Обґрунтування методів профілактики карієсу зубів та захворювань пародонту в працівників Іллічівського морського торговельного порту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

УДК 616.314-002-053.5-039.71-085.242

ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ ТА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТУ В ПРАЦІВНИКІВ ІЛЛІЧІВСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ

14.01.22 -- стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

СТРОЧЕНКО Євгеній Олександрович

Одеса 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут стоматології АМН України».

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Скиба Василь Якович, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», завідувач відділу терапевтичної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології.

- доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій Карлович, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології.

Захист відбудеться «17» травня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий «15» квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карієс зубів і захворювання пародонту продовжують утримувати перше місце за поширеністю стоматологічної патології серед населення України. Більше того, чисельність осіб, що страждають цими захворюваннями в Україні, з року у рік росте (Косенко К.М., 1994, Данилевський Н.Ф., 1994; Борисенко А.В., 2000).

Одним із пріоритетних завдань медичної науки з вивчення етіологічних факторів, що викликають ці захворювання, є визначення впливу на людину шкідливих факторів навколишнього середовища, значення умов праці й побуту, впливу геофізичних факторів у виникненні й розвитку різних стоматологічних захворювань із метою розробки раціональних методів їхньої профілактики (Косенко К.М., 1994; Лобенко А.О., Ігнатьєв О.М., 2001, Ковач І.В., 2008).

Серед подібних досліджень важливими є вивчення захворюваності карієсом зубів дітей, що проживають у регіонах з інтенсивним промисловим виробництвом, в умовах інтоксикації солями важких металів (Вербицька А.В., 2007; Калініченко Ю.А., Сіротченко Т.А., 2005; Куцевляк В.Ф. та ін., 2005), робітників вуглевидобувної промисловості (Груздева А.А., 1998; Удод А.А., Фомічева Н.В., 2008), дослідження стоматологічної захворюваності працівників аміачного виробництва (Бабов Є.Д., Михайленко І.О., 2008), захворюваності моряків на карієс та генералізований пародонтит (Салівон В.П., 2005, Крячко А.Г., 2009).

Констатуючи підвищення інтересу до вивчення стоматологічної захворюваності різних професійних груп, водночас слід наголосити, що у сучасній стоматології відсутні дослідження працівників морських торговельних портів України, особливо докерів-механізаторів, чия робота пов'язана з перевалкою насипних вантажів (вугілля, залізорудного концентрату та ін.), що зумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.

Нині поряд з розширенням мережі стоматологічних установ, з підвищенням якості лікувальних заходів, важливе місце відводиться профілактиці основних стоматологічних захворювань (Улітовський С.Б., 2000; Косенко К.М., Терешина Т.П, 2003; Кузьміна Е.М., 2005; Fejerskov O., 1995; Featherstone, 2000). Протягом тривалого часу профілактика карієсу зубів обмежувалася застосуванням препаратів фтору (Лєус П.А., 1993; Косенко К.М., 1994; Федоров Ю.А., 2007; Лобовкіна Л.А. та ін., 2009).

У наш час арсенал препаратів лікаря-стоматолога для проведення профілактичних заходів розширюється, але позитивних результатів можна досягти лише в тому випадку, коли пацієнти будуть не тільки навчені виконанню гігієнічних заходів, але й регулярно їх виконувати.

Проведені останнім часом медико-біологічні дослідження показали, що в патогенезі карієсу зубів важливу роль крім фтору відіграють такі фактори, як забезпеченість організму кальцієм та органічними сполуками фосфору, наявність активаторів ремінералізуючої терапії та остеогенезу (адаптогени, вітаміни, препарати кальцію та лізоциму) (Боровский Е.В., Лєус П.А, 1980; Окушко В.Р., 2004; Левицький А.П., 2005). Дані біологічно активні речовини (БАВ) стимулюють активність остеобластів, прискорюють процеси ремінералізації, стимулюють неспецифічну резистентність тканин порожнини рота, стимулюють швидкість салівації, і завдяки цьому попереджують розвиток карієсу та захворювань пародонту.

Тому дослідження впливу умов виробництва докерів-механізаторів Иллічівського морського торговельного порту (ІМТП), які тривалий час працюють на перевалці насипних вантажів (вугілля, залізорудного концентрату та ін.), дасть можливість визначити особливості клінічної картини перебігу стоматологічних захворювань і розробити ефективні методи їхньої профілактики та лікування. Все це й визначає актуальність даної дисертаційної роботи.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Державної установи "Інститут стоматології АМН України": "Дослідити регуляцію мікробіоценозу ротової порожнини за допомогою про-, пре-, синбіотиків у нормі та при стоматологічній патології" (АМН 052.04, № ДР 0104U000864). Автор був безпосереднім виконавцем окремого фрагмента вищезгаданої роботи.

Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у робітників морського торговельного порту шляхом обґрунтування та розробки лікувально-профілактичного комплексу, що включає лізоцимвміщуючий та остеотропний засоби

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Визначити стан твердих тканин зубів і тканин пародонту, рівень гігієни, ступінь дисбіозу порожнини рота, структурно-функціональний стан кісткової тканини та основні біохімічні параметри ротової рідини у працівників ІМТП;

2. Розробити й обґрунтувати лікувально-профілактичний комплекс для профілактики й лікування карієсу зубів і захворювань пародонту у працівників ІМТП;

3. Провести експериментальні дослідження окремих компонентів розробленого комплексу з метою вивчення їхньої специфічної ефективності;

4. Оцінити ефективність розробленого лікувально-профілактичного комплексу у працівників ІМТП у найближчі й віддалені строки спостережень.

Об'єкт дослідження - карієс зубів та захворювання пародонту, ротова рідина працівників ІМТП; експериментальні тварини.

Предмет дослідження - стоматологічний статус працівників ІМТП, розробка, обґрунтування й оцінка ефективності лікувально-профілактичного комплексу для профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту.

