Стан серцево-судинної системи та особливості психофізіологічних показників у студентів-медиків перших курсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І. ПИРОГОВА

АВТОРЕФЕРАТ

СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПЕРШИХ КУРСІВ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського” МОЗ України.

Науковий керівник ? доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Вадзюк Степан Несторович, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського” МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АПН України Шевчук Віктор Григорович Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології

доктор медичних наук, професор Сергета Ігор Володимирович Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий “28” жовтня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент О.В. Власенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. З року в рік відмічається погіршення стану здоров'я студентської молоді (Коровина Л.Д. и др., 2005; Татаровський В.О. та ін., 2007). Це зумовлено збільшенням в системі освіти різномаїття та обсягів інформаційного навантаження, видозмінами організації навчального процесу, які, поряд із нераціональним режимом праці та відпочинку, низькою фізичною активністю, неповноцінним харчуванням, несприятливим екологічним навантаженням, зумовлюють збільшення “ціни” адаптації, яка визначається ступенем перенапруження регуляторних механізмів і величиною затрачених функціональних резервів (Агаджанян Н.А., 2002; Ушакова Я.В., 2007; Магльований А.В., 2009). Важливо, що саме в цей віковий проміжок розпочинають реалізуватися численні патогенні чинники розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) (Кисляк О.А. и др., 2003). Зараз відмічають значне її «помолодшання», оскільки не є рідкістю у дітей, і, особливо, у підлітків. Доведений факт початку гіпертонічної хвороби дорослих у дитячому віці обумовлює значущість ранньої діагностики та профілактики АГ, коли підвищення артеріального тиску ще не має стабільного характеру і не досягає високих цифр (Майданник В.Г., 2007). На сьогодні відомо, що важливе значення у формуванні ризику розвитку АГ відводиться психофізіологічному стану людини, антропометричним та конституційним характеристикам, а також способу життя (Шевчук В.Г. и др., 2008; Achermam Brain P., 1984).

Тому одним з основних завдань сучасної медицини є систематичний моніторинг рівня здоров'я студентів, своєчасне виявлення груп ризику, впровадження сучасних оздоровчих систем та рання донозологічна діагностика (Вадзюк С.Н. та ін., 2006; Тихомирова Л.М. и др., 1988; Сергета І.В. та ін. 2000; Вовченко І.І. та ін., 2010). При цьому, подібно до теорії функціональних систем організму П.К. Анохіна, мішенню пошуку є не прояви і ознаки хвороб в звичній їх класифікації по захворюваннях органів і тканин, а порушення системної організації найважливіших фізіологічних функцій організму (Судаков К.В., 1996).

У дослідженнях механізмів адаптації до дії чинників навчального навантаження увага здебільшого приділяється оцінці параметрів і динаміки функціонування фізіологічних систем (Макарова В.И. и др. 2000; Кисляк О.А. и др., 2003; Артеменков А.А., 2007). Перехід від стану здоров'я до стану хвороби проходить через послідовні стадії адаптаційного процесу (Баевский Р.М., 2004; Венцова Т.Б., 2010), тому в середовищі студентів на основі цих показників можна виділити осіб з різним ступенем адаптованості до навантажень навчального процесу і впливу навколишнього середовища в цілому.

У дослідженні стану адаптації студентської молоді до процесу навчання слід звернути особливу увагу на стан серцево-судинної системи та психофізіологічні особливості. Зокрема це стосується практично здорових юнаків і дівчат, які мають різний ризик розвитку артеріальної гіпертензії. У роботах (Вовченко І.І. та ін., 2010; Вадзюк С.Н. та ін., 2007) показано, що в студентів з підвищеним артеріальним тиском знижується рівень функціональних резервів серцево-судинної системи на тлі підвищеної активності симпатичної нервової системи та вираженої активації центральних механізмів регуляції ритму серця, низька функціональна рухливість нервових процесів, високими є рівень особистісної тривожності та нейротизм. Однак стан серцево-судинної системи, її автономна регуляція та психофізіологічні особливості у практично здорових студентів із різним ризиком виникнення артеріальної гіпертензії у процесі навчання практично не вивчені, що зумовлює актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота виконана як фрагмент науково-дослідної міжкафедральної теми Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського “Особливості вікової та статевої реактивності за змінених умов функціонування організму“ (№ державної реєстрації 01074004457). Автор була співвиконавцем теми. Тема дисертації затверджена Вченою радою Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (протокол № 19 від "27" червня 2006 року) та Проблемною комісією МОЗ та АМН України “Фізіологія людини” (протокол № 5 від "20" листопада 2007 року).

Мета дослідження: встановити особливості серцево-судинної системи та психофізіологічного забезпечення адаптації у молодих практично здорових осіб чоловічої і жіночої статі з різним ризиком артеріальної гіпертензії протягом навчального року.

Завдання дослідження:

1. Оцінити антропометричні показники та медико-соціальні особливості у юнаків та дівчат з різним ризиком артеріальної гіпертензії.

2. Дослідити стан автономної регуляції серцевої діяльності та її функціональних резервів на початку і в кінці навчального року у студентів-медиків перших курсів з різним рівнем середнього гемодинамічного тиску.

3. Встановити особливості системи кровообігу у молодих практично здорових осіб чоловічої та жіночої статі з різним ризиком артеріальної гіпертензії у процесі навчання.

4. Вивчити психофізіологічні особливості молодих практично здорових студентів з різним ризиком артеріальної гіпертензії.

Об'єкт дослідження: особливості серцево-судинної системи та властивості психофізіологічних функцій.

Предмет дослідження: антропометричні і конституційні особливості, зміни автономної регуляції серцевої діяльності, параметрів кровообігу і психофізіологічних показників на початку та в кінці навчального року.

