу РМА також свідчили про ефективність проведених комплексних заходів, у пацієнтів 2-ї групи показники зменшилися через 6 міс. до (12,7 ± 0,97)%, через 12 міс. - до (10,3 ± 0,89)%.

При імунологічному дослідженні у хворих першої групи з ПАР, показники яких мали найменші відхилення від контрольної групи, спостерігалось зростання кількості лейкоцитів у 1б підгрупі на 29,1 % та на 23,3 % у 1а підгрупі (р<0,05), відносний зміст лімфоцитів не мав статистично достовірних відмінностей від показників контрольної групи, а показники абсолютного змісту збільшилось у 1б підгрупі на 17,1 % та в 1а підгрупі - на 16,9 % (р<0,05). Відносний та абсолютний зміст CD3+ та CD4+ лімфоцитів в динаміці лікування не мав достовірних відмінностей, що свідчить про відсутність тотального впливу імунотропного препарату на всі клітинні популяції та субпопуляції і розцінюється як позитивний феномен, який не впливає на формування подальшої алергічної схильності в імунній системі. Зміст В-лімфоцитів зменшився у 1а підгрупі на 11,8 % та у 1б підгрупі - на 19,4 % (р<0,05), а в 1в підгрупі цей показник залишався незмінним. Сироваткова концентрація IgG зросла в 1б підгрупі на 53,%, IgA - на 62,2 % та IgM - на 24,5 % (р<0,05),а в 1в підгрупі дані показники залишались (р>0,05) значно вище показників контрольної групи.

При імунологічному дослідженні хворих другої групи з ІАР спостерігалось зростання числа лейкоцитів та абсолютного числа лімфоцитів: в 2а підгрупі на 67,4 %, в 2в підгрупі - на 48,1 % (р<0,05), CD3+ лімфоцитів на 53,7 %

в 2а підгрупі та на 35,8 % в 2в підгрупі. Нормалізація кількості основних ефекторних субпопуляцій лімфоцитів - хелперів та супресорів, поряд з елімінацією зубного протезу з порожнини рота призвела до достовірного зниження відносної кількості Т-активних лімфоцитів на 14,7 % ((р<0,01). Відсотковий зміст В-клітин достовірно зменшився на 21,3 % у 1в підгрупі, але перевищував показники контрольної групи. Абсолютний зміст CD22+ лімфоцитів був зниженим у 2а підгрупі на 29,4 % (р<0,05). Сироваткова концентрація IgG супроводжувалася нормалізацією в 2а та 2в підгрупах, та не мала статистично значимих відмінностей від показників контрольної групи; концентрація IgA

у 2а підгрупі зросла у 2,55 рази, в 2б підгрупі - у 1,59 рази (р<0,05), в 2в підгрупі - у 2,21 рази, при цьому концентрація IgM знизилася у 2а підгрупі у 31,9 %,

в 2в підгрупі - на 23,3 %, а в 2б підгрупі залишалася стабільно високою (р>0,1).

При вивчені показників місцевого імунітету у хворих другої групи з ІАР після проведення комбінованої терапії встановлено достовірне зниження IgG у 7,8 (р<0,001) рази, IgA - у 1,95 (р<0,05) рази та SIgA - у 6,23 (р<0,001) рази

в 2а підгрупі, що свідчить про зниження активності запальної реакції алергічного ґенезу, підвищення механізмів локального захисту слизової оболонки, поряд з покращеними показниками системного імунітету. Аналогічна позитивна динаміка вищезазначених показників спостерігалась і в 2в підгрупі, а в 2б підгрупі досягнути нормалізації місцевої імунної відповіді не вдалося.

Аналіз отриманих результатів про рівень концентрації IgЕ у хворих другої групи з ІАР, де дані показники до лікування мали найбільші відхилення від контрольної групи в динаміці лікування в 2а підгрупі зменшилися у 1,17 рази (р<0,05) в сироватці крові та у 2,62 рази (р<0,05) в ротовій рідині, у 2в підгрупі у 1,58 рази та 1,82 рази (р<0,05) відповідно. У пацієнтів 2б підгрупи дані показники перевищували значення контрольної групи та не мали статистично значимих відмінностей в динаміці лікування.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішене актуальне науково-практичне завдання сучасної стоматології, що полягає в підвищенні ефективності ортопедичного лікування хворих шляхом профілактики і лікування алергічних реакцій, які виникають в порожнині рота при виготовленні незнімних конструкцій зубних протезів з використанням патогенетично обґрунтованого комплексу заходів: діагностичних, лікувальних та профілактичних.