Методи дослідження: експериментальні (морфометричні, біохімічні) - для вивчення пародонтопротекторної та карієспрофілактичної ефективності засобів; клінічні - для визначення рівня гігієни порожнини рота, стану зубів і тканин пародонту, оцінки ефективності профілактичних заходів; біохімічні - для оцінки стану системи ПОЛ-АОС, протеолітичної активності ротової рідини, для визначення ступеня дисбіозу порожнини рота пацієнтів; біофізичні - для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та оптичних показників твердих тканин зуба і тканин пародонту; статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на підставі проведених клініко-лабораторних досліджень у робітників ІМТП доведено негативний вплив шкідливих факторів виробництва (перевалка вугілля, залізорудного концентрату та ін.) на стан твердих тканин зубів і тканин пародонту, що реалізується за рахунок погіршення гігієнічного стану порожнини рота, зниження резистентності емалі зубів, порушення функціональних реакцій у порожнині рота, зниження місцевого неспецифічного захисту, інтенсифікації перекисного окиснення ліпідів на тлі зниження активності ферментів антиоксидантного захисту, збільшення ступеня дисбіозу порожнини рота й порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини. зуб пародонт рот порт

Встановлено, що інтенсивність і поширеність карієсу зубів і захворювань пародонту у працівників ІМТП залежить від віку осіб та професійного стажу роботи в шкідливих умовах.

Вперше за результатами денситометричних досліджень виявлено порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини у докерів ІМТП та встановлена наявність у них остеопенії.

Вперше розроблено, обґрунтовано та опрацьовано комплекс для профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у працівників ІМТП, що включає остеотропний засіб "Остеовіт" та зубний еліксир "Лізодент", застосування якого дало можливість значно поліпшити гігієну порожнини рота, стан твердих тканин зубів й пародонту, нормалізувати функціональні реакції в порожнині рота, систему ПОЛ-АОС, знизити загальну протеолітичну активність, підвищити активність лізоциму, а також нормалізувати мікробіоценоз порожнини рота.

Доведено, що застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу працівниками ІМТП призводить до зменшення приросту карієсу зубів та інтенсивності запального процесу в тканинах пародонту у віддалені терміни спостереження.

Практичне значення отриманих результатів. Застосування розробленого комплексу, що включає біологічно активну добавку "Остеовіт" і зубний еліксир "Лізодент", дає можливість підвищити ефективність профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту в осіб, які тривалий час працюють в умовах хронічної інтоксикації, а також суттєво зменшити рівень стоматологічної захворюваності у працівників ІМТП.

Запропонований лікувально-профілактичний комплекс впроваджено у практику стоматологічної поліклініки Иллічівського морського торговельного порту, відділу терапевтичної стоматології ДУ "Інститут стоматології АМН України".

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедр стоматологічного профілю Одеського державного медичного університету МОЗ України, на курсах інформації і стажування в Державній установі "Інститут стоматології АМН України".

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, проведені всі клінічні дослідження, узагальнені й проаналізовані отримані результати, здійснена їх статистична обробка. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Клінічні дослідження проведені на базі стоматологічної поліклініки Іллічівського морського торговельного порту; лабораторні - на базі Державної установи "Інститут стоматології АМН України": біохімічні - у лабораторії біохімії відділу біотехнології (науковий керівник відділу біотехнології - д.біол.н., проф. А.П. Левицький, зав. лаб. - к.мед.н., с.н.с. О.А. Макаренко¹), біофізичні - у відділі стоматології дитячого віку (зав. від. - д.мед.н., проф. О.В. Дєньга¹), експериментальні - у віварії (зав. - І.В. Ходаков).

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на VI Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные вопросы терапевтической стоматологии» (Мінськ, 2007); науково-практичній конференції «Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології» (Одеса, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку» (Івано-Франківськ, 2009); науково-практичній конференції «Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих» (Одеса, 2009), III Загальноєвропейському стоматологічному конгресі (Київ, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 4 статті в наукових спеціалізованих журналах, рекомендованих ВАК України, 4 тези доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках принтерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, 4 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури, що містить 246 джерел, з них 42 - іноземних авторів. Роботу проілюстровано 43 таблицями і 19 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставленої мети і завдань дисертаційної роботи проведено комплекс експериментальних, клінічних та клініко-лабораторних досліджень.

Експериментальні дослідження проведені з метою вивчення пародонтопротекторної та карієспрофілактичної дії зубного еліксиру "Лізодент" і БАД "Остеовіт". Експерименти проведені на 60 білих щурах у віці 1 місяця стадного розведення віварію ДУ "Інститут стоматології АМН України". Специфічну ефективність зубного еліксиру «Лізодент» вивчали на «перекисній» моделі пародонтиту, яку відтворювали шляхом додавання до раціону віварію 5 % від його маси переокисленої соняшникової олії, що має прооксидантні властивості (Козлянина Н.П., 1986). Умови проведення експерименту: щоденне ополіскування порожнини рота розчином еліксиру з розрахунку 1 мл засобу на 50 мл води. Тривалість експерименту - 60 діб.

Специфічну активність «Остеовіту» вивчали на моделі експериментального карієсу, яку відтворювали переводом щурів на карієсогенну дієту Стефана. Умови проведення експерименту: щоденне пероральне введення «Остеовіту» у вигляді водної суспензії (300 мг/кг). Тривалість експерименту - 60 діб.

По завершенню експериментів щурів піддавали евтаназії з додержанням вимог Європейської конференції захисту тварин, проводили забір крові, виділяли зубо-щелепні блоки, одержували біоптати ясен для подальших біохімічних та морфометричних досліджень.

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп експериментальних тварин оцінювали за методом А.В. Ніколаєвої (1967).

У сироватці крові та біоптатах ясен щурів визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) (Стальна І.Д., Гаришвілі Т.Г, 1977), в пульпі різців визначали активність кислої (КФ) та лужної (ЛФ) фосфатази (Bessey O.A. et al., 1946, в модифікації А.П. Левицького із співавт., 1973).