Методи дослідження: антропометричні, фізіологічні, психологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані, що доповнюють уявлення про особливості серцево-судинної системи та психофізіологічних функцій у студентів-медиків з різним ризиком артеріальної гіпертензії. Вперше встановлено, що існують статеві відмінності впливу антропометричних показників на рівень АТ. На підставі часового, спектрального та варіаційного аналізів показників варіабельності серцевого ритму встановлено, що у процесі навчання активність адаптаційних механізмів є вищою серед дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії, в той час, як на тлі низького ризику артеріальної гіпертензії - серед юнаків. Досліджено, що у юнаків і дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії, як на початку, так і в кінці навчального року резервно-функціональні можливості серцево-судинної системи є нижчими, ніж в аналогічних групах із низьким ризиком. До кінця навчального року у юнаків як з високим, так і з низьким ризиком артеріальної гіпертензії вони покращуються, тоді як у дівчат обох груп - не змінюються.

Вперше виявлено, що у дівчат із високим ризиком артеріальної гіпертензії протягом навчального року в більшій мірі, ніж у юнаків знижуються рівень функціональних можливостей нервової системи, знижується швидкість сенсомоторних реакцій, проте кращими є показники короткотривалої пам'яті. Встановлено, що у юнаків, як і у дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії, порівняно із аналогічними групами з низьким ризиком, немає відмінностей за частотою прояву нейротизму та екстраверсії-інтроверсії. Порівняння груп юнаків і дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії вказує на переважання нейротизму у дівчат. На тлі низького ризику артеріальної гіпертензії у дівчат, крім цього, істотно вищою є частота прояву екстраверсії. серцевий адаптація артеріальний гіпертензія

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати обстеження молодих практично здорових осіб чоловічої і жіночої статі на початку і в кінці навчального року з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії показали істотний вплив навчального процесу на показники життєдіяльності, активність адаптаційних механізмів, які зумовлені навчанням у сучасному вищому навчальному закладі і мають свої особливості на тлі різного рівня артеріального тиску. Вони є теоретичним підґрунтям для розробки індивідуалізованих рекомендацій щодо його корекції та попередження розвитку артеріальної гіпертензії в майбутньому.

Основні положення і наукові розробки дисертаційної роботи впроваджено у навчальний процес на кафедрі нормальної фізіології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедрі нормальної фізіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедрі фізіології медичного факультету Луганського державного медичного університету, кафедрі нормальної фізіології Державної установи “Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського”. Запропонована методика щодо підвищення функціонально-діагностичної інформативності визначення адаптації організму до навчального навантаження пройшла процедуру експертизи на новизну й за нею отримано патент України на корисну модель (Пат. № 53928 від 25.10.2010, Бюл. № 20).

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно за даними літератури здійснила аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми, обґрунтувала актуальність даної тематики і обсяг обстежень. Самостійно виконала обстеження всіх осіб, статистичний аналіз одержаних цифрових даних, їх узагальнення. Основні положення і висновки дисертаційної роботи сформульовані за участю наукового керівника. Самостійно провела визначення вегетативного гомеостазу, ортостатичні проби, психофізіологічні дослідження. Всі обстеження виконані на базі кафедри нормальної фізіології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського”. Отриманий цифровий матеріал опрацьований з використанням програмного забезпечення персонального комп'ютера.

У наукових працях, опублікованих у співавторстві, не використані ідеї або розробки співавторів наукових праць. Здобувачу належить проведення досліджень, збір і систематизація матеріалу, статистична обробка й аналіз результатів, підготовка публікацій до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації оприлюднені на підсумкових науково-практичних конференціях “Здобутки клінічної і експериментальної медицини” (Тернопіль, 2009, 2010); ХІІІ, ХІV міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2009, 2010); Всеукр. наук.-практ. конференції “Довкілля та здоров'я” (Тернопіль, 2008); ХVІІІ з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Одеса, 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Медична наука - 2009” (Полтава, 2009); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю (Суми, 2010); ІV міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання щодо аналізу стану здоров'я” (Луганськ, 2010), ХІІІ конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ) “100 років Українському Лікарському Товариству” (Львів, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, з них 4 - у наукових журналах, включених ВАК України до переліку фахових видань, отримано 1 патент України на корисну модель, та 10 - у матеріалах конференцій та конгресів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів дослідження, обговорення результатів, висновків, додатків та списку використаних джерел із 249 найменувань. Робота викладена на 205 сторінках (залікового принтерного тексту 157 сторінок), ілюстрована 3 малюнками та містить 68 таблиць.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. У дослідженні брали участь студенти І і ІІ курсів Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. До обстеження не залучали осіб із спортивним розрядом та осіб, які регулярно займалися спортом. Комісією з біоетики Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (протокол № 2 від 21 квітня 2010 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.

Перед обстеженням, яке проводилось в першій половині дня (з 9⁰⁰ до 13⁰⁰ год.) з вівторка по четвер через 2 год. після легкого сніданку студенти заповнювали анкету, де вказували паспортні дані, наявність шкідливих звичок, скарг з боку серцево-судинної системи (головний біль, підвищений артеріальний тиск, болі чи неприємні відчуття в ділянці серця), спадковий анамнез щодо артеріальної гіпертензії у членів родини. Для оцінки психічного стану в даний момент використовувався ”САН-тест“ (Вансовская Л.И. и соавт., 1990). У день обстеження їм забороняли палити, вживати алкоголь, каву, чай чи будь-які медикаменти. У подальшому (через 7-10 хв.) в положенні сидячи в усіх обстежуваних вимірювали артеріальний тиск (АТ) методом Короткова. За одержаними результатами розраховували середній гемодинамічний тиск (СГТ) (Старков Г.А., 2005; Савицкий Н. Е., 1974).

