Ультрасонографічна діагностика травматичних ушкоджень внутрішніх структур колінного суглоба

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РАКУ

УДК: 616.728.3 - 001 - 073.48

Ультрасонографічна діагностика травматичних ушкоджень внутрішніх структур колінного суглоба

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КУЧЕР АСКОЛЬД РОМАНОВИЧ

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук Головко Тетяна Сергіївна, Національний інститут раку, завідувач н/д відділення променевої діагностики

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Абдуллаєв Ризван Ягубович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри ультразвукової діагностики

кандидат медичних наук Дєдков Анатолій Григорович, Національний інститут раку, завідувач н/д відділення онкоортопедії

Захист відбудеться "15" вересня 2010 р. о 13 год 00 хв на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 при Національному інституті раку (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту раку (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43). Автореферат розісланий "____" серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.О. Родзаєвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Захворювання та ушкодження кістково-м'язової системи (КМС) на сьогодні посідають одне з провідних місць у структурі захворюваності населення країн світу. За даними епідеміологічних досліджень, проведених у США, ця нозологічна група займає в більшості країн світу 3-тє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань та 1-ше місце у людей працездатного віку (Ахмеджанов Ф.М., 2001). За ініціативою ВООЗ перше десятиріччя XXI століття було проголошено Міжнародною декадою кісток та суглобів («Bone and Joint Decade»), а одним із пріоритетних напрямків визначено активізацію досліджень з профілактики, діагностики та лікування патології кістково-суглобового апарату (Брундтланд Г.Х., 2001).

Серед 61 млн травм, щорічно отриманих американцями, близько 33 млн (54,1%) припадає на ушкодження КМС, з яких 6 млн - переломи кісток та 27 млн - ушкодження м'яких тканин (Ахмеджанов Ф.М., 2001).

Найчастіше ураженою під час травми структурою КМС є колінний суглоб (КС). Половина усіх госпіталізованих з приводу травм - це пацієнти з травмами кінцівок, з них 70% - з травмами нижніх кінцівок, а 70% цієї патології - травматичні ушкодження КС (Roseman J. et al., 2001).

Переломи кісток, які утворюють КС, зустрічаються в 6-7% випадків та часто поєднуються з ураженнями інших суглобових компонентів, а саме ушкодженнями менісків, суглобового гіалінового хряща (СГХ) та зв'язкового апарату (Миронов С.П. та співавт., 2000, Абдуллаев Р.Я., 2010). Донедавна для уточнення діагнозу в ділянці суглобів використовували лише рентгенографію (РГ), чутливість якої у виявленні патології КС становить 7% (Шотемор Ш.Ш., 2001).

Основними неінвазивними методами візуалізації на сьогодні поряд із РГ є рентгенівська комп'ютерна томографія (РКТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) - «золотий стандарт» для оцінки внутрішньосуглобових структур. Методи РКТ та МРТ через високу вартість, низьку пропускну здатність та малу доступність не можуть забезпечити потребу травматологів, артрологів у даному сегменті досліджень. Альтернативним у даній ситуації є ультрасонографія (УСГ) - метод візуалізації, перевагою якого є можливість отримання пошарових зображень в реальному режимі часу, неінвазивність, доступність, простота та економічність.

Більшість даних літератури щодо радіологічного обстеження КМС, торкаються в тій чи іншій мірі травматичних ушкоджень КС. Переважно це внутрішньосуглобові порушення унаслідок травми або тривалого хронічного розвитку патології (Абдуллаев Р.Я., 2010). УСГ використовується для первинного обстеження періартикулярних пухлин, ушкоджень гіалінового хряща, менісків, сухожилків, для діагностики запальних процесів та диференціації кістозних структур від потенційно злоякісних щільних утворів (МакНелли Ю., 2007).

Невирішеною проблемою УСГ залишається відсутність стандартизації при обстеженні КС, не визначені чіткі ехографічні критерії оцінки обстежуваних структур. Відсутні УСГ-критерії патологічних змін внутрішньосуглобових структур КС при травматичних ушкодженнях. Вирішення цих проблем дозволить значно підвищити ефективність УСГ в діагностиці травматичних уражень КС.

Зв'язок роботи з науковими темами. Робота є ініціативною.

Мета роботи. Вдосконалити діагностику травматичних ушкоджень внутрішніх структур колінного суглоба - менісків, суглобового гіалінового хряща та передньої схрещеної зв'язки шляхом розробки та впровадження комплексу ультразвукових критеріїв.

Завдання дослідження:

1. Розробити стандарти УСГ-обстеження та визначити ехографічні еквіваленти незмінених структур колінного суглоба. Вивчити в нормі ультразвукову анатомію гіалінової та волокнистої хрящової тканин.

2. Оцінити інформативність УСГ і МРТ в діагностиці гемартрозу.

3. Визначити УСГ-еквіваленти посттравматичних змін волокнистого хряща меніска та суглобового гіалінового хряща. Співставити інформативність УСГ та МРТ в діагностиці ушкоджень волокнистого та гіалінового хряща.

4. Розробити комплекс непрямих УСГ-критеріїв розриву передньої схрещеної зв'язки. Порівняти діагностичну цінність методів УСГ та МРТ.

5. Запропонувати протокол УСГ-обстеження колінного суглоба з відображенням можливих варіантів патологічних змін внутрішньосуглобових структур внаслідок травми.

Об'єкт дослідження: травматичні ушкодження колінного суглоба.

Предмет дослідження: променеві методи діагностики травматичних ушкоджень внутрішніх структур колінного суглоба.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні (ультрасонографія, рентгенографія, магнітно-резонансна томографія, лікувально-діагностична артроскопія), статистичні. травма ультрасонографія томографія гемартроз

Наукова новизна. Вдосконалена методологія УСГ колінного суглоба, визначені ехографічні критерії незмінених структур та запропонований стандарт протоколу обстеження.

Вперше запропоновані УСГ-критерії гемартрозу колінного суглоба з урахуванням терміну отриманої травми. Проведена порівняльна оцінка інформативності методів УСГ та МРТ.

Деталізована УСГ-анатомія гіалінової та волокнистої хрящової тканин, а також розроблена ультразвукова семіотика артропатій травматичного ґенезу. Запропонована УСГ-класифікація хондромаляцій та ушкоджень волокнистої хрящової тканини.