У клінічних дослідженнях взяло участь 700 докерів-механізаторів терміналу по перевалці насипних вантажів, що регулярно займаються перевантаженням вугілля, нікелевої, марганцевої й залізної руди, і 30 інженерно-технічних робітників (ІТР) ІМТП, чия діяльність не пов'язана зі шкідливими умовами праці. Для оцінки ефективності лікувально-профілактичного комплексу з 700 докерів були відібрані 90 добровольців, які приймали запропонований комплекс, і які склали основну групу. 30 докерів-механізаторів склали групу порівняння, а ІТ робітники (30 осіб) - групу контролю.

Всі працівники ІМТП залежно від віку умовно були розподілені на 3 підгрупи: «молодша» (21-30 років), «середня» (31-40 років) і «старша» вікова (41-50 років). Особи основної групи і групи порівняння були також розподілені на 3 підгрупи залежно від стажу роботи в ІМТП: 1 підгрупа - стаж менш 5 років (6 ІТ робітників та 22 докери-механізатори); 2 підгрупа - стаж 5-10 років (11 ІТ робітників та 27 докерів-механізаторів); 3 підгрупа - стаж більше 10 років (13 ІТ робітників та 41 докер-механізатор).

Всім обстеженим була проведена професійна гігієна і санація порожнини рота. Особам основної групи додатково призначали "Остеовіт" по 1 таблетці 3 рази в день протягом 1 місяця і зубний еліксир "Лізодент" у вигляді полоскань порожнини рота 3-4 рази в день після їжі з розрахунку 1-2 чайні ложки на ј склянки води протягом 1 місяця.

Клінічне дослідження проводили в стандартних умовах стоматологічного кабінету. В усіх осіб проводили візуальну оцінку загального стану порожнини рота.

При оцінці стану твердих тканин зубів працівників ІМТП визначали поширеність (%), інтенсивність карієсу (за індексом КПВ) та розраховували приріст карієсу, використовуючи метод ВООЗ.

Структурно-функціональну резистентність емалі (ТЕР-тест) визначали за методом Р.В. Окушко, Л.І. Косаревої (1993).

Стан тканин пародонту оцінювали за допомогою індексів РМА (S. Parma, 1960) та CPITN (Ainamo J. et al., 1982), рівень гігієни порожнини рота - за допомогою гігієнічного індексу Гріна-Вермільона.

Лабораторні методи. Для об'єктивної оцінки стану твердих тканин зубів та тканин пародонту й впливу призначеного лікувально-профілактичного комплексу проводили ряд додаткових досліджень: функціональних, біохімічних, біофізичних.

Збір ротової рідини у людей проводився натще без стимулювання слиновиділення. Для оцінки функціональної активності слинних залоз визначали швидкість слиновиділення (мл/хв), далі проби заморожували для подальших біохімічних досліджень.

Біохімічні дослідження ротової рідини пацієнтів включали визначення вмісту малонового діальдегіду (МДА) (Стальна І.Д., Гаришвілі Т.Г, 1977); активності каталази (Гирин С.В., 1999). Баланс антиоксидантної та прооксидантної систем оцінювали за антиоксидантно-прооксидантним індексом (АПІ) (Левицький А.П. та ін., 2005). Визначали загальну протеолітичну активність (ЗПА) за казеїнолітичним методом Кунітца в модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973); активність уреази - за гідролізом карбаміду шляхом вимірювання концентрації аміаку реактивом Несслера, активність лізоциму - за лізісом стандартної культури Micrococcus. lysodeikticus (Левицкий А.П., 2005). За співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму визначали ступінь дисбіозу (СД) порожнини рота (Левицький А.П. та співав., 2007).

Біофізичні методи дослідження. Для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини скелета проводили ультразвукову ехоостеометрію альвеолярного відростка щелеп (ехоостеометр, ЭОМ - 01Ц) та ультразвукову остеоденситометрію п'яткової кістки (апарат OsteoSys. Sonost-2000, Корея). Визначали швидкість розповсюдження ультразвукової (УЗ) хвилі (SOS, м/с), широкосмугове затухання сигналу (BUA, дБ/МГц), індекс якості кістки (BQI,%), розрахований за швидкістю розповсюдження хвилі та її затуханню у смузі 1 МГц, а також T-критерій, значення якого ±1 SD вважали нормальними; значення від -1 до -2,5 SD трактували як остеопенію; значення менше -2,5 SD - як остеопороз, значення від 1 до 3 SD - як остеосклероз (Рожинська Л.Я., 1998).

Спектроколориметричними методами оцінювалися рівень мінералізації твердих тканин зубів і його зміну в процесі лікування, функціональний стан мікрокапілярного русла й ступінь запалення слизової оболонки ясен (Дєньга О.В. та співавт., 1997, 1999, 2001).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили варіаційно-статистичним методом з використанням t-критерію Стьюдента на персональному комп'ютері IBM РС в пакетах "Statgraphic-2,3" і "Statistika-5".

Результати дослідження і їхнє обговорення. Проведене обстеження працівників ІМТП дозволило виявити негативний вплив насипних вантажів (вугілля й залізного концентрату) на стан твердих тканин зубів і тканин пародонту, про що свідчить 100 % поширеність карієсу зубів і захворювань пародонту в докерів-механізаторів всіх груп, тоді як в ІТ робітників поширеність карієсу склала 97 %, а поширеність захворювань пародонту - 46,7 %.