На основі отриманих даних було відібрано 107 студентів, які дотримали всіх вимог обстеження та мали оптимальний психічний стан за опитувальником “САН-тест” - 57 осіб чоловічої і 50 осіб жіночої статі віком 17-20 років (табл. 1). З них було сформовано 2 групи в залежності від величини СГТ, рівень якого більше 90 мм рт. ст. - свідчить про про високий ризик АГ, відповідно 90 мм рт. ст. і менше - про низький ризик АГ. Юнаків виявилося 27 осіб з високим ризиком АГ і 30 - з низьким, а дівчат - відповідно 26 і 24. Обстеження виконували на початку та в кінці навчального року.

Таблиця 1 Розподіл обстежених осіб в залежності від величини середнього гемодинамічного тиску

У процесі визначення особливостей антропометричних показників (росту, маси тіла і окружності грудної клітки (ОГК)) із встановленням індексу маси тіла (ІМТ або індекс Кетле) та типу конституції (за індексом Піньє (ІП)), досліджували стан автономної регуляції серцево-судинної системи шляхом аналізу ВСР у кліно- протягом 5 хв. та ортостазі ще 6 хв. приладом для оцінювання АНС “ВНС-Микро” (Михайлов В.М., 2002). Використовували статистичний (тривалість R-R інтервалів ЕКГ), спектральний (ТР, VLF, LF, HF, LF/HF) та варіаційний (Мо, АМо, ДХ, ІН, ВПР, ПАПР, ІВР) аналізи.

Для оцінки змін вегетативного балансу у процесі проведення ортостатичної проби встановлювали відхилення показників, отриманих при реєстрації кардіоритмограми, відносно параметрів вихідного стану, прийнятих за 100 %.

Методом тетраполярної трансторакальної реографії за W. Kubicek (Иванов Л.Б., 2000) визначали серцевий індекс (СІ), ударний індекс (УІ), загальний периферичний опір судин (ЗПОС), індекс роботи лівого шлуночка (ІРЛШ)). Обстеження проводили за допомогою комп'ютерного реографічного комплексу «РЕОКОМ».

Розраховували подвійний добуток, який відображає поглинання міокардом кисню (Ольбинская Л.И., Хапаев Б.А., 2000).

Дослідження психофізіологічних функцій проводили за допомогою комп'ютерної експрес-методики (Філімонова Н.Б., 2000), також визначали рівень екстраверсії, інтроверсії та нейротизму за Г. Айзенком (Старостина Е.Г., 2006).

В ході статистичної обробки формування бази даних та усі розрахунки виконані на персональному комп'ютері з використанням пакету прикладних програм Microsoft Office. Достовірність відмінностей у групах порівняння оцінювали за критерієм Стьюдента.

Результати досліджень та їх аналіз. Дослідження антропометричних показників показало (табл. 2), що у юнаків вони менш мінливі на тлі різного ризику АГ, ніж у дівчат. Серед юнаків та дівчат з низьким ризиком АГ відсоток осіб з недостатньою масою тіла та астенічним типом конституції є більшим, ніж у відповідних групах з високим ризиком АГ. У дівчат на тлі низького ризику АГ,

Таблиця 2 Антропометричні показники молодих практично здорових осіб чоловічої і жіночої статі з різним рівнем ризику артеріальної гіпертензії (Mm)

Примітки: ВР - високий ризик; НР - низький ризик; ^#,* - достовірність відмінностей окремо у групах юнаків і дівчат (^# - p<0,10; ^* - р<0,05; ^** - р<0,01). крім цього, меншими є маса тіла, окружність грудної клітки та відсоток осіб із гіперстенічним типом конституції. Одержані дані підтвердили існуючі положення про вплив маси тіла, зокрема її надлишку на величину АТ (Ушакова Я.В., 2007).

Також істотне значення має й тип конституції. Оскільки він генетично обумовлений, можна припустити, що виявлені зміни АТ у своїй основі зумовлені індивідуальними генетичними особливостями. Підтвердженням цього положення є аналіз генеалогічного анамнезу. У дівчат з підвищеним ризиком АГ істотно частіше (в 1,7 раза), ніж у юнаків зустрічається АГ у родичів. У юнаків такої залежності немає, що вказує на більшу генетичну обумовленість підвищеного АТ у дівчат, ніж у юнаків.

Аналіз даних опитувальника свідчить, що серед юнаків з різним ризиком АГ частота і особливості скарг, відвідування спортивних секцій є ідентичними.

Серед дівчат на болі і неприємні відчуття в ділянці серця скаржаться частіше особи з високим ризиком АГ. На головний біль скаржаться переважно дівчата з низьким ризиком АГ, вони частіше відвідують спортивні секції.

Порівняльний аналіз досліджуваних показників серед юнаків і дівчат з високим ризиком АГ свідчить про більший відсоток осіб, що мають скарги на біль і неприємні відчуття в ділянці серця серед дівчат. Юнаки частіше палять і відвідують спортивні секції.

Порівняльний аналіз досліджуваних показників серед юнаків і дівчат з низьким ризиком АГ показав, що дівчата частіше, ніж юнаки відмічають головний біль.

Особливості регуляції серцевого ритму на початку і в кінці навчального року у молодих практично здорових осіб з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії. Аналіз ВСР показав, що в кінці навчального року у групі юнаків з високим ризиком АГ істотно зростають лише показники RRmin і зменшується LF, що свідчить про зниження активності вазомоторного центру довгастого мозку (Баевский Р.М. и др., 1984; Судаков К.В., 2000). У юнаків з низьким ризиком АГ в кінці навчального року динаміка показників менш інертна: достовірно зростає RRmax, зменшується ЧСС, ВПР та ІН, відмічається тенденція до зростання RMSSD та до зменшення співвідношення LF/HF, ПАПР, що вказує на зниження симпатичних впливів на серцевий ритм і збільшення парасимпатичних.