Отримано подальший розвиток положення, що поява ознак васкуляризації в немінералізованій частині хряща є проявом інхондрального остеогенезу.

Вперше доведено, що одночасна оцінка двох непрямих УСГ-критеріїв, а також проведення функціональної проби з метою визначення передньовеликогомілкового зміщення дозволяє точно встановити ушкодження передньої схрещеної зв'язки.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонований стандартизований метод УСГ колінного суглоба з визначенням критеріїв досліджуваних структур, дає можливість покращити якість діагностики травматичних ушкоджень.

Запропоновані УСГ-еквіваленти деструкції гіалінової та волокнистої хрящової тканин допоможуть диференціювати гострі та хронічні ушкодження колінного суглоба.

Виявлення факту васкуляризації в немінералізованій частині суглобового гіалінового хряща свідчить про початок інхондрального остеогенезу, що важливо для подальшого лікування.

Реєстрація судинних сигналів у волокнистому хрящі меніска методом кольорового допплерівського картування дозволяє визначити ангіогенну стадію репаративного процесу.

Застосування комплексу непрямих УСГ-критеріїв протягом перших 7 днів після травми покращує діагностику розриву ПСЗ (чутливість - 98,3%), що дозволяє обмежити інвазивні методи обстеження.

Практичній медицині запропоновано стандарт протоколу результатів УСГ дослідження та форми висновків, адаптованих до загальноприйнятої клініко-морфологічної термінології.

Матеріали дисертації використовуються в лекційному курсі та під час проведення практичних занять з лікарями на курсах спеціалізації з ультразвукової діагностики та при проведенні передатестаційного циклу у ЛНМУ ім. Данила Галицького. Основні положення роботи впроваджені в діагностичний процес клінічної лікарні Львівської залізниці, Стрийської вузлової лікарні, медичного центру «Ультрамед» м. Львова, ОКЛ міста Житомира, міської лікарні м. Севастополя.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом обґрунтовано актуальність проблеми та розроблено наукові положення роботи, сформульовано завдання дослідження. Автором особисто виконано збір та аналіз первинних матеріалів, проведено УСГ хворих з травмою КС, результати яких було співставлено з клінічними та інструментальними даними. Самостійно проведено статистичний аналіз результатів дослідження та його інтерпретацію, сформульовано основні висновки. Автором вивчено та проаналізовано за темою дисертації результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, порівняно їх з власними даними.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на ІІІ конгресі Української асоціації фахівців з ультразвукової діагностики (Одеса, 2008), ІV з'їзді радіологів України (Київ, 2009), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Методологічні основи практичного запровадження новітніх ультразвукових технологій в загальній та кардіоваскулярній діагностиці» (Київ, 2008), міжнародній науково-практичній школі-семінарі «Ультразвукові дослідження в хірургії» (Судак, 2005), науково-практичних конференціях «Актуальні питання хірургії ушкоджень, ортопедії, кардіології, неврології та педіатрії» (Львів, 2004), «Радіологічні читання. Сучасна діагностична та терапевтична радіологія» (Святогірськ, 2008), міжнародних школах-семінарах «Практичні питання сучасної візуалізації в клініці» (Львів, 2004, 2006, 2008, 2010), засіданнях Львівського осередку лікарів УСГ (2004, 2007), Невському радіологічному форумі (Санкт-Петербург, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 5 статей у журналах, рекомендованих ВАК України, видано методичних рекомендацій - 1, довідників - 1.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено українською мовою на 165 сторінках машинопису. Робота складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи дослідження, чотири розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки та практичні рекомендації. Роботу ілюстровано 18 таблицями та 100 рисунками. Список використаної літератури налічує 124 джерела, з яких 103 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань виконано чотири серії досліджень. УСГ проводили на апаратурі високого та експертного класу: цифровій діагностичній ультразвуковій системі Logic Е, Acuson Aspen (США), Honda-2000 (Японія).

I серія. З метою вивчення ультразвукових еквівалентів структур КС в нормі проведено УСГ у пацієнтів контрольної групи, яка складала 60 осіб. Критеріями для формування контрольної групи був вік обстежуваних від 16 до 45 років, відсутність скарг на біль та дискомфорт у суглобах, відсутність в анамнезі травм, захворювань КМС. Об'єктом дослідження були субхондральна та субперіостальна кісткова тканина стегнової та великогомілкової кісток, наколінок, гіалінова хрящова тканина суглобового хряща, волокниста хрящова тканина менісків, сухожильно-зв'язковий апарат КС.

II серія. З метою визначення можливостей УСГ в діагностиці гемартрозу проведено аналіз результатів УСГ та МРТ у 30 пацієнтів (18 чоловіків, 12 жінок) з травматичними ураженнями КС, Усім пацієнтам виконана пункція суглоба та проведено аналіз синовіальної рідини. Середній вік пацієнтів складав 27 років (16 - 52 роки). УСГ та МРТ оцінено двома незалежними спеціалістами.

III серія. З метою вивчення УСГ-еквівалентів деструктивних процесів травматичного ґенезу в гіаліновій хрящовій тканині, а також у волокнистому хрящі менісків виконано УСГ 467 пацієнтам, в анамнезі у яких була механічна травма КС. В 55 випадках було виконано МРТ. Аналіз співставлення даних УСГ з даними лікувально-діагностичної артроскопії (ЛДА) проведено у 237 пацієнтів.

IV серія. З метою оцінки інформативності УСГ при діагностиці ушкоджень передньої схрещеної зв'язки (ПСЗ) було обстежено 135 пацієнтів з гострими ураженнями КС. ЛДА виконана 84 пацієнтам, у 14 випадках було проведено МРТ. В нашому дослідженні пряме зображення ПСЗ не отримано через неможливість максимального згину КС. У всіх 84 пацієнтів було оцінено три непрямих УСГ-критерії ушкодження ПСЗ: 1) зона гіпоехогенності в місці інсерції ПСЗ до стегнової кістки; 2) S-подібна форма та потовщення задньої схрещеної зв'язки (ЗСЗ); 3) УСГ-критерій, запропонований нами, - пролабування задньої частини фіброзної капсули (ознака, яку ми виявили в гострому періоді ушкоджень КС). Також була виконана функціональна проба з метою визначення різниці в передньовеликогомілковому зміщенні (ПВГЗ) в ушкодженому та неушкодженому КС. У випадку, коли різниця в ПВГЗ між ушкодженим та неушкодженим КС перевищувала 1 мм, підозрювали наявність розриву ПСЗ (Schwarz W., 1997).