1. Обтяжний алергологічний анамнез був виявлений у 100 % пацієнтів з ІАР та у 47,8 % пацієнтів з ПАР. Для пацієнтів з ПАР при наявності незнімних конструкцій в порожнині рота були переважно характерні порушення зі сторони внутрішніх органів та систем: захворювання органів травлення (63,7 %), ендокринної (34,7 %), серцево-судинної (30,4 %) систем, а також наявність ендогенної інфекції (34,7 %). Для пацієнтів з ІАР і наявністю зубних протезів в порожнині рота були притаманні переважно алергічні прояви у реакцій на медикаменти (48,6 %), непереносність вакцин та сироваток (16,2 %).

2. Патологічні зміни СОПР як у пацієнтів з ПАР, так і у пацієнтів з ІАР частіше виникають у жінок віком від 30 до 44 років. Для пацієнтів з ІАР ризик виникнення патологічних змін СОПР найбільш вірогідний при протезуванні вдруге в період користування конструкціями зубних протезів від 3-х місяців до року, тоді як для пацієнтів з ПАР характерним є виникнення патологічних змін при протезуванні вперше вже на початкових стадіях користування зубними протезами, а саме в період першого півріччя.

3. При клінічному обстеженні хворих в залежності від виду алергії - ІАР чи ПАР, виявлені найбільш інформативні диференційно-діагностичні клінічні ознаки: для ІАР характерним є ураження СОПР, які встановленні у 100 % хворих даної групи; наявність гастроінтестинальних симптомів, а для пацієнтів з ПАР - наряду з ураженням СОПР, які встановленні у 47,8 % хворих, виявлена наявність вегетосудинних симптомів.

4. У хворих з ІАР спостерігалися зміни усіх основних показників імунного статусу: достовірне (р<0,05) зниження загальної кількості лейкоцитів, відносного числа лімфоцитів, на відміну від хворих з ПАР спостерігалось статистично значне зниження відносної кількості CD3+ лімфоцитів на 32,8 %, а абсолютного -

5. у 2,7 рази, що свідчить про довготривалий імунопатологічний процес. Сироватковий рівень імуноглобулінів супроводжувався тенденцією до зростання рівня IgG (р=0,5) - 15,25±1,17 г/л, IgМ (p<0,05) на 38,1 %, та значному - у 2,9 рази зниженням концентрації IgА. Показники місцевого імунітету у хворих з ІАР мали найбільші відхилення від контрольної групи та характеризувались тенденцією до зростання фагоцитарної активності нейтрофілів (p=0,5), фагоцитарне число було вище, ніж у пацієнтів з ПАР на 41,8 % хоч і не мало статистично достовірних відмінностей від контрольної групи, значно збільшеним рівнем IgG в 8,0 рази та IgМ - в 2 рази.

6. Проведене імунологічне дослідження пацієнтів всіх груп спостереження показало достовірне (р<0,05) зростання рівня IgE в сироватці крові

7. (150,14±11,34 МЕ/мл) та в ротовій рідині (162,71±23,86 МЕ/мл) у хворих з ІАР на відмінність з контрольною групою, тоді як у пацієнтів з ПАР достовірних відмінностей не спостерігалось.

8. Застосування комплексного методу лікування хворих з ІАР, який враховував в собі елімінацію зубного протезу з ротової порожнини, санацію супутньої патології з боку внутрішніх органів та систем та проведення імунокоригуючої терапії препаратом «Поліоксидоній», дозволило досягти значного покращення у 64,2 % хворих через 1 місяць після лікування, у 78,5 % хворих - через 6 місяців та у 85,7 % хворих - через 12 місяців, що підтверджувалося даними імунологічного дослідження.

9. Для лікування хворих з ПАР найбільш ефективним виявився метод, який складався з санації супутньої патології та застосування препарату «Поліоксидоній». Значне покращення після проведеної комплексної терапії спостерігали у 76,1 % хворих через 1 місяць після лікування, у 85,7 % хворих - через 6 місяців та у 90,4 % - через 12 місяців, що підтвердилось даними імунологічного дослідження.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведення клініко-анамнестичного етапу діагностики пацієнтів за допомогою розробленої анкети дає змогу прогнозувати виникнення АР при протезуванні незнімними конструкціями зубних протезів та проводити у подальшому поглиблене дослідження.