У дівчат з високим ризиком АГ в кінці навчального року порівняно із його початком, статистично достовірно зростають показники RRmin, SDNN і VLF, відмічається тенденція до підвищення показників CV та ТР, що свідчить про зростання загального тонусу АНС, з переважанням активності її парасимпатичного відділу з одночасною активацію вазомоторного центру довгастого мозку. У дівчат з низьким ризиком АГ реакція досліджуваних показників є слабшою - в кінці навчального року істотно збільшується лише показник RRmax, що вказує на інертність реакції протягом навчального року.

Порівняльний аналіз показників математичного аналізу серцевого ритму у юнаків і у дівчат з високим ризиком АГ показав, що на початку навчального року відмінності між групами спостерігаються лише за показником VLF, який у дівчат був істотно меншим, ніж у юнаків, та показниками АМо і ПАПР, які у групі дівчат виявилися статистично достовірно більшими. Отже, у дівчат на початку навчального року нижчим є вплив надсегментарних автономних центрів на серцево-судинні центри довгастого мозку, проте відмічається більша централізація управління серцевим ритмом. У кінці навчального року спостерігаються відмінності між групами лише за показником ЧСС, який у дівчат виявився статистично достовірно більшим, ніж серед юнаків.

Порівняльний аналіз показників діяльності серця у юнаків і дівчат з низьким ризиком АГ показав, що на початку навчального року не відмічається істотних відмінностей між групами юнаків і дівчат за більшістю просторово-часових, спектральних характеристик ритму серця та показників кардіоінтервалографії за Р.М. Баєвським, за винятком показників LF та ПАПР, які у дівчат мали тенденцію до менших величин. У кінці навчального року в дівчат з низьким ризиком АГ, порівняно із аналогічною групою юнаків, істотно меншими виявилися показники RRmax, RMSSD, LF, ДХ та більшим ІН (табл. 3). Крім цього, у дівчат виявлено тенденцію до менших величин в даний період обстеження показників RRNN та ІВР. Одержані результати вказують на зниження у дівчат тонусу парасимпатичного відділу АНС, зростання централізації управління серцевим ритмом.

Таблиця 3 Величина індексу напруження (ум.од.) на початку і в кінці навчального року у молодих практично здорових осіб чоловічої і жіночої статі з різним рівнем ризику артеріальної гіпертензії (Mm)

Примітка: ^* - відмінності в кінці року стосовно його початку статистично достовірні (р0,05).

На основі статевого порівняння показників ВСР встановлено, що у процесі навчання активність адаптаційних механізмів є вищою серед дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії, в той час, як на тлі низького ризику артеріальної гіпертензії - серед юнаків.

Особливості реакції серцевого ритму на ортостатичну пробу на початку і в кінці навчального року у молодих практично здорових осіб з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії. У практично здорових юнаків з різним ризиком АГ ортостатична проба на початку навчального року призводить до відхилень більшості досліджуваних показників ВСР, які статистично достовірно між групами порівняння не відрізняються. Проте на тлі низького ризику АГ відмічається вірогідно більша величина зниження показника RRmax, підвищення показників LF/HF та ВПР. Практично не змінюється величина ДХ. Це вказує на порівняно більшу реактивність симпатичної нервової системи на початку навчального року в осіб з низьким ризиком АГ, ймовірно, за рахунок відносної активності симпатичного центру довгастого мозку.

В кінці навчального року відмінності у відхиленнях досліджуваних показників в осіб з різним ризиком АГ стають більшими: у групі осіб з низьким ризиком АГ, порівняно із високим, виявляються істотно більші величини приросту показників LF/HF, ЧСС, АМо, ІВР, ПАПР, ВПР та ІН та величини зниження показників RRmax, RRNN, SDNN, RMSSD, pNN50, HF, Мо, які свідчать про більш істотне зростання реактивності симпатичного відділу нервової системи протягом навчального року. Звертає на себе увагу той факт, що в осіб з високим ризиком АГ, навпаки, в кінці навчального року спостерігається вищий приріст показників LF, ТР, та ДХ, що вказує на відносне збільшення реактивності вагусної регуляції і, одночасно, вазомоторного центру довгастого мозку.

Отже, початок навчального року супроводжується зниженням реактивності симпатичного відділу нервової системи у юнаків з низьким ризиком АГ, а його кінець, навпаки, істотно її посилює. Протягом навчального року в осіб з високим ризиком АГ відмічається відносне зростання реактивності парасимпатичного відділу АНС.

У практично здорових дівчат з низьким ризиком АГ, порівняно із аналогічною групою з високим ризиком АГ, на початку навчального року під впливом ортостазу статистично достовірно більшим є приріст величини ПАПР, меншим - величини ВПР, що вказує на зниження ролі парасимпатичного відділу АНС у функціонуванні синусового вузла, тобто, як і у юнаків з низьким ризиком АГ домінують симпатикотонічні реакції.

У кінці навчального року у відповідь на ортостаз величини приросту показників CV, ТР, VLF, LF, LF/HF у групі осіб з низьким ризиком АГ стають більшими, ніж у групі порівняння. Крім цього, відмічається достовірно більша величина зниження Мо. Ці дані свідчать про зростання у сумарному ефекті регуляції серцевого ритму реактивності вазомоторного центру довгастого мозку і вищих надсегментарних автономних центрів з одночасною активацією як симпатичного так і парасимпатичного відділів АНС.

Отже, у дівчат з низьким ризиком АГ як на початку, так і в кінці навчального року показники реактивності АНС у відповідь на ортостаз змінюються більш виражено, ніж в аналогічній групі дівчат з високим ризиком АГ. Якщо на початку навчального року домінує реактивність симпатичного відділу АНС, то в кінці - обох її відділів, причому за рахунок вищих регуляторних центрів.