Ми одночасно оцінювали три непрямих УСГ-критерії розриву ПСЗ, а також проводили функціональну пробу. На даний час немає доступних даних про дослідження, у яких оцінювалися б одночасно декілька непрямих УСГ-ознак при ушкодженні ПСЗ, а також одночасно з цим проводилася б і функціональна проба.

У результаті проведеного аналізу були складені чотирьохклітинні таблиці з метою співставлення результатів УСГ з даними, отриманими під час клінічного обстеження, МРТ та ЛДА; розраховано чутливість, специфічність, точність, прогностичність позитивного результату (ППР) та прогностичність негативного результатів (ПНР) в оцінці ушкоджень внутрішньосуглобових структур КС.

Усіх хворих оглянув лікар-травматолог. При обстеженні враховували механізм травми. Клінічний огляд проводився відповідно до рекомендацій Оттавського конгресу (Stiel I.G. et al., 1995). Огляд починали з оцінки м'яких тканин на наявність еритеми, набряку. Порівняння з неушкодженою кінцівкою було обов'язковим. Дослідження на наявність випоту в КС проводили з оцінкою балотування наколінка, а також визначення симптому «випинання». Об'єм рухів досліджувався шляхом розгинання та згинання в КС. Пацієнти обстежувалися клінічно з оцінкою класичних симптомів ушкодження меніска (Байкова, Чакліна, Турнера, Мак Муррея, Штеймана та ін.). З метою визначення ураження ПСЗ оцінювали симптом переднього висувного ящика. Для встановлення ушкоджень колатеральних зв'язок виконували варусний та вальгусний стрес-тести.

УСГ КС проводили з дотриманням основних принципів ортопедичної сонографії - стандартизації, функціональності та симетричності. Методологічно стандартизація обстеження включала три складові: 1) по-сегментний огляд (послідовне обстеження вентрального та дорсального сегментів); 2) обстеження виконували згори донизу та пошарово; 3) візуалізацію всіх структур пов'язували з кістковим орієнтиром.

Ультрасонографічні критерії, за якими оцінювали анатомічні структури КС.

Суглобовий гіаліновий хрящ - товщина хряща на виростках стегнової кістки, ехоструктура, ехогенність, контури, наявність включень, товщина, рівномірність та чіткість субхондрального шару. Волокнистий хрящ меніска - ехоструктура, ехогенність, характеристика контурів, ступінь пролабування назовні. Сухожилки м'язів - товщина, ехоструктура та ехогенність, ділянки ентезу, характер кровоплину, цілісність при виконанні функціональної проби. Зв'язки - товщина, ехогенність, ехоструктура, наявність включень, характеристика ділянок дистального та проксимального ентезу. Кісткові структури (наколінок, надвиростки, виростки стегнової та великогомілкової кісток) - характеристика кісткового контуру. Синовіальні бурси - розміри, наявність випоту (характер вмісту), стан синовіальної оболонки. Жирове тіло Гоффа - ехоструктура та ехогенність.

МРТ в нашому дослідженні здійснювали за допомогою системи «Signa Kontour 0,5T», модель 3D (GE, USA), частина обстежень виконувалася на апаратах інших фірм-виробників (магнітна індукція коливалася від 0,2 Тл до 1,0 Тл).

ЛДА виконували з використанням артроскопічної системи «Striker». Ступінь ушкодження СГХ оцінювали відповідно до класифікації Х. Ayral.

Результати власних досліджень та їх обговорення. УСГ та МРТ показали наявність гемартрозу в КС відповідно у 23 та у 26 пацієнтів з 27, виявлених при пункції суглобу. З цих 27 пацієнтів: 18 було оглянуто протягом 1 доби після травми та їх спостерігали протягом 20 - 32 діб. У першу добу виявили надлишкову кількість рідини у 13 (72%) пацієнтів (товщина прошарку рідини становила понад 10 мм), у 5 пацієнтів (28%) виявили помірну кількість рідини (прошарок рідини від 5 до 10 мм). На початкових стадіях гемартрозу вміст був неоднорідним з дрібними гіперехогенними включеннями, з часом вміст стає щільнішим. Організована гематома характеризувалася розподілом її на дві різні за густиною частини. Чутливість УСГ в діагностиці гемартрозу становила 81,5%, специфічність - 66,7%, точність - 80,0%, ППР - 95,7%, ПНР - 28,6%, для МРТ показники відповідно: 88,9%, 33,3%, 83,3%, 92,3%, 25,0%.

Серед 467 пацієнтів, в анамнезі яких була механічна травма КС, було 55 з персистуючим синовіїтом (до 2 місяців) та 70 пацієнтів з тривалим (понад 2 місяці) синовіїтом. Серед 216 осіб, яким була виконана ЛДА, порушення структури СГХ різного ступеня були виявлені при УСГ в 118 випадках: у 91 (77,1%) випадку виявлені ушкодження СГХ, які відповідали хондромаляції (ХМ) I - IV ступеня, у 17 (14,4%) випадках було виявлено ушкодження СГХ у вигляді хондрального перелому (ХП), у 10 (8,4%) випадках виявлено асептичний остеонекроз субхондральної кістки (АОСК) з частковим або повним відокремленням кістково-хрящового фрагмента.

Ушкодження СГХ, які відповідали ХМ I ст., виявлено за допомогою методу УСГ в 14 випадках, ХМ ІІ ст. - у 25 випадках, ХМ ІІІ ст. - у 33 випадках, ХМ ІV ст. - у 19 випадках.

ХП при УСГ діагностовано в 17 (65,4%) випадках з 26, виявлених при ЛДА. Характерними змінами УСГ-структури при ХП була наявність в товщі СГХ поодиноких або множинних гіперехогенних включень лінійної або неправильної форми, дефекту субхондральної частини кістки.

АОСК виявлено при УСГ в 10 випадках з 12, встановлених при ЛДА.

УСГ-зміни структури кісткової тканини були представлені: потовщенням доступного для візуалізації шару, узурацією, фрагментацією, кратероподібними дефектами, локальним підвищенням звукопровідності.