Інтенсивність карієсу у докерів-механізаторів вища (р < 0,01), показники ТЕР-тесту вірогідно перевищують показники ІТ робітників, що свідчить про знижену резистентність емалі в осіб, які працюють в умовах хронічної інтоксикації. В них зафіксовано поганий рівень гігієни порожнини рота (р < 0,01). Показники індексів РМА та CPITN свідчать про значну розповсюдженість запалення у тканинах пародонту (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика стоматологічного статусу та гомеостазу ротової порожнини працівників ІМТП

Показник, що досліджується	Інженерно-технічні робітники	Докери-механізатори
Клінічні
Індекс КПВ	5,2 ± 0,2	12,7 ± 0,8*
ТЕР-тест	4,87 ± 0,27	7,5 ± 0,21*
ГІ Гріна-Вермільона	0,57 ± 0,052	1,44 ± 0,12*
Індекс РМА	0,5 ± 0,05	1,3 ± 0,1*
Індекс CPITN	0,48 ± 0,05	1,47 ± 0,09*
Швидкість салівації, мл/хв.	0,66 ± 0,05	0,66 ± 0,03
Біохімічні
Вміст МДА, мкмоль/л	0,142 ± 0,014	0,406 ± 0,05*
Активність каталази, мкат/л	0,211 ± 0,010	0,095 ± 0,005*
АПІ	1,6	0,24*
ЗПА, нкат/л	2,22 ± 0,21	5,09 ± 0,6*
Активність уреази, мккат/л	0,199 ± 0,016	0,64 ± 0,1*
Активність лізоциму, од./мл	0,046 ± 0,009	0,019 ± 0,004*
Ступінь дисбіозу	1,2	5,6*

Примітка. * - знаком відмічена вірогідність р < 0,01, яка розрахована до групи ІТ робітників.

З віком інтенсивність карієсу у докерів збільшується з 12,0 ± 1,15 (21-30 років) до 13,2 ± 0,50 (41-50 років), у ІТ робітників - з 3,6 ± 0,20 до 6,9 ± 0,23 відповідно (р < 0,01). Із збільшенням стажу роботи в ІТ робітників інтенсивність карієсу практично не змінюється, тоді як у докерів збільшується від 8,6 ± 0,6 (стаж < 5 років) до 15,6 ± 0,9 (стаж > 10 років).

Резистентність емалі погіршується з віком та стажем у всіх працівників ІМТП, однак у докерів показник ТЕР-тесту збільшується з 5,05 ± 0,19 у молодшій віковій групі до 10,0 ± 0,19 у старшій (р < 0,01), а в ІТР з 3,5 ± 0,21 до 6,4 ± 0,25 відповідно (р < 0,05). Стаж роботи суттєво не впливає на показники ТЕР-тесту в ІТ робітників, тоді як у докерів спостерігається збільшення цього показника з 3,7 ± 0,1 до 10,9 ± 0,8 (р < 0,01) за 10 років роботи.

Гігієнічний стан порожнини рота з віком погіршується у всіх працівників ІМТП, але спостерігається пряма залежність показників гігієни ротової порожнини від терміну перебування осіб в умовах хронічної інтоксикації. Так, у ІТ робітників рівень гігієни практично однаковий незалежно від стажу, а у докерів ГІ Гріна-Вермільона збільшується від 0,9 ± 0,1 (стаж < 5 років) до 2,2 ± 0,1 (стаж > 10 років) (р < 0,01).

Інтенсивність запалення в тканинах пародонту збільшується з віком, про що свідчить вірогідне збільшення індексу РМА з 0,82 ± 0,11 (21-30 років) до 1,83 ± 0,08 (41-50 років) у докерів та з 0,34 ± 0,04 до 0,60 ± 0,05 відповідно у ІТР (р < 0,01), і залежить від терміну роботи в умовах хронічної інтоксикації (збільшення індексу РМА з 0,81 ± 0,09 до 1,95 ± 0,12 (р < 0,01) за 10 років у докерів та з 0,49 ± 0,02 до 0,59 ± 0,05 (р < 0,05) відповідно у ІТ робітників).

При аналізі індексу CPITN спостерігається аналогічна динаміка змін: вірогідне збільшення індексу з віком (з 1,01 ± 0,13 (21-30 р.) до 1,78 ± 0,06 (41-50 р.) (р < 0,01) у докерів та з 0,24 ± 0,04 до 0,68 ± 0,05 відповідно (р < 0,01) в ІТ робітників) та стажем роботи (з 1,1 ± 0,9 до 2,1 ± 0,1 (р < 0,01) у докерів зі стажем роботи більше 10 років).

Результати дослідження стану процесів перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи в ротовій рідині працівників ІМТП показали, що у докерів спостерігається достовірне підвищення вмісту МДА (р < 0,01) на тлі зниження активності каталази (р < 0,01), що свідчить про інтенсифікацію ПОЛ та недостатність АОС в осіб, які перебувають в умовах хронічної інтоксикації, що підтверджується показниками антиоксидантно-прооксидантного індексу (АПІ) (табл. 1).

Достовірне збільшення показника ЗПА ротової рідини є наслідком значної активізації запального процесу в тканинах пародонту у докерів-механізаторів (р < 0,01).

В умовах хронічної інтоксикації спостерігається послаблення місцевого неспецифічного захисту ротової порожнини, про що свідчить вірогідне зменшення вмісту лізоциму в ротовій рідині докерів. У них же спостерігається посилення активності уреази, що є наслідком збільшення мікробного обсіменіння ротової порожнини.

Результати визначення ступеня дисбіозу порожнини рота свідчать про його наявність у докерів всіх вікових груп (р < 0,01).

Вивчення функціональної активності слинних залоз виявило дещо підвищену швидкість салівації у всіх робітників ІМТП, однак не виявило ніяких вірогідних змін залежно від віку працівників. Стаж роботи практично не впливає на швидкість слиновиділення в ІТР, а у докерів були зафіксовані наступні показники: при стажі роботи < 5 років швидкість салівації була 0,66 ± 0,04 мл/хв., при стажі роботи від 5 до 10 років збільшилася до 0,71 ± 0,06 мл/хв. (р > 0,05), а при стажі роботи > 10 років цей показник зменшився до 0,57 ± 0,02 мл/хв. (р < 0,01).

Треба відмітити, що найбільш вірогідні зміни показників, які вивчалися, були отримані у середній віковій групі (31-40 років), та найменш виражені у старшій віковій групі, що може свідчити про виснаження компенсаторних можливостей організму.

Таблиця 2

Денситометричні характеристики кісткової тканини в працівників ІМТП

Показник, що досліджується	Інженерно-технічні робітники	Докери-механізатори
SOS, м/с	1586,6 ± 1,2	1520,2 ± 2,8*
BUA, dB/MHz	53,9 ± 0,9	35,3 ± 0,7*
BQI	94,6 ± 0,7	70,1 ± 0,8*
T-score	-0,6 ± 0,03	-1,6 ± 0,04*
Швидкість розповсюдження УЗ хвилі в альвеолярному відростку	1766 ± 8	1618 ± 12*

Примітка. * - знаком відмічена вірогідність р < 0,01, яка розрахована до групи ІТ робітників.