Порівнюючи одержані результати у юнаків і дівчат з високим ризиком АГ на початку навчального року встановлено статистично достовірно більшу величину зниження RRmax, збільшення VLF, менший приріст АМо та ПАПР. Показники SDNN і ТР у дівчат зростають, в той час як у юнаків - знижуються. Це вказує на більше посилення у дівчат автономної регуляції серцевого ритму з одночасним зростанням реактивності вищих надсегментарних автономних центрів і, очевидно, є результатом літнього відпочинку. У кінці навчального року в дівчат показник ТР зменшується, в той час, як у юнаків зростає, меншим є приріст показника LF та більшим - ІН, ніж у юнаків, що свідчить про більше зростання до кінця навчального року централізації управління серцевим ритмом у дівчат, ніж у юнаків.

В осіб різної статі з низьким ризиком розвитку АГ у відповідь на ортостатичну пробу відмічалися істотні відмінності у величинах відхилень досліджуваних показників, як на початку, так і в кінці навчального року. За просторово-часовими показниками на початку року у дівчат меншою була величина зниження показників SDNN, RMSSD, pNN50 та більшим приріст CV, відмічається більший приріст практично усіх досліджуваних спектральних характеристик. Серед показників кардіоінтервалограми за Р.М. Баєвським у дівчат меншим є приріст ПАПР та ВПР, ніж у юнаків. Одержані дані вказують на виражене зростання у дівчат реактивності парасимпатичного відділу АНС з одночасною активацією сегментарних і надсегментарних автономних центрів.

Наприкінці навчального року в дівчат меншим стає приріст більшості просторово-часових показників, за винятком SDNN та CV, відмічаються більша величина приросту спектральних характеристик серцевого ритму за винятком HF та співвідношення LF/HF та менші величини відхилень показників кардіоінтервалограми за Р.М. Баєвським, за винятком ДХ. Наведені дані свідчать про те, що протягом навчального року відмічається істотне зростання реактивності парасимпатичного відділу АНС у дівчат із низьким ризиком АГ та симпатичної - у юнаків. Одночасно у дівчат відмічається збільшення реактивності сегментарних і надсегментарних центрів регуляції серцевого ритму. Можна припустити, що у дівчат в більшій мірі, ніж у юнаків, серцевий ритм в умовах активного ортостазу підпадає під більший нейро-гуморальний контроль вищих сегментарних і надсегментарних серцево-судинних регуляторних центрів, що, очевидно, сприяє оптимізації управління діяльністю ССС у відповідь на численні збурювальні впливи.

Оцінка стану кровообігу на початку і в кінці навчального року у молодих практично здорових осіб з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії. Навантаження навчального року не викликали істотних відхилень показників гемодинаміки юнаків з різним ризиком АГ. Разом з тим, відмічався істотно нижчий ІРЛШ у юнаків з низьким ризиком АГ як на початку, так і в кінці навчального року. Отже, у процесі навчання в осіб з низьким ризиком АГ виникають передумови для збільшення АТ за рахунок збільшення периферичного опору судин.

Аналізуючи споживання кисню міокардом обстежених осіб за величиною показника ПД, встановлено, що у юнаків з високим ризиком АГ, як на початку, так і в кінці навчального року він є більшим, ніж в аналогічній групі з низьким ризиком АГ. Звертає на себе увагу той факт, що в обох групах до кінця навчального року досліджуваний показник достовірно знижується. У дівчат теж на тлі високого ризику ПД є істотно більшим як на початку, так і в кінці навчального року, проте впродовж навчання досліджуваний показник не змінюється. Серед юнаків і дівчат з високим ризиком АГ величина ПД є практично однаковою як на початку, так і в кінці навчального року. На тлі низького ризику АГ на початку навчального року рівень ПД вищий у юнаків, проте в кінці навчального року він стає ідентичним як у дівчат.

Отже, у юнаків і дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії, як на початку, так і в кінці навчального року резервно-функціональні можливості серцево-судинної системи є нижчими, ніж в аналогічних групах із низьким ризиком. До кінця навчального року у юнаків як з високим, так і з низьким ризиком артеріальної гіпертензії ці можливості покращуються, тоді як у дівчат обох груп вони не змінюються.

ум. од.

А

ум. од.

Б

Рис. 1. Динаміка величин подвійного добутку на початку і в кінці навчального року у молодих практично здорових юнаків (А) і дівчат (Б) з різним рівнем ризику артеріальної гіпертензії.

Примітки: ^* - р0,05; ^*** - р0,001 стосовно групи ризику артеріальної гіпертензії.

Особливості психофізіологічного стану на початку і в кінці навчального року молодих практично здорових осіб з різним рівнем ризику артеріальної гіпертензії. За даними комп'ютерної експрес-методики на початку та в кінці навчального року було встановлено, що у юнаків з високим ризиком АГ, порівняно із низьким, на початку навчального року відмічається вищий рівень показників ФРС і РФМ. У юнаків з низьким ризиком АГ до кінця навчального року істотно збільшується показник ФРС. У юнаків з низьким ризиком АГ як на початку, так і в кінці навчального року більшими є показники РВ і РВП, порівняно з юнаками з високим ризиком АГ. Показник ПАМЦ у групі юнаків з низьким ризиком АГ в кінці року значно збільшується. Отже, на тлі підвищеного СГТ у юнаків після літнього відпочинку відмічається вищий рівень функціонування та функціональних можливостей нервової системи, ніж в осіб з пониженим СГТ. В останніх як на початку, так і в кінці року сповільненими є прості сенсомоторні реакції. Звертає на себе увагу адаптаційна перебудова функціонального стану нервової системи в процесі навчання в осіб з низьким ризиком АГ у бік зростання ФРС, що, очевидно, пояснює збільшення короткотривалої пам'яті на цифри. Можна припустити, що підвищений рівень СГТ є одним із чинників, який забезпечує функціональні можливості нервової системи.