УСГ-зміни структури СГХ були представлені: підвищенням ехогенності, неоднорідністю структури, гіперехогенними включеннями, зміною товщини (набряк або потоншення) немінералізованної частини, деформацією контурів як поверхневої зони, так і зони остеохондрального з'єднання, ознаками васкуляризації.

Формування центральних та периферичних остеофітів було проявом репаративної відповіді кісткової та хрящової тканини на локальну нестабільність у суглобі.

На основі проведеного аналізу нами запропонована УСГ-класифікація хондромаляцій:

1. Стадія набряку хряща (товщина понад 4 мм із збереженням структурності, чіткі зовнішні контури)

2. Стадія втрати еластичності хряща (підвищення ехогенності, можливе нерівномірне потоншення)

3. Стадія розволокнення хряща (наявність гіперехогенних структур)

3.1. на рівні поверхневої зони

3.2. на рівні проміжної зони

4. Стадія субхондральних змін

4.1. нерівність контурів

4.2. фрагментація субхондральної пластинки

4.3. фрагментація з відділеним частково або повністю фрагментом

5. Стадія відсутності хряща

5.1. часткова

5.2. повна

Результати інформативності УСГ в оцінці ушкоджень СГХ: чутливість - 84,1%, специфічність - 77,7%, точність - 81,0%, ППР - 80,5%, ПНР - 81,6%, а МРТ відповідно: 84,2%, 82,4%, 83,6%, 91,4%, 70,0%.

Серед 467 пацієнтів, в анамнезі яких була механічна травма, ушкодження меніска, методом УСГ виявили в 184 випадках (39,4%). З них ізольоване ураження меніска встановлено у 64 (34,8%) випадках, з яких ізольоване ушкодження медіального меніска (ММ) виявлено у 52 випадках (81,3%), ізольоване ушкодження латерального меніска (ЛМ) у 12 випадках (18,7%). В інших випадках (n=120) виявлені асоційовані ураження, які представлено в таблиці 1.

За даними УСГ всі ушкодження менісків ми поділили на дві групи: 1) коли візуалізуємо і дефект (результат діастазу фрагментів меніска), і краї меніска; при цьому дефект є гіпоехогенним, а краї меніска гіперехогенні; 2) коли дефект не візуалізуємо (діастазу фрагментів немає), а візуалізуємо тільки гіперехогенні фрагменти меніска. Перша група спостерігається при гострих ушкодженнях меніска в паракапсулярній зоні, ушкодженнях тіла та рогів меніска; друга група - при ураженнях на взірець розчавлення та дегенеративно змінених менісків.

На основі вищевказаного всі можливі варіанти ушкодження меніска ми класифікували як:

І. Ушкодження меніска за наявності видимого дефекту:

1. Периферичні (паракапсулярні) ушкодження меніска

1.1. В місці прикріплення до надвиростка стегнової кістки

1.2. В місці прикріплення до надвиростка великогомілкової кістки

1.3. Зі сторони обох надвиростків

1.4. Власне паракапсулярне ушкодження (лоскутне ушкодження)

2. Ушкодження тіла та рогів меніска

2.1. Вертикальні (повздовжні) ушкодження

2.1.1. Трансхондральні

2.1.1.1. У зовнішній частині ("ручка лійки")

2.1.1.2. У внутрішній частині

2.1.2. Субхондральні

2.1.2.1. Зі сторони стегнової кістки

2.1.2.2. Зі сторони великогомілкової кістки

2.2. Горизонтальні (поперекові) ушкодження

2.1.1. Трансхондральні

2.1.2. Субхондральні

ІІ. Ушкодження меніска за відсутності видимого дефекту:

1. Ушкодження по типу розчавлення меніска

2. Дегенеративні ушкодження меніска

2.1. Фіброзна дегенерація

2.2. Кістозна дегенерація

2.3. Фіброзно-кістозна дегенерація

Таблиця 1

Асоційовані ушкодження менісків виявлені при УСГ

Асоційовані ушкодження менісків	Кількість
	абс.	%
ПСЗ+ВКЗ+ММ	31	25,8
ПСЗ+ММ	25	20,8
ММ+ВКЗ	13	10,8
ПСЗ+МКЗ+ММ	8	6,7
ММ+МКЗ	5	4,2
ПСЗ+ВКЗ+МКЗ+ЛМ	5	4,2
ПСЗ+ЗСЗ+ММ	5	4,2
ПСЗ+ВКЗ+МКЗ+ММ	5	4,2
ПСЗ+ВКЗ+ЛМ	4	3,3
ПСЗ+ВКЗ+ММ+ЛМ	4	3,3
ПСЗ+МКЗ+ЛМ	4	3,3
ПСЗ+ЛМ	4	3,3
ПСЗ+ЗСЗ+МКЗ+ММ+ЛМ	2	1,7
ЗСЗ+ВКЗ+ММ	2	1,7
ПСЗ+ММ+ЛМ	2	1,7
ПСЗ+ЗСЗ+ВКЗ+ММ	1	0,8
Всього	120	100

У більшості випадків ушкодження меніска супроводжувалися однією або двома УСГ-ознаками: 1) деформацією або порушенням цілісності контуру меніска в зоні ушкодження; 2) порушенням чіткості диференціації межі меніска з СГХ. Відсутність чіткої межі з СГХ була виявлена у всіх пацієнтів на фоні дегенеративних змін меніска.

При дослідженні характера васкуляризації ушкодженого меніска було виділено два варіанти:

I варіант - візуалізація різнокаліберних артеріальних судин, які проникають у тканину меніска з боку периферичної зони, при цьому в спектральному допплерівському режимі виявляли кровоплин магістрального типу, або органний тип кровоплину (низькошвидкісний з позитивною діастолічною складовою).

II варіант - візуалізація в зоні дефекту та оточуючій тканині меніска дрібних судин, калібр яких дозволяв візуалізувати тільки їх кольорову картограму.

Серед 237 осіб, яким була виконана ЛДА, УСГ-ознаки ушкодження меніска виявлені в 142 випадках: повздовжніх - 77 (54,2%), поперечних - 24 (16,9%), паракапсулярних - 27 (19,0%), дегенеративних (або за типом розчавлення) - 14 (9,9%).