За результатами денситометричних досліджень встановлено порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини всіх докерів-механізаторів незалежно від віку у порівнянні з показниками ІТ робітників. Більш висока швидкість розповсюдженості УЗ хвилі (SOS) в кістковій тканині ІТ робітників свідчить про більшу об'ємну мінеральну щільність кісткової тканини. Зменшення цього параметру в докерів, які постійно перебувають в умовах хронічної інтоксикації, свідчить про порушення в них фізіологічної рівноваги процесу резорбція-остеогенез та наявність остеопенії.

Оцінка стану мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен показала що у докерів-механізаторів спостерігається «негативна» гіперемія мікрокапіляр-ного русла на регламентоване жувальне навантаження, що свідчить про пору-шення функціональних реакцій, які регулюють кровоток у тканинах пародонту.

В ІТ робітників на жувальне навантаження спостерігалася «позитивна» гіперемія мікро-капілярного русла, яка супроводжувалася збільшенням кровотоку в ньому.

Спектроколориметрична оцінка ступеня запалення в тканинах пародонту показала, що у докерів-механізаторів спостерігалося підвищення бар`єрної проникливості слизової оболонки ясен для розчину Шиллера-Писарева та відмічалась наявність резервного полісахарида-глікогену. В ІТ робітників було зафіксовано низьку бар'єрну проникність слизової ясен для розчину Шиллера-Писарева.

Таким чином, проведені клініко-лабораторні дослідження робітників ІМТП дозволили виявити негативний вплив шкідливих факторів виробництва (перевалка вугілля, залізорудного концентрату та ін.) на стан твердих тканин зубів, тканин пародонту і кісткову тканину та окреслити необхідність розробки і проведення профілактичних заходів, спрямованих на зниження стоматологічної патології в осіб, які тривалий час перебувають в умовах хронічної інтоксикації.

Для цього було обґрунтовано та запропоновано лікувально-профілактичний комплекс, до складу якого входять біологічно активна добавка «Остеовіт» та зубний еліксир «Лізодент».

При проведенні експериментальних досліджень була встановлена виражена пародонтопротекторна дія зубного еліксиру «Лізодент», про що свідчить вірогідне зниження вмісту МДА у гомогенатах ясен (2,07±0,11 мкмоль/г в основній групі проти 2,47 ± 0,11 мкмоль/г у групі порівняння, при 2,00 ± 0,14 мкмоль/г в інтактній групі) та сироватці крові (63,2 ± 4,5 мкмоль/л в основній групі проти 91,2 ± 6,2 мкмоль/л у групі порівняння, при 59,3 ± 4,4 мкмоль/л в інтактній групі), що призводить до гальмування деструктивно-резорбтивних процесів у тканинах пародонту, про що свідчить вірогідне зменшення ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп до 22,5 ± 0,7 % (р < 0,01) у порівнянні з «перекисною» моделлю пародонтиту - 24,6 ± 0,9 %, при значенні у інтактних тварин - 20,3 ± 0,8 %.

Обробка ротової порожнини експериментальних тварин «Лізодентом» призводить до зменшення глибини каріозних порожнин (до 2,30 ± 0,32 в основній групі проти 3,35 ± 0,61 у групі порівняння, при 2,72 ± 0,70 у контролі) та зменшення їх числа на 1 щура (до 2,24 ± 0,20 в основній групі проти 3,51 ± 0,60 у групі порівняння, при 2,80 ± 0,50 у контролі), що свідчить про виражену карієспрофілактичну дію застосованого засобу.

За результатами експериментальних досліджень з вивчення специфічної дії «Остеовіту» встановлено, що засіб має виражені пародонтопротекторні (зниження ступеня атрофії до 22,0 ± 0,8 % проти 26,6 ± 0,5 % у групі порівняння, р < 0,01) та карієспрофілактичні властивості (зменшення кількості каріозних зубів до 1,80 ± 0,20 проти 2,55 ± 0,17 у групі порівняння, р < 0,02; зменшення кількості каріозних порожнин до 2,40 ± 0,27 проти 4,60 ± 0,50 відповідно, р < 0,02; зменшення глибини каріозних порожнин до 3,95 ± 0,50 проти 6,40 ± 0,88 відповідно, р < 0,05).

Під дією засобу нормалізуються функціональна активність пульпи, яка була порушена при моделюванні патології (активність ЛФ 3,84 ± 0,27 мккат/г проти 2,59 ± 0,15 мккат/г у групі порівняння, при 3,49 ± 0,11 мккат/г у контролі, р < 0,01; активність КФ 0,034 ± 0,003 мккат/г при 0,025 ± 0,003 мккат/г у контролі, р > 0,05; співвідношення ЛФ/КФ - 112 в основній групі проти 76 у групі порівняння, при 145 в контролі, р < 0,01), що свідчить про нормалізацію процесів мінералізації твердих тканин зубів щурів.

Виявлені в експерименті пародонтопротекторні та карієспрофілактичні ефекти застосування запропонованих лікувально-профілактичних засобів стали підставою для проведення клінічних досліджень з оцінки ефективності їх використання працівниками ІМТП.

Клінічні дослідження працівників ІМТП, здійснені через 1, 6 та 12 місяців після проведених заходів показали, що інтенсивність карієсу збільшилася в обох групах, однак вірогідні відмінності були зафіксовані тільки у докерів, які не приймали запропонований комплекс (табл. 3). Приріст карієсу через 1 місяць склав 0,1 в обох групах, через 6 місяців у групі порівняння склав 1,0, а в основній групі - 0,4 (р < 0,01). Через 1 рік приріст карієсу в основній групі був в 2,2 рази меншим за показник групи порівняння (0,6 проти 1,3, р < 0,01).