У дівчат з низьким ризиком АГ показник КС є більшим на початку навчального року, проте до кінця навчального року істотно знижується і стає меншим, ніж у дівчат з високим ризиком АГ.

Показник РФМ, навпаки, на початку навчального року є практично однаковим серед груп обстежених дівчат, проте в кінці навчального року на тлі високого ризику АГ він суттєво знижується. Показник ПСР на початку навчального року є більшим у дівчат з високим ризиком АГ, проте до кінця навчального року він значно знижується.

Показник РВ, навпаки, більш відчутно знижується в осіб з низьким ризиком АГ, що прослідковується також і за показниками РВП і РВЛ. Показник ФРНП (табл. 4) в обох групах порівняння до кінця навчального року знижується, проте у групі дівчат з високим ризиком АГ зменшення досліджуваного показника є більш виражене.

Отже, в обох групах відмічаються відхилення, пов'язані, очевидно, із втомою: зниження КС на тлі низького ризику АГ і зниження РФМ на тлі високого ризику АГ. Разом з тим відмічаються ознаки адаптаційної перебудови досліджуваних процесів: збільшення швидкості вибору як для правої, так і для лівої руки при низькому ризику АГ та збільшення швидкості ПСР та ФРНП при високому ризику АГ.

Порівняння досліджуваних показників між юнаками й дівчатами з високим ризиком АГ показало, що серед показників нервової системи на початку навчального року не відмічалося істотних відхилень, проте в кінці навчального року виявлено статистично достовірно більший приріст і рівень лише показника РФМ у юнаків, ніж у дівчат, серед яких він знижувався. Усі досліджувані показники сенсомоторних реакцій виявилися істотно більшими у дівчат на початку і в кінці року, ніж у юнаків.

Таблиця 4 Рівень функціональної рухливості нервових процесів (мс) на початку та в кінці навчального року у молодих практично здорових осіб чоловічої статі з різним рівнем ризику артеріальної гіпертензії (Mm)

Примітка: ^* - відмінності в кінці року стосовно його початку статистично достовірні (р0,05).

Серед показників короткочасної пам'яті на початку навчального року не було істотних відмінностей між юнаками і дівчатами. В кінці навчального року у дівчат виявлено істотно більший приріст показника ПАМЦ, який ставав статистично достовірно більшим, ніж у юнаків. Отже, у дівчат з високим ризиком АГ протягом навчального року в більшій мірі, ніж у юнаків знижується РФМ, що, очевидно, призводить до зниження швидкості сенсомоторних реакцій, проте серед дівчат вищими є показники короткотривалої пам'яті. Одержаний результат підтверджує висловлене припущення, про адаптаційну роль підвищеного СГТ у юнаків, яка є вищою, ніж у дівчат.

Порівняння досліджуваних показників між юнаками і дівчатами з низьким ризиком АГ показало, що серед показників нервової системи у дівчат істотно більшими на початку навчального року, порівняно із юнаками, були показники КС і ФРС. В подальшому вони змінювалися і на кінець року істотно між групами не відрізнялися. Показники сенсомоторних реакцій ПСР і ФРНП на початку навчального року є більшими у дівчат, ніж у юнаків. На кінець навчального року більшим у дівчат залишається лише показник ФРНП. Усі показники сенсомоторних реакцій у групах юнаків і дівчат до кінця навчального року знижуються. Проте у більшості випадків величина зниження є неістотною, лише величина зниження показника РВ у групі дівчат виявляється статистично достовірно більшою, ніж у юнаків. Навчальний процес має виражений вплив на показники короткотривалої пам'яті, які у юнаків зростають, а у дівчат знижуються, що призводить до істотно більших величин ПАМЛ і ПАМЦ у юнаків, ніж у дівчат. Аналогічно відмінними є і їх величини відхилень.

Отже, у дівчат з низьким ризиком АГ відмічаються кращі показники нервової системи, проте гірші показники сенсомоторних реакцій, ніж у юнаків аналогічної групи. У процесі навчання показники нервової системи зрівноважуються в осіб різної статі: відмічається збільшення швидкості сенсомоторних реакцій у дівчат, проте вона не сягає за всіма досліджуваними показниками рівня юнаків. У дівчат на кінець навчального року погіршується короткотривала пам'ять на цифри і літери, що, ймовірно, є свідченням втоми.

Важливе значення у формуванні АГ відводиться емоційній сфері людини. Її стан, оцінений за допомогою тесту Айзенка, показав, що у юнаків з високим ризиком АГ, порівняно з низьким, немає відмінностей за частотою прояву нейротизму, проте відмічається тенденція до більшої кількості екстравертів та достовірно меншої кількості осіб із середнім рівнем показника екстраверсія-інтроверсія. У дівчат з різним ризиком АГ частота прояву нейротизму та екстра-інтроверсії є практично однаковою. Отримані дані вказують, що у віці 17-20 років прояви нейротизму та екстра-інтроверсії окремо серед юнаків і дівчат мало впливають на формування рівня СГТ, а відтак ризику АГ.

Проте порівняння юнаків і дівчат з високим ризиком АГ показує більшу частоту прояву нейротизму у дівчат. На тлі низького ризику АГ в дівчат, окрім цього, істотно вищою є частота прояву екстраверсії. Ці результати вказують більше на статеві відмінності, які не залежать від рівня СГТ. В цілому, як свідчать дані літератури (Гринечко А., 2009), нейротизм та екстраверсія більше притаманні дівчатам, ніж юнакам.