Повздовжні суб- та трансхондральні розриви виявлені за допомогою методу УСГ в 77 випадках, при цьому в 70 випадках зміни при УСГ були підтверджені при ЛДА. Всього при ЛДА цей вид ушкоджень встановлено в 74 випадках. Причиною хибно негативних результатів (4 випадки) була локалізація ушкодження в глибокій зоні меніска, проблемній для УСГ-візуалізації. Отримано 7 хибно позитивних результатів, які пов'язані з тим, що виникали УСГ-артефакти, наявність яких призводила до помилок.

При поперечних розривах дефект діагностований при УСГ в 24 випадках, у 19 випадках патологію підтверджено при ЛДА. Всього при ЛДА таких ушкоджень виявлено у 23 пацієнтів. Причиною хибно негативних результатів (4 випадки) було ушкодження в жовтій та синій зонах меніска, які розташовані в глибині.

При паракапсулярних ушкодженнях візуалізувався або дефект, або спостерігали деформацію контуру меніска, що встановлено у 24 випадках при УСГ. Підтвердження при ЛДА отримано у 19 випадках. Всього при ЛДА таких ушкоджень виявлено 20. Тільки в одному випадку було допущено помилку, коли ушкодження в червоній зоні меніска не було виявлено при УСГ. Відносно велика кількість хибно позитивних результатів (8) стосувалася ушкоджень, які локалізувалися у задньому розі ЛМ. Це пояснюється тим, що задній ріг ЛМ, на відміну від інших відділів менісків, має деякі особливості: менші розміри і між ним та капсулою суглоба залягає сухожилок підколінного м'яза, що може створювати враження ушкодження. Характерною особливістю клаптевих розривів була наявність великих анехогенних дефектів.

При дегенеративно змінених менісках, а також при ушкодженнях за типом розчавлення зміну структури меніска виявили при УСГ в 14 випадках. В 11 випадках це знайшло підтвердження при ЛДА. У 3 випадках структура меніска була інтерпретована при УСГ як змінена, що не знайшло підтвердження при ЛДА. Серед дегенеративно ушкоджених менісків нами виявлено 2 випадки дискоїдних менісків. Вони були збільшені в розмірах, основа меніска пролабувала за край суглобової щілини.

Розриви за типом розчавлення характеризувалися появою множинних дрібних гіперехогенних хрящових включень, які створювали ефект тяжистості тканини.

Чутливість УСГ в оцінці ушкоджень менісків становила 93,0%, специфічність - 78,9%, точність - 86,5%, ППР - 83,8%, ПНР - 90,5%, а інформативність МРТ відповідно: 95,7%, 75,0%, 92,7%, 95,7%, 75,0%.

Серед 135 пацієнтів, котрі мали гострі ушкодження КС, ЛДА виконана у 84 випадках, у 14 випадках виконана МРТ. Ушкодження ПСЗ методом ЛДА встановлено в 59 випадках: у 22 випадках виявлено ізольоване ураження, в 37 випадках - асоційовані ушкодження. У 25 випадках ПСЗ була інтактна, але були інші ушкодження, зокрема, забій м'яких тканин, ізольоване ураження колатеральних зв'язок, дислокація наколінка.

У групі пацієнтів з підтвердженими ушкодженнями ПСЗ (59 випадків) визначали наступний розподіл ізольованих та асоційованих травм (таблиця 2).

Таблиця 2

Розподіл травм ПСЗ, у яких ушкодження верифіковано методом ЛДА

Асоційовані ушкодження ПСЗ	Кількість
	абс.	%
ПСЗ+ВКЗ+ММ	11	29,7
ПСЗ+ММ	9	24,4
ПСЗ+ВКЗ	7	18,9
ПСЗ+ЗСЗ +ВКЗ	2	5,4
ПСЗ+ММ+ЛМ	2	5,4
ПСЗ+ММ+ЛМ+ВКЗ	2	5,4
ПСЗ+ЛМ	1	2,7
ПСЗ+ЗСЗ+ВКЗ+ММ	1	2,7
ПСЗ+ЛМ+МКЗ	1	2,7
ПСЗ+ЛМ+МКЗ+ВКЗ	1	2,7
ВСЬОГО	37	100

Інформативність клінічних тестів в оцінці нестабільності КС становила: чутливість - 69,5%, специфічність - 60,0%, точність - 66,7%, ППР - 80,4%, ПНР - 45,5 %.

За першим критерієм (ділянка зниженої ехогенності в місці кріплення ПСЗ до стегнової кістки) інформативність УСГ становила: чутливість - 88,1%, специфічність - 84,0%, точність - 84,5%, ППР - 92,9%, ПНР - 75,0%.

Другий критерій (S-подібний хід і потовщення ЗСЗ) виявився статистично не вірогідним.

Інформативність УСГ в оцінці 3 критерію (пролабування заднього відділу фіброзної капсули) становила: чутливість - 78,0%, специфічність - 84,0%, точність - 79,8%, ППЗ - 92,0%, ПНР - 61,2%.

Інформативність МРТ при оцінці ушкодження ПСЗ становила:чутливість - 90,0%, специфічність - 75,0%, точність - 85,7%, ППР - 90,0%, ПНР - 75,0%.

Інформативність УСГ в оцінці функціональної проби становила: чутливість - 91,5%, специфічність - 92,0%, точність - 91,7%, ППР - 96,4%, ПНР - 82,1%.

Інформативність УСГ при оцінці одночасного використання 1-го, 3-го критеріїв та функціональної проби (паралельна оцінка декількох критеріїв) становила: чутливість - 98,3%, специфічність - 72,0%, точність - 90,5%, ППР - 89,2%, ПНР - 94,7%.

ВИСНОВКИ

В дисертації вирішено наукове та практичне завдання щодо підвищення ефективності діагностики внутрішньосуглобових ушкоджень колінного суглоба шляхом розробки та впровадження комплексу ультразвукових критеріїв.

1. Методологічно стандартизоване УСГ-обстеження гарантує виявлення патологічних змін колінного суглоба. УСГ-критеріями структур колінного суглоба в нормі є чітка диференціація сухожилково-зв'язкового апарату, відсутність випоту, однорідність гіалінової і волокнистої хрящової тканини з відсутністю реєстрації кровоплину в режимі кольорового картування.