Серед різних вікових груп докерів найбільший приріст карієсу був у групі осіб молодого віку (0,9 через 1 рік), найменший - у старшій віковій групі (приріст карієсу - 0,5 через 1 рік).

Застосування комплексу призвело до підвищення резистентності емалі докерів всіх вікових груп безпосередньо після проведених заходів. Через 6 та 12 місяців показники ТЕР-тесту в основній групі все ще вірогідно перевищують показники групи порівняння, однак свідчать про деяке зниження резистентності емалі, що можна пояснити продовженням негативного впливу шкідливих умов праці на організм докерів-механізаторів (табл. 3).

Вивчення гігієнічного стану ротової порожнини показало, що під впливом комплексу значно покращуються гігієнічні показники докерів основної групи через 1 та 6 місяців після лікування, однак через 1 рік значення ГІ Гріна-Вермільона починають наближатися до вихідних даних, що свідчить про необхідність застосування комплексу кожні 6 місяців. Найліпшими через 1 рік показники гігієни були у докерів молодого віку (0,9 ± 0,12 проти 1,40 ± 0,14 у середньому віці та 1,55 ± 0,05 у старшому віці, р < 0,01).

Отримані дані свідчать про зменшення інтенсивності запалення у тканинах пародонту докерів основної групи всіх вікових підгруп під впливом застосованих засобів через 1 місяць. Через 6 та 12 місяців показники індексів РМА та CPITN починають збільшуватися, однак залишаються вірогідно меншими відповідних показників групи порівняння (р < 0,01).

В результаті проведених біохімічних досліджень ротової рідини встановлено двократне збільшення активності каталази (0,196 ± 0,002 мкат/л через 1 місяць проти 0,096 ± 0,005 мкат/л до лікування, р < 0,01, при 0,211 ± 0,010 мкат/л у контролі). Через 6 та 12 місяців показник становив 0,182 ± 0,007 мкат/л та 0,192 ± 0,006 мкат/л відповідно (р < 0,01).

Збільшення активності ферменту антиоксидантного захисту призвело до зниження процесів ПОЛ, про що свідчить вірогідне зниження вмісту МДА в ротовій рідині докерів основної групи всіх вікових підгруп (через 1 рік 0,120 ± 0,017 мкмоль/л проти 0,400 ± 0,05 мкмоль/л (р < 0,01) у докерів молодого віку, 0,128 ± 0,013 мкмоль/л проти 0,400 0,03 мкмоль/л (р < 0,01) та 0,118 ± 0,014 мкмоль/л проти 0,420 ± 0,07 мкмоль/л (р < 0,01) відповідно у докерів середнього та старшого віку; при 0,142 ± 0,014 мкмоль/л у контролі).

Застосування «Остеовіту» та зубного еліксиру «Лізодент» нормалізує фізіологічну антиоксидантну систему порожнини рота, про що свідчить вірогідне збільшення індексу АПІ в ротовій рідині докерів основної групи всіх вікових підгруп (рис. 1).

Рис. 1 Вплив запропонованого комплексу на індекс АПІ в ротовій рідині докерів різних вікових груп

У докерів, які приймали комплекс, встановлено зменшення мікробного обсіменіння порожнини рота, що підтверджується зниженням активності уреази в ротовій рідині (0,23 ± 0,02 мккат/л через 1 рік проти 0,48 ± 0,09 мккмт/л до лікування (р < 0,01), при 0,199 ± 0,016 мккат/л у контролі). Через 1 рік у докерів молодої та середньої вікової категорії активність уреази перевищує показники контролю (0,231 ± 0,021 мккат/л та 0,282 ± 0,028 мккат/л відповідно), а у докерів старшої вікової категорії цей показник менший за показник групи контролю (0,182 ± 0,014 мккат/л при 0,199 ± 0,016 мккат/л у контролі).

Включення до лікувально-профілактичного комплексу зубного еліксиру «Лізодент» дало можливість вже через 1 місяць після лікування вірогідно збільшити активність лізоциму, однак не до показників контролю (0,035 ± 0,004 од./мл проти 0,020 0,004 од./мл до лікування (р < 0,01), при 0,046 ± 0,009 од./мл у контролі). Через 6 місяців активність лізоциму в 4,5 разів перевищує показник до лікування (0,09 ± 0,01 од./мл проти 0,020 0,004 од./мл до лікування, р < 0,001) та у 2 рази показник групи контролю (р < 0,01).

Результати визначення ступеня дизбіозу порожнини рота докерів свідчать про його чотирикратне зменшення вже через 1 місяць після лікування та про восьмикратне зменшення через 1 рік під впливом призначеного комплексу (рис. 2).

Встановлено, що проведена терапія значно зменшує інтенсивність запалення тканин порожнини рота, що підтверджується зниженням ЗПА вже через 1 місяць після лікування (2,1 ± 0,3 нкат/л проти 5,1 ± 0,6 нкат/л до лікування, р < 0,001).

Рис. 2 Вплив запропонованого комплексу (БАД «Остеовіт» та зубного ел. «Лізодент») на ступінь дисбіозу (СД) порожнини рота докерів різних вікових груп

Через 1 рік ЗПА вірогідно не відрізнялася від показників, отриманих одразу після лікування (1,68 ± 0,16 нкат/л у молодому віці, 2,06 ± 0,31 нкат/л у середньому віці та 1,59 ± 0,19 нкат/л у старшому віці).

При проведенні денситометричних досліджень встановлено покращення характеристик кісткової тканини докерів, які приймали комплекс, про що свідчить збільшення швидкості розповсюдження УЗ хвилі (SOS ) (з 1520,2 ± 2,8 м/с до 1582,3 ± 3,7 м/с (р < 0,05) при 1586,6 ± 1,2 м/с у контролі), збільшення широкосмугового затухання сигналу (BUA) (з 35,3 ± 0,7 дБ/МГц до 54,5 ± 2,7 дБ/МГц (р < 0,05) при 53,9 ± 0,9 дБ/МГц у контролі), збільшення індексу якості кісткової тканини (BQI) (з 70,1 ± 0,8 до 92,3 ± 1,9 при 94,6 ± 0,7 у контролі), а також зміна показників Т-критерію (з -1,6 ± 0,04 до -0,6 ± 0,03) через 6 місяців після проведеного лікування.