2. Діагноз ІАР у хворих при наявності ортопедичних конструкцій в порожнині рота підтверджується високим рівнем IgE в сироватці крові та ротової рідині.

3. Застосування РГМЛ в порожнині рота та РДТК в сироватці крові у пацієнтів з ІАР дає змогу встановити провокуючий алерген, а для хворих з ПАР - прогнозувати виникнення АР на матеріал зубного протезу в залежності від хімічної структури сплаву.

4. Проведення диференційної діагностики між ІАР та ПАР у хворих з наявністю конструкцій зубних протезів в порожнині рота дає змогу провести раціональну терапію, спрямовану на знешкодження патологічних змін СОПР та чинників виникнення даного стану.

5. Для лікування ІАР пацієнтам з наявністю зубних протезів в порожнині рота рекомендовано наступна схема:

-елімінація зубного протезу з ротової порожнини;

-професійна гігієна порожнини рота;

-застосування розчину «Малавіт» по 5-10 крапель на склянку теплої води 2-5 разів на добу; використання спиртового розчину 1 % цитралю по 40-50 крапель на склянку теплої води 3-4 рази на добу, а також застосування штучного лізоциму у вигляді ротових ванночок до зникнення елементів ураження;

-сублінгвально - таблетки «Гексаліз» розсмоктувати по 1 таблетці 6 разів на день через півгодини після їжі, протягом 10 днів;

-при тяжких патологічних змінах на СОПР - кортикостероїдні мазі в комбінації з антимікробним препаратом «Мірамістин» (Тримістин «Дарниця», Бетаметазон «Дарниця») у вигляді змащування елементів ураження - 2-3 рази на день до епітелізації раневої поверхні;

-препарат «Поліоксидоній» внутрішньом'язово (в/м) по 0,06 мг, курс лікування 5 ін'єкцій: перші дві ін'єкції щоденно, а три наступні - через день;

-лікування супутньої патології у загальних спеціалістів.

6. Для лікування ПАР пацієнтам з наявністю зубних протезів в порожнині рота рекомендовано наступна схема:

-професійна гігієна порожнини рота;

-застосування розчину «Малавіт» по 5-10 крапель на склянку теплої води 2-5 разів на добу, використання спиртового розчину 1 % цитралю по 40-50 крапель на склянку теплої води 3-4 рази на добу а також застосування штучного лізоциму у вигляді ротових ванночок до зникнення елементів ураження;

-сублінгвально - таблетки «Гексаліз» розсмоктувати по 1 таблетці 6 разів на день через півгодини після їжі, протягом 10 днів;

-при тяжких патологічних змінах на СОПР - кортикостероїдні мазі в комбінації з антимікробним препаратом Мірамістин (Тримістин «Дарниця», Бетаметазон «Дарниця») у вигляді змащування елементів ураження - 2-3 рази на день до епітелізації раневої поверхні;

-препарат «Поліоксидоній» внутрішньом'язово (в/м) по 0,06 мг., курс лікування 5 ін'єкцій: перші дві ін'єкції щоденно, а три наступні - через день;

-лікування супутньої патології у загальних спеціалістів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заверная А.М. Методы оценки и коррекции иммунных нарушений у больных с дистрофически-воспалительными и воспалительно-деструктивными заболеваниями пародонта и слизистой оболочки полости рта / А.М. Заверная, Т.Н. Волосовец, А.С. Андрусенко // Дентальные технологии. - 2005. - № 5-6. - С. 13-19. Дисертант приймав участь у збиранні матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті.

2. Заверная А.М. Выбор материалов для несъемного протезирования пациентам с целью предупреждения развития аллергических реакций /

А.М. Заверная, А.С. Андрусенко // Матеріали II наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології», присв'яченої пам'яті профессора М.А. Кодоли. - К., 2006. - С. 52. Дисертант приймав участь у збиранні матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті.

3. Заверная А.М. Клинико-иммунологическая эффективность дезинтоксикационной терапии у больных с тяжело протекающими аутоиммунными и аллергическими заболеваниями слизистой оболочки полости рта / А.М. Заверная, А.С. Андрусенко // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 1. - С. 215-218. Дисертант приймав участь у збиранні матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті.