2. За співставленням результатів УСГ та МРТ з даними, отриманими при пункції колінного суглоба в діагностиці гемартрозу інформативність склала: чутливість - відповідно 81,5% та 88,9%, специфічність - 66,7% та 33,3%, точність - 80,0% та 83,3%, ППР - 95,7% та 92,3%, ПНР - 28,6% та 25,0%. На початкових стадіях гемартрозу вміст є неоднорідним, з дрібними гіперехогенними включеннями, в подальшому вміст стає більш щільним. Організована гематома розподіляється на дві різні за густиною частини. В окремих випадках результатом гемартрозу є петрифікація згустка крові з утворенням осифікату.

3. УСГ-еквівалентом деструкції суглобового гіалінового хряща були: неоднорідність структури, порушення чіткості та деформація контурів, потоншення немінералізованої частини та реєстрація в ній судинних сигналів. Чутливість УСГ в оцінці ушкоджень суглобового гіалінового хряща становила 84,1%, специфічність - 77,7%, точність - 81,0%, ППР - 80,5%, ПНР - 81,6%, а для МРТ відповідно - 84,2%, 82,4%, 83,6%, 91,4%, 70,0 %.

Ехографічними ознаками ураження менісків є: наявність гіпоехогенного дефекту в його товщі, дифузна неоднорідність, деформація контуру та порушення диференціації межі з суглобовим гіаліновим хрящем. УСГ-критерієм ангіогенної стадії репаративного процесу у волокнистому хрящі меніска є ознаки васкуляризації. Чутливість УСГ в оцінці ушкоджень менісків становила 93,0%, специфічність - 78,9%, точність - 86,5%, ППР - 83,8%, ПНР - 90,5%, а МРТ відповідно - 95,7%, 75,0%, 92,7%, 95,7%, 75,0%.

4. Непрямими УСГ-ознаками ушкодження передньої схрещеної зв'язки протягом перших 7 днів після травми є зона низької ехогенності в місці проксимальної інсерції зв'язки, пролабування заднього відділу фіброзної капсули та патологічне передньовеликогомілкове зміщення. Одночасна оцінка двох непрямих критеріїв та використання функціональної проби підвищує чутливість методу до 98,3% та ППР до 89,2%. Чутливість МРТ в оцінці ушкодження передньої схрещеної зв'язки - 90,0%, ППР - 90,0%.

5. Запропоновано протокол УСГ-обстеження колінного суглоба, у якому відображені можливі варіанти патологічних змін внаслідок травми. Високі показники діагностичної цінності УСГ при травматичних ушкодженнях колінного суглоба дозволяють використовувати УСГ як самостійний метод діагностики патологічних змін внутрішньосуглобових структур, що призведе до зменшення кількості іонізуючих променевих та інвазивних обстежень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. УСГ колінного суглоба необхідно проводити поліпозиційно, у чітко визначеній послідовності: вентральний сегмент, дорсальний сегмент.

2. Методом УСГ можна встановити стадії гемартрозу, тим самим визначити подальшу тактику лікування.

3. Втрата чіткості контурів суглобового гіалінового хряща, підвищення його ехогенності, наявність додаткових включень, нечіткість контурів зони остеохондрального з'єднання вказують на один з варіантів хондромаляції.

4. Гіпоехогенна зона в товщі меніска, а також неоднорідність його структури - ознака ушкодження.

5. Візуалізація ділянки гіпоехогенності в зоні проксимальної інсерції передньої схрещеної зв'язки, а також пролабування заднього відділу фіброзної капсули вказує на ймовірний розрив зв'язки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ультрасонографія в оцінці стану гіалінового хряща при гонартрозі. / А.Р.Кучер, Н.Я.Гарбар, В.А.Алейнік, Ю.Я. Серафин // Променева діагностика, променева терапія. 2005. № 4. С. 31 - 34. (Особистий внесок дисертанта: проведення обстеження хворих, аналіз отриманих даних та запропонована структура класифікації.)

2. Ендоскопічна хірургія колінного суглобу при спортивній травмі. / Серафин Ю.Я., Ломницький О.Я., Кучер А.Р., Гуменюк В.В., Філь Ю.Я. // Вісник морської медицини. 2006. № 3. С. 284-287. (Особистий внесок дисертанта: проведення обстеження хворих, аналіз отриманих даних.)

3. Урина Л.К. Комплексное рентген-ультразвуковое исследование патологии опорно-двигательного апарата на этапе первичной диагностики / Урина Л.К., Кучер А.Р., Ищук Ю.В // Променева діагностика, променева терапія. Матеріали науково-практичної конференції "Радіологічні читання. Сучасна діагностична та терапевтична радіологія" (Святогірськ, 18-20 вересня). К., 2008. С. 50-51. (Особистий внесок дисертанта: проведення обстеження хворих, оцінка отриманих результатів.).

4. Кучер А.Р. Алгоритмізація променевої діагностики травматичних ушкоджень колінного суглоба / Кучер А.Р., Серафин Ю.Я., Горак А.Р., Гарбар Н.Я. // Променева діагностика, променева терапія. Матеріали Українського конгресу радіологів УКР' 2009 (м. Київ, 13-17 червня). К., 2009. С. 92-94. (Особистий внесок дисертанта: особисто проведено набір матеріалу, проаналізовані результати дослідження, проведено статистична обробка даних та підготовка до друку.)

5. Кучер А.Р. Ультрасонографія - метод вибору при травматичному ушкодженні колінного суглоба / Кучер А.Р. Головко Т.С. // Ліки України плюс. 2010. № 6. С. 50-52. (Особистий внесок дисертанта: аналіз літературних джерел, написання та оформлення статті).

6. Кучер А. Світові медичні ресурси інтернету / Аскольд Кучер, Назар Гарбар, Маркіян Баран. К.: Здоров'я, 2003. 334 с. (Особистий внесок дисертанта: пошук медичних ресурсів та їх групування).

7. Ультрасонографія захворювань та травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату: метод. рек. / Кучер А.Р., Алейнік В.А., Гарбар Н.Я., Серафин Ю.Я., Дутка І.Ю., Жизномирська О.О. Львів -: Компакт-ЛВ, 2006. 38 с. (Особистий внесок дисертанта: особисте обстеження пацієнтів, добір наукової літератури, аналіз літературних джерел стосовно методик обстеження, підготовка до друку.)