Таким чином, проведені обстеження молодих практично здорових осіб чоловічої і жіночої статі на початку і в кінці навчального року з різним рівнем СГТ показали істотний вплив навчального процесу на показники життєдіяльності, які в переважній більшості свідчать про розвиток пристосувальних реакцій до навантажень, які зумовлені навчанням у сучасному вищому навчальному закладі і мають свої особливості на тлі різного рівня АТ. Існують виражені статеві відмінності у реакції організму на навчальний процес. Знайшли своє підтвердження й існуючі постулати щодо впливу конституції, надмірної маси та спадкового анамнезу на прояви підвищеного і пониженого АТ у юнаків й, більше, у дівчат. Отримані результати націлюють на розробку практичних рекомендацій щодо корекції АТ та попередження розвитку АГ у майбутньому.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у вивченні антропометричних та конституційних особливостей, автономного забезпечення серцевої діяльності, психофізіологічного стану молодих практично здорових осіб чоловічої і жіночої статі з різним ризиком артеріальної гіпертензії.

1. Для юнаків та дівчат з низьким ризиком артеріальної гіпертензії відсоток осіб з недостатньою масою тіла та астенічним типом конституції є більшим, ніж у відповідних групах з високим ризиком. У дівчат з підвищеним ризиком артеріальної гіпертензії низька рухова активність, у них істотно частіше, ніж у юнаків (в 1,7 раза) зустрічаються гіпертонічна хвороба у родичів, вегето-судинні порушення, які супроводжуються появою болю і неприємних відчуттів в ділянці серця.

2. У юнаків з низьким ризиком артеріальної гіпертензії, порівняно з групою із високим ризиком, на початку навчального року відмічається нижча активність гуморальних механізмів регуляції серцевого ритму. На кінець навчального року в цій групі спостерігається переважання парасимпатичних впливів на серцевий ритм (RMSSD більший на 41,2 %, ВПР менший на 27,1 %, ІН знижується на 34,6 %, р0,05).

3. У дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії порівняно з групою дівчат із низьким ризиком, на кінець навчального року відмічається збільшення загального тонусу автономної нервової системи (SDNN зростає на 22,8 %, р0,05) із підвищенням активності її парасимпатичного відділу (статистично достовірно більший приріст pNN50 та зниження АМо, ПАПР) із одночасною активацією вазомоторного центру довгастого мозку (приріст LF більший у 6,2 раза, р0,05), що вказує на розвиток пристосування протягом навчального року. Порівняно із юнаками у дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії активність адаптаційних механізмів є вищою.

4. Показники гемодинаміки істотно не відрізняються між групами юнаків з високим і низьким ризиком АГ як на початку, так і в кінці навчального року, за винятком індекса роботи лівого шлуночка, який вірогідно вищий у юнаків з високим ризиком артеріальної гіпертензії в усі терміни спостереження. У юнаків і дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії, як на початку, так і в кінці навчального року зростає неекономність роботи серцевого м'яза порівняно з аналогічними групами із низьким ризиком, проте до кінця навчального року серед юнаків з різним ризиком артеріальної гіпертензії напруження серцевого м'яза, яке відображає рівень поглинання кисню міокардом вірогідно знижується, тоді як у дівчат воно не змінюються.

5. У дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії, порівняно із юнаками тієї ж групи, протягом навчального року знижуються показники функціональних можливостей нервової системи, зменшується швидкість сенсомоторних реакцій, проте кращими є показники короткотривалої пам'яті. У дівчат з низьким ризиком артеріальної гіпертензії, порівняно із юнаками аналогічної групи, на початку навчального року відмічаються вищі показники функціонального стану нервової системи, проте менша швидкість сенсомоторних реакцій. На кінець навчального року показники функціонального стану нервової системи та швидкість сенсомоторних реакцій у них зрівноважуються, проте у дівчат погіршується короткотривала пам'ять.

6. У юнаків, як і у дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії, порівняно з аналогічними групами із низьким, немає відмінностей за нейротизмом та екстра-інтроверсією. Порівняння ж юнаків і дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії вказує на переважання нейротизму у дівчат. На тлі низького ризику артеріальної гіпертензії у дівчат, крім цього, істотно вищою є частота прояву екстраверсії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Вадзюк С.Н. Антропометричні та психофізіологічні особливості у молодих практично здорових осіб із різним рівнем ризику розвитку артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська // Вісник наукових досліджень. - 2009. - №1. - С. 26-28. (Здобувач провела психофізіологічні обстеження, склала бази даних, статистично опрацювала результати дослідження, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline, прийняла участь у підготовці публікації до друку).

2. Вадзюк С.Н. Статеві особливості регуляції серцевого ритму в молодих практично здорових осіб з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2009. - №1 (10). - С. 25-28. (Здобувач провела дослідження варіабельності серцевого ритму студентів, склала бази даних, статистично опрацювала результати дослідження, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline, прийняла участь у підготовці публікації до друку).

3. Вадзюк С.Н. Зміни автономної регуляції серцевого ритму в процесі навчання у молодих здорових осіб з підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська // Перспективи медицини та біології. - 2010. - Т. ІІ, № 2. - С. 48-51. (Здобувач провела дослідження варіабельності серцевого ритму студентів, склала бази даних, статистично опрацювала результати дослідження, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline, прийняла участь у підготовці публікації до друку).

4. Вадзюк С.Н. Особливості регуляторного впливу автономної нервової системи на початку і в кінці навчального року у студентів з різним ризиком виникнення артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2010. - № 3 (51). - С. 58-62. (Здобувач провела дослідження варіабельності серцевого ритму студентів, склала бази даних, статистично опрацювала результати дослідження, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline, прийняла участь у підготовці публікації до друку).