4. Клинико-иммунологическая эффективность применения имунофана у больных с аллергическими и аутоиммуными заболеваниями слизистой оболочки полости рта / А.М. Заверная, Н.Г. Бычкова, А.С. Андрусенко, Н. А. Бакшутова // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 2. - С. 609-613. Дисертант приймав участь у збиранні матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті.

5. Клинический опыт применения препаратов «Гексализ» и «Гексаспрей» при лечении воспалительно-деструктивных поражений слизистой оболочки полости рта / А.М. Заверная, И.П. Мазур, И.О. Головня, Н.А. Бакшутова, А.С. Андрусенко // Дентальные технологии. - 2007. - № 2. - С. 24-27. Дисертант приймав участь у збиранні матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті.

6. Заверная А.М. Выбор материалов для несъемного протезирования пациентам с целью предупреждения развития аллергических реакций /

А.М. Заверная, А.С. Андрусенко // Зб. наук. праць співробітн. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 2. - С. 228-231. Дисертант приймав участь у збиранні матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті.

7. Инфекция Helicobacter Pylori у больных с рецидивирующими аллергическими заболеваниями слизистой оболочки полости рта / А.М. Заверная, Г.М. Поперека, Н.Г. Бычкова, А.С. Андрусенко // Дентальные технологии. - 2008. - № 2. - С. 21-23. Дисертант приймав участь у збиранні матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті.

8. Неприятный запах изо рта: причины возникновения, диагностика и лечебная тактика / А.М. Заверная, С.П. Коломиец, А.С. Андрусенко, Н.В. Савченко, А.Ф. Сиренко // Современ. стоматология. - 2008. - № 2. - С. 20-23. Дисертант приймав участь у зборі матеріалу, проведенні аналізу отриманих даних та їх обробці, написанні статті.

9. Андрусенко А. С. Прогнозирование аллергических реакций в клинике ортопедической стоматологии / А.С. Андрусенко // Зб. наук. праць співробітн. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2008. - Вип. 17, кн. 1. - С. 225-229.

10. Андрусенко А. С. Проявление аллергических и аллергоподобных реакций в клинической практике врача-стоматолога / А.С. Андрусенко // Зб. наук. праць співробітн. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2009. - Вип. 18, кн. 3. - С. 30 - 36.

11. Пат. 47467, Україна, МПК А61Р37/00, А61С13/00. Спосіб лікування алергічних уражень слизової оболонки ротової порожнини, які виникли на матеріали зубних протезів / Павленко О.В., Завєрна А.М., Андрусенко А.С. - Заявл. 16.06.09 ; опубл. 10.02.10, Бюл. № 3.

АНОТАЦІЯ

Андрусенко А.С. Профілактика алергічних станів у хворих, які потребують ортопедичного втручання з використанням незнімних конструкцій зубних протезів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності профілактики алергічних реакцій, які виникають в порожнині рота під час протезування з застосуванням незнімних металевих конструкцій зубних протезів, шляхом розробки та використання патогенетично обґрунтованого комплексу діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів.

Проведення імунологічного дослідження у хворих при істиних алергічних реакцій з визначенням рівня IgE в периферійній крові та рідині ротової порожнини, який є специфічним маркером цього захворювання, дозволило встановити або підтвердити його діагноз.

Встановлені клінічні ознаки алергічних реакцій залежно від виду алергії - істиних алергічних реакцій і псевдоалергічних реакцій, виявлені найбільш інформативні диференційно-діагностичні клінічні ознаки: при істиних алергічних реакцій - ураження слизової оболонки порожнини рота, встановлене в усіх хворих, наявність гастроінтестинальних симптомів, при псевдоалергічних реакцій - поряд з ураженням слизової оболонки порожнини рота, встановленим у 47,8 % хворих, наявність вегетосудинних симптомів.

Розробленні схеми комплексного лікування істиних алергічних реакцій та псевдоалергічних реакцій, які передбачали видалення зубних протезів в усіх хворих при істиних алергічних реакцій, а у 80 % пацієнтів при псевдоалергічних реакцій - проведення загальної та місцевої санації організму, усунення імунодефіцитного стану шляхом застосування імунокоректорів, зокрема, препарату «Поліоксидонію».