8. Артроскопія колінного суглоба як метод лікування. / Серафин Ю.Я., Ломницький О.Я., Кучер А.Р., Гарбар Н.Я. // Актуальні питання хірургії пошкоджень, ортопедії, кардіології, неврології та педіатрії: зб.наук. праць - практ. конф., присвячена 35-річчю 8 міської клінічної лікарні м. Львова. Львів, 2004. С. 62. (Особистий внесок дисертанта:проведення обстеження хворих, оцінка отриманих результатів.)

9. Ультразвукова діагностика ушкоджень та захворювань колінного суглоба / Кучер А.Р., Гарбар Н.Я., Серафин Ю.Я., Ломницький О.Я., Телішевський Ю.Г., Дац І.В., Ільчишин О.С., Бурлака О.В. // Актуальні питання хірургії пошкоджень, ортопедії, кардіології, неврології та педіатрії: зб.наук. праць - практ. конф., присвячена 35-річчю 8 міської клінічної лікарні м. Львова. Львів, 2004. С. 63. (Особистий внесок дисертанта: проведення обстеження хворих та оформлення роботи.)

10. Особливості ультразвукової діагностики внутрішньосуглобових переломів кісток, які утворюють колінний суглоб / Кучер А.Р., Алейнік В.А., Гарбар Н.Я., Ткаченко Ю.В., Горак А.Р. // Ультразвукова діагностика в медицині невідкладних станів: тези наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 28 травня - 1 червня 2007 р., м. Судак. Судак, 2007. С. 71-72. (Особистий внесок дисертанта: проведення обстеження хворих, оцінка отриманих результатів та оформлення роботи.)

11. Кучер А.Р. Можливості ультрасонографії у визначенні факторів риску розвитку гонартрозу / Кучер А.Р., Гарбар Н.Я., Алейнік В.А. // Ультразвукова діагностика в медицині невідкладних станів: тези наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 28 травня - 1 червня 2007 р., м. Судак. Судак, 2007. С. 72-73. (Особистий внесок дисертанта: проведення обстеження хворих, оцінка отриманих результатів та оформлення роботи.)

12. Стандартизований підхід до обстеження колінного суглоба з критеріями оцінки обстежуваних структур / Кучер А.Р., Горак А.Р., Серафин Ю.Я., Копанько А.Є. // ІІІ конгрес української асоціації фахівців з ультразвукової діагностики: матеріали і тези доп., 9 -11 червня, 2008 р., м. Одеса. К., 2008. С. 33-35. (Особистий внесок дисертанта: безпосередньо запропонована стандартизація при обстежені, обстеження хворих, оформлення роботи.)

13. Урина Л.К. Комлексное рентгено-ультразвуковое исследование опорно-двигательного апарата на этапе первичной диагностики / Урина Л.К., Ищук Ю.В., Кучер А.Р. // Радіологічний вісник. 2008. №3. С. 11-20. (Особистий внесок дисертанта: проведення обстеження хворих, оцінка отриманих результатів та оформлення роботи.)

14. Урина Л.К. Комплексное рентген-ультразвуковое исследование опорно-двигательного апарата на этапе первичной диагностики / Л.К.Урина, Ю.В.Ищук, А.Р.Кучер // Невский радиологический форум 2009: сб. научных работ, 6 - 9 апреля 2009 г. СПб.: Изд- во СПбГМУ, 2009. С. 558-559. (Особистий внесок дисертанта: проведення обстеження хворих, оцінка отриманих результатів та оформлення роботи.)

АНОТАЦІЯ

Кучер А.Р. Ультрасонографічна діагностика травматичних ушкоджень внутрішніх структур колінного суглоба. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. - Національний інститут раку МОЗ України, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі покращення діагностики ушкоджень внутрішніх структур колінного суглоба при травмах.

Основу клінічних досліджень склали спостереження за 682 пацієнтами з травмою колінного суглоба, серед яких було 135 з гострою травмою.

Розроблений стандартизований огляд колінного суглоба забезпечує покращення ультрасонографічної діагностики травматичних ушкоджень.

Показано, що на початкових стадіях гемартрозу вміст є неоднорідним з дрібними гіперехогенними включеннями. З часом вміст стає більш щільнішим. Організована гематома характеризується розподілом її на дві різні за густиною частини. Чутливість УСГ в діагностиці гемартрозу становила 81,5%, специфічність - 66,7%, точність - 80,0%, для МРТ показники відповідно: 88,9%, 33,3%, 83,3%.

Визначені УСГ-еквіваленти деструкції суглобового гіалінового хряща. Запропонована УСГ-класифікація його ушкоджень. Порівняння результатів інформативності УСГ та МРТ в оцінці ушкоджень СГХ за чутливістю не відрізняються (84,1% та 84,2% відповідно), а за прогностичністю позитивного результату маємо перевагу методу МРТ (80,5% для УСГ, 91,4% - МРТ).

Запропонована УСГ-класифікація ушкоджень меніска. При порівнянні результатів інформативності УСГ та МРТ в оцінці ушкоджень меніска, метод УСГ незначно поступається МРТ за чутливістю (93,0% та 95,7% відповідно), а за прогностичністю позитивного результату маємо перевагу методу МРТ (83,8% для УСГ, 95,7% - МРТ).

Встановлено, що клінічна діагностика гострого розриву ПСЗ може бути покращена за допомогою УСГ, оцінюючи непрямі УСГ-критерії ушкодження та вимірюючи передньовеликогомілкове зміщення. Запропонована методика дозволила підвищити чутливість до 98,3%, прогностичність позитивного результату - до 89,2%.

Високі показники діагностичної цінності запропонованої УСГ-оцінки внутрішніх структур КС дозволяють використовувати УСГ як самостійний метод діагностики патологічних змін КС внаслідок травми, що призведе до зменшення кількості іонізуючих променевих та інвазивних досліджень.

Ключові слова: колінний суглоб, ультрасонографія, магнітно-резонансна томографія, лікувально-діагностична артроскопія, суглобовий гіаліновий хрящ, меніски, передня схрещена зв'язка.

АННОТАЦИЯ

Кучер А.Р. Ультрасонографическая диагностика травматических повреждений внутренних структур коленного сустава. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. - Национальный институт рака МЗ Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена проблеме улучшения диагностики повреждений внутренних структур коленного сустава (КС) при травмах.

Основу клинических исследований составили наблюдения за 682 пациентами с травмой коленного сустава, 135 из которых были с острой травмой.