5. Пат. 53928 Україна, МПК А 61 В 5/00, А 61 В 5/0205 Спосіб визначення ресурсу адаптації до навчального навантаження / Вадзюк С.Н., Цибульська Л.С.; заявник та патентовласник Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського. -- № 201004011; заявл. 06.04.2010; опубл. 25.10.2010, Бюл. № 20. (Здобувач провела обстеження, оформила матеріали для реєстрації заявки).

6. Цибульська Л.С. Стан кровообігу у молодих практично здорових юнаків з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії на початку та в кінці навчального року / Л.С. Цибульська // Довкілля і здоровя: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., 24-25 квіт. 2008 р. - Тернопіль, 2008. - С. 14.

7. Цибульська Л.С. Особливості антропометричних показників молодих здорових осіб жіночої статі з різним рівнем ризику розвитку артеріальної гіпертензії / Л.С. Цибульська, О.В. Домбровський // ХІІІ міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, 27-29 квітня 2009 р.-- Тернопіль, 2009. - С.257. (Здобувач зібрала та опрацювала первинну інформацію, сформувала бази даних, брала участь в аналізі та обговоренні одержаних даних, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

8. Вадзюк С.Н. Функціональні особливості організму молодих нетренованих осіб різної статі з підвищеним ризиком виникнення артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: тези доп. підсумк. наук.-практ. конф., 4 червня 2009 р. - Тернопіль, 2009. - С. 112. (Здобувач зібрала та опрацювала первинну інформацію, сформувала бази даних, брала участь в аналізі та обговоренні одержаних даних, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

9. Стан серцево-судинної системи за різних умов функціонування організму / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська, І.Я. Папінко [та ін.] // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: тези доп. підсумк. наук.-практ. конф., 4 червня 2009 р. - Тернопіль, 2009. - С. 112. (Здобувач зібрала та опрацювала первинну інформацію, сформувала бази даних, брала участь в аналізі та обговоренні одержаних даних, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

10. Цибульська Л.С. Вплив навчального процесу на функціональний стан студентів із різним ризиком артеріальної гіпертензії / Л.С. Цибульська // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., 10-11 грудня 2009р. - Полтава, 2009. - Т. 9, Вип. 4 (28), Част. 1. - С. 319.

11. Вадзюк С.Н. Статеві відмінності автономної регуляції серцевого ритму у студентів-медиків із підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська // Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді у закладах освіти: тези доп. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 25-26 березня 2010 р. - Суми, 2010. - С. 49-50. (Здобувач зібрала та опрацювала первинну інформацію, сформувала бази даних, брала участь в аналізі та обговоренні одержаних даних, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

12. Цибульська Л.С. Особливості регуляції серцевого ритму у практично здорових юнаків на початку і в кінці навчального року з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії / Л.С. Цибульська, С.В. Лотоцька // ХІV міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, 13-15 квітня 2010 р.-- Тернопіль, 2010. - С. 246. (Здобувач зібрала та опрацювала первинну інформацію, сформувала бази даних, брала участь в аналізі та обговоренні одержаних даних, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

13. Вадзюк С.Н. Вплив навчальних навантажень на гемодинаміку у студентів з різним ступенем ризику розвитку артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська // Фізіологічний журнал: тези доп. ХVІІІ з'їзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, 20-22 травня 2010 р. - Одеса, 2010. - С. 93-94. (Здобувач зібрала та опрацювала первинну інформацію, сформувала бази даних, брала участь в аналізі та обговоренні одержаних даних, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

14. Вадзюк С.Н. Вплив навчального процесу на динаміку функціональної рухливості нервових процесів у молодих практично здорових осіб різної статі із різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, Л.С. Цибульська // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: тези доп. підсумк. наук.-практ. конф., 17 червня 2010 р. - Тернопіль, 2010. - С. 124-125. (Здобувач зібрала та опрацювала первинну інформацію, сформувала бази даних, брала участь в аналізі та обговоренні одержаних даних, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

15. Вадзюк С.Н. Особливості кардіогемодинаміки у молодих осіб із різним рівнем ризику розвитку артеріальної гіпертензії / С.Н. Вадзюк, О.В. Денефіль, Л.С. Цибульська // 100 років Українському Лікарському Товариству: тези доп. ХІІІ конгресу Світової федерації Українських Лікарських Товариств, 30 вересня - 03 жовтня 2010 р. - Львів, 2010. - С. 661. (Здобувач зібрала та опрацювала первинну інформацію, сформувала бази даних, брала участь в аналізі та обговоренні одержаних даних, виконала пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

Анотація

Цибульська Л.С. Стан серцево-судинної системи та особливості психофізіологічних показників у студентів-медиків перших курсів.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 - нормальна фізіологія. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України. - Вінниця, 2011.

Дисертація присвячена вивченню антропометричних та конституційних особливостей, стану автономного забезпечення рівня артеріального тиску, гемодинаміки, психофізіологічних особливостей молодих практично здорових осіб чоловічої і жіночої статі з різним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії. Ризик артеріальної гіпертензії визначається вищим рівнем середнього гемодинамічного артеріального тиску та поглинання міокардом кисню, більшою масою тіла, схильністю до гіперстенічного типу конституції, мінливістю функціонального стану нервової системи та сенсомоторних ракцій. У процесі навчання у дівчат з високим ризиком артеріальної гіпертензії активність адаптаційних механізмів вища, ніж у юнаків, на що вказує вищий загальний тонус автономної нервової системи, більша активність симпатичного її відділу. На тлі низького ризику артеріальної гіпертензії у дівчат, навпаки, знижується тонус парасимпатичного відділу автономної нервової системи, зростає централізація управління серцевим ритмом, що вказує на вищу активність адаптаційних механізмів у юнаків.