Ключові слова: алергія, істина алергічна реакція, псевдоалергічна реакція, клінічні ознаки, імунодефіцитний стан, санація організму, прогнозування, протезування зубів.

АННОТАЦИЯ

Андрусенко А.С. Профилактика аллергических состояний у больных, нуждающихся в ортопедическом лечении с использованием несъемных конструкций зубных протезов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научно степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МОЗ Украины, Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена улучшение эффективности ортопедического лечения больных путем профилактики аллергических реакций, возникающих в полости рта, при протезировании с использованием несъемных конструкций зубных протезов с помощью разработки и использования патогенетически обоснованного комплекса мероприятий - диагностических, лечебных и профилактических.

Проведение иммунологического исследования на наличие уровня IgE в периферической крови и ротовой жидкости, которое является специфическим маркером для подтверждения диагноза ИАР.

Установлены клинические признаки аллергических реакций в зависимости от вида аллергии (истинной и псевдоаллергической реакции), выявлены наиболее дифференциально-диагностические клинические признаки: для истинной аллергической реакции характерно поражение слизистой оболочки полости рта у 100 % больных, наличие интестинальных симптомов: зуд кожи - (51,3 %), потеря аппетита - (40,5 %), тошнота - (45,9 %), боль в животе - (43,2 %), диарея - (37,8 %), тогда как для больных первой группы с ПАР выявленные поражения слизистой оболочки полости рта у (34,8 %) больных, а также преобладают выраженные симптомы вегетососудистой дистонии в виде головной боли (60,8 %), головокружения (34,7 %), першения в горле (26,0 %), сухого кашля (19,5 %).

Проведение углубленного лабораторного метода исследования у больных с истинной аллергической реакцией с применением реакции торможения миграции лейкоцитов в полости рта по А.Д. Адо и реакцию бластотрансформации тучных клеток в периферической крови позволило выявить причинный аллерген (гаптен), который входит в состав конструкции что у больных I группы с ПАР преобладают выраженные симптомы вегетососудистой дистонии в виде головной боли (60,8 %), головокружения (34,7 %), першения в горле (26,0 %), сухого кашля (19,5 %) и провести реакцию на гиперчувствительность для выбора материала для последующего протезирования.

Разработанные схемы лечения для истинных аллергических реакций рекомендовано элиминация протеза из полости рта, проведение санации сопутствующей патологи и применение иммунокорригирующего препарата «Полиоксидония», что у 85,7 % больных была отмечена положительная динамика как в приближенные, так и в отдаленные сроки. Для псевдоаллергических реакций рекомендовано проведение санации внутренних органов и систем и применение препарата «Полиоксидония», что подтвердилось у 90,4 % больных.

С профилактической целью больным, нуждающихся в несъемном зубном протезировании и имеющим отягощенный аллергологический анамнез рекомендовано проведение исследования иммунной системы с целью выявления дефекта и для проведения иммунокорригирующей терапии при дальнейшем перепротезировании.

Ключевые слова: аллергия, истинная аллергическая реакция, псевдоаллергическая реакция, клинические признаки, иммунодефицитное состояние, санация организма, прогнозирование, протезирование зубов.

SUMMARY

Andrusenko A.S. Prophylaxis of allergic state of patients who require orthopedic intervention based on fixed dentures application. - Manuscript.

A thesis for the admission to the candidate's degree in dentistry in specialty 14.01.22 - stomatology. - P.L. Shupik National Medical Academy of Post-Graduate Education of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis covers aspects of an increase in efficiency of prophylaxis of allergic reaction in oral cavity on the dental prosthetics with fixed metal structures of dentures by means of the development and usage of the pathogenetically grounded set of diagnostic, therapeutic and preventive measures.

Carrying out an immunologic research to determine level of IgE in peripheral blood and oral liquid, the true allergic reaction diagnosis has been identified and confirmed. Such a diagnosis is a specific marker of those diseases.

Clinical signs of course of allergic reaction have been ascertained according to allergy type (true and pseudo-allergic reaction). Most informative differential diagnostic clinical signs have been determined for both types. Oral mucosa lesions and gastro-intestinal symptoms are characteristic signs of true allergic reaction. The former have been detected in 100 percent patients with this allergy type. For pseudo-allergic reaction, oral mucosa lesions have been detected in 47.8 percent of patients. Vegeto-vascular symptoms have also been determined for patients with pseudo-allergic reaction.