Основанием для улучшения ультрасонографической (УСГ) диагностики травматических повреждений служит стандартизированный осмотр КС.

В работе показано, что на начальных стадиях гемартроза содержимое полости сустава гетерогенное с мелкими гиперехогенными включениями. Со временем содержимое принимает более плотный характер. Для организованной гематомы характерно разделение ее на две разные по плотности части. Нередко результатом гемартроза есть оссификация кровянного згустка. Чувствительность УСГ в диагностике гемартроза составила 81,5%, специфичность - 66,7%, точность - 80,0%, для МРТ показатели соответственно: 88,9%, 33,3%, 83,3%.

Определены УСГ-эквиваленты деструкции суставного гиалинового хряща (СГХ), субхондральной и субпериостальной костной ткани. Изменения костной ткани сопровождалось фрагментацией, узурацией, образованием кратероподобных дефектов кости, повышением звукопроводимости. Изменения СГХ сопровождалось повышением ехогенности, неоднородностю структуры, наличием гиперехогенных включений, отсутствием четкости и деформацией контуров хряща, наличием сосудистых фокусов в толще хряща. Наличие остеофитов было ответом на нестабильность в суставе. Предложена УСГ-классификация повреждений СГХ. Результаты информативности УСГ и МРТ в оценке повреждений СГХ, субхондральной и субпериостальной костной ткани совпадают по чувствительности (84,1% и 84,2% соответственно), а по прогностичности положительного результата показатели метода МРТ выше (80,5% для УСГ, 91,4% - МРТ).

Все травматические повреждения менисков могут сопровождаться диастазом фрагментов мениска (при УСГ визиализируется дефект и фрагменты мениска), или когда дефект при УСГ не визиализируется, а определяются только фрагменты мениска. Первый вариант сопровождает острые повреждения, второй вариант - повреждения по типу размозжения и дегенеративне изменения.

Предложена УСГ-классификация повреждений мениска. При сравнении результатов информативности УСГ и МРТ в оценке повреждений мениска, метод УСГ незначительно уступает по чувствительности МРТ (93,0% и 95,7% соответственно), по прогностичности положительного результата показатели МРТ выше (83,8% для УСГ, 95,7% - МРТ).

Установлено, что клиническая диагностика острого разрыва передней крестообразной связки может быть улучшена методом УСГ, благодаря оценке непрямых УСГ-критериев (зоны сниженной ехогенности в месте инсерции передней крестообразной связки к бедренной кости, S-подобный ход и утолщение задней крестообразной связки, пролабирование заднего отдела фиброзной капсулы) повреждения и измерением переднебольшеберцового смещения. Предложенная методика одновременной оценки двух непрямых УСГ-критериев повреждения передней крестообразной связки и выполнения функциональной пробы повышает чувствительность до 98,3%, прогностичность положительного результата - до 89,2%.

Высокие показатели диагностической ценности УСГ в оценке повреждений внутренних структур КС позволяют использовать УСГ в качестве самостоятельного метода диагностики, что приведет к уменьшению количества ионизирующих лучевых и интервенционных исследований.

Ключевые слова: коленный сустав, ультрасонография, магнитно-резонансная томография, лечебно-диагностическая артроскопия, суставной гиалиновый хрящ, мениски, передняя крестообразная связка.

ABSTRACT

Kucher A.R. Ultrasonograpic diagnostics of traumatic damages of knee joint internal structures. Manuscript.

Dissertation for a candidate of medical sciences degree: specialty 14.01.23 - Radiology and Radiation Therapy - National Cancer Institute, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis is dedicated to the improvement of knee joint internal structure damages during the injuries.

Clinical observation and research were based on 682 patients with knee injuries, 135 among them with acute trauma.

A standardized survey enhancements of ultrasonographic diagnosis of knee traumatic injury was developed.

It was shown that USG-method appears to be informative toward diagnostic of hemarthrosis; sensivity of USG was 81,5%, specifics - 66,7%, accuracy - 80,0%, results for MRI accordingly as follows: 88,9%, 33,3%, 83,3%.

USG-equivalents of articular hyaline cartilage destruction were determined and USG-classification of its injuries was offered. Comparison of informativeness between USG and MRI in the assessment of articular hyaline cartilage damages show that USG-method doesn't differ too much in sensitivity (84,1% and 84,2% respectively), and MRI with positive result on prognostic method have its advantages (80,5% for USG; 91,4% for MRI).

USG-classification of meniscus injury proposed. When comparing informativeness between USG and MRI in the assessment of meniscus injuries it was determined that USG method is slightly inferior to MRI in sensitivity (93,0% and 95,7% respectively), and MRI with positive result on prognostic method have its advantages (83,8% for USG; 95,7% - MRI).

It was determined that the clinical diagnosis of acute rupture of anterior cruciate ligament (ACL) can be improved by USG with evaluation of indirect USG-criteria for measuring anterior tibial translation. A proposed method allwed to raise the sensivity up to 98,3%, and prognostics of positive result up to 89,2%.

High results of diagnostic value of proposed USG-evaluation of knee joint internal structures show the possibility of USG usage as an independent method of diagnosis of pathological changes in knee joint during the injury, which shall reduce amount of radiation and invasive investigations.

Keywords: knee joint, ultrasonography, magnetic resonance imaging, medical diagnostic arthroscopy, articular hyaline cartilage, meniscus, anterior cruciate ligament.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОСК - асептичний остеонекроз субхондральної кістки

ВКЗ - великогомілкова колатеральна зв'язка

ЗСЗ - задня схрещена зв'язка

КМС - кістково-м'язова система

КС - колінний суглоб

ЛДА - лікувально-діагностична артроскопія

ЛМ - латеральний меніск

МКЗ - малогомілкова колатеральна зв'язка

ММ - медіальний меніск

МРТ - магнітно-резонансна томографія

ПВГЗ - передньовеликогомілкове зміщення

ПНР - прогностичність негативного результату

ППР - прогностичність позитивного результату

ПСЗ - передня схрещена зв'язка

РГ - рентгенографія

РКТ - рентгенівська комп'ютерна томографія

СГХ - суглобовий гіаліновий хрящ

УСГ - ультрасонографія

ХМ - хондромаляція

ХП - хондральний перелом

Размещено на Allbest.ru