Ехоостеометричні дослідження щелеп докерів свідчать про нормалізацію порушених в них процесів остеогенезу, що підтверджується збільшенням швидкості розповсюдження УЗ хвилі в альвеолярному відростку (з 1618 ± 12 м/с до лікування до 1740 ± 8 м/с через 6 місяців (р < 0,01) при 1759 ± 9 м/с у контролі).

Показано, що під впливом комплексної терапії через 6 місяців у докерів основної групи нормалізувався кровоток, збільшилася концентрація оксигемоглобіну в мікрокапілярах, зникла «негативна» гіперемія на жувальне навантаження, зменшилася бар'єрна проникність слизової оболонки ясен, що свідчить про нормалізацію функціональних реакцій в порожнині рота осіб даної категорії.

Таким чином, проведені клініко-лабораторні дослідження виявили високу лікувально-профілактичну ефективність запропонованого комплексу, що включає біологічно активну добавку «Остеовіт» та зубний еліксир «Лізодент», у працівників ІМТП, які тривалий час перебувають в шкідливих умовах праці, однак свідчать про необхідність застосування комплексу кожні 6 місяців, що підтверджується тенденцією змін показників, які вивчаються, у бік до вихідних у віддалений термін спостереження.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з розробкою лікувально-профілактичного комплексу, що включає лізоцимвміщуючий та остеотропний засоби, для профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у працівників ІМТП на підставі вивчення основних патогенетичних ланок розвитку захворювань.

1. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень виявлена 100 %-а поширеність карієсу зубів і захворювань пародонту в докерів ІМТП, чия праця пов'язана з перевалкою насипних вантажів, та встановлена пряма залежність стоматологічного статусу від їхнього віку й стажу роботи, що підтверджується збільшенням інтенсивності карієсу (в 2,4 рази), зниженням резистентності емалі (в 2,9 разів), погіршенням гігієнічного стану порожнини рота (в 2,5 рази), збільшенням інтенсивності запалення в тканинах ясен (в 2,5 рази за індексом РМА і в 2,6 разів за індексом CPІTN), зниженням швидкості салівації (на 20 %).

2. Показано, що у докерів у ротовій рідині спостерігаються порушення в системі ПОЛ-АОС (зниження активності каталази в 2,2 рази, підвищення вмісту МДА в 3 рази, зниження АПІ в 6,7 разів), інтенсифікація протеолізу (підвищення ЗПА в 2,3 рази), збільшення мікробного обсіменіння (підвищення активності уреази в 3,5 рази, збільшення СД в 5 разів), а також недостатність місцевих захисних механізмів (зменшення вмісту лізоциму в 2,4 рази) у порівнянні з інженерно-технічними робітниками.

3. За результатами біофізичних досліджень виявлено порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини альвеолярного відростка й опорного кістяка докерів, про що свідчить зниження швидкості поширення УЗ хвилі (р < 0,01) і зменшення індексу якості кістки (BQІ ) на 26 %, а також встановлена наявність остеопенії за Т-критерієм в даних осіб.

4. В експерименті показана виражена карієспрофілактична і пародонтопротекторна ефективність БАД "Остеовіт" і зубного еліксиру "Лізодент", про що свідчить зменшення атрофії альвеолярного відростка (на 20 % і 10 % відповідно) та зниження інтенсивності каріозного процесу (зменшення кількості каріозних порожнин в 2 і 1,6 рази, глибини - в 1,6 і 1,5 рази відповідно).

5. Доведена висока терапевтична ефективність запропонованого комплексу, що включає зубний еліксир "Лізодент" і БАД "Остеовіт", для профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту у працівників ІМТП, що підтверджено зниженням приросту карієсу (в 2,5 рази), зменшенням запального процесу в тканинах пародонту, нормалізацією структурно-функціонального стану кісткової тканини, показників ПОЛ-АОС, посиленням неспецифічної резистентності, зниженням мікробного обсіменіння, нормалізацією функціональних реакцій у порожнині рота у віддалений термін спостереження - через 1 рік.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень з метою під-вищення ефективності профілактики основних стоматологічних захворювань в осіб, що тривалий час працюють в шкідливих умовах, пов'язаних з перевалкою вугілля, залізорудного концентрату та ін., пропонується лікувально-профілак-тичний комплекс, що включає зубний еліксир "Лізодент" і БАД "Остеовіт".

Рекомендовано застосовувати:

- зубний еліксир "Лізодент" у вигляді полоскань порожнини рота 3-4 рази в день після їжі з розрахунку 1-2 чайні ложки на ј склянки води протягом 1 місяця;

- БАД "Остеовіт" по 1 таблетці 3 рази в день протягом 1 місяця.

Рекомендується застосування комплексу двічі на рік (кожні 6 місяців).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Строченко Е.А. Состояние стоматологической заболеваемости у работников Ильичевского морского торгового порта / Е.А. Строченко, В.Я. Скиба // Вісник стоматології. 2007. № 3 (57). С. 20-23. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, написанні статті.

2. Строченко Е.А. Биохимические изменения в ротовой жидкости у лиц, работающих во вредных условиях труда / Е.А. Строченко, В.Я. Скиба, Л.Н. Россаханова // Вісник стоматології. 2008. № 5-6. С. 41-44. Участь здобувача полягає у наборі матеріалу для досліджень, написанні статті

3. Строченко Е.А. Влияние комплекса лечебно-профилактических средств на биохимические показатели ротовой жидкости и ткани пародонта у работников Ильичевского морского торгового порта при хронической интоксикации / Е.А. Строченко, В.Я. Скиба, Л.Н. Россаханова // Вісник стоматології. 2009. № 1. С. 38-42. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, написанні статті.

4. Строченко Е.А. Влияние лечебно-профилактических средств на уровень стоматологической заболеваемости и активность ферментов ротовой жидкости у работников Ильичевского морского торгового порта / Е.А. Строченко, В.Я. Скиба, Л.Н. Россаханова // Вісник стоматології. 2009. № 3. С. 39-43. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, наборі матеріалу для біохімічних досліджень, написанні статті.

5. Строченко Е.А. Состояние заболеваемости твердых тканей зубов у работников Ильичевского морского торгового порта / Е.А. Строченко, В.Я. Скиба // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. с міжнародною участю "Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології" з нагоди 80-річчя з дня заснування Інституту стоматології АМН України, м. Одеса, 3-4 квітня 2008 р.). 2008. № 1. С. 49-50. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, написанні тез.

6. Строченко Е.А. Состояние гигиены полости рта у работников Илличевского морского торгового порта / Е.А. Строченко, В.Я. Скиба // Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих: міжнародна конференція, 14-15 квітня 2009 р.: тези доп. Одеса, 2009. С. 108-109. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, написанні тез.

7. Строченко Е.А. Активность ферментов ротовой жидкости у работников Ильичевского морского торгового порта / Е.А. Строченко, В.Я. Скиба // Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку: ювілейна міжнародна наук.-практ. конф., 5-6 лютого 2009 р.: тези доп. Івано-Франківськ, 2009. С. 61. Участь здобувача полягає у наборі матеріалу для проведення досліджень, написанні тез.

8. Строченко Е.А. Влияние вредных условий труда на стоматологический статус работников ИМТП / Е.А. Строченко, В.Я. Скиба // Вісник стоматології (Матеріали 3-го Загальноєвропейського стоматологічного конгресу).2009. № 4. С. 47-48. Участь здобувача полягає у проведенні досліджень, написанні тез.

АНОТАЦІЯ

Строченко Є.О. Обґрунтування методів профілактики карієсу зубів та захворювань пародонту в працівників Іллічівського морського торговельного порту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2010.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності профілактики та лікування карієсу зубів і захворювань пародонту у працівників ІМТП на основі оцінки їх стоматологічного статусу та розробки лікувально-профілактичного комплексу, який містить зубний еліксир «Лізодент» та БАД «Остеовіт». Вивчено рівень гігієни ротової порожнини, стан твердих тканин зубів та тканин пародонту, ступінь дисбіозу ротової порожнини, основні біохімічні параметри ротової рідини та структурно-функціональний стан кісткової тканини у працівників ІМТП. Доведено негативний вплив шкідливих умов праці на стоматологічний статус робітників. Обґрунтовано та впроваджено лікувально-профілактичний комплекс для профілактики і лікування карієсу зубів та тканин пародонту у працівників ІМТП, а також оцінено його ефективність в найближчі та віддалені строки спостереження.

Ключові слова: карієс зубів, захворювання пародонту, профілактика, шкідливі умови праці.

АННОТАЦИЯ

Строченко Е.А. Обоснование методов профилактики кариеса зубов и заболеваний пародонта у работников Ильичевского морского торгового порта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2010.

Диссертационное исследование посвящено повышению эффективности профилактики и лечения кариеса зубов и заболеваний пародонта у работников ИМТП на основании оценки их стоматологического статуса и разработки лечебно-профилактического комплекса, включающего лизоцимсодержащее и остеотропное средства.

Изучено уровень гигиены полости рта, состояние твердых тканей зубов и тканей пародонта, степень дисбиоза полости рта, основные биохимические параметры ротовой жидкости и структурно-функциональное состояние костной ткани у работников ИМТП. Доказано негативное влияние вредных факторов работы (перевалка угля, железорудного концентрата и др.) на состояние твердых тканей зубов и тканей пародонта, которое реализуется за счет ухудшения гигиенического состояния полости рта, интенсификации перекисного окисления липидов на фоне снижения активности ферментов антиоксидантной защиты, снижения местной неспецифической защиты, увеличения степени дисбиоза полости рта и нарушения структурно-функционального состояния костной ткани.

Установлено, что интенсивность и распространенность кариеса зубов и заболеваний пародонта у работников ИМТП зависит от возраста больных и профессионального стажа работы во вредных условиях труда.

По результатам денситометрических исследований выявлено нарушение физиологического равновесия процессов резорбция-остеогенез у докеров и установлено наличие у них остеопении.

Разработан, обоснован и внедрен комплекс для профилактики кариеса зубов и заболеваний пародонта у работников ИМТП, включающий остеотропное средство «Остеовит» и зубной эликсир «Лизодент», применение которого позволило значительно улучшить гигиену полости рта, состояние твердых тканей зуба и пародонта, нормализовать функциональную активность слюнных желез, состояние системы ПОЛ-АОС, снизить общую протеолитическую активность, повысить содержание лизоцима, а также нормализовать микробиоценоз полости рта.

Доказано, что применение разработанного лечебно-профилактического комплекса работниками ИМТП приводит к уменьшению прироста кариеса зубов и интенсивности воспалительного процесса в тканях пародонта в отдаленные сроки наблюдения.

Ключевые слова: кариес зубов, заболевания пародонта, профилактика, вредные условия труда.

SUMMARY

Strochenko E.O. The substantiation of prophylactic methods of dental caries and periodontal diseases in the employees of Illichevsk marine trade port. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. State Institution “Institute of Dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2010.

The dissertation is dedicated to raising the efficiency of prophylaxis and treatment of dental caries and periodontal diseases in the employees of IMTP on the basis of estimation of their stomatological status and working out treatment-and-prophylactic complex which includes dental elixir “Lyzodent” and BAA “Osteovit”. The level of hygiene of the oral cavity, state of hard dental tissues and periodontal tissues, the level of dysbacteriosis of oral cavity, main biochemical parameters of oral liquid and structural functional condition of bone tissues in the employees of IMTP have been studied. The negative influence of harmful working conditions on the stomatological status of the workers has been proved. The treatment-and-prophylactic complex for cure and prophylaxis of dental caries and periodontal diseases in the employees of IMTP has been proved and introduced and its efficiency in the nearest and remote terms of observation has been estimated.

Key words: dental caries, periodontal diseases, prophylaxis, harmful working conditions.

Размещено на Allbest.ru